1   2   3
Ім'я файлу: ДСТУ 4163_2020 (1).pdf
Розширення: pdf
Розмір: 883кб.
Дата: 28.06.2022
скачати

ДСТУ ДП «УкрНДНЦ» від 01.07.2020 № 144
ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система
організаційно-розпорядчої документації.
Вимоги до оформлення документів»
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНА УНІФІКОВАНА СИСТЕМА ДОКУМЕНТАЦІЇ
Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації
Вимоги до оформлення документів
ДСТУ 4163:2020
THE STATE UNIFIED DOCUMENTATION SYSTEM
UNIFIED SYSTEM OF MANAGERIAL DOCUMENTATION
Requirements for presentation of documents
Чинний від 01 вересня 2021 року
Передмова
РОЗРОБЛЕНО:
Технічний комітет стандартизації
«Інформація
і документація» (ТК 144); Український науково-дослідний
інститут архівної справи та документознавства Державної архівної служби України
ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО
ЧИННОСТІ: наказ Державного підприємства «Український науково- дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ») від 01 липня 2020 р. № 144 з 2021-09-01
Цей стандарт розроблено згідно з правилами, установленими в національній стандартизації
України
НА ЗАМІНУ
ДСТУ 4163-2003 1. Сфера застосування
1.1. Цей стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи незалежно від носія інформації (далі — документи), зокрема на: організаційні (положення, статути, посадові інструкції, штатні розписи тощо); розпорядчі (постанови, рішення, накази, розпорядження); інформаційно-аналітичні (акти, довідки, доповідні записки, пояснювальні записки, службові листи тощо) документи, створювані в результаті діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, установ, підприємств, організацій та інших юридичних осіб (далі — юридична особа) незалежно від їхнього функціонально- цільового призначення, рівня і масштабу діяльності та форми власності.

1.2. Цей стандарт установлює: склад реквізитів документів; вимоги до змісту та місця розташування реквізитів у документах; вимоги до бланків та оформлення документів; вимоги до виготовлення документів.
1.3. Вимоги цього стандарту щодо оформлення реквізитів можуть бути поширені на всі класи уніфікованих систем документації.
1.4. Стандарт визначає склад і зміст постійної інформації реквізитів для організаційно-розпорядчих документів незалежно від носія інформації.
2. Нормативні посилання
У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:
ДСТУ 2732:2004 Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять
ДСТУ 3843-99 Державна уніфікована система документації. Основні положення
ДСТУ 3844-99 Державна уніфікована система документації. Формуляр-зразок.
Вимоги до побудови.
Примітка. Чинність стандартів, посилання на які є в цьому стандарті, перевіряють згідно з офіційними виданнями національного органа стандартизації — каталогом національних нормативних документів
і щомісячними
інформаційними покажчиками національних стандартів.
Якщо стандарт, на який є посилання, замінено новим або до нього внесено зміни, треба застосовувати новий стандарт, охоплюючи всі внесені зміни до нього.
3. Терміни та визначення понять і скорочення
3.1. У цьому стандарті використано терміни та визначення понять, установлені ДСТУ
2732.
3.2. У цьому стандарті застосовано такі скорочення:
ДКУД — ДК 010-98 Державний класифікатор управлінської документації ЄДРПОУ —
Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України.
4. Склад реквізитів документів
4.1. 01 — зображення Державного Герба України, Герба Автономної Республіки Крим
2 — зображення емблеми юридичної особи або торговельної марки (знака для товарів і послуг)
3 — найменування юридичної особи вищого рівня
4— найменування юридичної особи
5 — найменування структурного підрозділу юридичної особи
6 — довідкові дані про юридичну особу
7 — код форми документа
8 — код юридичної особи

9 — назва виду документа
10 — дата документа
11 — реєстраційний індекс документа
12 — посилання на реєстраційний індекс і дату документа, на який дають відповідь
13 — місце складення документа
14 — гриф обмеження доступу до документа
15 — адресат
16 — гриф затвердження документа
17 — резолюція
18 — відмітка про контроль
19 — заголовок до тексту документа
20 — текст документа
21 — відмітка про наявність додатків
22 — підпис
23 — відбиток печатки
24 — віза документа
25 — гриф погодження (схвалення) документа
26 — відмітка про засвідчення копії документа
27 — відомості про виконавця документа
28 — відмітка про ознайомлення з документом
29 — відмітка про виконання документа
30 — відмітка про надходження документа до юридичної особи
31 — запис про державну реєстрацію
32 — відмітка про наявність примірника з паперовим (електронним) носієм
інформації.
4.2. Схеми розташування реквізитів і меж зон на форматі А4 кутового і поздовжнього бланка наведено в додатку А.
4.3. У разі виготовлення бланків документів використовують такі реквізити: 01,02,
03, 04, 05, 06, 08, 09, а також обмежувальні позначки для розташування реквізитів:
07,10,11,12,13,15,18,19. Зразки бланків документів наведено в додатку Б. У разі застосовування трафаретних текстів документів використовують реквізит 20.
4.4. Документи, що їх створюють юридичні особи, обов’язково повинні мати такі реквізити: найменування юридичної особи (04), назва виду документа (09) (не зазначають на листах), дата документа (10), реєстраційний індекс документа (11),
заголовок до тексту документа (19), текст документа (20), підпис (для електронних документів — електронний підпис або електронна печатка в разі відсутності електронного підпису) (22).
Оформлюючи різні види документів відповідно до нормативно-правових актів, окрім зазначених реквізитів, використовують такі: 01,02, 03, 05, 06, 07, 08,12,13 14,15,16, 17, 18, 21,23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32. Приклади оформлення документів наведено в додатку В.
4.5. У документах, що їх оформлюють на двох і більше сторінках, реквізити 21—28 проставляють після тексту документа (20), а реквізити 29—30 — на нижньому полі першої сторінки документа.
5. Вимоги до змісту та розташування реквізитів документів
5.1. Зображення Державного герба України розміщують на бланках документів згідно з постановою Верховної Ради України [5]; Герба Автономної Республіки Крим
— відповідно до нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки
Крим згідно із Законом України [2].
Дозволено розміщувати зображення Державного герба України на бланках документів органів місцевого самоврядування, а також на бланках документів інших юридичних осіб, для яких органи місцевого самоврядування є органами вищого рівня.
Зображення Герба Автономної Республіки Крим розміщують на бланках документів юридичних осіб Автономної Республіки Крим лише разом із зображенням
Державного герба України згідно із Законом України [1].
Зображення Державного герба України, Герба Автономної Республіки Крим (далі —
«герби») на кутових бланках розміщують на верхньому полі над серединою рядків із найменуванням юридичної особи, а на поздовжніх — у центрі верхнього поля. Розмір зображення: висота — 17 мм, ширина — 12 мм.
5.2. Зображення емблеми юридичної особи або торговельної марки (знака для товарів і послуг) відповідно до положення (статуту) про юридичну особу розміщують на бланку документа з лівого боку від найменування юридичної особи або частково чи повністю на площі, що відведена для розміщення реквізитів «Найменування юридичної особи вищого рівня», «Найменування юридичної особи» та
«Найменування структурного підрозділу юридичної особи».
На бланках документів юридичних осіб, що не мають права розміщувати зображення Державного герба України, на верхньому полі бланка документа дозволено розміщувати зображення емблеми юридичної особи або торговельної марки (знака для товарів і послуг).
Зображення емблеми юридичної особи або торговельної марки (знака для товарів і послуг) на бланку документа не відтворюють, якщо на бланку є зображення гербів.
Не можна замінювати найменування юридичної особи зображенням емблеми або торговельної марки (знака для товарів і послуг), навіть якщо найменування повністю відтворено в зображенні. Цей реквізит використовують лише разом із найменуванням юридичної особи.
Розміри зображення емблеми юридичної особи або торговельної марки (знака для товарів і послуг) не обмежуються. Рекомендована висота зображення — не більша ніж 17 мм.

Зображення емблеми юридичної особи або торговельної марки (знака для товарів і послуг) реєструють в установленому законодавством порядку.
5.3. Найменування юридичної особи вищого рівня зазначають скорочено. Якщо немає офіційного скорочення цього найменування, то його зазначають повністю.
Найменування юридичної особи вищого рівня розміщують вище найменування юридичної особи — автора документа.
5.4. Найменування юридичної особи — автора документа — має відповідати повному найменуванню, зазначеному в положенні (статуті) про юридичну особу. Нижче повного найменування (окремим рядком у центрі) розміщують скорочене найменування юридичної особи, якщо його офіційно зафіксовано в положенні
(статуті). Скорочене найменування зазначають у дужках або без них.
У разі оформлення документів, підготовлених кількома юридичними особами, їхнє найменування розміщують на одному рівні, а назву виду документа — посередині.
Ліворуч зазначають дату документа, праворуч — реєстраційний індекс документа. У цьому разі зображення гербів, емблем юридичних осіб або торговельних марок
(знаків для товарів і послуг) не відтворюють.
Вимоги до написання найменування юридичної особи та особливості найменування окремих юридичних осіб установлені наказом Міністерства юстиції України [9].
5.5.
Найменування структурного підрозділу юридичної особи, зокрема відокремленого структурного підрозділу, зазначають у разі, якщо структурний підрозділ є автором документа, і розміщують нижче найменування юридичної особи.
Вимоги до написання найменування структурного підрозділу юридичної особи, зокрема відокремленого підрозділу, установлені наказом Міністерства юстиції
України [9].
5.6. Довідкові дані про юридичну особу мають містити таке: поштову адресу та інші відомості (номери телефонів, телефаксів, рахунків у банку, адресу електронної пошти, адресу офіційного вебсайту тощо). Ці дані розміщують нижче найменування юридичної особи або структурного підрозділу.
Реквізити поштової адреси зазначають згідно з постановою Кабінету Міністрів
України [7] у такій послідовності: назва вулиці, номер будинку, номер корпусу чи офісу (за потреби), назва населеного пункту, району, області, поштовий індекс.
Якщо місцезнаходження юридичної особи відрізняється від адреси фактичного здійснення діяльності чи розміщення офісу, у довідкових даних допустимо зазначати дві адреси: юридичну (зазначену в ЄДРПОУ) та фактичну (для листування).
Номери телефонів і телефаксів зазначають відповідно до національного формату в такій послідовності: міжміський префікс, код населеного пункту (в дужках), телефонний номер, який відділяють від коду та розділяють пробілами.
5.7. Код форми документа (за наявності) проставляють згідно з ДКУД.
Код форми документа розміщують у правій частині верхнього поля документа вище реквізиту «Назва виду документа».
5.8. Код юридичної особи проставляють згідно з ЄДРПОУ відповідно до постанови
Кабінету Міністрів України [6].

Код юридичної особи розміщують на загальному бланку та бланку конкретного виду документа під реквізитом «Код форми документа» (за наявності), а на бланку листа
— після реквізиту «Довідкові дані про юридичну особу».
5.9. Назву виду документа зазначають на бланку конкретного виду документа і загальному бланку під час оформлення різних видів документів, окрім листів.
Назва виду документа (наказ, рішення, протокол, акт, довідка, доповідна записка тощо) має відповідати назві, зафіксованій у переліку уніфікованих форм документів, запроваджених в юридичній особі. Такий перелік має містити назви уніфікованих форм документів згідно з ДКУД та назви інших документів, що відповідають організаційно-правовому статусу юридичної особи, закріпленому в положенні
(статуті).
Назву виду документа на поздовжніх бланках розміщують посередині, а на кутових
— у лівому верхньому куті під реквізитом «Найменування юридичної особи» або
«Найменування структурного підрозділу юридичної особи».
5.10. Дата документа — це, відповідно, дата його підписання, затвердження, прийняття, реєстрації або складення. Крім того, датують усі службові відмітки, проставлені на документі, а саме: візу, резолюцію, відмітку про засвідчення копії документа, відмітку про надходження документа до юридичної особи, відмітку про виконання документа, відмітку про ознайомлення з документом.
Дату оформлюють цифровим або словесно-цифровим способом.
У разі оформлення дати цифровим способом її елементи зазначають арабськими цифрами в один рядок у такій послідовності: день місяця, місяць, рік. У цьому разі день місяця і місяць проставляють двома парами цифр, розділеними крапкою; рік — чотирма цифрами, крапку наприкінці не ставлять.
Приклад
07.12.2019
Допустимо оформлювати дату у зворотній послідовності: рік, місяць, день місяця.
Такий спосіб найчастіше використовують під час службового листування з
іноземними партнерами, оскільки він відповідає міжнародній системі датування документів.
Приклад
2019.05.25
У текстах нормативно-правових актів та посиланнях на них і в документах, що містять відомості фінансового характеру, застосовують словесно-цифровий спосіб зазначення дат із проставлянням нуля в позначенні дня місяця, якщо він містить одну цифру.
Приклад
07 грудня 2019 року
Допустимо вживати слово «рік» у скороченому варіанті «р.».
Приклад

25 травня 2019 р.
У різних реквізитах одного документа дата може бути оформлена як словесно- цифровим способом, так і цифровим.
У спільних документах, підготовлених від імені двох і більше юридичних осіб, зазначають одну дату, що відповідає даті проставлення останнього підпису.
Дату документа на бланку проставляють у спеціально відведеному місці.
У внутрішніх службових документах (заявах, доповідних і пояснювальних записках тощо), оформлених не на бланку, дату проставляють ліворуч від особистого підпису автора документа.
У разі застосування інформаційних (автоматизованих) систем організації діловодства допустимо проставляти дату реєстрації документа у складі штрих-коду або QR-коду, що створюється засобами цієї системи, згідно з постановою Кабінету
Міністрів України [8].
Штрих-код проставляють у центрі нижнього поля першої сторінки документа, QR- код (21 мм × 21 мм) — у нижньому лівому куті першої сторінки документа.
5.11. Реєстраційний індекс документа складається з порядкового номера цього документа в межах групи документів, що реєструють, який доповнюється індексами, що застосовують в юридичній особі, зокрема індексом за номенклатурою справ, структурного підрозділу, кореспондентів, посадових осіб, які розглядають або підписують документ, виконавців, питань діяльності яких стосується документ.
Складові частини реєстраційного індексу відокремлюють одна від одної правобічною похилою рискою.
Приклади
1 123/01-10 2 321/01/01-10 3 01-10/456
Послідовність написання складових частин реєстраційного індексу може змінюватися залежно від того, який документ реєструють, — вхідний чи створений юридичною особою.
У спільному документі, підготовленому від імені двох і більше юридичних осіб, реєстраційний індекс має містити індекси, присвоєні документу кожною з цих юридичних осіб, які проставляють через правобічну похилу риску в тій послідовності, у якій документ підписано його авторами.
Приклад
987/321/654
Місце розташування реєстраційного індексу на документі залежить від виду бланка та виду документа.

У разі застосування інформаційних (автоматизованих) систем організації діловодства дозволено проставляти реєстраційний індекс документа у складі штрих- коду або QR-коду, що створюється засобами цієї системи згідно з постановою
Кабінету Міністрів України [8].
5.12. Посилання на реєстраційний індекс і дату документа має містити реєстраційний
індекс та дату того документа, на який дають відповідь.
Посилання на реєстраційний індекс і дату документа розміщують нижче або на рівні реєстраційного індексу у спеціально відведеному місці на бланку.
5.13. Місце складення документа зазначають на всіх документах, окрім листів.
Місце складення документа розміщують на рівні або нижче реквізитів «Дата документа» чи «Реєстраційний індекс документа».
Місце складення документа має відповідати найменуванню населеного пункту згідно з ДК 014 [13].
Приклади
1 м. Київ
2 смт Гостомель Київської області
3 с-ще Степове Фастівського району Київської області
4 с. Березівка Макарівського району Київської області
У разі зазначення в цьому реквізиті столиці «Київ» скорочення «м.» не застосовують.
5.14. Гриф обмеження доступу до документа («Для службового користування»,
«Таємно», «Цілком таємно» тощо) оформлюють відповідно до нормативно-правових актів, які регламентують порядок організації діловодства стосовно документів, що містять інформацію з обмеженим доступом згідно із законодавством.
Гриф обмеження доступу до документа розміщують у правій частині верхнього поля документа вище реквізиту «Адресат» або «Гриф затвердження документа». За потреби його доповнюють номером примірника документа.
Приклади
1 Для службового користування Прим. 1 2 Цілком таємно Прим. 2 5.15. Адресатами документа можуть бути юридичні особи, їхні структурні підрозділи, конкретні посадові особи та громадяни.
У разі адресування документа юридичній особі або її структурному підрозділу без зазначення посадової особи їхні найменування подають у називному відмінку.
Приклади

1 Український центр оцінювання якості освіти
2 Український науково-дослідний
інститут архівної справи та документознавства
Відділ документознавства
У найменуванні адресата допустимо зазначати скорочене найменування юридичної особи.
Приклад
УНДІАСД
У разі адресування документа керівнику юридичної особи або його заступнику найменування юридичної особи має бути складовою частиною найменування посади адресата, яке зазначають у давальному відмінку.
Приклад
Директору
УНДІАСД
Власне ім’я ПРІЗВИЩЕ
Якщо документ адресують керівнику структурного підрозділу юридичної особи, то найменування юридичної особи зазначають у називному відмінку, а посаду, власне
ім’я та прізвище адресата — у давальному.
Приклад
Український науково-дослідний
інститут архівної справи та документознавства
Завідувачу відділу документознавства
Власне ім’я ПРІЗВИЩЕ
Якщо документ адресують багатьом однорідним юридичним особам або їхнім керівникам, адресата зазначають узагальнено в давальному відмінку.
Приклади
1 Вищим навчальним закладам та науковим установам, в яких діють спеціалізовані вчені ради
2 Директорам центральних державних архівів України
Документ не може мати більше чотирьох адресатів. Слово «копія» перед зазначенням найменувань другого, третього, четвертого адресата не ставлять. У разі надсилання документа більше ніж чотирьом адресатам складають список розсилання, а на кожному документі зазначають лише одного адресата.

Реквізит «Адресат» може містити поштову адресу. Реквізити поштової адреси зазначають згідно з постановою Кабінету Міністрів України [7].
Приклад
Державний архів
Житомирської області
вул. Охрімова Гора, буд. 2/20, корп. 1,
м. Житомир, 10003
Якщо документ адресують фізичній особі, спочатку зазначають власне ім’я та прізвище адресата в давальному відмінку, потім — поштову адресу.
Приклад
2 Юрію
Ковтанюку вул.
Житомирська, буд. 23, с.
Токарів,
Новоград-Волинський р-н,
Житомирська обл.,
11754
Поштову адресу не зазначають на документах, які надсилають органам законодавчої та виконавчої влади, а також постійним кореспондентам.
5.16. Гриф затвердження документа складається зі слова ЗАТВЕРДЖУЮ, найменування посади, особистого підпису, власного імені, прізвища особи і дати затвердження, якщо документ затверджує посадова особа, до повноважень якої належить вирішення питань, наведених у цьому документі.
Приклад
ЗАТВЕРДЖУЮ
Директор
УНДІАСД
Особистий підпис Власне ім’я ПРІЗВИЩЕ
Дата
У разі затвердження документа кількома посадовими особами або колегіальними органами юридичної особи оформлюють відповідну кількість грифів затвердження.
Якщо документ затверджують дві посадові особи або два колегіальні органи юридичної особи (юридичних осіб), грифи затвердження розміщують на одному рівні горизонтально, а якщо більше двох — на одному рівні горизонтально вертикальними рядками в довільному порядку.
Якщо створений документ затверджено розпорядчим документом юридичної особи, то гриф затвердження складається зі слова ЗАТВЕРДЖЕНО, назви виду розпорядчого документа в називному відмінку, його дати і номера.
Приклад
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ директора
УНДІАСД
Дата №
Перелік видів документів, що мають бути затверджені з проставлянням грифа затвердження, визначає юридична особа на підставі законодавства та з унесенням в
інструкцію з діловодства.

Гриф затвердження розміщують у правому верхньому куті першого аркуша документа.
5.17. Резолюція — це зроблений посадовою особою напис на документі, що містить стислий зміст прийнятого нею рішення щодо виконання документа.
Резолюція максимально може складатися з таких елементів: прізвище(-а), власне(-і)
ім’я(-ена) виконавця (-ів) у давальному відмінку, зміст доручення, строк виконання, особистий підпис керівника, дата.
Приклад
Прізвище
Власне
ім’я
Прошу підготувати проект договору про постачання газу до 25.05.2019
Особистий підпис
Дата
Якщо доручення надано кільком посадовим особам, головним виконавцем документа є особа, зазначена в резолюції першою.
На документах із строками виконання, що не потребують додаткових вказівок, у резолюції зазначають виконавця, підпис автора резолюції і дату.
Резолюцію проставляють рукописно безпосередньо на документі нижче реквізиту
«Адресат» паралельно до основного тексту або на вільному від тексту місці у верхній частині першого аркуша з лицьового боку, але не на полі документа, призначеному для підшивання.
Якщо на документі немає вільного місця для резолюції або документ підлягає поверненню, або це електронний документ, то резолюцію оформлюють на окремому аркуші або спеціальному бланку, на якому зазначають дату.
Приклад
До вх. № 123/01-10 від 25.05.2019 5.18. Відмітка про контроль означає, що документ узято на контроль для забезпечення його виконання в установлений термін.
Відмітку про контроль позначають великою літерою «К» чи словом «Контроль»
(рукописно або з використанням штампа) на лівому полі першого аркуша документа на рівні заголовка до тексту.
5.19. Заголовок до тексту документа має містити стислий виклад основного смислового аспекту змісту документа.
Заголовок до тексту документа має бути коротким, граматично узгодженим із назвою документа, точно передавати зміст тексту та відповідати на запитання «про що?», «чого?», «кого?».
Приклади
1 Наказ (про що?) про надання відпустки

2 Лист (про що?) про організацію конференції
3 Протокол (чого?) засідання атестаційної комісії
4 Посадова інструкція (кого?) головного спеціаліста
Заголовок до тексту документа оформлюють у спеціально відведеному місці на бланку.
5.20. Текст документа має містити інформацію, заради фіксування якої його було створено, і стосується того питання, яке сформульоване в заголовку до тексту документа.
Інформацію в тексті документа потрібно подавати стисло, грамотно, зрозуміло та об’єктивно. Текст документа не може містити повторів, а також слів і зворотів, що не несуть змістового навантаження.
Текст документа оформлюють у вигляді суцільного зв’язного тексту, анкети, таблиці або із поєднанням цих форм.
Документи складають державною мовою, крім випадків, передбачених законодавством про мови в Україні.
Тексти документів, які надсилають зарубіжним адресатам, за попередньою домовленістю, можна складати українською мовою, мовою країни-адресата чи однією з мов міжнародного спілкування. Документи, адресовані державним органам, складають лише українською мовою.
5.21. Відмітку про наявність додатків, повну назву яких наводять переважно в тексті супровідного листа, оформлюють після тексту листа перед підписом.
Приклад
Додаток: на 5 арк. у 2 прим.
Якщо документ має додатки, повні назви яких не наведено в тексті документа, то ці назви потрібно зазначити у відмітці про наявність додатків із зазначенням кількості аркушів у кожному додатку та кількості їх примірників.
Приклад
Додатки: 1.
Довідка про виконання плану розвантажувальних робіт за
II квартал 2019 р. на 5 арк. в 1 прим.
2. Графік ремонтних робіт на III квартал 2019 р. на 3 арк. в 1 прим.
Якщо до документа додають інший документ, що має додатки, то відмітку про наявність додатків оформлюють як у прикладі, наведеному нижче.
Приклад
Додаток: лист Державного архіву Київської області від 25.05.2019 № 01-10/123

і додаток до нього, всього на 15 арк. у 2 прим.
Якщо додатки зброшуровано, то кількість їх аркушів не зазначають.
Приклад
Додаток: форми галузевої звітності в 1 прим. разі, якщо документ містить більше десяти додатків, складають опис, а відмітку про наявність додатків оформлюють як у прикладі, наведеному нижче.
Приклад
Додатки: згідно з описом на 2 арк.
Якщо додаток надсилають не за всіма зазначеними в документі адресами, то відмітку про наявність додатків оформлюють як у прикладі, наведеному нижче.
Приклад
Додаток: на 15 арк. в 1 прим, на першу адресу.
У додатках довідкового характеру (графіки, схеми, таблиці, списки, форми тощо) до основного документа, затвердженого розпорядчим документом, відмітку роблять у верхньому правому куті першого аркуша додатка.
Приклад
Додаток
3
до
Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах,
в установах і організаціях (пункт 25)
У розпорядчому документі відмітку про наявність додатка оформлюють безпосередньо в тексті документа словами: «що додається», «(додається)», «згідно з додатком 1», «відповідно до додатка 2» або «див. додаток З». А на самому додатку до розпорядчого документа у верхньому правому куті першого аркуша проставляють відмітку з посиланням на цей документ, його дату і номер.
Приклад
Додаток
1
до наказу
Укрдержархіву
20 листопада 2019 року № 321
Якщо до розпорядчого документа є один додаток, то його не нумерують. За наявності кількох додатків зазначають їхні порядкові номери. Знак «№» перед цифровими позначеннями не ставлять. На другому та наступних аркушах додатка роблять відмітку «Продовження додатка».
Усі додатки до документів візує працівник, який створив документ, та керівник структурного підрозділу юридичної особи, у якому його створено.

5.22. Підпис має містити найменування посади особи, яка підписує документ (у повній формі, якщо документ надрукований не на бланку, у скороченій — на документі, надрукованому на бланку), особистий підпис (окрім електронних документів), власне ім’я і прізвище.
Приклади
1 Генеральний директор
ДП
«УкрНДНЦ»
Особистий підпис
Власне ім’я ПРІЗВИЩЕ
2 Генеральний директор
Особистий підпис
Власне ім’я ПРІЗВИЩЕ
Якщо документ підписують кілька посадових осіб однієї юридичної особи, то їхні підписи розташовують один під одним відповідно до підпорядкованості цих осіб.
Приклад
Директор
Особистий підпис
Власне ім’я ПРІЗВИЩЕ
Головний бухгалтер
Особистий підпис
Власне ім’я ПРІЗВИЩЕ
У разі підписання спільного документа кількома особами, які займають однакові посади, їхні підписи розміщують на одному рівні.
Документи колегіальних органів підписують голова колегіального органу та секретар.
Приклад
Голова комісії
Особистий підпис
Власне ім’я
ПРІЗВИЩЕ
Секретар
Особистий підпис
Власне ім’я
ПРІЗВИЩЕ
У разі відсутності посадової особи, найменування посади, власне ім’я і прізвище якої зазначено в документі, його підписує особа, яка виконує її обов’язки, або її заступник. У цьому разі обов’язково зазначають фактичну посаду, власне ім’я, прізвище особи, яка підписала документ (виправлення вносять рукописним або машинописним способом, якщо документ неможливо передрукувати).
Приклад
Не дозволено під час підписання документа ставити прийменник «За» чи правобічну похилу риску перед найменуванням посади. Слова «Виконувач
обов’язків» або «В. о.» до найменування посади керівника юридичної особи додають лише в разі його заміщення на підставі розпорядчого документа.

  1   2   3

скачати

© Усі права захищені
написати до нас