МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ „ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ" Кафедра міжнародного бізнесу та фінансів РЕФЕРАТ на тему: «Валютний ринок та особливості його функціонування в Україні» Виконала: Студентка 3 курсу, групи БЕМ-418а спеціальності 072 «Фінанси, банківська справа та страхування» Давидова В.О. Харків 2020 ЗМІСТ Вступ...………………………………………………………….……………........3 Розділ 1 Теоретичні основи функціонування та рівноваги валютного ринку..4 1.1 Сутність та особливості функціонування валютного ринку……......4 1.2 Інструменти та структура валютного ринку…………………..…..…6 Розділ 2 Операції валютного ринку………………………………………….....8 Висновки…..………………………………………………………………….….11 Список використаних джерел………………………………………………..…12 ВСТУП Важливим поняттям в системі валютного регулювання є валютний ринок. По відношенню до якого здійснюється значна частина заходів держави: його інституціональне оформлення, регулювання порядку проведен# ня розрахунків, руху валютних цінностей. Саме на ньому відбувається узгодження інтересів продавців та покупців валютних цінностей. Учасниками валютного ринку є різні групи економічних суб'єктів, кожна з яких прагне здобути максимальний прибуток. Характерним для сучасного валютного ринку є наявність широкого кола регулюючих інституцій, до яких належать: відповідні державні органи; система міжнародних фінансових організацій, угруповань і угод, діючих на міждержавній основі, а також система страхування від валютного ризику. Хоча в сучасних умовах роль держави у валютному регулюванні зростає, державне регулювання не повинно підміняти ринкові саморегулятори, а має лише доповнювати та коригувати відповідним чином їх дію. Тому валютний ринок України відрізняється високим рівнем урегульованості всіх найважливіших сегментів. Об'єктом дослідження є теоретичні засади валютного ринку. Предмет дослідження - аналіз валютного ринку України. Метою є дослідження та аналіз валютного ринку. Для досягнення поставленої мети в роботі вирішуються наступні завдання: - досліджено поняття та особливості функціонування валютного ринку; - запропоновано можливі шляхи їх усунення та напрямки щодо вдосконалення. Проблеми валютного ринку України у своїх працях досліджували : А.Гальчинський, А. Мороз, Т. Савченко, М. Савлука, Барсукова М.А , АдамчукА.А. , Бондар М.І Горецька Л.Л та інші. РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТА РІВНОВАГИ ВАЛЮТНОГО РИНКУ Сутність та особливості функціонування валютного ринку Валютні ринки – це офіційні центри, де відбувається купівля – продаж валют, виходячи з попиту та пропозиції; являють собою сукупність банків, бірж, брокерських компаній (фірм), найбільших корпорацій, аукціонів. Валютні ринки обслуговують міжнародний платіжний оборот, пов'язаний з оплатою грошових зобов'язань юридичних і фізичних осіб різних країн. Функції валютного ринку[5].: забезпечення своєчасності здійснення міжнародних розрахунків; страхування валютних ризиків; диверсифікація валютних резервів банків, підприємств, держав; регулювання валютних курсів; отримання спекулятивного прибутку; регулювання економіки. За сферою діяльності виділяють: міжнародний валютний ринок (МВР) – це фінансовий ринок, на якому здійснюється міжнародна торгівля й обмін іноземних валют. Він виник на початку 70-х рр. Щорічний обсяг операцій цього ринку – більш трильйона доларів (у Москві – близько 500 млн. дол., у Києві – 7 млн. дол., у Лондоні – близько 600 млн. дол., у Нью-Йорку – близько 300 млн. дол.) Такі ринки регулюються міждержавними угодами, домовленостями учасників цих ринків, традиціями, тощо. регіональні валютні ринки, На регіональних ринках банки проводять операції тільки з конкретними конвертованими валютами. національний валютний ринок або внутрішній валютний ринок. Національні валютні ринки існують у більшості країн світу, вони обмежуються економічним простором конкретної країни і регулюються її національним валютним законодавством. Валютний ринок можна класифікувати і за іншими критеріями[4].: за характером операцій: ринок конверсійних операцій; ринок депозитно-кредитних операцій; за територіальним розміщенням: європейський, північноамериканський, азіатський та ін.; за видами конверсійних операцій: ринок ф'ючерсів, ринок опціонів тощо; за формою валюти, якою торгують: ринок безготівкових операцій, ринок готівки. Ринок конверсійних операцій є найтиповішим для валютного ринку взагалі. На цьому ринку купівля-продаж здійснюється в традиційній формі, переважно на еквівалентних засадах шляхом обміну рівновеликих цінностей, представлених різними валютами. Якраз на цьому ринку складаються умови для формування зовнішньої ціни грошей — їх валютного курсу. Ринок депозитно-кредитних операцій — це досить специфічний сектор валютного ринку, на якому купівля-продаж валюти має умовний характер, що проявляється в залученні банками інвалюти на депозитні вклади на узгоджені строки та в наданні банками інвалютних позичок на різні строки. На відміну від ринку конверсійних операцій на цьому ринку ціна валюти формується у вигляді процента[5]. 