Трахейнодишні
Є представники які живуть у вологому середовищі та на суходолі. Багатоніжки та деякі Схованощелепні живуть лише у вологому середовищі. Нижчі форми дихають усією поверхнею тіла. У нижчих форм кутикула складається з 2 шарів: внутрішній шар — ектокутикула(багата на хітин, еластична); зовнішній шар — екзокутикула (щільна, добре відбувається газообмін). У сухопутних є третій тонкий шар — епікутикула (містить воскоподібні та жироподібні речовини, захищає від надмірного випаровування). Поява трахейної системи органів дихання. Характерна особливість — 1 пара вусиків (неповновусі).
Будова покриву комах: базальна мембрана, волосок, залозиста клітина, звичайна епітеліальна клітина, протока шкірної залози, секрет шкірної залози, спеціалізована епітеліальна клітина, екзокутикула, ендокутикула, епікутикула, прокутикула, порові канальці.
Надклас Багатоніжки Myriapoda
Клас Cимфіли Symphyla
Клас Пауроподи Pauropoda
Клас Двопарноногі Diplopoda
Клас Губоногі Chilopoda
Надклас Шестиногі Hexapoda
Клас Схованощелепні (Покритощелепні) Entognatha
Клас Комахи (Відкритощелепні Ectognatha) Insecta .
До багатоніжок належать трахейні з примітивним рівнем організації. Їм властиві такі примітивні риси, як гомономна сегментація тіла, тобто відсутність поділу тіла на грудний і черевний відділи.
Комахи мають вищий рівень розвитку, не лише у порівнянні з багатоніжками, але й іншими членистоногими. Мають гетерономну сегментацію тіла і чітку його диференціацію на три відділи: голову, груди і черевце. Голова у представників обох класів утворюється внаслідок злиття акрона з першими чотирма сегментами тулуба, а саме з інтеркалярним, мандибулярним, першим та другим максилярним. На акроні розміщуються очі і вусики. Інтеркалярний сегмент ніяких придатків не несе, тому, що у трахейних друга пара вусиків відсутня. На трьох наступних за інтеркалярним сегментах розміщуються верхні щелепи (мандибули), а за ними – перша і друга пари нижніх щелеп (перша і друга пари максил).
Багатоніжки – це виключно мешканці суходолу, які заселяють переважно тропічні та субтропічні регіони. Для усіх багатоніжок характерний прихований спосіб життя. Вони уникають прямого сонячного проміння, тому вдень ховаються у лісовій підстилці, під корою пнів, тобто у місцях з підвищеним вмістом вологи. На поверхні вони з’являються або у нічні години, або після інтенсивних дощів. Такий спосіб життя пояснюється відсутністю у багатоніжок епікутикули, через що вони швидко втрачають вологу. Розміри цих тваринок коливаються від 1,5мм до 30см.
Клас Симфіли — дрібні членистоногі, до 8 мм. Тіло біле або жовтувате. На голові 1 пара вусиків, 3 пари ротових органів. Очі відсутні. Тулуб має 12 пар ніжок. В основі ніжок 3-12 пар є мішечки, через стінки яких відбувається всмоктування води. Система органів дихання (трахеї) відкривається 1 парою дихалець на голові. Запліднення за допомогою сперматофору. З яєць виходять личинки з неповним числом тулубових сегментів (6-7). Симфіли мешкають і розвиваються в ґрунті, лісовій підстилці, під камінням тощо. Живляться гниючими рослинними залишками. Інколи шкодять у теплицях, поїдаючи корені рослин. Клас включає близько 120 видів.
Клас Пауроподи - близько 350 видів. Дрібні форми (до 1,5 мм) мають антени та дві пари ротових кінцівок: мандибули та щелепи, які злились у непарну пластинку. За головою знаходиться сегмент, який не має ніжок; 10 тулубових сегментів, останній тулубовий сегмент безногий. Ведуть прихований спосіб життя, заселяють листяний опад, деревину і можуть формувати щільні групи до 500 особин в 1 літрі землі. Від інших багатоніжок відрізняються гіллястими вусиками і невеликою кількістю сегментів тулуба, який несе 10 пар ніг, з яких добре розвинені лише 9, а передні ноги представлені лише зачатками. Ноги широко розставлені. З боків тіла на спинному боці у пауропод є 5 пар довгих дотикових щетинок. Біологія вивчена мало. Вважають, що рухомі види є хижаками, а малорухомі живляться гниючими рештками. Розвиток з перетворенням. Личинки мають лише 3 пари ніг, 3 великі спинні щитки та 2 бічні волоски.
Клас Губоногі — Мають гомономну сегментацію. Голова губоногих містить добре розвинені антени, очі, представлені скупченням простих вічок. Стигми розташовані на довгих сегментах тіла, порушуючи її гомономну сегментацію. Перший тулубовий сегмент несе добре хітинізовані ногощелепи, які мають серповидно-вигнуті вершини, пронизані каналом, до якого відкриваються протоки отруйних залоз. За ними слідують дві пари максил: перша пара - одногілкова, позбавлена будь-яких жувальних елементів і призначена для утримання здобичі, як і друга пара. Решта сегментів – з 2 по 15 – несуть ходильні кінцівки. Кінцівки 16-го сегмента найдовші й виконують функцію органів чуття. Останні 3 сегменти тіла значно менші за розміром, ніж решта, й несуть пару статевих ніжок: 17-й сегмент у вигляді пари коротеньких кінцівок; 18-й сегмент, який називають статевим; 19-й сегмент – анальний.
Клас Двопарноногі - відрізняються від губоногих заокругленим тулубом і вертикально поставленою головою. Сяжки у них розташовуються в лобних ямках, а над ними і за ними розміщуються скупченнями або рядами тім’яні вічки. Ротовий апарат складається із жвал з зубчастою поверхнею. Дихальця розташовані пучками при основі ніг, а поруч з ними є отвори, через які виділяються їдка рідина. У деяких видів дана рідина є дуже токсичною. Тварини поширені по усій земній кулі. У Європі, переважно дрібні форми, заселяють жаркі країни. Клас об’єднує близько 5 тис. видів. Живляться відмерлими рослинними, або тваринними рештками.
Будова кістянки: голова;вусики (антени); очне поле з вічками;ногощелепи;бічна пластинка(плевра);стигми;анальний отвір(на 19 сегменті).
| Загальна будова | 2 відділи: голова та посегментований тулуб (10-180 сегментів). Гомональна сегментація, кінцівки одногілкові, закінчуються кігтиком. Кожен сегмент несе 1 пару кінцівок. В основі ногощелеп знаходяться отруйні залози, протоки яких відкриваються на кігтиках. |
| Травна система | Має вигляд прямої трубки. Ротовий отвір(між ротовими кінцівками на черевній стороні)→ стравохід→слинні залози→середня кишка(всмоктування їжі). Печінка відсутня |
| Дихальні органи | Трахеї, які відкриваються парою дихалець на тулубових сегментах. Трахеї мають ектодермальне походження і виникають внаслідок заглиблення ектодерми всередину тіла. |
| Видільна система | 1-2 пари мальпігієвих судин. Впадають у кишечник на межі між середньою та задньою кишкою. Виведення продуктів обміну здійснюється не безпосередньо у зовнішнє середовище, а у задній відділ кишечнику. Також функцію органів виділення виконує жирове тіло – орган, який властивий не тільки багатоніжкам, а й комахам. При окисненні жирів виділяється вода, яка використовується тоді, коли надходження її з зовнішнього середовища недостатнє. |
| Кровоносна система | Незамкнена, добре розвинена. Складається з серця та розгалуженої сітки артерій. Серце трубковидне, на задньому кінці замкнуте. У кожному сегменті серцева трубка розширюється і відкривається двома остіями. 2 бічні артерії→головна аорта(несе кров до головного мозку)→судини (гемолімфа виливається з них у порожнину тіла) |
| Нервова система | Черевний нервовий ланцюжок (з’єднується навкологлотковими конективами з головним мозком).Органи дотику та нюху на вусиках, а іноді на видовжених задніх кінцівках. Органи зору - прості вічка, які іноді розміщуються щільними групками. Такі утворення нагадують фасеткові очі. Однак є форми, які мають справжні фасеткові очі. |
| Статева система | Роздільностатеві. У деяких випадках самець підвішує сперматофор, який згодом підхоплюється статевими шляхами самки. у інших представників багатоніжок відбувається копуляція, і роль копулятивних органів відіграють видовжені задні кінцівки самця. Яйця відкладають у ґрунт і окремі види багатоніжок охороняють свою кладку. Розвиток прямий, або з перетворенням(анаморфозом).Суть анаморфозу полягає у тому, що молоді особини, які виходять з яйця мають неповний набір сегментів. В процесі періодичних линьок кількість сегментів збільшується до кількості, притаманної даному виду. |