Ім'я файлу: Вегетативні органи квіткових рослин.docx
Розширення: docx
Розмір: 18кб.
Дата: 11.11.2021
скачати
Розширення: docx
Розмір: 18кб.
Дата: 11.11.2021
скачати
Вегетативні органи квіткових рослин
Корінь і кореневі системи. Один з основних вегетативних органів вищих рослин — корінь. Головні завдання, які він виконує, — поглинання води й мінеральних солей із ґрунту, передання їх надземним органам, а також закріплення в ґрунті самої рослини. У деяких рослин корінь є вмістищем запасних поживних речовин (морква, буряк). У коренепаросткових рослин (малина, бузок, осика) за допомогою коренів здійснюється вегетативне розмноження. Первинний корінь, що сформувався під час розвитку зародка, при проростанні в деяких рослин назавжди залишається найдовшим і найпомітнішим у кореневій системі. Він перетворюється в головний корінь, від якого відростають
Корені, що відростають від стебла, листя та інших частин рослини, називають придатковими. Сукупність усіх коренів утворює кореневу систему.
Кореневу систему, що має добре розвинений головний корінь, називають стрижневою. Маючи головний корінь, така коренева система розвивається за рахунок утворення бічних коренів і може проникати в ґрунт на велику глибину: у полина — до 3 м, у осоки — 6 м, у люцерни — 10— 12 м, а також розростатися вшир, перевищуючи надземну частину в декілька разів. Наприклад, коренева система кукурудзи розростається вшир до 2 м, у яблуні — до 15 м від стовбура дерева.
У багатьох рослин первинний (зародковий) корінь дає відгалуження, які швидко випереджають його в рості, або ж корені відростають з основи стебла (придаткові), утворюючи кореневу систему, що отримала назву
Серед видозмінених стрижневих кореневих систем є конусоподібні у моркви), ріпчасті (у буряка). У бульбоподібних відбувається потовщення придаткових коренів (кореневі бульби в жоржини, чистяка).
Потовщені головні корені, а часто і основи стебел, в яких відкладаються поживні речовини, називаються коренеплодами.
Крім підземних коренів, існують ще й надземні корені: повітряні, що утворюються на стеблах і звисають вниз (монстсра, орхідея); ходульні корені, які відходять від стовбура і, дійшовши до фунту, укорінюються в ньому (мангрові рослини тропіків), чіпкі корені, за допомогою котрих більшість ліан причіплюється до джерел світла (плющ, ваніль), дихальні корені в деяких болотних рослин тропіків. Вони піднімаються над поверхнею болота і забезпечують повітрям кореневу систему.
У якому б положенні насіння не потрапляло в фунт, при проростанні у всіх паростків корені спрямовані додолу, а стебла з листям — вгору. Такі ростові рухи рослин офима- ли назву тропізми (від грецьк. “тропос” — поворот). Для головного кореня характерний геофопізм — однобічний ріст під впливом сили земного тяжіння. Росте корінь у довжину своєю верхівкою. На самій верхівці кореня знаходиться дільниця, яку називають кореневим чохликом. Живі клітини чохлика поперемінно злущуються і замінюються новими, що утворюються внаслідок поділу клітин точки росту. Кореневий чохлик захищає живі клітини другої дільниці кореня, що називається точкою росту. Вона дуже маленька, складається з дрібних клітин, що постійно поділяються. За зоною росту розташована зона всмоктування — це дільниця кореня з безліччю кореневих волосків. Кореневі волоски — це сильно подовжені вирости зовнішніх клітин, що покривають корінь. Кореневі волоски можуть не тільки поглинати готові розчини, але й сприяти розчиненню деяких речовин ґрунту, а потім всмоктувати їх.
Кореневі волоски недовговічні. У деяких рослин вони живуть не більше доби, у яблуні — 15—20 діб, у бавовнику — 14—18. Корінь безперервно росте, утворюючи все нові й нові дільниці кореневих волосків.
Між всмоктуючою зоною і стеблом розташовується провідна зона, по судинах якої вода й розчинені в ній речовини з кореня потрапляють у стебло і листя (течія), а
речовини, утворені в листі і стеблах, — у корінь (течія).
Знання особливостей будови коренів і формування кореневих систем має важливе практичне значення, яке дозволяє керувати ростом і розвитком рослини. Наприклад, пікірування коренів (прищіпка головного кореня), яке проводиться з метою стимулювання розростання кореневої системи за рахунок утворення придаткових коренів, чим збільшується площина живлення рослин, а відповідно, і підвищується їх врожайність.
Опрацюйте теоретичний матеріал за такими питаннями:
1. Чому корінь є основним вегетативним органом рослини ?
2. Функції кореня.
3. Властивості кореня.
4. Головний корінь - це
5. Додаткові корені - це
6. Що таке коренева система ?
Види кореневих систем, яка між ними різниця ?
Перерахувати зони кореня.
Де знаходиться точка росту кореня, яка її роль ?
Що таке пікірування ? Де застосовується і його значення ?
Що таке кореневий чохлик, його роль ?
Що являють собою кореневі волоски ?
В якій зоні знаходяться кореневі волоски, їх роль?
Що таке коренева шийка ?
Яка функція провідної зони? Де вона починається і де закінчується ?
Що таке мікориза, її значення ?
Види мікоризи.
Як утворюються бульбочки на коренях, їх роль?
Що необхідно враховувати при пересадці рослин ?