Який підрозділ загальної екології вивчає динаміку популяцій?

Хто перший запропонував термін „екологія"?
1. Шелфорд.
2. Геккель. +++
3. Тенслі.
4. Сукачов.
Який підрозділ загальної екології вивчає динаміку популяцій?
1. Аутекологія.
2. Синекологія.
3. Демекологія. ++++
4. Синекологія.
Стенобіонтні організми - це організми:
1. широким діапазоном пристосування до середовища.
2. 3 вузьким діапазоном пристосування до середовища. +++
3. У стані фізіологічного оптимуму до середовища.
4. У стані песимуму до середовища.
Дайте повне визначення поняттю «екологія» це:
1. наука про взаємодію живих істот між собою та з неорганічною природою, що їх оточує, про зв'язки в системах, яким підпорядковане
існування організмів, про структуру і функціонування цих систем. ++++
2. Наука про життя, його форми і закономірності існування та розвитку.
3. Наука про фактори неживої природи.
4. Наука про біологічні системи та морфологічні ознаки середовища.
Будь-який елемент середовища, здатний в тій чи іншій мірі, прямо чи
опосередковано впливати на живі організми хоча б протягом однієї фази їх
розвитку називається:
1. Екологічним мінімумом.
2. Екологічним фактором. ++++
3. Екологічним максимумом.

4. Екологічним песнмумом.
Закон мінімуму сформував:
1. Ю. Лібіх. +++
2. В.Шелфорд.
3. Шретер.
4. Вернадський.
Постійна величина, що характеризує загибель особин в ідеальних умовах –
це:
1. максимальна смертність.
2. середня смертність.
3. мінімальна смертність. ++++
4. загальна смертність.
Найпростішою система, до якої входять поодинокий організм та його
безпосереднє оточуюче середовище - це
1. Моноцен. +++
2. Екосистема.
3. Екологічна ніша.
4. Демоцен.
Для визначення відносного ступеня толерантності, організми відношенню
до температури
1. виділяють:
2. стеногідричні – еврігідричні.
3. стенотермні – евритермні. ++++
4. стенофагні – еврифагні.
5. стеногаліні – вригальні.
Для визначення відносного ступеня толерантності, організми по
відношенню до їжі (поживи) розрізняють:.
1. стеноойкні- евриойкні.
2. стенофагні – еврифагні. ++++

3. стеногаліні – евригаліні.
4. стенотермні – евритермні.
Існування в межах одного виду рослин або тварин двох або більше груп
особин з різко відмінними ознаками – це:
1. фотоперіодизм.
2. антагонізм.
3. поліморфізм. ++++
4. симбіоз.
Екосистема - це:
1. просторова система, що охоплює історично сформований комплекс живих істот, пов'язаних між собою трофічними зв'язками, та неживих компонентів середовища існування, які залучаються ними в процесі обміну речовин та енергії. ++++
2. Фізичний простір з властивими йому екологічними умовами, що визначають існування будь-якого організму, місце виду в природі, що включає не лише становище його в просторі, а й функціональну роль у біоценозі та ставлення до абіотичних факторів середовища існування.
3. Стан внутрішньої динамічної рівноваги природної системи, який підтримується регулярним відновленням основних її структур і енергетично-речовинного складу, а також постійною функціональною саморегуляцією у всіх її ланках.
4. Частина біосфери (за деякими уявленнями, — з часом вся біосфера), перетворена людьми за допомогою опосередкованого впливу технічних засобів в цілях як найкращої відповідності соціально- економічним потребам людства.
Гомеостаз- це:
1. стан внутрішньої динамічної рівноваги природної системи, який підтримується регулярним відновленням основних її структур і енергетично-речовинного складу, а також постійною функціональною саморегуляцією у всіх її ланках. +++
2. Просторова система, що охоплює історично сформований комплекс живих істот, пов'язаних між собою трофічними зв'язками, та неживих

компонентів середовища існування, які залучаються ними в процесі обміну речовин та енергії.
3. Фізичний простір з властивими йому екологічними умовами, що визначають існування будь-якого організму, місце виду в природі, що включає не лише становище його в просторі, а й функціональну роль у біоценозі та ставлення до абіотичних факторів середовища існування.
4. Обмін речовиною, енергією та інформацією системи з зовнішнім середовищем, а також окремих частин системи між собою.
Термофіли - це група рослин які можуть рости в умовах досить низьких
температур.
1. Це рослини, які розвиваються в умовах високих температур, можуть переносити. ++++
2. Температуру до +70 С (верблюжа колючка) і як правило гинуть при температурі < 0° С.
3. Витримують температуру пожеж, рослини саван з грубою корою і тонкошкірим насінням.
4. Що витримують значне забруднення атмосферного повітря.
Неморозостійкі рослини це рослини які:
1. Переносять низькі температури, але гинуть як тільки у тканинах починає утворюватися лід (воднорічні рослини).
2. Сильно пошкоджуються або гинуть при температурі вище 0° С (рослини дощових тропічних лісів, водорослі теплих морів), - температура
+2°...+10° С. ++++
3. Ростуть у регіонах з сезонним кліматом і холодними зимами (дерева, кущі, багаторічні трави, озимина).
4. Витримують значне забруднення атмосферного повітря.
Морозостійкі рослини це рослини які переносять низькі температури, але
гинуть як тільки:
1. Сильно пошкоджуються або гинуть при температурі вище 0° С (рослини дощових тропічних лісів, водорослі теплих морів), - температура
+2°...+10° С.
2. Ростуть у регіонах з сезонним кліматом і холодними зимами (дерева, кущі, багаторічні трави, озимина). ++++

3. Витримують температуру пожеж.
4. У тканинах починає утворюватися лід (однорічні рослини)
За ступенем адаптації до високих температур виділяють жаровитривалі
(еукаріоти) це рослини, які
1. Пошкоджуються при температурі +30°...+40° С (квіткові рослини, с/г рослини, водні).
2. Рослини сухих місцезростань (степів, пустель, саван) переносять 0,5 год. прогрівання до +50°...+60°С. ++++
3. Це термостійкі бактерії і деякі види синьо-зелених водоростей, які можуть жити в гарячих джерелах.
4. Сильно пошкоджуються або гинуть при температурі вище 0 С (рослини дощових тропічних лісів, водорості теплих морів), - температура
+2°...+10° С.
Чисте і сухе повітря (приземного шару) являє собою суміш газів: основні з
них:
1. кисню, 20,95% азоту, 0,93% аргону, 0,03%вуглекислого газу, 0,01% неону, гелію, метану, рад
2. азоту, 78,08% кисню, 0,03%аргону, 0,93% вуглекислого газу, 0,01% неону, гелію, метану, радону та інших газів.
3. 78.08% азоту, 20.95% кисню, 0.93% аргону, 0.03%вуглекислого газу,
0.01% неону, гелію, метану, радону та інших газів +++++
4. кисню, 20.95% азоту, 0.93% аргону, 0.13%вуглекислого газу, 0.01% неону, гелію, метану, радону та інших газів.
Гідатофіти - це:
1. Рослини частково занурені у воду.
2. Водні рослини, що цілком або майже цілком занурені у воду (ряска, елодея). +++
3. Наземні вологолюбиві групи рослин (верба, калюжниця, осока).
4. Рослини здатні накопичувати в тканинах велику кількість води
(молочай,алоє, агава, кактуси).

Гігрофіти- це:
1. рослини частково занурені у воду.
2. водні рослини, що цілком або майже цілком занурені у воду (ряска, елодея).
3. наземні вологолюбиві групи рослин, які розселяються у місцях підвищеної вологості (верба, калюжниця, осока).++++
4. рослини здатні накопичувати в тканинах велику кількість води
(молочай,алоє, агава, кактуси).
Сукуленти -це:
1. Рослини здатні накопичувати в тканинах велику кількість води
(молочай, алоє, агава, кактуси). ++++
2. Сухі рослини (на вигляд), жорсткі кущі або трави, вони не містять у собі вологу, а інтенсивно її випаровують (верблюжа колючка, полин, ковила).
3. Наземні вологолюбиві групи рослин (верба, калюжниця, осока).
4. Рослини частково занурені у воду.
Залежно від кількості кисню і його розподілу у стоячій воді, виділяють
дистрофні водойми – це:
1. Небагаті на корм ( глибоководні озера з низькою температурою, багаті на кисень, вода прозора).
2. Багаті на корм (неглибокі водойми, висока температура, водойма зелена, невелика кількість кисню).
3. Бідні на корм (велика кількість гумінових кислот, кисла реакція, коричнева вода). ++++
4. Багаті на корм, з низькою концентрацією кисню.
Залежно від кількості кисню і його розподілу у стоячій воді, виділяють
олігорофні водойми - це:
1. небагаті на корм ( глибоководні озера з низькою температурою, вода прозора, багата на кисень). +++
2. багаті на корм (неглибокі водойми, висока температура, водойма зелена, невелика кількість кисню).

3. бідні на корм (велика кількість гумінових кислот, кисла реакція, коричнева вода).
4. багаті на корм, з низькою концентрацією кисню.
Щодо стійкості до органічних забруднень і дефіциту кисню розрізняють
індикаторні групи організмів – це:
1. Організми, які витримують сильний ступінь дефіциту кисню (личинки комара).
2. Організми, що витримують лише середній ступінь забруднення (карась, лин). ++++
3. Організми витримують лише слабкий ступінь забруднення (форель, судак).
4. Організми, які витримують значні коливання вмісту кисню та значне забруднення.
Об'єднання тварин одного виду по дві або більше особин з метою
виживання в певних межах це:
1. груповий ефект.
2. масовий ефект. +++++
3. внутрішньовидова конкуренція.
4. хижацтво.
Ефект зумовлений перенасенням середовища організмами до
максимальної чисельності виду - це:
1. груповий ефект.
2. масовий ефект.
3. внутрішньовидова конкуренція. +++++
4. популяція.
Виділіть типи корисно-нейтральний взаємодій:
1. протокооперація, мутуалізм.
2. коменсалізм, синойкія. +++
3. аменсалізм.

4. хижацтво, паразитизм.
Виділіть типи нейтрально-шкідливих взаємодій:
1. протокооперація, мутуалізм.
2. коменсалізм, синойкія.
3. аменсалізм. ++++
4. хижацтво.
Мутуалізм – це:
1. Об'єднання організмів з певною метою виживання в даних умовах, за
інших умов існування можуть окремо.
2. Можливість життя кожного з видів лише в присутності іншого, вони
існують в симбіозі. ++++
3. Взаємозв'язок, при якому один вид угрупування коменсал одержує користь від співжиття з іншим видом, а останній їх немає
(нахлібниство).
4. Співжиття за якого один партнер використовує організм іншого як житло.
Синойкія -
1. Це співжиття за якого один партнер використовує організм іншого як житло. ++++
2. Це живлення тварин хижаків іншими тваринами. чисельність хижаків у десятки та сотні разів менша ніж їх жертв.
3. Це спосіб існування дрібних організмів зарахування споживання живої тканини господарів.
4. Активний пошук представниками двох видів одних і тих самих кормових ресурсів.
Паразитизм -
1. Це співжиття за якого один партнер використовує організм іншого як житло.
2. Це живлення тварин хижаків іншими тваринами, чисельність хижаків у десятки та сотні разів менша ніж їх жертв.

3. Це спосіб існування дрібних організмів зарахування споживання живої тканини господарів. ++++
4. Це нейтральний варіант стосунків, коли обидва види незалежні і не впливають один на одного (ліс і білка).
Алелопатія -
1. Це нейтральний варіант стосунків, коли обидва види незалежні і не впливають один на одного (ліс і білка).
2. Це форма взаємозв'язків між організмами, за якої один з них пригнічує життєдіяльність іншого не зазнаючи при цьому негативного зворотного впливу. +++
3. Це співжиття за якого один партнер використовує організм іншого як житло.
4. Це взаємозв'язок, при якому один вид угрупування коменсал д) одержує користь від співжиття з іншим видом, а останній їх немає
(нахлібниство)
Грунтові умови, що впливають на житгя і поширення живих організмів - це:
1. едафічні фактории. +++
2. орографічні фактори.
3. геологічні фактори.
4. гідрологічні фактории.
Акліматизація – це:
1. Перенесення особин окремих видів рослин і тварин за межі їх ареалів або місцевості, де вони раніше не жили.
2. Пристосування організмів до кліматичних, фізикохімічних і ґрунтових умов нового середовища та до нових біоценозів. ++++
3. Періодичні переселення тварин на більш або менш значні віддалі або розселення видів рослин з центрів їх виникнення й постійного
існування в нові регіони.
4. Стан внутрішньої динамічної рівноваги природної системи, який підтримується регулярним відновленням основних її структур і

енергетично-речовинного складу, а також постійною функціональною саморегуляцією у всіх її ланках.
Біоіндикатори - це
1. Група особин одного виду або угруповання, наявність, кількість або
інтенсивність розвитку яких у тому чи іншому середовищі є показником певних природних процесів або умов зовнішнього середовища. +++
2. Рослини відкритих, постійно добре освітлених місцезростань; Приклад: лучні трави (тимофіївка), рослини степів - перекотиполе, пустель - верблюжа колючка, кактуси.
3. Рослини, що можуть переносити більше або менше пригнічення через недостатність світла, але добре ростуть на світлі (лісові суниці, липа, черемха, горобина, смерека).
4. Просторова система, що охоплює історично сформований комплекс живих істот, пов'язаних між собою трофічними зв'язками, та неживих компонентів середовища існування, які залучаються ними в процесі обміну речовин та енергії.
Екологія - це наука, яка вивчає:
1. Рослин та тварин минулих геологічних епох та шляхи розвитку органічного світу в минулому.
2. Спадковість та мінливість живих організмів, основні закони та шляхи управління даними явищами.
3. Взаємодію живих організмів, їх угруповань між собою та з середовищем існування, особливості функціонування природних та антропогенних екосистем, вплив людини на природні комплекси різного рангу. ++++
4. Процеси життєдіяльності (функції") організмів тварин та рослин, їхніх окремих клітин, тканин, органів та систем органів.
Які рівні організації живої матерії є об'єктами екологічних досліджень?
1. Організменний, популяційно-видовий, екосистемний, біосферний. ++++
2. Молекулярний, тканинний і органний, біосферний.
3. Клітинний, тканинний та органний, організменний, екосистемний.

4. Молекулярний, клітинний, тканинний і органний.
Що таке аутекологія?
1. Розділ екології, який вивчає угруповання гідробіонтів.
2. Сукупність прикладних аспектів екології, вплив техногенного навантаження на довкілля.
3. Розділ екології, який вивчає популяції організмів як особливий рівень організації живої матерії: їхню структуру, стан, способи саморегуляції.
4. Розділ загальної екології, який вивчає взаємовідносини особин або груп особин, що належать одному виду з умовами навколишнього середовища. ++++
Що є предметом вивчення демекології?
1. Взаємовідносини особин одного виду з навколишнім середовищем.
2. Структура, динаміка чисельності та складу популяцій живих організмів, механізми їхньої саморегуляції. +++
3. Вплив великих промислових підприємств на довкілля.
4. Функціонування біоценозів.
Що вивчає прикладна екологія?
1. Угруповання рослин (фітоценози).
2. Еволюцію біосфери з прадавніх епох до наших днів.
3. Основні аспекти екологічної освіти та екологічного менеджменту.
4. Основи раціонального використання природних ресурсів, охорони навколишнього середовища, вплив промисловості, сільського господарства та великих міст на довкілля. ++++
Який вчений є основоположником вчення про ноосферу?
1. А. Тенсл.
2. К. Лінней.
3. В. Вернадський ++++
4. В. Сукачов.
Що є предметом вивчення соціоекології?

1. Екологічна освіта, екологічне право, соціально-економічні фактори впливу на довкілля, питання міжнародної та національної екополітики. ++++
2. Структура та функціонування популяцій тварин незрушених природних екосистем.
3. Фактори неживої природи, що впливають на функціонування біосфери.
4. Техногенне навантаження на довкілля.
Розкрити зміст поняття «сталий розвиток суспільства»:
1. Розвиток цивілізації на основі техногенного прогресу і розвитку економіки, що супроводжується постійним нарощуванням валового продукту.
2. Розвиток, за якого відбувається постійний перерозподіл природних ресурсів між країнами, що розвиваються та високо розвиненими країнами.
3. Розвиток, в основу якого покладений принцип «виживає найсильніший».
4. Розвиток суспільства з урахуванням господарської ємності біосфери за принципами еколого-економічної збалансованості людської діяльності. ++++
На початку свого формування екологія як наука відокремилась від:
1. астрономії.
2. математики.
3. філософії.
4. біології. ++++
Що таке біоценоз?
1. Фізичне середовище існування живих організмів.
2. Угруповання живих організмів, які пов'язані між собою та населяють територію з більш-менш однаковими умовами
існування. ++++
3. Територія поширення особин одного виду.
4. Кругообіги органічних та неорганічних речовин.

Яких живих організмів називають автотрофами?
1. Паразитичні організми.
2. Організми, які не здатні самостійно синтезувати органічну речовину з неорганічної.
3. Хижаки, які в екосистемах виступають в якості консументів II порядку.
4. Організми, які здатні утворювати органічні речовини з неорганічних, використовуючи при цьому сонячну енергію або енергію хімічних реакцій. +++++
Дати визначення терміну стенобіонт:
1. Стан організму, за якого відсутні прояви життєдіяльності.
2. Організм, що має добре виражені сезонні ритми.
3. Чинник, який здатний викликати мутації.
4. Організм, який здатній витримувати лише незначні зміни (коливання значень чинників) умов довкілля. ++++
Що таке екологічна ніша виду?
1. Місцезнаходження виду.
2. Загальна сума усіх вимог виду до умов існування, включаючи фізичні умови, функціональну роль в угрупованнях (трофічний статус тощо). +++
3. Сукупність усіх популяцій даного виду на земній кулі.
4. Сукупність особин одного виду, здатних витримувати антропогенний прес.
Популяція це:
1. Група особин кількох видів, що співіснують в одному біотопі.
2. Особини кількох видів, об'єднані в екосистемі харчовими зв'язками.+++
3. Сукупність особин одного виду, що відтворюють себе впродовж багатьох поколінь і тривалий час займають певну територію з відносно однорідними умовами існування.
4. Форма взаємовідносин між організмами.

Що називають сукцесією?
1. Вплив абіотичних факторів на угруповання організмів.
2. Сукупність стадій та фаз розвитку, які проходять особини одного виду від зародження до смерті.
3. Зрілий біогеоценоз із значним видовим різноманіттям та розвиненими механізмами саморегуляції.
4. Спрямовані послідовні зміни угруповань організмів, які врешті решт приводять до перетворення самого біогеоценозу. ++++
Яку назву має перехідна зона від одного біогеоценозу до іншого?
1. ареал.
2. екотон. +++
3. біотоп.
4. літораль.
В якому з шарів атмосфери має місце найвища концентрація озону
(озоновий екран)?
1. іоносфера.
2. стратосфера. +
3. тропосфера.
4. екзосфера.
Невичерпними природними ресурсами є ...
1. прісна вода, родючі ґрунти.
2. мінеральні корисні копалини.
3. чисте повітря.
4. сонячна енергія, енергія вітру, припливів. ++++
Межа витривалості виду згідно закону екологічної толерантності
Шелфорда це:
1. зона верхнього песимуму.
2. зона нормальної життєдіяльності.
3. зона оптимуму.

4. діапазон від мінімального до максимального значень фактора, за яких вид здатний пристосуватись до зміни умов середовища. +++
В комплексі факторів найсильніше діє той, який ближче до межі
витривалості - таке тлумачення має:
1. правило мінімуму (закон обмежувального фактора) Лібіха.
2. правило Бергмана. +++
3. закон екологічної толерантності Шелфорда.
4. правило взаємодії факторів.
Який вчений в 1940 ввів поняття біогеоценоз?
1. Р. Ліндеман.
2. А. Тенслі.
3. О. Сєвєрцов. ++++
4. В. Сукачов.
Які з екологічних пірамід ніколи не бувають інвертованими
(перевернутими)?
1. піраміда чисельності.
2. піраміда біомаси.
3. піраміда енергії. +++
4. піраміди чисельності та біомаси.
У складі яких сполук накопичується основна маса нітрогену (азоту) в
біосфері?
1. солі амонію.
2. нітрати та нітрити.
3. водні розчини солей амонію, нітрати, нітрити.
4. амінокислоти, нуклеїнові кислоти. ++++
Особини якого трофічного рівня створюють первинну біологічну продукцію
екосистем?
1. консументи І порядку.

2. консументи II порядку.
3. продуценти. ++++
4. редуценти.
Прикладом облігатного паразитизму є:
1. співіснування рака-самтіника та актинії.
2. мешкання одноклітинних джгутикових в кишечнику термітів.
3. мешкання ехінококу у внутрішніх органах хребетних тварин. ++++
4. живлення кровососних комарів кров'ю людини.
Виберіть приклад ланцюга живлення детритного типу (розкладання)
1. злаки - миша – сова.
2. перегній - ногохвістки - хижі комахи - синиці – соколи. +++
3. фітопланктон - зоопланктон - хижі членистоногі - риба – ссавці.
4. злаки - коник - жаба – лелека.
Кількість організмів, на яку збільшується популяція за певний проміжок
часу – це:
1. народжуваність.
2. природний приріст.
3. швидкість росту чисельності. ++++
4. темпи зростання
Кількість нащадків, які продукуються одиницею популяції за одиницю часу
– це:
1. плодючість. ++++
2. смертність.
3. народжуваність.
4. зростання.
Виберіть приклад первинної сукцесії.
1. вирубка - трав'яниста рослинність - чагарники - ліс.

2. алювіальні відклади - заплавна лука - сосновий бір. +++
3. згарище - трав'яниста рослинність - чагарники – ліс.
4. перелоги - бур'яни – степ.
Яка з перелічених рослин належить до ксерофітів?
1. береза.
2. сосна.
3. кокосова пальма.
4. алое. ++++
Як назву має тропічний біом з переважанням трав'янистої рослинності з
участю дерев (або чагарників) та з вираженною сезонністю розвитку?
1. пустеля.
2. саванна.
3. прерія. +++
4. степ.
Які з перерахованих джерел дають найвищий рівень шуму?
1. газотурбінні енергетичні установки.
2. легкові автомобілі.
3. типографії.
4. автобуси.
Кислотні дощі найчастіше формуються в районах:
1. інтенсивного розвитку сільського господарства.
2. мегаполісів.
3. розвитку гірничодобувної та металургійної промисловості. ++
4. рекреаційних зон.
Еврибіонтні організми - це організми:
1. 3 широким діапазоном пристосування. +++
2. вузьким діапазоном пристосування.

