Ім'я файлу: Техніка масажу.doc
Розширення: doc
Розмір: 114кб.
Дата: 19.04.2021
скачати
Пов'язані файли:
Есе.docx
Бутинко А.М..docx
Бутинко М.А..docx
КУРСОВА Проблематика новелістики Василя Стефаника.docx
776b15_84bf5a469e214ba7a39bb29e155211d1.docx
Яловенко Денис Л.р.11.docx

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ГЛУХІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ОЛЕКСАНДРА ДОВЖЕНКА

Кафедра дошкільної педагогіки



на тему:


Виконала:

студентка ІV курсу 30 – 46 групи

педагогічного факультету

дошкільне відділення

Гавриленко Я.В.


Глухів 2010

ПЛАН
Вступ.

1. Основи гігієнічного масажу і самомасажу.

2. Методика проведення масажу й самомасажу голови та шиї.

2.1 Основні правила проведення самомасажу.

2.2 Масаж ділянки голови, що вкрита волоссям.

2.3 Самомасаж ділянки голови, що вкрита волоссям.

2.4 Масаж шиї.

2.5 Самомасаж шиї.

Висновок.

Список використаної літератури.

ВСТУП
Є віками випробуваний засіб, який зміцнює здоров'я людей, піднімає їхній життєвий тонус, робить м'язи сильними і пружними. Це – масаж.

Як метод лікування масаж застосовували вже в III тис. до н.е. в Китаї, потім у Японії, Індії, Греції, Римі. З глибини століть до нас дійшов опис оздоровчих лікувальних методик акупунктури (голковколювання), акупресури (натискування на певні точки тіла), а також багато свідчень того, що ассирійці, перси, єгиптяни добре володіли прийомами масажу і самомасажу.

У різних народів існували свої методи і секрети масажу. Незвичайних форм набув він на Русі. Слов'яни любили паритись у лазні, а для найбільшого ефекту хльоскали себе по тілу віниками. Це похльоскування і було своєрідним масажем, дуже поширеним серед давньоруських племен. Доходило до того, що одне плем'я сплачувало данину іншому березовими віниками.

Масаж належить до механічних подразників. Під його дією посилюється циркуляція крові, а отже, й обмін речовин, підвищується працездатність м'язів, суглобів і зв'язкового апарату. Під впливом масажу суглоби набувають рухливості й еластичності. Різні прийоми масажу по-різному впливають на нервову систему: одні заспокоюють, інші збуджують.

Останніми роками популярність масажу зросла, він став об'єктом наукового вивчення в медицині. Масаж – це ефективний засіб оздоровлення і профілактики захворювань. Проте його простота і доступність уявні. При неправильному використанні прийомів, без урахування можливих протипоказань масаж може не допомогти, а зашкодити. Тому дуже важливо знати методику масажу, оволодіти прийомами масажування. Правильне застосування масажу і самомасажу дозволить вам зміцнити здоров'я, захистити себе від багатьох професійних захворювань, зняти нервову втому, на довгі роки зберегти молодість і високу працездатність.

1. ОСНОВИ ГІГІЄНІЧНОГО МАСАЖУ І САМОМАСАЖУ
Масаж – це сукупність прийомів механічного дозованого впливу на різні ділянки поверхні тіла людини; застосовується з лікувальною, профілактичною, гігієнічною, косметичною, а також спортивно-тренувальною метою. Масаж може бути загальним (усього тіла) і місцевим (певних ділянок тіла). Під час масажу покращується кровообіг, активується обмін речовин, нормалізується збудливість нервової системи.

Для проведення масажу користуються ручними прийомами розтирання, розминання, погладжування, натискування або спеціальними апаратами (вібромасаж), або струменем води (гідромасаж) та ін.

Розглянемо один з видів масажу. Гігієнічний масаж – це ефективний засіб збереження працездатності, зміцнення здоров'я, а також профілактики захворювань. Він застосовується у формі місцевого і загального масажу, а також самомасажу.

Однак слід пам'ятати, що будь-який масаж (далі, коли ми будемо говорити про масаж, це буде стосуватись і самомасажу) можна проводити тільки після консультації з лікарем, оскільки існує низка протипоказань до його застосування. При деяких захворюваннях (напр., при гіпертонічній хворобі 3-ї стадії, серцево-судинній, печінковій і нирковій недостатності, при органічних та інших захворюваннях) проводити масаж не дозволяється.

Життя влаштоване так, що не завжди є змога скористатися послугами професійного масажиста.

За таких випадків застосовують самомасаж. Його можна виконувати за будь-яких умов: удома, у школі, у поході, на тренуванні. Вибір зручної пози (сидячи, стоячи, лежачи) дозволяє ефективніше, дозуючи силу дії, впливати на організм залежно від самопочуття людини.

Самомасаж можна також робити в лазні чи сауні, у ванні, під душем. При цьому використовують віники, мачули, скребачки, щітки. Поєднання води і масажу сприяє швидкому відновленню сил, прискорює обмінні процеси в організмі, нормалізує сон, створює гарний настрій.

Самомасаж проводиться в будь-який зручний час залежно від його мети: тонізуючий краще робити в першій половині дня, відновлюючий і заспокійливий – у другій. Гігієнічний самомасаж можна проводити після ранкової зарядки для підвищення життєвого тонусу. Відразу після вживання їжі застосовувати самомасаж не рекомендується.
2. МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ МАСАЖУ Й САМОМАСАЖУ ГОЛОВИ ТА ШИЇ

Приступаючи до масажування голови та шиї, необхідно дотримуватись таких правил:

– усі масажні рухи здійснюють за током лімфи (мал. 1);

укриту волоссям частину голови масажують поверх волосся; напрям масажних рухів повинен відповідати напряму росту волосся; масажні рухи проводять від лоба до потилиці, від маківки донизу радіально в усі боки;



Мал. 1. Напрямки виконання масажу за током лімфи
– шию масажують донизу в напрямку до підключичних лімфовузлів;

– лімфовузли не масажують;

– потрібно прагнути до оптимального розслаблення м'язів тих частин тіла, що піддаються масажу;

– руки і тіло повинні бути чистими.
2.1 ОСНОВНІ ПРАВИЛА ПРОВЕДЕННЯ САМОМАСАЖУ
Приступаючи до освоєння методики самомасажу, необхідно дотримуватися таких правил:

– тривалість самомасажу залежить від мети, з якою він застосовується, і складає від 3 до 25 хвилин;

– виконувати самомасаж слід чистими, сухими, теплими руками;

– треба вибрати зручну позу, щоб усі м'язи ділянки, яка масажується, були розслаблені;

– масажні маніпуляції слід здійснювати за ходом течії крові або лімфи;

– лімфатичні вузли масажувати не можна;

– за наявності густого волосяного покриву масаж можна проводити через тонку бавовняну чи шерстяну білизну;

– місця ушкоджень шкіри (садна, подряпини, висипи, порізи) не масажують, їх можна обробити перед масажем йодом або заклеїти лейкопластиром;

– масажні прийоми не мають спричиняти болісних, неприємних відчуттів або залишати на тілі синці, порушувати шкірний покрив (подряпини);

– масаж слід проводити енергійно до появи відчуття тепла, розслабленості;

– самомасаж не можна проводити при гострих гарячкових станах, запальних процесах, кровотечах, на ділянках тіла, де е гнійники (екзема, лишаї, фурункули, грибкові захворювання, тромбофлебіт, варикозне розширення вен), а також у всіх випадках, коли масаж протипоказаний;

– під час масажу потрібно створити психологічно комфортні умови.

2.2 МАСАЖ ДІЛЯНКИ ГОЛОВИ, ЩО ВКРИТА ВОЛОССЯМ
Масаж волосистої ділянки голови проводиться поверх волосся. Людина, яку масажують, сидить або лежить. Масажист стоїть або сидить позаду того, кого масажує.

