ВСТУП
Як відомо, головною метою будь-якого підприємства є отримання прибутку. Цей прибуток має бути максимальним. Одним з найважливіших факторів максимізації прибутку, звичайно, є економічна ефективність та якість продукції. Одне з найважливіших завдань розвитку підприємства нерозривно пов`язане з ефективністю виробництва, забезпеченням випуску необхідної кількості сучасних виробів та покращенням якості, досягненням конкурентоспроможності продукції на світовому ринку.
В Україні, як і в більшості країн світу, забезпечення високої якості продукції поставлено в ряд пріоритетних економічних проблем. В умовах насиченого ринку та підвищеної конкурентної боротьби управління якістю повинно стати головним елементом системи управління виробництвом вцілому.
Рівень розвитку підприємства та величина його прибутку залежить, в першу чергу, від якості продукції. Якість як економічна категорія відбиває сукупність властивостей продукції, що зумовлюють міру її придатності задовольняти потреби людини відповідно до свого призначення. Тому для кожного підприємства дуже важливо постійно підвищувати та удосконалювати рівень якості продукції, застосовувати новітні технології для її поліпшення. Це питання ніколи не втратить своєї актуальності, оскільки якість продукції завжди була головним чинником, який визначав рівень попиту на продукцію.
Мета курсової роботи полягає в обґрунтуванні теоретичних та методичних основ і визначенні шляхів підвищення якості продукції досліджуваного підприємства «Купянський молочноконсервний комбінат».
Завданнями курсової роботи є:
визначити теоретичні засади формування економічної ефективності та якості продукції промислових підприємств в умовах ринкової економіки; дослідити фактори забезпечення випуску якісної продукції; розглянути основні проблеми забезпечення підвищення якості вітчизняних підприємств та перспективи їх розв’язання; з’ясувати методологічні основи оцінки економічної ефективності та якості продукції підприємства; провести аналіз ефективності підвищення якості продукції; розробити механізм управління якістю продукції на приватному акціонерному товаристві «Купянський молочноконсервний комбінат».
Об’єктом дослідження в даній роботі є якість продукції, як економічна категорія. Предметом дослідження є методологія й організація аналізу та контролю, що забезпечують об’єктивну економічну оцінку рівня якості продукції для прийняття ефективних управлінських рішень.
Теоретичною та методологічною основою курсової роботи були праці вітчизняних і зарубіжних економістів у сфері економічного аналізу й контролю, законодавчі та інші нормативно-правові акти України з питань регулювання якості продукції, праці науково-практичних конференцій з питань якості продукції, матеріали органів державної статистики, дані обліку і статистичної звітності, внутрішні нормативні документи та звіти досліджуваного підприємства.
В процесі роботи над курсовою роботою були використані наступні методи досліджень: метод пошуку та збору інформації для урахування вітчизняного і зарубіжного досвіду господарювання; графічний метод, що передбачав використання малюнків, графіків задля показу певних залежностей; табличний метод, який використовується для узагальнення розрахунків; метод мікроекономічного аналізу, що був використаний при знайомстві із звітами по роботі підприємства за певний період; статистичний метод, при аналізі динаміки показників; метод узагальнення, для того, щоб зробити висновки по отриманим значенням показників по підприємству.
І ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ АНАЛІЗУ ПРОДУКЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА
1.1 ЯКІСТЬ ПРОДУКЦІЇ ЯК ЕКОНОМІЧНА КАТЕГОРІЯ ТА ОБ’ЄКТИВНА НЕОБХІДНІСТЬ ЇЇ ПІДВИЩЕННЯ
В умовах розвитку міжнародної торгівлі і споріднених їй видів діяльності, успіх окремих підприємств та галузей економіки на зовнішньому і внутрішньому ринках повністю залежить від того, на скільки їх продукція або послуги відповідають стандартам якості. Тому проблема забезпечення і підвищення якості продукції актуальна для всіх країн і підприємств. Від її вирішення залежить успіх і ефективність національної економіки. Рівень якості продукції не може бути постійною величиною. Вироби залишаються технічно прогресивними, зручними, красивими, модними доти, доки їм на зміну не прийдуть нові, ще більш досконалі. Це обумовлено науково-технічним прогресом в науці і техніці. Але на кожному часовому етапі якість продукції повинна бути оптимальною, максимально задовольняти потреби споживачів при відносно мінімальних затратах на її досягнення.
Якість – це філософська категорія. Вважається, що вона вперше була проаналізована Аристотелем ще в ІІІ столітті до н.е., він провів диференціацію за ознакою „гарний – поганий”. Існує, на приклад, філософське визначення якості, зроблене Гегелем у ХІХ ст.: «Якість є, в першу чергу, тотожна з буттям визначеність, так що дещо перестає бути тим, що воно є, коли воно втрачає свою якість». Досить цікавою є китайська версія трактування поняття якості: ієрогліф, який визначає якість, складається з двох елементів – „рівновага” і „гроші”(якість = рівновага + гроші), отже, якість тотожна поняттю „висококласний, дорогий”. Існують аналогічні сучасні філософські визначення, представниками яких є видатні економісти такі, як Е. Демінг, Джуран та Шухарт.
Е. Демінг – всесвітньо відомий вчений у сфері менеджменту, батько японського «дива» у сфері якості, він розглядав якість, як економічну категорію, що визначає рівень виготовленої продукції та наданих послуг, пропонував запровадити нові методи покращення якості продукції.
Згідно точки зору Джурана, якість – це ступінь задоволення споживача (для реалізації якості виробник повинен з’ясувати вимоги споживача і зробити свою продукцію такою, щоб вона задовольняла ці вимоги).
Шухарт розглядав якість у вузькому її розумінні, тобто як властивість, що реально задовольняє споживачів.
Якість розвивалася у міру того, як розвивалися, урізноманітнювалися і збільшувались суспільні потреби, зростали можливості виробництва по їх задоволенню. Особливо динамічно процес розвитку і зміни суті якості, її параметрів відбувався в останні десятиріччя, коли швидко змінювались поняття якості, вимоги і підходи до неї. На сучасному етапі якість продукції — це поняття, яке характеризує параметричні, експлуатаційні, споживчі, технологічні, дизайнерські властивості виробу, рівень його стандартизації та уніфікації, надійність і довговічність. Як економічна категорія якість відбиває сукупність властивостей продукції, що зумовлюють міру її придатності задовольняти потреби людини.
Підвищення якості — одна із форм конкурентної боротьби, завоювання і втримання позицій на ринку. Високий рівень якості продукції сприяє підвищенню попиту на продукцію і збільшенню суми прибутку не лише за рахунок обсягу продажів, а й за рахунок вищих цін. В Україні проводиться активна політика з забезпечення якості продукції, в якій передбачено забезпечення безпеки для здоров’я людини під час виготовлення, транспортування, зберігання, реалізації, використання та утилізації продукції; встановлено державний контроль і нагляд за виробництвом.
Важливим виявом посиленої уваги до якості продукції є опублікований у 2006 році «Проект закону про якість та захист прав споживачів» та Указ Президента України “Заходи про підвищення якості вітчизняної продукції”, який набув чинності 23 лютого 2001 року. В них юридично закріплена сучасна політика нашої держави, яка спрямована на виробництво якісної, конкурентоспроможної продукції, також встановлені економічні, організаційні та правові відносини між учасниками розробки, виробництва і використання продукції.
Зростаюче значення проблеми якості продукції є наслідком розвитку науки і техніки, умов виробництва продукції. Основні причини цього процесу – це ускладнення виробничих процесів, впровадження нових технологічних методів, природне підвищення вимог населення до якості товарів, що купуються, зумовлене постійним зростанням матеріальних і естетичних потреб. Все це примушує виробників підвищувати якість продукції і не відставати від вимог споживачів. Завдання ускладнюється тим, що вирішувати згадані проблеми необхідно у єдиному комплексі. Чим досконаліше організована координація і взаємозв’язок між окремими ланками проблем, тим вища технічна, економічна і соціальна ефективність її вирішення.
1.2 СТАДІЇ ФОРМУВАННЯ ЯКОСТІ ПРОДУКЦІЇ. ФАКТОРИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИПУСКУ ЯКІСНОЇ ПРОДУКЦІЇ
Стадії формування якості продукції – це послідовний контроль якості на кожному етапі від проектування продукції до її виготовлення та збуту. Процес формування якості продукції дуже складний і має декілька стадій.
По-перше, підприємство проводить маркетингову діяльність: дії підприємства спрямовані на виявлення потреб споживачів у продукції чи послугах для подальшого їх задоволення. Спочатку проводиться структуризація ринку і вибір сегменту ринку, прийнятного для підприємства, відбувається аналіз та прогнозування попиту на продукцію. Підприємство розробляє стратегію входу на ринок і виходу з нього, планує рекламну політику і ціноутворення. При проведенні аналізу найбільш важливим фактором є правильне визначення впливу кожного параметру: потрібно чітко уявляти, який ефект і для якого проценту споживачів дасть виготовлення продукції, спиратись на задоволення потреб споживачів.
На основі дослідження ринку відбувається проектування – сукупність усіх завдань щодо асортименту, обсягів виробництва, функцій, надійності та безпеки, зовнішнього вигляду та належної якості продукту. Складається технічне завдання на розробку виробу і виготовлення дослідного зразка, який випробовують у реальній обстановці. Якщо зразок має недоліки, то його модифікують. На основі ретельного аналізу відбувається затвердження та запуск проекту у масове виробництво. Перед безпосереднім виготовленням продукції розроблюється виробничий процес, до якого входять: план виробництва, обладнання та апаратура, що використовується у виробництві. Основною складовою цього етапу є детальний графік переліку всіх робіт як з виробництва, так і з контролю та випробування продукції. На етапі підготовки виробничих процесів визначається, яка інформація необхідна персоналу для виконання завдання. Для цього складаються інструкції щодо роботи – технологічні схеми. Невід’ємною складовою даного етапу є вибір постачальників. При цьому потрібно враховувати виробничі можливості постачальника, якість використовуваного обладнання та фінансову стабільність, технологію виготовлення, засоби технічного обслуговування і ремонту, технічний рівень бази проектування. Виробництво – безпосередній процес виготовлення продукції. Матеріали, сировина та напівфабрикати стають частиною продукції. У початковий період серійного випуску для виготовлення якісної продукції потрібно набуття робітниками необхідних навичок і досвіду роботи з виготовлення нової продукції. На даному етапі величина якості залежить від прийнятої стратегії нарощування, технологічного контролю, стабілізації виробництва, високої кваліфікації персоналу, інтенсивності робіт з поточного систематичного контролю, проведення функціонально-вартісного аналізу, систематичного вивчення вимог споживача, своєчасної підготовки до модернізації виробу, організації нормативного господарства, системи обліку, контролю й аналізу.
Постачання продукції замовнику здійснюється на підставі договорів, у яких погоджуються вимоги до якості продукції, умови технічного приймання та контролю, санкції за неналежну якість. Дуже важливо, щоб продукція не зіпсувалась у проміжку між відправленням та отриманням. Також підприємство має забезпечувати якість під час монтажу та здавання продукції в експлуатацію. Це включає встановлення та настроювання виробів відповідно до вимог нормативної та технічної документації. Утилізацію продукції після використання можна реалізувати через розроблення рекомендацій для замовника. Постачальник проводить утилізацію сировини, комплектувальних виробів, готової продукції, яка не відповідає вимогам, та відходів виробництва з метою реалізації вторинних матеріальних ресурсів або знищення відходів. Критерієм ефективності проведення робіт та етапі утилізації є екологічна чистота виробничого процесу.
Отже, на кожній стадії формування якості продукції велику роль відіграють фактори, які певним чином впливають на якість продукції в залежності від загальних або часткових умов її створення. Фактори можуть діяти як самостійно, так і в взаємозв’язку між собою, як на окремих етапах життєвого циклу продукції, так і на кількох. Всі фактори можна об’єднати в 4 групи: технічні, організаційні, економічні і суб’єктивні.
До технічних факторів належать: конструкція, схема послідовного зв’язку елементів, система резервування, схемні вирішення, технологія виготовлення, засоби технічного обслуговування і ремонту,
Наскільки важливі фактори, свідчить поширена серед виробників думка про економічну вигідність підвищення якості. Якість розглядається при цьому як бажана мета, але її вплив на підвищення рентабельності вважається мінімальним. Пояснюється це недостатньою обізнаністю виробників, які допускаються таких помилок.
1.3 ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ПРОДУКЦІЇ ВІТЧИЗНЯНИХ ПІДПРИЄМСТВ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЇХ РОЗВ’ЯЗАННЯ
Забезпечення якості продукції — одна із форм конкурентної боротьби, завоювання і втримання позицій на ринку. Високий рівень якості продукції сприяє підвищенню попиту на продукцію і збільшенню суми прибутку не лише за рахунок обсягу продажів, а й за рахунок вищих цін. Саме в умовах відкритої ринкової економіки, проявляються фактори, які роблять якість продукції умовою виживання товаровиробників, мірилом результативності її господарської діяльності, економічного добробуту країни.
Сучасні складні економічні та політичні процеси в Україні не дозволяють вітчизняним підприємствам у повній мірі боротися за розширення внутрішнього та зовнішнього ринку збуту. Однією з причин такого становища є недостатньо висока якість продукції.
Проблема підвищення якості має кілька аспектів: технологічний, організаційний, економічний, соціальний та комерційний, при цьому вирішення економічних питань є першочерговими.
До технічних проблем забезпечення якості продукції належать використання застарілих технологій виробництва, впровадження новітніх досягнень науки та техніки в процесі проектування виробів, порушення дотримання технологічної дисципліни, неритмічність виробництва, неналежне технічне оснащення виробництва, використання старих стандартів. Саме стандарти і технічні умови відображають сучасні вимоги споживачів щодо характеристик виробів, відбивають тенденцію розвитку науки та техніки.
Не менш важливими у виробництві якісної продукції є соціально-економічні та організаційні проблеми, до яких відносять неправильну систему прогнозування і планування необхідного рівня якості виробів, недостатню мотивацію працівників підприємства, відсутність системи контролю навчання робітників усіх категорій та масового самоконтролю на всіх стадіях виготовлення продукції, також проблеми усебічної активізації людського чинника для проведення кадрової політики, адаптованої до ринкових умов господарювання.
Ринкові умови господарювання передбачають активне і широке використання організаційних чинників підвищення якості продукції на підприємствах. Для вирішення проблем якості потрібно введення єдиних законодавчих вимог, єдиних стандартів, єдиних процесів перевірки відповідності продукції вимогам ринку.
В цей же час держава повинна всебічно підтримувати вітчизняних виробників за рахунок активізування діяльності Національної ради з якості при Президенті України. Вона має розширити співробітництво України з міжнародними організаціями; впровадити систему заходів, що направлені на впровадження досягнень НТП та інновацій для забезпечення виробництва високоякісної продукції, створити служби інформації про новітні технології, зміни у законодавстві, перспективні ринки збуту, що забезпечать підвищення якості продукції; забезпечити навчання робітників підприємства усіх категорій, від зусиль яких залежить забезпечення якості продукції.
Також необхідно спиратись на досвід зарубіжних партнерів. Відмінними рисами європейського підходу до вирішення проблем якості продукції є:
законодавча основа для проведення всіх робіт, які пов’язані з оцінкою і підтвердженням якості;
утворення регіональної інфраструктури і мережі національних організацій, уповноважених проводити роботи по сертифікації продукції і системи якості, акредитації лабораторій, реєстрації спеціалістів по якості і т.д.;
розвиток інтеграції по ступеням життєвого циклу продукції.
За статистикою, відсоток виготовлення бракованої продукції на більшості промислових підприємствах України в 2006 році склав 10-12%, при допустимій нормі 5%. Перевищення норми в 2-2,5 рази свідчить про те, що вітчизняна продукція не буде користуватися попитом на європейському рівні, де відсоток браку коливається від 0,5% до 0,8%. За кордоном, на відміну від України, широко використовують методику морального впливу на працівників, вважається, що якість праці на 90% визначається вихованням, осмисленістю і лише на 10% - знаннями. Практика, що склалась у вітчизняній стандартизації, не дозволяє у повній мірі використовувати міжнародні стандарти. Це різко знижує ефективність виробництва, участь країни в міжнародному поділі праці, економічному та науково-технічному співробітництві.
Вирішення проблеми підвищення якості продукції на підприємстві — це насамперед високий його імідж серед покупців, це вихід не тільки на внутрішній, а й на зовнішній ринок, це основа для одержання максимального прибутку та забезпечення стійкого фінансового становища.
ВИСНОВКИ ЗА ПЕРШИМ РОЗДІЛОМ
З першого розділу можна зробити висновок, що вся робота із підвищення якості продукції повинна спиратися на ґрунтовну наукову базу, на достатньо стійкий теоретичний фундамент і, передусім, на науку про якість продукції. На кожній стадії формування якості продукції велику роль відіграють фактори, які певним чином впливають на якість продукції в залежності від загальних або часткових умов її створення. Фактори можуть діяти як самостійно, так і в взаємозв’язку між собою, як на окремих етапах життєвого циклу продукції, так і на кількох. Таким чином можна стверджувати, що якість – це авторитет фірми, підвищення прибутку, зростання процвітання, і робота по управлінню якістю на фірмі – головне завдання для всього персоналу, від керівника до конкретного виконавця.
КРЕА.071.012 ПЗ