МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ
ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ
ЗАКАРПАТСЬКЕ ТЕРИТОРІАЛЬНЕ ВІДДІЛЕННЯ МАН УКРАЇНИ
ХУСТСЬКА РАЙОННА ФІЛІЯ
Відділення: хімії та біології
Секція: медицина
Особливості захворювання Оніхомікоз, його причини, симптоми та наслідки
Роботу виконала:
Химинець Дарина Віталіївна,
учениця 9 класу,
Данилівського НВК
«ЗНЗ І-ІІІ ступенів – ДНЗ»
Хустської районної
державної адміністрації
Закарпатської області
Науковий керівник:
Шимон Людмила Василівна,
керівник секцій
Хустської районної філії ЗакМАН ХРЦНТУМ Хустської РДА,
вчитель вищої категорії
Ужгород – 2020
Особливості захворювання Оніхомікоз, його причини, симптоми та наслідки
Химинець Дарина Віталіївна
Хустська районна філія ЗакМАН
Хустський районний центр науково-технічної творчості учнівської молоді
Хустської районної державної адміністрації Закарпатської області
Крайниківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
Хустської райдержадміністрації Закарпатської області, 10 клас
Науковий керівник – Шимон Людмила Василівна,
керівник секцій Хустської районної філії ЗакМАН, учитель вищої категорії
ТЕЗИ
1. Оніхомікоз в перекладі з латині - поразка нігтів грибком. Симптоми грибкового ураження нігтів проявляються деформацією і зміною кольору нігтьової пластини, запаленням і набряком навколишніх тканин. Початкові стадії не супроводжуються клінічною симптоматикою. До лікаря пацієнти звертаються найчастіше при запущеній стадії хвороби.
2. Робота містить Вступ, Основну частину з двома розділами, висновки до цих розділів, загальний Висновок та Список використаної літератури. Розділи складені згідно вимог, мають посилання на авторство. Метою досліджень була оцінка ефективності лікування хворого на оніхомікоз з застосуванням медикаментозного та не медикаментозного лікування, також поширити серед людей інформацію про захворювання оніхомікоз, способи профілактики та методи уникнення цієї хвороби.
Об’єктом досліджень є захворювання оніхомікоз, як одне із досить неприємних, що призводить життя людини до болю нігтів та дискомфорту. Новизною наших досліджень є акумулювання долікарських засобів профілактики захворювання оніхомікоз із різних джерел, що дозволить кожному бажаючому обрати те лікування, яке йому найбільше підходять у конкретному випадку.
3. У вступі пояснюється, чому обрана саме ця тема, а тому, що мій дідусь захворів на грибок нігтів Оніхомікоз, це захворювання його дуже турбує, а саме болять нігті, інколи спостерігається зуд, дідусь неможе носити взуття свого розміру, тому, що воно давить йому на хворі нігті і викликає біль. Я не можу дивитися на дідусеві страждання і вирішила більше дізнатися про це захворювання і якось полегшити його страждання.
4. Перший розділ основної частини називається «Загальні поняття про захворювання Оніхомікоз» тут описуються характеристика захворювання, причини, симптоми та наслідки.
5. Другий розділ називається «Методи лікування, профілактика та запобігання захворювання оніхомікозу» де ми описали методи консервативного та народного лікування.
6. У висновку коротко описано: характеристику, причини, симптоми, наслідки захворювання оніхомікоз та методи його лікування.
ЗМІСТ
ВСТУП 4
ОСНОВНА ЧАСТИНА6
РОЗДІЛ 1. Загальні поняття про захворювання оніхомікоз 6
1.1. Характеристика захворювання оніхомікозу, як хвороби нігтів 6
1.2. Причини, що зумовлюють захворювання 7
1.3. Види грибкових захворювань нігтів 8
1.4. Симптоми та наслідки захворювання оніхомікозу 10
Висновок до першого розділу 11
РОЗДІЛ 2. Методи лікування, профілактика та запобігання захворювання оніхомікозу 13
2.1. Методи діагностики оніхомікозу 13
2.2. Консервативне лікування захворювання оніхомікозу 14
2.3. Народні методи лікування захворювання 17
Висновок до другого розділу 21
ВИСНОВОК 22
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ23
ДОДАТОК 24
ВСТУП
Яких би прогресивних висот не досягала медицина, а люди, які і колись, роками страждають на хвороби. Однією досить поширеною є захворювання Оніхомікоз.
Оніхомікоз – нігтьовий грибок на ногах може вражати шкірні покриви і нігтьові пластини. Зачіпати хвороба здатна як верхні, так і нижні кінцівки.
Спонукало нас досліджувати тему «Особливості захворювання Оніхомікоз, його причини, симптоми та наслідки» те, що мій дідусь захворів на грибок нігтів Оніхомікоз, це захворювання його дуже турбує, а саме болять нігті, інколи спостерігається зуд, неможе носити взуття свого розміру, тому, що воно давить йому на хворі нігті і викликає біль. Я не могла дивитися на дідусеві страждання і вирішила більше дізнатися про це захворювання щоб якось полегшити дідусеві страждання.
Метою досліджень була оцінка ефективності лікування хворого на оніхомікоз з застосуванням медикаментозного та не медикаментозного лікування, також поширити серед людей інформацію про захворювання оніхомікоз, способи профілактики та методи уникнення цієї хвороби.
В ході дослідження ми поклали перед собою завдання:
Визначити від чого виникає захворювання Оніхомікоз;
Зібрати дієві і водночас, доступні лікарські та долікарські засоби протидії оніхомікозу.
З’ясувати які народні методи лікування можна використовувати при хворобі оніхомікоз.
Об’єктом досліджень є захворювання оніхомікоз, як одне із досить неприємних, що призводить життя людини до болю нігтів та дискомфорту.
Предметом дослідження стали пошук і збір різних, медикаментозних та не медикаментозних способів, засобів запобігання, та лікування захворювання Оніхомікозу (література, довідники, сайти, мережі, Інтернет, опитування жителів села, бесіди з лікарями).
Новизною наших досліджень є акумулювання лікарських та долікарських засобів профілактики захворювання Оніхомікозу із різних джерел, що дозволить кожному бажаючому обрати ті, які йому найбільше підходять у конкретному випадку.
Практична частина вміщує інформацію про стан самопочуття мого дідуся, і загалом людей що хворіють на оніхомікоз. Відомості про медикаментозне та немедикаментозне лікування грибка нігтів та способи запобігання цьому захворюванню.
Наші дослідження дозволили зробити аналіз перебігу захворювання Оніхомікоз, на яке хворів мій дідусь Шимон Василь Васильович, тож можемо сказати, Що прояв цього захворювання спостерігався у лютому місії, після обстеження, лікар призначив лікування. В процесі лікування ми спостерігали, що покращення стану нігтів не спостерігалося досить довго і лише в травні ми звернули увагу, що зникло почервоніння навколо нігтьової пластинки та майже не спостерігався зуд. Вже в жовтні місяці можна було спостерігати значне покращення стану нігтів мого дідуся, а це зміна кольору нігтя, пом’якшення нігтьової пластинки та головне, біль майже не відчувалася. В листопаді, грудні січні хворий почував себе на багато краще, нігтьова пластинка гарно відростала, не спостерігався зуд та біль нігтів.
Працюючи над науково-дослідницькою роботою нам вдалося зясувати, які не медикаментозні методи лікування захворювання Оніхомікоз є більш дієві. Та як запобігти грибку нігтів.
Матеріали, зібрані в роботі, повинні допомогти людям звертати увагу на своє здоров’я, щоб запобігти та уникнути захворювання Оніхомікоз, а основними правилами життя будь-якої людини повинні бути:
носіння бавовняних шкарпеток, часта їх зміна;
носіння дихаючого взуття;
не ходити босоніж у громадських місцях для купання;
слідкувати, щоб ноги лишалися сухими впродовж дня;
ОСНОВНА ЧАСТИНА
РОЗДІЛ 1
ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ ПРО ЗАХВОРЮВАННЯ ОНІХОМІКОЗ
1.1. Характеристика захворювання оніхомікозу, як хвороби нігтів
Це дуже поширена патологія, яка легко передається від людини до людини і активізується при ослабленні імунітету. Грибкові захворювання нігтів – інфекція, яку необхідно лікувати місцевими і системними препаратами, щоб оздоровити нігтьову пластину. Для цього потрібна тривала терапія, яка включає не тільки медикаментозні методи, але й дієту. При тяжкому перебігу патології на пізніх стадіях можуть застосовуватися хірургічні способи лікування.
Це дуже поширена недуга грибкового характеру, спостерігається ураження нігтьової пластини. Спори інфекції проникають в структуру нігтя, найближчі шкірні покриви і заповнює міжклітинний простір, починає активне руйнування структури тканин. Як правило, мікоз на ранніх стадіях проявляється у вигляді зміни кольору пластини, іноді з’являється свербіння між пальцями, лущення. Потім починають тріскатися, кришитися нігті, заражаються сусідні тканини.
Оніхомікоз – нігтьовий грибок на ногах може вражати шкірні покриви і нігтьові пластини. Зачіпати хвороба здатна як верхні, так і нижні кінцівки. Грибок на нігтях є одним із дуже поширених варіантів дерматологічних проблем по всьому світу. За медичними даними патологія діагностується у 5-15 всього населення планети Земля. Відзначається, що є у чоловіків дещо вище захворюваність, особливо у літніх пацієнтів.
Захворювання на ногах викликають різні види мікроорганізмів, але симптоматичні прояви інфекції у них практично завжди однакові. Оніхомікоз зарази, тому лікування проводить лікар-інфекціоніст або дерматолог. Швидкий розвиток патологія виходить, якщо у людини є супутні системні недуги, ослаблений імунітет, після інших хвороб. Довгий час патологія може перебувати в латентному стані.
Оніхомікоз нігтів на пальцях рук
Вкрай рідко зустрічається ізольована форма патології. Часто наблюдется у хворих паралельне грибкове ураження нігтів: кисті рук і стопи ніг, нігтьові пластини. З-за відсутності загрози життю, яскравою симптоматики люди не відразу звертаються до лікаря, не проводять ретельну діагностику або лікування. З цієї причини оніхомікоз частіше вважають косметологічної проблемою. Зовнішні прояви на руках збігаються з ураженням ніг, але терапія відрізняється.
1.2. Причини, що зумовлюють захворювання
Людина заражається при попаданні на поверхню шкіри грибків агентів, в кровотік, глибокі шари дерми при появі пошкодження поверхні шкіри. Головним джерелом інфікування стає інша людина. Виділяють наступні ймовірні причини розвитку грибкової патології:
Тісний контакт з хворим оніхомікозом людиною. Загальне користування предметами гігієни, особистими речами (одягом та взуттям) призводить до потрапляння грибка в організм здорової людини, що стає причиною грибкової хвороби.
Відвідування місць загального користування. Більшість випадків зараження зафіксовано після відвідування сану, басейнів, спортивних залів.
Під час косметичних процедур (манікюр, педикюр), якщо майстер порушив правила обробки інструментів, які використовувалися при обслуговуванні хворого людини.
Порушення правил особистої гігієни. При відсутності контролю стану стоп, підвищеної пітливості, носіння синтетичної неякісного взуття ймовірність розвитку грибка на ногах значно підвищується.
Додатковими факторами ризику зараження виступають наступні стани: екземи, дерматити, порушення обміну речовин, захворювання судин, зловживання алкоголем, ожиріння, літній вік, бактеріальні інфекції шкіри.
1.3. Види грибкових захворювань нігтів
Для прогнозування лікування, подальшого розвитку лікарям необхідно визначити вид інфекції, тому що не всі грибки здатні вражати нігтьові пластини. Лікування буде ефективним при точній діагностиці, яка різновид грибка на ногах вразила організм людини. Це пов’язано з різною чутливістю груп збудників до конкретних препаратів. Деякі мікроорганізми характерні для конкретних географічних зон, але певні види зустрічаються повсюдно.
Кожна така інфекція має типові стадії розвитку і симптоми оніхомікозу. Найбільш поширені збудники хвороби:
дріжджові гриби;
дерматофіти;
плісняві гриби.
Це група недосконалих грибів, вони здатні викликати хвороби волосся, шкіри, нігтів. Як правило відбувається розвиток мікроорганізмів при зниженні загального імунітету. У здорових людей, які зміцнюють свою імунну захист, оніхомікоз з-за дерматофітів виникає вкрай рідко. Інфекція передається від тварин, інших людей (носіїв), але головним резервуаром є ґрунт.
Спори грибків можуть зберігатися в землі, піску довгі роки. Бурхливий розвиток грибка відбувається на загиблих кератиноцитах – це клітини, які мають великий вміст кератину в складі. Існують наступні види дерматофітів, які вражають нігтьові пластини людини:
Trichophyton rubrum. Цей вид вражає, як правило, кінчик пластини, потім поступово інфекція поширюється по всій поврехності до кореня. Розвивається, як правило, відразу на кількох пальцях різних або однієї кінцівки. У 70% випадків відбувається ураження нігтів на ногах, вони зовні стає загрубілим, потовщеним, може почати розшаровуватися. Якщо уважно оглянути шкіру, то можна помітити лущення, сухість, що говорить супутньому ураженні епітелію.
Trichophyton mentagrophytes (interdigitale). Цей вид збудника провокує розвиток білого поверхневого оніхомікозу. Цей грибок любить вологу, підвищений ризик заразитися їм в саунах, басейнах або ванні. Один з головних ознак патології – поразка осередкового типу великих пальців ніг і вкрай рідко на руках. Як правило, у всіх хворих паралельно розвивається ураження шкіри між пальцями.
Інші дерматофіти. Крім описаних вище видів збудників існують і інші представники цього сімейства: Epidermaphyton flocсosum, Trichophyton violaceum, Trichophyton schoenleinii.
Дріжджові гриби роду candida
Це одні з найбільш поширених збудників оніхомікозів. Мешкають вони на слизових оболонка, поверхні шкіри і це вважається нормою, тобто безпосереднього контакту з іншими хворими для розвитку патології не потрібно. Провокуючим фактором стає зниження загального імунітету організму, гриби починають поширюватися на область нігтів.
Одна з особливостей виду полягає в тому, що не утворюється міцелій. З цієї причини уражається рідкість поверхню нігтьової пластини. Для початку розвитку інфекції типово поширення з проксимального кінця (під шкірним валиком від кореня). З розвиток дріжджового грибка відбувається відшарування поверхневої плівки, це призводить до втрати блиску пластини. Статичні оніхомікози, які викликали candida, найчастіше локалізуються на руках (зазначено у 60% випадків). Основні збудники дріжджового грибка:
C.tropicalis;
C.parapsilosis;
C.albicans.
Плісняві гриби
Понад 40 збудників цієї групи можуть спровокувати розвиток оніхомікозу. Поширені вони повсюдно, виділити одне джерело інфекції складно, мікроорганізми не мають переважний шлях зараження людини. Поразка плесневелыми грибкам відбувається рідко, але при діагностиці, лікуванні вони можуть викликати серйозні труднощі. Пов’язано це з тим, що відсутні типові симптоми. Без спеціалізованого бактеріологічного аналізу, тільки за клінічними спостерігаємо складно відрізнити дану форму від дерматофітів.
Дана група мікроорганізмів вимагає особливого лікування. Це стає причиною тим, що пацієнти з цим типом оніхомікозу безуспішно і довго лікуються з-за неправильного діагнозу. Уражаються в більшості випадку нігті на ногах. Часті збудники цієї патології наступні:
Alternaria;
Aspergillus (різні види);
Scopulariopsis brevicaulis;
Fusarium.
1.4.Симптоми та наслідки захворювання оніхомікозу
Симптоми оніхомікоза відрізняються в залежності від причини грибкової інфекції.
Крайовий оніхомікоз – рання стадія грибка. Супроводжується незначними змінами в крайовій частині нігтьової пластинки, які візуалізуються у вигляді вузьких сірих смужок.
Нормотрофічний оніхомікоз проявляється зниженням блиску пластинки, але збереженням фізіологічної товщини.
Симптоми цього виду грибкової інфекції:
Забарвлення плям від білого до сіро-жовтого;
Втрата блиску нігтів;
Підвищення ламкості.
Візуально форма проявляється зміною зовнішнього вигляду нігтьового ложа. Воно стає картатим за рахунок наявності окремих секторів, що представляють собою обмеження ділянок ураження.
Поступово з-під нігтя з'являється сірий вміст. Дерматологи виявляють нормотрофічний оніхомікоз по дистальній або латеральній поразкці. Піднігтьового гіперкератоз (підвищене зроговіння) не призводить до збільшення товщі нігтя.
Гіпертрофічний оніхомікоз має специфічний симптом - утворення поїдені по краю нігтьового ложа. Гіпертрофія пластинки призводить до потовщення товщини нігтя.
Клінічні ознаки захворювання характеризуються появою атипового малюнка нігтів. Виражений больовий синдром при ходьбі на тлі захворювання вимагає проведення знеболюючого лікування разом з протигрибковими препаратами.
Щоб не допустити гіпертрофічний оніхомікоз, слід починати лікування при виявленні початкових ознак грибкової інфекції - потовщення піднігтьових валиків і поява гіперкератозу (оніхауксіс). Розвиток гіпертрофії обумовлює тривалі терміни терапії захворювання. Для повної елімінації збудника необхідно близько 2 років.
Гіпертрофічний оніхомікоз проявляється у вигляді 3 морфологічних форм:
Тотальний оніхомікоз - масивне ураження рогових мас;
Бічний оніхомікоз - гіперкератоз бічних частин пластинки;
Дистальний оніхомікоз - локалізація грибка під вільною частиною нігтьового ложа.
Починається захворювання поразкою дистальної частини. Без кваліфікованого лікування протягом місяця пошкодження призведе до тотального зміни платівок нігтів.
Висновок до першого розділу
Грибок на нігтях ніг зустрічається в 10 разів частіше, ніж грибок на нігтях рук. Існує декілька стадій грибка нігтів:
на першій стадії форма і блиск пластини зберігаються, проте в товщі нігтя з'являються сіро-жовті смуги і плями, нігті стають ламкими;
для другої стадії характерно потовщення нігтьової пластини і жовто-коричневе забарвлення, інфекция охоплює більш ніж половину нігтя і його основу;
на третій стадії ніготь витончується і відділяється від нігтьового ложа, вражається вся площа нігтьової пластини, іноді з'являється неприємний запах и відчуття болю. В таких випадках нерідко доводиться видаляти весь ніготь хірургічним шляхом;
при перших ознаках оніхомікоза необхідно відразу звернутися до фахівця, інакше до захворювання може приєднатися бактеріальна інфекція. Як результат може виникнути пароніхія – запальний процес нігтьового валика зі значним набряком, болем, почервонінням і локальним підвищенням температури.
РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ ЛІКУВАННЯ, ПРОФІЛАКТИКА
ТА ЗАПОБІГАННЯ ЗАХВОРЮВАННЮ ОНІХОМІКОЗ
2.1. Методи діагностики оніхомікозів
Дослідження засновані на візуальному огляді зараженої ділянки, який може стати привід для постановки лікарем попереднього діагнозу. Потім береться зішкріб або відрізають маленький шматочок, який має видимі пошкодження. Матеріал вивчають під мікроскопом, проводять посів на середовище Сабуро. Якщо ці аналізи показують наявність міцелію грибка або спір, це служить підтвердженням оніхомікозу. Це стає підставою для призначення лікування.
Мікробіологічне дослідження матеріалу, взятого з уражених нігтів, має встановити, по-перше, інфекційну природу захворювання і показати, що збудник - гриб і, по-друге, вид або хоча б рід цього гриба. Перше завдання вирішується майже завжди успішно, для цього потрібно тільки мікроскопічне дослідження матеріалу. Друге завдання вирішується рідко і з успіхом не більш ніж у половині випадків. Для встановлення виду збудника потрібно посів матеріалу на живильне середовище з наступною ідентифікацією виділеної культури. Ці методи складніше, ніж звичайна мікроскопія, і займають чимало часу. Разом з тим тільки встановлення виду збудника, отриманого в культурі, дозволить визначити етіологію оніхомікозу. Знання етіології визначає вибір системного протигрибкового засобу, тому системне лікування краще не починати, не дочекавшись відповіді лабораторії. Проте відповідь дають далеко не завжди. Винним у цьому часто виявляється лікар.Збір матеріалу
Правильний збір матеріалу з уражених нігтів - запорука успішного мікробіологічного дослідження. Забираючи матеріал, не завжди захоплюють ділянки нігтя, що містять життєздатні гриби. Нежиттєздатні гриби в культурі, природно, не виростуть, і їх вигляд встановити не вдасться.
Ділянка нігтя, який треба взяти, визначається формою оніхомікозу. Так, при поверхневій формі оніхомікозу слід робити зскрібки з поверхні нігтьової пластинки. При найпоширенішою дистальної подногтевой формі найбільш життєздатні гриби розташовуються під нігтьової платівкою. Матеріал, який направляють на дослідження, повинен включати не тільки обрізок нігтьової пластинки, але і зішкріб з нігтьового ложа, з-під пластинки. Крім того, слід захоплювати і області незміненого нігтя, оскільки на кордоні між ними і ураженими ділянками нігтя розташовуються найактивніші гриби. При проксимальній подногтевой формі брати матеріал важко. У цих випадках іноді, особливо якщо збираються проводити гістологічне дослідження або диференціальну діагностику, вживають біопсію нігтя, зрідка використовують бормашину. При пароніхія роблять зіскрібки з проксимального валика і з-під нього. У всіх випадках, щоб уникнути бактеріальної контамінації, перед взяттям зразка слід обробити ніготь етиловим спиртом
2.2. Консервативне лікування захворювання оніхомікозу
Для успішної терапії знадобиться кілька місяців комплексного лікування. Сюди входять препарати місцевого і системного застосування, дієта, зміцнення імунітету. Лікування грибкових захворювань нігтів ніг проводиться за допомогою наступних методів:
системні протигрибкові препарати;
курс фізіопроцедур, які покращують кровотік в стопах і кистях рук;
уражені ділянки обробляють місцевими засобами проти інфекції (протигрибковими лаками, мазями, гелями), для профілактики захоплюють навколишні шкірні покриви;
видалення уражених тканин консервативним або хірургічним шляхом, якщо підтверджено сильне потовщення або тотальне ураження;
застосування медикаментів, які покращують кровотік до кистей рук, периферичним тканинам ніг.
Прийом системних антибіотиків. Для надійного та ефективного лікування грибкових захворювань необхідно обов’язково застосовувати системні протигрибкові препарати. Їх дія спрямована на знищення збудника. Спори грибка можуть довгий час знаходиться в інкубаційному періоді в паросткової зони, при цьому вони зберігають життєздатність, тому дуже важливо домогтися їх знищення.
По мірі зростання пластини спори піднімаються і переходять в активну фазу, продовжуючи викликати патологічний процес. З цієї причини лікування протигрибковими системними препаратами проводять довго час, щоб повністю відросла здорова, нова нігтьова пластина. Це буде вказувати на те, що росткова зона очищена від спор. Для цих цілей часто використовують наступні медикаменти:
Кетоконазол, Гризеофельвин. Для лікування ніг п’ють один з цих препаратів від 9 до 18 місяців, для терапії рук – від 4 до 6 місяців. Ці ліки допомагають у 40% випадків забезпечити виліковування від оніхомікозу. Якщо разом з ними проводять видалення хірургічним шляхом палстины, то успіх підвищується до 60%.
Ітраконазол. Його можуть прописати за двома схемами – пульс-терапія і безперервний курс. В останньому випадку тривалість лікування становить від 3 до 6 місяців. Пульс-терапія має схему 1 тиждень прийому через 3 відпочинку. Для лікування рук вистачає 2 курсів, для стоп – 3-4. Спостерігається повне лікування у 85% випадків навіть без видалення.
Часто застосовується Тербинфин для терапії онихомкоза стоп і рук. У першому випадку необхідний курс 3 місяці, в другому – 1,5. Позитивний результат наголошується в 90-94% випадків.
Флуконазол. Для терапії рук його використовують 6 місяців, для лікування ніг від 8 до 12. Спостерігається позитивний результат у 80-90% пацієнтів.
Місцеве лікування нігтьового грибка. Це ще одна складова комплексного лікування, що проводиться на фоні прийому системних препаратів і не замінює її. Домогтися повного одужання тільки місцева терапія не допоможе, тому уникнути необхідності приймати протигрибкові препарати у вигляді таблеток, розчинів або капсул можливості уникнути немає. Це пов’язано зі здатністю спір тривалий час зберігати життєздатний стан в зруйнованих тканинах. Місцеві препарати не здатні проникнути в ці ділянки.
Лікування цим методом оніхомікозу направлено на обробку нігтьового ложа або нігтя засобами, які випускаються у формі лосьйону, лаку, крему, мазі або спрею. На даному етапі рекомендованими. Ефективними засобами місцевого дейсвтия вважаються наступні препарати:
кошти з клотримазолом у складі: Кандібене, Имидил, Амиклон, Канізон;
препарати з миконазолом: Микозон, Дактарін;
медикаменти з бифоназолом: Бифосин, Бифоназол, Бифасам, Микоспор;
кошти эконазола, приміром, Певарил;
препарати изоконазола: Травокорт, Травоген;
кошти тербінафіну: Бинафин, Миконорм, Атифин, Ламізил;
медикаменти нафтифина, приміром, Экзодерил;
кошти аморолфина (Лоцеріл);
препарати циклопироксоламина: Фонжиаль, Батрафен.
Видалення нігтьової пластинки. Існує два варіанти цієї процедури – консервативний і хірургічний. Перший метод проводиться за допомогою кератолітичну пластирів, здатних розм’якшити тканини. Після використання цих коштів вдається безболісно і легко видалити уражену ділянку за допомогою негострого скальпеля або звичайних ножиць. Для консервативного видалення на даний момент застосовуються такі варіанти пластирів:
Уреапласт 20%;
Онихопласт 30%;
набір Микоспор;
Саліцилової-хинозолово-димексидный пластир.
Ці ліки можна купити в аптеці або замовити в рецептурному відділі. Перед використанням складу проти грибкового захворювання на здорові ділянки шкіри поруч з ураженими наклеїти звичайний лейкопластир, щоб захистити від дії кератолитика. Далі наносять шаром до 2 мм масу, і закріплюють простим пластиром на 2-3 доби. Потім отклеивают його, знімають залишки кошти і скальпелем зскрібають розм’яклі тканини. Процедуру повторюють, поки вся нігтьова поверхня не буде видалена і залишиться тільки голе ложі.
Хірургічний метод вважається більш ефективним, ніж консервативний, тому що прибирає не тільки уражені ділянки, але і дозволяє очистить ложе від ороговілих лусочок, де спори грибка можуть продовжувати жити і викликати рецидив захворювання. Клінічні дослідження підтверджують, що при хірургічному видаленні ніхтьової пластинки ефективність лікування значно вища, робляють процедуру наступним чином:
Накладають джгут на основу пальця.
Обробляють поверхню антисептиком (будь-яким).
В бічні поверхні пальця вводять місцевий анестетик.
Під вільний край вводять пінцет з лівого або правого кута.
Просувають інструмент до підстави.
Выворачивающим рухом відокремлюють пластину.
Очищають ложе від скупчення рогових пластинок.
Порошковим сорбентом з антибіотиком зрошують нігтьове ложе.
Зверху накладається стерильна пов’язка.
2.3. Народні методи лікування захворювання
Усунути неприємні симптоми оніхомікозу можна за допомогою антибактеріальних, антисептичних і антимікотичним коштів, які належить використовувати всередину і зовнішньо. Призначає їх дерматолог, і запропоновані дози важливо не порушувати. Крім аптечних засобів можна задіяти методи альтернативної медицини, які стають надійним допоміжним засобом, прискорюють природний процес одужання. У боротьбі з грибковою флорою лікарі дають такі цінні рекомендації:
основа інтенсивної терапії – прийом протигрибкових засобів, доповненням вважається народне лікування грибка на ногах у домашніх умовах при відсутності алергічної реакції на рослинні компоненти;
з народних рецептів можна приготувати домашні гарячі ванночки з харчової соди; не перешкодить використовувати водні і спиртові склади зовнішньо, якісно обробляючи такими вогнища патології;
додатково необхідно дотримуватися правил особистої гігієни, ретельно мити стопи, піддати взуття термічній обробці, продезінфікувати. Важливо своєчасно визначити причину патології і грамотно усунути її.
Після зараження видима симптоматика грибка виникає не відразу. При загостренні атрофічних процесів діяти потрібно негайно, головне – порадитися з лікарем і грамотно підібрати рослинні компоненти в рецепті. Нижче представлений список цілющих трав, які здатні знищити патогенну мікрофлору.
Наприклад, на ранній стадії недуги можна задіяти часникову настоянку, теплі ванночки з харчовою содою або перекисом водню. У запущених клінічних картинах перевагу бажано віддавати натуральному гасу, аплікаціями з оцтовою есенцією. Високою ефективністю відрізняються народні засоби на основі березового дьогтю з бактерицидними і протигрибковими властивостями.
2.4. Контроль за поведінкою хворого
Контроль за поведінкою хворого повинен бути постійним, через те, що хворий може мати сильно проявлені симптоми, які потім важко усунути.
Як саме усунути ці симптоми? Це питання дуже актуальне в наш час, хоча є дуже мало людей компетентних у ньому.
Працюючи над науково-дослідною роботою ми обрали саме процес контролю за поведінкою хворого. Це мій дідусь, житель села Данилова Шимон Василь Васильович. У віці 70 рік він хворіє на грибок нігтів – оніхомікоз. Про те що це захворювання оніхомікоз ми дізналися після того, як дідусь пройшов обстеження у лікаря, де здавав всі потрібні аналізи. Ця хвороба виникла у нього 2 роки тому.
Після обстеження та результатів аналізів лікар призначив дідусеві комплексне медикаментозне лікування поєднуючи зовнішні та внутрішні препарати, позаяк грибок нігтів у віці 70 років лікується дкже важко. В рецепті лікар прописав мазь екзодерил та капсули дифлюкан, які хворий приймав 1 раз на день 6 місяців та мазав мазю кожний вечір на розпарені та чисті нігті. Пройшовши лікування ми спостерігали покращення стану хворого, а саме пройшов зуд біля нігтьової пласинки.. Після двох місяців лікування лікар призначив лак від грибка Nailexpert, яким дідусь користувався ще 2 місяці. Покращення нігтьової пластинки спостерігалося, але видно було, що захворювання, ще не пройшло. Препарати, які хворий використовував для лікування є досить дорогими тож дідусь робив перерви і використовував народні методи лікування грибка нігтів, а саме за допомогою чайного гриба, який має противірусну та антибактеріальну, протигрибкову, антисептичну дію.
Після тривалого лікування народними методами ми бачили позитивний результат в боротьбі з недугою, але повного одужання не спостерігалося. Тоді ми знову ще місяць використовували медикаментозне лікування, замінюючи його на народний метод лікування. Останні два місяці мій дідусь користується препаратом оніхоцид це олівець. Вже бачимо, що нігтьова пласинка відростає і при основі нігтя виглядає здоровою.
Наші дослідження дозволили зробити аналіз перебігу захворювання
Оніхомікоз, на яку хворів мій дідусь Василь , тож можемо сказати, Що прояв цього захворювання спостерігався у лютому місяці. В процесі лікування ми спостерігали, що покращення стану нігтів не спостерігалося досить довго і лише в травні ми звернули увагу, що зникло почервоніння навколо нігтьової пластинки та майже не спостерігався зуд. Вже в жовтні місяці можна було спостерігати значне покращення стану нігтів мого дідуся, а це зміна кольору нігтя, пом’якшення нігтьової пластинки та головне, біль майже не відчувалася. В листопаді, грудні січні хворий почував себе на багато краще, нігтьовав пластинка гарно відростала, не спостерігався зуд та біль нігтів.
Лікар, який лікує мого дідуся задоволений результатом і радить продовжувати ретельний догляд за нігтями. Раз в два тижні ми підрізаємо нігті і все більше, вони виглядають здоровішими. Якщоб мій дідусь був молодшим то недугу булоб легше побороти.
На даний момент ми особливу увагу звертаємо на взуття, яке носить наш дідусь, а саме, носить шкіряне, влітку відкрите, чи з натуральної тканини взуття.
Висновок до другого розділу
Матеріали, зібрані в роботі, повинні допомогти людям звертати увагу на своє здоров’я, щоб запобігти та уникнути захворювання Оніхомікоз, а основними правилами життя будь-якої людини повинні бути:
носіння бавовняних шкарпеток, часта їх зміна;
носіння дихаючого взуття;
не ходити босоніж у громадських місцях для купання;
слідкувати, щоб ноги лишалися сухими впродовж дня.
ВИСНОВОК
Опрацювавши теоретичні джерела, та провівши практичні дослідження проблеми захворювання оніхомікоз, ми з’ясували наступне:
Оніхомікоз – нігтьовий грибок на ногах може вражати шкірні покриви і нігтьові пластини. Зачіпати хвороба здатна як верхні, так і нижні кінцівки, частіше вражаються нігті на ногах. Грибок на нігтях є одним із дуже поширених варіантів дерматологічних проблем по всьому світу.
Лікування слід починати лише після підтвердження грибкової природи захворювання.
Найбільш частим збудником оніхомікозів є дерматофіти.
Роль дріжджоподібних та пліснявих грибів треба оцінювати в кожному окремому випадку. Найчастіше кандиди є вторинною інфекцією, а плісняві гриби – сапрофітною флорою на попередньо ушкодженій шкірі.
Ефективність місцевої терапії поступається системній, крім незначної частки випадків дистального ураження.
Показники виліковності при грибковому ураженні нігтів на руках становлять 80–90%, при такому на ногах – 70–80%. Випадки неефективності лікування мають бути ретельно вивчені. В таких випадках застосовують альтернативний препарат або здійснюють видалення нігтів з наступним лікуванням, що має тривати до повного відростання нігтя.
Людина заражається при попаданні на поверхню шкіри грибків агентів, в кровотік, глибокі шари дерми при появі пошкодження поверхні шкіри. Головним джерелом інфікування стає інша людина.
Хірургічний метод вважається більш ефективним, ніж консервативний, тому що прибирає не тільки уражені ділянки, але і дозволяє очистить ложе від ороговілих лусочок, де спори грибка можуть продовжувати жити і викликати рецидив захворювання
Можна також використовувати немедикаментозне лікування, яке потребує багато часу та терпіння.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Бойко С. Ю. Онихомикозы: эпидемиология, лечение, профилактика // Проблемы медицины. - 1999. - № 1-2. – С. 22-24.
2. Глухенький Б. Т., Заруцькая Н. П., Волосюк И. В. Дерматофиты – основные возбудители онихомикозов // Проблемы медицины. - 1999. - № 5. - С. 44-45.
3. Дюдюн А. Д., Захаров С. В., Горбунцов В. В. Методи дослідження в дерматології: Навч. посібник. – Дніпропетровськ, 2009. - 135 с.
4. Липницкий Ф. В., Антонов В. А. Современная таксономия возбудителей особо опасных микозов // Проблемы мед. микологии. - 2005. - Т. 7, № 4. - С. 21-23.
5. Рукавишникова В. М. Современные проблемы микозов стоп. – М., 1989. – 82 с.
6. Руденко А. В., Коваль Э. З., Рыжко П. П, Заплавская Е. А. Онихомикозы: диагностика, этиология, эпидемиология, лечение. – К., 2007. - 284 с.
7. Сергеев Ю. В., Шпигель Б. И., Сергеев А. Ю. Фармакотерапия микоз
8. Сергеев А. Ю. Эволюция антимикотиков и революции в терапии микозов // Успехи медицинской микологии. - Т. 1. - М., 2002. – С. 111–112.
9. Сергеев Ю. В., Сергеев А. Ю. Онихомикозы. Грибковые инфекции ногтей. – М.: ГЭОТАР – Медицина, 1998. - 126 с
ІНТЕРНЕТ РЕСУРСИ:
https://healthday.in.ua/zakhvoryuvannya/onikhomikoz-nihtiv
https://moyezdorovya.com.ua/onihomikoz-gribok-nigtiv/
https://noilluk.netlify.com › zaxvoryuvannya
https://www.obozrevatel.com.
Додатки
Цілющі трави та методи,
які здатні знищити патогенну мікрофлору захворювання оніхомікозу
| Назва цілющого засобу | Фармакологічні властивості |
| оцет | створює кисле середовище, яка винищує поширення суперечка, скорочує вогнища патології. |
| йод | володіє дезинфікуючим і антисептичну дію; безпосередньо впливає на збудника, знищуючи його. |
| чайний гриб | має противірусну та антибактеріальну, протигрибкову, антисептичну дію. |
| перекис кисню | засіб відрізняється знезаражувальними властивостями, ефективно на ранньому етапі хвороби. |
| чистотіл | рослинний антисептик з бактерицидні та протизапальні властивості, діє локально. |
| прополіс | має бактерицидну, фунгіцидну та бактеріостатичну дію; знімає свербіж, запалення, допомагає загоєнню ран |
| лимон | створює кисле середовище, у якій патогенні грибки припиняють свого розмноження, гинуть. |
| білизна | це агресивна речовина, яка руйнує спори грибів, перешкоджає формуванню нових вогнищ патології. |
| календула | перешкоджає руйнуванню нігтьової пластини, відновлює уражені тканини, знижує активність патогенної флори |
| цибулю і часник | це народні противірусні засоби, які при місцевому застосуванні діють тільки на проблемну зону, вбивають інфекцію. |
| кава | знімає свербіж, запалення, печіння і внутрішній дискомфорт при прогресуючому грибку. |
| морська сіль | ще один бактерицидний компонент, який використовують для приготування в домашніх умовах лікувальних ванн. |