Виховання навичок самообслуговування у дітей молодшого дошкільного віку
ЗМІСТ
ВСТУП
1. Психічні і особистісні аспекти передумов розвитку самостійності дитини у дошкільному віці
1.1. Соціальні умови і провідні види діяльності дошкільного віку
1.2. Особливості розвитку сенсорних і вищих психічних функцій та їх вплив на формування самостійності дитини
1.3. Розвиток особистості дошкільника як фактор виникнення прагнення до самостійності
2. Формування навичок самообслуговування у дошкільному віці
2.1. Самостійність як феномен дитячого розвитку
2.2. Експериментальне дослідження формування навичок самообслуговування в другій молодшій групі
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Вступ:
Актуальність дослідження. Інтерес до досліджуваної проблеми обумовлюється на сьогодні гуманістичними завданнями більш повного розкриття індивідуальності особистості, яка розвивається, її соціального потенціалу. Життя у всіх його проявах стає все складнішим, від людини вимагаються глибоко соціальні дії, самостійний підхід до вирішення значних і побутових завдань, здатність самостійно ставити і вирішувати нові проблеми.
Завдання формування активної самостійної особистості необхідно вирішувати вже в роботі з дошкільниками. Дослідження психологів доводять, що у цей період відкриваються сприятливі можливості для формування основ самостійності (А.В. Запорожець, А.Г. Ковальов, А.Н. Леонтьєв, А.А. Люблінська, С.Л. Рубінштейн). Своєчасний розвиток самостійності розширює можливості пізнання, спілкування, готує успішне входження дитини у ситуацію шкільного навчання.
Вивчення проблеми самостійності ведеться в різних аспектах. Досліджуються: сутність самостійності, її природа (Г.А. Бал, П.І. Підкасистий, А.Г. Хрипкова); структура і співвідношення компонентів самостійності (Ю.Н. Дмитрієва, Г.Н. Година, Т.Г. Гуськова); етапи, умови і методи розвитку самостійності (С.В. Єлісєєва, Н.С. Кривова, А.А. Люблінська, К.П. Кузовкова); взаємозв'язок самостійності з різними психічними процесами (Т.І. Горбатенко, Д.В. Ольшанський, Н.А. Циркун); значення і роль самостійності як фактора адаптації до дошкільної освітньої установи (Т.Н. Філютіна).
Серед різноманітних видів дитячої діяльності особливе місце належить самообслуговуванню і, зокрема, навичкам одягання, прийому їжі та гігієни. Аналіз літературних джерел дає підставу розглядати самообслуговування як діяльність, яка включає в себе елементи інших видів діяльності - гри, праці тощо (З.В. Ліштван, Л. А. Парамонова). Завдяки такому інтегральному характеру самообслуговування виявляються сприятливі можливості для формування самостійності дошкільників.
Мета дослідження - теоретично обгрунтувати і експериментально апробувати комплекс педагогічних умов, які забезпечують ефективність процесу формування самостійності дошкільників у процесі формування навичок самообслуговування.
Об'єкт дослідження - процес формування самостійності дітей дошкільного віку у самообслуговуванні.
Предмет дослідження - педагогічні умови формування самостійності в дітей дошкільного віку в самообслуговуванні.
Виходячи з визначення мети й формулювання об'єкта і предмета в дослідженні нами були поставлені наступні завдання:
визначити соціальні умови і провідні види діяльності дошкільного віку;
з’ясувати особливості розвитку сенсорних і вищих психічних функцій та їх вплив на формування самостійності дитини;
проаналізувати розвиток особистості дошкільника як фактор виникнення прагнення до самостійності;
охарактеризувати самостійність як феномен дитячого розвитку;
провести експериментальне дослідження формування навичок самообслуговування в другій молодшій групі.
Методологічною і теоретичною основою дослідження є положення про провідну роль діяльності у розвитку особистості (Б.Г. Ананьєв, А. В. Запорожець, А.В. Петровський); психологічна концепція про соціальну обумовленість і індивідуальне вираження інтелектуального, емоційного і вольового розвитку (Л.С. Виготський, А. В. Запорожець, А.Н. Леонтьєв, С.Л. Рубінштейн); теорія поетапного формування розумових дій (П.Я. Гальперін, Н.Ф. Тализіна). Для вирішення поставлених завдань був використаний комплекс дослідницьких методів: теоретичний аналіз психологічної, педагогічної літератури в аспекті досліджуваної проблеми; бесіди з дітьми, опитування педагогів і батьків; аналіз педагогічної документації; безпосереднє спостереження за проявами самостійності дошкільниками в цілісному педагогічному процесі дошкільної установи; педагогічний експеримент (формуючий).
Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків і списку використаних джерел.
Список використаних джерел:
Божович Л. М. Личность и её формирование в детском возрасте. - М.: Наука, 1988. - 620 с.
Боришевський М.Й. Моральні переконання та їх формування у дітей. - К.: Рад. школа. 1979. - 48 с.
Ващенко Г. Виховання волі і характеру: підручник для педагогів. - К.: Школяр, 1999. - 385 с.
Вікова психологія / за ред. Г. С. Костюка. - К.: Рад. школа, 1976. - 269 с.
Дубровина И. В., Лисина М. И. Возрастные особенности психологического развития детей. - М.: Здоровье, 1982. - 338 с.
Заброцький М. М. Основи вікової психології. - Тернопіль: Богдан, 2002. - 112 с.
Киричук О.В. Формування в учнів активної життєвої позиції - К.: Радянська школа, 1982. - 344 с.
Климова К.А. О формировании ответственности у детей 6-7 лет. - В кн.: Формирование коллективных взаимоотношений у детей старшего дошкольного возраста. - М.: Педагогика, 1988. - С. 328-353.
Немов Р. С. Психология: Учеб. для студ. пед. вузов. - 640 с.
Брода М. Виховання самостійності особистості: історія, теорія і практика: навч.- метод. посібник / Дрогобицький держ. педагогічний ун-т ім. Івана Франка. - Дрогобич : РВВ ДДПУ, 2006. - 120 с.
