Ім'я файлу: Валютний ринок давыдова.docx
Розширення: docx
Розмір: 30кб.
Дата: 18.01.2022
скачати

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

„ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ"

Кафедра міжнародного бізнесу та фінансів



РЕФЕРАТ

на тему: «Валютний ринок та особливості його функціонування в Україні»

Виконала:

Студентка 3 курсу, групи БЕМ-418а

спеціальності 072 «Фінанси, банківська

справа та страхування»

Давидова В.О.
Харків 2020

ЗМІСТ

Вступ...………………………………………………………….……………........3

Розділ 1 Теоретичні основи функціонування та рівноваги валютного ринку..4

1.1 Сутність та особливості функціонування валютного ринку……......4

1.2 Інструменти та структура валютного ринку…………………..…..…6

Розділ 2 Операції валютного ринку………………………………………….....8

Висновки…..………………………………………………………………….….11

Список використаних джерел………………………………………………..…12
ВСТУП
Важливим поняттям в системі валютного регулювання є валютний ринок. По відношенню до якого здійснюється значна частина заходів держави: його інституціональне оформлення, регулювання порядку проведен# ня розрахунків, руху валютних цінностей. Саме на ньому відбувається узгодження інтересів продавців та покупців валютних цінностей.

Учасниками валютного ринку є різні групи економічних суб'єктів, кожна з яких прагне здобути максимальний прибуток. Характерним для сучасного валютного ринку є наявність широкого кола регулюючих інституцій, до яких належать: відповідні державні органи; система міжнародних фінансових організацій, угруповань і угод, діючих на міждержавній основі, а також система страхування від валютного ризику. Хоча в сучасних умовах роль держави у валютному регулюванні зростає, державне регулювання не повинно підміняти ринкові саморегулятори, а має лише доповнювати та коригувати відповідним чином їх дію.

Тому валютний ринок України відрізняється високим рівнем урегульованості всіх найважливіших сегментів.

Об'єктом дослідження є теоретичні засади валютного ринку.

Предмет дослідження - аналіз валютного ринку України.

Метою є дослідження та аналіз валютного ринку.

Для досягнення поставленої мети в роботі вирішуються наступні завдання:

- досліджено поняття та особливості функціонування валютного ринку;

- запропоновано можливі шляхи їх усунення та напрямки щодо вдосконалення.

Проблеми валютного ринку України у своїх працях досліджували : А.Гальчинський, А. Мороз, Т. Савченко, М. Савлука, Барсукова М.А , АдамчукА.А. , Бондар М.І Горецька Л.Л та інші.
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТА РІВНОВАГИ ВАЛЮТНОГО РИНКУ


    1. Сутність та особливості функціонування валютного ринку

Валютні ринки – це офіційні центри, де відбувається купівля – продаж валют, виходячи з попиту та пропозиції; являють собою сукупність банків, бірж, брокерських компаній (фірм), найбільших корпорацій, аукціонів.

Валютні ринки обслуговують міжнародний платіжний оборот, пов'язаний з оплатою грошових зобов'язань юридичних і фізичних осіб різних країн.

Функції валютного ринку[5].:

  1. забезпечення своєчасності здійснення міжнародних розрахунків;

  2. страхування валютних ризиків;

  3. диверсифікація валютних резервів банків, підприємств, держав;

  4. регулювання валютних курсів;

  5. отримання спекулятивного прибутку;

  6. регулювання економіки.

За сферою діяльності виділяють:

  1. міжнародний валютний ринок (МВР) – це фінансовий ринок, на якому здійснюється міжнародна торгівля й обмін іноземних валют. Він виник на початку 70-х рр. Щорічний обсяг операцій цього ринку – більш трильйона доларів (у Москві – близько 500 млн. дол., у Києві – 7 млн. дол., у Лондоні – близько 600 млн. дол., у Нью-Йорку – близько 300 млн. дол.) Такі ринки регулюються міждержавними угодами, домовленостями учасників цих ринків, традиціями, тощо.

  2. регіональні валютні ринки, На регіональних ринках банки проводять операції тільки з конкретними конвертованими валютами.

  3. національний валютний ринок або внутрішній валютний ринок. Національні валютні ринки існують у більшості країн світу, вони обмежуються економічним простором конкретної країни і регулюються її національним валютним законодавством. Валютний ринок можна класифікувати і за іншими критеріями[4].:

  4. за характером операцій: ринок конверсійних операцій; ринок депозитно-кредитних операцій;

  5. за територіальним розміщенням: європейський, північноамериканський, азіатський та ін.;

  6. за видами конверсійних операцій: ринок ф'ючерсів, ринок опціонів тощо;

  7. за формою валюти, якою торгують: ринок безготівкових операцій, ринок готівки.

Ринок конверсійних операцій є найтиповішим для валютного ринку взагалі. На цьому ринку купівля-продаж здійснюється в традиційній формі, переважно на еквівалентних засадах шляхом обміну рівновеликих цінностей, представлених різними валютами. Якраз на цьому ринку складаються умови для формування зовнішньої ціни грошей — їх валютного курсу.

Ринок депозитно-кредитних операцій — це досить специфічний сектор валютного ринку, на якому купівля-продаж валюти має умовний характер, що проявляється в залученні банками інвалюти на депозитні вклади на узгоджені строки та в наданні банками інвалютних позичок на різні строки. На відміну від ринку конверсійних операцій на цьому ринку ціна валюти формується у вигляді процента[5].
1.2 Інструменти та структура валютного ринку

Учасниками валютного ринку України є[3].:

  1. Національний Банк України,

  2. уповноважені комерційні банки,

  3. кредитно-фінансові установи, що одержали ліцензію НБУ,

  4. юридичні особи, які уклали угоду на відкриття пунктів обміну іноземних валют,

  5. кредитно-фінансові установи – нерезиденти, що одержали ліцензію НБУ на право проведення валютних операцій на ринку України.

Операції проводяться через систему інститутів:

  1. центральні банки,

  2. комерційні банки,

  3. інвестиційні банки,

  4. брокерів і дилерів,

  5. пенсійні фонди,

  6. страхові компанії,

  7. транснаціональні корпорації і т.д.

Контроль над проведенням валютних операцій в Україні здійснює :

- Кабінет Міністрів України;

- Національний банк України;

- Державна податкова адміністрація;

- Державний митний комітет;

- Міністерство зв'язку України.

Зазначені державні органи та комерційні банки створюють інфраструктуру валютної системи, у центрі якої знаходиться НБУ як орган державного валютного регулювання і контролю.

Нормативними актами визначається в Україні порядок функціонування біржового ринку, міжбанківського валютного ринку; центральний банк здійснює ліцензування діяльності комерційних банків з валютних операцій, видає дозволи юридичним особам-резидентам на відкриття рахунків в іноземних банках, контролює надходження виручки експортерів у країну. Регламентується режим поточних і строкових вкладів в іноземній валюті.

У міру оздоровлення економічної ситуації в Україні режим валютного ринку стає все більш ліберальним.

Для стабілізації курсових коливань гривні (яка є м'якою валютою і не користується попитом за межами країни) в умовах світової економічної кризи НБУ акцентував увагу на використанні прямих інструментів валютно-курсової політики. Йдеться про перегляд лімітів валютної позиції та заборону враховувати в ній резерви; позбавлення резидентів можливості вивозити за кордон валюту, що куплена на міжбанківському ринку за індивідуальною ліцензією або залучена у вигляді кредитів тощо. Серед інструментів опосередкованого впливу на кон'юнктуру внутрішнього валютного ринку НБУ акцентував увагу на валютні "інтервенції". Реалізація цих заходів в умовах найвищої девальвації гривні (початок 2009 р.) дозволила стабілізувати ситуацію на валютному ринку України[2].

Розділ 2 Операції валютного ринку

Функції валютного ринку реалізуються через виконання суб'єктами ринку широкого кола валютних операцій.

Під валютними операціями звичайно розуміють будь-які платежі, пов'язані з переміщенням валютних цінностей між суб'єктами валютного ринку.

1.За терміном здійснення платежу з купівлі-продажу валюти:

- касові, або операції з негайною поставкою;

- строкові.

2. За механізмом здійснення операцій:

- операції спот;

- форвардні операції;

- ф'ючерсні операції;

- опціонні операції.

3. За цільовим призначенням:

- операції з метою одержання валюти для здійснення платежів за міжнародними розрахунками;

- операції з метою страхування від валютних ризиків (операції хеджування);

  • операції з метою одержання прибутку або спекулятивні операції.

4. За формою здійснення:

- безготівкові;

  • готівкові.

5. За масштабами операцій:

- оптові (здійснюються між банками);

- роздрібні (здійснюються між банками та їх клієнтами).

Касові операції – це купівля-продаж валюти на умовах її поставки не пізніше другого робочого дня, починаючи із дня укладання угоди за курсом, установленим в момент її підписання.

поставку валюти на другий робочий день називається «спот», а касові операції на цій умові — «операції спот». Вони дають можливість учасникам оперативно задовольнити свої потреби у валюті на вигідних умовах.

Учасники касових операцій мають можливість:

  1. терміново одержати валюту для погашення своїх зовнішньоекономічних зобов'язань;

  2. уникнути втрат від зміни валютних курсів: імпортер негайною купівлею інвалюти страхує себе від можливих втрат унаслідок підвищення її курсу, а експортер негайним продажем інвалюти страхується від втрат, пов'язаних із падінням її курсу;

  3. оперативно диверсифікувати свої валютні запаси, а банкам — ще й оперативно відрегулювати свою валютну позицію

Форвардні операції - це купівля-продаж валюти між двома суб'єктами з наступною передачею її в обумовлений строк за курсом, установленим в момент укладання угоди.

Ф'ючерсні операції – це зобов'язання двох контрагентів купити-продати певну суму валюти в конкретний час за курсом, установленим в момент укладання угоди на валютній біржі. [6].

Валютний своп – це комбінація двох конверсійних операцій з валютами на умовах спот і форвард, які здійснюються одночасно й розраховані на одну валюту.

Опціонні операції — це різновид строкових операцій, за яких між учасниками укладається особлива угода, що надає одному з них право (але не обов'язок) купити чи продати другому певну суму валюти в установлений строк і за узгодженим сторонами курсом.
Така угода називається опціон.

Якщо при настанні строку опціону власнику буде вигідно його реалізувати, то він вимагатиме від продавця опціону купити чи продати відповідну суму валюти й останній зобов'язаний це зробити. Якщо власникові опціону не вигідно його реалізувати, то він відмовиться від реалізації опціону, про що повинен повідомити продавця, й останній зобов'язаний погодитися з цим рішенням.

При купівлі опціону покупець сплачує продавцю премію (вартість опціону), яка визначається за домовленістю сторін у відсотках до суми угоди чи в абсолютній сумі.

Ця премія є гарантованим доходом для продавця опціону, який він одержує незалежно від того, буде реалізований опціон чи ні.

Валютний арбітраж - це комбінація декількох операцій по купівлі-продажу двох або більше валют по різних курсах з метою одержання додаткового доходу.
Це типова спекулятивна операція, що розрахована на дохід завдяки різниці в курсах на одному і тому ж ринку, але в різні строки (часовий арбітраж), або в один і той же час, але на різних ринках (просторовий арбітраж). [6].

У міру розвитку сучасних систем телекомунікацій створюються передумови для вирівнювання курсів валют на різних міжнародних ринках, завдяки чому зменшуються можливості для просторового арбітражу.

ВИСНОВКИ

Аналіз застосування в Україні різних форм валютного регулювання та сучасного стану валютного ринку України за 2018 — 2021 роки дозволяє зробити наступні висновки:

По-перше, найбільше на розвиток внутрішнього валютного ринку вплинули: обсяги торгівлі іноземною валютою, рух капіталів, курс національної грошової одиниці, а також стан зовнішньої торгівлі України.

По-друге, девальвації та валютні інтервенції що здійснювались, як правило, після значного погіршення ситуації на внутрішньому валютному ринку, з метою недопущення різких курсових коливань. Суттєвого впливу на стан зовнішньої торгівлі або рух капіталів ці заходи не мали, отже, ефективність їх застосування була невисокою.

По-третє, проведення державою активної дисконтної політики в галузі валютного регулювання було неможливим. Значною мірою це пов'язано з тим, що суттєву перешкоду на шляху іноземних капіталів в Україну складала нестабільність національної економіки. Разом з тим, першочергового вирішення ви# магали внутрішньогосподарські проблеми з питання розвитку національного виробництва, виходу економіки з кризової ситуації, припинення економічного спаду тощо.

Отже, широкий асортимент валютних операцій, високе технологічне й організаційне забезпечення їх виконання створюють усім суб'єктам валютного ринку сприятливі умови для досягнення таких цілей, як забезпечення ліквідності, прибутковості і керованості валютними ризиками. Тому прискорений розвиток валютного ринку — одне з актуальних завдань для країн з перехідними економіками, у тому числі й для України.

Проте в Україні валютний ринок формується надто повільно, асортимент валютних операцій на ньому обмежений переважно касовими операціями. Після припинення в 2000 р. діяльності Української міжбанківської валютної біржі розвиток більшості строкових валютних операцій поки що втратив перспективу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


  1. Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http:/ www.zakon.rada.gov.ua (дата звернення: 14.12.2020).

  2. Міністерство фінансів України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :https://www.mof.gov.ua/uk (дата звернення: 14.12.2020).

  3. Береславська О. Дисбаланси валютного ринку України / О. Береславська // Вісник Національного бан ку України. — 2013. — № 3. — С. 3—9.

  4. Береславська О. Курсоутворення гривні в контексті змін у світовій валютній системі / О. Береславська // Вісник Національного банку України. — 2014. — № 3. — С. 10—16.

  5. Береславська О. Стабільність гривні: об'єктивна реальність чи вимушена необхідність? / О. Береславс ка // Вісник Національного банку України. — 2012. — № 3. — С. 6—11.

  6. Грoші та кредит: навч. пoсібник / [за ред. дра ек. наук, прoф. М.І. Крупки]. — Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка. — 2010. — 368 с.

скачати

© Усі права захищені
написати до нас