1   2   3   4   5   6   7   8   9   10
Ім'я файлу: Fiz_reb_test.pdf
Розширення: pdf
Розмір: 649кб.
Дата: 02.06.2022
скачати
Пов'язані файли:
10287755.doc
testiiii.docx
Українська мова, 5 клас.docx
33.Який засіб фізичної реабілітації можливо використовувати у вищезгаданого пацієнта з метою
рішення спеціальних завдань реабілітації? 1.Ізометрична напруга м'язів лівого передпліччя; 2. Активне тильне згинання кисті; 3. Активну супінацію передпліччя й кисті; 4. Пасивне тильне згинання кисті; 5.
Вільний руховий режим
34.З появою активних рухів у того ж хворого підвищенню сили м'язів лівого передпліччя найкраще
будуть сприяти: 1. Ідеомоторні фізичні вправи для ліктьового суглоба; 2. Пасивні рухи в променево – зап’ястному суглобі; 3. Пасивні супінації й пронації передпліччя; 4. Активне тильне згинання кисті з опором;
5. Масажний прийом прогладжування плеча, передпліччя, кисті.
35.Спеціальною вправою при інсультах, що супроводжуються геміплегією, буде: 1.
Активне згинання передпліччя; 2. Пасивне розгинання кисті; 3. Ізометрична напруга м'язів ноги;4.Пасивне максимально можливе підошовне згинання стоп; 5. Лікування положенням з максимальним приведенням плеча
36.Специальні завдання ФР жінки з вагітністю 30 тижнів з поперечним положенням плода є: 1 - перевести плід у головне передлежання; 2 - сприяти скороченню матки; 3 - знизити кровообіг в органах малого таза; 4 - попередити утворення спайок; 5 - попередити застійну пневмонію;
37.Розширення постільного режиму після оперативного втручання із приводу кишкової непрохідності
сприяє: 1 - попередженню спланхноптозу; 2 - погрозі тромбоутворення; 3 - попередженню спайок; 4 - застійним явищам у задньонижніх відділах легенів; 5 - уповільненню моторики кишечника;
38.Блокові механотерапевтичні пристрої використовуються для:1 – відновлення рухливості уражених суглобів; 2 – збільшення глобальної аеробної витривалості хворого; 3 -. посилення процесів гальмування в центральній нервовій системі хворого; 4 - прискорення утворення кісткової мозолі; 5 .- компенсації порушених функцій ураженої кінцівки;

Варіант 11
39.Рефлекторні фізичні вправи: 1 - виконуються в уяві хворого; 2 -. виконуються методистом лікувальної фізкультури без участі хворого; 3 - базуються на вроджених шкірно - м'язових рефлексах; 4 - супроводжуються тільки напругою м'язів без зміни їхньої довжини; 5 - використовуються тільки в дорослої людини
40. До аеробних , глобальних , циклічних вправ можна віднести:? 1 – ідеомоторні вправи для рук; 2 - рефлекторні вправи для тулуба ;3 - швидкісно – силові вправи з підніманням ваг;4 - дозовану ходьбу ; 5 - масаж;

Варіант 12
1. При оцінці фізичного розвитку спортсмена методом індексів можна визначити: 1 – пропорційність його показників; 2 – їхній взаємозв'язок ; 3 – відмінності показників дослідженого від середніх однорідної групи;4 – тісноту взаємозв'язку показників; 5 - величину середньоквадратичних відхилень показників обстеженого в порівнянні зі спортсменами однорідної групи ;
2.Пробу з 20 присіданнями за 30 секунд проводять з метою визначення: 1 - оцінки аеробної працездатності спортсмена; 2 - визначення тонусу парасимпатичного відділу ВНС спортсмена; 3 - визначення ізометричної витривалості великих м'язів спортсмена; 4 - визначення типу геодинамічної реакції на динамічне фізичне навантаження; 5 - оцінки фізичного розвитку спортсмена
3.Соматоскопією можна визначити і оцінити у спортсмена: 1 – мускульний тонус, 2 – соматотип ; 3 – мускульну силу; 4 – фізичну працездатність ; 5 – стійкість організму до гіпоксії;
4 Відставлений вплив фізичних навантажень можна визначити і оцінити при проведенні лікарського
контролю: 1 - оперативного; 2 - етапного; 3 - поточного; 4 - під час тренувального заняття; 5 - після певного етапу тренувальних занять;
5.Для визначення індексу маси тіла спортсмена потрібно вагу спортсмена співвіднести до : 1 - сили правої кисті; 2 – до росту в сантиметрах; 3 – до росту, вираженому в метрах у квадраті
; 4 – до величини обхвату грудної клітини в сантиметрах;5 – до життєвої ємності легенів у мілі літрах;
6.Для визначення належної маси тіла за індексом Брока у спортсмена з ростом 167 см необхідно від
цієї величини відняти : 1 – 100 ; 2 – 105; 3 – 110; 4-90; 5 – 95 ;
7.Стійкість організму до гіпоксії можна визначити й оцінити функціональною пробою : 1 – ортостатичною ; 2 велоергометричною; 3 - Штанге; 4 – кліностатичною; 5 – холодовою;
8.При фізіологічному типі реагування системи кровообігу на фізичне навантаження адекватно : 1 - зростає пульс і зростає ударний об’єм серця; 2 – зростає пульс і не змінюється ударний об’єм серця; 3 - зростає пульс і зменшується ударний об’єм серця; 4 - зростає пульс і зростає периферичний опір судин; 5 - зростає пульс і різко падає ДАТ;.
9. Інтенсивність фізичного навантаження в тренувальному занятті спортсмена можна оцінити
показником: 1 – тонометрії; 2 – спірографії; 3 – динамометрії;4 – пульсометрії ; 5 -тонусометрії;
10.Дослідження фізичної працездатності спортсмена проводиться: 1 – відразу ж після їжі;2 – через 6 годин після їжі; 3 - після спортивного тренування; 4 – через 2 години після легкого сніданку з міцною кавою; 5 – через
2 години після легкого сніданку без міцної кави ;
11.При визначенні фізичної працездатності практично здорових студентів на велоергометрі доцільно
починати тестування з потужності навантаження : 1-20 Вт; 2-50 Вт; 3 – 100 Вт; 4 – 170 Вт; 5-25 Вт;
12.Гіпотонічна ( астенічна) гемодинамічна реакція на фізичне навантаження в тренувальному занятті
спортсмена характеризується : 1 - прискоренням пульсу в межах суми ЧСС спокою й 40 % хронотропного резерву; 2 - прискоренням пульсу до величини нижче цієї границі; 3 – зниженням САТ щодо спокою ; 4 - ростом САТ щодо спокою; 5 - зменшенням ДАТ до рівня « безкінцевого тону»
13..Несвідомість спортсмена під час тренувального заняття може розвитися внаслідок : 1 – несвоєчасного харчування на дистанції; 2 – недостатньої кількості вуглеводів в харчуванні спортсмена; 3 – тривале стояння ; 4 - сильного удару в живіт в епігастральну область або в область серця; 5 – раптового припинення фізичного навантаження й припинення роботи « м'язового насосу»;
14.Профузная пітливість і блідість шкіри у спортсмена під час фізичного навантаження в тренуванні
свідчить про наступний тип реагування організму : 1 – фізіологічний ; 2 – патологічний ; 3 – адекватне

Варіант 12
фізичне навантаження можливостям спортсмена; 4 – недостатньої інтенсивності навантаження ; 5 - навантаження відповідає 50 % аеробного енергозабезпечення організму;
15.При лікарському контролі за дітьми, які займаються спортом потрібно враховувати : 1- знижену лабільність нервової системи; 2 - підвищену лабільність нервової системи; 3 – менш виражене прискорення
ЧСС і АТ на фізичне навантаження, ніж у дорослих;4 - більше тривале входження в роботу , ніж дорослих;
5 - більше тривале відновлення після навантаження, ніж у дорослих ;
16.Серед джерел енергозабезпечення фізичного навантаження у спортсмена жири становлять : 1-10
%; 2-30%, 3-55-60 %, 4 – менше 50% , 5 – менше 15 %;
17.Найбільша інтенсивність відновних процесів в організмі спортсмена після тренування
спостерігається : 1 – через 12 годин; 2 – наступного дня ; 3 - відразу після закінчення роботи; 4 – через 6 годин; 5 – через 18 годин;
18.Для визначення інтенсивності фізичного навантаження у ФР хворого гіпертонічної хвороба І
стадії необхідно використовувати пробу: 1. ортостатичну; 2. кліностатичну; 3.гипоксичну; 4.
Мартіне-Кушелевського ; 5. велоергометричну;
19.З перерахованих фізичних вправ при постійному їхньому використанні поліпшенню аеробної
витривалості хворого гіпертонічною хворобою будуть сприяти вправи: 1. на розслаблення м'язів;
2. пасивні ; 3. циклічні спортивно-прикладні ; 4. ідеомоторні; 5. локальні
20.Дренажний масаж нижніх кінцівок у хворого із хронічною недостатністю кровообігу проводиться
прийомом: 1.погладжувняя за ходом крово-і лимфо току;2. погладжування проти крово- і лимфо току;3.разминання; 4.розтирання; 5. переривчастої вібрації
21. Зниженню потреби міокарда в кисні у хворого з ХИБС сприяють переважно фізичні вправи :1 –
ідеомоторні ; 2 - рефлекторні ;3 - спортивно-прикладні ;4 - пасивні ; 5 - ізометричні ;
22.Про адекватну реакцію на тренувальне навантаження хворого 50 років з трансмуральним
інфарктом міокарда, що вже переведений на вільний руховий режим, свідчить: 1. підвищення АТ до 230/130 мм рт ст ; 2. збільшення ЧСС до величини 200 мінус вік пацієнта; 3. приступ болю в області серця, який знімається прийомом нітрогліцерину; 4. помірна гіперемія обличчя; 5.горизонтальне зниження сегмента ST на 2 мм нижче ізолінії.
23.Для вибору подальшої тактики ФР хворого, що виписується зі стаціонару після перенесеного
гострого інфаркту міокарда, доцільно призначити: 1.Гарвардський степ-тест ; 2. велоергометрію; 3. пробу Мартіне-Кушелевського ; 4. медикаментозну пробу із хлоридом калію;
5.Гіпоксичну пробу
24 При обструктивних вентиляційних порушеннях доцільно використовувати при ФР: 1 –
ідеомоторні фізичні вправи ; 2 – дихальні вправи з акцентом на форсований вдих ; 3 - дихальні вправи з акцентом на форсований видих ; 4 - дихальні вправи з пасивізацією видиху ; 5 - ізометричні вправи для черевної стінки
25. Уповільнення й подовження (пасивізація) видиху у хворих із бронхоспазмом сприяє: 1 збільшенню залишкового обсягу; 2 - натягу плеври; 3 - зменшенню альвеолярної вентиляції; 4 -більш пізньому садінню бронхів на видиху; 5 - активізації мукокінезу.

Варіант 12
26.Яке дренажне положення в ліжку необхідно надати хворому для поліпшення від ходження
мокротиння при правобічний верхнедолевій пневмонії:1.лежачи на спині;2.лежачи на лівій стороні з піднятим ножним кінцем;3.на правій стороні;4.лежачи на животі;5.сидячи з опорою на високу подушку з нахилом тулуба вліво.
27.Збільшення зниженого показника односекундної форсованої вентиляції після вдихання
бронхолітика свідчить про те, що ведучим у механізмі обструкції є: 1.набряк слизової оболонки бронхів;2.підвищена продукція мокротиння;3.знижена плинність мокротиння;4.спазм бронхіол;5.гноблення мукоцілиарного епітелію.
28. Для стимуляції шлункового кислотоутворення доцільно використовувати у ФР фізичні
вправи:1 – великої інтенсивності й великого обсягу ;2 - малі інтенсивності й великий обсяг ;3 – малі
інтенсивності й малий обсяг ;4 великої інтенсивності й малого об’єму;5 – ідеомоторні для черевної стінки;
29.Для найбільшого використання жирів, як енергетичних продуктів, при ФР хворих ожиріння
потрібно використовувати вправи наступної інтенсивності:1. малої ;2. максимальної ;3. субмаксимальної;4. середньої ; 5. високої;
30.
Яка пасивна фізична вправа варто використовувати для профілактики формування суглобних
контрактур хворому 40 років після перенесеного геморрагічного мозкового інсульту з лівосторонньої
гемиплегією: 1. З акцентом на тильне згинання стопи; 2. Підошовне згинання стопи; 3.Згинання пальців кисті
із приведенням великого пальця; 4. Згинання передпліччя і його пронацією; 5. Приведення плеча;
31.У пацієнта посттравматичним невритом ліктьового нерва для фізичної реабілітації
використовуються вправи які : 1. Виконуються за допомогою методиста; 2. Виконує подумки пацієнт; 3.
Виконує активно пацієнт; 4. Викликаються рефлекторно; 5. Виконуються з опором руху;
32.Антангическое положення, що призначене пацієнтові з остеохондрозом пояснично-кресцового відділу
хребта сприяє: 1. Утворенню м'язового корсета; 2. Збільшенню загальної витривалості; 3. Розвитку гнучкості;
4. Зменшенню стиску спинномозкових корінців; 5. Збільшенню силової витривалості м'язів черевного преса
33.Хворим з гемиплегией після перенесеного інсульту з метою рішення спеціальних завдань фізичної
реабілітації необхідно використовувати: 1.атлетичну гімнастику; 2.Теренкур; 3.Лікувальну гімнастику; 4.
Велотренування; 5.Ізометричні фізичні вправи
34.Який засіб ФР може вирішити спеціальні завдання у хворого з невритом лицьового нерва, що
супроводжується парезом мімічної мускулатури? 1.лікувальна гімнастика; 2 - механотерапія; 3 - фізичні вправи; 4 - теренкур; 5 - велотренування;
35.У хворого з параплегією, що розвилася після травми спинного мозку, спеціальним завданням
фізичної реабілітації буде попередження : 1. Застійної пневмонії; 2. Пролежнів; 3. Тромбозу вен нижніх кінцівок; 4. Мязово - суглобних контрактур; 5. Втрати кальцію з костей
36.Індиввідуальний метод проведення занять фізичними вправами проводиться:1 - методистом з 3-5 хворими в палаті; 2 - методистом з окремим хворим; 3 – самостійно хворим після консультативних рекомендацій ;
4. - методистом з 10 хворими в залі ЛФК; 5 - методистом з 6-8 хворими в палаті
37.На постільному руховому режимі тривалість і кратність заняття лікувальною гімнастикою становлять: 1
- 30 - 45 мінут 1 - 2 рази в день; 2 - 15 - 20 мінут 2 - 3 рази в день; 3 - 10 - 15 мінут 4 - 5 разів у день; 4 - 5-10 мінут 2 раз у дні; 5 - 10-15 мінут 1-2 разу в день;

Варіант 12
38. При ФР хворого з травмою стегна в під час імобілізації призначення ідеомоторних вправ сприяє :1 - попередженню м'язових атрофій; 2 - попередженню контрактур в іммобілізовані суглобах; 3 - збереженню рухового стереотипу в ЦНС; 4 - тромбоутворенню; 5 - стимуляції крово й лимфообращения;
39.Для вирішення спеціальних завдань ФР у жінки з гінекологічними запальними процесами доцільно
призначити вправи: 1 - без змін внутрішньочеревного тиску; 2 - з акцентом на зміни внутрішньочеревного тиску ;
3-3- з акцентом на розслаблення м'язів живота; 4 - без нахилів тулуба й високого підйому стегон; 5 - без активізації диафрагмального подиху;
40. В фізичній реабілітації хворих можна використовувати наступні засоби :1 -. трудотерапія; 2 -
ідеомоторні фізичні вправи; 3 - велотренування; 4 - дозована ходьба; 5 - масаж;

Варіант 13
1. Гіпотонічна реакція системи кровообігу на пробу Мартін - Кушелевского характеризується: 1 – значною активізацією інотропного й хронотропного резерву серця, 2 – значною активізацією тільки хронотропного резерву серця, 3 – активізацією хронотропного й інотропного резерву серця. у межах 80 % щодо стану спокою;4 - значним прискоренням ЧСС і зниженням САТ;5 - значним прискоренням ЧСС і зниженням ДАТ до «нескінченного тону»;
2.Для оцінки фізичного розвитку методом антропометричних індексів необхідно визначити: 1 - ступінь відхилення показників досліджуваного від середніх величин однорідної групи; 2 – центильную область показників досліджуваного; 3 - ступінь взаємозв'язку антропометричних показників досліджуваного;.4 - ступінь зв'язку антропометричних показників між собою; 5 - пропорційність антропометричних показників між собою;
3. .При оперативному лікарському контролі доцільно використовувати: 1-функціональні методи контролю;2 - лабораторні методи контролю; 3 - анамнестичні й соматоскопічні методи контролю; 4. - спірографію; 5 - динамометрію;
4.На пробу Мартіне-Кушелевського пульс змінився від 60 до 84 уд\ хв, а пульсовий тиск – від 30 до 40 мм
рт ст, з відновленням гемодинаміки на 1 хв. 30 сек. Таку реакцію системи кровообігу потрібно вважати: 1
-нормотонічною, 2 – гіпотонічною, 3 – гіпертонічною; 4 – дистонічною ; 5 – сходинковою;
5.Гіпоксичні проби доречно проводити при проведенні лікарського контролю для визначення: 1 - соматотипа спортсмена; 2 - рівня фізичного розвитку спортсмена; 3 – гармонійності фізичного розвитку; 4 – стійкості організму спортсмена до гіпоксії; 5 - тонусу симпатичного відділу ВНС;
6.Для виявлення доклінічних проявів хвороби у лікарському контролі проводиться : 1 -соматоскопия; 2 – соматометрія ;3 – динамометрія; 4 – функціональні проби; 5 - тонусометрия ;
7.Ортостатична проба, це проба: 1 – з динамічним фізичним навантаженням ; 2 – зі статичним фізичним навантаженням ; 3 – зі зміною положення тіла в просторі.; 4 - зі зміною умов зовнішнього середовища ; 5 - із затримкою подиху після видиху;
8. При значному ( більше 100% ) росту пульсу й пульсового тиску щодо спокою на динамічне фізичне
навантаження тип реакції системи кровообігу оцінюється як : 1 – гіпертонічний; 2 – астенічний; 3 – гіпотонічний; 4 -дистонічний; 5 - норма тонічний
9.При прямому визначенні максимального споживання кисню (МПК) за методикою сходинково -
зростаючого навантаження кожна сходинка триває : 1 – 1-2 мінути; 2 – не більше 3 мінут; 3 -не менше 5 мінут; 4-30 мінут; 5 – більше 30 мінут;
10.У результаті хронічної глобальної гіпокінезії : 1 – зростає тонус блукаючому нерву ; 2 -зростає емоційна стійкість;3 – зменшується вплив негативних емоцій; 4 розвивається застій у басейні воротної вени; 5 – підвищується розумова працездатність;
11.Критерієм правильного вибору потужностей фізичних навантажень при визначенні фізичної
працездатності тестом РWС –170 є : 1 - рівень ЧСС наприкінці першого навантаження в межах 110 – 120;2 – менше 100 ; 3 – більшого 150 ; 4 – рівень ЧСС наприкінці другого навантаження в межах 180 – 200; 5 - менше
90 уд\хв. ;
12.Вступна частина (розминка) як правило становить від всієї тривалості тренувального заняття: : 1-
1- не більше 10 % ; 2-10-15 % ; 3-25-30 %; 4 – не менше 50 %; 5-5 %;
13.У результаті систематичних адекватних організму спортсмена фізичних тренувань: 1 – знижується збудливість нервової системи; 2 – знижується лабільність нервової системи; 3 – збільшується сила,

Варіант 13
рухливість і врівноваженість нервових процесів;4 зменшується сила, рухливість і врівноваженість нервової системи;5 - зменшується активність аналізаторів;

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

скачати

© Усі права захищені
написати до нас