Ім'я файлу: Завд 2.docx Розширення: docx Розмір: 24кб. Дата: 07.12.2020 скачати Пов'язані файли: АНГЛ.docx Словник Веб-браузер (браузер) – це програма, призначена для перегляду веб-сторінок. Веб-сайт – це група веб-сторінок, що пов’язані гіперпосиланнями, мають спільну тематику та належать певному власнику. Веб-сторінки– це інформаційні ресурси Інтернету. Вони можуть містити текст, зображення, звук, відео, анімацію тощо. Виконавець – це об’єкт, який виконує команди. Вирівнюванняабзацу - визначає спосіб розташування рядків абзацу відносно його меж. Всесвітнє павутиння – це служба Інтернету, на серверах якої зберігаються мільйони електронних документів, що пов’язані між собою – веб-сторінок. Вставлення об’єктів – включення в документ малюнків, формул, діаграм, схем тощо. Гіперпосилання – це зв’язки між документами, завдяки яким користувач може переходитивід перегляду однієї веб-сторінки до іншої або до іншихоб’єктів тієї самої сторінки. Глобальна мережа – це мережа, що об’єднують комп’ютерні мережі та окремі комп’ютери, що розміщені в різних частинах світу. Графічний інтерфейс – різновид інтерфейсу користувача, який реалізується з використанням маніпулятора або клавіатури і базується на ідеології WIMP. Тести До основних принципів інформаційної безпеки входять: Загальноприйнятість Конфіденційність Доступність Цілісність Забезпечення доступу до загальнодоступних даних усім користувачам, захист цих даних від спотворення та блокування зловмисниками - це... Доступність Цілісність Кофіденційність Загальноприйнятість За принципами розповсюдження віруси бувають: Хробаки антифішинги троянські програми рекламні модулі Булінг - це... входження в довіру людини для використання її в сексуальних цілях виставлення людини в негарному вигляді залякування, цькування людини приниження людини в Інтернеті Всі канали витоку даних можна розділити на непрямі і прямі. Непрямі канали не вимагають безпосереднього доступу до технічних засобів інформаційної системи. Прямі відповідно вимагають доступу до апаратного забезпечення і даних інформаційної системи. Приклади непрямих каналів витоку: Крадіжка або втрата носіїв інформації, дослідження не знищеного сміття; Дистанційне фотографування, прослуховування; Перехоплення електромагнітних випромінювань. Приклади прямих каналів витоку: Інсайдери (людський фактор). Витік інформації внаслідок недотримання комерційної таємниці; Пряме копіювання. Канали витоку інформації можна також розділити за фізичними властивостями і принципам функціонування: акустичні — запис звуку, підслуховування і прослуховування; акустоелектричні — отримання інформації через звукові хвилі з подальшою передачею її через мережі електроживлення; віброакустичні — сигнали, що виникають за допомогою перетворення інформативного акустичного сигналу при впливі його на будівельні конструкції і інженерно-технічні комунікації приміщень, які захищаються; оптичні — візуальні методи, фотографування, відеозйомка, спостереження; електромагнітні — копіювання полів шляхом зняття індуктивних наводок; радіовипромінювання або електричні сигнали від впроваджених в технічні засоби і приміщення спеціальних електронних пристроїв знімання мовної інформації «закладних пристроїв», які модульовані інформативним сигналом; матеріальні — інформація на папері або інших фізичних носіях інформації Джерела загроз інформаційній безпеці держави Інтереси держави в інформаційній сфері полягають у створенні умов для гармонійного розвитку інформаційної інфраструктури держави, реалізації конституційних прав і свобод людини і громадянина в інтересах зміцнення конституційного ладу, суверенітету і територіальної цілісності країни, встановлення політичної і соціальної стабільності, економічного процвітання, безумовного виконання законів і підтримки міжнародного співробітництва на основі партнерства. У першу чергу загрози інтересам держави також можуть проявлятися у вигляді отримання протиправного доступу до відомостей, що складають державну таємницю, до іншої конфіденційної інформації, розкриття якої може нанести збитки державі. Проте найбільш небезпечними джерелами загроз інтересам держави в інформаційному суспільстві може стати неконтрольоване розповсюдження інформаційної зброї та розгортання гонки озброєнь у цій галузі, спроби реалізації концепції ведення інформаційних війн. Поняття інформаційної зброї визначається як сукупність засобів, методів і технологій, що забезпечують можливість силового впливу на інформаційну сферу протилежної сторони з метою руйнування її інформаційної інфраструктури, системи управління державою, зниження духовного потенціалу суспільства. Серед найбільш серйозних завдань, які можуть вирішуватися за допомогою сучасної інформаційної зброї, можна виділити наступні: · створення атмосфери бездуховності та аморальності, негативного відношення до культурної спадщини противника; · маніпулювання суспільною свідомістю та політичною орієнтацією соціальних груп населення держави з метою створення політичної напруги та хаосу; · дестабілізація політичних відносин між партіями, об'єднаннями та рухами з метою провокації конфліктів, розпалювання недовіри, загострення політичної боротьби, провокування репресій проти опозиції, провокація взаємного знищення; · зниження інформаційного забезпечення влади та управління, інспірація помилкових управлінських рішень; · дезінформація населення про роботу державних органів, підрив їхнього авторитету, дискредитація органів управління; · провокування соціальних, політичних, національних і релігійних сутичок; · ініціювання страйків, масових заворушень та інших акцій економічного протесту; · ускладнення прийняття органами важливих рішень; · підрив міжнародного авторитету держави, її співробітництва з іншими країнами; · нанесення втрат життєво важливим інтересам держави в політичній, економічній, оборонній та інших сферах. Руйнівний вплив інформаційної зброї в інформаційному суспільстві може бути більш потужним та ефективним, ніж це уявляється зараз. Це є особливо небезпечним в умовах існування майже монопольного положення компаній невеликої кількості країн на ринку інформаційних продуктів, оскільки це здатне спровокувати бажання використати наявну перевагу для досягнення тієї чи іншої політичної мети[1, c. 23-26]. 3. Порушення цілісності може статись в наслідок наступних причин: 1. помилок користувачів, які викликають викривлення чи втрату інформації; 2. навмисних дій осіб, які не мають прав доступу до автоматизованої системи; 3. збоїв обладнання, які викликають викривлення чи втрату інформації; 4. фізичних впливів на носії інформації; 5. вірусних впливів. Цілісність програмних засобів та інформації, що обробляється досягається використанням двох груп механізмів захисту - без перетворення інформації та механізмів захисту з її перетворенням. |