3. У стані фізіологічного оптимуму.
4. У критичному стані.
Здатність організму витримувати певну амплітуду коливання фактора
називається
1. аутекологією.
2. екологічною валентністю. ++++
3. екологічною нішею.
4. екологічними коливаннями.
Фактори, які відображають явище коації, тобто взаємодію між різними
організмами, що населяють відповідне середовище - це
1. Біотичні фактори. +++
2. Едафічні фактори.
3. Антропічні фактори.
4. Абіотичні фактори.
Складна за складом, будовою у організованості оболонка, що охоплює
нижню частину атмосфери, всю гідросферу та верхню частину літосфери,
що населені живими організмами, «область існування живої речовини»
називається:
1. Ноосфера.
2. Ризосфера.
3. Біосфера.++++
4. Мезосфера.
Термін біосфера було запропоновано
1. У 1935 р. А. Теслі.
2. У 1926 р. Вернадським
3. У 1875 р. Е.Зюсом. +++
4. У 1933 р. В. Вольтерра.
Вік біосфери складає
1. 2,3 млрд. років.

2. 4 млрд. років. ++++
3. 3 млн. років.
4. 6,7млрд. років.
Біосфера включає до себе такі види речовини (за В.І. Вернадським):
1. Живу, біогенну, косну, біокосну речовину, речовину, яка перебуває у радіоактивному розпаді речовини космічного походження. ++++
2. Живу, біогенну, косну, біокосну, абіогенну, вторинну речовину в ноогенну, косну, первинну речовину.
3. Абіотичну, біотичну, антропогенну.
4. Лише живу речовину.
Сукупність тіл живих організмів, що населяють Землю поза залежності від
їх систематичної належності, називається:
1. біогенною речовинною.
2. живою речовиною.
3. первинною речовиною. +++
4. вторинною речовиною.
Чим передусім, зумовлені межі біосфери?
1. термодинамічною рівновагою.
2. полем існування життя. ++++
3. наявністю кисню у атмосфері.
4. речовинно-енергетичним обміном.
Верхня межа біосфери є:
1. променевою. ++++
2. термічною.
3. мезосферною.
4. іоносферною.
Нижня мема біосфери є:

1. променевою.
2. термічною. ++++
3. мезосферною.
4. водною.
Визначення: "Міграція хімічних елементів на земній поверхні й у біосфері в
цілому здійснюється під переважним впливом живої речовини"
відноситься до:
1. Закону розвитку природної системи за рахунок оточуючого її середовища.
2. Періодичного закону хімічних елементів.
3. Природно-історичного закону.
4. Закону біогенної міграції атомів.++++
Багаторазова участь речовин у процесах, що протікають в атмосфері,
гідросфері, літосфері, в тому числі у тих їх верствах, які надходять до
біосфери називається:
1. Утилізацією речовин.
2. Стратифікацією речовин.
3. Кругообігом речовин. ++++
4. Локалізацією речовин.
Розрізняють наступні основні біохімічні кругообіги: великий (геологічний)
(1), середній (біогеологічний) (2), малий (біотичний) (3), загальний (4),
частковий (5). Визначте правильні групи:
1. 2, 3.
2. 5.
3. 1,2,3,4,5.
4. 1,3. ++++
Вставте пропущене слово « ................. кругообіг укладається в тому, що
гірські породи зазнають руйнування, вивітрювання, продукти вивітрювання

зносяться струмами води у Світовий океан та утворюють морські
напластування; великі повільні геотектонічні зміни призводять до того, що
ці напластування повертаються до суходолу й процес починається знову":
1. великий. ++++
2. середній.
3. малий.
4. загальний.
Вставте пропущене слово « ...........кругообіг укладається в тому, що
поживні речовини грунту, вода, ввуглець, акумулюються в речовині
рослин, витрачаються на побудову тіла і життєві процеси як їх самих, так і
організмів - консументів; продукти розпаду органічної речовини знов
розкладаються до мінеральних компонентів, доступних рослинам, що знов
утягують їх у потік речовин"
1. великий.
2. середній.
3. малий.++++
4. загальний.
При передаванні з одного харчового рівня на інший у простір розсіюється
приблизно % енергії, (підставити необхідне):
1. 60.
2. 100.
3. 45.
4. 90. +++
Організми, які споживають частину поживних речовин, розкладаючи
мертві тіла рослин і тварин до простих хімічних елементів:
1. Автотрофами.
2. Продуцентами.

3. Консументами.
4. Редуцентами. +++
Організми, які за допомогою механізму фотосинтезу виробляють органічну
речовину, споживаючи сонячну енергію, вуглекислий газ, воду і мінеральні
солі, називаються:
1. Гетеротрофами.
2. Продуцентами. +++
3. Консументами.
4. Редуцентами.
У трофічному ланцюгу на кожному харчовому рівні зберігається приблизно
% енергії, що засвоюється організмами попереднього харчового рівня, а
решта її розсіюється в екосистемі у вигляді тепла.
1. 60.
2. 35.
3. 25.
4. 10. ++++
Визначте види екологічних пірамід: піраміда чисел (1), піраміда вікова (2),
піраміда статево-вікова(3), піраміда біомас (4), піраміда інформації (5),
піраміда енергій (6), та вкажітьправильну відповідь:
1. 1,2,3.
2. 1,5,6.
3. 2,4,5.
4. 1,4,6. ++++
Піраміда .............відображає співвідношення енергетичних еквівалентів в
одиницю часу кожного кільця трофічного ланцюга (вставте пропущені
слова):

1. Вікова.
2. Біомас.+++
3. Інформації.
4. Енергії.
Піраміда............... відображає співвідношення мас живої речовини
кожного кільця трофічного ланцюга (вставте пропущені слова)
1. Чисел.
2. Вікова.
3. Біомас.+++
4. Енергії.
Яке значення мають кліматичних факторів для живих організмів?
1. Сприяють рекреації й підтриманню нормального стану нервової системи людини.
2. Визначають умови життя в будь-якому місці на Землі.++++
3. Сприяють інформаційному обмінові між організмами й довкіллям.
4. Впливають на газовий склад атмосфери.
Сукупність морфологічних, фізіологічних, генетичних і поведінкових
пристосувань організму до певних умов середовища називається
1. Дезадаптацією.
2. Адаптацією.++++
3. Регуляцією.
4. Комплектацією.
Теплокровні тварини - це організми:
1. Не мають постійної температури тіла, тобто температура їх тіла змінюється залежно від температури навколишнього середовища.

2. Незалежно від температури навколишнього середовища підтримують температуру тіла на одному рівні.++++
3. Мають можливість підвищувати температуру тіла при постійній температурі навколишнього середовища.
4. Мають можливість зменшувати температуру тіла при простійній температурі навколишнього середовища.
Холоднокровні тварини - це організми,
1. Не мають постійної температури тіла, тобто температура їх тіла змінюється залежно від температури навколишнього середовища.++++
2. Незалежно від температури навколишнього середовища підтримують температуру тіла на одному рівні.
3. Мають можливість підвищувати температуру тіла при постійній температурі навколишнього середовища.
4. Мають можливість зменшувати температуру тіла при простійній температурі навколишнього середовища.
Величина популяції у біомасі чи кількість особин, що віднесена до деякої
одиниці простору, називаються:
1. Щільністю популяції. ++++
2. Народжуваністю.
3. Смертністю.
4. Репродуктивним потенціалом.
Спроможність популяції до збільшення кількості називають:
1. Ємністю середовища. +++
2. Народжуваністю.
3. Генетичним пристосуванням.
4. Фізіологічним пристосуванням.
Загибель особин у популяції називається
1. Віковою структурою.
2. Ємністю середовища.

3. Генетичним пристосуванням.
4. Смертністю.++++
Співвідношення різних вікових груп у популяції
1. Віковою структурою.+++++
2. Репродуктивним потенціалом.
3. Ємністю середовища.
4. Генетичним пристосуванням.
Визначіть види народжуваності, котрі використовують при характеристиці
популяції:потенціальна (фізіологічна) (1), реалізована (екологічна) (2),
репродуктивна (3), істинна (генетична) (4), натуральна (5).
1. 1,2. +++++
2. 2,3.
3. 3,4.
4. 4,5.
Розподіл особин популяції у просторі може бути: загальним (1),
усередненим (2),випадковим (3), рівномірним (4), груповим (5)
1. 1, 2, 3. ++++
2. 3, 4.
3. 4, 5.
4. 4, 5.
Вставте пропущене слово «... розподіл спостерігається тоді, коли
середовище дуже однорідне й організми не прагнуть об'єднатися в групи».
1. Загальний.
2. Усереднений.++++
3. Рівномірний.
4. Випадковий.

Вставте пропущене слово « ...........розподіл зустрічається там, де між
особинами дуже сильна конкуренція чи існує антагонізм, що сприяє
підтриманню однакової відстані між ними»
1. Загальний.
2. Усереднений.
3. Рівномірний.
4. Випадковий.++++++
Вставте пропущене слово «.... розподіл зустрічається тоді, коли особини
в популяції володіють тенденцією утворювати групи певної величини»
1. Загальний.
2. Усереднений.
3. Рівномірний. ++++
4. Випадковий.
Встановіть, способи підтримання стабільної кількості популяції у природі:
висока смертність при низькій народжуваності (1); низька народжуваність
при високій смертності (2); висока народжуваність при високій смертності
(3); низька смертність при низькій народжуваності (4); в остаточному
вигляді, стабільна кількість популяції не залежить від народжуваності та
смертності(5)
1. 2.
2. 3.
3. 4.
4. 1, 5. ++++
Сутність r-стратегії-
1. Висока смертність при високій народжуваності (відповідно мала
середня тривалість життя).
2. Низька народжуваність при високій смертності. ++++

3. Висока народжуваність при середній смертності (відповідно мала
середня тривалість життя.)
4. Низька смертність при низькій народжуваності.
Сутність К-стратегії -
1. Висока смертність при низькій народжуваності. ++++
2. Низька народжуваність при високій смертності.
3. Висока народжуваність при високій смертності.
4. Низька смертність при низький народжуваності.
r-стратеги мають привілей в
1. Стабільних умовах.
2. Нестабільних умовах, коли смертність мало залежить від густини популяції.
3. Нестабільних умовах, коли смертність цілком залежить від густини популяції.
4. Будь-яких умовах при наявності необхідної кількості енергії. +++
К-стратеги краще пристосовані до існування в
1. Стабільних умовах.
2. Нестабільних умовах, коли смертність мало залежить від густини популяції. ++++
3. Нестабільних умовах, коли смертність цілком залежить від густини популяції.
4. Будь-яких умовах при наявності необхідної кількості енергії.
Внесення в якесь середовище нових, не характерних для нього
несприятливих фізичних,хімічних та біологічних агентів або
перевищення природного середньо багаторічного рівня цих агентів
1. Сукцесії. ++++
2. Персистентності.
3. Резистентності.

4. Забруднення.
Основні форми впливу на природу господарської діяльності людини:
1. Зміна структури земної поверхні.
2. Зміна складу біосфери, кругообігу й балансу її складових речовин.
3. Зміна енергетичного балансу окремих районів земної кулі і всієї планети.
4. Зміна біологічної рівноваги. +++
Сучасна глобальна екологічна ситуація характеризується наступними
основними ознаками: небезпекою військового впливу на природу (1);
високим рівнем забруднення навколишнього середовища (2);
зростанням населення і матеріального виробництва (3); великими
масштабами споживання природних ресурсів при обмеженні життєвого
простору (4); інтенсивним антропогенним впливом на всі підсистеми
навколишнього середовища (5); погіршенням екологічних систем,
знищенням багатьох унікальних ландшафтів (6)
1. 2, 4, 6.
2. 3, 4, 5, 6.
3. 3, 5.
4. 1, 2 3, 4, 5 6. ++++
Основною причиною негативних екологічних наслідків господарської
діяльності людини є те, що при вторгненні в природу заради
економічних цілей не враховується:
1. Перспективні плани економічного розвитку регіонів.
2. Природні процеси, що відбуваються в екосистемах.
3. Протиріччя між інтересами економіки та екології.
4. Усі відповіді вірні. ++++
Якою, на вашу думку, є основна особливість життя?
1. конкурентноспроможність.

2. стійкість до змін кліматичних умов.
3. здатність активно мігрувати.
4. конкуренція та хижацтво +++
Чим, на ваш погляд, є ноосфера?
1. Cтадією переходу до остаточного підкорення людиною природи.
2. Вищою стадією розвитку біосфери («сферою розуму»), в якій розумна діяльність с головним чинником розвитку.++++
3. Область існування людей на планеті.
4. Сферою відносин людини i довкілля.
Що таке парниковий ефект?
1. ефект пари в екологічній системі.
2. температурний показник у штучних закритих екосистемах.
3. зростання температури атмосфери внаслідок збільшення в ній вмісту парникових газів.+++++
4. зростання температури ґрунтового покриву.
Яка концентрація забруднюючої речовини в довкіллі вважається
гранично допустимою?
1. Максимальна концентрація забруднюючої речовини в природньому середовищі, яка не шкодить здоров'ю людини.
2. Максимальна концетрація забруднюючої речовини в природньому середовищі, яка максимально шкодить здоров'ю людини.
3. За якої настає смерть людини. +++++++
4. За якої знижується працездатність людини.
Що таке природні ресурси?
1. Сукупність об'єктів і систем живої і неживої природи, компоненти природного середовища, що оточують людину, які використовуються в процесі суспільного виробництва для задоволення матеріальних і культурних потреб людини і суспільства. +++++

2. Поверхня суші з грунтами, корисними копалинами та іншими природними елементами, що органічно поєднані та функціонують разом з нею.
3. Багаторічний режим погоди, який базується на багаторічних метеорологічних спостереженнях.
4. Це життєво важливий компонент навколишнього природного середовища , який являє собою природну суміш газів, води, що знаходиться за межами житлових, виробничих та інших приміщень.
Який з наведених варіантів визначення раціонального
природокористування є найбільш точними?
1. Природокористування, що дає максимальний прибуток. +++++++
2. Не призводить до зміни природо ресурсного потенціалу, підтримує та відновлює його продуктивність.
3. Яке не передбачає відтворення ресурсного потенціалу.
4. Яке відповідає економічним потребам господарства.
Що означає поняття «екологічна піраміда»:
1. Графічне зображення екологічних законів.
2. Графічне зображення чисельних, енергетичних, продукційних співвідношень між продуцентами та консументами різних рівнів. ++++++
3. Гіраміду екологічних показників.
4. Нагромадження решток консументів.
Рослинні формації чи комплекси, що являють собою однорідні
угруповання, які не залежать від складу рослинності – це:
1. дем.
2. біом. ++++
3. ценоз.
4. асоціація.
Синузія – це:

1. консорція.
2. фація.
3. мікроасоціація. +++
4. екотон.
Найважливіші ососбливості біоценозів запропонував:
1. Тішлер. +++
2. Дажо.
3. Вернадський.
4. Сукачов.
Зв’язки, які характеризують будь-яку фізичну або хімічну зміну умов
існування одного виду внаслідок життєдіяльності іншого – це:
1. форичні.
2. топічні. ++++
3. трофічні.
4. холічні.
Сприятливе для виду поєднання всіх абіотичних факторів, при якому
можливі якнайшвидші темпи росту й розмноження – це:
1. синекологічний оптимум.
2. фізіологічний оптимум. +++++
3. фізіологічний мінімум.
4. фізіологічний максимум.
Тип зв’язків, у які вступає вид, що використовує для своїх споруд
продукти виділення, рештки, а то й навіть живих особин іншого виду –
це:
1. топічні.
2. трофічні.
3. фабричні. ++++
4. зоологічні.
Транспортування тваринами менших особин – це:

1. зоохорія.
2. форезія. +++
3. анемохорія.
4. синкрезія.
Рослиноїдні тварини – це:
1. продуценти.
2. консументи. +++++
3. редуценти.
4. паразити.
Організми, які живляться екскрементами тварин – це:
1. фітофаги.
2. сапрфаги.
3. копрофаги. ++++
4. ксенобіоти.
Типи відносин в біоценозах у 1951 році запропонував:
1. Дажо.
2. Сукачов.
3. Беклемішев. ++++
4. Вернадський.
Вертикальне розшарування фітоценозу – це:
1. Смуга.
2. Шар.
3. Ярус. ++++
4. Ряд.
Група видів у фітоценозі, що належать до близьких життєвих форм – це:
1. Консорція.
2. Парцела.

3. Синузія. +++
4. Союз.
Структурна частина горизонтального розтину біоценозу, яка
відрізняється від інших його частин складом своїх компонентів та їх
властивостями – це:
1. Консорція.
2. Парцела. +++
3. Синузія.
4. Конструукція.
Сукупність видів, пов’язаних між собою трофічними і топічними
зв’язками, які залежать від центрального члена – це:
1. Консорція. +++
2. Парцела.
3. Синузія.
4. Союз.
Види, які виконують одні й ті самі функції в схожих біоценозах – це:
1. Домінуючі.
2. Вікаруючі. +++
3. Мігруючі.
4. Переважаючі.
Результат добору видів, спроможних проростати спільно,
використовуючи горизонти надземного середовища з різною
інтенсивністю світла – це:
1. надземна ярусність. ++++
2. підземна ярусність.
3. змішана ярусність.
4. зовнішня ярусність.
У широколистяному лісі виділяється:
1. 3-4 яруси.

2. 4-5 ярусів.
3. 5-6 ярусів. ++++
4. 2-3 яруси.
Скільки підземних ярусів виділяється в степах?
1. 2.
2. 3. ++++
3. 4.
4. 5.
Коріння злаків належить до:
1. верхнього ярусу.
2. середнього ярусу. +++++
3. глибокого ярусу.
4. нижнього ярусу.
У 1928 році термін “екотон” запропонував:
1. Клементс. +++
2. Кларк.
3. Кучерявий.
4. Реймерс.
Поняття “біогеоценоз” ввів російський вчений В.М. Сукачов у :
1. 1942 році. ++++
2. 1943 році.
3. 1944 році.
4. 1940 році.
Гетеротрофні організми, головним чином тварини, які поїдають інші
організми або частинки органічної речовини – це:
1. Продуценти.
2. Макроконсументи. ++++
3. Мікроконсументи.

4. Редуценти.
Певне місце популяцій організмів у трофічному ланцюгу – це:
1. трофічний ланцюг.
2. трофічний рівень. +++
3. трофічна сітка.
4. трофічний ряд.
Послідовності організмів у трофічному ланцюгу, у яких особини одного
виду є джерелом живлення інших організмів – це:
1. трофічний ланцюг. ++++
2. трофічний рівень.
3. трофічна сітка.
4. трофічний ряд.
Поняття “консумент” в перекладі з латинської мови означає:
1. Виробник.
2. Руйнівник.
3. Споживач. ++++
4. Користувач.
Безпосередніми споживачами первинної продукції є :
1. консументи І порядку. ++++
2. консументи ІІ порядку.
3. консументи ІІІ порядку.
4. консумент ІV порядку.
Поняття “детрит” в перекладі з латинської мови означає:
1. Виїдач.
2. Хижак.
3. Розкладач. ++++
4. Пожирач.

В ланцюгу живлення: водорості – дафнії – мальки риб – хребтоплав
дафнії виступають:
1. консументами І порядку. ++++
2. консументами ІІ порядку.
3. консументами ІІІ порядку.
4. консумент ІV порядку.
Визначення “біоценоз – екосистема в межах фітоценозу” у 1968 році
запропонували:
1. Тенслі і Сукачов.
2. Лавренко і Диліс. ++++
3. Одум і Диліс.
4. Сукачов i Лавренко.
Поняття “екосистема” вперше ввів А. Тенслі у:
1. 1932 році.
2. 1934 році.
3. 1935 році. ++++
4. 1936 році.
Кількість органічної речовини, що нагромаджує екосистема за одиницю
часу – це:
1. Біомаса.
2. чиста продукція.
3. валова продукція. ++++
4. Енергія.
Частина продукції, яка утворилася понад кількість потрібної для
підтримання життєдіяльності всіх форм життя в екосистемі – це:
1. Біомаса.
2. чиста продукція. ++++
3. валова продукція.
4. зоомаса

Закономірність, що відображає співвідношення по трофічних рівнях
продуцентів і консументів різного порядку – це:
1. трофічна сітка.
2. закон сталості екосистеми.
3. екологічна піраміда. +++
4. трофічний ланцюг.
Автор вислову: «Кількість особин, що утворюють послідовний ланцюг,
невпинно зменшується» - це:
1. Ельтон. ++++
2. Одум.
3. Тенслі.
4. Мільтон.
Найбагатша за показником біопродуктивності екосистема – це:
1. вологий тропічний ліс. ++++
2. тайга;
3. широколистяний ліс помірного поясу.
4. савана.
Різниця між гранично допустимим відхиленням та фактичним станом
екосистеми – це:
1. екологічний резерв екосистеми. +++++
2. екологічна піраміда.
3. біомаса.
4. зоомаса.
Автор поняття: «екологічний резерв екосистем» - це:
1. Злобін;
2. Одум;
3. Ізраель. ++++
4. Ельтон.

Піраміда енергії виражається в:
1. Дж.
2. кДж. ++++
3. МДж.
4. Ккал.
Принцип: «Будь-які зовнішні впливи, що виводять систему з рівноваги,
викликають у ній процеси, що намагаються послабити зовнішній вплив
та повернути систему в початковий рівноважний стан» сформулював:
1. Одум.
2. Ле Шательє. ++++
3. Ізраель.
4. Злобін.
Класичним об’єктом аутекології є:
1. Моноцен. ++++
2. Демоцен.
3. Плеоцен.
4. Плейстоцен.
Організми, життєві можливості яких обмежені вузьким діапазоном змін
даного фактора - це:
1. Еврибіонти.
2. Біоіндикатори.
3. Стенобіонти. ++++
4. Ксенобіонти.
Види, які можуть жити при різних значеннях солоності – це:
1. Евритермні.
2. Евригалинні. +++++
3. Евриойкні.
4. Еврибіонти.

Рослини, в яких зимуючі бруньки поповнення розміщені невисоко над
землею – це:
1. Фанерофіти.
2. Хамефіти. +++
3. Гемікриптофіти.
4. Гелофіти.
Рослини, які відмирають в несприятливі пори року і не мають зимуючих
бруньок – це:
1. Криптофіти.
2. Гемікриптофіти.
3. Терофіти. +++
4. Ксерофіти.
Класифікацію життєвих форм тварин запропонував:
1. Кашкаров. ++++
2. Серебряков.
3. Раункієр.
4. Реймерс.
Класифікацію життєвих форм рослин запропонував:
1. Кашкаров.
2. Серебряков.
3. Раункієр. ++++
4. Реймерс.
Тепло, світло, радіохвилі, електромагнітні поля – це:
1. фактори-тіла.
2. фактори-процеси.
3. фактори-явища. ++++
4. фактори-енергії.
Тварини, які усе життя проводять під землею – це: