Ім'я файлу: психол.docx
Розширення: docx
Розмір: 94кб.
Дата: 03.03.2020
скачати

Методика "Визначення типу пам`яті"

Мета: визначення переважаючого типу пам`яті.

Обладнання: чотири ряди слів, записаних на окремих карточках- секундомір.

Для запам`ятовування на слух: Машина, яблуко, олівець, весна, лампа, ліс, дощ, квітка, каструля, папуга.

Для запам`ятовування при зоровому сприйнятті: літак, груша, ручка, зима, свічка, поле, блискавка, горіх, сковорідка, качка.

Для запам`ятовування при моторно-слуховому сприйнятті: Пароплав, слива, лінійка, літо, абажур, річка, грім, ягода, тарілка, гусак.

Для запам`ятовування при комбінованому сприйнятті: поїзд, вишня, зошит, осінь, торшер, галявина, гроза, гриб, чашка, курка.
Порядок дослідження. Учневі повідомляють, що йому буде прочитаний ряд слів, які він повинен постаратися запам`ятати і по команді експериментатора записати. Читається перший ряд слів. Інтервал між словами при читанні - 3 секунди- записувати їх учень повинен після 10-секундного перерви після закінчення читання всього ряду-потім відпочинок 10 хвилин.

Запропонуйте учневі про себе прочитати слова другого ряду, які експонуються в перебігу однієї хвилини, і записати ті, які він зумів запам`ятати. Відпочинок 10 хвилин.

Експериментатор читає учневі слова третього ряду, а випробуваний пошепки повторює кожне з них і "записує" в повітрі. Потім записує на листку запам`яталися слова. Відпочинок 10 хвилин.

Експериментатор показує учневі слова четвертого ряду, читає їх йому. Випробуваний повторює кожне слово пошепки, "записує" в повітрі. Потім записує на листку запам`яталися слова. Відпочинок 10 хвилин.

Обробка та аналіз результатів. Про переважній типі пам`яті випробуваного a го можна зробити висновок, підрахувавши коефіцієнт типу пам`яті (С). C =, де а - 10 кількість правильно відтворених слів.

Тип пам`яті визначається по тому, в якому з рядів було більше відтворення слів. Чим ближче коефіцієнт типу пам`яті до одиниці, тим краще розвинений у випробуваного даний тип пам`яті.
Методика “Творча уява”
Мета: визначити рівень уяви, ступінь її гнучкості чи ригідності.

Необхідний матеріал: три аркуші паперу розміром ½ стандартного аркуша. В середині першого аркуша зображений контур круга діаметром 2,5 або 3 см. На другому – контур трикутника рівностороннього, довжина сторони – 2,5 см. На третьому аркуші – контур квадрата з довжиною сторони 2,5 см.

Хід проведення:

Дослідження проводиться в три етапи.

Досліджуваним дають наступну інструкцію: “Використовуючи контур геометричної фігури, намалюйте малюнок. Якість і зміст малюнка значення не має. По сигналу “Стій!” малювання закінчується”. Експериментатор пропонує розпочати малювання та через 60 секунд говорить “Стоп!”. Інструктаж проводиться три рази разом з повторенням послідовно кожного з трьох аркушів з контурами геометричних фігур. Спочатку – аркуш з контуром круга, потім – трикутника, на кінець – квадрата.

Обробка результатів:

1) Рівні розвитку уяви:

I рівень – контур використовується як основна деталь малюнка, малюнок при цьому простий, без доповнень та представляє собою одну фігуру;

II рівень – контур використовується як основна деталь, але поруч можуть бути намальовані частини іншої фігурки;

III рівень - контур використовується як основна деталь, але сам малюнок це вже деякий сюжет, можуть бути доповнені деталі;

IV рівень – контур геометричної фігури продовжує бути основною деталлю, але малюнок являє собою складний сюжет з доповненням деталей;
V рівень – малюнок є складний сюжет, у якому контур геометричної фігури використаний як одна із деталей.

2) Ступінь гнучкості уяви – кількість малюнків на один і той же сюжет:

Висока – уява гнучка, якщо всі малюнки на різні сюжети, причому малюнок захвачує як внутрішню так і зовнішню частини контуру;

Середня – уява зі слабкою фіксованістю образу, якщо два малюнки на один і той же сюжет;

Низька – уява з сильною фіксованістю образів, якщо всі малюнки на один і той же сюжет;

Ригідність уяви - можна визначити по малюнках, які не виходять за контури геометричних фігур. У цьому випадку фіксація образу проходить відносно внутрішнього простору контуру.

3) Ступінь стереотипності або оригінальності уяви – зміст малюнків.

Типові малюнки:

Контури круга – квітка, сонце, обличчя людини, заєць, циферблат, колесо;

Контур трикутника – дім, дах, дорожній знак, людина з трикутною головою або з трикутним тулубом, піраміда, призма;

Контур квадрата – людина (голова чи тулуб), робот, дім, вікно, геометрична фігура, телевізор, книга, куб.

Високий ступінь стереотипності – всі малюнки на типовий сюжет;

Середній ступінь стереотипності – два малюнки на типовий сюжет;

Низький ступінь стереотипності – якщо один малюнок на типовий сюжет, а інші на нетипові сюжети;

Творча уява – всі малюнки індивідуальні та нетипові.
Методика «Обсяг уваги»

Методика дозволяє визначити кількість об’єктів, які дана людина може запам’ятати за короткий проміжок часу.

Інструкція: подивіться, будь-ласка на будь-яку незнайому картину, листівку, малюнок тощо упродовж 3-4 секунд, потім перерахуйте предмети, які встигли запам’ятати.

Результати: у переважної більшості людей обсяг уваги дорівнює 7±2 одиниці.

Поганий результат – якщо запам’ятовується менше 5 предметів,

хороший – якщо більше 9 предметів.
Методика «Визначення концентрації уваги»

Таким квадратом чисел ви можете перевірити концентрацію уваги.

Ви повинні відшукати 15 цифр натурального ряду. Починати можна з будь-якої цифри: або від 1 до 15, або ж від 35 до 50. Зафіксуйте час виконання завдання.

12 33 40 97 94 57 22 19 49 60

27 98 79 8 70 13 61 6 80 99

5 41 95 14 76 81 59 48 93 28

20 96 34 62 50 3 69 16 78 39

86 7 42 11 82 85 38 87 24 47

63 32 77 51 71 21 52 4 9 68

35 58 18 43 26 75 30 67 46 88

17 64 53 1 72 15 54 10 37 23

83 73 84 90 44 89 66 91 74 92

25 36 55 65 31 23 45 29 56 2
Якщо ваш результат 30-40с, - можете себе привітати, ви людина, яка вміє концентрувати свою увагу (таких людей на 100 чоловік припадає 5); 40-90с - непогано; 2-3 хвилини – ви неуважна людина.

Дослідження «Мисленнєвих операцій».
Мета: дослідити здатність до узагальнення й абстрагування, уміння виділяти суттєві ознаки.

Матеріал та обладнання: аркуш для записів, ручка, секундомір.

Інструкція досліджуваному: «У кожному рядку написано 5 слів, із яких 4 можна об’єднати в одну групу і дати їй назву. Одне слово до цієї групи не належить, його потрібно знайти і виключити».

Текст:

1. Стіл, стілець, кувати, підлога, шафа.

2. Молоко, сало, вершки, сметана, сир.

3. Черевики, чоботи, шнурки, валянки, капці.

4. Солодкий, гарячий, кислий, гіркий, солоний.

5. Молоток, кліщі, пилка, гвіздок, сокира.

6. Береза, сосна, дерево, дуб, ялина.

7. Літак, візок, людина, човен, велосипед.