Демидова Ю. О. Формування першооснов пізнавальної самостійності старших дошкільників у конструктивній діяльності: автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.08 / Інститут проблем виховання АПН України. - К., 2007. - 20 с.
Виховання дошкільників в праці / за ред. С. Н. Борисової - К.: Педагогіка, 2002. - 338 с.
Дитина: Орієнтовний зміст виховання і навчання дітей 3-7 років у дитячих закладах. - К.: Освіта, 1992. - 72 с.
Кононко О. Л. Стратегічна мета виховання - життєва компетентність дитини // Дошкільне виховання. - 1999. - № 5. - С. 19-21.
Аршавский И.А. Физиологические механизмы и закономерности индивидуального развития. - М.: Наука, 1982. - 650 c.
Асмолін К. В. Специфіка дошкільної освіти в Україні // Дошкільне виховання.- 2003. - №3. - С. 6-19.
Базовий компонент дошкільної освіти в Україні // Дошкільне виховання - 1999.- № 1. - С. 6-38.
Воспитание и обучение детей пятилетнего возраста / под ред. Холмовской В.В. - М.: Просвещение, 1986. - 190 с.
Коментар до Базового компонента дошкільної освіти в Україні / Наук. ред. О.Л. Кононко. - К.: Ред. журн. “Дошкільне виховання”, 2003. - С. 177-182.
Крутій К.Л. Концепція та методичні засади програми „Дитина в дошкільні роки” - Запоріжжя: ЛІПС ЛТД, 2003. - вид. 2-е, перероб. - 400 с.
Крутій К.Л. Планування освітньої роботи з дітьми дошкільного віку. - Запоріжжя: ТОВ ЛІПС ЛТД, 1999. - 48 с.
Макаренко А. С. Методика организации воспитательного процесса. - М., 1988. - 344 с.
Малятко. Програма розвитку, навчання та виховання дітей раннього і перед дошкільного віку.- 2-е вид., виправл.- Запоріжжя: “ЛІПС”ЛТД, 2004. - 60 с.
Монке О.С. Формування оцінно-етичних суджень у дітей дошкільного віку. - Монографія. - Одеса, 2002.- 239 c.
Новикова Л. И. Педагогика детского коллектива. - М.: Педагогика, 1978. - 115 с.
Поніманська Т.І. Основи дошкільної педагогіки: Навчальний посібник. - К.: Абрис, 1998. - 234 с.
Смирнова Е.О. Особенности общения с дошкольниками: учеб. пособие для студ. сред. пед. учеб. заведений. - М.: издательский центр «Академия», 2000. - 187 с.
Українське дошкілля: Програма виховання дітей у дитячому садку. - Львів: Світ, 1991. - 130 с.
Усова А.П. Обучение в детском саду / под ред. А.В. Запорожца. - М.: Просвещение, 1981. - 628 с.
Яворська А. А. Соціальні навички та їх формування у дитячому садку. - Тернопіль: Богдан, 2006. - 134 с.
ЗАПРОВАДЖЕННЯ
1. Теоретичні основи формуваннякультурно-гигиенических навичок в дітей віком молодшого дошкільного віку
1.1 Вихованнякультурно-гигиенических навичок
1.2Гигиеническое виховання
1.3Культурно-гигиенические навички, їх значення у розвитку дитини
1.4 Методика вихованнякультурно-гигиенических навичок в дітей віком молодшого дошкільного віку
1.5 Шляхи формуваннякультурно-гигиенических навичок
2.Опитно-експериментальная роботу з формуваннякультурно-гигиенических навичок в дітей віком молодшого дошкільного віку
2.1 Виявлення рівня сформованостікультурно-гигиенических навичок
2.2 Заходи з формуваннюкультурно-гигиенических навичок
2.3 Перевірка ефективності зробленого
>ЗАКЛЮЧЕНИЕ
СПИСОКИСПОЛЬЗУЕМОЙ ЛІТЕРАТУРИ
Додатка
ЗАПРОВАДЖЕННЯ
>Культурно-гигиенические навички значною мірою формуються у віці, оскільки нервова система дитини на вищого рівня пластична, а дії, пов'язані з прийняттям їжі, удяганням, умиванням, повторюються щодня, систематично й неодноразово. У дитсадку в дітей віком виховуються: навички щодо виконання чистоти тіла, культури їжі, підтримки ладу у оточуючої обстановці, і навіть правильних взаємовідносин дітей друг з одним і звзрослими[9;31].
Формування звичок і навиків здійснюється під педагогічним впливом дорослих і усієї навколишньої обстановки. Міцність, гнучкість навичок і звичок залежить від низки чинників: умов, своєчасності початку цієї роботи, емоційного відносини дитину до виконуваних діям, систематичності вправ дітей у певних діях. В дошкільних установах приділяється формуванню нового досвіду, звички, коли в дітей з'являються нові обов'язки, нові речі, нового вигляду діяльності, якими діти мають оволодіти. У цьому дітей привчають виконувати як те, що їм приємно, але те, що необхідно, долаючи труднощі різногохарактера[9;32].
Виховання в дітей навичок особистого та громадського гігієни грає найважливішу роль охороні здоров'я, сприяє правильної поведінки у побуті, у суспільних місцях. У кінцевому підсумку, від знання і набутий виконання дітьми необхідних гігієнічних правив і норм поведінки залежить їм здоров'я, а й здоров'я інших дітей і дорослих. У процесі повсякденної роботи з дітьми необхідно прагне, щоб виконання правил особистої гігієни став них природним, а гігієнічні навички із віком постійно вдосконалювалися.
Проблемами вихованнякультурно-гигиенических навичок дітей займалися такі вітчизняні автори, як ВиготськийЛ.С.,Забрамная С.Д., Малер Г.Р.,ШипицинаЛ.М. Серед іноземних авторів можна назвати Крістен У.,Нюканен Л.,Рюкле Х.
