Ім'я файлу: сармати Presentation.pptx
Розширення: pptx
Розмір: 6563кб.
Дата: 03.05.2022
скачати
Пов'язані файли:
Критичне мисл і економ мисл .docx

Волощук Анатолій


20XX QIANTU

Сармати

173 - 1

“сармати” або “савромати” - іранськомовний кочовний народ, який прийшов на територію сучасної України з Центральної Азії в II ст. до н. е. — III ст. н. е.

- з іранської саоромант — «опоясаний мечем».

У II ст. до н. е. вони завоювали територію Скіфії, витіснивши скіфів до Криму.

Геродот відзначав етнічну схожість скіфів і сарматів. Окрім причорноморських степів, сармати проникли в глиб території сучасної України, на землі, які були заселені праслов’янськими народами.

За писемними джерелами сармати постають як кочовий войовничий народ. Їхня поява в Європі припадає на час

піднесення Риму та його експансії. Більше того, вся історія сарматів вершила­ ся на тлі запеклого протистояння Риму і варварського світу. Вони не були сторонніми спостерігачами цих подій.

Сарматські племена

За К.Смірновим сарматський союз племен сформувався у кінці VII – VI ст. до н. е. на Нижній Волзі і Південному Уралі. До складу союзу входили:
  • Аси (Яси)
  • Алани
  • Язиги
  • Роксолани (Русалани, Білі Алани, тобто Західні Алани – Л.В.)
  • Сіраки та інші племена.

Сарматьска культура

Народ сарматів складався з кілької племінних об’єднань. Особливістю сарматського суспільного ладу було існування пережитків матріархату. Античні автори досить часто називають сарматів «гюнайкократуменами» (керовані жінками). У давніх джерелах є згадки про сарматських цариць — Томирис, Амагу та ін. Загалом жінки цього народу відрізнялися войовничим характером, їздили верхи, володіли зброєю, нарівні з чоловіками ходили в походи, не вступали в шлюб, доки не вб'ють першого ворога, тобто своєю поведінкою нагадували міфічних амазонок. За легендою, переказаною Геродотом, сармати походять саме від амазонок і скіфів.

На ранніх етапах формування сарматського суспільства панував матріархат і жінки завжди займали високий статус та користувалися широкими правами. Вони володіли зброєю на рівні з чоловіками і також брали участь у військових походах, можливо саме тому з'явились легенди та розповіді про непереможних амазонок.

Сарматські жінки

Грецькі історики писали, що сарматські жінки носили чоловічий одяг, їздили верхи, полювали, стріляли з лука та майстерно володіли зброєю. Дівчина не могла вийти заміж до тих пір, поки не вб'є ворога.

Сармати були кочовими скотарями з рухливим типом кочування. Склад череди — насамперед вівці та коні. У сарматських могилах як напутню їжу застосовували тільки баранину, а про розвиток конярства свідчать знахідки спорядження для їзди верхи, зброї воїна-вершника й слава сарматів у стародавньому світі насамперед як непереможних кіннотників. Сармати являли собою так зване народ-військо, де все чоловіче і частина жіночого (незаміжні дівчата) населення були воїнами. Головним родом військ була легка кіннота, заможні кочовики складали панцирну кінноту.

У сарматів існували традиційні для кочовиків ремесла: обробка металів (зокрема вир-во зброї і прикрас, у більшості із золота), обробка шкіри і виготовлення виробів із неї тощо. Знахідки прясел у жін. похованнях свідчать про наявність ткацтва. Безумовно, сарматські жінки виробляли повсті, обробляли шкіру та ін. продукти тваринництва.

Вірування

Про вірування сарматів відомо мало, , але багато в чому вони подібні з скіфами. Так само, як і всім індоіранським народам, сарматам властиве семибожжя з провідним культом бога війни, якого уособлює меч, а також поклонінням вогню та сонцю. Археологічними доказами останнього є сліди вогнищ під курганами, обпаленість дерев'яних поховальних конструкцій, вугілля в сарматських могилах тощо.

Прикладне мистецтво сарматів було своєрідною модифікацією скіфськосибірського звіриного стилю. У савроматські часи особливого поширення набувають зображення вовків та ведмедів. Поступово зображення тварин втрачають реалістичність і схематизуються. На початку нашої ери сарматські племена аорсів та аланів занесли елементи середньоазійського поліхромного стилю. На досить схематичних металевих зображеннях звірів з'являються різнокольорові вставки із сердоліку, бірюзи, кольорової скляної пасти.

Мистецтво

Сарматські кургани

Сармати були типовими кочовиками, тому їхні пам'ятки представлено

лише похованнями. Хоча сарматський період значно триваліший, аніж скіф­

ський, кількість сарматських поховань набагато менша. За даними О. В. Си-

моненка, відомо близько 1300 поховань. Сарматські кургани за своїми роз­

мірами також поступалися скіфським.

Джерела:

1..Залізняк Л.Л. (ред.) Археологія України. Курс лекцій

2. М.І. Вязьмітіна “вивчення сарматів на території української СРС” https://shron1.chtyvo.org.ua/Viazmitina_Mariia/Vyvchennia_sarmativ_na_terytorii_Ukrainskoi_RSR.pdf?

3. https://www.twirpx.com/file/1373512/grant/

4. 10 цікавих фактів про сарматів: https://www.factday.net/5-24-10-tsikavykh-faktiv-pro-sarmativ.html

THANKS
скачати

© Усі права захищені
написати до нас