Масажування починають із граблеподібного погладжування і розтирання широко розставленими напівзігнутими пальцями рук. Погладжування і розтирання чергуються. Необхідно масажувати всю шкіру вкритої волоссям ділянки голови, синхронно переміщуючи обидві руки по її симетричних ділянках. Спіралеподібні й обертальні рухи невеликої амплітуди мають бути легкі, з трохи змінюваним натиском (мал. 2 б). Закінчувати масаж найкраще, здійснюючи двома руками охоплююче погладжування усієї вкритої волоссям частини голови в напрямку від лоба до потилиці і від лоба до скронь (мал. 2 в).

Потім застосовують прийом зрушування шкіри голови в різних напрямках (мал. 2 г). Для цього необхідно покласти кисті рук на ділянку лоба і потилиці людини, яку масажують, і, проводячи легке натискування, повільно та ритмічно зсовувати шкіру в напрямку від лоба до потилиці навперемінно вперед і назад. Для зрушування шкіри голови у фронтальній площині (у напрямку від одного вуха до другого) треба покласти обидві руки з боків голови над вухами і, майже не здавлюючи голову, навперемінно змішувати руки то до лівого, то до правого вуха (темп рухів – 50–60 разів на хвилину).

Наступний прийом масажу – розтягування шкіри голови. Під час розтягування застосовують такі самі положення рук, що й під час стискування. Змінюється тільки характер рухів. Слід уникати різких рухів, напруження треба створювати і знімати поступово, також протипоказане значне стискування шкіри голови.

Методичні вказівки до масажу вкритої волоссям ділянки голови:

– тривалість масажу – 3–10 хвилин;

– усі прийоми масажу чергуються з погладжуванням;

– перед масажем необхідно провести легке кругове розтирання лобної й потиличної ділянок голови, а також ділянок скронь для покращання течії крові у венозних судинах;

– після масажу вкритої волоссям ділянки голови слід промасажувати комірцеву ділянку.
2.3 САМОМАСАЖ ДІЛЯНКИ ГОЛОВИ, ЩО ВКРИТА ВОЛОССЯМ
Самомасаж спочатку краще виконувати сидячи або стоячи перед дзеркалом, щоб можна було зором контролювати масажні рухи.

Спочатку обома руками проводиться охоплююче погладжування голови поверх волосся в напрямку від лоба до потилиці, потім – граблеподібне розтирання голови в тих самих напрямках, що й погладжування.



Мал. 2. Масажні рухи за масажу голови
Після цього слід зробити граблеподібне розтирання всієї шкіри голови подушечками пальців у поєднанні з півколовими рухами всією кистю руки. Зрушування шкіри голови здійснюють таким чином: при зміщенні шкіри спереду назад одну долоню переміщують на потилицю, другу – до лоба; при зміщенні з боку в бік долоні з розведеними пальцями охоплюють голову з обох боків так, щоб великі пальці розташовувались над вухами. Потім треба провести переривчасте натискування і легке постукування. Закінчують самомасаж голови погладжуванням, рухи мають бути широкими, майже пестливими.
2.4 МАСАЖ ШИЇ
Шкіра передньої й бокових ділянок шиї ніжна і легко зміщується. У ділянці потилиці шкіра товстіша і менш рухлива.

Після масажу вкритої волоссям ділянки голови треба розпочати масаж потиличної ділянки і задньої поверхні шиї. При цьому застосовують навперемінно площинне й охоплююче погладжування. Під час площинного погладжування рука не прагне набути форми потилиці й шиї. Під час охоплюючого погладжування кисті пальців набувають форми жолоба, вільно розслаблені, великий палець максимально відведений убік протиставлений іншим. Кисть, охоплюючи поверхню, що масажується, прилягає до тіла з усіх боків. Погладжування потиличної ділянки проводять зверху вниз, а задньої поверхні шиї – від потилиці вниз і до плечей по верхньому краю трапецієподібного м'яза.

На передній поверхні шиї основну увагу приділяють груднино-ключично-соскоподібним м'язам. Ці м'язи проходять по передньобоковій поверхні шиї від кісткового бугра (соскоподібного відростка), що знаходиться за вухом, до місця з'єднання ключиці з груднинною кісткою. Масаж слід починати з площинного й охоплюючого погладжування передньобокової поверхні шиї (мал. 2 а).

Погладжування проводиться поверхнево зі слабким натиском зверху вниз (від нижньої частини до ключиці). Потім переходять до щипцеподібного погладжування, розтирання і розминання груднино-ключично-соскоподібного м'яза. Нагадаємо, що щипцеподібний масаж проводять кінчиками пальців: поверхні, що масажуються, захоплюють великим пальцем з одного боку, вказівним і середнім – з іншого. Закінчують масаж погладжуванням голови та шиї.

Методичні вказівки до масажу шиї:

– тривалість масажу – 3–10 хвилин;

– усі прийоми масажу чергують із погладжуванням;

– необхідно дотримуватись обережності під час масажу передньої поверхні шиї, ділянки сонних артерій;

– під час масажу дихання людини, яку масажують, має бути рівномірним.
2.5 САМОМАСАЖ ШИЇ
Самомасаж проводять сидячи або стоячи. Спочатку застосовують погладжування зверху вниз. Для цього, поклавши кисті на потилицю так, щоб середні та вказівні пальці обох рук торкались один одного, легко погладжують задню поверхню шиї. Потім руки розводять по бокових поверхнях шиї та закінчують рух ними на рівні ключиць. Обома руками навперемінно погладжують бокові і передню поверхні шиї. При цьому рух руками починають на протилежній боковій поверхні шиї (права рука з-за лівого вуха, ліва – з-за правого).

Погладжуючи, руки пересувають до виступу нижньої щелепи, великим пальцем, що відходить від решти пальців уверх, погладжують щелепу, а потім переходять на протилежний бік шиї, охоплюючи її спереду. Під час кожного руху, що починається на боковій поверхні шиї, кистю, прямуючи донизу і погладжуючи, закінчують рух на грудях.

Щипцеподібні розтирання і розминання груднино-ключично-соскоподібного м'яза з обох боків проводять нарізно; для його розслаблення голову потрібно злегка нахилити в бік м'яза, що масажується, і повернути на протилежний бік. М'яз, який масажується, захоплюють протилежною йому рукою між вказівним, середнім і великим пальцями біля верхнього його краю (за вухом біля соскоподібного відростка) і зверху вниз проводять поздовжнє розминання м'яза. Масаж завершують погладжуванням.

ВИСНОВОК
Ознайомившись із темою «Масаж», ми дізналися про види масажу, про його фізіологічний вплив на організм людини, про різновиди прийомів масажування, отримали рекомендації до застосування масажних маніпуляцій на окремих частинах тіла.

Усе це допоможе нам використовувати набуті знання у повсякденному житті. Ми зможемо належно оцінити масаж – чудовий, перевірений віками засіб, що дарує людям бадьорість і високий життєвий тонус.

ЛІТЕРАТУРА:


  1. Бирюков А.А. Массаж: Учеб. для ин-тов физ. культ. - М.: Физкультура и спорт, 1988. - 254 с.

  2. Васичкин В.И. Справочник по массажу. - Л.: Медицина, 1991. -192с.

  3. Ильин А.М., Сейфулла Р.Д. Болезни и биологически активные точки. - М.: Прометей, 1990. - 94 с.

  4. Очерк методов восточной рефлексотерапии (Гаван Лувсан - 3-е изд., перераб. и доп.). - Новосибирск: Наука, 1991. - 432 с.

  5. Соколов П.П., Герасимов Ю.Н. Помоги себе сам. - М.: Физкультура и спорт, 1991. - 238 с.

  6. Токуиро Намикоши. Шиатсу. Целительные пальцы. - Л.: Художник РСФСР, 1991. - 88 с.


скачати

© Усі права захищені
написати до нас