Ім'я файлу: реферат 1.docx
Розширення: docx
Розмір: 21кб.
Дата: 14.06.2022
скачати
Пов'язані файли:
Використання елементів цікавого мовознавства в процесі вивчення
Використання елементів цікавого мовознавства в процесі вивчення
Використання елементів цікавого мовознавства в процесі вивчення
Розширення: docx
Розмір: 21кб.
Дата: 14.06.2022
скачати
Пов'язані файли:
Використання елементів цікавого мовознавства в процесі вивчення
Використання елементів цікавого мовознавства в процесі вивчення
Використання елементів цікавого мовознавства в процесі вивчення
Використання елементів цікавого мовознавства під час вивчення фонетики в початкових класах
1. Фонетика як розділ мовознавства про звуковий склад мови.
2. Основні терміни і поняття фонетики, які вивчаються в початкових класах.
3. Етимологія фонетичних одиниць.
4. Лінгвістичні афоризми з фонетики.
5. Використання елементів порівняльно-історичного мовознавства під час вивчення фонетики.
6. Ігри, цікаві завдання і вправи з фонетики.
7. Дидактична поезія.
8. Лінгвістичні казки.
9. Лінгвістичні загадки, парадокси, усмішки, жарти, бувальщини,
прислів’я, приказки з фонетики.
1 Термін фонетика (від грец. рhone – звук, голос; phoneticos – звуковий, голосовий) має два значення: 1) звукова будова мови і 2) розділ лінгвістики, який вивчає звуковий бік мовної комунікації.
У широкому розумінні це розділ мовознавства, що вивчає звукову систему мови у зв*язку з різноманітними звуковими змінами, що виступають у мовленні при сполученні звукових сегментів. У вузькому розумінні вивчає артикуляційні та акустичні особливості звуків мови, закономірності сполучуваності, пов*язані з ними позиційні зміни, наголос, членування на склади, а також синтагми, фрази на фразні єдності.
Звукова матерія мови є основою її існування, тією базою, яка уможливлює спілкування людей за допомогою мови. Поза звуковою матерією мова не існує й не може існувати. Винайдення людством письма було зумовлене необхідністю збереження усної мови в часі і просторі, тому письмова форма мови є своєрідним графіко-орфографічним “одягом мови”.
Отже, фонетика повинна вивчати не тільки природу звуків, а й їхні функції.
2. Основні фонетичні одиниці
Звук мови - це мінімальна одиниця вої ланцюга, що виникає в результаті артикуляції людини і характеризується певними фонетичними властивостями.
Звук є основною одиницею мови зі словом і пропозицією, але сам по собі він має ніякого значення.
Звуки виконують у мові важливу сенс, значну роль: вони створюють зовнішню оболонку слів і тим самим допомагають відрізнити слова один від одного.
Слова різняться кількістю звуків, з яких вони складаються, набором звуків, послідовністю розташування звуків.
Звуки мови утворюються в мовному апараті при видиханні повітря. У мовному апараті можна виділити наступні частини:
дихальний апарат (легені, бронхи, трахея), який створює необхідний для утворення звукових коливань тиск повітряного струменя;
гортань, де відбуваються коливання голосових зв'язок і утворюється тон звуку;
порожнини рота і носа, де під впливом коливань голосових зв'язок відбуваються коливання повітряної маси і створюються додаткові тони і обертони, нашаровуються на основний тон, що виник в гортані.
Порожнини рота і носа є резонаторами, що підсилюють додаткові тони звуку; органи вимови, тобто язик, губи.
5) головний мозок і нервова система людини, керуючі всією роботою мовного апарату.
Артикуляційно всі звуки мови поділяються на голосні і приголосні. Основні відмінності між ними пов'язані зі способом утворення цих звуків і їх роллю при формуванні складу. Складотворної є голосні »які утворюють вершину складу, тому практично у всіх мовах світу число згодних перевищує число голосних
3. Спишіть прислів'я та приказки. Підкресліть буквосполучення на позначення звуків [дж], [дж'].
