Ім'я файлу: практична 3.doc
Розширення: doc
Розмір: 132кб.
Дата: 22.02.2021
Пов'язані файли:
ПРОЕКТ.docx
Електричний струм. Джерела.doc
05. А та П (ПЗ).doc
dozd_cherv (1).doc

Практична робота №3
Тема: ВИЗНАЧЕННЯ НАУКОВО-КАТЕГОРІАЛЬНОГО АПАРАТУ ДОСЛІДЖЕННЯ, ЙОГО ПЛАНУВАННЯ
Мета: розширити, узагальнити, закріпити знання уявлення про наукове дослідження, його види, вимоги до проведення, послідовність проведення наукового дослідження; розвивати науково-педагогічне мислення, аналітичні уміння та навички, навички організації наукового дослідження; виховувати інтерес до педагогічної професії, наукової діяльності.

Обладнання: інструкції до виконання практичної роботи, текст педагогічного диктанту.

Тип заняття: практична робота.

Література:

  1. Здобувачу наукового ступеня : метод. рекомендації / упорядник С. В. Сьомій. – К. : МАУП, 2002. – С.18-21.

  2. Мороз І. В. Структура дипломних, кваліфікаційних робіт та вимоги до їх написання, оформлення і захисту / І. В. Мороз. – К., 1997. – С. 25-29.

  3. Організація науково-дослідної роботи в закладах освіти : метод. посібник / укл. Ю. О.Туранов, В. І. Уруський. – Тернопіль : АСТОН. 2001. – С. 15-20.

  4. Русак І. Магістерська робота з педагогіки і методик початкового навчання : навчально-методичний посібник / І. Русак. – Чернівці : Рута, 2003. – С.44-52.

  5. Сидоренко В. К. Основи наукових досліджень : навч. посібник / В. К. Сидоренко. – К., 2000. – С. 190-201.

  6. Ягупов В. В. Педагогіка : навч. посібник / В. В. Ягупов. К. : Либідь, 2003. – С.102-129.


Хід заняття:

Оргмомент.

І. Мотивація навчальної діяльності.

ІІІ. Оголошення теми, мети, плану заняття.

ІV. Повторення вивченого матеріалу.

1. Колективне обговорення визначених теоретичних питань.

2. Презентація результатів самостійної роботи.

V. Виконання практичної роботи.

. Підсумок заняття.

Завдання до практичної роботи:

І. Опрацювати рекомендовану літературу і матеріали лекції, підгодовуватися до співбесіди:

  1. Поняття про наукове дослідження. Види наукових досліджень.

  2. Вимоги до проведення наукового дослідження.

  3. Послідовність проведення наукового дослідження.

ІІ. Підгодовувати повідомлення на основі аналізу фахової періодичної літератури по темі.

ІІІ. Виконати творчі завдання:

  1. Виконати творчу роботу на тему: «Моє майбутнє наукове дослідження».

  2. Написати рецензію на науко­ву роботу (кур­сову, дипломну).

  3. Скласти пам’ятку проведення наукового дослідження.

  4. Скласти схему «Методологія наукових досліджень».

  5. Скласти схему «Структура наукової статті».

  6. Скласти схему «Структура наукового реферату».

  7. Скласти схему «Структура курсової роботи».

  8. Скласти пам’ятку оформлення додатків до курсової роботи.

  9. Скласти пам’ятку оформлення наукової роботи.

  10. Розробити прайс-листи, буклети, інформаційні бюлетені.

  11. Скласти опорні схеми, таблиці з теми.

ІV. Змоделювати науковий апарат власного наукового дослідження.

V.Зробити загальні висновки до практичної роботи.
Завдання для теоретичної підготовки до заняття:

  1. Поняття про наукове дослідження. Види наукових досліджень.

  2. Вимоги до проведення наукового дослідження.

  3. Послідовність проведення наукового дослідження.


Тематика рефератів:

  1. Методологія організації наукового дослідження.

  2. Особливості проведення наукових досліджень у галузі педагогіки і психології.

  3. Вимоги до особистості науковця в ході проведення дослідження.



Хід роботи:

І. Опрацювати рекомендовану літературу і матеріали лекції, підгодовуватися до співбесіди:

1. Поняття про наукове дослідження. Види наукових досліджень.

Наукове дослідження — процес дослідження певного об'єкта (предмета або явища) за допомогою наукових методів, що має на меті встановлення закономірностей його виникнення, розвитку і перетворення в інтересах раціонального використання у практичній діяльності людей.

Фундамента́льні науко́ві дослі́дження — наукова теоретична та (або) експериментальна діяльність, спрямована на одержання нових знань про закономірності розвитку природисуспільствалюдини, їх взаємозв'язку.

Фундаментальні (теоретичні) наукові дослідження означають: основні, головні.

Прикладні́ науко́ві дослі́дження (англ. applied research) — наукова і науково-технічна діяльність, спрямована на одержання і використання знань для практичних цілей[1] — розробка нових виробів, нових матеріалівтехнологій та технологічного обладнання, нових методів лікування хворобмедичних препаратів та медичного обладнання, нових сільгоспкультур, нових порід свійських тварин та промислових риб, нових технологій сільгоспвиробництва, пошук покладів корисних копалин.

2. Вимоги до проведення наукового дослідження.

Наукове дослідження завжди повинне носити творчий характер, наповнений постійним пошуком і експериментуванням. У науковому дослідженні хоч щось повинно бути новим, повинні бути висновки і узагальнення на основі власноруч одержаних результатів. Тільки у цьому випадку для дослідника буде більше користі, ніж від пасивного засвоєння знань.

Вивчаючи матеріали інших авторів, дослідник знаходиться у ролі здобувача знань. Звісно, що віднестись до цього можна по різному. Найпростіше скористатись вже готовими знаннями без ретельного їх опрацювання. Таке пряме застосування матеріалів своїх попередників, без свого коментування, без висловлювання власної точки зору, не розвиває творчих здібностей дослідника; від такої роботи він не може отримати творчих радощів. Останнє - є одним з найсуттєвіших компонентів наукової праці, тому що часто саме почуття задоволення, одержане від результатів своєї праці, стає найбільшою винагородою за виконану роботу. Слід звернути увагу ще й на те, що часте використання раніше опублікованих матеріалів інших авторів без посилання на використані джерела - так званий плагіат - є порушенням наукової етики, порушенням авторських прав і підлягає покаранню.

Наукове дослідження повинне бути потрібним, актуальним, спиратись на об'єктивні і перевірені дані. Розвиток усіх сфер суспільного життя відбувається стрімкими темпами. Як наслідок цього, потреби у наукових дослідженнях необмежені. Але не можна забувати, що будь-яке дослідження завжди пов'язане з певними матеріальними та інтелектуальними витратами. Тому у своєму кінцевому результаті воно повинне передбачати вирішення конкретної і актуальної для суспільства задачі. Потреба у необхідності проведення наукового дослідження може бути як сьогоденною, так і спрямовуватись на майбутнє. Штучні, відірвані від життя наукові дослідження ніколи не виправдовують себе і викликають зневажливе відношення до них з боку суспільства.

3. Послідовність проведення наукового дослідження.

1. Вибір (постановка) теми або проблеми дослідження.

2. Ознайомлення із станом обраної для дослідження проблеми.

3. Уточнення проблеми (теми) і складання програми дослідження.

4. Систематичне накопичення дослідних матеріалів. 

5. Зведення (опрацювання) результатів дослідження. 

6. Теоретичний аналіз результатів дослідження.

Головне завдання аналізу дослідних даних полягає у їх порівнянні із сформульованою раніше гіпотезою дослідження. Найчастіше результати такого порівняння зводяться до трьох можливих випадків:
1. Сформульовані у гіпотезі передбачення повністю узгоджуються з результатами дослідження. Завдяки цьому стає можливим сформулювати нові підтверджені дослідними даними теоретичні положення чи закономірності.
2. Результати дослідження лише частково узгоджуються з висунутими у гіпотезі передбаченнями, а іноді і суперечать деяким з них. Внаслідок такої ситуації виникає необхідність змінити формулювання основних положень гіпотези так, щоб вони відповідали одержаним дослідним даним. Для підтвердження правомірності зміненої гіпотези проводять додаткові коректуючи дослідження. І тільки після всього цього роблять остаточні узагальнення.
3. Гіпотеза не підтверджується дослідними даними. Тоді її критично аналізують, повністю переглядають і проводять нові дослідження.

7. Літературне оформлення результатів дослідження.

8. Упровадження результатів дослідження у практику.

9. Оцінювання значущості результатів дослідження.
ІІ. Виконати творчі завдання:

  1. Скласти пам’ятку проведення наукового дослідження.

  • Наукове дослідження завжди повинне носити творчий характер, наповнений постійним пошуком і експериментуванням. 

  • Вивчаючи матеріали інших авторів, дослідник знаходиться у ролі здобувача знань.

  • Наукове дослідження повинне бути потрібним, актуальним, спиратись на об’єктивні і перевірені дані.

  • Кожне дослідження починається не на голому місці.

  • Наукове дослідження повинне бути плановим. 

  • Плановість наукового дослідження зовсім не заперечує можливості внесення у його зміст та етапи виконання певних корективів.

  • У науковому дослідженні повинні об’єктивно і критично оцінюватись будь-які його результати.

  • Зовсім неправильно ототожнювати негативні результати дослідження з помилковими. 

  • Наукове дослідження повинне передбачати глибоке вивчення досліджуваної проблеми.

  • Належне місце у вивченні досліджуваної проблеми повинен зайняти її ретроспективний[26] аналіз - тобто вивчення проблеми з позицій історії її виникнення та розвитку.

  • Результативність наукового дослідження у значній мірі залежить від наполегливості його виконавців, від їх невтомного пошуку і рішучості.

  • Справжній дослідник не повинен піддаватись тиску (іноді зовсім не виправданому) авторитетів у сфері його діяльності.

2. Скласти схему «Методологія наукових досліджень»

(ДОДАЮ)

2. Скласти схему «Структура наукової статті».

(ДОДАЮ)

4. Скласти схему «Структура наукового реферату».

(ДОДАЮ)

5. Скласти схему «Структура курсової роботи».

(ДОДАЮ)

6.7. Скласти пам’ятку оформлення додатків до курсової роботи. Скласти пам’ятку оформлення наукової роботи.
Вимоги до змісту наукових робіт.

Титульний лист містить назву міністерства , територіальне відділення МАН , а також відомості про базовий науковий вищий навчальний , або навчальний (школа, позашкільний заклад) заклад, у якому виконана наукова робота, прізвище, ім'я , по батькові автора, його звання (кандидат у члени МАН, дійсний член МАН України), назву наукової роботи, наукову ступінь , вчене звання , прізвище, ім'я , по батькові наукового керівника (чи консультанта), село, місто (область) , форма навчання (очна, змішана, заочна) , рік подання на конкурс.

Зміст

Зміст - це друга після титульного аркушу сторінка, в якому визначена структура (план) наукової роботи з назвами розділів, підрозділів та номерів початкових сторінок.

Перелік умовних позначень , символів, одиниць, скорочень і термінів (за необхідністі). У випадку вживання у науковій роботі специфічної термінології або маловідомих скорочень , нових символів і т. ін., після другої сторінки (змісту) необхідно навести їх перелік окремою сторінкою. Перелік слід друкувати двома колонками за абеткою: зліва, у першій колонці - скорочення, справа - розшифровку.

Вступ

У вступі необхідно розкрити актуальне значення теми (проблеми) та стан її вивчення.

Після визначення актуальності проблеми наукової роботи формулюється мета та завдання дослідження , обгрунтовується важливість його проведення. Не слід формулювати мету як "Досягнення...", " Вивчення... " , тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не саму мету.

При обгрунтуванні наукової новизни отриманих результатів необхідно аналітично довести їх відмінність від тих результатів , які були відомі раніше.

У вступі потрібно відобразити практичне або теоретичне значення наукової роботи, особливо для розвитку (пізнання ) відповідних галузей науки , техніки, виробництва, культури в окремому регіоні або в Україні.

Основна частина

Основна частина наукової роботи складається з розділів , а також підрозділів, пунктів, підпунктів. Кожний розділ починається з нової строки.

У розділах основної частини подають: загальну методику, методи досліджень та вирішення задач, результати теоретичних або експериментальних досліджень, їх аналіз та узагальнення, а також огляд літератури за обраною темою. При цьому враховується впровадження автором якісних форм і методів досліджень, викладання матеріалу за принципами: послідовності, науковості та системності; самостійності й актуальності у процесі опрацювання наукової роботи, практичної спрямованості дослідження.

Стисло характеризуючи напрацювання науковців, дослідників, які використані автором наукової роботи, слід обгрунтувати доцільність вибору проблеми та визначити значення подальшої роботи над нею. При цьому у списку використаних джерел обов'язково вказати авторів запозичених матеріалів та видання в яких вони друкувалися.

Висновки

Висновки не повині мати зайвих слів, в них необхідно відобразити найважливіші результати досліджень , звернути увагу на якісні та кількісні показники здобутих результатів, викласти рекомендації щодо їх використання.

Список використаних джерел розміщується в порядку згадування джерел у тексті за їх наскрізною нумерацією або за абеткою.

Додатки

За необхідності до додатків доцільно включити проміжні математичні та інші доведення, формули та розрахунки ; таблиці допоміжних даних, схеми, ілюстрації допоміжного характеру, протоколи випробувань; опис алгоритмів і програм вирішення задач на ЕОМ № т.ін.

Роботу друкують машинописним способом або за допомогою комп'ютера на одній стороні аркуша білого паперу формату А4(210х297 мм); інтервал- 2, береги- лівий - 20 мм, правий - 10 мм, верхній- 20мм, нижній - 20 мм. Обсяг наукової роботи повинен становити до 25 сторінок (машинописного тексту).

Заголовки структурних частин наукової роботи " Зміст", " Перелік умовних скорочень", " Вступ", " Розділ..", "Висновки ", " Список використаних джерел", " Додатки" друкуються великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами ( перша - велика) з абзацу (5 знаків). Крапка в кінці заголовка не ставиться .

Відстань між заголовками та текстом повинна дорівнювати 3-4 інтервалам.

Кожну структурну частину наукової роботи слід починати з нової сторінки.

ІІІ. Змоделювати науковий апарат власного наукового дослідження
Тема нашої курсової роботи звучить у наступному формулюванні: «Психологічні особливості розвитку пам’яті в дітей молодшого шкільного віку».

Об’єкт дослідження: пам’ять молодшого школяра.

Предмет дослідження: особливості розвитку процесів та видів пам’яті учнів молодшого шкільного віку.

Мета дослідження: обґрунтувати особливості розвитку пам’яті молодших школярів.

Завдання дослідження:

  1. охарактеризувати пам’ять як психічний процес людини, описати її фізіологічні основи;

  2. визначити основні види та властивості пам’яті;

  3. вивчити історичні витоки дослідження пам’яті;

  4. обґрунтувати основні шляхи розвитку пам’яті учнів;

  5. розкрити особливості розвитку процесів та видів пам’яті молодших школярів та перевірити їх практично.

Методи дослідження: аналіз науково-психологічної літератури, порівняння, узагальнення, систематизація, класифікація, тестування, умовисновки.

База дослідження: СЗШ І-ІІІ ст. с. Журавне.

Структура роботи: курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків. Робота містить 5 додатків, список використаних джерел складається з 27 найменувань.

V.Зробити загальні висновки до практичної роботи.
Виконавши практичну роботу, я розширила, узагальнила, закріпила знання уявлення про наукове дослідження, його види, вимоги до проведення, послідовність проведення наукового дослідження; Розвинула своє науково-педагогічне мислення, аналітичні уміння та навички, навички організації наукового дослідження; склала схеми, зробила аналіз понять, проаналізувала вступ своєї курсової роботи.

Наукове дослідження — процес дослідження певного об'єкта (предмета або явища) за допомогою наукових методів, що має на меті встановлення закономірностей його виникнення, розвитку і перетворення в інтересах раціонального використання у практичній діяльності людей.

Під об’єктом наукового дослідження розуміється частина об’єктивної педагогічної реальності, що привертає увагу педагогічної громадськості своєю проблемністю та стає предметом практичної та теоретичної діяльності дослідника. Отже, об’єкт дослідження– сукупність різноманітних аспектів теорії та практики проблеми, яка виступає джерелом для дослідження теоретичних і практичних відомостей (процес або явище, обране для вивчення). Вказується те, що розглядається.

Один і той самий об’єкт може досліджуватися в різних аспектах. В об’єкті виділяється та частина, яка є предметом дослідження.

Під предметом розуміють лише окремі сторони, якості та відносини об’єкта, умови того чи іншого процесу, який необхідно дослідити. Отже, предмет дослідження– лише суттєві зв’язки та відношення, що є визначальними для конкретного дослідження (міститься в межах об’єкта). Іншими словами, необхідно вказати, яким чином розглядається об’єкт, які нові аспекти, функції, умови, принципи, форми, методи розглядає дане дослідження.

Отже, об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове.

Мета дослідженняпов’язана з його об’єктом і предметом, вказує на кінцевий результат, якого хоче досягти студент у результаті проведеної роботи. Отже, мета дослідження – це попереднє визначення результату, якого прагне досягти дослідник у процесі наукового пошуку. Як правило, вона полягає в підвищенні ефективності процесів управління, підготовки майбутніх фахівців до управлінської діяльності, а в широкому розумінні – педагогічного процесу в цілому. Мета завжди відображає спрямованість наукового пошуку на одержання нових знань та їх експериментальну апробацію.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас