Ім'я файлу: Тема 2. Вихідні поняття (1).pptx
Розширення: pptx
Розмір: 717кб.
Дата: 15.09.2021

ВИХІДНІ ПОНЯТТЯ ТЕОРІЇ І МЕТОДИКИ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

Фізична культура


2

- вид культури людини та суспільства. Це діяльність та її результати з формування фізичної готовності до життя. З одного боку це специфічний процес, а з іншого – результат людської діяльності, а також засіб і спосіб фізичного вдосконалення людини.

- частина загальної культури, сукупність спеціальних духовних і матеріальних цінностей, способів їх виробництва та використання з метою оздоровлення людей і розвитку їх фізичних здібностей.

Сушко Р.О., доцент кафедри фізичного виховання і педагогіки спорту, д.фіз.вих.
  • Фізична культура як процес – це оволодіння людиною духовними і матеріальними цінностями фізичної культури суспільства, знаннями, уміннями та навичками виховної, розвивальної, навчальної, оздоровчої , рекреаційної діяльності для подальшого використання у процесі самовдосконалення.
  • Фізична культура як результат – це рівень спеціальної освідченості, фізичного і духовного здоров’я, які людина змогла поліпшити, удосконалити завдяки мотиваційно-цілісним орієнтаціям, наполегливості, руховій активності і здоровому способу життя.

3

Сушко Р.О., доцент кафедри фізичного виховання і педагогіки спорту, д.фіз.вих.

Фізичне виховання


4

спеціалізований педагогічний процес цілеспрямованої систематичної діяльності з формування життєво важливих рухових умінь, навичок, розвиток фізичних якостей, отримання знань про свій організм, засоби підвищення фізичного стану і зміцнення здоров’я, а також формування інтересів, потреб, цілісних орієнтацій, тобто виховання фізичної культури особистості.

Сушко Р.О., доцент кафедри фізичного виховання і педагогіки спорту, д.фіз.вих.

Фізична освіта


5

спеціальна

неспеціальна

спеціальна отримується в ВНЗ:

молодший балакавр, бакалавр, магістр

неспеціальна (непрофесійна, загальна): процес формування у людини рухових умінь і навиків, а також передавання спеціальних знань з галузі фізичної культури.

Сушко Р.О., доцент кафедри фізичного виховання і педагогіки спорту, д.фіз.вих.

Фізичне здоров’я


6

динамічний стан, який характеризується резервом функцій органів і систем, основа виконання індивідом своїх біологічних і соціальних функцій. Інтегральним показником резервів функцій органів і систем є енергопотенціал біосистем (резерв енергоутворення).

Сушко Р.О., доцент кафедри фізичного виховання і педагогіки спорту, д.фіз.вих.

Фізичний розвиток

Поняття «фізичний розвиток» вживається у двох значеннях:

як процес, що відбувається в організмі людини під час природного вікового розвитку та під дією фізичного виховання;

як стан – це комплекс ознак, які характеризують морфофункціональний стан організму, рівень розвитку фізичних якостей і здібностей, необхідних для життєдіяльності організму.


7

природний процес вікової зміни морфологічних і функціональних ознак організму, обумовлений спадкоємними факторами та конкретними умовами зовнішнього середовища.

Сушко Р.О., доцент кафедри фізичного виховання і педагогіки спорту, д.фіз.вих.

Три групи ознак фізичного розвитку:

соматометричні, соматоскопічні та фізіометричні.



до соматометричних ознак відносяться – довжина і маса тіла, обхватні розміри грудної клітки, талії, стегон і т. ін., довжина тулуба, кінцівок;

до стоматоскопічних – форма грудної клітки, спини ніг, стопи, постава, рельєф і пружність мускулатури, статевий розвиток;

до фізіометричних – рівень розвитку скелетної мускулатури, фізична роботоздатність, рівень фізичних якостей (сила, бистрота, витривалість, гнучкість, координація).

8

Сушко Р.О., доцент кафедри фізичного виховання і педагогіки спорту, д.фіз.вих.

Фізичні здібності

Індивідуальні особливості виконання фізичних вправ (час бігу 100м, довжина стрибка з місця) і досягнення результатів пояснюються різними можливостями окремих органів і систем учнів (м’язової, нервово\, серцево-судинної, дихальної та ін.)
9

комплекс морфологічних і психофізичних властивостей людини, які відповідають вимогам певного виду м’язової діяльності і забезпечують ефективність її виконання.

Сушко Р.О., доцент кафедри фізичного виховання і педагогіки спорту, д.фіз.вих.

Фізичні якості


10

властивості, що характеризують окремі якісні сторони рухових можливостей людини: сила, бистрота, витривалість, гнучкість та ін.

Сушко Р.О., доцент кафедри фізичного виховання і педагогіки спорту, д.фіз.вих.

Фізична підготовка


11

спеціалізований процес фізичного виховання, спрямований на формування рухових навичок, розвиток фізичних здібностей (якостей) відповідно до вирішення конкретних завдань, необхідних для забезпечення гармонійного фізичного розвитку (загальної фізичної підготовки), чи при заняттях спортом (спеціальної фізичної підготовки), чи при освоєнні професійної діяльності (професійно-прикладної фізичної підготовки)

Сушко Р.О., доцент кафедри фізичного виховання і педагогіки спорту, д.фіз.вих.

Фізична підготовленість


12

рівень досягнутого розвитку фізичних якостей, формування рухових навичок в результаті спеціалізованого процесу фізичного виховання, спрямованого на вирішення конкретних завдань (фізична підготовленість учнів, спортсменів та ін).

Сушко Р.О., доцент кафедри фізичного виховання і педагогіки спорту, д.фіз.вих.

Фізичний стан


13

за визначенням Міжнародного комітету стандартизації тестів

характеризує особистість людини, стан здоров’я, статуру і конституцію, функціональні можливості організму, фізичну працездатність і підготовленість.

Сушко Р.О., доцент кафедри фізичного виховання і педагогіки спорту, д.фіз.вих.

Показники фізичного стану:
  • рівень максимального споживання кисню;
  • рівень максимальної фізичної роботоздатності;
  • параметри діяльності функціональних систем організму;
  • морфологічний і психологічний статус;
  • фізична підготовленість;
  • стан здоров’я.

  • У здорових і практично здорових людей виділяють такі рівні фізичного стану: низький, нижче середнього, середній, вище середнього, високий.

14

Сушко Р.О., доцент кафедри фізичного виховання і педагогіки спорту, д.фіз.вих.

Фізична роботоздатність


15

потенційні можливості людини виконувати фізичні зусилля без зниження заданого рівня функціонування організму, в першу чергу його серцево-судинної та дихальної систем.

Фізична працездатність – комплексне поняття. Воно визначається значною кількістю факторів: морфофункціональний станом різних органів і систем, психічним статусом, мотивацією та іншими факторами.

Висновок про її величину можливо скласти тільки на основі комплексної оцінки.

Сушко Р.О., доцент кафедри фізичного виховання і педагогіки спорту, д.фіз.вих.

Фізична рекреація (відновлення)


16

– комплекс заходів, спрямований на вдосконалення процесів відновлення працездатності після фізичної й розумової роботи.

– здійснення активного відпочинку людей з використанням фізичних вправ, отримання задоволення від цього процесу.

Сушко Р.О., доцент кафедри фізичного виховання і педагогіки спорту, д.фіз.вих.

Фізична реабілітація (відновлення здатності)


17

– комплекс заходів, спрямований на відновлення втраченої або послабленої функції після захворювання або травми.

Сушко Р.О., доцент кафедри фізичного виховання і педагогіки спорту, д.фіз.вих.

Фітнес


18

В останні роки в зарубіжній та вітчизняній практиці фізичного виховання розповсюдженим є термін “фітнес”, який поки що не має суворо наукового обґрунтування, але використовується достатньо широко в різних випадках.

загальний фітнес

фізичний фітнес

фітнес як рухова активність

Сушко Р.О., доцент кафедри фізичного виховання і педагогіки спорту, д.фіз.вих.
  • загальний фітнес (Total fitness, general fitness) як оптимальна якість життя, до складу якої входять: соціальні, розумові, духовні та фізичні компоненти.

19

соціальні

розумові

духовні

фізичні

Сушко Р.О., доцент кафедри фізичного виховання і педагогіки спорту, д.фіз.вих.

2) фізичний фітнес (Physical fitness) як оптимальний стан показників здоров’я, що дають можливість мати високу якість життя. В загальному плані фізичний фітнес асоціюється з рівнем фізичної підготовленості. В такому випадку приводяться такі похідні цього поняття:

20

оздоровчий фітнес

спортивно-орієнтований або руховий фітнес

атлетичний фітнес

Сушко Р.О., доцент кафедри фізичного виховання і педагогіки спорту, д.фіз.вих.

3) фітнес як рухова активність, спеціально організована в рамках фітнес - програм: заняття бігом, аеробікою, танцями, аквааеробікою, заняття для корекції маси тіла та ін;

4) фітнес як оптимальний фізичний стан, до якого включено досягнення певного рівня результатів виконання рухових тестів і низький рівень ризику розвитку захворювань. В цьому плані фітнес виступає в якості критерію ефективності занять руховою активністю.

21

Сушко Р.О., доцент кафедри фізичного виховання і педагогіки спорту, д.фіз.вих.

Рухова активність

Розрізняють звичну і спеціально організовану рухову активність.

  • звична рухова активність, згідно визначенню Всесвітньої організації охорони здоров’я, відносять види рухів, спрямовані на задовольняння природних потреб людини (сон, особиста гігієна, прийом їжі, зусилля, витрачені на її приготування, придбання продуктів), а також навчальну та виробничу діяльність.
  • спеціально організована м’язова діяльність (фізкультурна активність) включає різні форми занять фізичними вправами, активні пересування до школи та зі школи (на роботу).

22

РА складається із суми рухів, які людина виконує у процесі життєдіяльності.

Сушко Р.О., доцент кафедри фізичного виховання і педагогіки спорту, д.фіз.вих.

Норма


23

це зона оптимального функціонування системи. Під оптимальним функціонуванням розуміється робота з максимально можливою злагодженістю, надійністю, економічністю.

Оптимальний режим роботи організму і є його нормальним режимом.

Нормою у спортивній метрології зветься гранична величина результату тесту, на основі якої проводиться класифікація спортсменів.

Сушко Р.О., доцент кафедри фізичного виховання і педагогіки спорту, д.фіз.вих.

Порівняльні норми встановлюються після порівняння досягнень людей, що належать до однієї сукупності. Визначення таких норм міститься в знаходженні середніх величин і стандартних (середньоквадратичних) відхилень певної групи людей.

Індивідуальні норми засновані на порівнянні показників однієї і тієї ж особи в різних станах.

Належні норми встановлюються на підставі вимог, які висуваються людині умовами життя, професією, побутовими умовами і та ін.

24

Існують три види норм:

порівняльні, індивідуальні та належні

До різновидів належних норм відносять

“мінімальні” (визначають межу норм і патології у функціонуванні організму, у руховій активності), норми “ідеальні” (характеризують оптимальні рівні фізичного стану організму), “спеціальні” норми (застосовуються при необхідності рішення спеціальних завдань).

Сушко Р.О., доцент кафедри фізичного виховання і педагогіки спорту, д.фіз.вих.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас