1   2   3
Ім'я файлу: Куліш. ТМ Мудрий.docx
Розширення: docx
Розмір: 653кб.
Дата: 27.09.2020
скачати
Пов'язані файли:
пр5А.docx
Документ 3 (2).docx


РОБОТА

УЧАСНИКА ІІ ТУРУ

ВСЕУКРАЇНСЬКОГО КОНКУРСУ СТУДЕНТСЬКИХ НАУКОВИХ РОБІТ

ШИФР РОБОТИ: «ТМ «МУДРИЙ»»
ТЕМА НАУКОВОЇ РОБОТИ: «ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ТОВАРООБІГУ ТМ «МУДРИЙ»»

ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ТОВАРООБІГУ………………………...5

1.1 Організація роздрібного продажу товарів…………………………………..5

1.2 Управління торговельно-технологічним процесом у магазині…………….8

1.3 Сутність товарообігу, його види та фактори впливу……………………...11

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ТОВАРООБІГУ ТОРГОВЕЛЬНОЇ МЕРЕЖІ «МАРКЕТОПТ»………………………………………………………………….14

2.1 Якісна характеристика діяльності торговельної мережі…………………..14

2.2 Аналіз товарообігу торговельних марок…………………………………...18

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ЗБІЛЬШЕННЯ ТОВАРООБІГУ ТМ «МУДРИЙ»……...24

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...27

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….29

ВСТУП
Торгівля є важливим елементом маневрування матеріальними ресурсами, сприяє скороченню зайвих запасів продукції на всіх рівнях і усуненню товарного дефіциту, бере участь у формуванні регіональних і галузевих товарних ринків. Вона являє собою механізм урівноважування між попитом та пропозицією, забезпечуючи будь-якому споживачеві можливість придбати продукцію в межах своїх фінансових можливостей і відповідно до власних запитів.

Актуальність теми.Торгівлю можна назвати рушійною силою економічного розвитку держави. Вона забезпечує надходження до бюджетузначної частини коштів, сприяє зміцненню. Питання організації та технології торговельного обслуговування відіграють дуже важливу роль у підвищенні рівня умов життя населення.

Метою даної роботиє обґрунтування, на підставі теоретичного та емпіричного дослідження проблеми, шляхи підвищення товарообігу ТМ «Мудрий».

Для досягнення мети в роботі поставлено і вирішено такі задачі:

розглянуто організацію роздрібного продажу товарів;

охарактеризовано управління торговельно-технологічним процесом у магазині;

визначено сутність товарообігу, його види та фактори впливу;

проаналізовано якісну характеристику діяльності торговельної мережі;

наведено аналіз товарообігу торговельних марок;

розроблено шляхи збільшення товарообігу ТМ «Мудрий».

Об’єкт дослідження – процес формування шляхів збільшення товарообігу ТМ «Мудрий».

Предметом дослідження виступають теоретичні та практичні засади товарообігу торговельних марок.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань у процесі написання наукової роботи використано загальнонаукові та прикладні методи: математичної статистики для аналізу даних дослідження, метод порівняння – для співставлення даних отриманих під час спостережень, метод дедукції та аналогії для обґрунтування обраного підприємства, графічний метод – для наочного зображення таблиць та схем.

Наукова новизна даної роботи полягає у розробці теоретичних, методичних і прикладних положень щодо підвищення товарообігу ТМ «Мудрий» за допомогою збільшення місця розміщення даної продукції.

Науковою новизною відрізняються наступні результати:

обґрунтовано вибір торговельного підприємства за певними ознаками;

визначено торговельні марки продукції, які найбільше користуються попитом;

розроблено рекомендації щодо збільшення товарообігу.

Публікації: За результатом дослідження опубліковано 1 доповідь на науково-практичну конференцію.

Обсяг наукової роботи – 30 сторінок друкованого тексту, у тому числі таблиць – 4, рисунки – 9. Список використаних джерел містить 23 найменування.


РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ТОВАРООБІГУ
1.1 Організація роздрібного продажу товарів
Роздрібний продаж товарів є найважливішим елементом комерційної діяльності, яка надає безпосередній вплив на кінцевий результат роботи організації торгівлі. Комерційна діяльність по організації продажу товарів для кінцевих споживачів спрямована на збільшення обсягу продажів і забезпечення прибутковості торгових організацій шляхом активного впливу на цей процес за допомогою формування і стимулювання попиту на товари. Ефективність продажу товарів може бути забезпечена за рахунок, перш за все, правильного вибору методу (методів) продажу товарів [1, с. 127].

Продаж товарів – завершальна стадія торговельно-технологічного процесу у магазині. Операції, що є в цій стадії, є відповідальними, оскільки вони пов’язані з безпосереднім обслуговуванням покупців [2, с. 113].

Характер і структура операцій з продажу товарів залежать насамперед від асортименту реалізованих товарів і методів продажу. Під методами продажу розуміють сукупність прийомів та способів реалізації товарів покупцям.

У роздрібній торгівлі застосовують такі методи продажу товарів:самообслуговування; обслуговування через прилавок; за попередніми замовленнями; за зразками з відкритою викладкою; продажу товарів через Інтернет; телемаркетинг; багаторівневий маркетинг; вендинг (продаж за допомогою автоматизованих систем) [3, с. 171].

Одним з найбільш зручних для покупців методів продажу товарів є продаж товарів на основі самообслуговування. Цей метод дозволяє прискорити операції з продажу товарів, збільшити пропускну спроможність торгових підприємств, розширити обсяг реалізації товарів [2, с. 123-124].

Самообслуговування – спосіб продажу товарів, у процесі якого покупець має вільний доступ до товарів, самостійно їх оглядає, відбирає, розраховується за підібрані товари у вузлі розрахунку та контролю і виносить з магазину куплені товари. Самообслуговування має свою практично випробувану оптимальну технологічну схему, а також пристосовані до неї організаційні форми взаємовідносин учасників технологічного процесу, у яких містяться основні резерви для інтенсифікації, підвищення продуктивності праці, економії витрат обертання і споживання [5, с. 240-242].

Самообслуговування як метод продажу товарів базується як на принципах, які є загальними для групи прогресивних методів, так і на притаманних лише йому принципах [6, с. 100].

Принциповою відмінністю від традиційного методу продажу товарів є те, що при застосуванні самообслуговування час і місце виконання допоміжних операцій торгово-технологічного процесу не збігаються з часом і місцем виконання операцій з продажу товарів і обслуговування покупців [7, с.  98].

Основними принципами продажу товарів за методом самообслуговування є:

наближення товарів до покупців і створення їм найкращих умов для вільного ознайомлення з товарами та їх відбору;

об’єднання в одному пункті операцій з розрахунку за продані товари і відпуску їх покупцям;

розташування вузла розрахунку біля виходу з торгового залу;

необмежений доступ покупців у торговий зал і вільний доступ до всіх викладених у торговому залі товарів;

обов’язкова наявність цінників на всіх реалізованих товарах;

можливість самостійно оглядати і відбирати товари без допомоги продавця;

використання для відбору і доставки товарів у вузол розрахунків інвентарних корзин або візків;

чіткий розподіл в магазині вхідних і вихідних потоків покупців;

висока питома вага товарів, реалізованих у торговельному залі магазину за методом самообслуговування (на рівні не нижче 70 %) [8, с. 268-270].

Продаж товарів на основі самообслуговування передбачає активну участь персоналу магазину в обслуговуванні покупців, надання їм допомоги при виборі товару, консультуванні щодо місць викладки товарів, правил використання, способів погляду, порядку виробів, виконанні операцій з упакування товарів. При самообслуговуванні продавці виконують функції продавців-консультантів, що вимагає доброго знання асортименту, властивостей і особливостей товарів, способів догляду за ними, основ психології. Одночасно, продавці-консультанти звільняються від необхідності приймати від покупців оплату за товари – ця операція виконується у вузлах розрахунку контролерами-касирами [9, с. 304].

Принципова відмінність методу самообслуговування від традиційного методу продажу товарів полягає у значно більшій свободі покупців, які вільно рухаються в торговому залі, самостійно вибирають і відбирають товари. Це дозволяє всім покупцям, які перебувають в торговому залі або відділі, одночасно оглядати і відбирати необхідні їм товари, створює сприятливу психологічну обстановку для здійснення комплексної купівлі, підвищує кількість т. зв. імпульсних покупок, а також спрощує і прискорює процеси продажу товарів [11, с. 523].

Під час продажу за методом самообслуговування важливу роль відіграє розміщення і викладка товарів, які повинні створювати зручні умови для огляду і вибору товарів покупцями у торговельному залі [12, с. 101].

Отже, соціальний та економічний ефект самообслуговування полягає в тому, що застосування цього методу продажу дозволяє суттєво скоротити витрати часу населення на придбання товарів (за рахунок скорочення часу на очікування обслуговування в черзі); поряд з тим самообслуговування не тільки дозволяє збільшити вільний час населення, але й створює умови для підвищення пропускної спроможності магазинів, нарощування обсягів продажу товарів, покращання використання торговельних площ і торговельно-технологічного обладнання магазину, раціоналізації використання торговельного персоналу [10, с. 78-79].

1.2 Управління торговельно-технологічним процесом у магазині
Ефективність роботи торговельних підприємств, рівень культури обслуговування покупців безпосередньо залежить від улаштування і внутрішнього планування торговельних будівель. Улаштування і внутрішнє планування магазину мають відповідати товарному профілю магазину, забезпечувати можливість застосування прогресивних методів продажу, створювати умови для повного збереження товарно-матеріальних цінностей, високий рівень продуктивності праці працівників торговельного підприємства, упровадження механізації трудомістких процесів тощо [6, с.  177-178].

Головними приміщеннями магазинів є торговельні зали, де безпосередньо здійснюється реалізація товарів і обслуговування покупців. їх розміри, форми і пропорції повинні забезпечувати оптимальні умови для здійснення завершальної фази торговельно-технологічного процесу. Тому влаштування і планування торговельних залів повинні відповідати таким вимогам:створювати покупцям максимальні зручності для придбання ними товарів з мінімальними затратами часу;забезпечувати ефективне використання площі торговельного залу під викладку товарів;забезпечувати виникнення перехресних і зустрічних потоків покупців у магазині;[8, с. 308].

У технологічних плануваннях торговельного залу виокремлюються такі функціональні зони:

входу і виходу;

розташування і викладки товарів;

проходи для пересування покупців;

розрахункового вузла (в магазинах самообслуговування);

надання додаткових послуг [4, 85].

Зупинимось більш детально на зоні викладки товарів.Зона викладки товарів займає основну площу торговельного залу.В магазинах самообслуговування використовуються лінійне, острівне, боксове, виставкове і комбіноване планування торговельних залів. Однак найраціональнішим є саме лінійне планування торговельних залів [13, с. 134].

При лінійному плануванні торговельних залів магазинів самообслуговування зона розміщення товарів і проходів покупців сплановані у вигляді паралельних ліній торговельного обладнання, розміщених перпендикулярно лінії вузла розрахунку. Це дає можливість організувати єдиний вузол розрахунку, покупцям вільно пересуватися по торговельному залу [14, с. 162].

Лінійне планування може бути з повздовжнім (при ширині магазину 7 –12 м), поперечним (13–24 м) та комбінованим (понад 24 м). Довжина ліній гірок не повинна перевищувати 20 м, оскільки більша її довжина гірок призводить до надлишкового скупчення покупців у проходах. Змінюючи довжину ліній, можна регулювати рівень концентрації покупців на різних ділянках торговельного залу [13, с. 150].

Викладка – це розташування товару на полицях, прилавку, стелажах тощо. Грамотна викладка допомагає покупцям швидко знайти і вибрати потрібний товар [14, с. 188].

Під правильною викладкою товарів розуміють спосіб залучення уваги покупців і збільшення продажів за рахунок такого розташування товару на полицях і прилавках магазину.

Загальні правила викладки відображають особливість сприйняття людиною групи товарів, виставлених на одному стелажі чи іншому торговельному обладнанні: ми починаємо огляд стелажа так само, як читаємо книгу – зліва направо, причому погляд рухається по діагоналі. Все виділене контрастним кольором, формою, та іншими способами буде поміченим. Помічено – значить може бути куплено [15, с. 261].

Варто зазначити, що розрізняють чотири рівні представлення:

рівень капелюха (вище 1,7 м);

рівень очей (1,1-1,7 м);

рівень рук (0,6 - 1,1 м);

рівень ніг (0,2-0,6 м).

Рівень очей і рівень витягнутої руки. Найбільша концентрація уваги людини припадає на предмети, розташовані на рівні очей, тобто в зоні ± 20 см від рівня очей дорослої людини середнього зросту. Товар, розташований на рівні очей, продається набагато краще, ніж на інших полицях. Це місце називається «золотою полицею». Другий пріоритет – рівень витягнутої руки. Розміщуючи товари, які розраховані на дітей, потрібно враховувати рівень очей дитини. Переміщуючи товар всередині стелажа, можна істотно впливати на обсяги продажів [14, с. 284-285].

Пріоритетні місця на полицях. У поличного простору також є поняття «якості». Якість полки в першу чергу залежить від напрямку руху покупців – як розподілені потоки в торговому залі, так і будуть розподілятися зони на стелажах. Зона, в якій людина бачить товар, оцінює його і приймає рішення про покупку, дорівнює 50 см. Тому, для того щоб товар був помічений і виділений серед інших товарів тієї ж категорії, необхідно, щоб ширина викладки була не менше 40-50 см.

Види викладки:

1) Викладка за товарними групами. Мається на увазі викладка товару однієї товарної групи всіх виробників чи брендів. Наприклад, кава різних торгових марок в одному місці або фрукти на стелажі. Цей вид викладки можна використовувати, якщо торговий простір обмежений, або немає можливості акцентувати увагу покупця на яких-небудь виробниках, або асортимент по даній категорії неглибокий.

2) Вертикальна викладка. Однорідні товари розміщують вертикально в декілька рядів по всій довжині обладнання. Це гарна демонстрація товарів, зручна для покупців будь-якого зросту. Оптимальна для товарів однієї марки або одного виробника. Для того щоб вертикальний ряд був помітним, його ширина повинна бути не меншою 40 см.

3) Горизонтальна викладка. Цей спосіб передбачає розташування однорідних товарів вздовж по всій довжині обладнання, на 1-2 полицях, наприклад по виду товару чи бренду. Такий вид викладки можна використовувати, якщо стелаж не довше 3 м, інакше горизонтальний ряд буде здаватися покупцеві нескінченно довгим.

4) Багатотоварна викладка. Одномісне розміщення різних товарів і виробів, в основному пов’язаних між собою. Дозволяє істотно збільшити продажі. Наприклад, тематичні композиції в продуктовому супермаркеті (вершки поруч з кавою, чай – з печивом) [17, с. 122-123].

Отже, від розмірів торговельного залу та зручності планування залежать успіх торговельної точки та обсяг її товарообороту. Товару в супермаркеті повинно бути в достатньо, торгове обладнання треба заповнювати повністю. Головне правило будь-якої викладки – зробити товар «видимим» для покупця. Правильна викладка допомагає просуванню товару та робить його доступним та привабливим. При цьому необхідно враховувати якість поличного простору – найбільш пріоритетними є зони на рівні очей та витягнутої руки [15, с. 125].

1.3 Сутність товарообігу, його види та фактори впливу
Реалізація певної маси товарів створює економічні передумови для одержання необхідного обсягу доходів і прибутку та формує умови для здійснення стратегічної мети діяльності підприємства. Основну масу матеріальних благ, що використовуються для задоволення особистих потреб, населення отримує через торгівлю. Кількісна та якісна характеристики товарної маси, яка переходить із сфери виробництва у сферу споживання, відповідно до закону товарного обігу, знаходить своє відтворення в показниках товарообігу[18, с. 334].

Під товарообігом розуміють продаж товарів масового споживання населенню для задоволення особистих потреб в обмін на його грошові доходи. Економічні відносини, що пов’язані з обміном грошових доходів на товари, виражають економічну сутність товарообігу: товарообіг характеризує завершення процесу обігу, товари переходять у власність споживачів, споживаються або ж утворюють споживчий фонд, тобто випадають із сфери обігу і перестають бути товарами. Суть товарообігу характеризується у двох аспектах: як економічна категорія (роздрібний товарообіг виражає економічні відносини, що виникають на завершальній стадії руху товарів із сфери обігу в особисте споживання); як показник господарської діяльності підприємства (роздрібний товарообіг – це сума виторгу від продажу безпосередньо населенню споживчих товарів для особистого споживання [19, с. 147].

Товарообіг підприємств здійснюється в різних формах і видах: за видом покупців, за місцем реалізації товарів, за формами і термінами розрахунку за товар. Залежно від специфіки операцій купівлі-продажу товарів і складу товарообігу підприємства виділяють його наступні види:

роздрібний товарообіг – характеризує обсяг продажу безпосередньо населенню споживчих товарів для особистого використання;

гуртовий товарообіг – характеризує сукупний обсяг продажу товарів виробничими або торгівельними підприємствами;

торговельно – посередницький товарообіг – обумовлений обсягом посередницьких операцій купівлі-продажу споживчих товарів роздрібним або гуртовим покупцям (наприклад, оборот на біржових ринках та ін.) [20, с. 262-263].

Склад роздрібного товарообігу – це характеристика видів купівлі-продажу, що входять до нього відповідно до особливостей операцій. У роздрібний товарообіг за видом покупців входить: продаж споживчих товарів безпосередньо населенню для особистого споживання, продаж товарів установам, організаціям, підприємствам за безготівковим розрахунком для обслуговування його контингенту; за місцем реалізації – продаж товарів населенню в магазинах, кіосках, палатках, аптеках, автозаправних станціях, розносній торговельній мережі, тобто незалежно від місця реалізації (головне, щоб товар був призначений саме для особистого споживання) [19, с. 159-160].

В динаміці роздрібного товарообігу знаходять відображення систематичного зростання виробництва, з одного боку, та безперервний підйом, добробут культури населення – з іншого. Він також має великий вплив на кількісні та якісні показники роботи торговельних підприємств та організацій. Від обсягу та структури товарообороту залежать такі показники, як доход, прибуток, рентабельність, сума та рівень витрат обертання, фонд оплати труда, чисельність оперативного персоналу та фінансове становище підприємства загалом [21, с. 308].

Загалом під товарообігом розуміють продаж товарів масового споживання та надання платних торговельних по­слуг населенню для задоволення особистих потреб в обмін на його грошові доходи, або іншим підприємствам – для подальшої переробки чи продажу. Економічні відносини, що пов’язані з обміном грошових коштів на товари, відображають економічну сутність товарообігу [22, с. 225].

Отже, роздрібний товарообіг є одним з важливихпоказниківрівняжиття, матеріального і культурного населення країни. Для характеристики рівня життя населення використовується ціла система аналітичних показників, які є вихідними з обсягу товарообігу: обсяг споживання певних видів продовольчих і непродовольчих товарів, забезпечення населення товарами культурно-побутового призначення, відповідність споживання раціональним нормам.
  1   2   3

скачати

© Усі права захищені
написати до нас