А, щоб вихованнякультурно-гигиенических навичок здійснювалося успішно у дошкільній освітньому установі необхідно організувати обстановку те щоб вона перешкоджала цього процесу.
Перед нами стоїть проблема організації у сучасному ДОП раціональної обстановки для ефективного формуваннякультурно-гигиенических навичок в дітей віком молодшого дошкільного віку.
Об'єктом дослідження є процес створеннякультурно-гигиенических навичок у молодших дошкільнят.
Предметом дослідження – організація раціональної обстановки на формуваннякультурно-гигиенических навичок у молодших дошкільнят.
Мета даної роботи: вивчити організацію обстановки і методику формуваннякультурно-гигиенических навичок в дітей віком молодшого дошкільного віку.
Задля реалізації мети вирішити такі:
1. Вивчити і проаналізувати джерела з проблеми формуваннякультурно-гигиенических навичок.
2. Виявити, створені групи дітей молодшого дошкільного віку умови на формуваннякультурно-гигиенических навичок.
3. Розробити рекомендації вихованнякультурно-гигиенических навичок.
Гіпотеза дослідження: оволодіння дітьми молодшого дошкільного вікукультурно-гигиеническими навичками буде успішніше, завдяки організації обстановки, сприяє підтримці інтересу до виконаннякультурно-гигиенических навичок.
Аби вирішити поставлених завдань було використано такі методи дослідження: вивчення і аналіз психологічної, педагогічної й методичною літератури; метод спостереження, педагогічний експеримент.
Наукова значимість даної праці полягає у оптимізації іупорядочивании існуючої науково-методологічної бази досліджуваної проблематики – ще однією незалежним авторським дослідженням.
З одного боку, тематика дослідження отримує інтерес у наукових колах, з іншого боку, як було зазначено показано, існує недостатня розробленість і нерозв'язані питання. Це означає, що це робота крім навчальної, матиме як теоретичну, і практично багато важать.
1.ТЕОРЕТИЧЕСКИЕОСНОВЫФОРМИРОВАНИЯКУЛЬТУРНО-ГИГИЕНИЧЕСКИХНАВЫКОВ У ДІТЕЙ МОЛОДШОГОДОШКОЛЬНОГО ВІКУ
1.1 Вихованнякультурно-гигиенических навичок і звичок
Поруч із організацією правильного режиму, харчування, загартовування велике місце у роботі дитсадка відводиться вихованню в дітей вікомкультурно-гигиенических навичок, звичок. Від цього й значною мірою залежать її здоров'я, його контакти з оточуючими.
Докультурно-гигиеническим навичок ставляться навички щодо виконання чистоти тіла, культурної їжі, підтримки ладу у оточуючої обстановці й культурних взаємовідносин дітей друг з одним і звзрослими.[9; 41]
>Физиологической основоюкультурно-гигиенических навичок і звичок є освітуусловно-рефлекторних зв'язків, вироблення динамічних стереотипів.
>Культурно-гигиенические навички та звички мають виражену соціальної спрямованості, оскільки діти привчаються виконувати встановлених у суспільстві правила, відповідні нормам поведінки.
На формування навичок і звичок впливають і спеціально спрямовані дії дорослих, і весь навколишнє середовище. Поведінка, манери, особливо ближніх, б'ють по змісті дитячих звичок.
Міцність, гнучкість навичок і звичок залежить від низки чинників: умов, віку, від якого починається цю роботу, емоційного відносини дитини, вправ у певних діях.
Особливу увагу варто приділяти формуванню нового досвіду, звички, що з зміною обстановки, виду, з появою нових обов'язків. Для успішної роботи у цей період дуже важливо викликати в дітей позитивні емоції. Надалі потрібно привчати дошкільнят виконувати як те, що їм приємно, але те, що необхідно, що потребує подолання певних труднощів.
>Культурно-гигиенические навички та звички значною мірою формуються у віці, оскільки центральна нервова система дитини на вищого рівня пластична, а дії, пов'язані з прийняттям їжі, удяганням, умиванням, повторюються щодня й неодноразово.
З найбільшим успіхом гігієнічні навички формуються в дітей віком раннього й молодшого дошкільного віку. Надалі придбані навички необхідно закріплювати і розширювати.
У ранньому і молодшому дошкільному віці діти починають виявляти самостійність в самообслуговуванні. Інтерес, увагу дитину до побутовим діям, вразливість нервової системи дають можливість дорослим швидко навчити дитини певної послідовності операцій, з яких складається кожна дія, прийомів, які допомагають виконувати завдання швидко, ощадливо. Якщо йому це час прогаяти, неправильні діїавтоматизируются, дитина звикає до нечупарства, недбалості.
Важливим чинником виховання є колектив однолітків, де діти спостерігають є позитивні приклади, виробляти порівняння, одержати таку допомогу при утрудненнях.
1.1.1Гигиеническое виховання
Виховання в дітей навичок особистого та громадського гігієни грає найважливішу роль охороні здоров'я, сприяє правильної поведінки у побуті, у суспільних місцях. У кінцевому підсумку, від знання і набутий виконання дітьми необхідних гігієнічних правив і норм поведінки залежить їм здоров'я, а й здоров'я інших дітей і дорослих. М.К. Крупська писала: «Одне з найважливіших завдань дитсадка – прищепити хлопцям навички, які зміцнюють їхнє здоров'я» [4;74]
У процесі повсякденної роботи з дітьми необхідно прагне, щоб виконання правил особистої гігієни став них природним, а гігієнічні навички із віком постійно вдосконалювалися. На початку дітей привчають до виконання елементарних правил: мити руки перед їжею, після користування туалетом, гри, прогулянки тощо. Дитині віком понад два років прищеплюють звичку полоскати рот питної води після приймання їжі, попередньо навчивши його цього. Діти середнього і старшого дошкільного віку більш осмислене повинні ставитися до виконання правил особистої гігієни; самостійно мити руки з милом, намилюючи їх до освіти піни і насухо їх витирати, користуватися індивідуальним рушником, гребінцем, склянкою для полоскання рота, стежити, щоб усе речі були учистоте.[4;75]
Формування навичок особистої гігієни передбачає, й уміння дітей бути завжди охайними, помічати неполадки у своїй одязі, самостійно чи з допомогою дорослих їх усувати.
>Гигиеническое виховання і навчання нерозривно пов'язане з вихованням культурного поведінки. Із самісінького молодого віку дітей привчають правильно сидіти за одним столом під час їжі, акуратно є, старанно, безшумно ремиґати їжу, вміти користуватися їдальнями приладами, серветкою. Дітям, які чергують по їдальні, потрібно лише вміти правильно накрити стіл переговорів й ставити посуд, а й твердо засвоїти, що, перш ніж взятися за виконання своїх зобов'язань, необхідно старанно помити руки з милом, дати собі порядок, зачесатися.
У дитсадках створюються умови, які б формуванню і міцному закріплення навичок особистого та громадського гігієни. У кожній групі обов'язково наявність всіх приладь для вмивання, миття ніг.
Вихованнякультурно-гигиенических навичок включає широке коло завдань, та їх успішного рішення рекомендується використовувати низку педагогічних прийомів з урахуванням віку дітей: пряме навчання, показ, вправи з виконанням дій у процесі дидактичних ігор, систематичне нагадування дітям необхідність дотримуватися правил гігієни і підвищення вимог до них. Потрібно домагатися від дошкільнят точного і чіткої виконання дій, з правильноїпоследовательности.[4;76]
У молодшому віці необхідні навички найкраще засвоюються дітьми у іграх спеціально спрямованого змісту. Важливо, щоб ці ігри цікавили, могли захопити дітей, активізувати їх ініціативу і творчість.
У старших групах велике значення мають навчальні мотиви. Проте задля робити для успішнішого формування та закріплення навичок гігієни протягом періоду дошкільного дитинства доцільно поєднувати словесний і наочний способи, використовуючи спеціальні набори матеріалів по гігієнічному вихованню дитячого садка, різноманітні сюжетні картинки, символи. У процесі гігієнічного виховання і дітей педагог повідомляє їм різноманітні відомості: про значення гігієнічних навичок здоров'ю, про послідовності гігієнічних процедур як дня, формує в дітей віком уявлення про корисністьфизкультурних вправ.
Гігієнічні знання доцільні й під час занять по фізичну культуру, праці, ознайомлення з оточуючим, з дикою природою. І тому використовуються деякі дидактичні ісюжетно-ролевие гри. Цікаві дітям і літературні сюжети «Мийдодір», «>Федорино горі» та інших. На основі можна розігрувати маленькі сценки, розподіливши ролі між дітьми.
>Навики в дітей віком досить швидко стають міцними, якщо вони закріплюються постійно у різних ситуаціях. Головне, щоб хлопцям було й що вони змогли побачити результати своїх дій (хтось став значно охайніше, гарніше; приємно обідати за чистим, красиво накритим столом тощо. п.).
Нафизкультурних заняттях під час загальнорозвиваючих вправ можна розповісти дітям про корисність тих чи інших рухів здоров'ю та розвитку, у тому, наскільки важливе виконувати в добрепроветренном залі чи повітрі, необхідність утримувати гаразд свою фізкультурну форму, по закінченні занять акуратно її складати і мити руки з милом до ліктя (проводити вологі обтирання до пояса). Під час праці приміщенні чи ділянці також є й можливостей закріплення гігієнічних навичок в дітей віком. Наприклад, вихователь пояснює, що потрібно лише виконати роботу добре, а й намагатися не поранити руки. Тому важливо правильно користуватися предметами праці та інвентарем. Дітям слід нагадувати ще й необхідність підтримувати чистоту своєму робоче місце, у робітничій зоні.
Конче важливо, щоб у дошкільному віці діти знали елементарних правил громадської гігієни, які нерозривно пов'язані зі своєю гігієною, наприклад: дотримуватиметься чистоти у суспільних місцях, мити брудні руки треба у тому, ніж занедужати самостійно і не заразити іншим людям.
Опанування дітьми правилами особистої, громадської гігієни передбачає вміння дитини поводитись різних місцях, де зараз його буває. Діти повинні твердо засвоїти, що не можна смітити у квартирі, груповий кімнаті, у суспільних будинках, а й у вулицях, в скверах, в обійстях, у сфері транспорту.
Усі дані із гігієни ротової прищеплюються дітям у повсякденному житті у процесі різних видів роботи і відпочинку, тобто. у кожному компоненті режиму можна знайти сприятливий момент для гігієнічного виховання.
Для ефективного гігієнічного виховання дошкільнят велике значення і зовнішній вигляд навколишніх лісів і дорослих. Потрібно постійно пам'ятати у тому, що у віці дуже спостережливі і схильні до наслідуванню, тому вихователь може бути їмобразцом.[4;76]
Для закріплення знань і навиків особистої гігієни бажано давати дітям різні доручення, наприклад, призначити санітарів для систематичної перевірки однолітків стану нігтів, рук, одягу, змісту приватних речей в шафі.Навики та дітей швидко стають міцними, якщо вони закріплюються постійно у різних ситуаціях. Головне, щоб дітям цікаво було, і що вони змогли побачити результати своїх дій, (хтось став значно охайніше тощо.).
Обов'язковою умовою формування гігієнічних навичок в дітей віком, виховання звички до здорового способу життя є висока санітарна культура персоналу дошкільного закладу. І мають створити необхідні умови задля збереження здоров'я дітей, повноцінного фізичного і гігієнічного розвитку.
Наступне умова, необхідне успішного гігієнічного виховання – єдність вимог дорослих. Дитина набуває гігієнічні навички спілкування з вихователем, медичним працівником, нянькою й, звісно, у ній. Обов'язок батьків – постійно закріплювати гігієнічні навички,воспитиваемие в дитини дитячого садка. Важливо, щоб дорослі подавали дитині приклад.
