1   2   3
Ім'я файлу: 1 - 2 фіз розв і функц проби.doc
Розширення: doc
Розмір: 167кб.
Дата: 22.04.2021
скачати
Пов'язані файли:
Особливості вогнепальних ран.docx
Біохімічне_дослідження_АГ_укр_1.doc
шлуночкова тахікардія.pdf
Захворювання_щитовидної_залози_у_дітей.docx
3 фіз. прац..doc


Варіант 1

1.Первинний лікарський контроль спортсмена проводиться для визначення:1 – безпосередньої дії фізичних навантажень ;2 - адекватності виконання фізичних вправ;3 - ступеня втомленості спортсмена після тренувального заняття; ;4 – кумулятивної дії фізичних тренувань; 5 – можливості допуску до занять фізичними вправами.
2.Рельєфність м’язів можна визначити:1 – соматоскопією, 2 – антропометрією, 3 – динамометрією;4 - тонусометрією;5 - тономерією;
3.Силовим індексом оцінюється : 1 – пропорційність фізичного розвитку спортсмена ; 2 – відмінності показників обстеженого від середніх однорідної групи;3 – взаємозв’язок показників фізичного розвитку спортсмена;4 – центильний інтервал показників фізичного розвитку спортсмена;5 - середньоквадратичне відхилення показника досліджуваного в порівнянні з середніми однорідної групи;
4.Для визначення належної маси тіла спортсмена за індексом Брока у чоловіка з ростом 182 см необхідно від росту відняти:1 – 110 см; 2 – 130 см; 3 – 100 см; 4 - 105 см; 5 - 80 см;
5.Нормотонічний або фізіологічний тип реагування системи кровообігу на пробу Мартіне характеризується гемодинамічними змінами відносно спокою: 1 – зростанням пульсу і пульсового тиску більше 100% , 2 – значним збудженням пульсу і зменшення пульсового тиску, 3 – зростанням пульсу і пульсового тиску менше 100% ;4- значним зростанням пульсу і значним падінням діастолічного тиску; 5 - значним зростанням пульсу і без змін пульсового тиску;
6.При пробі Мартіне збудження пульсу становило 115%, підвищення пульсового тиску – 125% відносно спокою, відновлення показників наступило на 5 хв. Таку реакцію системи кровообігу слід вважати: 1 – нормотонічною,2 – гіпертонічною,3 – дистонічною.;4 - фізіологічною;5 – астенічною;
7.Проба Штанге проводиться для визначення у спортсмена:1 – рівня фізичного розвитку;2 - схильності організму до гіпертензії; 3 схильності організму до гіпотензії; 4 – рівня фізичної працездатності; 5 - соматотипу спортсмена;
8. Тонус симпатичного відділу ВНС визначається фунуціональною пробою: 1 – Мартіне-Кушелевського; 2 – ортостатичною ;3 – Штанге;4 – з хлоридом калію; 5 – з ізометричним навантаження кистьовим динамометром;
9.При проведенні проби з ізометричним навантаженням для визначення типу реакції системи кровообігу використовується навантаження, що відповідає: 1 – визначеній максимально можливій силі правої кисті; 2 – 50% від неї; 3 – 20 % від неї; 4 – 75 % від неї;5 - 25 % від неї;
10. Фізіологічна реакція організму на фізичне навантаження характеризується : 1 – відсутністю зростання пульсу відносно спокою;2 – зростанням пульсу;3 – зниженням систолічного тиску; 4 – зростанням діастолічного тиску; 5 – зниженням ударного об’єму серця;

Варіант 2
1. Соматометричним методом лікарського контролю спортсмена визначається і оцінюється : 1- тип реакції системи кровообігу на фізичне навантаження; 2 - тонус симпатичного відділу ВНС; 3 – стійкість організму до гіпоксії; 4 - фізичний розвиток;5 – фізична працездатність.
2. Безпосередня дія фізичного навантаження визначається при проведенні лікарського контролю: 1 – етапного ;2 – поточного ; 3 – на протязі 24 годин після навантаження; 4 - з визначенням рівня фізичного розвитку ;5 - опреративного
3.Для оцінки типу реакції системи кровообігу при проведенні проби Мартіне – Кушелевського використовується :1 – динамометрія; 2 – спірометрія: 3 – електрокардіографія; 4 – пульсометрія; 5 – гоніометрія;
4 Визначення і оцінка тонусу симпатичного відділу ВНС проводиться пробою :1 - з ізометричним фізичним навантаженням; 2 – з затримкою дихання; 3 – з динамічним фізичним навантаженням ; 4 – зі зміною положення тіла в просторі; 5 – зі зміною умов зовнішнього середовища
5. Стійкість організму до гіпоксії можна визначити функціональною пробою : 1 - з ізометричним фізичним навантаженням; 2 – з динамічним фізичним навантаженням ;3 – з затримкою дихання ; 4 – зі зміною положення тіла в просторі;5 – з хлоридом калія;
6..Гіпотонічна реакція системи кровообігу на пробу Мартіне - Кушелевського характеризується: 1 – значною(більше 100 % від спокою) активізацією інотропного і хронотропного резерву серця, 2 – значною активізацією тільки хронотропного резерву серця, 3 – активізацією хронотропного і інотропного резерву серця. в межах 80 % відносно стану спокою;4 – значним прискоренням ЧСС і зниженням систолічного АТ;5 – значним прискоренням ЧСС і зниженням діастолічного тиску до «без кінцевого тону»;
7.На пробу Мартіне-Кушелевського пульс змінився від 60 до 84 уд\ хв, а пульсовий тиск – від 30 до 40 мм рт ст, з відновленням гемодинаміки на 1 хв. 30 сек. Таку реакцію системи кровообігу слід вважати: 1 –нормотонічною, 2 – гіпотонічною, 3 – гіпертонічною; 4 – дистонічною ; 5 – ступеневою;
8.Гіпоксичні проби проводяться при лікарському контролі для визначення у спортсмена: 1 - рівня фізичного розвитку ; 2 – загальної фізичної працездатності; 3 – прихованої схильності організму до гіпертензії; 4 - тонусу симпатичного відділу ВНС;

5 - соматотипу
9.Для виявлення прихованих функціональних порушень в організмі спортсмена необхідно провести : 1 – соматометрію ;2 – пульсометрію; 3 – функціональні проби; 4 - антропометрію ; 5 - соматоскопію
10. Функціональною пробою зі зміною положення тіла з горизонтального в вертикальне можна визначити і оцінити : 1 – тонус симпатичного відділу ВНС ; 2 – тонус парасимпатичного відділу ВНС;3 – тип реакції системи кровообігу на динамічне фізичне навантаження; 4 - тип реакції системи кровообігу на ізометричне фізичне навантаження; 5 – стійкість організму до гіпоксії;

Варіант 3
1.Первинний лікарський контроль в спортивній медицині проводиться для визначення: 1- термінової дії фізичного навантаження; 2 – відставленої дії фізичного навантаження; 3 – кумулятивної дії фізичного навантаження; 4 – можливості допуску до спортивної діяльності; 5 - термінової адаптації до тренувального навантаження;
2.Визначення і оцінка фізичного розвитку при лікарському контролі проводиться з метою: 1 - оцінки безпосередньої дії фізичного навантаження;2 – оцінки кумулятивної дії фізичних навантажень; 3 – оцінки типу реакції на фізичне навантаження;4 - визначення тонусу симпатичного відділу ВНС; 5 – визначення стійкості організму до гіпоксії;
3.Соматоскопією можна визначити і оцінити у спортсмена: 1- стійкість до гіпоксії;2 – соматотип;3 – тонус симпатичного відділу ВНС;4 – тонус парасимпатичного відділу ВНС; 5 – м’язову силу ;
4. Відставлену дію фізичних навантажень в тренуванні можна визначити і оцінити : 1 – оперативним лікарським контролем; 2 – поточним лікарським контролем; 3 – під час тренувального заняття; 4 - через декілька місяців після тренувальних занять; 5 – етапним лікарським контролем;
5. Пропорційність соматометричних показників фізичного розвитку спортсмена визначається і оцінюється методом: 1 – середньоквадратичних відхилень ; 2 – тонометрії; 3 – центильним ; 4 – індексів; 5 – кореляційним
6. Оцінка типу гемодинамічної реакції на фізичне навантаження визначається величинами змін : 1 – пульсу і артеріального тиску; 2 – амплітудних і інтервальних показників біоелектичної активності серця ; 3 – життєвої ємкості легень; 4 - гематологічних показників;

5 – частоти і глибини дихання
7.Велоергометрична проба відноситься до проб : 1 –з динамічним фізичним навантаженням 2 – з ізометричними фізичними навантаженнями; 3 – зі зміною умов зовнішнього середовища; 4 – зі зміною положення тіла в просторі; 5 –з визначенням тонусу симпатичного відділу ВНС;
8.Фізіологічна або нормотонічна реакція системи кровообігу на пробу Мартіне характеризується : 1 - зростанням пульсу і пульсового тиску на 80 % відносно спокою ; 2 – зменшенням систолічного АТ відносно спокою ; 3 – зростанням діастолічного тиску відносно спокою ; 4 – зростанням пульсу більше , ніж на 120 % відносно спокою ; 5 – зменшенням пульсу відносно спокою ;
9.Стійкість організму до гіпоксії визначається і оцінюється пробою : 1 – з динамічним фізичним навантаженням; 2 – з ізометричним фізичним навантаженням; 3 – Ромберга 4 – зі зміною положення тіла в просторі; 5 - з затримкою дихання на вдиху або видиху ;
10. Дистонічний тип реакції системи кровообігу на фізичне навантаження характеризується змінами наступних показників відносно спокою : 1 – зростанням пульсу і пульсового тиску на 110 % ; 2 – зростанням пульсу на 120 % і зниженням пульсового тиску ; 3 – зростанням пульсу і і діастолічного тиску на 100 % ; 4 – зростанням пульсу на 102 % і зниженням діастолічного тиску до 40 мм рт ст..; 5 - зростанням пульсу і пульсового тиску на 125 % ;
Варіант 4
1.Поточним лікарським контролем визначається : 1 – кумулююча дія фізичних вправ 2 – безпосередня дія фізичних вправ; 3 - ступінь втомлення після тренувального заняття; 4 – термінова дія фізичних вправ; 5 – адекватність виконання фізичних вправ;
2 При адекватних фізичних навантаженнях : 1 – зменшується ударний об'єм серця; 2 – збільшується периферичний опір судин; 3 – зменшується периферичний опір судин; 4 – збільшується кінцево - систолічний об’єм серця; 5 - знижується систолічний артеріальний тиск.
3. Для визначення належної маси тіла за величиною індексу Брока у спортсмена з ростом 168 см від останнього необхідно відняти: 1 – 90 ; 2 – 100 ; 3 – 105; 4 – 110; 5 - 120 ;
4. До проб зі зміною умов зовнішнього середовища можна віднести пробу : ; 1 – Штанге 2 – ортостатичну ; 3– Мартіне-Кушелевського; 4 - з хлоридом калія; 5 – на велоергометрі;

5. Для симпатикотонії при ортостатичній пробі характерна зміна відносно спокою : 1 – зростання пульсу в межах до 10 уд/ хв. ;2 – зменшення пульсу ; 3 – зростання пульсу на 30 уд\хв ; 4 – зростання систолічного тиску на 40 мм рт ст. ; 5 - зростання діастолічного тиску на 20 мм рт ст
6.При фізіологічній реакції організму спортсмена на пробу з 20 присіданнями за 30 секунд характерні зміни відносно спокою : 1 – систолічний тиск зростає на 50% ; 2 – пульс зростає на 60 % ; 3 – діастолічний тиск зростає на 60 % ; 4 – систолічний тиск знижується на 40 % ; 5 – пульс зменшується ;

7. Гіпоксичні пробі проводяться для визначення у спортсмена : ; 1 - типу реакції організму на ізометричне фізичне навантаження 2 – тонусу парасимпатичного відділу ВНС ; 3 – тонусу симпатичного відділу ВНС; 4 - прихованої схильності до гіпертензії; 5 - типу реакції системи кровообігу на динамічне фізичне навантаження;