8. Василь, Федір, Іванов, Семен, Петро.

9. Сантиметр, метр, кілометр, кілограм, міліметр.

10. Токар, учитель, лікар, книга, космонавт.

11. Глибокий, високий, світлий, низький, мілкий.

12. Дім, мрія, машина, корова, дерево.

13. Швидко, незабаром, поступово, квапливо, поспіхом.

14. Невдача, хвилювання, поразка, провал, крах.

15. Ненавидіти, зневажати, розуміти, обурюватися, протистояти.

16. Успіх, невдача, удача, виграш, спокій.

17. Сміливий, хоробрий, рішучий, злий, відважний.

18. Футбол, волейбол, хокей, плавання, баскетбол.

19. Грабування, вбивство, землетрус, підвал, напад.

20. Олівець, ручка, рейсфедер, фломастер, чорнила.
Опрацювання результатів та їх аналіз

Якщо піддослідний справляється з першими трьома-чотирма завданнями і далі помиляється по мірі ускладнення, або він правильно вирішує завдання, але не може своє рішення пояснити, підібрати назву групі предметів, то можна зробити висновки про недостатній рівень розвитку його

абстрактного мислення.

Якщо піддослідний пояснює причину поєднання предметів в одну групу не за їх родовими категоріальними ознаками, а за ситуаційними категоріями, то це показник конкретного мислення, невміння будувати узагальнення за суттєвими ознаками предметів.

Дослідження «Сили волі».

Мета: Визначити рівень сили волі

Обладнання: Аркуш с теестом

Інструкція

На подані нижче 15 запитань можна відповісти:

“Так” – 2 бали;

“Не знаю”, “Буває”, “Трапляється” – 1 бал;

“Ні” – 0 балів.

Кількість балів ставити відразу навпроти твердження.

Тест опитувальника

Тест опитувальника

№ з/п

Запитання

1

Чи можете Ви завершити розпочату роботу, якщо вона Вам не цікава, незважаючи на те, що і час, і обставини дозволяють Вам на деякий час залишити цю роботу і повернутися до неї згодом?

2

Чи бувало так, що Ви долали без особливих зусиль внутрішній спротив, коли необхідно було виконати щось таке, що Вам було неприємним (наприклад, піти на чергування у вихідний день)?

3

Коли Ви потрапляєте в конфліктну ситуацію на роботі або в щоденному житті, чи здатні Ви взяти себе в руки настільки сильно, щоб поглянути на неї максимально об’єктивно?

4

Якщо Вам приписали дієту, чи зможете Ви подолати всі кулінарні спокуси?

5

Чи зможете Ви вранці встати раніше, ніж зазвичай, як було заплановано ввечері?

6

Чи залишитесь Ви на місці пригоди, щоб дати свідчення?

7

Чи Ви швидко відповідаєте на листи?

8

Якщо Ви відчуваєте страх летіти літаком або відвідати зубного лікаря, чи зможете Ви без особливих зусиль подолати це відчуття і в останню хвилину не змінити рішення?

9

Чи будете приймати дуже неприємні на смак ліки, які Вам призначив лікар?

10

Чи дотримаєтесь даної Вами зопалу обіцянки, навіть якщо її виконання принесе Вам немало клопоту? Чи є Ви людиною слова?

11

Чи зможете без сумнівів поїхати в незнайоме Вам місто, якщо це буде необхідно?

12

Чи чітко дотримуєтесь режиму дня: вчасно встаєте, прий­маєте їжу, вчитеся, прибираєте тощо?

13.

Чи ставитеся Ви недоброзичливо до бібліотечних борж­ників?

14

Чи правда, що навіть найцікавіша телепередача не змусить Вас відкласти виконання термінової роботи?

15

Чи зможете Ви припинити сварку і замовкнути незалежно від того, якими образливими не були б слова протилежної сторони

Підраховується загальна сума балів:

0–12 – сила волі слабка;

13–21 – сила волі середня;

22–30 – велика сила волі 
Дослідження «Емоцій».

«Малюнок сім'ї»

Мета: виявлення індивідуальних переживань дитини по відношенню до членів сім'ї, а також емоційних станів і почуттів, пережитих автором малюнка.

Інструкція: "Намалюй, будь ласка, свою сім'ю". Не слід давати які-небудь вказівки чи уточнення. На запитання, яні може поставити дитина, типу "Кого треба малювати, а кого не треба?", "Треба намалювати всіх?", "А дідуся малювати треба?" і т.д., відповідати слід ухильно, наприклад: "Малюй так, як тобі хочеться".

Обладнання: Дитині дають простий олівець середньої м'якості, набір кольорових олівців, гумку і стандартний чистий аркуш паперу формату А4. Використання будь-яких додаткових інструментів виключається.

Процедура

Поки дитина малює, психолог повинен ненав'язливо проводити спостереження,відзначаючи такі моменти, як:

- порядок заповнення вільного простору.

- порядок появи персонажів малюнка.

- час початку і закінчення роботи.

- виникнення труднощів при зображенні того чи іншого персонажа або елементів малюнку (надмірна зосередженість, паузи, помітна повільність, користування гумкою і т.д.).

- час, витрачений на виконання окремих персонажів.

- емоційний настрій дитини під час зображення того чи іншого персонажа.

- спонтанні коментарі дитини.

Після виконання завдання слід отримати максимум додаткової інформації, організувавши коротку бесіду за допомогою запитань.

1. Скажи, хто тут намальований?

2. Де вони знаходяться?

3. Що вони роблять?

4. Хто в сім'ї найбільш хороший і чому?

5. Їм весело чи нудно? Чому?

6. Хто з намальованих людей найщасливіший? Чому?

7. Хто з них найбільш нещасний? Чому?

8. Як у цій сім'ї карають дітей за погану поведінку?

9. Кого одного залишать вдома, коли поїдуть на прогулянку?

10. Чому дитина не намалював кого-небудь з членів сім'ї (якщо так сталося)?

При опитуванні психолог повинен з'ясувати сенс намальованого дитиною почуття - почуття до окремих членів родини.

Якщо інформації недостатньо можна розширити бесіду і задати дитині вирішити 6 ситуацій: 3 з них мають виявити негативні почуття до членів сім'ї, 3 - позитивні.

1. Уяви собі, що ти маєш два квитки в цирк. Кого б ти покликав з собою?

2. Уяви, що вся твоя родина йде в гості, але один з вас захворів і повинен залишитися вдома. Хто він?

3. Ти будуєш з конструктора будинок (вирізаєш паперову сукню для ляльки), і в тебе не виходить. Кого ти покличеш на допомогу?

4. Ти маєш .... квитків (на один менше, ніж членів сім'ї) на цікаву кінокартину. Хто залишиться вдома?

5. Уяви собі, що ти потрапив на безлюдний острів. З ким би ти хотів там жити?

6. Ти отримав у подарунок цікаве лото. Вся сім'я сіла грати, але вас однією людиною більше, ніж треба. Хто не буде грати?

Результат: Отримані малюнки потрібно аналізувати окремо, брати на увагу кольори які використовував учень і як саме він це робив

Методика. Визначення домінуючого типу сприймання за роботою провідних аналізаторів

Мета: визначити, які з відчуттів найшвидше реагують на подразники в момент їх безпосередньої дії на аналізатори.

Інструкція: відповідайте на запитання „згодні” чи „не згодні”. У таблиці обведіть кружечком ті запитання, на які дали відповідь „згодний (згодна)”.

Тип сприймання

Ключ (відповіді „згодний/згодна”)

Тип А (зоровий аналізатор)

1, 5, 8,10,12,14,19, 21, 23, 27, 31, 32, 39, 40, 42, 45

Тип В (дотик, смак, нюх)

3, 4, 9, 11,16,18, 22, 25, 28, 29, ЗО, 35, 38, 41, 44, 47

Тип С (слуховий аналізатор)

2, 6, 7, 13,15,17, 20, 24, 26, 33, 34, 36, 37, 43, 46, 48

Текст

1. Люблю спостерігати за хмарами і зірками.

2. Часто наспівую собі під ніс.

3. Не визнаю незручну моду.

4. Обожнюю ходити в сауну.

5. В автомобілі для мене важливий колір.

6. Упізнаю по кроках, хто зайшов до кімнати.

7. Мене розважає копіювання діалектів.

8. Багато часу присвячую своїй зовнішності.

9. Люблю масаж.

10. Коли є вільна хвилина, люблю роздивлятися людей.

11. Погано себе почуваю, коли не насолоджуюся ходою.

12. Дивлячись на сукню (костюм) у вітрині магазину, я переко­нана, що мені в ній буде добре.

13. Коли почую стару мелодію, до мене повертається минуле.

14. Часто читаю під час їжі.

15. Дуже часто говорю по телефону.

16. Я схильний(а) до повноти.

17. Надаю перевагу прослуховуванню розповіді, аніж самостій­ному читанню.

18. Після поганого дня мій організм у напруженні.

19. Із задоволенням я дуже багато фотографую.

20. Довго пам'ятаю, що мені сказали друзі і знайомі.

21. З легкістю віддаю гроші за квіти, тому що вони прикрашають життя.

22. Увечері люблю приймати гарячу ванну.

23. Намагаюся записувати свої власні справи.

24. Часто розмовляю сам(а) з собою.

25. Після тривалої їзди в машині довго прихожу до тями.

26. Тембр голосу багато про що говорить мені про людину.

27. Дуже часто оцінюю людей за манерою одягатися.

28. Люблю потягатися, виправляти кінцівки, розминатися.

29. Занадто тверде чи м'яке ліжко — це для мене мука.

30. Мені нелегко знайти зручне взуття.

31. Дуже люблю ходити в кіно.

32. Упізнаю обличчя навіть через роки.

33. Люблю ходити під дощем, коли краплини стукають по пара­сольці.

34. Умію слухати те, що мені говорять.

35. Люблю танцювати, а у вільний час займатися спортом чи гім­настикою.

36. Коли чую цокіт годинника, не можу заснути.

37. У мене якісна стереоапаратура.

38. Коли чую музику, починаю відбивати такт ногою.

39. На відпочинку не люблю оглядати пам'ятники архітектури.

40. Не виношу розгардіяш.

41. Не люблю синтетичних тканин.

42. Вважаю, що атмосфера в кімнаті залежить від освітлення.

43. Часто ходжу на концерти.

44. Один потиск руки багато чого може сказати про особистість.

45. Охоче відвідую галереї і виставки.

46. Серйозна дискусія — це захоплююча справа.

47. Через дотик можна сказати значно більше, ніж словами.

48. У шумі не можу зосередитися.

Обробка результатів.

Тепер підрахуйте, в якому розділі у вас найбільше кружеч­ків — це і є ваш домінуючий тип сприймання.

Тип А (зоровий аналізатор): часто використовуються слова і речення, які пов'язані із зором, з образами і уявою. Наприклад — «не бачив цього», «це, звичайно, роз'яснює всю справу», «помітила чудову особливість».

Малюнки, образні описи, світлини говорять типу А більше, ніж слова. Люди, які належать до цього типу, миттєво схоплюють те, що можна побачити: кольори, форми, лінії, гармонію і безлад.

Тип В (дотик, нюх, смак): у даному випадку частіше використо­вуються слова «не можу цього зрозуміти», «атмосфера тут нестерпна», «її слова глибоко мене вразили», «подарунок для мене був чимось схожий на теплий дощ». Сприйняття і враження людей даного типу стосуються головним чином того, що пов'язане з дотиком, інтуїцією, здогадами. У розмові їх цікавлять внутрішні переживання.

Тип С (слуховий аналізатор): переважно вживаються такі зво­роти, як «не розумію, що ти мені говориш», «це звістка для мене погана», «не виношу таких голосних мелодій» — це характерні вислови для людей такого типу. Велике значення для людей цього типу сприймання має все екустичне: звуки, слова, музика, шумові ефекти.

Методика дослідження емоцій та почуттів

Обладнання: текст опитувальника, ручка, секундомір.

Інструкція: Вам потрібно прочитати судження і дати відповідь «так» чи «ні»:

1. Наприкінці робочого дня, як правило, на моєму обличчі помітно втому.

2. Буває так, що під час першого знайомства емоції заважають мені презентувати себе з позитивного боку (хвилююся, відчуваю скованість або, багато говорю, збуджуюся, поводжу себе неприродно).

3. У спілкуванні мені часто не вистачає емоційності, виразності.

4. Напевно, я здаюсь оточуючим занадто суворим.

5. Я взагалі проти того, щоб зображати ввічливість, коли тобі цього не хочеться.

6. Я зазвичай умію приховати від партнерів спалахи гніву.

7. Часто при спілкуванні з колегами я продовжую думати про свої справи.

8. Буває, що я намагаюся висловити партнеру емоційну підтримку (увагу, співчуття, співпереживання), але він цього не відчуває і не сприймає.

9. Часто в моїх очах чи виразі обличчя проглядається стурбованість.

10. У діловому спілкуванні я намагаюся приховувати свої симпатії до партнерів.

11. Усі мої переживання зазвичай написані на моєму обличчі.

12. Якщо я захоплююсь розмовою, то міміка мого обличчя стає надто виразною й експресивною.

13. Напевно, я дещо емоційно стриманий і скований.

14. Я дуже часто знаходжуся в стані нервового напруження.

15. Зазвичай я відчуваю дискомфорт, коли потрібно тиснути руку при діловому спілкуванні.

16. Інколи близькі люди зауважують мені: розслаб м’язи обличчя, не криви вуста, не наморщуй лоба і т. д.

17. Коли я розмовляю, занадто жестикулюю.

18. У новій ситуації мені завжди складно бути розслабленим, природнім.

19. Напевно, моє обличчя часто виражає сум чи стурбованість, хоча на душі спокійно.

20. Мені важко дивитися в очі при спілкуванні з малознайомими людьми.

21. Якщо я хочу, то мені завжди вдається приховати свою неприязнь до поганої людини.

22. Мені часто буває весело без особливої причини.

23. Мені дуже легко зробити за власним бажанням чи на прохання різні вирази обличчя: смуток, радість, переляк, відчай і т. д.

24. Мені говорили, що мій погляд складно витримати.

25. Мені щось заважає висловити теплоту, симпатію людині, навіть у тих випадках, коли я відчуваю це почуття до неї.

26. Висновки самооцінки:



Яка сума набраних Вами балів? Вона може коливатися від 0 до 25. Чим більша сума балів, тим більше виражена Ваша емоційна проблема у повсякденному спілкуванні. Не варто також заспокоюватися, якщо Ви набрали мало балів (0–2). Або Ви були не відверті, або погано бачите себе збоку.

Якщо Ви набрали не більше 5 балів — емоції зазвичай не заважають Вам спілкуватися.

6-8 балів — у Вас не аби які проблеми у повсякденному спілкуванні.

9-12 балів — свідчать про те, що Ваші «емоції на кожен день» певною мірою ускладнюють Вам спілкування з партнерами.

13 і більше — емоції явно заважають вам встановлювати контакти з людьми, можливо. Ви підпадаєте під вплив деяких дезорганізуючих реакцій чи станів. Зверніть увагу, чи немає конкретних перешкод, котрі виникають у Вас — це пункти, за якими Ви набрали 3 і більше балів.