1.2Культурно-гигиенические навички, їх значення у розвитку дитини
У дошкільному віці слід виховати в дитини звичку до чистоти, акуратності, порядку, причому велике значення цього слід приділяти у сім'ї, а й у дошкільних установах, де діти проводять більшу частину дня. Тоді ж діти можуть освоїти все основнікультурно-гигиенические навички, навчитися розуміти їх важливість, легко, швидко і виконувати.
Дитину потрібно навчити утримувати чистими своє тіло, приміщення і речі, яким він користується у повсякденному житті. Він повинен уміти самостійно вмиватися, чистити зуби, вдягатися, підтримувати порядок.Навики її звички, міцно сформовані у віці, зберігаються протягом усього життя.
При вихованнікультурно-гигиенических навичок велике значення має тут приклад оточуючих. У дошкільному установі, де старші не сядуть за стіл, попередньо не вимивши руки, й у малюка це законом.
Після ранкової гімнастики дитині корисніше всього прийняти душ. Він миє руки, обличчя і освіжає її під струменями води. Необхідно, щоб після прийому душу або вмивання дитина витерся насухо. Перед денним сном треба мити ноги. Особливо це правило дотримуватися влітку.
Певну увагу слід приділити вихованню в дітей вікомкультурно-гигиенических навичок, що з їжею.Напоминайте дитині, що з столом сидять прямо, не горблячи, не нахиляючись до однієї бік. Їжу беруть ложкою чи виделкою, потроху.
Необхідно домагатися здобуття права дошкільнята виконували все гігієнічні норми і правил із яким почуттям задоволення від самої процесу чи його результатів. У доступною формі слід роз'ясняти дітям значення цих навичок і звичок задля зміцнення здоров'я.
З перших днів життя за формуваннікультурно-гигиенических навичок йде непросто засвоєння правив і норм поведінки, а надзвичайно важливий процес соціалізації, входження малюка у світ дорослих. Не можна той процес залишати на потім - нехай поки дитина залишиться дитиною, а привчити його до правил можна й пізніше. Це неправильне думка! Психічне розвиток - процес нерівномірний, його лінії виходять одночасно, є періоди найбільш розвитку тих чи інших функцій, психічних якостей. Ці періоди називаютьсясенситивними, і період раннього і дошкільного дитинства найсприятливіший на формуваннякультурно-гигиенических навичок. Потім з їхньої основі будується розвиток інших функцій і якостей.
>Культурно-гигиенические навички збігаються з такою лінією психічного розвитку, як розвиток волі. Малюк ще щось уміє робити, тому усяка дія дається з великими труднощами. Не хочеться доводити розпочату справу остаточно, якщо не виходить. Нехай мама чи вихователька погодує, вимиє руки, також важко утримати слизьке мило, як його вискакує особисто від і слухається. Дуже важко стати рано-вранці, та ще й самому одягтися: слід пам'ятати всю послідовність вдягання, вміти застебнути гудзики, зав'язати шнурки: Мама зробить краще, та й швидше. І дорослі поспішають допомогти дитині від найменшого тупику, звільнити його від виробничої необхідності докладати зусиль, тут ми дуже швидко в нього сформується пасивна позиція: ">Застегните", ">Завяжите", ">Оденьте".
А, щоб завершити дію, отримати якісний результат, зробити все правильної послідовності, він красиво й акуратно, треба докласти вольові зусилля.
Так для дитини важливим є якість виконання дії, він навчається доводити розпочату справу остаточно, утримувати мета діяльності, не відволікатися. І сьогодні вже не дорослий нагадує йому необхідність тієї чи іншої дії, а він за власною ініціативою його сам робить, контролює хід слідства. У цьому формуються такі вольові якості особистості, якцелеустремленность, організованість, дисциплінованість, витримка, наполегливість, самостійність. Виконаннякультурно-гигиенических навичок створює умови на формування основ естетичного самку.
Так, дівчинка починає придивлятися себе, порівнювати, наскільки вона змінилася, коли її зачесали, зав'язали бантики. Важливо, щоб дорослий під час проведення побутових процесів ненав'язливо звертали увагу дитини зміни у його зовнішній вигляд. Дивлячись до дзеркала, малюк як відкриває себе, а й оцінює свій зовнішній вигляд, співвідносить його з наданням про еталоні, усуває неохайність у своїй одязі, і зовнішності. Отже, складається критичне ставлення до свого виглядом, народжується правильна самооцінка. Дитина поступово переходить контролю за своїм зовнішнім виглядом.
Освоєннякультурно-гигиенических навичок пов'язані з етичним розвитком дошкільника.Трехлетний малюк вже дати моральну оцінку діям людини чи героя казки. Поки що воно ще полягає в перенесення загального емоційного відносини дитини до людини чи персонажеві: подобається, отже, хороший, не подобається, отже, поганий.
У чотири-п'ять років в дітей віком починаються складатися моральні поняття "добре", "погано". Діти належать до ним вчинки іншим людям на цьому підставі оцінюють поведінка. Слід пам'ятати, що дитині важко оцінити складні вчинки, набагато легше побутове поведінка.
>Взаимосвязано з формуваннямкультурно-гигиенических навичок розвиваються й розвиваються моральні почуття. Малята до трьох років відчувають задоволення від цього, що вони спочатку виконують дії спочатку разом із дорослим, і потім самостійно. О четвертій року задоволення дитині доставляє правильність виконання дії, що підтверджено відповідної оцінкою дорослого. Прагнення заслужити схвалення, похвалу є стимулом, що спонукає малюка до виконання дії. І потім, що він зрозуміє, що з кожним дією стоїть правило, засвоїть моральну норму,соотнесет її з дією, він починає відчувати задоволення від цього, що вступає у відповідність до моральної нормою. Тепер він радіє не з того що він вимив руки, що він акуратний: "Я хороший, оскільки все роблю правильно!".
Діти 3-4 років тільки почали усвідомлювати правил поведінки, але не бачать прихованих по них моральних норм, часто вже не відносять цих правил до іншого.Воспитателю слід пам'ятати, про активному освоєнні правил поведінки свідчить поява скарг-заяв, адресованих дорослому. Малюк помічає порушення правил іншими дітьми і каже звідси. Причина таких висловлювань дитини із метою переконатися, що він правильно розуміє правил поведінки, заручитися підтримкою із боку дорослого. Тому до таких скаргам слід ставитися з велику увагу. Підтвердіть, що малюк правильно розуміє громадське вимога, і підкажіть, як потрібно зробити, коли він помічає його порушення.
1.2.1 Методика вихованнякультурно-гигиенических навичок в дітей віком молодшого дошкільного віку
Вихованнякультурно-гигиенических навичок починається дуже рано. Підготовкою до формування навичок, самостійним рухам з самообслуговування є створення в дитини позитивного ставлення до удяганню, умиванню, прийому їжі. Важливим передумовою формування гігієнічних навичок є систематичність необхідних операцій. Так, дитина звикає, і їжею йому обов'язково миють руки, надягаютьнагрудничек тощо. Вихователь надає дитині самостійність там, де зараз його щось робити може зарадити. Поруч із кожен дитина постійно потребує показі, заохочення, допомоги, тому основою методики у дитячому установі є роботу з з'являється невеличкими групами дітей (3-4 дитини). На початку другого роки життя дитина повинна вміти є самостійно, користуючись ложкою, є хліб з цим стравою, витирати рот.
У 1,5-2 року дитина майже всі може зняти із себе, додати і більшу частину одягу надіти. У значною мірою діти самі вмиваються, витираються.
З другого краю року життя дитини необхідно систематично прищеплювати йому навички культури поведінки: спокійно сидіти за одним столом, тихо розмовляти приукладивании спати, дякувати за надану допомогу.
На третьому році життя малюк як більш самостійно може вдягатися, роздягатися тощо. буд., а й знає певний порядок дій, які входять у кожен процес, прийоми їх виконання.
Для початкових дій дитини важливе значення має запам'ятовування місця окремих речей, свого місця за одним столом тощо. п. Особливо це, коли дитина входить у дитсадок з дому. У разі вихователь разом із малюком вибирає мітку, розглядає її, пропонує запам'ятати поруч сидячого товариша.
За ініціативної формуванні навичок самообслуговування важливо у першу чергу відпрацювати такі, пов'язані улаштуванням всього колективу.
Діти вирізняються великоюподражательностью, тому дорослому потрібно неодноразово показувати, як виконувати нове дію, супроводжуючи показ поясненнями, щоб виділити найважливіші моменти даного дії, послідовність окремих операцій.
Розпочинаючи з другого роки життя із метою з дітьми проводять спеціальні дидактичні гри, використовуються ігрові прийоми.
Діти третього роки життя всі дії виконують швидше. У цей час потрібно частіше привчати дітей до взаємодопомоги, доручати їм нескладні завдання, які готують їх додежурствам. Допомога вихователя виражається менші надходження до діях, більше коштів у постійному контролі, словесних вказівки, заохочення.
До четвертому року життя діти повинні вміти правильно мити руки (>намилить пензель круговим рухом, змити мило і витерти кожен палець), чистити зуби (спочатку просто вологій щіткою, і з 4 років порошком або спеціально настановленим дітей пастою), полоскати рот після обіду, користуватися носовою хусткою, дотримуватися правил культурного поведінки за одним столом (користуватися ложкою, виделкою, не проливати їжу до столу). Діти привчаються бережно поводження з іграшками, підтримувати і чистоту і Порядок.
Для прищепленнякультурно-гигиенических навичок переважають у всіх вікових групах застосовуються показ, приклад, пояснення, пояснення, заохочення, розмови, вправи у діях. Широко використовуються, особливо у молодшому віці, ігрові прийоми: дидактичні гри,потешки, вірші. Змісткультурно-гигиенических навичок освоюється дітьми насамперед у самостійної діяльності, у процесі навчання, в дидактичних іграх і ігрових ситуаціях.
У вихованнікультурно-гигиенических навичок, як і будь-якому іншому вигляді школи, важливо єдність вимог співробітників дитячого закладу і батьків. Тому, потрібно виробити загальні критерії щодо оцінки окремих дій, встановити загальний порядок виконання цих дій, чітко визначити місця розташування речей, іграшок, порядок жнив тут і збереження.
>Культурно-гигиенические навички потребують постійному закріпленні. Зміна системи виховної роботи, відсутність уваги до формування та використання навичок можуть призвести до швидкої втрати.
1.3 Шляхи формуваннякультурно-гигиенических навичок
Формуваннякультурно-гигиенических навичок збігаються з основний лінією психічного розвитку на ранньому віці - становленням гарматних ісоотносящих дій. Перші припускають оволодінняпредметом-орудием, з допомогою якого людина впливає в інший предмет, наприклад, ложкою їсть суп. З допомогоюсоотносящих дій предмети наводяться на відповідні просторові становища: малюк закриває і це відкриває коробочки, кладе мило в мильницю, вішає рушник за петельку на гачок,застегивает гудзики,зашнуровивает черевики. Дорослі мають пам'ятати про це й створювати відповідні умови: у ванні (туалетного) кімнаті обов'язково повинні прагнути бути гачечки, полички, розташовані на зручному для дитини рівні, на рушниках мали бути зацікавленими петельки тощо. буд.
Принаймні освоєннякультурно-гигиенические навички узагальнюються, відриваються від відповідного їм предмети й переносяться в ігрову, уявну ситуацію, цим впливаючи на становлення нового виду - гри. У іграх дитина відбиває (особливо спочатку) побутові дії, насамперед тому, що вони йому добре знають й неодноразово відбувалися стосовно нього самого. Ігрові дії дітей цього віку максимальноразвернути. Тож якщо в п'ять-сім вона може замінити дію словом, наприклад, "вже поїли", то ранньому віці він старанно годує ведмедика першим, другим і третім стравою.
Щоб прискорити формуваннякультурно-гигиенических навичок необхідна за процесі ігор нагадувати дитині: "Ти завжди миєш руки перед їжею. Не забув ти помити руки своїй новонародженій доні?". Отже, засвоєнікультурно-гигиенические навички збагачують зміст дитячих ігор, а гри акторів-професіоналів у своє чергу стають показником засвоєннякультурно-гигиеническими навичками.
>Культурно-гигиенические навички пов'язані лише з грою. Вони лежать у основі першого доступного дитині виду праці - праці за самообслуговування. Малюк навчився вдягати сукню, колготки, черевички і починає освоювати послідовність вдягання: спочатку, що потім. У цьому сформовані навички об'єднуються, створюючи схему дій у ситуаціях вдягання, вмивання, вкладання спати тощо. Тобто відбувається укрупнення одиниць дії, коли малюк працює ні з одним елементом, і з їх групою. Поступово трудові дії об'єднують у складні форми поведінки. Заодно він переносить ставлення себе на ставлення до предметів, починає ознайомитися з чистотою власного зовнішнього вигляду, а й своїх речей, за порядком.
Отже, можна стверджувати, сформованікультурно-гигиенические навички забезпечують перехід до складнішим видам діяльності, стимулюють їхній розвиток, збагачують зміст цієї бурхливої діяльності.
Дошкільник 3-х років усвідомлює необхідність виконаннякультурно-гигиенических вимог до майбутньої діяльності: «Треба мити руки, оскільки потім їстимемо». Дітям цього віку дуже важливим є мотив своїй зовнішній привабливості: «Треба зачісуватися, щоб гарним бути». Висловити у мові складову звичка послідовність операцій, умови для їхньої виконання молодші дошкільнята ще не можуть. Легшими вони виділяють предмети, необхідних проведення побутового процесу, наприклад для вмивання - мило, рушник і вода. Малюка як і приваблює сам побутової процес. Та особливо віра значимим стає виконання дії у правильній послідовності, оскільки її позитивно оцінює дорослий.
У дошкільному віці в дитини розширюється коло культурно- гігієнічних навичок, вдосконалюються способи виконання побутових дій, змінюється їх структура. Діти, зазвичай, добре поводяться за одним столом, контролюють свій зовнішній вигляд, чистоту тіла, вміють самостійно помічати і усувати неполадки у своїй зовнішній вигляд.
>Культурно-гигиенические навички виступають як важлива складова частина культури поведінки (С.В.Петерина). Дії дитини дедалі більшеавтоматизируются, яке свідомість звільняється для аналізу умов, у яких протікають, й у контролю якості їх виконання.Навики ускладнюються та поступово перетворюються на системи поведінки. Наприклад, протягом усього дошкільного вікукультурно-гигиенические навички дедалі більше об'єднуються з трудовими. Тепер дитина стежить за чистотою одягу та наводить її до ладу, самостійно підготовляє умови для побутового процесу.
Дитина регулює свою поведінку відповідно до сформованим поданням щодо способі поведінки у побутових процесах.
Високе якість виконання одного дії приносить дитині задоволення і дозволяє можливість перейти до іншому. І він спочатку роздягається після прогулянки, потім іде мити руками і після цього сідає обідати. І якщо спочатку діюпобуждалось мотивом, лежачим поза нею, наприклад, у вимозі дорослого чи розуміння необхідності розв'язання його виконання, потім мотивом стає сама потреба виконати дію.
Отже, освоєнікультурно-гигиенические навички перетворюються на звички - дії, виконання яких стали потребою. Необхідними умовами формування звичок виступає позитивно ставлюся дитину до побутової роботи і систематичне повторення побутових процесів, які передбачають його відому самостійність.
Звички виконувати вимоги особистої гігієни і охорони культурної поведінки виявляється у різних життєвих ситуаціях. А побутові процеси виконуються без нагадування дорослих. Поступово зростає свідоме ставлення до своєї поведінки контроль над ним. Тобто дошкільник переходить від імпульсивного поведінки для особистісного, довільно регульованому з урахуваннямусвоенного зразка. Тому діти 6-7 років можуть самостійно виконувати побутові процеси. Режим дні, у дошкільному віці продовжує найважливішу роль організації побутової роботи і засвоєнні правил поведінки.
2.ОПЫТНО-ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНАЯ РОБОТА ПОФОРМИРОВАНИЮКУЛЬТУРНО-ГИГИЕНИЧЕСКИХНАВЫКОВ У ДІТЕЙ МОЛОДШОГОДОШКОЛЬНОГО ВІКУ
Вихованнякультурно-гигиенических навичок і навиків самообслуговування є з найважливіших напрямів виховної роботи у дитсадку. Робота з формуваннюкультурно-гигиенических навичок і навиків самообслуговування повинно бути як індивідуально, і групами. Головне умова – регулярність занять, і навіть безперервність виховного процесу, єдність вимог вихователів, батьків. Лише цього разі сформовані в дітей віком навички стають усвідомленими діями, та був і звичкою.
Контроль над правильністю виконання рухів має здійснюватися поетапно. Важливо застосування різних коштів заохочення і наочних коштів на підвищення зацікавленості дітей. Хороші результати дає застосування системи М. Монтессорі – вправи в практичної життя. «Чим раніше ми починаємо виховувати у дітей прагнення самим домагатися своєї мети, то швидше створимо сильних і вільних людей», – говорила М. Монтессорі. [9;67] Педагог сприяє цьому, відповідним чином готуючи середу. Дитині дають можливість тренуватися турботи про собі. Він навчається поводження з ложкою, ножицями, серветкою тощо. буд. Він защібає, розстібає одяг, доглядає з ним: стирає, гладить. Потім дитину навчають піклуватися про навколишньому середовищі. Він протирає пил, підмітає підлогу, миє посуд. Всі ці вміння дійдуть дитині ні з допомогою наставлянь і пояснень, а результаті постійних вправ, самостійної діяльність у спеціальної організували цього середовищі. До кожного вправи може бути підібрали робочий матеріал, що подається дитині індивідуально, суворо належним чином й у відповідної послідовності.