Одна бджола багато меду не наносить.
Бджола мала, а й та працює.
Бджола летить, де мед пахтить.
Бджоли раді цвіту, люди раді меду.
В кого бджоли, в того і мед.
Добру людину бджола не кусає.
Народна творчість
28. Прочитайте і відгадайте загадки. Відгадки залишіть, підкресліть злиті приголосні. Зробіть звуко-буквений аналіз цих слів.
На городі молода
пишні коси розпліта,
у зеленії хустинки
золоті хова зернинки. (Кукурудза)
Пооблітала квіточки
В гайочку і в лужку —
Тепер скуштують діточки
Солодкого медку. (Бджола)
Народна творчість
VІ. Передньоязикові шиплячі звуки [ш], [ш'], [ж], [ж'], [ч], [ч'], звукосполучення [шч].
29. Прочитайте вірші; чітко вимовляючи тверді і напівпом'якшені шиплячі звуки.
Жабка вчила жабенятко
Жваве квакати в калюжі.
Жабеня сказало жабці:
— Горло вже втомилось дуже.
В. Кленц
Ще дощ іде, періщить злива,
щенятко вимокло, як хлющ,
а щиглик, щебетун щасливий,
щебече, пурхнувши на кущ.
Н. Забіла
30. Прочитайте скоромовки, чітко артикулюйте шиплячі приголосні.
Жовте жито жук жував
і з Женею жартував.
Жартом-жартом — і у Жені
жовтий жук живе у жмені.
***
Сів шпак на шпаківню,
заспівав шпак півню:
— Ти не вмієш так, як я,
Так, як ти, не вмію я. Народна творчість
31. Прочитайте прислів'я. Спишіть речення, де переважає звук [ш].
Менше говори — більше діла твори.
З добрим дружись, а лихих стережись.
Для мишки нема звіра страшнішого від кішки.
Під лежачий камінь вода не тече.
32. Прочитайте загадки, чітко вимовляйте шиплячі звуки. Відгадки запишіть, підкреслюючи букви на позначення приголосних [ш], [ш'], [ж], [ж'], [ч], [ч']. Зробіть звуко-буквений аналіз слів щука, щупальця.
У воді водиться, з хвостом родиться,
А як виростає, хвіст відпадає. (Жаба)
Бачити — не бачить.
Чути — не чує.
Мовчки говорить.
Добре мудрує. (Книжка)
То холодним, то гарячим
Вдома кожен мене бачив.
І співаю я від жару,
І пускаю носом пару. (Чайник)
Ходить, бродить по болоті,
Хоче жабку упіймати,
Принести в гніздечко потім
Своїм діточкам пухнатим. (Чапля)
33. Замініть звук [ш] звукосполученням [шч]. Запишіть слова, що утворилися, проставте наголос.
Плюш (плющ), шабель (щабель), шипучий (щипучий), ширити (щирити), Шурик (щурик), пишу (пищу), шип (щип).
VІІ. Задньоязикові приголосні звуки [г], [г'], [к], [к'], [х], [х'], [ґ], [ґ'].
34. Виразно прочитайте вірш, звертаючи увагу на вимову задньоязикових приголосних.
Гуси гучно ґелготали,
горобці зерно клювали.
Гонять гуси горобців,
голубок на ґанок сів.
О.Кононенко
35. Прочитайте скоромовки. Випишіть такі, у яких переважають звуки [к], [к'], [ґ].
Гуска грає на гітарі.
Ґелґотить гусак гагарі.
Горобець гука грака.
Ґава гатить гопака.
***
Дві ґави зранку
Гасали по ґанку.
Ґави просили
На ґанку сніданку.
36. Прочитайте загадки, відгадайте їх. відгадки запишіть, підкресліть букви, що позначають задньоязикові приголосні. Зробіть звуко-буквений аналіз двох слів (на вибір).
Метаграми
На далекому я Сході,
і завжди в морській воді;
коли к на г змінити,
стану деревом тоді. (Краб, граб)
По траві вона ходила
Та й побігла до води.
Я додав одну лиш букву –
Вийшов хлопець хоч куди. (Коза, козак)
VІІІ. Дзвінкі ([б], [д], [д'], [ґ], [ж'], [з], [з'], [г], [дж], [дз], [дз']) і глухі ([п], [т], [т'], [к], [ш], [с], [с'], [х], [ч], [ц], [ц']) приголосні.
37. Прочитайте вірші. Знайдіть пари слів, що розрізняються дзвінкими і глухими приголосними. Випишіть їх, підкресливши букви на позначення протиставлених дзвінких і глухих приголосних.
В дощ шукав у лісі гриб,
Й захворів тепер на грип.
Лікував я довго зуб,
на обід поїв лиш суп.
Д. Чередниченко
Для мишки нема звіра страшнішого від кішки.
Під лежачий камінь вода не тече.
32. Прочитайте загадки, чітко вимовляйте шиплячі звуки. Відгадки запишіть, підкреслюючи букви на позначення приголосних [ш], [ш'], [ж], [ж'], [ч], [ч']. Зробіть звуко-буквений аналіз слів щука, щупальця.
У воді водиться, з хвостом родиться,
А як виростає, хвіст відпадає. (Жаба)
Бачити — не бачить.
Чути — не чує.
Мовчки говорить.
Добре мудрує. (Книжка)
То холодним, то гарячим
Вдома кожен мене бачив.
І співаю я від жару,
І пускаю носом пару. (Чайник)
Ходить, бродить по болоті,
Хоче жабку упіймати,
Принести в гніздечко потім
Своїм діточкам пухнатим. (Чапля)
33. Замініть звук [ш] звукосполученням [шч]. Запишіть слова, що утворилися, проставте наголос.
Плюш (плющ), шабель (щабель), шипучий (щипучий), ширити (щирити), Шурик (щурик), пишу (пищу), шип (щип).
VІІ. Задньоязикові приголосні звуки [г], [г'], [к], [к'], [х], [х'], [ґ], [ґ'].
34. Виразно прочитайте вірш, звертаючи увагу на вимову задньоязикових приголосних.
Гуси гучно ґелготали,
горобці зерно клювали.
Гонять гуси горобців,
голубок на ґанок сів.
О.Кононенко
35. Прочитайте скоромовки. Випишіть такі, у яких переважають звуки [к], [к'], [ґ].
Гуска грає на гітарі.
Ґелґотить гусак гагарі.
Горобець гука грака.
Ґава гатить гопака.
***
Дві ґави зранку
Гасали по ґанку.
Ґави просили
На ґанку сніданку.
36. Прочитайте загадки, відгадайте їх. відгадки запишіть, підкресліть букви, що позначають задньоязикові приголосні. Зробіть звуко-буквений аналіз двох слів (на вибір).
Метаграми
На далекому я Сході,
і завжди в морській воді;
коли к на г змінити,
стану деревом тоді. (Краб, граб)
По траві вона ходила
Та й побігла до води.
Я додав одну лиш букву –
Вийшов хлопець хоч куди. (Коза, козак)
VІІІ. Дзвінкі ([б], [д], [д'], [ґ], [ж'], [з], [з'], [г], [дж], [дз], [дз']) і глухі ([п], [т], [т'], [к], [ш], [с], [с'], [х], [ч], [ц], [ц']) приголосні.
37. Прочитайте вірші. Знайдіть пари слів, що розрізняються дзвінкими і глухими приголосними. Випишіть їх, підкресливши букви на позначення протиставлених дзвінких і глухих приголосних.
В дощ шукав у лісі гриб,
Й захворів тепер на грип.
Лікував я довго зуб,
на обід поїв лиш суп.
Д. Чередниченко