Ім'я файлу: константа кополімеризації.docx
Розширення: docx
Розмір: 71кб.
Дата: 08.12.2021
скачати

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

Лабораторна робота

На тему:

«Визначення констант кополімеризації»

Виконала:

ст. гр. ХТ-32

Банк С. В.

Прийняв:

доц. Субтельний Р.О.

Львів-2020

  1. Мета роботи

Синтезувати статистичний кополімер радикальною кополімеризацією та визначити констант кополімеризації.

  1. Теоретичні відомості

Кополімеризацією називається процес синтезу полімеру з двох чи більшого числа мономерів. Ця реакція дає можливість розширювати асортимент полімерних сполук із цінними фізико-механічними властивостями, а також застосовувати для синтезу мономери, які не здатні до гомополімеризації.

Cтатистичні кополімери - це кополімери, в яких структурні ланки мономерів розміщені вздовж полімерного ланцюга у безладді.

При кополімеризації двох мономерів можливі такі елементарні стадії росту ланцюга:

Реакція росту

Швидкість реакції

М11 ⁓М1 – М1

W11=k11

М12 ⁓М2 – М1

W12=k12

М22 ⁓М2 – М2

W22=k22

М21 ⁓М2 – М1

W21=k21

Рівняння, яке визначає диференційний склад кополімеру:



Константи швидкості кополімеризації:

k11/k12=r1

k22/k21=r2

  1. Виконання роботи

У 3-х хімічних склянках готують розчини стиролу з акриловою кислотою у рiзних спiввiдношеннях. Для цього у кожній склянці зважують по 0,015 г iнiцiатора - динiтрилу азо-бiс-iзомасляної кислоти (порофору) i додають по 5 мл сумiшi мономерiв у мольному спiввiдношеннi стирол: акрилова кислота = 4:1; 1:1 i 1:4. Одержанi сумiшi перемiшують до повного розчинення iнiцiатора i заливають у три різних ампули. Пiсля цього ампули продувають аргоном, герметично закривають корками i поміщають у водяний термостат при температурі 60оС. Спiвполiмеризацiю проводять до глибини перетворення 5-10%, яку визначають вiзуально за в’язкiстю реакцiйної сумiшi (утворення малов’язкого сиропу). Пiсля полiмеризацiї реакцiйну масу з ампул виливають у склянки (або чашки Петрi), у якi попередньо залито 10-15 мл 5%-го водного розчину соляної кислоти. Пiсля осадження полiмеру його декантують, старанно промивають водою, петролейним ефiром i висушують до постiйної маси у вакуум-сушильнiй шафi при температурi 60оС. Визначають глибину перетворення мономерів та склад спiвполiмеру.

Вмiст акрилової кислоти у кожному iз 3-х спiвполiмерiв визначають титруванням розчину спiвполiмеру у диметилформамiдi 0.1 н. спиртовим розчином гiдроксиду калiю.

Для цього зважують 0.3-1.0 г спiвполiмеру, додають 15-20 мл диметилформамiду i пiсля повного розчинення спiвполiмеру вiдтитровують одержаний розчин 0.1 н. розчином КОН у присутності фенолфталеїну.

Визначають вміст карбоксильних груп (%мас.):









Зразок кополімеру

Вміст карбоксильних груп, %мас.

1:1

33,71

1:4

19,00

4:1

51,47

Обчислення кількості кислоти у кополімері:















Зразок кополімеру








1:1





1:4





4:1





Обчислюємо склад кополімеру (у % мол.):

















Зразок кополімеру

m1 стирен, %мол

m2 акрилова кислота, %мол

1:1

37,17

62,83

1:4

61,31

38,69

4:1

15,77

84,23

Обчислюють константи кополімеризації:



r1

0,3

0,5

0,7

1,0

1,5













  1. 9



7















r1

r2(1:1)

r2(1:4)

r2(4:1)

0,3

2,0551

0,1379

9,6137

0,5

2,7605

0,1254

11,8425

0,7

3,4658

0,3887

14,0712

1

4,5239

0,7837

17,4144

1,5

6,2873

1,442

22,9863



Будують графік



Висновок : за вихідними даними проведені обчислення констант кополімеризації показують, що мономер акрилової кислоти володіє значно вищою активністю. Але за графіком можна сказати, що дослід проведено неідеально, оскільки лінії перетинаються не в першій чверті.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас