Практичне заняття № 7
Виступ президента покажуть по телебаченню. – Неозначено-особове просте речення (односкладне)
Краса нас усьому вчить (О. Довженко) – Двоскладне речення
Геть! Стоп! – Нечленоване речення
Пишнобарвними квітками рясно всіяні путі, і над вільними ланами грають сурми золоті. – Складносурядне речення
Слава народу, що йде у віках велетня сміливим кроком. – Складнопідрядне речення
Настане літо, жовтий цвіт укриє липу до вершини. – Безсполучникове складне речення
Ти до мене прийшла не із казки чи сну, і здалося мені, що стрічаю весну. - У цьому реченні перша частина поєднана сурядним зв'язком (сполучник і ) зі складнопідрядним (друга й третя частини; сполучник що).
Мати вірила: земля усе знає, що говорить чи думає чоловік. - У цьому реченні між першою та другою частинами наявний безсполучниковий зв'язок, а між другою й третьою - сполучниковий підрядний (сполучне слово що).
Ми не святі, у нас були гріхи, але боролись ми за правду сміло. - У цьому прикладі маємо безсполучниковий зв'язок між першою та другою частинами й сполучниковий сурядний (сполучник але) між другою та третьою.
А правду каже приказка стара: тоді є щастя-втіха, коли своя у тебе стріха, а під чужою не шукай добра. - У цьому реченні між першою та другою частинами безсполучниковий зв'язок, між другою та третьою — підрядний (сполучне слово коли), між третьою й четвертою — сурядний (сполучник а).
Кома ставиться:
1) для виділення звертань і пов’язаних із ними слів (Що, братику, посієш, те й пожнеш(Л. Глібов));
2) після вигуків, якщо вони вимовляються з окличною інтонацією меншої сили, ніж наступні слова (Ех, не життя було — рай! (В. Близнець));
3) після стверджувальних слів так, еге, гаразд, аякже, авжеж, заперечення ні, запитаннящо, підсилювання що ж, коли далі розкрито їхній зміст (Гаразд, зробимо саме так!);
4) для виділення вставних слів та словосполучень (Вже почалось, мабуть, майбутнє(Гр. Тютюнник));
5) для виділення порівняльних зворотів, що вводяться за допомогою слів як, мов, наче, немов, ніби, як і, ніж(Кругом поле, як те море широке, синіє (Т. Шевченко));
6) для виділення відокремлених прикладок (Прийшов із далеких хуторів парубок, по імені Устим (Гр. Тютюнник));
7) для виділення відокремлених означень, виражених дієприкметниковими зворотами (Монастир скидався на грізного лицаря, вбраного в казковий, зачарований панцир(Я. Качура));
8) для виділення відокремлених уточнювальних членів речення — обставин часу, місця тощо (Там, над Россю, стоїть одна висока скеля (І. Нечуй-Левицький));
9) для виділення відокремлених обставин, виражених одиничними дієприслівниками й дієприслівниковими зворотами (Дівчина, стрепенувшись, підвела голову (О. Гончар));
10) між однорідними членами речення (Я весь час тремтів від напруження, від утоми, від переляку (В. Нестайко));
11) між простими реченнями у складносурядному (Важкі хмари облягли небо, й не було майже просвітку (В. Шевчук));
12) між частинами складнопідрядного речення (Що посієш, те й пожнеш (Нар. тв.));
14) між однорідними простими реченнями у складі безсполучникового речення (Сходить сонце, прокидається ліс).
Крапка з комою ставиться:
1) між поширеними однорідними членами речення, якщо в середині хоча б одного з них є коми або якщо вони далекі за змістом (Розжарене, червоне сонце низько спустилося; багряним світлом грало на деревах (Леся Українка));
2) між частинами складносурядного речення, пов’язаними сполучниками а, але, проте, однак, все ж таки, якщо ці речення поширені і мають розділові знаки (Ся розмова лишила в мені якийсь гіркий несмак; але миритись, брати назад свої слова у мене не було бажання(Леся Українка));
3) між підрядними частинами складнопідрядного речення, не з’єднаними між собою сполучником сурядності (Люблю кмітить, як на постатях лягає жень кожного женця під серпами, неначе стерня застеляється жовтими хустками; як під косами лягають обважнілі од зерна колоски, як покоси вкривають рядочками жовту стерню (І. Нечуй-Левицький));
4) між самостійними за змістом частинами безсполучникового речення (На порозі стоїть бабуся; навкруги тиша; скрізь ясно; з поля вітерець віє; з гаїв холодок дише…(Марко Вовчок)).
Двокрапка ставиться:
1) після узагальнюючих слів перед однорідними членами в простому реченні (Серед садочка на клумбах цвітуть різні-різні квіти: і братки, і гвоздики, і флокси, і резеда (Остап Вишня));
2) між простими реченнями в складному безсполучниковому, якщо друге речення виражає причину, пояснення, доповнення (Чиновники як книжки на бібліотечних полицях: чим вище поставлені, тим рідше до чогось надаються (П. Загребельний));
3) Після слів автора перед прямою мовою (В дідуся затремтів голос: «Ну дивись, Даньку!» (О. Сизоненко)).
Тире ставиться:
1) між підметом і присудком на місці пропущеного дієслова-зв’язки (Жити — Вітчизні служити);
2) після однорідних членів речення перед узагальнюючим словом (Жито, пшениця й овес — все разом поспіло й присохло (І. Нечуй-Левицький));
3) після однорідних членів речення, перед якими стоїть узагальнююче слово, якщо вони знаходяться в середині речення (Усім: і екскурсантам, і простим людям — рекомендується ґав не ловити (Остап Вишня));
4) на місці пропущених членів у неповному реченні (Без хазяїна двір плаче, а без хазяйки— хата (Нар. тв.));
5) з обох боків відокремленої прикладки або перед нею (Над головами в нас сяє маленьке сонце — електрична лампочка… (В. Шевчук));
6) у безсполучниковому складному реченні при протиставленні, а також якщо перше речення означає час, умову або друге вказує на наслідок (Грім гримить — хліб буде родить(Нар. тв.));
7) з обох боків вставного речення, якщо воно виражає додаткове зауваження (Один купець, — забув, як звати, — із ярмарку багато грошей віз (Л.Глібов));
8) після прямої мови перед словами автора або з обох боків від слів автора, якщо вони стоять в середині прямої мови («За що ж, — хто-небудь попитає, — Зозуля Півня вихваляє?»(Л. Глібов)).
9) Перед кожною реплікою в діалозі:
— Привіт!
— Привіт!
Завдання 1.
Опановувати техніку, повідомляти мені, запобігти помилкам, набувати навичок, додержувати дисципліни, дійти висновку, не розуміти правила, навчати мови, надавати перевагу, проходити повз університету, спізнюватися на початок заняття, піддатися умовлянню і піддатися на умовляння, потребувати допомоги, заслуговує уваги, дякувати вчителям.
Завдання 3.
Зростання (підмет) економіки неможливе без макроекономічної стабільності (односкладне). Нестабільність (підмет) робить (присудок) накопичення фінансів небезпечними для власників коштів (двоскладне). А без накопичення їх надлишку неможливі виробничі інвестиції (підмет). Таким чином, плинність (підмет) вартості грошей зупиняє (присудок) приріст основного капіталу, що змушує (присудок) економіку стояти на місці (складнопідрядне). Треба мати на увазі, що в Україні вже три роки загальний обсяг (підмет) інвестицій в основний капітал не перевищує (присудок) 155 млрд грн (двоскладне).
Завдання 4.
1. Багато студентів та аспірантів беруть участь у роботі наукового семінару. 2. Ніхто з присутніх на сесії за проект ухвали не проголосував. 3. Цю пропозицію підтримала більшість присутніх. 4. Згідно з розпорядженням ректора ми вчимося дистанційно. 5. Особа, яка недостатньо добре розуміє мову або говорить нею, використовуваною владою, має право на одержання допомоги перекладача. 6. Ми повинні прагнути до вдосконалення і повного опанування методами дослідження. 7. Закон прийняла Верховною Радою. 8. Обсяг робіт завжди визначається замовником. 9. Не слід забувати уроків історії. 10. Ми звернулися до братів Петренків. 11. Він зупинився у готелі «Дніпро». 12. Так у Конституції України моральні принципи гуманізму, свободи, рівності, справедливості отримали офіційне закріплення.
Завдання 5.
Відмінність відсоткових ставок між країнами визначається станом розвитку підприємництва. Підприємці можуть платити вищі ставки за кредитами там, де кращий інноваційний потенціал. Також відмінність відсоткових ставок визначається насиченістю банківського сектору грошовим капіталом, темпами проросту заощаджень і наявністю конкуренції на позикових ринках, ризикованістю кредитів, рівнем інфляційних і девальваційних очікувань у суспільстві. Ризикованість кредитів визначається фіксованим станом одержувачів, ступенем диверсифікації ризиків, ефективністю законодавства про відшкодування заборгованості, захищеністю прав приватної власності, наявністю корупції в судових органах.
Завдання 6.
Криза зони євро впливає на Україну в три можливі способи: прямий, економічний влив, фінансовий вплив. Негативні політичні наслідки щодо першого впливу то можливо, що євро й надалі буде слабнути на валютних ринках. Слабке євро допоможе єврозоні загалом досягнути позивного сальдо за поточними розрахунками з рештою світу. Сьогодні обсяг торгівлі України з єврозоною становить 20 % її ВВП, а це означає, що вона є дуже вразливою до більш конкурентоспроможного євро.
Са́льдо (італ. saldo — розрахунок, залишок) — різниця між надходженнями і витратами за певний проміжок часу.
Валовий внутрішній продукт (ВВП) — один із найважливіших показників розвитку економіки, який характеризує кінцевий результат виробничої діяльності економічних одиниць-резидентів(людей) у сфері матеріального і нематеріального виробництв.
Конкурентоспроможність товарів – здатність продукції бути більш привабливою для покупця в порівнянні з іншими виробами аналогічного виду і призначення, завдяки кращому відповідності своїх якісних і вартісних характеристик відповідно до вимог ринку і споживчим оцінкам.