Якубенко Юлія Леонідівна, доцент затверджені наказом ддаеу від «13» жовтня 2020 р. №2594 Строк подання студентом роботи 10 грудня 2020 року. Вихідні дані до роботи закон

Міністерство освіти і науки України
Дніпровський державний аграрно-економічний університет
Факультет обліку і фінансів
Кафедра обліку, оподаткування та управління
фінансово-економічною безпекою
ДОПУСТИТИ ДО ЗАХИСТУ:
Завідувач кафедри,
д. держ. упр., професор
_______________І. П. Приходько
«____» _______________ 2020 р.
ДИПЛОМНА РОБОТА
Організаційно-методичні аспекти обліку та контролю єдиного податку
сільськогосподарського підприємства та їх удосконалення
Виконала: студентка
освітньо-професійної програми
«Облік і оподаткування»
зі спеціальності
071 «Облік і оподаткування»
Маслюк Д.В.
Керівник: доц. Якубенко Ю.Л.
Дніпро – 2020

1
Форма № Н – 9.01
(затверджена наказом
МОНмолодьспорту України від 29 березня 2012 року № 384)
ДНІПРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет обліку і фінансів
Кафедра обліку, оподаткування та УФЕБ
Освітній ступінь магістр
Освітньо-професійна програма «Облік і оподаткування»
Спеціальність 071 «Облік і оподаткування»
З А Т В Е Р Д Ж У Ю
Завідувач кафедри___________________
«_____»___________________2019 р
З А В Д А Н Н Я
на дипломну роботу магістра
Маслюк Дар’ї Володимирівні
1. Тема дипломної роботи «Організаційно-методичні аспекти обліку та контролю
єдиного податку сільськогосподарського підприємства та їх удосконалення»
керівник роботи Якубенко Юлія Леонідівна, доцент затверджені наказом ДДАЕУ від «13» жовтня 2020 р. № 2594
2. Строк подання студентом роботи – 10 грудня 2020 року.
3. Вихідні дані до роботи Закон України про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні, Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, Податковий кодекс, річні звіти підприємства, дані аналітичного та синтетичного обліку, фінансової та статистичної звітності, періодичні видання, інтернет-джерела.
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які потрібно
розкрити). 1. Теоретичні основи оподаткування сільськогосподарських підприємств.
2. Стан податкового обліку та перспективи вдосконалення процесу оподаткування сільськогосподарських підприємств. 3. Внутрішній податковий контроль на підприємстві та напрями його покращення. 4. Висновки і пропозиції.
5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень).
1. Оцінка майна та капіталу СТОВ «Дніпро-Н». 2. Оцінка руху та функціонального стану основних засобів СТОВ «Дніпро-Н». 3. Фінансові результати діяльності СТОВ «Дніпро-

2
Н». 4. Оцінка фінансової стійкості СТОВ «Дніпро-Н». 5. Оцінка ліквідності, платоспроможності та оборотності оборотних активів СТОВ «Дніпро-Н». 6. Оцінка ділової активності СТОВ «Дніпро-Н». 7. Комплексна (рейтингова) оцінка фінансового стану СТОВ «Дніпро-Н».
6. Консультанти розділів роботи
Розділ
Прізвище, ініціали та посада консультанта
Підпис, дата завдання видав завдання прийняв
7. Дата видачі завдання _________________22 жовтня 2019 р._______________________
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
№ з/п
Назва етапів дипломної роботи
Термін виконання етапів роботи
Примітка
1.
Теоретичні основи оподаткування сільськогосподарських підприємств
Жовтень -
Грудень 2019 р.
2.
Стан податкового обліку та перспективи вдосконалення процесу оподаткування сільськогосподарських підприємств
Січень –
Березень 2020 р.
3.
Фінансово-економічна характеристика підприємства
Квітень 2020 р.
4.
Внутрішній податковий контроль на підприємстві та напрями його покращення
Травень –
Липень 2020 р.
5.
Вступ, висновки і пропозиції, список використаних джерел
Вересень –
Жовтень 2020 р.
6.
Оформлення роботи
Листопад 2020 р.
Студентка _______________ __Маслюк Д.В._
(підпис)
(прізвище та ініціали)
Керівник роботи _______________ ____Якубенко Ю.Л.____
(підпис)
(прізвище та ініціали)

3
ЗМІСТ
РЕФЕРАТ
4
ВСТУП
5
РОЗДІЛ
1.
ТЕОРЕТИЧНІ
ОСНОВИ
ОПОДАТКУВАННЯ
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ
10 1.1. Загальна характеристика сільськогосподарської галузі
10 1.2. Режими оподаткування сільськогосподарських виробників
19 1.3.
Особливості оподаткування сільськогосподарських товаровиробників
24
Висновки до першого розділу
32
РОЗДІЛ 2. СТАН ПОДАТКОВОГО ОБЛІКУ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
ВДОСКОНАЛЕННЯ
ПРОЦЕСУ
ОПОДАТКУВАННЯ
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ
34 2.1. Організаційно-економічна характеристика СТОВ «Дніпро - Н»
34 2.2. Характеристика організації роботи бухгалтерської служби та оцінка базових засад облікової політики підприємства
40 2.3. Стан податкового обліку на СТОВ «Дніпро - Н»
46 2.4. Шляхи вдосконалення оподаткування сільськогосподарських товаровиробників
52
Висновки до другого розділу
58
РОЗДІЛ 3. ВНУТРІШНІЙ ПОДАТКОВИЙ КОНТРОЛЬ НА
ПІДПРИЄМСТВІ ТА НАПРЯМИ ЙОГО ПОКРАЩЕННЯ
60 3.1. Загальні принципи організації внутрішнього податкового контролю
60 3.2. Внутрішній податковий контроль на СТОВ «Дніпро - Н»
65 3.3. Рекомендації по удосконаленню системи внутрішнього податкового контролю
69
Висновки до третього розділу
75
ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ
77
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
82
ДОДАТКИ
89

4
РЕФЕРАТ
Тема: «Організаційно-методичні аспекти обліку та контролю єдиного податку сільськогосподарського підприємства та їх удосконалення».
Магістерська робота: 89 с., 16 рис., 5 табл., 6 додатків, 78 літературних джерел.
Об’єктом дослідження процес обліку та контролю єдиного податку сільськогосподарського підприємства.
Мета роботи полягає у дослідженні напрямків вдосконалення обліку та контролю оподаткування підприємств сільського господарства з метою оптимального поєднання інтересів держави і суспільства.
Методи дослідження. У роботі використані методи фінансово- економічного аналізу, статистичні методи аналізу, метод прогнозування, діалектичний метод пізнання та системний підхід для аналізу економічних явищ та процесів, що дозволило провести комплексне дослідження наукової проблеми обліку та контролю єдиного податку сільськогосподарських підприємств.
Вивчено і узагальнено теоретичні та науково-методичні основи щодо обліку і контролю єдиного податку сільськогосподарського підприємства, проаналізовано фінансово-економічний стан підприємства; розроблено пропозицій щодо напрямів і заходів вдосконалення обліку і контролю
єдиного податку підприємств аграрного сектору економіки.
Результати впроваджені в діяльності сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро - Н» Кам’янського району Дніпропетровської області.
За підсумками проведеного дослідження у наукових виданнях опубліковано три наукові праці: в колективній монографії: «Облікова, фінансова та управлінська діяльність підприємств в умовах нестійкої економіки» та в матеріалах конференції, загальним обсягом 0,21 друкованого аркуша.
АНОТАЦІЯ
ЄДИНИЙ
ПОДАТОК,
СИСТЕМА
ОПОДАТКУВАННЯ,
ОПОДАТКУВАННЯ
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ
ПІДПРИЄМСТВ,
ПОДАТКОВА ЗВІТНІСТЬ, ВНУТРІШНІЙ ПОДАТКОВИЙ КОНТРОЛЬ.
АННОТАЦИЯ
ЕДИНЫЙ
НАЛОГ,
СИСТЕМА
НАЛОГООБЛОЖЕНИЯ,
НАЛОГООБЛОЖЕНИЕ СЕЛЬСКОХОЗЯЙСТВЕННЫХ ПРЕДПРИЯТИЙ,
НАЛОГОВАЯ ОТЧЕТНОСТЬ, ВНУТРЕННИЙ НАЛОГОВЫЙ КОНТРОЛЬ.
SUMMARY
UNIFORM TAX, TAX SYSTEM, TAXATION OF AGRICULTURAL
ENTERPRISES, TAX REPORTING, INTERNAL TAX CONTROL.

5
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Сільське господарство - це галузь, яка схильна до активного державного втручання в умовах ринкових відносин. Все це проявляється в умовах оподаткування, що надають пільги і переваги.
Оподаткування у сільському господарстві, постійно реформується, але це не гарантує його досконалості. Нестабільність і складність податкового регулювання сільського господарства, недостатнє використання податкових механізмів з метою стимулювання суб’єктів і підприємницької активності збільшення виробництва, не дозволяють податковій системі повністю виконувати свої функції в сільському господарстві.
Державне регулювання, в першу чергу впливає на підтримку агропромислових підприємств в цілому.
Дані обставини обумовлюють актуальність розробки заходів по посиленню функцій оподаткування в сільському господарстві, розрахованих на проведення аналізу та впровадження нововведень, враховуючи специфічні особливості сільського господарства.
Істотний внесок у вивчення теми дослідження, внесли праці: В.
Андрущенка, О. Василика, Т. Єфименко, Ю. Іванової, О. Кириленко, А.
Крисоватого, В. Мельника, П. Мельника, А. Соколовської, В. Суторміної, Л.
Тарангул, В. Федосова, С. Юрія. Вагомий внесок у розробку її теоретико - прикладних засад зробили відомі корифеї вітчизняної аграрної науки, особливо такі як В. Борисова, П. Гайдуцький, М. Дем’яненко, Д. Дема, П.
Лайко, П. Саблук, Л. Тулуш та ін.
Однак, не зважаючи на вагому кількість напрацювань питання особливостей оподаткування сільськогосподарських підприємств залишається відкритим. Необхідно враховувати, що оподаткування даної галузі постійно змінюється. Недостатнє використання податкових механізмів

6 не дозволяє податковій системі повно виконати свої функції в аграрному секторі. Сільське господарство є не тільки галуззю економіки держави, але і забезпечує продовольчу безпеку і незалежність держави, тому ефективне державне регулювання підприємств, зайнятих в цій сфері має величезне значення, як з точки зору подальшого розвитку галузі, так і з позиції забезпечення продовольчої безпеки населення. Тому наукову розробленість цієї проблеми не можна визнати вичерпною, що й зумовило проведене дослідження.
Метою дипломною роботи є розробка напрямків вдосконалення обліку та контролю оподаткування підприємств сільського господарства з метою оптимального поєднання інтересів держави і суспільства.
Для досягнення даної мети були поставлені наступні завдання:
- охарактеризувати сільськогосподарську галузь;
- розглянути теоретичні основи оподаткування в сільському господарстві;
- розкрити особливості оподаткування сільськогосподарських товаровиробників;
- провести аналіз фінансового стану та ефективності функціонування
СТОВ «Дніпро - Н»;
- надати характеристику організації роботи бухгалтерської служби та здійснити оцінку базових засад облікової політики підприємства;
- дослідити стан податкового обліку на СТОВ «Дніпро - Н»;
- надати рекомендації щодо вдосконалення механізму оподаткування, з метою його відповідності завданням економічної політики держави в сільському господарстві;
- розглянути загальні принципи організації внутрішнього податкового контролю;
- вивчити систему внутрішнього податкового контролю на СТОВ
«Дніпро - Н»;
- навести шляхи удосконалення системи внутрішнього податкового

7 контролю.
Об’єкт дослідження - процес обліку та контролю єдиного податку сільськогосподарського підприємства.
Предметом дослідження є теоретичні та практичні питання з обліку і контролю єдиного податку у сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю «Дніпро - Н» Верхньодніпровського району
Дніпропетровської області.
Методи дослідження. У роботі використані методи фінансово- економічного аналізу, статистичні методи аналізу, метод прогнозування, діалектичний метод пізнання та системний підхід для аналізу економічних явищ та процесів, що дозволило провести комплексне дослідження наукової проблеми обліку та контролю єдиного податку сільськогосподарських підприємств.
Інформаційною основою дослідження послужили навчальна і спеціальна література, нормативно-правові акти, матеріали міністерства фінансів, статистичні дані, звітність СТОВ «Дніпро - Н».
Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні теоретичних положень та розробці практичних рекомендацій щодо обліку та контролю єдиного податку сільськогосподарського підприємства, а саме:
удосконалено:
- обмеження переліку платників єдиного податку четвертої групи, за рахунок підприємств, що знаходяться в пільгових умовах за рахунок політичних факторів, що дозволить збільшити надходження до консолідованого бюджету;
- модель єдиного податку четвертої групи з альтернативною базою оподаткування, що дозволить сільськогосподарським підприємствам істотно знизити трудомісткість і витрати на ведення бухгалтерського обліку та формування звітності;
дістало подальшого розвитку:
- застосування в сільськогосподарських підприємствах розробленого

8 податкового регістра, що дозволить не тільки знизити трудомісткість визначення податкової бази з єдиного податку четвертої групи, а й забезпечить систематизацію повної і достовірної інформації щодо наявних у розпорядженні підприємства земельних ділянок;
- застосування процедур внутрішнього податкового контролю для заповнення звіту про проведення контролю, що дасть можливість виявити помилку до настання строку сплати авансового платежу;
- послідовність проведення внутрішнього податкового контролю, що враховуватиме особливості оподаткування сільськогосподарських підприємств;
- доповнення наказу про облікову політику розділом про внутрішній податковий контроль, що міститиме основні положення та принципи проведення внутрішнього контролю на підприємстві;
- створення карти податкових ризиків, що включає опис всіх можливих факторів, які сприяють виникненню податкового ризику підприємства та заходи щодо їх попередження;
- застосування податкового планування, що полягає у виявленні можливої податкової економії, залишаючись в рамках діючого законодавства;
- складання бюджету податків, що буде містити інформацію по нарахуванню та сплату податків, згрупованих за видами, із зазначенням бази оподаткування та передбачуваної заборгованості перед бюджетом.
Апробація результатів роботи. Основні положення дипломного дослідження обговорювались на Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених і студентів: «Молоді науковці аграрники: традиційні й нові аспекти досліджень» (м. Дніпро, 25-28 лютого 2020 року) та на ІV Всеукраїнській науково-практичній Інтернет - конференції «Облік, аудит, оподаткування та звітність у системі забезпечення економічної стійкості підприємств» (м. Дніпро, 14-15 травня 2020 року).
Публікації.
За підсумками проведеного дослідження було

9 опубліковано 1 наукову працю в колективній монографії: «Облікова, фінансова та управлінська діяльність підприємств в умовах нестійкої економіки», загальним обсягом 10 сторінок.
Структура та обсяг роботи Дипломна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел, що нараховує 78 найменувань, містить 5 таблиць, 16 рисунків, 7 додатків.
Основний зміст дипломної роботи викладено на 89 сторінках друкованого тексту.

10
РОЗДІЛ
1.
ТЕОРЕТИЧНІ
ОСНОВИ
ОПОДАТКУВАННЯ
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ
1.1. Загальна характеристика сільськогосподарської галузі
Особливості сільськогосподарського виробництва визначаються рядом об’єктивних умов, які є абсолютно незначними для більшості інших галузей.
Серед таких об’єктивних факторів, що впливають на організацію і ефективність сільського господарства, можна позначити: природні умови, сезонність, низький рівень прибутковості все це обумовлює порядок оподаткування сільськогосподарських виробників.
Сільське господарство почало формуватися в доісторичні часи, що нині
є самостійною галуззю і відіграє значну роль народного господарства.
Особливості сільськогосподарської галузі досліджені в численних роботах вчених, як минулих періодів, так і сучасного періоду історії, в тому числі
Буряковського В. В., Кармазіна В. Я., Каламбета С. В., Водолазської О. А. [4] та ін.
В даний час сільське господарство - це велика сфера виробництва, яка входить до складу національного господарства.
Сільське господарство - частина економіки країни, яка відрізняється від
інших за цілями, завданнями, місцем і значенням, своєрідності вироблених продуктів і потрібних для цього коштів виробництва і предметів праці.
Незаперечно твердження, що в даний час сільське господарство є великий галуззю економіки, що входить в національне господарство.
Агропромисловий комплекс передбачає під собою групу господарських галузей, які в сукупності служать для створення і реалізації сільськогосподарської продукції (виробництво, переробка, реалізація). Так як на частку агропромислового комплексу припадає більшість товарів торгівлі, отже, ступінь його розвитку істотно впливає на рівень добробуту держави в

11 цілому.
Всі галузі, що входять в агропромисловий комплекс можна поділити на наступні підрозділи:
- галузі, що виробляють товари, які служать засобами виробництва для сільського господарства (наприклад, будівництво сільськогосподарського обладнання, виробництво добрив, виробництво кормів);
- галузь виробництва в цілому;
- галузі пов’язані зі зберіганням, транспортуванням, реалізацією сільськогосподарської продукції [11].
Для кожного окремого підрозділу визначено свій перелік підприємств, які вважаються учасниками агропромислового комплексу.
Всі перераховані галузі в цілому спрямовані на створення сільськогосподарської продукції та задоволення споживчої потреби в ній, проте саме друга сфера агропромислового комплексу спрямована безпосередньо на виробництво кінцевого продукту.
На сьогоднішній день сільське господарство не досягає рівня самозабезпечення сільськогосподарської продукції, необхідної для того, щоб вважати, що країна знаходиться в продовольчій безпеці.
Оскільки, специфікою сільського господарства є отримання результатів виробництва, котрі залежать від різних непередбачених умов, що призводить до створення резервних фондів, що обов’язково враховується при підтримці галузі та її державному регулюванні, формуванні особливої страхової політики і державної допомоги.
Сільське господарство має отримувати допомогу від держави не тільки в екстремальних умовах. Причинами, що зумовлюють державну підтримку сільського господарства в усіх країнах світу, є нездатність підприємств галузі самостійно, без істотної економічної підтримки держави, забезпечувати зростаючий попит на продукти харчування, обумовлений зростанням населення і підвищення потреб народу в якісних продуктах харчування. Крім того, продукція галузі і здатність підприємств галузі самостійно

12 задовольнити попит на вироблену продукцію в великій мірі визначає питання продовольчої безпеки держави.
Могильний О. М. розкриває поняття продовольчої безпеки як
«…забезпечення країни відповідними ресурсами, потенціалом і гарантіями задовольняти потреби населення в продуктах харчування не нижче обґрунтованих медициною норм незалежно від внутрішніх і зовнішніх умов»
[49].
Держава зацікавлена в тому, щоб усіма можливими способами сприяти розвитку аграрної галузі і тим самим забезпечити продовольчу, а отже, і національну безпеку країни.
Сільське господарство підрозділяється на рослинництво
і тваринництво, які в свою чергу представлені наступними напрямками
(рис. 1.1 та 1.2).
Рис. 1.1. Підгалузі рослинництва
Служба державної статистики підрозділяє сільськогосподарських товаровиробників на такі категорії: сільськогосподарські підприємства, селянські та фермерські господарства (ця категорія включає індивідуальних підприємців) і господарства населення.
Рослинництво
За виглядом вирощуваних культур зе рн ові к уль тури зе рн обобові к ул ьт ури корм ові к уль тур и те хн
ічн
і к ул ьт ур и овоч е- ба шт ан ні к уль ту ри ви ногра да рс тво са дівн иц тво гри бн иц тво ци трус ові к ул ьт ур и

13
За категорією «сільськогосподарські підприємства» показані дані по господарських товариствах, товариствам і партнерствам, товариствам з обмеженою відповідальністю, публічним та непублічним акціонерним товариствам, виробничим кооперативам, унітарним підприємствам, підсобним господарствам несільськогосподарських підприємств та установ.
Рис. 1.2. Підгалузі тваринництва
До господарств населення належать особисті підсобні та інші
індивідуальні господарства громадян у сільських і міських місцевостях, а також господарства громадян, які мають земельні ділянки в садівничих, городницьких і дачних некомерційних об’єднаннях. Селянське (фермерське) господарство - об’єднання громадян, пов’язаних спорідненістю та (або) власністю, тобто мають у спільній власності майно та спільно володіють ним, вони здійснюють виробничу та іншу господарську діяльність (виробництво, переробку, зберігання, транспортування та реалізацію сільськогосподарської продукції), засновану на їхній особистій участі.
У 2019 році в Україні було вироблено сільськогосподарської продукції на 680982,4 млн. грн. З них сільськогосподарськими підприємствами на
449806,3 млн. грн., господарствами населення і селянськими господарствами на 231176,1 млн. грн. [53].
Тваринництво ск отарс тво вівч арс тво кон ярс тво бджіл ьн иц тво пт ахівн иц тво сви на рс тво ри бн иц тв о кролівн иц тво коз
івн иц тво

14
Отже, можна зробити висновок про те, що більша частина ринку припадає на сільськогосподарські підприємства, яких у свою чергу налічується близько 6,9 тис. (рис. 1.3).
100%
15,30%
7,10%
1%
74,90%
0,40%
1,30%
Усього
Господарські товариства
Приватні підприємства
Кооперативи
Фермерські господарства
Державні підприємства
Підприємства інших форм господарювання
Рис. 1.3.Кількість сільськогосподарських підприємств за організаційними формами господарювання
Одночасно необхідно помітити тренд поступового щорічного зниження кількості осіб, зайнятих у сільському господарстві. Ймовірно це може бути пов’язано з традиційно невисоким рівнем доходів у цій галузі.
Що стосується інвестицій, сільське господарство не відноситься до самих інвестиційно - привабливих галузей: за 2019 рік у сільське господарство було вкладено 30155 млн. грн. з 273116
млн. грн. інвестованих в основний капітал всього [61]. Це склало 11 % від загального числа
інвестицій. Для прикладу, в промисловість за цей же рік було інвестовано
32,1
% від загального числа інвестицій. Можливо, причина полягає в тому, що сільське господарство є високоризикованою галуззю економіки та
інвестори побоюються вкладати в неї свої кошти, вибираючи більш

15 прибуткові і менш ризикові галузі. На кінець 2019 року 27,6% всіх сільськогосподарських підприємств були збитковими.
Доктрина продовольчої безпеки для цілей оцінки стану продовольчої безпеки як критерій визначає питому вагу вітчизняної сільськогосподарської продукції та продовольства в загальному обсязі товарних ресурсів внутрішнього ринку відповідних продуктів, що має порогові значення у відношенні :
- зерна - не менше 95 відсотків;
- цукру - не менше 80 відсотків;
- рослинної олії - не менше 80 відсотків;
- м’яса та м’ясопродуктів (у перерахунку на м’ясо) - не менше 85 відсотків;
- молока і молокопродуктів (у перерахунку на молоко) - не менше 90 відсотків;
- рибної продукції - не менше 80 відсотків;
- картоплі - не менше 95 відсотків;
- солі харчової - не менше 85 відсотків
Проаналізувавши дані статистичного збірника служби державної статистики «Сільське господарство України» [53] за 2019 рік про рівень самозабезпечення сільськогосподарської продукції і частку імпорту окремих сільськогосподарських продуктів, а також порівнявши ці дані з пороговими значеннями, які заявлені в Доктрині продовольчої безпеки, можна зробити висновок про те, що Україна зазнає деяких труднощів у забезпеченні національної безпеки країни. Наприклад, у 2019 році забезпечено лише 82,8% потреби в м’ясі та м’ясних продуктах, при пороговому значенні 85%.
Спостерігається дефіцит молока і молочних продуктів власного виробництва,
і, при нормі не менше 90%, Україна на кінець 2019 року, мала можливість забезпечити себе даними продуктами лише на 78,6% (рис. 1.4).