Ім'я файлу: 55 01-1 07 11.docx
Розширення: docx
Розмір: 16кб.
Дата: 01.07.2021
скачати
Пов'язані файли:
Теорія держави і права (1).doc

- Вони фактично зрікаються своєї мови, чомусь не вважають її рідною. Це говорить про пограничний стан, коли вже людина втрачає ідентичність, її діти чи внуки вже починають вважати себе належними до іншої нації, тому що мова це дуже значний само ідентифікаційний чинник в плані самовизначення до якої нації людина належить. Зрозуміло, що це не для всіх країн характерно, але для нас, так… Для країн, які основані на етнічному принципі це дуже характерно, хоча зрозуміло що існують інші типи. Наприклад, Бельгія яка сформована інакше, більш на основі феодальних параметрів, або пост-колоніальні країни. На зразок США, Канади. Це цілком інший випадок, але в Україні простежується ця залежність національної ідентичності і мови. Навіть мовний чинник багато на що впливає, зокрема на сприйняття інформації, російської пропаганди. У нас є дослідження Міжнародного Інституту Соціології, вони почали в 2015 році обчислювати умовний індекс результативності російської пропаганди і він виявився більшим для російськомовних громадян, менше для людей які говорять суржиком російсько-українським і більш меншим для україномовних громадян, що дуже показово. Людина російськомовна частіше споживає інформацію з російськомовних джерел, а в російськомовному сегменті більш домінують російські джерела, навіть українські російськомовні джерела. Вони часто беруть інформацію з російських джерел і ретранслюють її. Крім того присутній чинник самовизначення, тому що російська пропаганда в Україні працює. У деяких регіонах де російська домінує часто поширений стереотип, що україномовні-це чужі люди. Лише сьогодні на засіданні конституційного суду, представник президента Вніславський наводив такий приклад. Коли він навчався в Харкові і намагався знайти собі житло отримав відповідь, що бандеровцям житло не здають. Такий висновок було зроблено, тому що він звертався українською мовою… Ми розуміємо, що це проблема. Нещодавно в Бахматі вбили українського активіста на підставі мови, тобто ці випадки присутні і вони досить промовисті, говорять про те що поки ми не поширимо українську мову в усі сфери публічного життя… Доти буде порушення прав україномовних, будуть настрої певного тяжіння до Росії. Все ж таки мова створює певний інформаційний простір. Це соц-мережі, друковані засоби, контакти які призводять до утворення сім’ї, переїзди між країнами… Це все пов’язано з мовою. Цей чинник так чи інакше створює можливості, щоб певні регіони були щільніше пов’язані з Росією і вона дуже цьому сприяє запровадженням постів на окупованих територіях, різними програмами повернення співвітчизників. Зрештою Росія виділяє великі кошти для поширення їхньої мови за кордоном, для цього в них є структури які публічно діють це фонд «Русский мир» и Рос. сотрудничества. Вони офіційно поширюють російську мову і культуру за кордоном і отримують мільярди рублів. За минулий рік офіційні цифри 4.5 мільярди р. і це тільки «Русский Мир» и Рос сотрудничества, але ми розуміємо, що існують ще неофіційні видатки. Агентурна робота і діяльність фракції ОПЗШ свідчить, що Росія дуже зацікавлена в тому, щоб Російська мова в Україні залишалася на перших позиціях… Для нас звичайно зрозуміло, що йде сильний опір з боку Росії і українська мова не має тих позицій, які їй належать по праву, як державній. Тому закон про мову для нас був єдиний правильний інструмент виправити цю несправедливість. Ми переконували депутатів, після того як текст був написаний переконувались чому треба ухвалити саме наш законопроект. Об’єктивно це визнавали експертне середовище, всі зацікавлені в розвитку української мови кола. Здебільшого наш законопроект визнавали, як якісний і два інші це були на швидку руку написані документи…Зараз важко сказати. Можливо у когось були амбіції зробити це самому, щоб очолити процес…У нас таких амбіцій не було, тому що ми, як громадські діячі взагалі не зазначали своє авторство і в Верховну Раду цей документ вносили депутати… Потім цей документ пройшов до опрацювання в комітеті і перетворився в 5670D (Допрацьований) і він включив в себе певні переваги інших законопроектів. Тобто він мав об’єднати всі депутатські середовища які внесли окремі законопроекти, щоб вийти на спільний… Також доопрацювання відбулося в 2017 році, а потім не було руху більше року… Зрештою ми переконали ключові політичні сили, зокрема блок Петра Порошенка. Не всіх треба було переконувати, деякі депутати відразу поставили свої підписи… Певні діячі стежили за тим, як це вплине на подальшу виборчу компанію вони вважали, що не треба піднімати питання мови, що це може зашкодити, але зрештою було підписано після того, як компанія була проведена. Об’єктивно цей закон пройшов 3-річне обговорення, доопрацювання. Після цього в 2018 р він ще раз був розглянутий комітетом і були внесені певні зміни. Безпосередньо перед голосування також були внесені зміни, тому що ми пішли у своєму законопроекті зокрема до телебачення далі і прописали, щоб до української квоти могли зараховуватися тільки безпосередньо українськомовні фільми чи передачі, тому що цього не було в законі про квоти на телебаченні, це фактично закон про радіомовлення наш. І цей закон про зміни до цього закону, він не передбачав, що до 75 % квоти зараховувалися також двомовні передачі, часто з домінуванням російської мови. В нашому законопроекті на той час, що до української квоти зараховується українськомовний контент. Там можуть бути певні винятки з цього правила, якщо йдеться про прямі репортажі з місця подій…
скачати

© Усі права захищені
написати до нас