Ім'я файлу: Криміналістичне дослідження документів.doc
Розширення: doc
Розмір: 46кб.
Дата: 25.11.2021
скачати
Пов'язані файли:
тема 12 doc 2018.doc
Розширення: doc
Розмір: 46кб.
Дата: 25.11.2021
скачати
Пов'язані файли:
тема 12 doc 2018.doc
План
Введення ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 2
1. Види документів ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... 3
2. Техніко-криміналістичне дослідження документів ... ... ... .6
3. Техніко-криміналістичні дослідження з метою встановлення наявності та способу підробки документів ... ... ... ... ... ... ... 8
Висновок ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .... ... 15
Література ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .16
Введення
Криміналістичне дослідження документів - це галузь криміналістики, що вивчає закономірності виникнення і руху інформації про матеріальному носії даних, засоби, методи і прийоми їх дослідження з метою встановлення обставин, що мають значення для розкриття, розслідування та попередження злочинів. Криміналістичне дослідження документів - найпоширеніший вид криміналістичних експертиз, вироблених для правоохоронних органів. Документ як різновид джерела доказів характеризується тим, що міститься в ньому, виражена знаками: рукописними або друкованими літерами, цифрами, символами.
У випадках, коли міститься в документі інформація виражена не тільки знаками, а й матеріальними ознаками, наприклад, має сліди змивання, підчистки, травлення, переробки, ознаками, що характеризують навички виконавця рукопису, і т.п., документ є одночасно і речовим доказом. У цьому випадку на документ поширюються правила поводження з речовими доказами, передбачені КПК.
Документи, які мають у справі значення речових доказів, є об'єктами криміналістичного дослідження. Основна відмінність документа - речового доказу від інших документів полягає в тому, що вони незамінні. Інші документи замінні, з них можна зняти копії, що зберігають смисловий зміст оригіналу. Метою даної контрольної роботи є розглянути види документів, техніко-криміналістичне дослідження документів і т ехніко-криміналістичні дослідження з метою встановлення наявності та способу підробки документів. При підготовці контрольної роботи використовувалися підручники з криміналістики Є.Р. Россинський, Є.П. Іщенко, Н.П. Яблокова, А.Г. Філіппова
1. Види документів
Криміналістичному дослідженню піддаються офіційні та неофіційні документи. Перші служать для посвідчення будь-яких юридичних фактів і іменуються також стандартними. Всі інші ставляться до неофіційних або нестандартним.
Офіційні документи виготовляються відповідно до встановлених зразками, видаються установами, підприємствами і організаціями. Вони повинні містити певні реквізити, без яких будуть недійсними. Реквізитами є бланк документа, його форма, колір, розмір, наявність захисних засобів, відбитків штампів і печаток, фотокартки, підписи і т.п.
Неофіційні (виходять від приватних осіб) бувають з відомим джерелом походження (що мають підпис і дату) і анонімні (без підпису або складені від вигаданого особи). За своїм призначенням це можуть бути документи, що посвідчують будь-які права чи факти, і документи, що містять якісь певні відомості.
Розрізняють справжні та підроблені документи. У свою чергу, в справжніх документах виділяються дійсні та недійсні (наприклад, посвідчення або пропуск, термін дії яких закінчився). Документи, зміст яких не відповідає дійсності, а реквізити спотворені, вважаються підробленими. [2, с. 65]
Підроблені документи бувають двох видів:
1) з інтелектуальним підробкою (документ має всі реквізити, по формі він правильний, але викладені в ньому дані не відповідають дійсності);
2) з матеріальним підробкою (в справжній документ внесено зміни шляхом підчистки, травлення, заміни фотографії або листів та ін (часткова підробка) або коли документ підроблений цілком (повна підробка). Інтелектуальний підроблення встановлюється слідчим чи оперативним шляхом, а матеріальний - у процесі криміналістичного дослідження документів.
У залежності від виду документа перед експертом можуть ставитися різні завдання. Якщо слідчого цікавить автор або виконавець документа, проводиться експертиза листа (письмової мови і почерку), якщо ж важлива технічна сторона виготовлення документа (використаний папір, клей, чорнило, пише прилад, поліграфічні засоби тощо) - техніко-криміналістичне дослідження, куди повинні представлятися не копії, а оригінали документів - речових доказів.
Техніко-криміналістичне дослідження проводиться для виявлення ознак зміни початкового змісту документа, відновлення залитих, закреслених текстів, розірваних, спалених документів, виявлення ознак технічної підробки підписів, відбитків печаток і штампів, визначення системи і конкретного екземпляра друкарської машинки, на якій видрукуваний досліджуваний текст, виду поліграфічних засобів, застосованих при виготовленні документа.
Документи - речові докази не можна підшивати до справи. Зберігати їх рекомендується в окремому конверті відповідного розміру. Згинати документ можна лише за наявними складками. Зношені і розірвані документи для зберігання і використання при провадженні слідчих дій необхідно поміщати в прозорі конверти з поліетилену.
При пересиланні документів упаковка їх провадиться в щільні конверти між листами чистого паперу таким чином, щоб вони не опинилися проколотими, прошитими нитками, залитими або забрудненими клеєм або сургучем. [1, с. 73]
При роботі з документами треба мати на увазі, що на них можуть бути сліди рук, мікрочастки сторонніх речовин і т.п. Тому при поводженні з ними потрібно користуватися пінцетами з гумовими наконечниками, гумовими рукавичками, паперовими куточками, щоб зберегти сліди для відповідних криміналістичних досліджень.
Огляд документа можна робити в ході огляду місця події або як самостійна слідча дія. Огляд починається з визначення найменування, виду, призначення документа та ознайомлення з його змістом. При цьому встановлюється відповідність змісту інших реквізитах документа - кутовому штампу організації, установи, підписами, друку, дату видачі. Невідповідність будь-яких даних складових частин документа може свідчити про наявність інтелектуальної підробки - про видачу документа неналежним органом, про подання незаконних прав і т.п.
Далі звертається увага на ознаки матеріальної підробки - підчистки, травлення, дописки, заміну аркушів у багатосторінкових документах та ін При цьому використовуються необхідні технічні засоби - спеціальні освітлювачі, що дозволяють переглядати документ у безтіньовим, направленому освітленні, на просвіт, в ультрафіолетових, інфрачервоних променях , електронно-оптичні і збільшувальні прилади, вимірювальні інструменти.
Зміст нестандартних документів, невеликих за обсягом, вписується до протоколу повністю. Якщо ж тексту в ньому багато або він має секретний характер, то в протоколі наводяться початкові і останні слова оглядається документа. Вносяться дані, що характеризують індивідуальні ознаки стандартних документів. Наприклад, при описі паспорта у протоколі огляду відзначається, кому, коли, де і ким виданий, номер, серія та інші відомості, внесені до нього від руки.
В якості додаткового способу фіксації за правилами криміналістичної зйомки може бути вироблено фотографування місця виявлення документа, його загального вигляду та окремих особливостей.
Огляд документа при необхідності можливий з участю фахівця-криміналіста або спеціаліста в області іншої професійної діяльності залежно від виду та призначення досліджуваного документа, а також з використанням в якості еталона справжніх документів, що видаються відповідними державними органами, комерційними або іншими організаціями, від імені яких видано розглянутий документ.
Криміналістичне дослідження документів здійснює наукове та методичне забезпечення вирішення завдань, що відносяться: 1) до встановлення автора тексту документа (автороведение), 2) до дослідження почерку (почеркознавство); 3) до аналізу інших складових елементів документа (техніко-криміналістичне дослідження документів). [3, с. 87]
2. Техніко-криміналістичне дослідження документів
Під техніко-криміналістичним дослідженням документів розуміється сукупність спеціальних технічних засобів і прийомів з метою встановлення закономірностей виникнення і руху інформації в цілому документі або в його елементах (реквізити). Область криміналістичного вивчення документів надзвичайно різноманітна, що обумовлено способами їх виготовлення та підробки, а також можливостями їх використання для вчинення злочинів.
