| | | |
Міністерство освіти і науки України
Державний вищий навчальний заклад
«Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
Кафедра макроекономіки та державного управління
Факультета економіки та управління
Реферат
на тему:
«Валовий внутрішній продукт та його динаміка»
Виконала:
Студентка другого курсу,
Факультет маркетинг, 075,
Гавриш Даяна Сергіївна
Перевірила: Котенок Дарія Михайлівна
2021
План
Вступ
1. Валовий внутрішній продукт
2. Основні методи розрахунку валового внутрішнього продукту
3. Динаміка валового внутрішнього продукту
Висновки
Вступ
Результатом праці мільйонів робітників, селян та інтелігенції є певна сукупність створених матеріальних і духовних благ. Залежно від типу суспільства відбувається розподіл працюючих у сферах і галузях народного господарства, створюється різна кількість матеріальних і нематеріальних благ. Тип суспільства визначає також основні принципи розподілу, перерозподілу, обміну і споживання створених благ.
Тому придумали показник який визначає роль кожної держави в сучасному світі, насамперед, її економічну могутність, яка є наслідком реалізації економічного потенціалу. Найбільш універсальними показниками, що характеризують економічну могутність країни, є її валовий внутрішній продукт (ВВП) і валовий національний продукт (ВНП).
Дослідження і прогнозування ВВП на різних стадіях економічного обороту є необхідним для умов трансформаційної економіки, коли власне методичне забезпечення ще недостатньо відпрацьоване, а досвід прогнозних розрахунків, набутий в розвинених ринкових економіках, не може бути безпосередньо використаний в Україні через неадекватні умови розвитку економіки. Разом з тим науково обґрунтовані прогнози виробництва ВВП дозволяють оцінити наслідки реалізації передбачуваної на прогнозний період економічної політики держави. Особливу значимість при цьому набуває можливість враховувати наслідки державної політики, що реалізується в різних за метою, специфікою виробництва та функціями секторів економіки, що справляють неоднаковий вплив на загальні результати економічної діяльності та економічне зростання в цілому.
1. Валовий внутрішній продукт
валовий внутрішній товар дохід
Для аналізу економічних явищ і процесів, складних господарських взаємозв'язків необхідна система надійних взаємозумовлених показників. В економічній теорії та у господарській практиці використовують різні форми виміру суспільного продукту. Різноманітність форм і способів виміру результатів народногосподарської діяльності зумовлена різними теоретичними підходами до характеристики суспільного виробництва, різною методикою статистичних розрахунків, різними стадіями руху суспільного продукту в процесі економічного кругообігу.
Виробництво здійснюється для задоволення потреб людей. У кожній країні за деякий проміжок часу (наприклад за рік) створюється певна кількість різних товарів і послуг. Валовий внутрішній продукт (ВВП) вимірює ринкову вартість усіх кінцевих товарів і послуг, вироблених у даній країні протягом певного періоду часу, – як правило, року. Валовий внутрішній продукт, обчислений у поточних ринкових цінах, називається номінальним ВВП. Номінальний ВВП одночасно віддзеркалює як кількість вироблених товарів і послуг, так і рівень їхніх цін. Інакше кажучи, на динаміку номінального ВВП впливають як зміни у фізичному обсязі виробленої продукції, так і зміни рівня цін. Часто буває так, що фізичний обсяг ВВП скорочується, а номінальний ВВП збільшується за рахунок зростання цін. Проте рівень життя людей насамперед залежить від кількості вироблених і спожитих товарів та послуг. Тому макроекономіка досліджує динаміку фізичного обсягу ВВП, тобто зміни в кількості виготовленої вітчизняною економікою продукції. З цією метою обчислюють реальний ВВП.
