Ім'я файлу: А 3 Стаття Цимбалюк І.М. (1).docx
Розширення: docx
Розмір: 29кб.
Дата: 06.06.2021
скачати
Пов'язані файли:
Інформація про наукову діяльність.docx
Симінар 2.docx
лп.ppt

УКД 373.63 + 374.6

УДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ КУРСОВОГО ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ КЕРІВНИКІВ ЗАКЛАДІВ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ НОВОГО ТИПУ (ГІМНАЗІЙ, ЛІЦЕЇВ, КОЛЕДЖІВ), ЯК ЦІЛІСНОЇ СИСТЕМИ ВЗАЄМОПОВ'ЯЗАНИХ ЕЛЕМЕНТІВ

Цимбалюк Іван Миколайович, кандидат педагогічних наук, доцент,

Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
Висвітлено результати вивчення організаційної структури курсового підвищення кваліфікації керівників закладів професійно-технічної освіти нового типу (гімназій, ліцеїв, коледжів), як цілісної системи взаємопов'язаних елементів. Акцентовано увагу на результатах експериментального вивчення елементів стійких взаємозв'язків слухачів і викладачів у курсовому підвищенні кваліфікації зазначеної категорії слухачів. Визначено ефективність згаданих варіантів взаємодій.

Ключові слова: підвищення кваліфікації, організаційно структура, система форм оргацізації навчання, компоненти системи.
Постановка проблеми в загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Головним завданням системи підвищення кваліфікації керівників закладів професійно-технічної освіти нового типу (гімназій, ліцеїв, коледжів) професійно-технічної школи є максимальне сприяння здійсненню її реформувань, яке зумовлене необхідністю соціально-економічного і науково-технічного прогресу. Ефективність розв'язання цього завдання потребує забезпечення високої продуктивності процесу підвищення кваліфікації, що значною мірою зумовлює удосконалення його організаційної структури.

У науковій літературі широко відоме положення про те, що перетворення структури веде до істотної перебудови функцій системи, якісної зміни її ефективності [5, с. 87].

Отже, гіпотетично ми можемо уявити, що удосконалення форм підвищення кваліфікації керівників закладів професійно-технічної освіти нового типу (гімназій, ліцеїв, коледжів) пов'язується з необхідністю їх об'єктивного дослідження як цілісної системи взаємопов'язаних елементів, що забезпечують варіативність взаємодії суб’єкта і об’єкта навчання. Таким чином, перспективи подальшого дослідження пов'язуються із всебічним аналізом всіх взаємопов'язаних компонентів цієї системи.

Прокоментуємо деякі вихідні положення зазначеного підходу під кутом зору філософії, педагогіки, психології.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких започатковано вирішення зазначеної проблеми і на які спирається автор. У філософських дослідженнях визначено структуру як відносно стійкий спосіб організації елементів її системи [4, с. 27].

Педагоги-науковці досліджують структуру системи форм організації навчання як відбиття єдності стійких суб’єкт-об’єктних взаємозв'язків у навчальному процесі [3, с.7].

Аналізом психологічних досліджень встановлено наявність аналогічності структури спілкування із структурою навчання, оскільки остання є не чим іншим як спілкуванням, у процесі якого відбувається педагогічне спрямування пізнання, засвоєння суспільно-історичного досвіду, репродукування, оволодіння тією чи іншою конкретною діяльністю [2, с. 87].

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми, яким присвячується стаття. На підставі викладених вище позицій, визначимо організаційну структуру курсового навчання у підвищенні кваліфікації вчителів навчально-виховних закладів нового типу (гімназій, ліцеїв, коледжів) як діалектичний взаємозв'язок її елементів, що в цьому випадку виступають варіантами певного рівня стійкості взаємодій між слухачами і викладачами у процесі спільної діяльності. Під кутом зору зазначеного підходу можемо виокремити такі чотири основні й визначальні варіанти взаємодій структури системи організації навчання, а саме:

а) групова;

б) взаємодія динамічних пар (попарна);

в) самостійна робота [6, с.78].

Застосування зазначеного підходу в нашому дослідженні зумовлено специфікою суб'єктно-об'єктних взаємозв'язків у системі підвищення кваліфікації.

Мета статті. Зупинимося детальніше на результатах проведеного нами експериментального вивчення елементів стійких взаємозв'язків слухачів і викладачів у курсовому підвищенні кваліфікації зазначеної категорії слухачів, а саме:

1) Групова взаємодія у системі викладач-слухачі, слухач-слухачі характерна для фронтального навчання, коли інформація виходить від одного, а решта її сприймають. При цьому характер взаємодії зберігається як у процесі загальної роботи всієї навчальної групи, так і у сумісній диференційованій роботі у відокремлених підгрупах. Цьому варіанту взаємодії відповідають такі організаційні форми навчання: лекції, семінари, різного роду практикуми, захист випускних робіт.

2) Попарна взаємодія у системі викладач-слухач характерна для індивідуального навчання. Йому відповідають такі організаційні форми навчання: індивідуальні консультації різних видів, співбесіди, заліки, іспити та ін.

3) Взаємодія динамічних пар відбувається у системі попарних сполучень сумісної роботи слухачів, тобто взаємонавчання, що є також надто суттєвим для підвищення кваліфікації. Головною відмінною ознакою такої організації навчання є можливість колективу навчати кожного свого члена і активна участь кожного у навчанні колективу. Заняття, де слухачі, працюючи попарно, оперативно обмінюються інформацією, зміст якої зумовлений метою заняття і особливостями контингенту, є основною організаційною формою підвищення кваліфікації [6, с.234].

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Розглянемо деякі результати нашого вивчення шляхів удосконалення організаційної структури курсового навчання слухачів в Українському інституті підвищення кваліфікації вчителів освіти (1991-1996 рр.), нині – Академія менеджменту освіти, і у Рівненському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти (1996 - 2019рр.) [7]. Використання комплексу методів педагогічного дослідження, узагальнення досвіду курсового підвищення кваліфікації дали змогу всебічно вивчити ефективність зазначених варіантів взаємодій і дістати такі результати:

1. Робота динамічними парами ефективніша, ніж групою, оскільки у першому випадку слухачі мають змогу проявити вибірковий інтерес до всього поданого на занятті методичного матеріалу залежно від власних потреб та особливостей.

Крім того, у ході нашої експериментальної роботи було також встановлено, що при фронтально-груповому навчанні під час одного заняття слухачі встигають розглянути лише два-три напрями вирішення проблем. Взаємодія ж динамічних пар дає змогу кожному слухачеві ознайомитися з більшим обсягом методичного матеріалу, що особливо важливо для обрання найцікавішого, найзмістовнішого, необхідного у роботі.

2. Основна функція викладача в процесі роботи динамічних пар полягає в організації і керівництві взаємонавчанням слухачів. Викладач відповідно до мети заняття і особливостей контингенту слухачів наперед планує: який склад має стати ефективним; однаковий чи різний стаж педагогічної діяльності партнерів; навчальний предмет, який вони викладають; профіль училища тощо. Ці та інші фактори педагог враховує на початку заняття, даючи конкретні рекомендації слухачам щодо їх подальшої роботи динамічними парами.

3. Перевага занять за такою формою полягає в тому, що викладач має змогу відібрати з методичного матеріалу, підгото­вленого слухачами, найцікавіший для більшості з них і потім детально розглянути його у процесі подальшого фронтального навчання.

Наступним етапом нашого наукового пошуку було вивчення особливостей самостійної роботи слухачів [6, с.304]. При цьому предметом дослідження виступала самостійна робота керівників навчально-виховних закладів навчально-виховних закладів нового типу (гімназій, ліцеїв, коледжів) у періоди докурсового, курсового і післякурсового підвищення кваліфікації.

Узагальнення результатів досвіду дає змогу констатувати, що самостійна робота є однією з форм опосередкованого навчання. Ця форма організації роботи слухачів є обов'язковою у період їх курсового навчання, вона включається у навчальні плани інститутів підвищення кваліфікації. Найхарактернішою відмінністю самостійної роботи є те, що вона здійснюється без особистого контакту з викладачами. Організаційно-самостійна робота має такі форми:

а) індивідуальні навчальні заняття слухачів у бібліотеці (за визначеною програмою, у спеціально відведений день);

б) стажування у навчально-виховних закладах протягом кількох днів (кожний слухач працює за індивідуальним планом);

в) підготовка та написання випускної роботи;

г) розробка матеріалів для роботи динамічними парами;

д) підготовка доповідей на конференції.

Аналізом встановлено, що передкурсове підвищення кваліфікації включає самостійну роботу слухачів з вивчення матеріалів щодо реформування школи, навчальних посібників, підручників з педагогіки, психології, інших дисциплін для удосконалення власного фахового рівня. Зокрема, передкурсовий етап передбачає самостійну підготовку слухачами матеріалів до випускної роботи за тематикою, що попередньо розсилається в ПТУ.

Отже, передкурсова самостійна робота повинна сприяти підготовці слухачів до активного сприймання навчального матеріалу у процесі їх курсового підвищення кваліфікації в інституті.

Післякурсове підвищення кваліфікації в основному складається зі самостійного вивчення літератури, рекомендованої викладачами інституту та впровадження у навчально-виховний процес науково-практичних рекомендацій.

Наше подальше вивчення цієї проблеми дає змогу зробити висновки про те, що результативність курсового навчання в інституті підвищення кваліфікації значною мірою забезпечується за умови продовження поглибленого самостійного опрацювання слухачами відповідної літератури у післякурсовий період, який для них буде одночасно і передкурсовою підготовкою у період наступного підвищення кваліфікації [6]. Разом з тим, на жаль, зазначений підхід фактично є лише ідеальним варіантом, що не має широкого поширення. Так, проведене опитування 400 директорів професійно-технічних училищ (1991-1994 рр.) показало, що тільки 5 відсотків від загальної кількості опитуваних вважають, що докурсове й післякурсове навчання - це реальність і вони дійсно ним охоплені. Інші опитувані не надають цьому питанню достатньої уваги (67 відсотків), мотивують причини: відсутність часу (23 відсотки); недостатність методичних посібників і рекомендацій (5 відсотків). Таке становище самостійної підготовки керівників навчально-виховних закладів професійно-технічної школи зумовлене недоліками в організації та доцільному використанні різнобічних форм міжкурсового підвищення кваліфікації. Зокрема, повною відсутністю відповідальності за розвиток фахового рівня керівників зазначеної категорії державних органів галуззю на місцях, інститутів підвищення кваліфікації.

Висновки з наведеного дослідження і перспективи подальших розвідок у цьому напрямі. Вищенаведене дає підстави для висновку про те, що одним з найвужчих місць, які потребують науково-практичного розв'язання в курсовому навчанні, є пошук і розробка принципово нових організаційних форм навчання, які дають змогу вирішувати актуальні проблеми практики навчально-виховної роботи в професійно-технічній школі і тим самим сприятимуть зацікавленості їх керівників у підвищенні власного фахового рівня.

Перспективи подальших розвідок у цьому напрямі вбачаємо у дослідженні організаційних форм системи фронтального докурсового, курсового, післякурсового навчання слухачів і її психолого-педагогічного супроводу.

\

Список використаних джерел:

  1. Афанасьев В.Г. Общество, системность, познание и управ­ление/ В.Г.Афанасьев. - М.: Политиздат, 1981. - 432 с.

  2. Бодалев А.А. Восприятие и понимание человека человеком/ А.А.Бодалев. - М.: Наука, 1982. - 271 с.

  3. Вазина К.Я. Коллективная мыследеятельность - тип развива­ющего обучения: Учебное пособие для слушателей ИПК/К.Я. Вазина.- Горький: Горьковский межобласной ИПК работников профессио­наль­но-технического образования РСФСР, 1989. - 78 с.

  4. Олійник В. В. Відкрита післядипломна педагогічна освіта: нові моделі та форми професійного розвитку / Освіта дорослих у перспективі змін: інновації, технології, прогнози: колективна монографія / За ред.. А. Василюк, А. Стоговського. – Ніжин: Видавець ПП Лисенко М.М., 2017. – 248 с. С. 93–108.

  5. Рубиншнейн С.Л. Проблемы общей психологии. / Редкол. Е.В.Шорохова (отв.ред.) и др.. - 2-е изд. - М.:Педагогика., 1976.- 416 с.

  6. Цимбалюк І.М. Теоретичні та методичні основи підвищення кваліфікації керівних кадрів професійно-технічної освіти: монографія. /І.М.Цимбалюк. Рівне, «Каліграф». 1999. – 455 с.

  7. Цимбалюк І. М. Підвищення професійної кваліфікації: психологія педагогічної праці [Текст] : науково- метод. посіб. для підгот. і підвищення кваліфікації пед. кадрів / І. М. Цимбалюк. - Рівне : ЦНТЕІ, 2001. - 108 с. ISBN 966-7929-00-0 Режим доступу: НБУВ Національна бібліотека України імені В. І ... – Каталоги irbis-nbuv.gov.ua › cgi-bin › irbis_nbuv › cgiirbis_64

ЦИМБАЛЮК ИВАН НИКОЛАЕВИЧ СОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ ОРГАНИЗАЦИОННОЙ СТРУКТУРЫ КУРСОВОГО ПОВЫШЕНИЯ КВАЛИФИКАЦИИ РУКОВОДИТЕЛЕЙ УЧРЕЖДЕНИЙ ПРОФЕССИОНАЛЬНО-ТЕХНИЧЕСКОГО ОБРАЗОВАНИЯ НОВОГО ТИПА (ГИМНАЗИЙ, ЛИЦЕЕВ, КОЛЛЕДЖЕЙ), КАК ЦЕЛОСТНАЯ СИСТЕМА ВЗАИМОСВЯЗАННЫХ ЭЛЕМЕНТОВ

      Представлены результаты изучения организационной структуры курсового повышения квалификации руководителей учреждений профессионально-технического образования нового типа (гимназий, лицеев, колледжей), как целостной системы взаимосвязанных элементов. Акцентировано внимание на результатах экспериментального изучения элементов устойчивых взаимосвязей слушателей и преподавателей в курсовом повышении квалификации указанной категории слушателей. Определена эффективность упомянутых вариантов взаимодействий.

Ключевые слова: повышение квалификации, организационно структура, система форм оргацизации обучения, компоненты системы.

TSYMBALYUK IVAN NIKOLAEVICH IMPROVEMENT OF ORGANIZATIONAL STRUCTURE OF A COURSE TRAINING MANAGERS OF VOCATIONAL OF NEW TYPE (GYMNASIUMS, LYCEUMS, COLLEGES) AS AN INTEGRATED SYSTEM OF INTERRELATED ELEMENTS

Summarizing the results of studying the ways of optimization of the advanced training of teachers of educational establishments of new type (gymnasiums, lyceums, colleges) in this section gives the following conclusions:

1. Theoretical and experimental research using a set of methods on the basis of functional and activity approach revealed the overall picture of the formation and identified the features of improving pedagogical knowledge and professional skills

2. Intensification of the process of development of pedagogical knowledge of trainees in the course refresher training leads to the use of pedagogical techniques, forms and methods that contribute to the self-awareness of this knowledge on the basis of their relationship with the degree of fulfillment of the functional responsibilities of managers in professional activity.

3. The study established a multilevel characteristic of the state of management knowledge formation, revealed the existing gaps and inconsistencies, determined the criteria for assessing the knowledge of teachers' knowledge of the history of educational institutions of new type (gymnasiums, lyceums, colleges) needed for effective management activities.

4. Leading managerial functions have been experimentally studied, professional maps have been developed with a list of knowledge and skills in each function, the levels of their development in teachers of history of educational establishments of new type (gymnasiums, lyceums, colleges) have been revealed.

5. Based on the results of psychological and pedagogical analysis of scientific literature and empirical studies, the optimal model of decision-making has been developed, the stages of the management cycle of solving problems with the use of relevant knowledge, skills and ways and means of their development in course development have been determined.

6. A comprehensive analysis of the results of foreign and domestic scientific research has identified the phenomenological essence of the concept of "professional skills" in connection with the functional responsibilities of heads of educational institutions, clarified the peculiarities of its application in the theory of advanced training.

7. The study found that in the course refresher course of the specified category of managers there are significant reserves and opportunities for improving pedagogical skills, which include in particular: a) theoretical understanding and definition of the concept, methodology and methods of advanced training; b) in the selection of the content of the educational material, the introduction of programs for the improvement of professional skills based on the use of the technology of the management cycle described in this section.

Key words: advanced training, organizational structure, system of forms of organization of training, system components.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас