Вибір монтажних кранів
Вибір монтажного крану по технічних параметрах починають з визначення наступних даних: ваги елементів, які будуть монтувати, монтажного оснащення і вантажозахватних пристроїв; габаритів і проектного стану елементів у повнозбірній будівлі. На основі цих даних вибирають групу елементів, які характеризуються максимальними монтажними параметрами, для яких визначають мінімальні значення параметрів крану.
Необхідна вантажопідйомність крана визначається за формулою
Qмак = Qел + Qос + Qт.о. ,
де Qмак – необхідна мінімальна вантажопідйомність крана, т;
Qел – вага конструкції яку монтують, т;
Qос – вага монтажного оснащення, т;
Qт.о. – вага такелажного обладнання, т.
Висота підняття вантажного елемента над рівнем стоянки крана Hк, м:
Для баштового крана
Нк = hо + hз + hел + hс (м)
де hо – висота опори над рівнем стоянки крана, на яку будуть монтувати елемент, м;
hз – запас по висоті (не менше 0,5 м);
hел – висота елемента у монтажному стані;
hc – висота такелажного обладнання у робочому стані, м.
Виліт гака Lг, м визначається за формулою:
Lг=а/2+в+с
де а – ширина колії крана, м;
в – відстань від колії до найбільш виступаючої частини будівлі;
с – відстань від центра тяжіння елемента, який монтують, до виступаючої частини будівлі зі сторони крана, м.
Відстань від осі повороту крана до ближньої виступаючої частини будівлі має бути на 1 м більше радіуса габариту нижньої частини крана і на 0,5 м більше радіуса габариту верхньої частини:
а/2+в ≥ r3+1 м і а/2+в ≥ r6+0,5 м.
Визначивши необхідні параметри баштового крана за технічними параметрами приймають марку крана.
Для самохідного стрілового крана
Спочатку визначають Нк, м:
Нк = hо + hз + hел. + hт.о. + hп,
де hо – висота опори над рівнем стоянки крана, на яку будуть монтувати елемент, м;
hз – запас по висоті (не менше 0,5 м);
hел – висота елемента у монтажному стані;
hт.о. – висота такелажного обладнання у робочому стані, м;
hп – висота поліспаста, м (не менше 1 м).
Довжина стріли крана без гуська Lс,м визначається за формулою:
,
де S≥1,5 м.
Найменша довжина стріли крана буде при нахилі її вісі під кутом, який розраховується за формулою:
=.
По довжині стріли знаходимо виліт Lг, м:
де d – відстань від вісі повороту до вісі опори стріли, м (d≈1,5 м).
Крім цього необхідно перевірити розміри поліспасту hп. Як правило hп = 1,5 – 5 м.
Для стрілових кранів, обладнаних гуськом рис. б), найменшу допустиму довжину стріли, при В=0 визначимо за формулою: .
Виліт гака гуська, буде становити:
де Н – перевищення вісі повороту гуська над рівнем стоянки крана, м.
Lг– довжина гуська, м.
При виконанні розрахунків для монтажу фундаментів, колон, балок і ферм покриття в одноповерхових каркасних будівлях допускається використовувати мінімальний виліт стріли, а при монтажу плит покриття – визначати його графічним методом. Для цього в масштабі виконується схема монтажу.
У площині обпирання елемента, який буде монтуватися проводимо лінію довжиною 1 м – величина безпечного наближення вісі стріли крана до раніше змонтованої конструкції (точка С). Після цього через центр нерухомого блока А і точку С проводимо лінію до перетину з горизонтальною лінією, проведену через п’яту стріли, на висоті hш = 1,5 м від рівня стоянки крана (точка Д). Відстань АД визначить довжину стріли Lс, а FE – виліт стріли Bстр. За необхідності збільшення розрахункового вильоту стріли рекомендуються крани, обладнані гуськом. У цьому випадку монтаж плит покриття виконується додатковим гаком, а інші конструкції – основним.
Вибір параметрів монтажного крана обладнаного гуськом виконується аналогічно графічним методом як і без гуська, тільки для того, щоб визначити виліт стріли через точку “С”проводимо пряму під кутом 60–70°, а через точку “А” пряму під кутом β=20° до горизонту до пересікання з прямою, проведеною через точку “С”.