Ім'я файлу: системний аналіз.docx
Розширення: docx
Розмір: 625кб.
Дата: 27.10.2021
скачати
Пов'язані файли:
Artemenko_magistr.pdf
Мазур_курсовий,_жаростійкий_бетон.docx
завд. кредитування підприємств.doc
товарознавство виправлена курсова.docx
ТОВАРОЗНАВСТВО КУРСОВА ТКД11 ПАНТЕЛЕЄВА.docx
Ігнатов(5) (1).docx
Касянчук_ОснПідпр_Марк-11.docx
Концепції простору й часу.docx
геніті тагуті.docx
женщтна.rtf

`Міністерство освіти і науки України

Київський національний університет будівництва і архітектури

Кафедра технології будівельних конструкцій і виробів

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА

з дисципліни «Основи системного аналізу»

на тему: «Вибір оптимального варіанта здійснення часткового процесу»

Виконала: студентка групи ТБКВіМ-32

Явтушенко М. Ю.

Перевірила: Майстренко А. А.

Київ 2021

Вихідні данні

Стадійні процеси № 8,7,6,5.

Критерій вибору оптимального варіанту – мінімальні витрати на труд.

Склад стадійних процесів

Номер стадійного процесу
Номер операцій, які включені до стадійного процесу
Варіанти виконання операцій
Затрати на операції

Сумарні
Труд
Енергія
Обладнання
Матеріали

8
1
1
9
2
3
3
1

2
10
2
3
1
4

3
10
2
1
4
3

2
1
11
1
5
5
1

2
12
3
3
3
3

3
10
2
5
1
2

3
1
11
2
4
2
3

2
13
1
5
4
3

3
12
2
3
4
3

7
1
1
12
1
5
3
3

2
11
4
1
5
1

3
12
3
4
2
3

2
1
14
3
2
4
5

2
15
2
3
5
5

3
14
1
1
6
6

3
1
6
2
2
1
1

2
7
1
2
3
1

3
6
1
1
1
3

4
1
8
3
1
3
1

2
8
2
2
2
2

3
8
1
1
1
5

6
1
1
12
1
4
2
5

2
13
2
2
5
4

3
11
3
2
2
4

2
1
14
4
3
3
4

2
12
2
4
2
4

3
10
1
4
3
2

3
1
8
2
1
2
3

2
9
2
2
2
3

3
9
3
2
1
3

4
1
8
2
2
3
1

2
7
1
2
2
2

3
9
3
2
2
2

5
1
8
3
2
1
2

2
7
2
1
2
2

3
9
0
3
4
2

5
1
1
15
4
4
4
3

2
13
2
2
4
5

3
13
3
3
4
3

2
1
9
2
2
2
3

2
12
1
1
5
5

3
14
1
1
6
6

3
1
7
2
2
1
2

2
8
3
3
1
1

3
6
2
2
1
1





Системний опис об’єкта дослідження

Об'єктом наукового дослідження є предмет або явище матеріального світу, які існують незалежно від людської свідомості або їх відображення в людській свідомості. Об'єкт дослідження може бути як матеріальним (атом, теплота, швидкість тощо), так і теоретичним (абсолютно чорне тіло, ідеальний газ, крапка тощо). Матеріальні об'єкти дослідження поділяються на натуральні (природні), що існують у природі, та штучні (технічні), створені цілеспрямовано. Штучні об'єкти поділяються на технічні об'єкти та процеси. Особливістю технічних об'єктів с їх цілеспрямоване створення за певним образом.

Створення єдиної методики сучасної інженерної діяльності як взаємозв'язаних процесів дослідження та проектування технічних об'єктів ґрунтується на використанні системного підходу, що дає змогу розглядати об'єкт дослідження і об'єкт проектування як технічну систему, призначену для виконання заданих функцій і взаємодії зі зовнішнім середовищем.

Система — це єдине ціле, що складається із певним чином зв'язаних між собою елементів. Тобто, якщо між елементами скінченної множини існують певні відношення, то ці елементи утворюють систему. При об'єднанні елементів у систему вона отримує додаткові властивості, які відсутні в окремих елементах. Наприклад, механічна коливна система складається із тіла певної маси і пружного елемента, які мають властивість коливатися з певною власною частотою. Кожен із цих елементів, взятий окремо, неспроможний генерувати коливання.



Розглянемо введені для визначення системи поняття.

Множина — це сукупність реальних або уявних об'єктів — елементів множини.

Елемент — це частина системи, яка на певній стадії дослідження не поділяється, При наукових дослідженнях у механіці це може бути тверде тіло, в хімії — атом чи молекула, в ядерній фізиці — елементарні частинки, в біології — клітина тощо. При дослідженнях у логіці елементами логічної системи є поняття, судження тощо. Розрізняють два види технічних систем: технічна система-об'єкт, елементами якої є матеріа­льні тіла, та система-процес, елементами якої є дії. Спільним для обох видів систем є наявність двох типів множин для їх опису: множина елементів та множина зв'язків між елементами.

При системному описі об'єкта використовуються поняття структу­ри та функції. Структуризація системи полягає у вирізненні в ній цих двох множин.

Структура системи S характеризує її внутрішню організацію. Вона описується множиною елементів системи Е = {е1, е2, еЗ,...} та множиною відношень між ними К = { г1, г2, гЗ, ...}, тобто

S={Е,К}.

Функція системи, або поведінка системи, визначається як послідовність у часі її станів. Стан системи — це сукупність значень властивостей системи в певний момент часу. Штучна, або технічна, система має певне призначення, що визначається метою її створення. Мета створення технічної системи повинна забезпечити її задану поведінку, або функцію. Тому технічна функція штучної системи визначається її цілеспрямованою поведінкою. Процес тривалої реалізації технічною системою власної функції називається функціонуванням.

Взаємозв'язок між функцією та структурою системи є одним із найважливіших елементів загальної теорії систем. Він декларується такими постулатами.

Функція системи однозначно задається її структурою, бо одна структура може реалізувати тільки одну функцію.

Функція не визначає структуру системи однозначно, бо одна й та ж функція може бути реалізована різними структурами.

Стан системи може бути визначений вектором, компонентами якого є окремі властивості системи. Властивості системи характеризуються її параметрами, під якими розуміють будь-яку характеристику системи, що становить інтерес для дослідника і піддається спостереженню або вимірюванню. Поняття стану системи пов'язане, своєю чергою, з її взаємодією із зовнішнім середовищем.

Зовнішнє середовище включає все, що не належить до системи. Кожен об'єкт дослідження оточує зовнішнє середовище, з яким він взає­модіє, зазнаючи впливу теоретично необмеженої кількості різних дій. Навіть виділення об'єкта із зовнішнього середовища для дослідження вже змінює його. При виділенні об'єкта для дослідження врахувати всі ці впливи неможливо (рисунок 1.5). Тому чим більша їх кількість врахована, тим точнішим буде результат дослідження. В реальних дослідженнях обмежуються врахуванням впливу зовнішніх систем, у яких хоча б один елемент взаємодіє через вхід-вихід із системою, що вивчається. При цьому дослідник не обов'язково бере до уваги всі знайдені ним впливи, досить врахувати лише суттєві.



Структура технологічних систем

Щоб простежити особливості єдиного процесу дослідження та проектування в техніці, розглянемо деякі поняття, пов'язані із проектною діяльністю.

Процес дослідження тісно пов'язаний з побудовою технологічних систем.

Методологія проектування — сукупність правил, що визначають послідовність та зміст логічних дій при проектуванні технічної системи безвідносно до її складності чи призначення.

Складність проектування сучасних технічних систем постійно зрос­тає. Як підійти до процесу проектування сучасної складної технічної системи? Очевидно, що завдання проектанта полягатиме передусім у розробці варіантів та виборі кращого принципу функціонування технічної системи. Вхідними даними на цьому етапі є множина відомих явищ, фізико-хімічних ефектів та законів природи, цілеспрямоване використання яких дасть змогу сформувати принцип дії або функціонування. Другим етапом проектування буде конструювання технічної системи, яка забезпечить реалізацію принципу функціонування.

Основні принципи побудови технічних систем

Процес проектування технологічних систем починається з аналізу заданої службової функції. Одна й та ж службова функція технічної системи може бути реалізована по-різному. Тоді виникає декілька варіантів принципів дії.

Розглянемо, наприклад, технічну систему, службова функція якої полягає в запозиченні переміщення повзуна на задану величину у та повернення в початкове положення при одному оберті вхідного вала: х=1 оберт, (рисунок а). Принципові схеми реалізації цієї службової функції представлені на (рисунок б, в). Для того щоб оцінити, який принцип дії кращий, необхідно кожен варіант принципу функціонування реалізувати за допомогою конструктивних елементів і деталей. Оскільки для одного й того ж принципу функціонування можуть бути вибрані різні варіанти деталей та їх конструктивних елементів, то виникнуть різні варіант конструкції технічної системи. Тепер вибір кращого принципу функціонування ускладниться необхідністю врахування ще й кращого варіанта конструкції. Кожну конструкцію технічної системи слід оцінювати за критеріями, що визначаються умовами її створення чи експлуатації (вартість, надійність, маса, габаритні розміри тощо). Варіанти, що задовольняють задані вимоги, утворюють множину допустимих варіантів, серед яких пояснюється пошук оптимального.



Таким чином, технічний об'єкт необхідно розглядати в двох аспектах: як систему функцій об'єкта, що визначає принцип його функціонування, та як систему конструктивних елементів для реаліза­ції цих функцій. Відповідно матимемо два аспекти опису об'єкта проектування:

  • функціональний опис , елементами якого є множина простих функцій та множина відношень між ними, які створюють прин­цип функціонування або функціональну структуру об'єкта;

  • технічний (елементний) опис , елементами якого є множини конструктивних елементів Е та відношень між ними, які створю­ють технічну (елементну) структуру об'єкта.

Процес проектування — послідовність логічних дій створення ще неіснуючої технічної системи. Він складається із проектних операцій. Процес проектування технічної системи поділяється на два види: функціональне проектування, при якому формується принцип її функціонування, та технічне проектування, коли на основі обраного принципу функціонування створюється конструкція технічної системи.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас