Ім'я файлу: ОПБ_Реферат_2.docx
Розширення: docx
Розмір: 23кб.
Дата: 29.03.2021
скачати

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

«ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»

Реферат

На тему: «Вибір і застосування засобів пожежогасіння для різних об'єктів»

З дисципліни: «Основи безпеки життєдіяльності людини»

Студент:

Доценко М.В

Група: І-217г

Викладач:

Османова О.В

Харків 2020

ЗМІСТ

  1. Введення

  2. Теоретичні відомості

  3. Розміщення вогнегасників

  4. Застосування вогнегасників

  5. Характеристика основних видів вогнегасників

  6. Висновок

1.Введення

За даними досліджень, проведених Міжнародним технічним комітетом із запобігання та гасіння пожеж, у світі щороку виникає понад 10 млн пожеж. В Україні, відповідно до статистичних даних, у 2015 році було зареєстровано 79581 пожеж, внаслідок яких загинуло 1947 осіб (зокрема 66 дітей) та 1360 осіб було травмовано. Збитки від пожеж склали понад 5676392000 грн.

Пожежа = це неконтрольоване горіння, що супроводжується знищенням матеріальних цінностей та створює загрозу життю і здоров’ю людини.

Наша мета – засвоїти формування навичок застосування вогнегасників під час гасіння пожеж у початковій стадії їх виникнення й забезпечення виробничих об’єктів первинними засобами пожежагасіння.

2.Теоретичні відомості

Вогнегасник = технічний засіб, призначений для припинення горіння подаванням вогнегасної речовини, що міститься в його корпусі, під дією надлишкового тиску, за масою та конструктивним виконанням придатний для транспортування й застосування людиною.

Вогнегасники бувають:

  • Водні;

  • Пінні;  

  • Вуглекислотні;

  • Порошкові;

  • Хладонові.

Переносні вогнегасники використовують для ліквідації невеликих пожеж. Пересувні вогнегасники змонтовані на візку.

Рідинний вогнегасник - це вогнегасник, який заправляється чистою водою або водою з домішками.

Пінні вогнегасники - використовують для гасіння тліючих матеріалів, горючих рідин. Однак, їх не можна застосовувати для гасіння устаткування, що знаходиться під напругою, для гасіння сильно нагрітих або розплавлених речовин, а також речовин, які вступають з водою в хімічну реакцію, що супроводжується інтенсивним виділенням тепла і розбризкуванням горючої суміші. 

Вуглекислотний вогнегасник - це прилад багаторазової дії з зарядом вуглекис-лоти. Вуглекислотні вогнегасники гасять загорання за рахунок значного охолодження зони горіння струминою вуглекислоти СО2, яка, випаровуючись, перетворюється на вуглекислий газ (а він, як відомо, не підтримує горіння). До недоліків вуглекислотних вогнегасників можна віднести можливість обмороження вуглекислотою при необережному їх використанні. Ними можна гасити електрообладнання під напругою. Його доцільно застосовувати в бібліотеках, архівах, лабораторіях, музеях, для гасіння  електроустановок. Балон заповнений зрідженою вуглекислотою під тиском 7 МПа. Щоб запобігти обмороженню, не можна доторкатися до розтруба оголеними частинами тіла. Перевіряють вуглекислотні вогнегасники зважуванням.

Порошковий вогнегасник - прилад, заряд якого — порошок, що до осередку пожежі подають стиснутим повітрям, що знаходиться у балончику під тиском 15 МПа, запобіжний клапан спрацьовує при тиску 0,8 МПа. Такий вогнегасник застосовується для гасіння твердих матеріалів, лужних металів, електроустановок, приміщень лабораторій, складів. Однак і ці вогнегасники мають недолік — забруднення порошком об’єкта, який гасимо, та запилення території навколо нього.

Хладоновий вогнегасник— прилад для гасіння пожежі, який створює аерозольний струмінь, що складається з дрібнодисперсних крапель. Заряд — галоїдні вуглеводні. Такі вогнегасники застосовують для гасіння пожеж, що виникають на електроустановках під напругою до 380 В, твердих речовин, металів, карбідів, тліючих і здатних горіти без доступу повітря речовин.

Принцип дії та застосування вогнегасників майже однакові, але є відмінності у приведенні їх у робочий стан. Тому біля кожного вогнегасника на видному місці вивішують стислу інструкцію щодо його застосовування.

3. Розміщення вогнегасників

Відповідно до положень і вимог цього ж третього розділу Правил на об’єкті вогнегасники повинні розміщуватися згідно з ГОСТ 12.4.009–83 з урахуванням вимог експлуатаційної документації на них.

Вогнегасники слід розміщувати у легкодоступних і помітних місцях, а також поблизу місць, де найбільш імовірна поява осередків пожежі. При цьому необхідно забезпечити їх захист від дії сонячних променів, опалювальних і нагрівальних приладів, а також хімічно агресивних речовин (середовищ), які можуть негативно вплинути на їх працездатність.

У місцях розміщення (у середині будинків і приміщень, біля входів або виходів з них, у коридорах) вогнегасники не повинні створювати перешкоди під час евакуації людей

Вогнегасники, які розміщуються поза межами приміщень або в неопалюваних приміщеннях та не призначені для експлуатації за температури нижче 5 °С, на холодний період року необхідно переносити в придатне для їх зберігання приміщення. У таких випадках на пожежних щитах та стендах повинна розміщуватись інформація про місце розташування вогнегасників.

Вогнегасники повинні розміщуватись з урахуванням зручності їх обслуговування, огляду, користування, а також досягнення найкращої видимості з різних точок захищуваного простору.

Підходи до місця розташування вогнегасників мають бути завжди вільними.

У приміщеннях, у яких немає постійного перебування працівників, вогнегасники слід розміщувати ззовні приміщень або біля входу до них.

У приміщеннях, у яких працівники перебувають постійно, вогнегасники потрібно розміщувати в середині приміщень, запобігаючи створенню перешкод для евакуації людей.

4.Застосування вогнегасників
Гасіння осередків пожежі, які виникли поза межами приміщень, потрібно здійснювати з навітряного боку.

Під час гасіння пожежі одночасно кількома вогнегасниками не дозволяється здійснювати гасіння струменями вогнегасної речовини, спрямованими назустріч один одному.

Вуглекислотні вогнегасники повинні застосовуватись у тих випадках, коли для ефективного гасіння пожежі необхідні вогнегасні речовини, які не пошкоджують обладнання та об’єкти (обчислювальні центри, радіоелектронна апаратура, музеї, архіви тощо).

Під час застосування вуглекислотного або порошкового вогнегасника для гасіння пожежі електрообладнання, що перебуває під напругою електричного струму до 1000 В, необхідно витримувати безпечну відстань (не менше 1м) від розпилювальної насадки вогнегасника до струмопровідних частин електрообладнання.

Застосування порошкових вогнегасників для захисту обладнання, яке може вийти з ладу в разі попадання в нього вогнегасного порошку (електронне обладнання, електронно-обчислювальні машини), дозволяється лише за відсутності газових вогнегасників.

Під час гасіння пожежі порошковими вогнегасниками необхідно брати до уваги утворення високої запиленості і як наслідок - зниження видимості в захищуваному приміщенні.

Під час гасіння пожежі вуглекислотними вогнегасниками необхідно враховувати можливість зниження концентрації кисню в повітрі захищуваного приміщення, особливо якщо воно невелике за об’ємом.

У приміщеннях, де застосування вуглекислотних вогнегасників може створити небезпечну для життя людини концентрацію газів у повітрі, а також у разі застосування пересувних вуглекислотних вогнегасників необхідно використовувати ізолювальні засоби індивідуального захисту органів дихання.

Перед застосуванням пересувних вуглекислотних вогнегасників слід обмежити кількість персоналу, який перебуває у приміщенні.

5.Характеристика основних видів вогнегасників

Модель вогнегасника

Галузь застосування обраного вогнегасника

Вогнегасна речовина

Спосіб припинення горіння (вогнегасний ефект)

Модель вогнегасника

1.ВПП-10

2.ВВ-5

3.ВП-1


1.Призначений для гасіння вогнищ різних речовин і матеріалів за винятком лужних металів, речовин, які горять без доступу повітря, і електроустаткування під напругою.

2.Найбільш затребуваним видом вогнегасників для виробничих і офісних приміщень.

3.Призначений для оснащення промислових та сільськогосподарських об'єктів, гаражних господарств і транспортних засобів, а також для установки на морських та річкових судах у якості первинного засобу гасіння пожеж



1.В якості вогнегасного складу у ВПП застосовують 6%-ний розчин піноутворювача ПО-1.

2.Він заряджений рідкою вуглекислотою під тиском 6МПа.

3.У якості вогнегасної речовини використовують порошки спільного і спеціального призначення.

1.Вогнегасна дія піни заснована на тому, що вона охолоджує верхній, найбільш нагрітий шар речовини, що горить, та ізолює його від атмосферного повітря

2.Полягає в зниженні концентрації кисню в зоні горіння та охолодженні об’єкта, що горить

3.Вогнегасна дія полягає в утворенні із порошку плівки та припиненні доступу кисню

1. ВПП-10

2. ВВ-5

3. ВП-1




Основні компоненти заряду

Спосіб подачі вогнегасної речовини (створення тиску)

Вимоги безпеки під час експлуатації

Допустимий діапазон температур при зберіганні та експлуатації

Умови зберігання та огляду

1.Заряд вогнегасника складається з 4-6%-го водного розчину піноутворювача ПУ-1.

2.Двоокис вуглецю знаходиться в балоні під тиском 5,7 МПа (58 кгс/см2) при температурі навколишнього повітря 20 °С

3.Вогнегасні порошки — подрібнені мінеральні солі з різними добавками, що перешкоджають злежуванню

1.Заряд із корпуса вогнегасника виштовхується вуглекислим газом, що міститься в сталевому балоні під тиском.

2.Робота газового вогнегасника заснована на витисненні заряду двоокису вуглецю під дією надлишкового тиску, який задається при наповненні вогнегасника.

3.Ефект порошкового гасіння полягає в механічному збиванні полум'я, припиненні доступу в зону горіння пального. Крім того, суміші мають інгібуючу дію.



Під час експлуатації вогнегасників необхідно дотримуватись заходів безпеки, викладених у:

1.ДНАОП 0.00-1.07-94 «Правила будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском»;

2.ДСТУ 3675-98 «Пожежна техніка. Вогнегасники переносні. Загальні технічні вимоги та методи випробувань»;

3.ДСТУ 3734-98 (ГОСТ 30612-99) «Пожежна техніка. Вогнегасники пересувні. Загальні технічні вимоги»;

4.ГОСТ 12.2.037-78 «ССБТ. Техника пожарная. Требования безопасности;

інструкціях з експлуатації вогнегасників».


1. від плюс 5 °С до плюс 50 °С, або
від 0 °С до плюс 50 °С, або
від мінус 10 °С до плюс 50 °С, або
від мінус 20 °С до плюс 50 °С

2. від мінус 20 °С до плюс 50 °С, або
від мінус 30 °С до плюс 50 °С, або
від мінус 40 °С до плюс 50 °С, або
від мінус 50 °С до плюс 50 °С

3. від мінус 20 °С до плюс 50 °С, або
від мінус 30 °С до плюс 50 °С, або
від мінус 40 °С до плюс 50 °С, або
від мінус 50 °С до плюс 50 °С

При наявності у піноутворювачі 1 % гасу, бензину або мазуту піноутворюючі властивості пропадають, тому зберіганню і транспортуванню піноутворювача необхідно приділяти серйозну увагу. Гарантійний термін зберігання ПО-1 18 місяців із моменту виготовлення.



Висновок
Засвоїв формування навичок застосування вогнегасників під час гасіння пожеж у початковій стадії їх виникнення й забезпечення виробничих об’єктів первинними засобами пожежегасіння

Якщо коротко, то вогнегасники - це технічні пристрої, призначені для гасіння пожеж в початковій стадії їх виникнення.

Принцип дії та застосування вогнегасників майже однакові, але є відмінності у приведенні їх у робочий стан. Тому завжди біля кожного вогнегасника на видному місці вивішують стислу інструкцію щодо його застосовування.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас