Вишняк Л.*Розвиток міжнародного бізнесу в україні в умовах глобальної фінансової кризи

Вишняк Л.
*
РОЗВИТОК МІЖНАРОДНОГО БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ
В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОЇ ФІНАНСОВОЇ КРИЗИ
Сучасний світогосподарський розвиток характеризується надзвичайно динамічним розгортанням глобалізаційних процесів, які докорінно змінюють структуру міжнародних економічних відносин. Фінансовий капітал стає найбільш глобалізованим економічним ресурсом, коли темпи його руху значно перевищують динаміку світового виробництва і
торгівлі. Безпрецедентна міжнародна мобільність фінансових інструментів, їх інновацій- ний характер за умов лібералізації, з одного боку, обумовлює глобалізацію фінансових ринків, що функціонують у все більш уніфікованому висококонкурентному середовищі.
Це надає нові можливості ефективного використання фінансових ресурсів, сприяє за- гальному економічному прогресу. З іншого боку, посилює вплив деструктивних чинників,
пов’язаних із глобальними спекулятивними операціями, загрозливо збільшує розрив між фінансовим і реальним секторами світової економіки, що в кінцевому рахунку призвело до того, що регіональна фінансова нестабільність спровокувала економічну кризу гло- бального характеру.
За цих умов ефективна організація міжнародного бізнесу потребує узагальнення іс- нуючих та розробки нових теорій і концепцій, які б могли знайти своє практичне впро- вадження при вирішенні тактичних і стратегічних завдань в процесі глибокої інтеграції
економіки провідних країн світу в умовах загострення конкуренції на міжнародних рин- ках, їх лібералізації та інформаційної революції.
Для України міжнародні ринки є вкрай важливими не лише з позицій економічного зростання, але й створення належних умов її інтеграції у сучасну світогосподарську сис- тему.
Між тим, за умов розгортання динамічних глобальних процесів Україна не впоралася з їх викликами (передусім з формуванням інноваційної моделі розвитку, якій притаманні
інтелектуалізація, сайєнтифікація та інформатизація виробничих відносин), опинившись у достатньо складному становищі. На жаль, за роки незалежного існування нашої дер- жави її позиції у системі міжнародного поділу праці були значно послаблені.
Крім того, Україна практично не включена у світові ринки капіталів, науково-техніч- ної інформації і технологій; українські підприємства в своїй основній масі не беруть участі
в міжнародній спеціалізації і кооперуванні. Враховуючи, що на нинішній постіндустрі- альній фазі розвитку світових продуктивних сил лише високотехнологічні галузі про- мисловості та технічно складні виробництва здатні ефективно діяти в режимі міжнародної
кооперації, є базовими ланками інтеграції у світову економіку; Україна, не розвиваючи цих напрямків науково-технічного прогресу, все більше виштовхується на узбіччя світо- вого економічного та технічного розвитку. Це перетворило її на малоперспективного пар- тнера в міжнародному економічному співробітництві.
Отже, неповноцінна, одностороння, вузькопрофільна участь України в міжнародному поділі праці суперечить, насамперед, її національним економічним інтересам, оскільки
78
Актуальні проблеми міжнародних відносин. Випуск 98 (Частина IІ), 2011
*
здобувач Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка
© Вишняк Л., 2011

звужує можливості реалізації повного спектра потенціалу зовнішньоекономічних зв’язків,
залучення міжнародного досвіду, менеджменту, впливу зовнішнього середовища.
Істотні зміни, що відбуваються на міжнародних ринках, посилення процесу глобаль- ної фінансової кризи вимагають від національних підприємств переосмислення й пере- гляду існуючих стратегій поведінки у сфері зовнішньоекономічної діяльності, прийняття рішень з актуалізації існуючих концепцій менеджменту або переходу до зовсім нових.
Перш за все, це орієнтація на довгострокове перебування на зовнішніх ринках, що вимагає стратегічного підходу до маркетингової діяльності та менеджменту.
Вітчизняні суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності мають незначний досвід, не во- лодіють методами сучасного маркетингу і, як наслідок, припускаються багатьох помилок
і, при інших рівних умовах, програють конкурентну боротьбу. А тому організації та під- приємства потребують методичних розробок, які би допомогли їм вибирати ринки, оці- нювати свої зовнішньоекономічні можливості, вміло вести жорстку конкурентну боротьбу,
раціонально планувати свою міжнародну діяльність.
Оновлення вітчизняної економіки можливе лише на принципово новій технологічній основі, зокрема, шляхом міжнародного трансферу технологій (купівлі ліцензій західних фірм, лізингу, організації спільних підприємств тощо). Але допоки економічно вигідним для підприємця залишатиметься застосування ресурсовитратних технологій і дешевої ро- бочої сили, марно сподіватися на те, що в Україні активізується інноваційна діяльність,
збільшиться імпорт передової техніки, втілюватимуться інноваційні ідеї.
Важливим інтеграційним пріоритетом України є інноваційне співробітництво з Єв- росоюзом. Україна вважається привабливою для проведення складних науково-дослідних робіт, оскільки має для цього відповідну базу. Це означає, що наша країна може створити потенціал, необхідний для підключення до глобальних систем НДДКР ТНК. Із точки зору реалізації національних економічних інтересів інтернаціоналізація інноваційної діяль- ності відкриває можливості не тільки для передачі технологій, а й для їх розробки. Це може надати змогу Україні, як й іншим країнам, що приймають розробки, зміцнити свій технологічний та інноваційний потенціал. І навпаки: недостатньо повне використання ін- новаційних факторів інтеграції здатне поглибити розрив окремих країн із низьким рівнем розвитку від країн технологічних лідерів.
В зв’язку з цим в Україні необхідно модернізувати державну інноваційну політику і
сконцентрувати її на розвиток високих технологій і наукомістких галузей економіки, на створення і розвиток конкурентоспроможної національної інноваційної системи. Вирі- шення визначеного кола питань сприятиме подоланню негативних явищ у розвитку біз- несу в Україні та інтеграції в Європейський простір.
79
Секція: Міжнародний бізнес