Методи діагностування відчуттів

Методи діагностування відчуттів

Дослідження ролі відчуттів у пізнавальній діяльності людини

Мета дослідження: встановлення відмінності відчуттів від сприймання при тактильному розпізнаванні предметів.

Матеріали та обладнання: набір дрібних предметів для тактильного розпізнавання (ключ, вата, кнопка тощо), пов’язка для очей, секундомір.

Процедура дослідження

Дослідження тактильних відчуттів складається з двох серій і проводиться індивідуально.

Завдання першої серії: встановлення особливості тактильних відчуттів (за словесним описом досліджуваного), викликаних предметами з набору під час почергового доторкання їх до нерухомої долоні.

Перед першою серією досліджуваному зав’язують очі й дають відповідну інструкцію.

Інструкція досліджуваному в першій серії: «Поверніть руку долонею догори. На долоні під час нашого дослідження Ви будете відчувати деякі впливи. Нічого не торкаючи рукою, дайте словесний звіт тих відчуттів, які будуть виникати. Усе, що будете відчувати, говоріть уголос».

Експериментатор послідовно надає предмети для тактильного розпізнавання їх досліджуваним. Час пред’явлення кожного з них — 10 с. Після цього предмет забирають з руки, а в протоколі робиться запис словесного звіту досліджуваного.

Завдання другої серії: встановлення особливості тактильних відчуттів за словесним описом досліджуваного, коли предмети почергово кладуться на його долоню і дозволяється обстеження їх цією ж рукою. Друга серія досліджень проводиться через дві-чотири хвилини після першої. У другій серії, як і в першій, досліджуваному зав’язують очі і перед тим, як показати предмети набору, дають інструкцію.

Інструкція досліджуваному в другій серії: «Покладіть руку долонею догори. Під час нашого дослідження Ви будете відчувати деякі впливи. Вам дозволяється здійснювати рухи рукою. Дайте словесний звіт тих відчуттів, які будуть виникати при цих впливах і рухах долоні руки».

У другій серії експериментатор пред’являє ті ж предмети із набору, зберігаючи послідовність та тривалість тактильного розпізнавання (10 с) і записуючи словесний звіт досліджуваного у протокол.

Протокол дослідження обох серій експерименту доцільно розмістити на одному загальному бланку.

Після виконання обох серій досліджуваний робить самозвіт про те, як він орієнтувався у впливах на долоню руки, коли було легше розпізнавати предмети і коли складніше.



Обробка та аналіз результатів

Мета обробки результатів — визначення кількості відчуттів, що дозволили адекватно розпізнати предмет. Кількість названих відчуттів у першій та в другій серіях буде вважатися показниками розпізнавання: П1 і П2.

Аналізуючи результати, доцільно порівнювати величини показників тактильного розпізнавання в першій та у другій серіях і звертати увагу на те, що розпізнавання впливів, котрі ідуть від предметів, якісно відрізняється. Як правило, в першій серії досліджувані роблять звіт про окремі властивості предмета, за якими намагаються його визначити і назвати. У другій серії, коли є можливість обстежувати рукою, діє тактильне сприймання, тому більшість досліджуваних спочатку визначають предмет, називають його (наприклад, ключ), а потім роблять словесний опис властивостей цього предмета.

Тактильні відчуття в контактному орієнтуванні дуже важливі, бо вони дозволяють людині виживати і навіть навчатися, коли немає слуху й зору, розширюють пізнавальні можливості індивіда, який звик покладатися на свій зір. Дослід із закритими чи зав’язаними очима можуть використовувати зрячі як спосіб відпочинку після тривалого читання або перегляду фільмів. Свідоме застосування цього способу допоможе переключити увагу і в разі напруженого емоційного стану в ситуаціях майбутнього екзамену, очікування оцінки тощо.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас