Вантажний план судна
Вантажний план судна складається на основі загальних вимог до оптимального розміщення вантажів з урахуванням умов майбутнього рейсу. Для виконання даних вимог необхідно забезпечити:
- збереження необхідної остійності, міцності і диференту судна;
- найбільш вигідне використання вантажомісткості і вантажопідйомності судна;
- можливість забезпечення вантаження і вивантаження вантажу в мінімальні терміни;
- безпечне плавання судна;
- схоронну і своєчасну доставку вантажу;
- дотримання черговості навантаження вантажу з розрахунком вивантаження судна в проміжних портах без додаткових перевалок;
- дотримання норм техніки безпеки та охорони праці екіпажу судна і працівників порту.
Крім технічних і організаційних вимог при складанні вантажного плану враховують необхідність досягнення найбільш високої економічної ефективності роботи судна. Для складання вантажного плану треба знати докладні дані про судно, вантаж і умови плавання. Вантажний план тільки тоді може бути прийнятий до виконання, коли він забезпечує безпеку плавання, тобто судно має достатню остійність подовжню міцність допустимий крен і диферент. Це забезпечується нормальним розподілом вагових навантажень по довжині, ширині і висоті судна.
Наступний найважливіший етап складання вантажного плану полягає у розподілі вантажів між різними вантажними приміщеннями судна, для чого вивчають і враховують всі фізико-механічні, хімічні та інші властивості вантажів. Правильний розподіл вантажів по трюмах впливає не тільки на їх збереження, але і на безпеку плавання судна. Розміщення на судні вантажів, які виділяють вологу, запахи або представляють пожежонебезпеку і вибухонебезпечність, має відбуватися з особливою обережністю. Рідкі вантажі в тарі, важкоатлети та вантажі в неміцній тарі вимагають також прийняття особливих заходів при навантаженні. Спільне перевезення несумісних вантажів в одному приміщенні може призвести до псування внаслідок шкідливої дії один на одного. При складанні вантажного плану слід вирішити питання максимального використання вантажомісткості і вантажопідйомності. Це досягається методом підбору відповідної комбінації легких і важких вантажів. Кількість вантажу, що може прийняти судно до перевезення, визначають його питомою вантажним об'ємом.
У практиці роботи флоту розрізняють два види вантажних планів -попередній і виконавчий.
Попередній вантажний план може бути складений службою порту, агентом судна або вантажним помічником капітана на самому судні. При складанні вантажного плану необхідно знати експлуатаційно-технічні характеристики судна, а також транспортні характеристики вантажу та його фізико-хімічні властивості.
До експлуатаційно-технічних характеристик судна відносяться:
1.Лінійні характеристики - довжина, ширина, висота борту судна і його осідання;
2.Вагові характеристики - водотоннажність судна в порожні, водотоннажність судна до вантажу, вантажопідйомність (дедвейт);
3.Об'ємні характеристики судна.
Основними транспортними характеристиками вантажу є його маса, об'єм, лінійні характеристики і питомий навантажувальний обсяг. Для вирішення завдань пов'язаних з можливістю перевезення різних вантажів в одному вантажному приміщенні важливе значення мають такі властивості як пожежонебезпечність, отруйність, радіоактивність і його агресивні властивості: пил, запахи, гігроскопічність, можливість карантинного зараження і цілий ряд інших властивостей.
Після розміщення вантажів по трюмах розраховуються наступні параметри судна:
- остійність;
- посадка судна (крен і диферент);
- навантаження на суднові конструкції;
- елементи качки судна.
Розроблений попередній вантажний план повинен бути затверджений капітаном. У процесі навантаження складається виконавчий вантажний план. При складанні вантажного плану для судна Ро-Ро попередній вантажний план повинен бути пов'язаний з планом графіком обробки судна.
Складання вантажного плану. Розподіл вантажів на судні
У разі перевезення важких вантажів (руди) необхідно взяти до уваги міцність палуб. Пароплавство повинно наказати норми завантаження окремих приміщень судна.
Вантажі на судні повинні розташовуватися за вагою, пропорційно обсягу окремих вантажних приміщень. У цьому випадку міцність судна буде збережена.
Завантажуючи палубу будь-якого судна, слід мати на увазі, що її міцність у кінцевих частинах судна більше, ніж у його середині. Точно так само біля бортів і перегородок палуба має більшу міцність, ніж посередині, якщо, звичайно, палуба не підкріплена пілерсів.
Вантажний план і розрахунок повного завантаження судна
Правильно складений вантажний план повинен забезпечити:
а)мореплавство судна;
б)схоронність вантажів;
в)можливість приймати і видавати вантаж за коносаментами;
г)одночасну обробку трюмів.
Порядок складання вантажного плану
1.Перевірити, чи немає вантажів, небезпечних для судна і пасажирів.
2.Визначити можливість розміщення вантажів з точки зору їх сумісності та рівномірного розподілу по трюмах, скласти відомість, з якої має бути видно, що
а) несумісні вантажі вдалося розподілити в різні вантажні приміщення;
б) використання кубатури трюмів і розподіл вагових навантажень за окремими відсіках не викличуть шкідливих напружень у корпусі судна.
3.Для перевірки впливу завантаження на хід вантажних робіт підрозділити вантажі відповідно до класифікації, прийнятої в положенні про судо-добових нормах вантажних робіт у портах, і визначити коефіцієнт нерівномірності розподілу вантажу по трюмах.
4.Маючи схему розміщення вантажу по трюмах, скласти вантажний план .
5.Перевірити поперечну остійність.
Види вантажних планів
Одноплощинний креслення вантажного плану складається завжди.
У разі наявності великої кількості дрібних партій вантажу необхідно скласти вантажний план, що має кілька площин. У такому плані дається додатковий розріз по твіндек, верхній палубі і т.д.
Координати вантажу всередині судна можна визначити з креслення судна перерізами по ватерлінії (приблизно через метр), по шпангоутам (за шпація), а також по батоксам (приблизно через метр). У цьому випадку кожна партія вантажу може бути точно позначена номером ватерлінії, батокса і шпангоута (система Голубєва).
Вплив вантажу на остійність
При прийомі вантажу на судно відбувається одночасна зміна величини метацентріческая радіуса, положення центру величини і центру тяжіння, що призводить до зміни метацентричної висоти. Розглянемо, як проводиться оцінка остійності в цьому випадку.
Якщо вантаж прийняти нижче діючої ватерлінії, початкова остійність збільшиться. Прийом вантажу вище ватерлінії зменшує початкову остійність.
Якщо центр ваги вантажу розташувати точно над центром тяжіння ватерлінії, то від прийому такого вантажу не виникає ні крену, ні дифферента. У тому випадку, коли прийом вантажу ведеться ближче до країв або несиметрично по бортах, виникають крениться і диферент моменти.
Поняття вантажу є одним з найбільш важливих у транспортному забезпеченні логістики. Будучи об'єктом транспортування, вантаж одночасно є і товаром, тобто предметом вже досконалої чи потенційної угоди купівлі-продажу. Тому вантажі характеризуються як транспортними, так і ринковими властивостями.
Транспортні властивості вантажів проявляються в процесі перевезення і характеризують їх пристосованість до транспортування, а також визначають відповідні вимоги до транспортних засобів, технологій та персоналу транспорту. До транспортних властивостям вантажів відносяться їх фізико-хімічні та об'емномасві характеристики, особливості транспортної тари та упаковки, а також допустимі при транспортуванні і зберіганні температурні, вологісні, вібраційні режими.
Знання транспортних властивостей вантажів необхідно не тільки для забезпечення їх збереженій доставки за призначенням, але і для запобігання негативних впливів, які вантаж може надати на транспортні засоби, персонал, інші вантажі, навколишнє середовище.
Ринкові властивості вантажів проявляються у взаємодії учасників ланцюгів постачання і характеризуються затребуваністю відповідних товарів у певних пунктах і регіонах, характерним розміром партій, застосовуваної тарою та упаковкою, набором послуг, які повинні доповнювати перевезення і, в кінцевому рахунку, платоспроможністю вантажовласників.
Ринкові властивості вантажів залежать від кон'юнктури товарних ринків і тому, на відміну від транспортних властивостей, досить мінливі. У сучасних логістичних системах транспортування все частіше інтегрується з іншими операціями, що змінюють цінність товарів, - подгруппировку, пакуванням, маркуванням, передпродажною підготовкою і т.п. Транспортні оператори повинні постійно відслідковувати і враховувати перераховані чинники для правильного вибору транспортних засобів і технологій, маршрутів перевезення, а також для оптимізації тарифних рішень.
Знання комплексу транспортних і ринкових характеристик перевезених вантажів є одним з необхідних умов ефективної організації транспортного процесу та забезпечення конкурентоспроможності транспортних компаній.
В основі вивчення властивостей вантажів лежать вантажні класифікації.
На кожному виді транспорту є різні вантажні класифікації, багато з яких носять напівемпіричний характер. Причиною є відмінності технологій окремих видів транспорту, а також різноманіття ситуацій, коли ці класифікації використовуються - вибір транспортних засобів, тари та упаковки, розрахунок плати за транспортні послуги, нормування вантажно-розвантажувальних робіт, визначення спеціальних вимог до перевезення, ведення статистичного спостереження і т. д.
Жодна з класифікацій не охоплює, та й не може охопити всіх аспектів транспортного процесу. Спроби створення єдиної класифікації вантажів для всіх видів транспорту, які робилися, зокрема, і в нашій країні, задовільного результату не дали.
В даний час в рамках процесу інтеграції Росії в світову економіку ведеться робота з гармонізації застосовуваних на транспорті класифікацій з міжнародними, заснованими на економічних класифікаторах ООН.
Найбільш вживаними є наступні класифікації вантажів.
Класифікація за галузевою ознакою розділяє вантажі за видами діяльності, які є джерелами їх походження: промислові вантажі, торгові, будівельні, сільськогосподарські, комунальні. Усередині кожної групи класифікація може бути деталізована з економічних підгалузями і видами діяльності. Вона використовується в основному для цілей статистичного спостереження.
Класифікація за основним фізичним властивостям враховує базові транспортні властивості вантажів, що визначають вибір транспортних засобів та технологій транспортування.
В рамках даної класифікації вантажі підрозділяються, насамперед, на масові, генеральні і особорежімних вантажі.
Масові вантажі (bulk cargo) - це відносно дешеві (у розрахунку на тонну ваги) товари, що перевозяться без упаковки у великих кількостях. Прийом їх до перевезення і складання одержувачу виробляються за масою або об'ємом. Масові вантажі, у свою чергу, поділяються на наливні (liquid bulk) та насипні або навалочні (dry bulk). Основну частину масових вантажів світової торгівлі складають сира нафта і нафтопродукти, вугілля, зерно, добрива, руди. Їх перевезення на всьому протязі від пункту виробництва до пункту споживання характеризуються значним розміром партії, відповідним вантажопідйомності найбільших морських судів. Транспортна складова в кінцевій ціні таких товарів висока і може досягати 50% і більше, а вирішальним чинником конкурентоспроможності є забезпечення ефекту масштабу при транспортуванні. Тому доставка масових вантажів припускає використання транспортних засобів максимально можливої вантажопідйомності.
Генеральні вантажі (general caigo) включають велику номенклатуру вантажів, які транспортуються в упакованому вигляді і (або) в спеціальній транспортній тарі. Прийом і здача генеральних вантажів виробляються по рахунку вантажних місць. Генеральні вантажі мають більш високу питому вартість в порівнянні з масовими і більш вимогливі до умов транспортування. Вони поділяються на тарно-штучні, вантажі в інтермодальних транспортних одиницях (ИТЕ) і необалк.
Тарно-штучні вантажі (breakbulk cargo) складаються з окремих різнорідних вантажних місць - ящиків, коробок, бочок, рулонів, кип і т.д. Значну частку тарно-штучних вантажів представляють вантажі, що перевозяться у вигляді транспортних пакетів.
Частка тарно-штучних вантажів постійно скорочується внаслідок контейнеризації і застосування інших ИТЕ.
При перевезенні вантажів у інтермодальних транспортних одиницях (intermodal loading units) вантажем для транспортних операторів є самі ИТЕ - контейнери, знімні кузови або контрейлерами. Їх характеристики визначають параметри транспортних засобів та вантажно-розвантажувального обладнання, застосовуваних у транспортних системах. Особливі транспортні властивості вантажу як такого, який в процесі транспортування не вивантажується з ИТЕ, враховуються лише в певних випадках - наприклад, при перевезенні небезпечних вантажів або вантажів, що потребують температурного контролю.
Необалк (neobulk) складають упаковані або пакетовані вантажі, що перевозяться в значних обсягах без контейнерів і, на відміну від тарно-штучних вантажів, пред'являються до перевезення у вигляді однорідних вантажних місць. До даного класу відносяться легкові автомобілі, метал та папір в рулонах, лісоматеріали в пакетах, банани і т.п. Поняття "необалк" виникло в останні десятиліття у зв'язку з тим, що в ланцюгах поставок певних товарів стали застосовуватися наскрізні транспортні технології та спеціалізоване обладнання для роботи з однорідними вантажними місцями на всьому протязі ланцюга поставки - від формування великих суднових партій до їх "розпилення" на терміналах і доставки одержувачам.
Залежно від характеру використання вантажопідйомності і вантажомісткості транспортних засобів вантажі підрозділяються на вагові та об'ємні.
Особливорежимні грузи. До цього класу відносяться вантажі, що перевозяться під температурним контролем, великовагові і великогабаритні вантажі, небезпечні вантажі та деякі інші категорії вантажів.
Транспортні операції. Організація міжнародних перевезень основними видами транспорту
Продукцією транспорту являється безпосередньо сам процес переміщення товарів від виробника до споживача. В цьому й полягає суть транспортних послуг. Вони - основна пов'язуюча ланка між продавцем і покупцем.
Транспортні послуги, як і всяка послуга, має свої особливості:
Транспорт не виробляє нового товару чи продукту, але саме дякуючи їх переміщенню з одного місця в інше забезпечується продовження процесу виробництва та обігу, має місце кінцеве споживання вироблених товарів Переміщення товарів, продукції з місця виробництва до місця споживання і являється тою споживчою вартістю, яку створює транспорт, його транспортні послуги.
Дія транспортних послуг виражається в такому корисному ефекті, який не може виникати, зберігатися і реалізуватися у відриві від транспорту. Разом з тим виробництво транспортних послуг невідривне від їх споживання. Транспортні послуги задовольняють потреби в момент свого проявлення, тобто створення таких послуг співпадає з їх споживанням.
Транспорт займає особливе місце в міжнародному товарообігу. З одного боку, він являється необхідною умовою здійснення міжнародного розподілу праці, зовнішньоекономічних зв'язків. З другого боку - транспортна індустрія виступає на світових ринках експортером своєї продукції, частково, транспортних послуг.
Транспортні послуги, що здійснюються в сфері ЗЕД, піддаються впливу всіх факторів, що характеризують розвиток ринкової економіки. Насамперед. це коливання цін на нафту, попиту і пропозицій на товари, а, відповідно, і на їх перевезення; валютного курсу; ступінь втручання держави у зовнішньоекономічну діяльність, стан політичних та економічних відносин різних держав і багато інших. Транспорт грає важливу роль в розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Його нормальне функціонування забезпечує виконання зобов'язань сторонами по купівлі-продажу, комерційний ефект зовнішньоторгової угоди. Порушення транспортного процесу часто веде до матеріальних втрат експортера й імпортера, робить вітчизняні товари не конкурентоздатними.
Транспортне забезпечення зовнішньоекономічної діяльності являється об'єктивно необхідним. Часто власнику вантажу важко орієнтуватися в транспортній обстановці, яка вимагає професійних знань законодавства окремих країн, міжнародних конвенцій (угод), техніко-експлуатаційних характеристик транспортних засобів, пунктів перевантаження і перевалки вантажів, умов їх роботи, ринку посередницьких послуг та ін. Плануючи відправлення вантажу і вибір транспорту, треба враховувати ряд обставин. По-перше, вид вантажу. Вантажі, що перевозяться, поділяються на генеральні, масові й особливо режимні. До генеральних відносяться різні штучні вантажі (в упаковці чи без неї). За розмірами вони поділяються на звичайні, довгомірні (більше 3 м) і негабаритні. За масою - легкі й важкі (з масою більше 5 тонн на одну вантажну одиницю).
До масових відносяться вантажі, що являють собою певну структурну масу, яка перевозиться у великій кількості без упаковки. До них відносяться наливні (нафта і нафтопродукти, гази, тваринні й рослинні жири, спирти та ін.), навальні (руда, концентрати, добрива та ін.), насипні (зерно, цукор, сирець та ін.) і лісні.
До особливорежимних відносяться вантажі, які зберігають і перевозять при дотриманні спеціальних правил (небезпечні вантажі, ті, що швидко псуються та ін.). При виборі засобів транспортування треба мати на увазі, що в деяких випадках можливість вибору відсутня. Наприклад, вантажі, що швидко псуються, треба перевозити авіатранспортом. Разом з тим авіаперевезення не допускаються при перевезенні легкозаймистих і вибухонебезпечних вантажів. Основну частину перевезень морським транспортом складають перевезення масових наливних і навальних вантажів (нафти і нафтопродуктів, залізної руди, кам'яного вугілля, зерна та ін.). Морський транспорт широко використовується і для перевезення генеральних вантажів.
По-друге, фактор часу. Відомо, що найшвидший спосіб доставки вантажу - це авіатранспорт. Однак він дорого коштує. Тому використовується тільки тоді, коли треба доставити вантаж за мінімальний відрізок часу (продукти, що швидко псуються, квіти та ін.).
По-третє, вартість перевезень. Звичайно, що кожен покупець хотів би, щоб вартість перевезення складала невеликий відсоток від вартості товару. Проте бувають випадки, коли вибір відсутній і треба платити за доставку вантажу високу ціну. А коли є вибір, ціна буде нижча. Наприклад, невеликі й середні за об'ємом партії вантажів можна доставляти повітрям і по суші приблизно за однаковими цінами.
По-четверте, безпека перевезення. Крихке й дорогоцінне обладнання краще перевозити повітряним транспортом. Товари, що мають високий ступінь ризику, відносно крадіжки (запчастини автомобілів, офісне обладнання, фармацевтичні товари і т. п.), як правило, доставляються морським транспортом, в основному в контейнерах, хоч це коштує дорожче.
Названі обставини важливо враховувати при виборі виду транспорту. Однак, вид транспорту багато в чому залежить від того, що в першу чергу цікавить відправника вантажу. Якщо його цікавить швидкість доставки вантажу, він вибирає між повітряним, і автомобільним транспортом. Якщо його мета - мінімальні витрати, робиться вибір між водяним і трубопровідним транспортом. В західних країнах більш вигідно використовуйте автомобільний транспорт.
Треба відзначити, що в Україні об'єми міжнародних перевезень постійно зростають. Однак в даний час транспорт ще не забезпечує потреби власників вантажу в перевезеннях. Це пов'язано з нестачею транспортних засобів, неякісною і в значній мірі зношеною матеріально-технічною базою, незадовільною підготовкою вантажів до транспортування, недостатньою відповідальністю транспортних організацій за псування вантажів у дорозі, за їх збереження. Не в повній мірі використовуються потенційні можливості транспортного комплексу по розвитку експорту транспортних послуг.
Розглянемо зміст окремих транспортних операцій при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності. Ці операції визначаються характером міжнародних перевезень і класифікуються в залежності від ряду ознак:
-предмету транспортних операцій (поділяються на вантажні та пасажирські);
-виду транспорту (водяний, повітряний, наземний і змішаний);
-виду товару (з генеральним вантажем, масовим, наливним, газоподібним);
-періодичності (регулярні й нерегулярні); порядку проходження кордону (перевантажувальні й не-перевантажувальні перевезення);
-транспортно-технологічної системи (контейнерні, паромні, ліхтерні, ролкерні та ін.);
-виду сполучення (пряме, поступовими перевезенням).
В часовому розрізі виділяють три групи транспортних операцій:
-що передують зовнішньоторговій угоді;
-що з'являються в процесі її реалізації;
-операції після завершення угоди.
До першої відносяться такі дії, як планування зовнішньоторгових перевезень, аналіз кон'юнктури ринку транспортних послуг, тарифів та умов перевезення товарів, визначення транспортного фактору в ціні товару, транспортні й базисні умови поставки в контракті купівлі-продажу.
Друга група операцій складається з таких дій, як підготовка товару до транспортування, укладення договору перевезення, оформлення відповідних транспортних і товаросупроводжуючих документів, страхування вантажу й оформлення страхового поліса, підготовка й оформлення вантажної митної декларації з урахуванням товарної номенклатури (ТН) ЗЕД, розрахунок з перевізниками, оформлення митних формальностей, прикордонних, санітарних, ветеринарних операцій, оформлення необхідних документів та ін.
До третьої групи відносяться операції, пов'язані з вирішенням суперечок між одержувачем вантажу й покупцем, якщо такі мають місце, пред'явлення претензій до стягнень, вирішення їх в установленому порядку.
Транспортні операції можуть здійснюватися в різних місцях: в пунктах відправлення, по шляху просування вантажу, в пунктах перевалки, на прикордонних пунктах і в одержувача товару. Вони можуть проходити як в середині країни, так і за кордоном.
Організація міжнародних перевезень основними видами транспорту
Під час розгляду питань транспортування вантажів для учасників зовнішньоторгової угоди важливо вияснити основні транспортні й базисні умови поставки, а також питання організації доставки товарів й управління нею.
Економічна ефективність ЗЕД, як уже відзначалося, багато в чому залежить від правильно вибраних транспортних і базисних умов поставки товарів. В контракті купівлі-продажу є спеціальний розділ- транспортні умови поставки. В ньому передбачені обов'язки сторін по відношенню до переміщення товару.
В цей розділ, як правило включають:
-порядок перевезень вантажів,
-умови і терміни завантаження й розвантаження;
-розмір, порядок оплати й розрахунки провізних платежів;
-проформу чартеру, вид коносаменту, інші види послуг.
В кожному окремому випадку зміст транспортних угод залежить від виду транспорту, характеру товару, типу угоди, базисного місця поставки, а також дії міжнародних договорів, угод, конвенцій, звичаїв країни.
Основу транспортних умов складають базисні умови поставки. Встановлюючи базисні умови поставки в контракті купівлі-продажу, сторони визначають свої обв'язки, в числі яких є питання транспортного переміщення об'єктів контракту, частково такі:
-хто несе транспортні витрати по доставці товару;
-хто надає транспортні засоби для перевезення товару;
-положення вантажу по відношенню до транспортного засобу;
-хто оформляє митне очищення на вивіз і ввіз;
-хто здійснює завантаження товару на транспортні засоби і вивантаження з них;
-де відбувається передача власності на товар від продавця до покупця;
-коли відбувається перехід ризику з продавця на покупця у випадку загибелі, пошкодження чи псування товару, як розподіляється відповідальність.
На міжнародні морські перевезення припадає значний об'єм вантажообігу світової зовнішньої торгівлі - біля 60%. Основну частину міжнародних морських вантажопотоків складають масові наливні й навальні вантажі. Це сира нафта, нафтопродукти, залізна руда, кам'яне вугілля, зерно і т. д. З інших виділяються генеральні вантажі, тобто готова промислова продукція, напівфабрикати, продукти. В міжнародному судноплавстві розрізняють дві форми організації руху суден: регулярне, у вигляді лінійного судноплавства, і нерегулярне, у вигляді трампового судноплавства.
Лінійне судноплавство являє собою таку форму транспортних послуг, яка забезпечує регулярні перевезення за оголошеним розкладом між наперед установленими портами. Вантажний потік лінійного судноплавства складають, в основному, генеральні (тарно-поштучні) вантажі. На лінійних суднах перевозяться невеликі партії вантажів, в основному, це готові вироби і напівфабрикати.
Морське сполучення між певними портами називається лінією. Розрізняють такі типи ліній:
-односторонні - характеризуються тим, що на них працюють судна тільки одної країни чи одної судноплавної компанії;
-двохсторонні, на яких працюють судна двох країн (за узгодженням) або двох судноплавних підприємств;
-конференціальні. на яких працюють судна двох чи більше компаній з одної чи різних країн.
Головне призначення конференційних ліній (конференційних угод) полягає у встановленні однакових тарифів й умов перевезення для всіх учасників перевезень. Згідно до Кодексу проведення лінійних конференцій, який був розроблений в рамках ООН в 1974 році, конференцією вважається група, що складається з двох чи більше перевізників, які надають послуги по міжнародних лінійних перевезеннях у визначеному напрямку.
Головним документом в морських перевезеннях являється коносамент. Це документ, виданий судновласником (капітаном) вантажовідправнику в свідчення прийняття вантажу для перевезення морським шляхом.
Коносамент виконує три основні функції:
-засвідчує прийняття вантажу для перевезення;
-являється товаросупроводжуючим документом, оскільки дає право на одержання вантажу тому, на кого він виписаний;
-свідчить про укладення договору перевезення вантажу морським шляхом, по якому перевізник зобов'язується доставити вантаж проти надання документів.
В коносаменті містяться дані про назву судна, його власника, тоннаж судна, назву портів завантаження й розвантаження, суму фрахту і місце його оплати, кількість виданих екземплярів, в тому числі оригіналів, та ін. На полях коносаменту, оскільки він являється розпискою судновласника за товари, міститься їх опис. Підписується коносамент капітаном чи судноплавним агентом.
Коносаменти можуть бути таких видів: іменний (вказує одержувача вантажу), на пред'явника і ордерний (виданий за "наказом, відправника" або за "наказом одержувача"). Коносамент поділяється також на прямий, тобто без перевалки, і транзитний, що передбачає перевалки на шляху просування вантажу.
Як правило, виписуються три оригінальних екземпляри і декілька копій коносаменту, але тільки один з оригіналів може бути супроводжуючим документом.
Трампове судноплавство - форма організації судноплавства, в якому судна здійснюють нерегулярні рейси. Вони не мають чіткого розкладу і направляються судновласником туди, де є попит на тоннаж і пропозиції вантажів. Трампове судноплавство займається, як правило, перевезенням окремих видів масових вантажів (ліс, вугілля, руда, зерно, нафта, нафтопродукти, цемент, добрива і т. д.). Хоч при необхідності можуть перевозити генеральні вантажі, упаковані чи не упаковані (обладнання, хімікати, металовироби, автомобілі, вагони, сільгосптехніку та ін.).
Договір на перевезення вантажів в трамповому судноплавстві підписується у формі чартеру. Чартер грає головну роль в регулюванні сторін в трамповому судноплавстві. Тут коносамент - документ, що доповнює його. Основними пунктами чартерного договору являються:
-час і місце підписання чартера;
-повна назва сторін;
-назва й опис судна;
-місцезнаходження судна в момент укладення договору;
-вид вантажу й спосіб його перевезення;
-умови завантаження і розвантаження, враховуючи демеридж (штраф за простій судна більше строку) і диспачу (винагорода, виплачена перевізником фрахтователю за більш швидке завантаження в порівнянні зі встановленими нормами);
-порядок виплати фрахту та ін.
В практиці морського судноплавства широко використовуються типові договори перевезень, що одержали назву проформ-чартерів. На їх основі укладаються чартери на перевезення конкретних товарів в певному напрямку.
В залежності від фрахтових угод розрізняють такі види чартеру:
-рейсовий,
-тайм-чартер,
-димайс-чартер,
-бербоут-чартер.
Плата за перевезення вантажу (фрахтувальник - фрахтовнику) трамповим судном складається в залежності від кон'юнктури ринку на транспортні послуги і встановлюється безпосередньо судновласником.