Валовий внутрішній продукт, обчислений у постійних цінах, називається реальним ВВП. Саме цей показник дає змогу судити про зміни у фізичному обсязі продукції, а отже й про стан справ в економіці країни. Аналіз динаміки реального ВВП показує, що періоди його зростання чергуються з періодами скорочення. Економісти називають короткострокові коливання обсягу виробництва діловим, або економічним, циклом. Діловий цикл охоплює дві головні фази – піднесення і спад – та два поворотні пункти циклу – вершину і дно. У фазі спаду реальний ВВП скорочується, зростають масштаби безробіття, знижуються доходи населення. Під час піднесення реальний ВВП збільшується, чисельність безробітних зменшується. Найвищу точку піднесення називають вершиною, а найнижчу точку спаду – дном. Тривалість ділового циклу різна – від двох до 10 і більше років.
Коливання реального ВВП простежується здебільшого лише в короткостроковому періоді. У довгостроковому періоді більшість країн світу демонструють стале збільшення реального ВВП і підвищення рівня життя людей, що в макроекономіці називають економічним зростанням.
Для визначення тенденції економічного зростання використовують показник природного ВВП. Для розуміння суті цього показника до уваги треба взяти взаємозв'язок між інфляцією та безробіттям, який існує в ринковій економіці в короткостроковому періоді. Зі збільшенням зайнятості ВВП зростає, але водночас прискорено починають зростати й ціни; у фазі спаду масштаби безробіття зростають, але темпи зростання цін уповільнюються.
Між високим і низьким рівнями безробіття є такий його рівень, який називають природною нормою безробіття. За природної норми безробіття темп інфляції залишається практично сталим. Валовий внутрішній продукт, що відповідає природній нормі безробіття, називають природним ВВП.
Упродовж ділового циклу фактичний ВВП відхиляється від природного. У роки спаду фактичний ВВП менший за природний, а в роки піднесення може перевищувати його. Різницю між природним і фактичним ВВП називають ВВП-розривом. Цей розрив може бути зі знаком плюс, зі знаком мінус або дорівнювати нулю. ВВП-розрив зі знаком плюс означає, що економіка перебуває у фазі спаду, недовиробляючи потрібні суспільству товари і послуги. Протилежна ситуація простежується, коли ВВП-розрив має знак мінус. Це означає, що економіка виходить за межі природного ВВП і ціни починають прискорено зростати.
Природний ВВП не можна ототожнювати з межею виробничих можливостей економіки. Остання здатна виробляти обсяг товарів і послуг, більший за величину природного ВВП. Крім того, наявність значного ВВП-розриву зі знаком плюс не означає, що економічна політика уряду була неправильною. Інколи уряд свідомо створює такий розрив, аби уповільнити темпи зростання цін. У нашій економіці природна норма безробіття ще не склалася. Тому обчислити природний ВВП і ВВП-розрив для економіки України поки що неможливо. Щодо економіки, наприклад, США, то більшість американських економістів уважають, що нині природна норма безробіття тут становить 5-5,5%.
Центральне місце серед макроекономічних показників займає валовий внутрішній продукт (ВВП). Валовий внутрішній продукт - це сукупна ринкова вартість кінцевої продукції та послуг, що вироблені резидентами країни за рік. Кінцева продукція - це та частка валового випуску, яка виходить із сфери виробництва і спрямовується на невиробниче споживання, інвестування (нагромадження) та експорт. Це означає, що при обчисленні ВВП не враховується проміжна продукція, тобто продукти та послуги, використані в процесі виробництва. Включення до складу ВВП проміжної продукції означало б повторний рахунок, тому що вартість проміжної продукції вже входить до складу кінцевої продукції та послуг.
Проміжне споживання включає:
1) витрати сировини, матеріалів, палива, енергії, насіння, кормів, продуктів харчування, медикаментів, спецодягу та ін.;
2) оплату робіт і послуг, що надаються іншими одиницями окремим одиницям або особам (ремонт, послуги транспорту, зв'язку, обчислювальних центрів, комунальні послуги, послуги реклами, юристів, страхування тощо);
3) витрати на відрядження у частині оплати проїзду і готелів та ін.
До складу проміжного споживання відносять також оплату послуг фінансових посередників (банків). Їх величина визначається у загальних рисах як різниця між відсотками, отриманими і сплаченими фінансовими посередниками, і відноситься до усіх їхніх клієнтів (підприємств, домашніх господарств, резидентів і неризидентів). Згідно з діючою методикою загальна величина послуг фінансового посередництва відноситься до проміжного споживання окремої умовної одиниці, валовий випуск якої дорівнює нулю. А тому сума валової доданої вартості, створена галузями і секторами економіки, повинна бути зменшена на цю величину.
Особливість показника ВВП полягає в тому, що термін "валовий" означає включення до його складу споживання основного капіталу (амортизації). У принципі для точного вимірювання результатів економічної діяльності потрібно було б виключити з ВВ не тільки проміжну продукцію, а й споживання основного капіталу, яке з економічної точки зору є також проміжним споживанням. Але в економічній практиці дуже важко розрахувати споживання основного капіталу так, як цього потребують принципи СНР, тобто за відновною вартістю. Це пов'язано з тим, що дані бухгалтерського обліку про споживання основного капіталу не відповідають вимогам СНР. У бухгалтерському обліку амортизація основних фондів обчислюється, як правило, за первісною вартістю, а не за відновною. Крім того. амортизація в бухгалтерському обліку може бути розрахована на основі методів прискореної амортизації, які є неприйнятними в СНР.
Отже, якщо можна було б отримати дані про споживання основного капіталу у відповідності до вимог СНР, то можна було б розрахувати більш об'єктивний показник результату економічної діяльності - чистий внутрішній продукт. Через викладені вище обставини в економічній практиці найбільш широкого застосування набув показник ВВП.
2. Основні методи розрахунку валового внутрішнього продукту
Валовий внутрішній продукт, обчислюють трьома методами:
1) як суму видатків покупців на придбання товарів і послуг (за видатками – метод кінцевого використання);
2) як суму грошових доходів, отриманих від виробництва продукції у цьому році (за доходами – розподільний метод);
3) як суму доданої вартості, створеної на всіх стадіях виробництва товарів і послуг (за галузями – виробничий метод).
Усі методи обчислення ВВП дають однаковий результат, бо те, що витрачено на купівлю продукту (видатки), є доходом для тих, хто вклав людські й матеріальні ресурси у виробництво цього продукту і його продаж.
1)Метод кінцевого використання Згідно з методом кінцевого використання ВВП обчислюється як сума окремих елементів сукупних витрат, здійснених в країні і створенням кінцевого продукту та послуг.
ВВП = СВ + ВІ + ДЗ + ЧЕ,
де СВ - споживчі витрати домашніх господарств, тобто населення;
ВІ - валові внутрішні інвестиції приватного сектора економіки;
ДЗ - державні закупки товарів і послуг з метою задоволення загальносуспільних потреб;
ЧЕ - чистий експорт, тобто різниця між експортом і імпортом товарів та послуг;
Примітно, що від’ємним може бути тільки показник ЧЕ,тому що деяких країнах імпорт перевищує експорт.
Наведену формулу розрахунку ВВП за витратами ще називають основною макроекономічною тотожністю.
Витрати на кінцеве споживання домашніх господарств (СВ) включають:
1) витрати на купівлю споживчих товарів і послуг;
2) споживання товарів і послуг, отриманих у натуральній формі як оплату праці, подарунків тощо;
3) споживання товарів і послуг, що вироблені домашніми господарствами для особистого кінцевого споживання;
4) споживання товарів і послуг, що куплені резидентами даної країни за кордоном під час відряджень, туристичних поїздок тощо, за виключенням аналогічних закупок нерезидентів на території даної країни.
Державні закупки (ДЗ) - це витрати уряду на кінцеве споживання органів державного управління і некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства. До них відносяться витрати на заробітну плату державних працівників і службовців, а також витрати, пов'язані із закупівлею товарів і послуг колективного (суспільного) споживання у приватного сектора економіки.
До державних закупок не входять видатки на трансфертні платежі. Урядові трансфертні платежі - це державні виплати окремим особам, які не надаються в обмін на товари або послуги. Це допомога по безробіттю, пенсії, допомога престарілим і хворим. Вони призначені задовольняти певний вид потреб. Оскільки трансферти не призначені для закупівлі поточних товарів і послуг, вони не враховуються при розрахунку ВВП.
2)Розподільчий метод
Згідно з розподільчим методом (за доходами) ВВП - це сума первинних доходів, створених резидентами країни за рік:
ВВП = ЗП + ВКП + ЗД + (НП - С),
Де ЗП - заробітна плата найманих працівників, включаючи відрахування до страхових фондів;
ВКП - валовий корпоративний прибуток; він розподіляється на три частини: податок на корпоративний прибуток (ПКП), дивіденди (Д) та нерозподілений прибуток, як власне джерело інвестування виробництва, включаючи й амортизацію (НрП);
ЗД - змішаний доход, тобто доход некорпоративного (індивідуального) бізнесу;
НП - неприбуткові податки, що включають податки на продукти та інші податки на виробництво і імпорт;
С - субсидії на продукти та інші субсидії, пов'язані з виробництвом і імпортом;
(НП - С) - чисті неприбуткові податки.
ВВП – дуже важливий показник функціонування національної економіки. Однак потрібно усвідомлювати, що він дещо занижує реальний обсяг вітчизняного виробництва. По-перше, ВВП не враховує результатів економічної діяльності в тіньовому, або підпільному, секторі національної економіки. Окремі представники цього сектора втягнуті в нелегальну діяльність – торгівля і виробництво наркотиків, лихварство і шахрайство при наданні позик. Доходи, отримані від нелегальної діяльності, зрозуміло, приховують. Проте більшість учасників тіньової економіки веде легальну діяльність, але не повідомляє про неї, щоб не сплачувати податки. За оцінками Світового банку, в тіньовій економіці України виробляється до 50% усієї продукції.
В деяких державах частка тіньової економіки дуже висока. Загалом чим вищі податкові ставки і чим більша державна зарегульованість національної економіки, тим більші масштаби тіньового сектора.
3)Виробничий метод
Згідно з виробничим методом ВВП обчислюється як сума доданої вартості галузей економіки плюс продуктові податки за мінусом субсидії.
ВВП = (ВВ - MB) + (ПП - С),
де ВВ - валовий випуск окремих галузей;
MB - матеріальні витрати окремих галузей;
ПП - продуктові податки;
С - субсидії;
(ПП - С) - чисті продуктові податки.
Як бачимо, ринкова вартість ВВП, розрахованого виробничим методом, пов'язана з обчисленням валового випуску (ВВ) і проміжного споживання (MB) товарів та послуг.
3. Динаміка росту валового внутрішнього продукту
Ринкова реформа в Україні почала розгортатися в умовах виключно глибокої соціально-економічної кризи. Останнім часом науковцями багато уваги приділяється саме закономірностям і протиріччям економічної трансформації в країни. Вже сам факт підвищеного інтересу до українських реформ свідчить про те, що за короткий час (курс на радикальні економічні перетворення проголошений у 1994 році) країна спромоглася досить помітно просунутися вперед – вивести господарство з гіперінфляції та закласти фундамент для системних перетворень.
Макроекономічна стабілізація включає два основних моменти – приборкання інфляції і припинення падіння виробництва та початок його пожвавлення. Ці моменти логічно пов'язані: приборкання інфляції є найважливішою передумовою для масштабних інвестицій, а інвестиції, у свою чергу, – найважливішою умовою припинення падіння виробництва і початку його пожвавлення, тобто виходу з глибокої кризи.
У результаті падіння ВВП на душу населення Україна дуже відстає за рівнем доходів, іншими показниками життєвого рівня від країн з ринковою економікою.
Проте це не означає, що наша країна не може наздогнати за цими показниками передові країни світу. Відомо, що США знадобилося 47 років, щоб подвоїти ВВП на душу населення, Японії - 33, Індонезії - 17, Південній Кореї - 10 років.
Україна вже більш як 10 років розбудовує ринкову економіку. За цей час вона пережила глибокий спад виробництва, стабілізацію, а з 2000 р. переживає поступовий вихід з прірви економічної кризи.
Як же оцінити стан економіки України за роки її незалежності? Для цього варто проаналізувати динаміку таких показників, як реальний ВВП, рівень безробіття, експорт, імпорт, доходи та видатки бюджету, рівень мінімальної, середньої зарплати та прожиткового мінімуму тощо.
Зростання національної економіки характеризується в першу чергу зростанням показника валового внутрішнього продукту.
Таблиця 1 ВВП України 2009-2011рр
| | І квартал | ІІ квартал | ІІІ квартал | IV квартал | всього |
| ВВП у 2009 році | 189028 | 214103 | 250306 | 259908 | 913345 |
| ВВП у 2010 році | 219428 | 260150 | 304709 | 310320 | 1094607 |
| ВВП у 2011 році | 263550 | 316480 | 387970 | - | 968000 |
| Абсолютне відхилення за 2010-2011рр | 44122 | 56330 | 83261 | -310320 | -126607 |
| Темп приросту за 2010-2011рр,% | 20,11 | 21,65 | 27,32 | -100,00 | -11,57 |
| Абсолютне відхилення за 2009-2011рр | 74522 | 102377 | 137664 | -259908 | 54655 |
| Темп приросту за 2009-2011рр,% | 39,42 | 47,82 | 55,00 | -100,00 | 5,98 |
Рис. 1.2 Динаміка зростання валового внутрішнього продукту за 2009-2011роках
ВВП в 2011 році значно буде вищим показника 2010 року. Зокрема в першому кварталі 2011 року ми бачимо темп приросту ВВП в порівнянні із показником за 2010 рік на 20,11%, в другому кварталі на 21,65%, в третьому кварталі на 27,32%. Очікуване зростання в четвертому кварталі також не менше 20%. Зростання ВВП в 2011 році свідчить про відновлення економіки після кризового періоду.
Висновок
ВВП - ключовий показник економічної діяльності. ВВП - це вартість випуску товарів і послуг, зроблених усередині країни, і тільки з використанням факторів виробництва даної країни. ВВП можна підрахувати трьома методами: по доходах, по витратах і по доданій вартості.
Різні показники дозволяють нам вимірювати обсяг виробництва в конкретний момент часу і розкривати фактори, що безпосередньо визначають функціонування економіки. Далі, порівнюючи рівні національного доходу за визначений відрізок часу, ми можемо побудувати криву, що характеризує функціонування економіки в довгостроковій перспективі: її чи підйом спад відіб'ється на обсягах ВВП і системи взаємозалежних показників. Нарешті інформація, що нам дають ВВП і система взаємозалежних показників, є основою для формування проведення в життя державної політики, спрямованої на поліпшення функціонування економіки: без таких розрахунків економічна політика базувалася б на інтуїції.
Список використаної літератури
Б.Є. Кваснюк Роль держави у довгостроковому економічному зростанні 424ст
С.Г. Серяков Экономическая теория: Микроэкономика, макроэкономика, 2001 318ст
Ю.Г. Козак, С.С. Шаповал, О.С. Кіро Основи економічної науки, 2012 263ст
Узаров А.У. Основи економічної теорії 324 ст.
Міністерство економіки України // httр://www.me.gov.ua.
Національний банк України // httр://www.nbu.gov.ua.
Україна в цифрах 2002. - К., 2003. - 173 с.