Відповідно до вимогами Програми виховання і навчання у дитсадку дитина до 4 років має ознайомитися з своїм зовнішнім виглядом, вміти правильно користуватися милом, акуратно мити руки, обличчя, вуха; насухо витиратися після вмивання, вішати рушник цього разу місце, користуватися гребінцем і носовою хусткою, освоїти елементарні навички поведінки за одним столом: правильно користуватися їдальні та чайної ложками, виделкою, серветкою; не кришити хліб, ремиґати їжу з закритим ротом, не розмовляти які з ротом.
Нами було визначено завдання експериментальної частини дослідження:
1. Вивчити умови вихованнякультурно-гигиенических навичок в дітей віком другий молодшої групи.
2. Визначити сформованістькультурно-гигиенических навичок в дітей віком другий молодшої групи.
3. Розробити заходи щодо формуваннякультурно-гигиенических навичок і звичок в дітей віком молодшого дошкільного віку
4. Визначити ефективність розроблених заходів.
Експеримент складалася з 3-х етапів:
1.Констатирующего;
2.Формирующего;
3. Контрольної.
База дослідження: вихованці другий молодшої групи ДОП № 17г.Сизрани.
2.1 Виявлення рівня сформованостікультурно-гигиенических навичок в дітей віком молодшого дошкільного віку
До участі надалі дослідженні нами відібрали 2 групи дітей з 4 людини у кожної (Додаток 1). Одну групу ми визначили як експериментальну, а іншу як контрольну.
Метаконстатирующего експерименту: вивчити об'єм і рівень сформованості навичок і умінь і побачити умови вихованнякультурно-гигиенических навичок в дітей віком другий молодшої групи. І тому необхідно:
а) встановити обсягкультурно-гигиенических навичок, передбачений для дітей цієї вікової групи: навички вмивання, приймання їжі, вдягання, користування носовою хусткою, підтримки ладу у костюмі і до зачіски;
б) виявити і оцінити рівень сформованості навичок: раціональність і послідовність операцій, їх швидкість і якість, самостійність дітей.
р) виявити умови, створені групи на формуваннякультурно-гигиенических навичок;
буд) виявити форми організації, прийоми навчання дітей і привчання, їх специфіку та ефективність;
е) з'ясувати ставлення дітей до вимог і вказівкам дорослого, їх самостійність, активність, взаємодопомога.
Ми вели стеження роботою вихователя і вісьмома дітьми експериментальної і контрольної груп дослідження, у протягом 3-х днів. Спостереження проводилося за схемою, що її попередньо розробили виходячи з вимог «Програми виховання дитячого садка».
Таблиця 1.Сформированностькультурно-гигиенических навичок в дітей віком експериментальної групи.
| Ім'я, прізвище дитини | >Сформированность досвіду миття рук (в балах) | Паля- у балів | >Сформированность досвіду охайної їжі (в балах) | >Кол-во балів | >Сформированность досвіду знімання і надягання одягу певному порядку ( в балах) | >Кол-во балів | Рівень сформованості досвіду користування носовою хусткою ( в балах) | Загальне у балів | Рівень сформованості | ||||||||||||||||||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | | | | | |||||||||
| >АхметжановАйрат | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 2 | 8 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 7 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 7 | 2 | 24 | М | ||||||
| Галкіна Катя | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 14 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 14 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 14 | 2 | 44 | З | ||||||
| Моїсєєв Ваня | 2 | 2 | 2 | 2 | 1 | 1 | 2 | 12 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 14 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 14 | 3 | 43 | З | ||||||
| Крилова Настя | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 14 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 14 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 14 | 3 | 45 | З | ||||||
Т
Таблиця. 2Сформированностькультурно-гигиенических навичок в дітей віком контрольної групи.
| Ім'я, прізвище дитини | >Сформированность досвіду миття рук (в балах) | Паля- у балів | >Сформированность досвіду охайної їжі (в балах) | >Кол-во балів | >Сформированность досвіду знімання і надягання одягу певному порядку ( в балах) | >Кол-во балів | Рівень сформованості досвіду користування носовою хусткою ( в балах) | Загальне у балів | Рівень сформованості | ||||||||||||||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | ||||||||
| >Буклеев Максим | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 14 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 2 | 2 | 9 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 7 | 2 | 32 | М | ||
| Дмитрієва Оля | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 14 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 14 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 14 | 3 | 45 | З | ||
| Мягков Кирило | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 7 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 7 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 | 14 | 2 | 30 | М | ||
| >Милихина Даша | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 7 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 7 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 7 | 1 | 22 | М | ||
Примітка.
>Навики охайної їжі включають вміння :
1. Правильне користування їдальні та чайної ложками, виделкою, серветкою;
2. Не кришити хліб;
3.Пережевивать їжу з закритим ротом;
4. Не розмовляти які з ротом;
5. Тихо виходити після закінчення їжі через стіл;
6.Благодарить;
7. Користуватися лише приладом.
>Навики миття рук й особистої гігієни включають вміння:
1. Мити обличчя, вуха, руки
2.Закатать рукави;
3.Смочить руки;
4. Взяти мило, намилювати до появи піни;
5.Смить мило;
6.Сухо витерти руки, акуратно скласти рушник і на свій осередок;
7. Користуватися гребінцем.
>Навики знімання і надягання одягу певному порядку включають вміння:
1.Расстегнуть гудзики;
2. Зняти сукню (штани);
3. Акуратно повісити;
4. Зняти сорочку і акуратно її повісити на штани;
5. Зняти взуття;
6. Зняти колготки, повісити нарубашку(платье);
7. Зодягти в зворотної послідовності.
Коли дитина правильно виконував всі дії що входять до звичка, то "за:
правильно виконане дію дитина отримував - 3 бала;
дію виконане з невеликими неточностями -2 бала;
невміння виконувати дію – 1 бал.
Найбільше балів, який міг набрати дитина в кожному критерію - 21.
1 2 3