Ім'я файлу: Есе.docx
Розширення: docx
Розмір: 24кб.
Дата: 04.10.2020
скачати
Пов'язані файли:
Питання на колоквіум відп.docx


«Яке ваше улюблене слово і чому?»

У кожної людини є принаймні одне улюблене слово. Зазвичай ці слова є улюбленими із-за того, що несуть в собі щось дуже значуще чи естетичне для людини або мають зв’язок з приємними спогадами. Таким словом для мене є “любов”.

В загальному, любов – це почуття глибокої сердечної прихильності до особи, прив’язаності або сильного інтересу до когось чи чогось. Це внутрішній, духовний потяг до чого-небудь. Це моє улюблене слово тому, що, для мене, воно є відображенням світлої частини душі людини та сили, що дає творити неможливе. Для мене дане слово зв’язане з багатьма важливими аспектами життя людини.

На думку Зігмунда Фрейда, людина є передусім біологічною істотою і прагне задовольнити насамперед свої природні інстинкти, потяги як певну суму енергій. Основним проявом людської особистості вчений визнає сексуальний інстинкт (ерос). Енергію, завдяки якій діє сексуальний інстинкт, він називає лібідо. Тому у фрейдизмі поняття “любов” є всього лише інстинктом, який потрібно задовольнити, адже, на думку Фрейда, людина є всього лише, самотньою істотою.

Психоаналітик Е. Фромм захопився вченням З. Фрейда. З часом критично переглянув фрейдівський підхід до природи несвідомих потягів та ролі соціальних впливів на становлення особистості.

Руйнація зв’язків людини з природою порушує її гармонію та породжує екзистенційне протиріччя, яке складає основу людського існування. З одного боку, людина – частина природи і підкоряється фізичним та біологічним законам, а з іншого – завдяки розуму вона піднімається над природою і протистоїть їй як самосвідомий суб’єкт. І єдиним виходом із екзистенційної самотності Е. Фромм вважав любов. Тільки любов дає людині можливість подолати почуття ізоляції, самотності. Любов – єдина активна сила, споконвіку закладена в людині, яка чекає свого визнання та звільнення із “в’язниці” несвідомого.

Вчений виділив шість видів любові: 1) материнська; 2) батьківська; 3) любов до батьків; 4) братська; 5) еротична любов; 6) любов до Бога. Всі вони одночасно існують у несвідомому. На відміну від поширеного уявлення про те, що головне в любові – зустріти достойний об’єкт, Е. Фромм вважає, що справа полягає в здатності любити, яку можна розвивати.

Я погоджуюсь з думками Фромма про любов. Здатність любити дається нам з народження, і кожен може її розвивати. Але люди народжуються і живуть в різних умовах. Наприклад, люди, які з малечку не отримували достатньо материнської любові, можуть не розуміти, що значить любити, адже саме матір з моменту народження її дитини заповнює її серце і душу коханням. Діти, які ростуть в любові, люблять весь навколишній світ.

На мою думку, любов є найкращим способом боротьби зі стресом. В момент сильного стресу ми відчуваємо себе дуже погано, ми слабкі, нам не хватає підтримки близької людини, якій ми можемо довіряти, адже кожному потрібна така людина, біля якої ми можемо бути слабкими. Тому почуття піклування, переживання про нас та думка про те, що у нас є той, хто завжди протягне нам руку у важкій ситуацій дає нам велику силу, яка дає нам змогу долати найважчі перешкоди на своєму шляху.

Любов є широким поняттям. Вона не передбачує тільки любов чоловіка до жінки та подальший інтимний зв’язок. Якщо в далекі часи, коли люди керувались інстинктами, у них не було такого поняття як кохання. Вони старались вижити та залишити після себе потомство. То зараз поняття “любов” набуло великого значення і розширилась в поняттях. Наприклад, у філософії розрізняють основні три види кохання: “ерос”, “філія”, “агапе”.

Ерос – пристрасна закоханість. Така любов взаємна, закоханим хочеться володіти один одним, насолоджуватися радощами інтимної близькості, ідеалізуючи стосунки. Саме з ероса часто народжуються сім'ї: потяг такий сильний, що хочеться постійно бути поруч, гладити один одного, ніжитися в променях любові. І партнери біжать під вінець, щоб увічнити ці почуття. На жаль, з роками ерос видихається, спотикаючись об дітей, побут, життєві кризи та спливаючу недосконалість партнера. Правда, деякі примудряються пронести пристрасть через довгі роки стосунків.

Агапе – любов безкорислива. Цей вид любові найнаочніше можна побачити між матір'ю та дитиною, коли дорослий любить своє чадо всім серцем, мириться з його недосконалістю, віддаючи йому всю свою ніжність, тепло і турботу. На жаль, у стосунках між чоловіком і жінкою агапе може мати й негативні наслідки — перекис енергій «даю» і «отримую». Коли закоханий так відданий половинці, що готовий піти заради її щастя на будь-які жертви: все прощати, все приймати, бути вічним донором і опорою, плюючи на себе самого. Це погано, тому що це виснажує стосунки. Той, хто дає, швидко видихається, постійно прогинається, втрачає кордони. Але в любові важливий двосторонній обмін енергіями та збереження індивідуальності кожного партнера.

Філія – дружня любов. А хто сказав, що може об'єднувати тільки пристрасть або почуття обов'язку? Часом людям так цікаво разом, говорити та мовчати, вивчати світ, творити — що більшого й не потрібно. У таких стосунках немає фізичного потягу (або він був, але з роками затих). Зате є гармонія душ, рівноправність думок, поділ інтересів. Партнерам просто подобається бути разом, слухати музику, дивитися кіно, ходити в походи, виховувати дітей, займатися побутом, діяти в команді. У них однакове ставлення до життя. Тому в партнерстві вони отримують підтримку своїм ідеям, поглядам і проектам.

З цього можна зробити висновок, що любов – це найвищий ступінь розвитку розвитку духовності людини. Вона переродилась з звичайних інстинктів у щось більше – щось, що дає людині велику силу долати перешкоди на своєму шляху. Вона розвинулась у вкоренилася в людях так глибоко, що людина вже з народження здатна любити.

Використані джерела:

1.https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8E%D0%B1%D0%BE%D0%B2

2.https://web.posibnyky.vntu.edu.ua/icgn/3prishak_psihologiya_ch1/1212.html

3. https://ukr.media/psihologiya/392417/

4. Власні думки
скачати

© Усі права захищені
написати до нас