Ромашківська ЗОШ І – ІІІ ступенів Методичний кабінет План – конспект уроку світової літератури у 11 класі «Відображення особливостей художнього сприйняття Ф.Кафки в оповіданні «Перевтілення» та його проблематика». З досвіду роботи вчителя світової літератури Бойко Катерини Вікторівни 2017 Тема: Відображення особливостей художнього сприйняття Ф.Кафки в оповіданні «Перевтілення» та його проблематика. Мета уроку: - проникнути в художній світ автора; - розкрити причини трагічного сприйняття світу письменником; - допомогти учням усвідомити причини виникнення модернізму; - виховувати гуманізм, доброту, чуйність, людяність, інші морально- естетичні якості та естетичні смаки. Тип уроку: урок - дослідження. Епіграф: «…кожний на перегонах біжить за себе, а не по двох за одного…» Р.Кіплінг Обладнання: портрет Ф.Кафки, репродукція картини Е.Мунка «Крик», зображення тулуба комахи. Хід уроку І. Оголошення теми, мети уроку. - Сьогодні ми з вами перегорнемо ще одну сторінку творчості життя австрійського письменника Ф.Кафки під назвою «Відображення особливостей художнього сприйняття письменника в новелі «Перевтілення та її проблематика. Проведемо ми урок у формі дослідження і за час роботи дамо відповіді на такі запитання: 1. До якого висновку веде нас письменник, виводячи на своїх сторінках тип «маленької людини»? 2. Які події, що відбуваються в новелі, можна назвати абсурдними? 3. Які почуття і думки хвилюють Грегора Замзу, коли він став комахою? 4. Як реагують найближчі люди на перевтілення Грегора? 5. Чому на ваш погляд, Кафка не закінчив новелу смертю Грегора, а продовжує оповідь далі? 6. Хто винен у смерті комівояжера Грегора Замзи? Актуалізація опорних знань учнів ІІ. Перевірка домашнього завдання. (Записати домашнє завдання) Написати твір-роздум «Самотність – важке почуття» або «Перетворення – випробування близьких людей». Розпочинаючи роботу, ми повинні пам’ятати, які б технології не використовувалися на уроці літератури, та господарем уроку – є текст, тому ми впродовж усієї нашої роботи будемо звертатися саме до нього. Розпочнемо урок з перевірки домашнього завдання. Ви виконаєте тести закритої форми «Ф.Кафка. Творчість.» 1. Ф.Кафка народився: а) 1881; б) 1883; в) 1884; г) 1885. 2. За життя Ф.Кафки його творчість була відзначена: а) Нобелівською премією; б) премією імені Т.Фонтані; в) премією імені Г.Кляйста. 3. Творчість Ф.Кафки пов’язана з: а) імперіалізмом; б) футуризмом; в) експресіонізмом. 4. За жанром твір Кафки «Перевтілення» - а) повість; б) оповідання; в) нарис; г) роман. 5. Ознакою індивідуального стилю Ф.Кафки є те, що письменник фантастичні й вірогідні події в оповіданні «Перевтілення» описує: а) підкреслено буденно; б) емоційно, з експресією; в) відсторонено, нейтрально. 6. Думки Кафки про відчуження роз’єднаність людей у світі співзвучні концепціям: а) екзистенціалістів; б) футуристів; в) акмеїстів. 7. Хто з письменників спонукатиме Кафку до публікацій своїх праць – а) П.Верлен; б)О.Баум; в) М.Брод; г) О.Пік 8. Роком перших серйозних праць письменника вважають: а) 1904; б) 1903; в) 1907; г) 1908. 9. Перший роман Кафки мав назву: а) «Кочегар»; б) «Безвісти зниклий»; в) «Америка». 10. У ніч із 6 на 7 грудня 1921 року Кафка написав оповідання: а) «Перевтілення»; б) «Вирок»; в) «Замок». 11. Відправним пунктом сюжету оповідання «Перевтілення» Ф.Кафки є: а) неявка Грегора на роботу; б) перетворення Грегора на комаху; в) конфлікт Грегора з родиною. 12. Людина-комаха в оповіданні «Перевтілення» Ф.Кафки є символом: а) ізольованості людини в сім’ї; б) приреченості людського кохання; в) крайньої людської самотності. ІІІ. Основна частина уроку. 1. Вступне слово вчителя. Бесіда. Аби розкрити тему уроку і дати відповіді на поставлені запитання, нам варто звернутися до світової літератури середини ХІХ ст., адже вже тоді вона мала зразки літературного типу «маленької людини». В Пушкіна - Самсон Вирін, від Гоголя прийшов Акакій Акакійович Башмачкін – безпомічна, слабенька людина-невдаха, яка не викликала читацької симпатії. - Франс Кафка До якого ж висновку веде нас Ф.Кафка, виводячи на своїх сторінках тип «маленької людини»? (Розповідь учня). Насамперед, спонукає замислитись над своїм людським «я», а також письменника хвилює проблема беззахисності людини. -Твір Кафки має назву «Перевтілення». Чи маємо ми підстави говорити про метафоричність в цьому творі? (Розповідь учня). Так, адже метафора – це образне явище, коли властивості одного предмета переносяться на інший. У цьому разі метафора прозора: людина – комаха. -А тепер давайте згадаємо, до якого літературного напряму ми відносимо творчість Ф.Кафки? (Розповідь учня). До модернізму, тому що це основний напрям у мистецтві ХХ ст., для якого властивий відхід від принципів реалістичних традицій. Саме модернізм вніс у літературу мотиви, яким притаманні антигуманність, антилюдяність. Головна теза модернізму – світ абсурдний, людина на землі самотня, їй ні на кого розраховувати; оточення людини вороже. Новела «Перетворення» - це втілення на перший погляд абсурдних ідей Кафки, в яких відчутна прихована єдність фантастичного і реального, надлюдського і буденного. 2. Бесіда. Робота з текстом. -Які події, що відбуваються в оповіданні, можемо назвати абсурдними? (Розповідь учня). Перетворення людини на комаху; відвернення сім’ї від близької людини; сім’я радіє з того, що помирає член їхньої родини: «Воно здохло!» -Чи можна вважати це цілковитим абсурдом, чи це метафоричне сприйняття реальної життєвої ситуації? (Розповідь учня). Як перше, так і друге. Бо перетворення на комаху – абсурд. А як метафоричне висловлення своїх образ на життя в сім’ї, де немає і ніколи не було цілковитого розуміння сина, який був не таким, як того хотіли рідні, - абсолютно зрозуміле, наближене до реальної проблеми. -Початок оповідання приводить нас у домівку, де живе родина Грегора Замзи. Грегор відчув, що він став комахою. Які почуття і думки його хвилюють у цей момент? (Розповідь учня). Страх, що він не вийде на роботу, що залишить сім’ю без грошей, що викличе гнів начальства. -А зараз ми за текстом дослідимо реакцію близьких людей на перетворення Грегора. -Чи змінився стиль життя сім’ї після того «жахливого ранку»? -Як почуває себе Грегор у новій личині? Чи хвилюють його проблеми сім’ї? -Виберіть за текстом фрагменти, які свідчать: про душевний стан Грегора; про душевний стан членів сім’ї Замзи. -Який момент розвитку подій у творі можна назвати кульмінаційним? Які події відносимо до розв’язки? -Чому, на ваш погляд, Кафка не закінчbв новелу смертю Грегора, а продовжує оповідь далі? (У ході бесіди за питаннями на дошці та в зошитах учнів ведуться записи). Грегор Замза
Із наших з вами розповідей і досліджень можна зробити висновок, що тема «маленької людини» дістає у Кафки гіперболічного узагальнення. Безвихідь людини у світі зла і жорстокості. Пошуки душевної рівноваги в сім’ї, любов, що межує із самозреченням, безпорадність перед несподіваними випробуваннями на життєвому шляху – всі ці питання хвилюють письменника. Але виною цьому не тільки є його власні проблеми у стосунках із людьми. Проблема набагато ширша. ХХ століття – створення нових видів зброї, нових засобів знищення людства, фашистських ідей щодо оволодіння світом – де тут місце для звичайної людини? Вона тільки засіб для досягнення мети сильної особистості, її можна знищити, розтерти з пилом землі – і нічого у світі не зміниться, бо знищена тільки маленька комашка у всесвіті – людина. То чи це тільки особиста проблема письменника? 3. Дослідження у групах. «Хто винен у смерті комівояжера Грегора Замзи?» (Учні у групах готувалися до представлення свого завдання, спираючись на текстові формування, використовуючи цитати - докази). 1) Слово Авторові. (Монолог літературного персонажа. Учень в ролі автора, використовуючи матеріали з біографії Ф.Кафки, вказує причини і витоки трагічного світобачення письменника). Додаткові цитати – карти для групи: «Я не пишу нічого такого, що абсолютно не мало б ніякого відношення до мене.» Ф.Кафка «Правдива історія клерка з душею дитини, з чистими почуттями до тих людей, які його оточували, були йому найріднішими, але не хотіли приймати його таким, яким він раптом став, - таким він їм був не потрібен.» 2) Діалог з батьком. (Учні використовують матеріал тексту, намагаються представити рольові замальовки-портрети). Питання до батька: -Може можна було пошукати роботу або хоч якось допомогти синові утримувати сім’ю? Батько: Я ще не зовсім старий, але останні 5 років не працюю. Та й який з мене працівник – на мене вже розраховувати нічого. -Одне з яблук, яким ви кинули у власного сина, зачепилося на його колючках і, гниючи, завдало йому болю. Розкажіть про цей випадок. Розповідь батька. -Часом ви дивитесь у дзеркало. Що ви там бачите? Батько: Самовдоволений опис власного портрета. -Чи зробили ви хоч маленьку спробу допомогти власному синові в його хворобі? Б Абсурдний вчинок батька атько: Ні!?? 3) Монолог матері. «Я переживаю щодо перетворення сина, але я слабка жінка і мало опікуюся долею сина: мене хвилює тільки одна проблема – на які гроші буде існувати сім’я, якщо Грегор не працюватиме. Я ніби забула, що Грегор, хоч і комаха, - але мій власний син. У мене до нього немає ніяких материнських почуттів. Мені неприємна істота, що знаходиться в сусідній кімнаті.» Слабкість матері Любов матері до Грегора(людини) і страх, відраза до Грегора(комахи). 4)Діалог з сестрою Грегора. -Чи розумієте ви свого брата? Сестра: Ні, я йому лише співчуваю… -Чи допомагаєте Грегору в ту важку для нього годину? Сестра: Так я намагаюся йому допомогти, але згодом мене переповнює тільки почуття бридкості, огиди до комахи, яку соромно назвати братом і я говорю: «Ми повинні позбутися його», нехай вимітається звідси… «Ця тварина переслідує нас… явно хоче захопити всю квартиру й викинути нас на вулицю.» Дволикість сестри ІV. Підсумкова бесіда. Хто ж винен у смерті Грегора Замзи? Сім’я? Так, саме тут Грегор не знайшов підтримки в складний період життя. Його залишили на самоті з його проблемами. Грегор став зайвою істотою в родині, і його смерть символізує звільнення сім’ї від пут, і як не страшно викликає у родині радість, почуття великого полегшення. Але є ще службові – колеги? Можливо. Адже за весь час його відсутності на роботі так ніхто й не з’явився у нього вдома, не поцікавився його долею. Отже, і для суспільства людина – це один з багатьох. Немає Грегора – знайдеться інший. І тільки в перший ранок відсутність Грегора викликала занепокоєння – аякже: робота має виконуватися, не може бути ніяких збоїв. Грегор самотній і тут – ні друзів, ні приятелів. -А сам Грегор? (питання дискусійне, учні голосують хто «за» і хто «проти»). Дійсно, чи намагається Грегор боротися із своєю комашиною зовнішністю? Він досить швидко усвідомив себе як «я – потвору», «я – комаху». Він бридкий навіть сам собі. Можливо, тому він бридкий і для інших. Таким чином, Грегора умертвили всі: і сім’я, і службовці, і він сам. Людині, якою б вона не була, потрібні добрі почуття, співчуття тих, хто знаходиться поряд. Тому проблема твору: людина одинока в цілому світі людей; вона живе інстинктами самозбереження: спочатку я, все інше – потім. Світ не зникає від того, що не стало однієї людини. Як і герой твору, Ф.Кафка жив у ірреальному світі, рятуючись від жахів світу. Як і герой твору, Ф.Кафка покинув цей світ, коли перестав бачити сенс подальшого власного існування. Здається, біль кожної людини увібрав у себе Кафка (а кожен хоч раз та відчув себе неосяжно самотнім). Це почуття письменника зуміла поетично відтворити російська поетеса Анна Ахматова у вірші «Подражение Кафке». V. Домашнє завдання. Написати твір-роздум «Самотність – важке почуття» або підготувати презентацію. |