Техніко-криміналістичне дослідження документів включає в себе вивчення машинописних документів та документів, виготовлених за допомогою друкарсько-розмножувальних коштів. При цьому вирішуються неидентификационного та ідентифікаційні питання. У число перших входять визначення відносного і абсолютного часу виконання документа; встановлення місця його виготовлення; з'ясування спільності походження різних документів; визначення умов зберігання документів; факту і способу їх подальшого зміни; посилення слабовідімих, виявлення невидимих і таємних записів, а також закреслених, залитих, заклеєних, пошкоджених або спалених документів; визначення способу виготовлення документа або його окремих реквізитів та ін
До ідентифікаційним питань відносяться встановлення конкретних друкуючих апаратів і засобів, за допомогою яких виконано весь документ або його певні реквізити; виявлення виконавця машинописного тексту; встановлення цілого документа по його частинах; визначення матеріалів письма або друку (наприклад, чи виконана запис пастою, що міститься в конкретному стрижні авторучки) і ін
У техніко-криміналістичному дослідженні документів широко застосовуються різні пристрої, засновані на використанні невидимих променів електромагнітного спектра, світлофільтри, рентгенівські прилади та радіоактивні індикатори, а також різні фотоапарати, фотоустановкі і фотографічні методи.
Залежно від мети вивчення того чи іншого документа всі дослідження умовно поділяються на три групи. Першу представляють такі, які проводяться для встановлення засобів і матеріалів, використаних при виготовленні документів. Це ідентифікація друкарських машинок, друковано-розмножувальних засобів усіх видів; встановлення матеріалів, з яких виготовлений документ і його окремі елементи.
Другу групу досліджень складають ті, які необхідні для визначення способів підробки в документах. Ці дослідження включають встановлення ознак повної або часткової підробки документа.
Третя група - дослідження з метою встановлення групової приналежності й діагностики документа: дослідження испепеления документів; прочитання стершихся, знебарвитися текстів і
виявлення тайнопису на документах.
Залежно від суб'єкта розрізняються два види досліджень.
До першого належать ті, які доступні слідчому та оперативному працівнику. До другого - що вимагають спеціальних знань і проводяться експертом. У цьому розділі акцентується увага на тих питаннях, які повинен знати слідчий. [3, с. 90]
3. Техніко-криміналістичні дослідження з метою встановлення наявності та способу підробки документів
Криміналісти розрізняють три види підробок документів: повну, часткову та виготовлення документів довільної форми.
Під повною підробкою розуміється виготовлення всіх складових частин документа (папір, бланк) та реквізитів (підписи, печатки, штампи і т.д.) з орієнтиром на справжні. Повної підробці найчастіше піддаються документи, що виготовляються на чистих аркушах паперу (довідки, свідоцтва, посвідчення). Рідше повністю підробляють документи, одержувані друкарським способом. В даний час застосовуються різні види захисту документів від підробки: технологічна, поліграфічна, хімічна та ін Тому повну підробку складних документів здійснити в кустарних умовах практично неможливо. У процесі виготовлення підроблених документів вони набувають деякі ознаки, що відрізняють їх від справжніх.
Під часткової підробкою мають на увазі внесення в справжній документ будь-яких змін шляхом підчистки, хімічного травлення тексту, дописки, додруківки або виправлень (поправок) окремих букв, слів; заміни частин документа (фотокартки, аркушів у багатосторінкових документах); підробки підписів, відбитків печаток і штампів. Кожен з цих способів має свої характерні ознаки.
Підчистка - механічне усунення графічних реквізитів документів. Її характеризує скуйовджене волокон і зміна глянцю поверхневого шару паперу, зменшення її товщини в місці підчистки; порушення фонової сітки; розпливу чорнила нового тексту, нанесеного поверх підчистки; залишки барвника штрихів усунутого тексту. Іноді для маскування підчищених ділянку документа пригладжується яким-небудь твердим предметом, лінії фонової сітки підмальовують.
Виявлення підчистки проводиться шляхом дослідження документа у розсіяному, косонаправленном, світлі, що проходить (на просвіт), в ультрафіолетових, інфрачервоних променях, з використанням мікроскопа і луп різної кратності. Відновлення первинного тексту можливо шляхом фотографування в невидимих зонах спектра, у косопадающем світлі, зі світлофільтрами, а також застосуванням дифузно-копіювального методу.
Травлення - вплив на графічні реквізити документа хімічними реактивами: кислотами, лугами та окислювачами. При цьому відбувається знебарвлення або змивання барвника. Хімічний реактив впливає не тільки на знищуваний текст, але і на папір, фонову сітку й інші складові частини документа.
Основні ознаки травлення: зміна відтінку паперу (виникнення в місцях травлення кольорових плям і кайми; шорсткість папери; зникнення глянцю; розпливу штрихів нового тексту внаслідок порушення проклейки паперу; її крихкість і ламкість, поява тріщин та розривів; зміна кольору фонової сітки; часткове знебарвлення записів як результат впливу на них зберігається в товщі паперу травяна речовини; характерна люмінесценція ділянок з витравленим текстом при опроміненні документа ультрафіолетовими променями і т.п.
Ознаки хімічного травлення виявляються за допомогою оптичних збільшувальних приладів, світлофільтрів, косопадающем освітлення, фотографування ультрафіолетової люмінесценції, а також фотографування у відбитих ультрафіолетових променях.
Якщо вироблялося розчинення із змиванням, то на цій ділянці залишаються слабовідімие щтріхі початкового тексту і спостерігається його загальний фарбування. Відновити витравлений текст допомагає фотографування в ультрафіолетовій та інфрачервоній зонах спектра.
Дописка - додавання до графічних реквізитами документа окремих літер, знаків, слів чи частини тексту.
Додруківка - додавання нових слів, знаків або частини машинописного тексту. Як правило, дописка і додруківка невеликі за обсягом, але здатні значно змінити викладені в документі дані. Найчастіше шляхом дописки слів, букв, цифр, а іноді й окремих штрихів змінюється сума у відомостях, накладних, квитанціях, дата в оформленні документа, прізвище його власника і т.д. [1, с. 98]
Зазвичай про дописка в документі свідчать відмінності в загальних і приватних ознаках почерку в порівнюваних частинах тексту; порушення симетричності; наявність необгрунтованих зупинок у дописаних буквах; можливі розпливу штрихів, виконаних по складках документа, відмінності в колірних відтінках і люмінесценції штрихів у дописаних реквізити і справжніх при огляді в ультрафіолетових променях.
Основні ознаки додруківки: розбіжність горизонтальності розташування друкованих знаків у рядку; відмінності розміру і малюнка однойменних друкованих знаків, кольору барвника стрічки; різниця в дефектах шрифту і механізму, якщо додруківка проводилася на іншій друкарській машинці; різна люмінесценція знаків у додруковані і справжніх реквізитах при огляді в ультрафіолетових променях. При виконанні додруківки на тій же машинці, на якій був надрукований основний текст, перевіряють збіг ліній рядків основного і додруковані тексту, інтенсивність барвника в штрихах і деякі інші ознаки.
Виправлення тексту - часткові зміни в документах шляхом переробки одних знаків в інші. У виправлених письмових знаках спостерігається здвоєна, потовщені штрихи, зайві елементи, що залишилися від колишнього знака. Іноді ці елементи підчищаються, в результаті чого з'являються ще й ознаки підчистки.
Дописка, додруківка, виправлення тексту виявляються за допомогою оптичних збільшувальних приладів, світлофільтрів, ультрафіолетових та інфрачервоних променів, шляхом дослідження хімічного складу барвників методами спектрального аналізу, хроматографії та ін
Заміна частин документа здійснюється головним чином у документах, що засвідчують особу. У результаті заміни аркушів або сторінок в паспортах, трудових книжках та інших документах з'являється порушення цілісності в місцях скріплення сторінок; невідповідність видів і способів друку в текстових фрагментах; різна величина аркушів, порушення порядку нумерації сторінок; різна люмінесценція паперу й барвника.
Заміна фотографічних карток проводиться, як правило, у паспортах, посвідченнях особи, пропусках і ін, щоб ними могла користуватися іншу особу. Технічно вона здійснюється різними способами: цілком, із збереженням частини відбитків печатки, зняттям емульсійного шару. На вклеєною фотокартці шляхом домальовуваннями або тиску проставляються відсутні частини відбитків мастичної або металевої печатки.
Переклеювання фотографії призводить до відшарування поверхневого шару паперу в її країв; наявності під фотокарткою двох різних клеїв; неспівпадіння по розмірі й малюнку букв тексту у відбитку печатки на фотографії і папері документа; неточного розміщення фотокартки в призначеному для неї місці; нестандартного розміру, масштабом і деталей зображення та ін
В деякі документи (в основному це цінні папери, облігації, лотерейні квитки) вклеюються фрагменти інших таких самих документів для зміни серій та номерів. Така підробка виявляється під мікроскопом, на просвіт і в ультрафіолетових променях по розбіжність ліній фонової сітки; нерівномірності товщини і разволокнение папери; слідами клею по краях вклейки; кольором і відтінку паперу. [2, с. 82]
Дослідження технічної підробки підписів. Окрім графічного копіювання і срісовиванія злочинці вдаються і до технічної підробці підписів на документах. При такій підробці підпис виконується з використанням копіювального паперу; перемальовування на просвіт; передавлювання і за допомогою вологого копіювання.
Перші три способи підробки подібні між собою, оскільки підроблювач повторює рухи, якими виконано оригінал підпису. Підробку можна виявити візуальним вивченням, при невеликому збільшенні під лупою по звивистості і зламів окремих штрихів або їх частин; підмалювання; тупим закінченням штрихів; невиправданим зупинкам пише кошти; за штрихами чорної копіювального паперу; слідами попередньої олівцевої підготовки при копіюванні підпису на просвіт; по утисненим штрихами, не вкритих барвником, і за деякими іншими ознаками.
Підробка підпису за допомогою вологого копіювання заснована на безпосередньому перенесення барвника справжньої підписи. Для цього злочинці застосовують звичайно який-небудь зволожений (липкий) матеріал, який притискають до документа з справжньої підписом, а потім це дзеркальне зображення копіюють на підроблений документ. Хороший результат дає візуальне її вивчення під мікроскопом за структурою штрихів: спостерігається слабка інтенсивність барвника штрихів, їх краї нечіткі (розмиті). У тих випадках, коли скопійована підпис обводиться додатково, можна виявити наявність двох барвників.
Підробка відтисків печаток і штампів.
Друк - це спеціальне кліше, що застосовується при оформленні документів для нанесення відбитків, які мають певний текст із зображенням герба Російської Федерації або суб'єкта в її складі (гербові печатки), емблеми або умовного знака (прості друку). Штампом називається спеціальне кліше, що відтворюється на документах і ділових паперах при їх оформленні для нанесення офіційного найменування організації.
Печатки та штампи бувають каучукові й металеві, виготовляються вони з дотриманням певних вимог. Так, рядки тексту набираються шрифтом одного розміру і малюнка, з однаковими інтервалами і симетричним розташуванням по відношенню до розділових знаків, тексту або малюнку (наприклад, гербу) у внутрішньому колі. По відношенню до центру всі букви тексту розташовуються строго радіально. У випадках підробки можуть спостерігатися відхилення від цих правил.
Злочинці, що виготовляють фальшиві документи, вдаються до різних способів підробки відбитків печаток і штампів. Це може бути малювання, виготовлення кліше на гумі або інших матеріалах, волога копіровка з справжнього відбитка, перекопіровка через проміжне кліше. Підробка шляхом хизування тягне за собою появу таких ознак, як прокол паперу в центрі відбитка круглої печатки ніжкою циркуля, неоднорідність по розмірі й малюнку однойменних букв, нерадіальное розташування окремих букв тексту і несиметричне розташування їх по відношенню до розділових знаків, тексту або малюнку у внутрішній рамці . У підробленому таким способом відбитку можуть спостерігатися також орфографічні та смислові помилки.
Для відбитків із кліше, виготовленого кустарним способом, крім зазначених вище ознак характерно дзеркальне зображення окремих букв, відсутність деяких елементів друкованих знаків. При вологій копировки справжнього відбитка безпосередньо на підробляється документ з'являється основна ознака такого фальшування - дзеркальне зображення відбитка. Щоб уникнути його, вдаються до проміжної перекопіровке на який-небудь липкий матеріал. Відбиток на документі в цьому випадку відповідає оригіналу, однак виглядає блідим, навколо нього залишаються мікрочастинки матеріалу проміжного кліше, змінюється люмінесценція паперу в ультрафіолетових променях.
Для розпізнавання кваліфікованої підробки доводиться, як правило, вдаватися до криміналістичної експертизи.
Зразки відбитків для порівняльного дослідження одержують на аркушах чистого паперу до і після чищення печатки (штампа) з різним ступенем натискання. [3, с. 88]
Експертизою можуть бути дозволені наступні питання: 1) чи є бланком даного документа справжнім; 2) якщо бланк фальшивий, то яким способом він виготовлений; 3) не використовувалися для підробки бланка будь-які речі та матеріали з числа вилучених у підозрюваного особи, 4 ) виготовлені чи представлені на дослідження бланки документів одним і тим же способом і з допомогою одних і тих же пристосувань; 5) проведена чи підробка документа способом, названим у свідченнях конкретної особи; 6) замінені сторінки в конкретному документі; 7) не замінена чи фотокартка в конкретному документі; 8) чи є підробленими відбитки печаток і штампів в даному документі і, якщо так, який спосіб їх підробки; 9) яким способом (фабричним або кустарним) виготовлені печатку і штамп, відбитки яких є в документі; 10) нанесені Чи відбитки на документі представленими на дослідження печаткою та штампом; 11) чи є виправлення в документі, представленому на дослідження; 12) чи виконана підпис конкретної особи або самотужки, або іншою особою; 13) хто з осіб, зразки почерку яких представлені, є виконавцем цифрових записів у документі; 14) чи зроблена дописка в представленому документі даною особою і ін
Висновок
Криміналісти розрізняють три види підробок документів: повну, часткову та виготовлення документів довільної форми.
Під повної підробкою розуміється виготовлення всіх складових частин документа (папір, бланк) та реквізитів (підписи, печатки, штампи і т.д.) з орієнтиром на справжні. Під часткової підробкою мають на увазі внесення в справжній документ будь-яких змін шляхом підчистки, хімічного травлення тексту, дописки, додруківки або виправлень (поправок) окремих букв, слів; заміни частин документа (фотокартки, аркушів у багатосторінкових документах); підробки підписів, відбитків печаток і штампів.
Злочинці, що виготовляють фальшиві документи, вдаються до різних способів підробки відбитків печаток і штампів. Це може бути малювання, виготовлення кліше на гумі або інших матеріалах, волога копіровка з справжнього відбитка, перекопіровка через проміжне кліше.
Для розпізнавання кваліфікованої підробки доводиться, як правило, вдаватися до криміналістичної експертизи.
Література
1. Криміналістика: Підручник / За ред. Є.П. Іщенко. - М.: МАУП, 2000. - 751 с.
2. Криміналістика: Підручник / Відп. ред. Н.П. Яблоков. 2-е вид., Перераб. і доп. - М.: МАУП, 2001. - 718 с.
3. Криміналістика Навчальний посібник в схемах під редакцією А.Г. Філіппова .- М.: Новий юрист, 1998 .- 130 с.
4. Россинская Є.Р. Криміналістика. Питання та відповіді: Учеб. посібник для вузів. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 1999. - 351 с.
//ua-referat.com