1.2 Інструменти та структура валютного ринку Учасниками валютного ринку України є[3].: Національний Банк України, уповноважені комерційні банки, кредитно-фінансові установи, що одержали ліцензію НБУ, юридичні особи, які уклали угоду на відкриття пунктів обміну іноземних валют, кредитно-фінансові установи – нерезиденти, що одержали ліцензію НБУ на право проведення валютних операцій на ринку України. Операції проводяться через систему інститутів: центральні банки, комерційні банки, інвестиційні банки, брокерів і дилерів, пенсійні фонди, страхові компанії, транснаціональні корпорації і т.д. Контроль над проведенням валютних операцій в Україні здійснює : - Кабінет Міністрів України; - Національний банк України; - Державна податкова адміністрація; - Державний митний комітет; - Міністерство зв'язку України. Зазначені державні органи та комерційні банки створюють інфраструктуру валютної системи, у центрі якої знаходиться НБУ як орган державного валютного регулювання і контролю. Нормативними актами визначається в Україні порядок функціонування біржового ринку, міжбанківського валютного ринку; центральний банк здійснює ліцензування діяльності комерційних банків з валютних операцій, видає дозволи юридичним особам-резидентам на відкриття рахунків в іноземних банках, контролює надходження виручки експортерів у країну. Регламентується режим поточних і строкових вкладів в іноземній валюті. У міру оздоровлення економічної ситуації в Україні режим валютного ринку стає все більш ліберальним. Для стабілізації курсових коливань гривні (яка є м'якою валютою і не користується попитом за межами країни) в умовах світової економічної кризи НБУ акцентував увагу на використанні прямих інструментів валютно-курсової політики. Йдеться про перегляд лімітів валютної позиції та заборону враховувати в ній резерви; позбавлення резидентів можливості вивозити за кордон валюту, що куплена на міжбанківському ринку за індивідуальною ліцензією або залучена у вигляді кредитів тощо. Серед інструментів опосередкованого впливу на кон'юнктуру внутрішнього валютного ринку НБУ акцентував увагу на валютні "інтервенції". Реалізація цих заходів в умовах найвищої девальвації гривні (початок 2009 р.) дозволила стабілізувати ситуацію на валютному ринку України[2]. Розділ 2 Операції валютного ринку Функції валютного ринку реалізуються через виконання суб'єктами ринку широкого кола валютних операцій. Під валютними операціями звичайно розуміють будь-які платежі, пов'язані з переміщенням валютних цінностей між суб'єктами валютного ринку. 1.За терміном здійснення платежу з купівлі-продажу валюти: - касові, або операції з негайною поставкою; - строкові. 2. За механізмом здійснення операцій: - операції спот; - форвардні операції; - ф'ючерсні операції; - опціонні операції. 3. За цільовим призначенням: - операції з метою одержання валюти для здійснення платежів за міжнародними розрахунками; - операції з метою страхування від валютних ризиків (операції хеджування); операції з метою одержання прибутку або спекулятивні операції. 4. За формою здійснення: - безготівкові; готівкові. 5. За масштабами операцій: - оптові (здійснюються між банками); - роздрібні (здійснюються між банками та їх клієнтами). Касові операції – це купівля-продаж валюти на умовах її поставки не пізніше другого робочого дня, починаючи із дня укладання угоди за курсом, установленим в момент її підписання. поставку валюти на другий робочий день називається «спот», а касові операції на цій умові — «операції спот». Вони дають можливість учасникам оперативно задовольнити свої потреби у валюті на вигідних умовах. Учасники касових операцій мають можливість: терміново одержати валюту для погашення своїх зовнішньоекономічних зобов'язань; уникнути втрат від зміни валютних курсів: імпортер негайною купівлею інвалюти страхує себе від можливих втрат унаслідок підвищення її курсу, а експортер негайним продажем інвалюти страхується від втрат, пов'язаних із падінням її курсу; оперативно диверсифікувати свої валютні запаси, а банкам — ще й оперативно відрегулювати свою валютну позицію Форвардні операції - це купівля-продаж валюти між двома суб'єктами з наступною передачею її в обумовлений строк за курсом, установленим в момент укладання угоди. Ф'ючерсні операції – це зобов'язання двох контрагентів купити-продати певну суму валюти в конкретний час за курсом, установленим в момент укладання угоди на валютній біржі. [6]. Валютний своп – це комбінація двох конверсійних операцій з валютами на умовах спот і форвард, які здійснюються одночасно й розраховані на одну валюту. Опціонні операції — це різновид строкових операцій, за яких між учасниками укладається особлива угода, що надає одному з них право (але не обов'язок) купити чи продати другому певну суму валюти в установлений строк і за узгодженим сторонами курсом. Така угода називається опціон. Якщо при настанні строку опціону власнику буде вигідно його реалізувати, то він вимагатиме від продавця опціону купити чи продати відповідну суму валюти й останній зобов'язаний це зробити. Якщо власникові опціону не вигідно його реалізувати, то він відмовиться від реалізації опціону, про що повинен повідомити продавця, й останній зобов'язаний погодитися з цим рішенням. При купівлі опціону покупець сплачує продавцю премію (вартість опціону), яка визначається за домовленістю сторін у відсотках до суми угоди чи в абсолютній сумі. Ця премія є гарантованим доходом для продавця опціону, який він одержує незалежно від того, буде реалізований опціон чи ні. Валютний арбітраж - це комбінація декількох операцій по купівлі-продажу двох або більше валют по різних курсах з метою одержання додаткового доходу. Це типова спекулятивна операція, що розрахована на дохід завдяки різниці в курсах на одному і тому ж ринку, але в різні строки (часовий арбітраж), або в один і той же час, але на різних ринках (просторовий арбітраж). [6]. У міру розвитку сучасних систем телекомунікацій створюються передумови для вирівнювання курсів валют на різних міжнародних ринках, завдяки чому зменшуються можливості для просторового арбітражу. ВИСНОВКИ Аналіз застосування в Україні різних форм валютного регулювання та сучасного стану валютного ринку України за 2018 — 2021 роки дозволяє зробити наступні висновки: По-перше, найбільше на розвиток внутрішнього валютного ринку вплинули: обсяги торгівлі іноземною валютою, рух капіталів, курс національної грошової одиниці, а також стан зовнішньої торгівлі України. По-друге, девальвації та валютні інтервенції що здійснювались, як правило, після значного погіршення ситуації на внутрішньому валютному ринку, з метою недопущення різких курсових коливань. Суттєвого впливу на стан зовнішньої торгівлі або рух капіталів ці заходи не мали, отже, ефективність їх застосування була невисокою. По-третє, проведення державою активної дисконтної політики в галузі валютного регулювання було неможливим. Значною мірою це пов'язано з тим, що суттєву перешкоду на шляху іноземних капіталів в Україну складала нестабільність національної економіки. Разом з тим, першочергового вирішення ви# магали внутрішньогосподарські проблеми з питання розвитку національного виробництва, виходу економіки з кризової ситуації, припинення економічного спаду тощо. Отже, широкий асортимент валютних операцій, високе технологічне й організаційне забезпечення їх виконання створюють усім суб'єктам валютного ринку сприятливі умови для досягнення таких цілей, як забезпечення ліквідності, прибутковості і керованості валютними ризиками. Тому прискорений розвиток валютного ринку — одне з актуальних завдань для країн з перехідними економіками, у тому числі й для України. Проте в Україні валютний ринок формується надто повільно, асортимент валютних операцій на ньому обмежений переважно касовими операціями. Після припинення в 2000 р. діяльності Української міжбанківської валютної біржі розвиток більшості строкових валютних операцій поки що втратив перспективу. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http:/ www.zakon.rada.gov.ua (дата звернення: 14.12.2020). Міністерство фінансів України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :https://www.mof.gov.ua/uk (дата звернення: 14.12.2020). Береславська О. Дисбаланси валютного ринку України / О. Береславська // Вісник Національного бан ку України. — 2013. — № 3. — С. 3—9. Береславська О. Курсоутворення гривні в контексті змін у світовій валютній системі / О. Береславська // Вісник Національного банку України. — 2014. — № 3. — С. 10—16. Береславська О. Стабільність гривні: об'єктивна реальність чи вимушена необхідність? / О. Береславс ка // Вісник Національного банку України. — 2012. — № 3. — С. 6—11. Грoші та кредит: навч. пoсібник / [за ред. дра ек. наук, прoф. М.І. Крупки]. — Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка. — 2010. — 368 с. |