Вклад І.П.Соколянського у розвиток спеціальної педагогіки

Соколянський Іван Панасович

Народився 23 березня 1889 року у великій українській  козацькій  родині  в станиці Дінській на землі Кубанського козачого війська ( потім Кубанська Народна Республіка).

Навчався в Кубанській учительській  семінарії в м. Катеринодарі, в якій середню освіту одержав екстерном.

1905 р. – арешт царською поліцією, занесений у списки неблагонадійних і засланий до Вологодської губернії. За пів року був звільнений.

1907 р. - вища освіта  на Маріїнських курсах.

1908-1913 рр. - педагогічне відділення природничо-історичного факультету Санкт-Петербурзького психоневрологічного інституту.

1910-1919 рр. - викладач училища глухонімих.

1914-1917рр. - прапорщик в рядах Кавказької діючої армії.

Соколянський Іван Панасович

1919р. - організував в Умані школу для глухонімих; завідував міським відділом народної освіти.

1920 р. - доцент сурдопедагогіки і психології на факультеті спеціального виховання Київському інституті народної освіти ім. М.П. Драгоманова (КІНО).

Соколянський Іван Панасович

1923 р. – Харківський інститут народної освіти (ХІНО).

Соколянський Іван Панасович

1926 р. - професор кафедри дефектології, декан факультету спеціального виховання ХІНО.

1926 р. - активний організатор Науково-дослідного інституту педагогіки в Україні. Призначений директором і завідуючим відділу дефектології.

1930 р. - організовував науково-дослідний інститут дефектології. 

Соколянський Іван Панасович

1939 р. - Московський Науково-практичний інституті спеціальних шкіл, директор спеціальної школи для глухонімих дітей при інституті.

1941 р. - очолював відділ сурдопедагогіки Інституту дефектології.

1947 р. - організував наукову лабораторію вивчення сліпоглухонімоти.

Соколянський Іван Панасович

Основні праці із спеціальної педагогіки:

- «О так называемом чтении с губ глухонемыми» (1925);

• «Артикуляционные схемы рецепторной и эффекторной речи глухонемых» (1926);
• «Слепоглухонемие дети» (1927);
• «О методе обучения глухонемых устной речи» (1930).

Книга „Обучение и воспитание слепоглухонемых« (розпочав автор, а в 1962 р. Мещеряков О.І. і присвятив пам'яті вчителя. )

Соколянський Іван Панасович

Професійна діяльність:

• сурдопедагог;
• дефектолог;
• психоневролог;

- лектор і розробник курсів українознавства;

• лектор курів перепідготовки дефектологів-педагогів;
• спеціаліст із формування мови в глухонімих;
• автор і розробник системи і методів роботи із сліпоглухими дітьми;
• організатор і очільник Інституту дефектології  – тоді  першого і  єдиного у світі науково-дослідного закладу для вивчення особливостей сліпоглухонімих;

Соколянський Іван Панасович

Основні ідеї:

• дослідження, виховання та навчання сліпоглухонімих дітей;
• розвиток української культури і науки;
• навчання українських глухонімих рідній мові;

- створив доступні для сліпоглухої дитини засоби спілкування – жести, а не усну мову, як звичайно вважали;

• автор нової системи освіти (нової радянської системи освіти) із забезпеченням рівних прав національним меншинам, прийняв план українізації дитячих установ;

Соколянський Іван Панасович

Основні ідеї:

• вперше створив Клініку сліпоглухих дітей;
• засновник Школи для сліпоглухих (сліпоглухонімих) дітей;
• ініціатор створення системи таких лікарсько-педагогічних кабінетів, які об’єднували всю науково-практичну роботу по дефектології;
• за його ініціативою школа для сліпих дітей в Харкові першою в СРСР отримала статус медично-освітнього закладу;

Соколянський Іван Панасович

Основні ідеї:

• надання практичної допомоги вихованцям трудових колоній на Харківщині, педагогічна робота з неповнолітніми порушниками у міській в’язниці;
• засновник в Україні системи освіти дітей з втратою слуху і зору;
• автор оригінальної методики навчання сліпоглухонімих дітей;
• автор робіт і винаходів  з тифлотехніки;  
• організатор і перший директор інституту дефектології;

Соколянський Іван Панасович

Основні ідеї:

• розробник принципу обов’язкового використання писемної мови у навчанні сліпоглухонімих дітей (на той момент навчання таких дітей велося переважно усним методом (як в Росії, так і за кордоном);
• розробник методики, в основі якої приділяється увага жестам, засобам образотворчої діяльності, передусім, ліпленню та малюванню, як способам вираження внутрішнього світу дитини, засобам комунікації на домовленнєвому етапі, які сприяли формуванню мовленнєвих образів;

Соколянський Іван Панасович

Основні ідеї:

• розробник спеціальної машини для читання й письма сліпоглухих;
• винахідник машини для читання сліпими й сліпоглухими звичайного плоскодрукованого шрифту, читальна машина для сліпих і сліпоглухих, основана на застосуванні фотоелемента і переведення електричних коливань в тактильні сигнали, він добився виготовлення її та експериментальної перевірки;
• автор ряду методів, серед яких метод „паралельних текстів”, метод „ланцюгових дій” та ін.;

Список використаних та рекомендованих джерел

1. Басилова Т. А. Иван Афанасьевич Соколянский / А.Т. Басилова // Дефектология. – 1989. – №2. – С. 4-7

2. Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук України; головний ред. В.Г. Кремень. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – С. 833-834

5. Українська педагогіка в персоналіях. Навчальний посібник. У 2 кн. Кн.2. ХХ століття / За ред. О.В. Сухомлинської. – К.: Либідь, 2005. – С. 296-302.

6. Репресовані педагоги України: жертви політичного терору (1920-1941) / В. І. Марочко, Г. Хілліг. – К.: Наук. світ, 2003. – С. 111-123.

8.Сухомлинська О.В. Історико-педагогічний процес: нові підходи до загальних проблем / О.В. Сухомлинської. – К.: А.Н.П., 2003. – 68 с.