Тема: Відомий український вчений Йосип Андрійович Тимченко
Виконали: здобувачі вищої освіти
1-го курсу 6-ої групи
спеціальність 073 «Менеджмент» Хорошко А., Білоконь В., Василенко М., Саліванова А., Пісоцька А.
Увесь світ знає, що брати Люм’єри – винахідники кінематографа. Їхніх заслуг ми не будемо применшувати, втім українці повинні знати ще одне ім’я — Йосип Тимченко, першовідкривач кіно, який зробив це раніше від відомих французів.
Тимченко Йосип Андрійович народився 15 квітня 1852 р. у с. Окіп на Харківщині. Селянин-кріпак закінчив церковно-приходську школу. 14-літнього Йосипа татусь відвіз в науку до Олександра Едельберґа у механічні майстерні Харківського університету. Там хлопчина пропрацював сім років і заслужив репутацію справжнього майстра точної механіки.
А потім Йосип-слобожанець став одеситом: працював у Товаристві Пароплавства та Торгівлі, згодом очолив майстерню Одеського університету. Власним коштом збудував майстерню в
приміщенні на
Преображенській, 24,
де мешкав із сім’єю.
Автор автоматичних метеорологічних, фізичних і астрономічних приладів, деякі з яких неодноразово були відзначені золотими та срібними медалями на світових виставках, брав участь у створенні першої моделі автоматичної телефонної станції Фрейденберґа.
Влітку 1893 р. (за два роки до відкриття братів Люм’єрів) — разом з фізиком Любимовим розробив скачковий механізм "слимак", який було використано для удосконалення стробоскопу. У листопаді 1893 р. в одеському готелі "Франція" відбулася публічна демонстрація фільмів, знятих 9 січня 1894 р. на 9-ому з’їзді дослідників природи та лікарів Російської імперії у Москві Йосип Тимченко за допомогою свого апарату демонстрував зображення на екрані.
Учасники з’їзду схвально сприйняли апарат Тимченка й висловили подяку винахіднику, але ніхто не подумав апарат запатентувати. "Кінескоп" Й.Тимченка досі зберігається в запасниках Політехнічного музею в Москві.
Йосип Андрійович був настільки захопленим своїми справами в майстерні Одеського університету, що мало звертав уваги на "другорядний" винахід. Він розробляв устаткування для лабораторій, обсерваторії університету, сконструював автоматичну телефонну станцію,
хірургічні інструменти
для операцій на очах
"кінескопом" на
Одеському іподромі:
"Вершник" і "Металь»
40 років роботи в університеті – і злидні в кінці життя. Колишній кріпак звернувся до радянського уряду з проханням повернути йому власний дім і майстерню, та робітничо-селянська влада відмовила "буржуєві".
У ті часи навіть самого слова “кіно” не існувало, тож місцева газета “Одеський листок” захоплено писала про відкриття художньої виставки “живих фотографій”, які приводить у дію електрична машина. Цією машиною якраз і був перший кінескоп, або ж “кінетоскоп”, як його називав сам Тимченко.
Це сталося за 2 роки до появи кінематографа в Західній Європі, коли наприкінці 1895 року французи Луї та Опост Люм’єри в паризькому “Гран-кафе” влаштували для парижан кіносеанс із 5 короткометражок. І на три місяці раніше презентації кінетоскопа Едісона у Нью-Йорку.
Перших глядачів дивувало дві речі. Перша, наскільки геніально простим був пристрій, а друге, що Тимченко не мав жодної спеціальної освіти. Син селянина кріпака навчався лише в механічних майстернях Харківського університету.
20 травня 1924 р. у бідності упокоївся 72-річний український механік-винахідник, першовідкривач кіно Тимченко Йосип Андрійович.
Дякуємо за увагу!