8.Астенічний тип реагування системи кровообігу на фізичне навантаження характеризується зміною відносно спокою: 1 – зростанням пульсу і пульсового тиску на 60 % ; 2 - зростанням систолічного АТ без змін пульсу; 3 – зростанням пульсу без змін систолічного тиску, 4 – зростанням діастолічного тиску без змін систолічного; 5 – зростанням пульсового тиску без змін частоти серцевих скорочень;
9.Функціональні проби в спортивній медицині проводяться для визначення: 1 – фізичного розвитку спортсмена;2 – соматотипу спортсмена; 3 - прихованих функціональних відхилень ; 4 - адекватності фізичного навантаження в тренувальному занятті; 5 – постави спортсмена;
10.Оцінка фізичного розвитку спортсмена методом стандартів дає можливість визначити: 1 – тісноту зв’язку між показниками ; 2 – пропорційність показників; 3 – величину середньоквадратичних відхилень показників досліджуваного від стандартних однорідної групи; 4 – область центиля показників досліджуваного спортсмена; 5 – взаємозв’язок декількох показників досліджуваного спортсмена;

Варіант 5
1.Етапний лікарський контроль проводиться для визначення : 1 – допуску до занять спортивними тренуваннями; 2 – безпосередньої дії фізичного навантаження в тренуванні; 3 – ступеня стомлення після тренувального заняття;4 – ступеня відновлення після тренувального заняття; 5 – кумулятивної дії фізичних навантажень в тренувальному процесі;
2 При визначенні і оцінці фізичного розвитку спортсмена використовуються соматоскопічні показники : 1 – ваги тіла; 2 – динамометрії; 3 – зросту 4 – постави спортсмена; 5 - ЖЄЛ спортсмена;
3.Відставлений ефект дії фізичного навантаження можна визначити лікарським контролем: 1 – поточним ;2 – оперативним ; 3 – під час тренувального заняття; 4 – через декілька днів після тренувального заняття; 5– первинним
4.Нормотонічний тип реакції кровообігу на динамічне фізичне навантаження у чоловіків характеризується:1 – зниженням систолічного АТ відносно стану спокою;2 – збільшенням ЧСС і пульсового тиску до 80 % від рівня спокою;3 - підвищенням діастолічного АТ; 4 – зростанням ЧСС на 120 % від спокою без змін пульсового тиску; 5 – зростанням пульсу і пульсового тиску на 110 % відносно спокою ;
5.Для оцінки типу реакції системи кровообігу на фізичне навантаження використовується метод: 1 – антропометрії; 2 – плантографії 3 – сомастоскопії; 4 – спірометрії ; 5 – пульсометрії
6.Плоска спина характеризується:1 – збільшенням грудного вигину до 6 см,2 – зменшенням грудного вигину до 1 см ,3 – збільшенням поперекового вигину до 7 см.;4 – збільшенням грудного вигину і поперекового вигину до 7 см ;5 – нормальною величиною грудного вигину і зменшенням поперекового вигину;
7.Для визначення належної величини маси тіла індексом Брока спортсмена зі зростом 189 см необхідно від зросту відняти: 1 – 100; 2 – 105; 3 – 120 ;4 – 110; 5 - 99 ;
8. До функціональних проб зі зміною умов зовнішнього середовища відноситься проба: 1– Штанге 2 – ортостатична; 3 – Мартіне Кушелевського; 4 – кліностатична; 5 – велоергометрична;
9. Ортостатична проба проводиться для визначення : 1 - типу реакції системи кровообігу на фізичне навантаження; 2 – рівня фізичної працездатності спортсмена ; 3 – тонусу симпатичного відділу ВНС; 4 – тонусу парасимпатичного відділу ВНС; 5 – стійкості організму спортсмена до гіпоксії;
10.У відповідь на фізичне навантаження фізіологічно: 1 – зменшується ударний об’єм серця; 2 - збільшується периферичний опір судин; 3 - зростає ЧСС; 4 – знижується систолічний АТ; 5 – збільшується кінцево-систолічний об’єм серця;


Варіант 6
1.Віддалена дія фізичного навантаження визначається і оцінюється при проведенні лікарського контролю : 1 – первинного ;2 – оперативного ; 3 – під час тренувального заняття; 4 - через тиждень після тренувального заняття; 5 – етапного


2Для визначення і оцінки фізичного розвитку спортсмена використовується : 1 – функціональна проба зі зміною положення тіла в просторі; 2 – гіпоксична проба ; 3 – проба Генча;4– соматометрія ; 5 – проба Штанге;
3.При оперативному лекарскому контролі доцільно використовувати наступні методи :1 – інструментальні ;2 – лабораторні ; 3 – динамометрію 4 – анамнестичні і соматоскопічні ; 5 - спірографію;
4.Для оцінки рівня фізичного розвитку спортсмена методом антропометричних індексів необхідно визначити :1 - величину сігмальних відхилень показників дослідженого з середніми для даної групи обстежених ;2- взаємозв’язок антропометричних показників ;3 – центильну область показників дослідженого;4 – пропорційність антропометричних показників;5 – соматотип;
5 Функціональні проби в спортивній медицині проводяться для визначення у спортсмена: 1 – соматотипу; 2 - прихованих патологічних відхилень в організмі; 3 - фізичного розвитку ; 4 - адекватності фізичного навантаження під час тренувального заняття; 5 - постави
6.Реакція системи кровообігу на пробу Мартіне оцінюється фізіологічною при наступних змінах її показників відносно спокою : 1 – зростанні пульсу і пульсового АТ на 60-80% ; 2 – зростанні цих показників на 100 і більше відсотків, 3 – зростанні ЧСС на 100% і зменшення пульсового АТ; 4 – зростанні ЧСС більше 100 % і падінні діастолічного АТ до рівня «без кінцевого тону»; 5 – зростанні пульсу і збільшенні пульсового тиску на 50 % ;
7 Врівноважений тонус симпатичного відділу ВНС характеризується прискоренням пульсу відносно спокою при ортостатичній пробі на : 1 -10 уд\хв ; 2 – 25 уд\хв; 3 – 30 уд\хв; 4 – 34 уд\хв; 5 – 6 уд\хв.

8.Стійкість організму до гіпоксії можна визначити і оцінити функціональною пробою : 1 – ортостатичною ; 2 велоергометричною ; 3 - Штанге; 4 – кліностатичною ; 5 – холодовою ;
9.При фізіологічному типі реагування системи кровообігу на фізичне навантаження адекватно : 1 - зростає пульс і зростає ударний об’єм серця; 2 – зростає пульс і не змінюється ударний об’єм серця; 3 - зростає пульс і зменшується ударний об’єм серця; 4 - зростає пульс і зростає периферичний опір судин; 5 - зростає пульс і різко падає діастолічний АТ.
10.Проведений лікарський контроль під час тренувального заняття визначає: 1 - безпосередню дію фізичного навантаження; 2 – кумулюючу дію фізичних навантажень; 3 - відставлену дію фізичного навантаження; 4 – ступінь стомлення від фізичного навантаження в тренуванні; 5 – ступінь відновлення після фізичного навантаження.
Варіант 7
1.Для визначення кумулятивного ефекту фізичних навантажень в тренувальному процесі проводиться лікарський контроль: 1 – під час тренувального заняття; 2 - на протязі 24 годин після тренувального заняття; 3– поточний; 4– після певного етапу тренувальних занять ; 4 – оперативний;
2.Фізичний розвиток спортсмена визначається і оцінюється : 1 - соматометрією 2 -анамнестичним методом ; 3 - дермографізмом; 4 – ортостатичною пробою; 5 - гіпоксичними пробами;
3.Для визначення відповідності використаного в занятті фізичного навантаження функціональним можливостям організму треба провести лікарський контроль1 - етапний:2 – поточний;3 - оперативний ; 4 – на протязі 24 після тренування; 5 – через два дні після тренування;
4 В оцінці фізичного розвитку спортсмена метод індексів визначає :1 – пропорційність антропометричних показників досліджуваного спортсмена ; 2 – середньоквадратичне відхилення антропометричних показників дослідженого в порівнянні з середніми даними однорідної групи, 3 – взаємозв’язок антропометричних показників дослідженого;4 - центельну величину досліджуваного спортсмена; 5 - соматотип спортсмена ;
  1   2   3

скачати

© Усі права захищені
написати до нас