Ім'я файлу: Винниченко.doc
Розширення: doc
Розмір: 665кб.
Дата: 15.04.2020
скачати
Пов'язані файли:
Тема 15. Способи картографічного зображення.docx
Державне управління економікою.docx
Мои шпоры на философию-печать.doc






Володимир Винниченко народився на Херсонщині.
Як свідчать рідні та близькі, Володимир Винниченко в дитинстві дуже нагадував свого ж таки літературного героя — Федька-халамидника з однойменного оповідання. Він змалку звик чинити наперекір загальноприйнятому домагатися свого всупереч усіляким обставинам. «Наче біс який сидів у хлопцеві!.. Спокій був його ворогом...» — ця авторська характеристика Федька-халамидника цілком стосується й самого автора. Хлоп'ячий ватажок, якому подобається розігрувати своїх ровесників, влаштовувати ризикові розваги, — це Федько. Гострі відчуття, відчайдушно-веселий бешкет — його стихія. У XIX ст. про таких казали — enfante terrible (жахлива дитина). Проте є у Федька і щось надзвичайно привабливе: передусім — його розмах натури, надійність, готовність узяти на себе чужий «гріх», не ховаючись за спинами інших.
У спогадах матері письменника є чимало деталей, які повторюють історію Федька-халамидника. «Сусідських дітей тримав трохи... в терорі, бо був дуже сильний для свого віку й волевий, упертий... Надзвичайно любив волю, повітря, рух. Був гордим, збитошним, незалежним у вчинках і рішеннях правдолюбцем».
У Єлизаветградській гімназії, де В. Винниченко продовжив навчання після закінчення сільської школи, він кинув виклик «сильним світу цього». Національний одяг, українська мова, незалежна поведінка, екстравагантні вчинки стали причиною того, що з першого за знаннями учня він перетворюється на «жахливу дитину». Усе це, помножене ще й на індивідуальну вдачу майбутнього письменника, стало причиною ненависті його до будь-яких форм приниження і гноблення. Через конфлікт з адміністрацією Володимир залишає гімназію, а згодом екстерном складає іспити в Златопільській гімназії, причому про знання екзаменованого та його манеру триматися переповідали легенди.
Опублікувавши перше оповідання «Краса і сила», яке принесло авторові справжню славу, В. Винниченко отримав визнання в письменницьких колах. Його блискучий дебют вітав М. Коцюбинський. Літературна спадщина письменника налічує більше ста оповідань, чотирнадцять романів, двадцять три п'єси. У творчості В. Винниченка особливе місце посідають оповідання для дітей. «Кумедія з Костем», «Бабусин подарунок», «Федько-халамидник» — ці та інші твори, попри весь трагізм зображеного, правдиво відтворюють картини життя, близькі та зрозумілі сучасному юному читачеві.
Про великий талант В. Винниченка Іван Франко образно сказав: «Раптом виринуло щось таке дуже, рішуче, мускулисте, щось таке, що не лізе в кишеню за словом, а сипле його потоками. І відкіля ти такий узявся? — хочеться по кожнім оповіданні запитати у добродія Винниченка».
1 Збитбшний — пустотливий.
Чи знаєш ти, що...В. Винничєнко був яскравим драматургом. Вистави за його творами мали неабиякий успіх у театрах Берліна, Праги, Рима, Москви. П'єси «Чорна Пантера і Білий Ведмідь», «Брехня» та інші збирали й збирають до сьогодні чимало глядачів.

Одним із найулюбленіших серед читачів творів письменника є фантастичний роман-утопія «Сонячна машина». Зауваж — слово «утопія» означає «фантазія, нездійсненна мрія».
Із листа Михайла Коцюбинського до Володимира Винниченка: «Ви маєте найкращого читача, якого можна мати, — молодь!Кого у нас читають? Винниченка.Про кого скрізь ідуть розмови, як тільки річ торкається літератури? Про Винниченка. Кого купують? Знов Винниченка...»


Цікаві факти про Володимира Винниченко

Видатний український письменник і політичний діяч народився 16 липня 1880 року в Єлисаветграді, тепер територія сучасної Кіровоградщини. Церква, в якій його хрестили й досі функціонує. Походив із родини селянина-власника із Веселого Кута.
Любив гратися у ризиковані ігри. Одного разу на спір перепливав широченний ставок і ледве не втопився. Іншого разу впав із коня. З малечку відрізнявся від своїх ровесників надзвичайною пам’яттю і любов’ю до книги – опанував читання в ранньому віці.
Поступивши на навчання в чоловічу Єлисаветградську гімназію, молодий Винниченко досконало оволодів декількома мовами – російською, латинською, грецькою, німецькою та французькою. Але отримати документи про закінчення гімназії йому так і вдалось.
Злого жарта зіграв з ним запальний характер та сильна любов до всього українського.

Наприкінці ХІХ ст. Володимир Винниченко захоплюється українською поезією та творами, в жадністю читаючи Шевченка, Мирного та Нечуя-Левицького.
Перші спроби творчого доробку вилились у оповідання «Повія» в 1899 році
. В 20 років він поступає на юридичний факультет Київського університету, але в життя увірвались бурні революційні події, які захопили хлопця з головою. За свою активну громадянську позицію його було вигнано з університету і за участь в революційній організації він зазнав переслідувань. Саме тому він довгий час провів у еміграції.
Будучи у «вигнанні» він починає писати п’єси, які стають широко відомі за кордоном і постанови яких користуються шаленою популярністю.
Перше оповідання, яке вийшло друком – «Сила і краса», видана журналом «Киевская старина» в 1902 році.
В 1911 році, перебуваючи у Парижі, він знайомиться з Розалією Ліфшиц, з якою потім і одружився. В буремний 1917 рік він повертається в Україну, а через рік очолює Директорію УНР і стає генеральним секретарем. З політичним провалом Центральної Ради у 1920 році, Винниченко з дружиною покидають Україну.
З 1928 року він виробляє власну «філософію щастя» в якій говорилось: ««Насчёт совета, как не болеть, то он очень простой: не есть ни мяса, ни рыбы, ни даже вареного ничего. Только одни фрукты, орехи и сырые овощи».
В 1934 році подружжя викупляє закинуту ферму на півдні Франції, вони починають займатись натуральним господарством та сироїдінням. Але як виявилось, господарник з Винниченка не дуже гарний, тому частину земель прийшлось продати.
В роки Другої світової війни Гітлер пропонував Винниченкові очолити маріонетковий уряд на окупованій території Україні, але той відмовився. За це його посадили в концентраційний табір, але через два тижні відпустили.

Весь цей час він не переставав творити і написав більше 100 оповідань, п’єс, памфлетів, 14 романів, 40 записних книжок, 10 романів. Багато чого залишилось недопрацьованим.

Володимир Винниченко біографія

Народився 26 липня 1880 року в місті Єлисаветград у селянській родині. По закінченні школи віддано до Єлисаветградської гімназії. Готувався до матури (атестату зрілості) і склав іспит екстерном до Златопільської гімназії. У 1901 році він вступив на юридичний факультет Київського університету і того ж року створив таємну студентську революційну організацію, яка звалась «Студентською громадою». Вступив до Революційної української партії (РУП),з 1905 року — Українська соціал-демократична робітнича партія (УСДРП). За проводження пропаганди 1903 року був заарештований, виключений з університету й ув’язнений до одиночної камери Лук’янівської в’язниці в Києві, звідки йому згодом вдалося втекти. Незабаром новий арешт, дисциплінарний батальйон. Але він знову втік і нелегально відбув у еміграцію. На початку Першої світової війни Винниченко повернувся до Росії і жив до 1917 р. під чужим ім’ям переважно в Москві, займаючись літературною діяльністю. Став членом Центральної Ради. Згодом очолив Генеральний секретаріат і став генеральним секретарем внутрішніх справ. Автор майже усіх декларацій і законодавчих актів УНР. Проголосив I Універсал та Декларацію Генерального секретаріату. Під натиском більшовицьких військ уряд УНР на чолі з новим прем’єром змушений був евакуюватися до Житомира. Винниченко разом із дружиною, Розалією Лівшиц, поїхав на південь, до Бердянська. У серпні 1918 року очолив опозиційний до гетьманського режиму Павла Скоропадського Український національний союз, рішуче наполягав на відновленні УНР, створенні її найвищого органу — Директорії, головою якої став у листопаді 1918 р. Незабаром через суперечності із Симоном Петлюрою пішов у відставку та виїхав за кордон. Наприкінці 1919 року вийшов із УСДРП і організував у Відні Закордонну групу українських комуністів. Наприкінці травня 1920 р. Винниченко разом із дружиною прибув до Москви, де дістав пропозицію зайняти пост заступника голови Раднаркому УСРР. У вересні 1921 В. Винниченко очолив новостворений комітет допомоги українському студентству в Берліні. Помер Володимир Винниченко 6 березня 1951р. у французькому місті Мужен.

Володимир Винниченко твори

  • перший український фантастичний роман «Сонячна машина»

  • оповідання «Краса і сила»

  • імпресіоністична новела «Момент»

  • «Контрасти»

  • «Голота»

  • «На пристані»

  • «Хто ворог?»

  • «Боротьба»

  • «Мнімий господін»

  • «Промінь сонця»

  • «Талісман»

  • «Студент»

  • драма «Дисгармонія»

  • драма «Базар»

  • драма «Чорна Пантера і Білий Медвідь»

  • роман «Рівновага»

  • роман «Чесність з собою»

  • роман «Записки Кирпатого Мефістофеля» та інші.


5 фактів про Володимира Винниченка


Письменник зі світовим ім'ям, глава першого українського уряду, мислитель. Все це про Володимира Винниченка, 136-річчя якого Україна відзначила 26 липня. Сьогодні про цю людину згадують нечасто. Навіть незважаючи на те, що його внесок в українську культуру складно переоцінити, а його біографія цілком може стати основою для захоплюючого роману.

Факт перший: Перший фантаст

«Кого у нас читають? Винниченко. Про кого скрізь йдуть розмови, як тільки річ торкається літератури? Про Винниченка. Кого купують? Теж Винниченко », - писав в 1909 році класик української літератури Михайло Коцюбинський.

За своє життя Володимир Кирилович написав 14 романів, понад 100 оповідань і п'єс, не кажучи вже про численних статтях, памфлетах і щоденниках. До слова, саме його перу належить перший український науково-фантастичний роман «Сонячна машина». А п'єси Винниченка ставили не тільки в українських і російських, але і в європейських театрах.

Факт другий: Перший прем'єр-міністр

У студентські роки Володимир Винниченко приєднався до соціал-демократичного руху. За революційну діяльність царський уряд не раз відправляло його за ґрати. Зрештою, Винниченко змушений був емігрувати за кордон. Повернувшись в Україну в 1917 році, він став першим керівником першого українського уряду - Генерального секретаріату. А в кінці 1918 року Володимир Кирилович очолив Директорію Української Народної Республіки.

Цікаво, що багато думок Винниченко-політика виявилися пророчими. Наприклад, уже в 1940-х роках він передбачав створення єдиного європейського уряду і єдиної валюти.

Факт третій: Перший «неформал»

Поселившись в 1930-х роках у Франції, Володимир Кирилович і його дружина Розалія вели, як сказали б зараз, «неформальний» спосіб життя. Зокрема, вони стали найвідомішими українськими вегетаріанцями. Друзі нерідко жартували над Винниченко з цього приводу, називаючи його «морквоедом». Крім того, Володимир і Розалія Винниченко стали першими українськими нудистами, вважаючи за краще засмагати на пляжі оголеними.

Факт четвертий: Прихильник «вільного кохання»

Зі своєю майбутньою дружиною, Розалією Ліфшиць, Винниченко познайомився в 1911 році в Парижі. Він тоді був революціонером-емігрантом, а вона - студенткою Сорбонни. Молоді люди домовилися не реєструвати шлюб і не заперечувати, якщо у кого-небудь з них трапиться роман на стороні. Проте, Володимир і Розалія прожили разом все життя.

Факт п'ятий: Противник Гітлера

У роки Другої світової війни Винниченко жив у Франції. Окупували країну нацисти пропонували йому співпрацю. Володимир Кирилович з обуренням відмовився, за що двічі заарештовувався окупантами. Будучи принциповим противником сталінського режиму, Винниченко, проте, писав у своїх щоденниках, що бажає якнайшвидшої перемоги Червоної Армії над Гітлером.

Правила життя від Володимира Винниченка

    Будь чесним з собою.
    Узгоджуй слова і справи, що визнаєш на словах, то виконуй на ділі. Що проповідуєш іншим, то роби сам в своєму особистому житті.
    Живи тільки власною працею.
    Не будеш сам і не підкоряйся панування інших.

Нагадаємо, в честь Винниченко в Києві названа одна з вулиць.



скачати

© Усі права захищені
написати до нас