1   2   3   4   5   6   7
Ім'я файлу: вступ екз (1-10)(31,32).docx
Розширення: docx
Розмір: 143кб.
Дата: 31.05.2022
скачати
Пов'язані файли:
Module Test.docx
Філософія сз6.docx
укрмоваекзамен.docx
етика 42-51.docx
укрмова.docx

Зміст.

1. Визначення термінів “журналістика”, ”реклама” і ”зв’язки з громадськістю”. Співвідношення понять.

2. Особливості професії журналіста, рекламіста, піарника. Причини, які зумовлюють фактори ризику професії журналіста.

3. Морально-етичні засади діяльності журналіста, рекламіста, піарника і поняття популярності і благополуччя.

4. Журналістика як система. Інфраструктура журналістики.

5. Місце та роль журналістики, реклами та зв’язків з громадськістю в суспільному житті.

6.

7. Інформаційна культура українського журналіста, рекламіста, піарника.

8. Загальна характеристика інформаційного простору України

9. Сучасна система ЗМІ в Україні

10. Типи відображення дійсності в журналістиці.

11.Різновиди журналістських професій.

12.Типологічні концепції інформації у журналістиці.

13.”Факт” і “новина” як основні поняття новинної журналістики

14.Журналіст як суб*єкт масово-інформаційної діяльності

15.Способи подачі інформації в журналістиці.Шляхи досягнення інформативної насиченості

16.Обгрунтуйте поняття "інформація" ,різновиди "масової інформації"

17.

18.Збір інформації:спостереження як спосіб збору інформації;опрацювання документів і писемних джерел;використання інтерв*ювання для збору інформації та ін.

19.

20.Теорія соціальної відповідальності

21. Поняття «соціальний інститут». Специфіка журналістики як соціального інституту.

22. Соціальна норма в журналістській діяльності. Функції журналістики як четвертої влади.

23. Журналістика і громадська думка.

24. Доступ до офіційної інформації.

25. Правила оформлення інформаційного запиту.

26. Акредитація при державних установах. (-)

27. Принципи і професійні стандарти журналістської діяльності.

28. Професійні принципи роботи з інформацією.

29. Умови журналістської діяльності.

30. Шляхи досягнення об’єктивності в журналістській діяльності. Причини необ’єктивності. Способи їх подолоння.

31. Загальні та спеціальні функції журналістики

32. Дієвість та ефективність журналістської діяльності


33.Соціальна позиція журналіста

34.Суспільні принципи журналістської діяльності

35. Результативність ЗМІ, реклами, зв’язків з громадськістю. (-)

36. Журналістика як форма творчої діяльності.

37. Індивідуальний стиль і творчий метод

38. Текст, як продукт журналістської творчості

39.Методи журналістської творчості

40. Вимоги до журналістського твору , реклами та зв. З громадскістю

41. Журналістська майстерність і журналістська творчість

42. Критерії поділу жанрів у журналістиці

43. Загальна характеристика інформаційних жарнів журналістики.

44. Загальна характеристика аналітичних жарнів журналістики.

45. Загальна характеристика художньо-публіцистичних жарнів журналістики.

46. Загальна характеристика шоу-жанрів

47. Ціннісні орієнтири в професійній журналістській діяльності.

48.

49. Загальне розуміння свободи. Свобода і пізнавальна діяльність людини.

50. Поняття про свободу друку і свободу творчості.

51.Поняття про цензуру

52. Правові гарантії свободи слова та свободи творчості для журналіста .Правове регулювання реклами .

53. Правовий статус українського журналіста у світлі міжнародних законів (-)

54.Конституційно- правовий статус українських змі (-)

55.загальна характеристика розвитку реклами . Європейська та північноамериканська традиції реклами

56.Становлення ПР. ПР як інструмент довіри до громадської організації

57.Прозитивна реклама .Шокові технології та епатаж у рекламі . Маніпуляції у рекламі.

58. Поняття спонсорства , меценатства та благодійності

59. Держава як замовник соц реклами .Соц реклама державних інститутів . Соц проблематика та політичні технології

1. Визначення термінів “журналістика”, ”реклама” і ”зв’язки з громадськістю”. Співвідношення понять.

Журналістика – це діяльність зі збирання, обробки та поширення інформації за допомогою ЗМІ.

Соціальна функція журналістики полягає у формуванні громадської думки та управлінні масовими емоціями.

Існують 2 основних напрямки журналістики: Журналістика дослідження і журналістика розслідування.

Реклама – це спеціальна інформація про продукцію , поширення якої має за мету пряме чи опосередковане отримання прибутку.

Реклама розглядає людину, як об’єкт впливу, відбивається на її свідомості, спричинює прийняття того чи того рішення.

Реклама покликана привернути увагу до об’єкта рекламування, формувати чи підтримувати інтерес.

Зв’язки з громадськістю – публічні стосунки – це діяльність заради досягнення взаєморозуміння і згоди між людьми, соціальними групами, класами, подіями, державами завдяки цілеспрямованому формуванню громадської думки.

PR – наука “про управління громадською думкою”.

1) Мета PR – домогтися результату, нав’язати свою думку, а зв’язки з громадськістю орієнтовані на діалог.

2) PR визнає будь-які засоби, а зв’язки з громадськістю тільки законі.

3) Термін зв’язки з громадськістю має в мові позитивний відтінок, а PR – нейтральний або негативний.

2. Особливості професії журналіста, рекламіста, піарника. Причини, які зумовлюють фактори ризику професії журналіста.

Журналіст як суб'єкт масово-інформаційної діяльності. Портрет професії журналіста

Привабливі боки журналістики:

  • можливість самореалізуватися;

  • мати творчу характером роботу;

  • доносити до людей правду, примножувати в світі добро, боротися за справедливість;

  • впливати на формування суспільної свідомості, громадської думки;

  • спілкуватися з видатними людьми, прожити цікаве життя;

  • першим опинятися в гущині подій, осягати глибинний зміст явищ, причини і наслідки, витлумачувати їх для загалу;

  • стати знаменитим, мати гарні заробітки, посідати престижне місце в структурі суспільства.

Труднощі спеціальності:

  • стресовість,

  • потреба таланту,

  • необхідність безкінечного самовдосконалення,

  • моральна відповідальність за кожен журналістський твір,

  • мистецтво постійного спілкування,

  • налаштованість на універсальність.

Професію журналіста можна віднести і до ремесла, і до творчості, та навіть до мистецтва. Обравши цю спеціальність люди часто змінюють свій стиль та спосіб життя. Щоб стати успішним у цій професії, необхідно мати літературні здібності, а головне – по-справжньому цікавитися життям і тим, про що доводиться писати чи розповідати.

Професія передбачає вміння оперативно збирати, аналізувати, якісно обробляти та в грамотному, доступномі вигляді подавати актуальну інформацію, яка цікавить широкі кола людей.

Робота журналіста досить багатогранна, оскільки люди цієї професії можуть трудитися кореспондентами, репортерами, публіцистами, аналітиками та ін.. Також вони можуть бути фотожурналістами та незалежними (позаштатними) репортерами, так званими стрінгерами. Останні часто працюють в гарячих точках, де й готують свої репортажі прямо з самого центру подій. Саме тому до особливостей цієї професії можна віднести і ризик для життя.

3. Морально-етичні засади діяльності журналіста, рекламіста, піарника і поняття популярності і благополуччя.

У своїй діяльності медіа мають керуватися певними моральними принципами. Працівники мас-медіа мають не лише права, а й обов'язки. Один із найголовніших обов'язків журналіста — чесність, вимога говорити правду, відсутність права на брехню.

Журналіст повинен бути чесним перед собою і своєю аудиторією. Вигадки, підлаштування фактів під завчасно визначені висновки є брутальним порушенням журналістської етики і журналістських стандартів.

Працівник медіа мусить керуватися принципами правдивості та неупередженості. Журналістське розслідування має бути саме розслідуванням, а не замовною компрометацією когось. Інтереси аудиторії, її право знати правду мають превалювати над інтересами власника.

Журналіст має ретельно перевіряти інформацію (достатньою вважається перевірка з двох незалежних джерел). В радянські часи у багатьох газетах існували бюро перевірки. Нині їх, на жаль, немає, що призводить до численних помилок у датах, подіях, прізвищах тощо.

Особливу увагу слід звертати на візуальні матеріали. Вони повинні мати реальний, а не постановочний характер. Якщо матеріали взято з архіву, слід обов'язково посилатися на це.

Популярність — високий ступінь запитаності чогось або когось у певній галузі. На виникнення популярності в деяких випадках впливає мода, і навпаки. Так само, як і мода, популярність прив'язана до певного і, як правило, невеликого відрізку часу. Популярність найчастіше змішують з відомістю, хоча це не одне й те саме.

БЛАГОПОЛУЧЧЯ - Життя в достатку й спокої; добробут, щастя.

4. Журналістика як система. Інфраструктура журналістики.

Система засобів масової інформації – це сукупність відповідних інформаційних компонентів з притаманними їм ознаками та прийомами, які існують у державі й мають на меті безперервне відображення життя в усій його багатогранності. До системи засобів масової інформації входять:
– преса (газети, журнали, альманахи);
– радіо;
– телебачення;
– інформаційні агентства;
– видавництва;
– документальне кіно;
– мережні засоби.
Основне призначення системи ЗМІ безперервне відображення суспільного життя у всіх його діалектичних зв’язках і взаємозалежностях, протиріччях і конфліктах. Зміст і спрямованість ЗМІ залежить від культурного й суспільно-політичного ладу, який утвердився в державі.

Таким чином, система засобів масової інформації входить як складова частина в систему більш широкого порядку соціального управління суспільством. Для нормального функціонування якого необхідний безперервний потік інформації. Він відповідно орієнтує кожну особу і тримає її у стані інформаційної насиченості. Кожна людина зі свого боку постійно знаходиться в інформаційному потоці. Адже лише за умови безперервного інформаційного спілкування із зовнішнім середовищем людина здатна продуктивно мислити й активно діяти.
"Поняття інфраструктура” використовується сьогодні дня позначення сукупності галузей та видів діяльності, що забезпечують і обслуговують як виробничу, так і невиробничу сфери життя суспільства.

До інфраструктури журналістики в сучасному інформаційному суспільстві належать: 1) освітні заклади, що провадять підготовку журналістів для різного роду мас-медіа й комунікаційних служб, 2) міжнародні та національні творчі організації та спілки журналістів, 3) органи державного управління інформаційним простором; 4) технічні засоби виготовлення та поширення інформаційного продукту.

5. Місце та роль журналістики, реклами та зв’язків з громадськістю в суспільному житті.

Засоби масової інформації висвітлюють різні актуальні суспільні проблеми і тим самим впливають на думку і поведінку людей як у суспільстві, так і індивідуально. До технічного інструментарію ЗМІ останнім часом відносяться не тільки преса, радіо, телебачення, а й інтернет і реклама. В останні десятиліття інформаційні засоби зазнають суттєвих змін внаслідок поширення супутникового зв'язку, кабельного радіо і телебачення, а також інформаційні індивідуальні носії. Але, як показує практика, найбільш масовий і сильний вплив на суспільство надають аудіовізуальні ЗМІ: радіо і телебачення, інтернет і реклама. Засоби масової інформації сьогодні - це потужний фактор впливу на психологічний, соціальний стан людей, ступінь ж вплив на молодь - аудиторію з незміцнілим самосвідомістю, несформованим світоглядом - найбільш велика. Сторони впливу ЗМІ можуть бути як позитивні, так і негативні.

Останнім часом все частіше лунають розмови про зростання впливу ЗМІ не тільки на поведінку, а й на свідомість, на психіку. Для багатьох людей підростаючого, що розвивається покоління, дітей інтернету, які виросли на мультиках і комп'ютерних іграх відбувається підміна реально існуючої дійсності на віртуальну. Молоді люди віддають багато сил навчанні, роботі тому, прийшовши додому, він, безсумнівно, прагне розслабитися і відпочити. Слід згадати, в якому психічному стані людина сідає перед телевізором, комп'ютер або за газету або журнал - розслабленим, готовим до прийому інформації. Але інформація, на жаль не завжди позитивна. Все що в цей момент поглинає свідомість людини записується на підкірку і стає практично своєю думкою. Надалі, ця інформація може багато в чому вплинути на поведінку людини вдома, в суспільстві, на роботі. А подібна поведінка, стереотип якого отримано у вкрай важкому стані психіки не завжди є правильним. 

7. Інформаційна культура українського журналіста, рекламіста, піарника.

Нині інформація стала основною культурною цінністю, і її функціонування потрібно все більше розглядати в контексті інформаційної культури, що охоплює сукупність усіх цінностей в інформаційній сфері.

У вузькому сенсі слова інформаційна культура – це оптимальні засоби маніпулювання зі знаками, даними, інформацією та подання їх зацікавленому споживачеві для вирішення теоретичних і практичних завдань.

Очевидно, що інформаційна культура базується на основі відповідної системи наукових понять, принципів та законів із використанням певних методологічних, світоглядних, загальнокультурних, загальноосвітніх поглядів та підходів. Інформаційна культура є складовою частиною загальної культури, що орієнтована на інформаційне забезпечення людської діяльності. Загалом інформаційну культуру можна визначити як спосіб життєдіяльності людини в інформаційному суспільстві.

Структура інформаційної культури включає світоглядну компоненту, що забезпечує мотивацію інформаційної підготовки особистості; знання про інформаційне середовище, закони його функціонування, вміння орієнтуватися в інформаційних потоках.

Інформаційна культура включає володіння вміннями і навичками оцінювати якість інформації, її достовірність, можливості застосування, сучасність, актуальність, повноту, важливість.

Важливу роль у формуванні інформаційної культури відіграє освіта, і особливо вища, яка повинна виховувати фахівців інформаційного суспільства, виробляючи у них відповідні навички і вміння: диференціації інформації, виділення значущої інформації, вироблення критеріїв її оцінки, підготовки інформації та її використання.

8. Загальна характеристика інформаційного простору України

Інформаційний простір — сукупність результатів семантичної діяльності людства.

Основними компонентами інформаційного простору є:

  • інформаційні ресурси;

  • засоби інформаційної взаємодії;

  • інформаційна інфраструктура.

Три ознаки нинішньої доби в Україні — відчутне обмеження свободи слова, деукраїнізація масового інформаційного продукту і не менш упевнене поширення його внутрішньої порожнечі. 

Український інформаційний простір перебуває у духовній і смисловій кризі.

Інформаційне поле країни — вторинне. Воно перебуває в умовах комерційної, ментальної і культурної залежності, насамперед від інформаційної політики російської влади та спільних для обох — українського і російського владних режимів — постімперських і постколоніальних смаків.

9. Сучасна система ЗМІ в Україні

  1   2   3   4   5   6   7

скачати

© Усі права захищені
написати до нас