Ім'я файлу: стефанович.docx
Розширення: docx
Розмір: 159кб.
Дата: 27.01.2020

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ

Цикл Цивільної оборони
ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА
«Будівництво захисних споруд цивільної оборони»
Варіант № 10

Виконав:

студент групи ПНМ 51

Ластовець П.М.

студент групи ПНМ 51

Перевірив:

Стефанович С.І.

Київ2010

Вступ


Розділ І
Вихідні дані для розрахунково-графічної роботи
Таблиця 1


№ варіанта

Потужність

ядерного вибуху,кт

Віддаль об'єкту від

центру вибуху, км

Швидкість середнього

вітру, км/год.

Примітка

1

2

3

4

5













1. Сховища ЦО













вбудованого типу і













окремо стоячі













мають перекриття













товщиною:













- бетон - 40см

13

5000

15

25

- гідроізоляційний













шар - 30 см













глина.













2. Гранично













допустима доза













опромінення на













протязі 4 діб не













більше 50 рентген.


Умови для розрахунку сховищ ЦО
Таблиця 2


варіанта

У сховищі чоловік

Тип

будівлі

Число поверхів, висота будівлі

Тип укриття

Місце розміщення укриття

Передбачити у

сховищі

всього

жінок

1

2

3

4

5

6

7

8

13

350

150

Адм/б

3;9м

Сх, вбуд

Підвал, h=3

Немає


Примітка: ПУ- пункт управління

СХ.вбуд.- сховище вбудованого типу


РозділІІ


  1. Визначаємо захисні властивості сховища ЦО від дії ударної хвилі, ядерного вибуху і радіації.


Оцінка стійкості роботи об’єкта народного господарства у воєнний час може бути виконана за допомогою моделювання уразливості об’єкта при впливі факторів ураження ядерного вибуху на основі використання результату розрахункових даних.

Основними факторами ураження ядерного вибуху є: повітряна ударна хвиля, світлове випромінювання, проникаюча радіація, радіоактивне забруднення та електромагнітний імпульс. Усі ці фактори ураження можуть у різній степені впливати на функціонування об’єкта після нанесення ядерного удару. Тому оцінювати стійкість об’єкта треба по відношенню до кожного з факторів.

При ядерному вибуху можуть виникати вторинні фактори ураження: пожежі, вибухи, зараження отруйними та сильнодіючими отруйними речовинами місцевості, атмосфери та водоймища, катастрофічне затоплення у зонах розташованих нижче греблі і гідровузлів. Вторинні фактори ураження ядерного вибуху в ряді випадків можуть значно вплинути на роботу об’єкта і тому повинні також враховуватись при оцінці його стійкості.

Для оцінки стійкості об’єкт отримує від вищестоящого штабу ЦО необхідні вихідні дані, в тому числі і інформацію: в якій зоні руйнувань опиняться об’єкти, які можуть бути в районі його розміщення максимальні значення параметри факторів уразливості і ядерного вибуху. В подальшому ці дані використовуються при виконанні розрахунків по оцінці стійкості об’єкта у військовий час. Якщо така інформація не доступна, то максимальні значення параметрів факторів ураження (надлишковий тиск, світловий імпульс, рівень радіації) визначаються розрахунком.
1.1 Визначаємо максимальні значення параметрів факторів ураження ядерного вибуху, які очікуються на об’єкті.
Визначаємо максимальний надлишковий тиск ударної хвилі , що очікується на об’єкті:



Якщо об’єкт розташований на відстані км від центру вибуху, потужність ядерного вибуху кт, вид вибуху наземний.

За додатком 1 «Надлишковий тиск ударної хвилі при різних потужностях ядерного вибуху й відстані від центра до вибуху» (1) знаходимо надлишковий тиск для ядерного вибуху:
15 кПа
Знайдене значення буде максимальним, оскільки воно відповідає випадку, коли центр вибуху буде на мінімальній відстані від об’єкта, а тобто: кПа.

Отже, об’єкт може опинитися на зовнішній межі слабких руйнувань осередку ядерного ураження. В цій зоні будівлі зазнають слабких руйнувань, виникають окремі пожежі.

1.2Оцінка стійкості обєкта до її проникаючої радіації та радіоактивного забруднення
Радіоактивне забруднення та проникаюча радіація можуть впливати на виробничу діяльність об’єкта переважно через дію на людей. Загроза захворювання променевою хворобою може визвати необхідність зупинки або обмежене функціонування підприємства на деякий час, за який рівні радіації у результаті природного розпаду радіоактивних речовин не зменшується до значень, що не загрожують людям. Тому головна ціль оцінки уразливості об’єкта від дії іонізуючих випромінювань полягає в тому, щоб виявити ступінь загрози радіоактивного зараження людей у конкретних умовах роботи на зараженій місцевості.

Завданням даного підпункту роботи є оцінка стійкості роботи промислової будівлі до дії радіоактивного зараження та проникаючої радіації ядерного вибуху, коли промислова споруда віддалена від центру вибуху на км, потужність ядерного вибуху кт, швидкість середнього вітру км/год, промислова споруда має 3 поверхи, сховище СХ вбудованого типу (підвал), перекриття з бетону товщиною 40 см та гідроізоляційний шар 30 см глини.

1) Визначаємо максимальне значення рівня радіоактивного зараження та дозу проникаючої радіації, які очікуються на території промислової будівлі для цього з додатку 12 «Рівні радіації на осі сліду наземного ядерного вибуху на 1 год після вибуху» (1) знаходимо значення рівня радіації на відстані км, потужності ядерного вибуху кт, швидкості середнього вітру км/год: Р/год.

2) Визначаємо коефіцієнт послаблення дози радіації сховищем окремо для радіоактивного зараження по таким вихідним даним: перекриття сховища складається з шару бетону товщиною 40 см та гідроізоляційного шару глини 30 см. Шари половинного послаблення матеріалів від радіоактивного зараження знаходимо з додатку 11 «Товщина половинного послаблення радіації для різних матеріалів см» (1), вони складають: від радіаційного зараження для бетону 5,7 см; для глини 6,3 см.

Коефіцієнт який враховує умови розташування сховища знаходимо по таблиці «Коефіцієнт умов розміщення сховища » (для вбудованого всередину промислового комплексу сховища =8). Тоді:

,

де - коефіцієнт, що враховує умови розміщення сховища брати по таблиці 11.3;

- товщина матеріалу слою послаблення, см ;

- товщина слою половинного послаблення (додаток 11 [ 1 ]).

3) Визначаємо дозу радіації, яку можуть отримати робітники та службовці, знаходячись у сховищі при максимальному рівні радіації:

,

де - найбільша доза на відкритій місцевості;

Р,

де - найбільший рівень радіації на 1 годину після вибуху (додаток 12[1]);

- час зараження відносно моменту вибуху:

год,

де =15 - віддаль захисної споруди від місця ядерного вибуху, км;

=25 - швидкість середнього вітру, км/год;

- час викидання радіоактивних речовин (прийняти 1 годину);

- час закінчення опромінювання;

год

- гранична доза опромінювання за 4 доби, яка визве захворювання.

Потрібний коефіцієнт послаблення радіації захисної споруди від радіоактивного забруднення визначаємо по формулі:

.

Отже, в данному випадку сховище забезпечує надійний захист персоналу в умовах радіоактивного зараження. Доза опромінювання за добу перебування у ньому значно менша допустимої норми однократного опромінювання.

2. Об’ємно-планувальне рішення захисних споруд
У сховищі ЦО (ПУ) передбачені основні та допоміжні приміщення (керуватись нормами планування: БНіП II-11- 77*). До основних відносяться приміщення: пункт управління, медичний пункт. До допоміжних – фільтровентиляційні приміщення, санітарні вузли, приміщення для зберігання продовольства, захисні дизельні електростанції (ДЕС), електрощитові, станції перекачки стоячих вод, балонна, тамбур-шлюз, тамбури.

Вихідними даними є: сховище вбудованого типу, розташоване у підвалі (висота м) промислової будівлі, у сховищі 540 людей, 175 з яких становлять жінки.
2.1 Розрахунок основних приміщень сховища

Так як висота сховища 3м. то встановлюємо 3 ярусні нари, виходячи з цього визначаємо загальну площу з норми площі полу 0.4 м2/чол. Тоді площа для людей складає: м2.

При визначенні об’єму приміщень на одну людину враховується об’єм усіх приміщень сховища в зоні герметизації.

Отже, у приміщеннях для людей потрібно передбачити установку трьохярусних лав-нар. Нижній ярус – для сидіння з розрахунку 0,45х0,45 м на людину та верхній – для лежання з розрахунку 0,55х1,8 м на людину. Висота лав-нар першого ярусу 0,45 м, лав-нар другого ярусу – 1,4 м. лав-нар третього ярусу – 2,15 м. від підлоги.

Кількість лежачих місць складає третину місткості сховища при 3-х ярусному розташуванні. Число лежачих місць складає 20%, а для сидіння 80% місткості сховища. Тоді:

  • для лежання необхідно 350*0.2=70 місць

  • для сидіння необхідно 350*0,8꞊280 місць

Для зручності виконання об’ємно-планувального рішення у сховищі встановимо 90 двохярусних лав-нар довжиною 1,8 м. Нижній ярус для сидіння на 4 місця та другий та третій ярус – по одному лежачому місцю.

Також серед основних приміщень сховища передбачено пункт управління (ПУ) на 10 чоловік із норми площі – 2 м /чол.,

Пунк управління (ПУ) облаштовується, як правило, у сховищі, яке має захисне джерело електропостачання і розташовується недалеко від виходу 1,2*2м.

Приміщення ПУ складається із робочої кімнати й кімнати зв’язку та відділяється від приміщень для людей перегородкою, що не згорає з межею вогнестійкості - 1 година.

2.2 Розрахунок допоміжних приміщень сховища

Площа допоміжних приміщень розраховується в залежності від кількості людей та встановленого у сховищі інженерно-технічного обладнання. Площа допоміжних приміщень визначається виходячи з даних норм.

Фільтровентиляційні приміщення влаштовуються у зовнішніх стінах сховища поблизу входів або аварійних виходів. Розміри приміщень визначаються в залежності від габаритів обладнання й площі необхідної для його обслуговування.

Санітарні вузли влаштовуються окремо для чоловіків та жінок. Для жінок встановлюється одна напільна чаша на 75 чоловік (для 175 жінок необхідно 3 унітази), а для чоловіків – одна напільна чаша (або унітаз) та пісуар на 150 чоловік (для 365 чоловіків потрібно 3 комплекти – унітаз та пісуар). Крім того, в санітарних вузлах влаштовуються умивальники з розрахунку 1 на 200 чоловік, але не менше одного на санітарний вузол ( в даному випадку необхідно 3 умивальник на 540 чоловік).

Приміщення електрощитової обладнується ізольовано від ДЕС і повинно забезпечувати розміщених в ньому ввідних пристроїв, розподільних щитів і щитів керування дизель-генератором.

Приміщення для збереження продуктів споживання призначаємо 5 м при місткості сховища до 150 чоловік, а на кожні 150 послідуючих приміщення збільшуємо на 3 м . Отже, потрібне сховище матиме розмір 11 м .

Санітарний пост площею 2 м на кожні 500 чоловік. В даному випадку 1 пост.

Тамбур-шлюз передбачаємо при одному з виходів у сховище – при даній місткості він однокамерний



3. Склад санітарно-технічного обладнання і систем енергопостачання

А) Повітропостачання

Система повітропостачання повинна забезпечити очистку зовнішнього повітря, обмін повітря та видалення із приміщень тепловиділень та вологи. Розрахунок обладнаних систем повітропостачання ведеться у 3-х режимах роботи::

- по режиму І (чистої вентиляції)

- по режиму II (фільтровентиляції)

- по режиму III (регенерації) за допомогою ГУ-15 0/6.

При режимі чистої вентиляції у сховище повинно подаватися очищене від пилу зовнішнє повітря. При режимі фільтровентиляції зовнішнє повітря, що поступає у сховище повинно очищуватися від пилу та аерозолів отруйних речовин і бактеріальних засобів. На об’єктах, де можливі наземні пожежі, сильна загазованість приземного повітря шкідливими речовинами та продуктами горіння повинен передбачатися режим регенерації зовнішнього повітря.

Кількість зовнішнього повітря, яке подається у сховище визначається нормами в залежності від кліматичної зони району будови. Кліматична зона визначається відповідно до середньої температури самого теплого місця:

  • до 200С – І кліматична зона – на одного чоловіка 8 м3/год;

  • 20…250С – ІІ кліматична зона – на одного чоловіка 10 м3/год;

  • 25…300С – ІІІ кліматична зона – на одного чоловіка 11 м3/год;

  • більше 300С – ІV кліматична зона – на одного чоловіка 13 м3/год.

Розрахунок обладнання системи повітропостачання починаємо з розрахунків для режиму ІІ.

Режим ІІ – фільтровентиляція. При нормі подачі очищеного повітря на кожну людину, що вкривається 2 м3/год, продуктивність системи на 540 чол. Отже, повинна бути:

м3/год.

Визначаємо тип та кількість фільтровентиляційних комплектів. Подача повітря у сховище ведеться фільтровентиляційними компонентами ФВК - потужністю - 1200 м3 в режимі фільтровентиляції 300 м3/год. Тоді для забезпечення необхідної подачі системи потрібно: комплекти.

Приймаємо рішення, установити 4 комплекти ФВК, площею 20 м2.

Режим І – чиста вентиляція. Виходячи з норми подачі повітря на одну людину для районів ІІ кліматичної зони, де середня температура зовнішнього повітря самого теплого місця становить 20…250С та дорівнює 10 м3/год, подача системи повітропостачання в режимі чистої вентиляції повинна складати: м3/год.

Так як один ФВК має потужність 1200 м3/год, то загальна подача 5 комплектів становитиме: м3/год, а це більше потреби.

Режим ІІІ – регенерація зовнішнього повітря. ЇЇ будуть забезпечувати у складі ФВК-2 з регенеративним устаткуванням РУ-15С/6 та фільтрами ФГ-70 (2 комплектів на сховище).
Б) Водопостачання сховища

Передбачається від зовнішньої водопровідної системи з пристроєм проточних ємностей запасу води для пиття 3 л на добу на 1 чол., у сховищі. А місткість ємностей з розрахунку на 4 доби повинна бути: л.
В) Каналізація сховища

Виконується відводом стічних вод із санвузлів у каналізаційну мережу самостоком, або за допомогою, станції перекачки. Улаштувати резервуар для збору стоків із розрахунку 2 л на добу технічної води на 1 чол., об’ємом: л.
Г) Електропостачання

В даному випадку від мережі міста.
Д) Опалення сховища

Від системи опалення адмін. будинку де розміщене сховище.
3.1 Висновок

Отже, для забезпечення надійного захисту виробничого персоналу працюючої зміни необхідно побудувати сховище на 540 чоловік із захисними властивостями. Для людей установити 90 трьохярусних лав-нар довжиною 1,8 м. Висоту приміщення прийняти 3 м. Систему повітропостачання сховища виконати на базі ФВК-2 (4 комплекти). Можна передбачити використання сховища у мирний час у господарських цілях (склад інструментів, побутові приміщення).

Розділ III
Розділ виконується у вигляді графічного доповнення - план сховища ЦО у масштабі на форматі А4 і закладається в пояснювальну записку на форматі А4.

На плані сховища ЦО, приміщення позначаються номерами, а її розрахункові площі зводяться у таблицю специфікації.

ПлансховищаЦО


1 – приміщення для укриття; 2 – лави-нари; 3 – санітарний пост;

4 – фільтро-венталіця-ційна камера; 5 – вихід; 6 - санвузли;

7 – пункт управління; 8 – приміщення для збереження продуктів; 9 – тамбур-шлюз; 10 – аварійний вихід.

Специфікація плану сховища на 540 чоловік

№ п/п

Найменування

Кіл-ть

Параметри

1

Приміщення для укриваємих

1

216 м

2

Лави-нари

90

0,55х1,8 м

3

Санітарний пост

1

4 м

4

Фільтровентиляційна камера

1

20 м

5

Вихід

2

1,2 м

6

Санітарні вузли

2



7

Пункт управління

1

20 м

8

Приміщення для збереження продуктів

1

13 м

9

Тамбур-шлюз

1

10 м

10

Аварійний вихід

1

8 м

Література
1. Литвиненко П.І «Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи» Київ. КНУБіА, 1999 – 10с.
2. Демиденко Г.П. «Защита объектов народного хозяйства от оружия массового поражения» К. Вища школа 1989 – 287с.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас