Ім'я файлу: порівняння націй.docx
Розширення: docx
Розмір: 26кб.
Дата: 15.11.2020
Пов'язані файли:
Етно рефератЛюдські раси.docx
контрольна з етнопсихології.odt
Прак 5.docx

Турки

Турция – давний сосед России, страна, лежащая к югу от Черного моря. В психологии ее населения наиболее рельефно проявляются такие черты, как глубокая фанатическая религиозность, выносливость и терпеливость, крайняя неприхотливость в быту (в основном у самых бедных слоев населения), способность однообразно проводить свободное время.

Достаточно специфичной является эмоциональность турок, подверженность резким изменениям настроения. Внешне они безмятежны, спокойны и неторопливы, но если есть причины для гнева или недовольства, им с трудом удается себя сдерживать. В своем поведении турки вместе с тем несуетливы, осторожны, не любят излишнюю болтливость и навязчивость. Их жесты медлительны и плавны. В деловых отношениях турки часто не держат своего слова, вводят партнера в заблуждение, отстаивая собственные выгоды.

В обычные дни большую часть свободного времени турки проводят в кофейнях за чашкой кофе, чтением газет, разговорами о политике.

Предписания и запреты, содержащиеся в своде мусульманских законов – шариате, составлены так, чтобы опутать всю жизнь верующего в Турции, поставить его под духовный контроль ислама и его проповедников. Каждый час жизни верующего турка, каждый его поступок строго регламентирован. В шариате говорится, как нужно вставать с постели, умываться, есть, держать себя: с членами семьи, заключать сделки, убивать дичь на охоте и т. д. У турок сохраняется обычай кровной мести, которая длится подчас в течение многих поколений. Дети с малых лет воспитываются в таком духе.

Заслуживает внимания и такая характеристика турок, как их неприязнь к представителям немусульманских народов, которых они считают гораздо ниже себя по происхождению и в душе относятся к ним презрительно. Особенно негативно настроены турки по отношению к грекам и армянам, иногда к болгарам и русским, что связано с историческими причинами. Англичан и французов турки в целом не любят, к немцам относятся с уважением. Большинство их недолюбливает американцев, а то и относится к ним враждебно [132].

Греки

Представители этой нации инициативны и деловиты. Они стараются решить проблему сразу, без лишних согласований и не откладывая ее на потом. Одной из характерных черт греков является трудолюбие.

Грекам свойственны мужество и стойкость. Высокий героизм проявляли греки, когда боролись против турецкого господства и против гитлеровских оккупантов в годы Второй мировой войны. В выступлениях народных масс против иноземных захватчиков проявлялись свободолюбие греческого народа и его ненависть к угнетателям.

Анализируя интеллектуально-познавательные особенности населения Греции, следует отметить его прирожденную изобретательность. Природа наделила греков пытливым умом и творческим талантом. Не случайно в древности Греция дала миру столько всемирно известных ученых, философов, мыслителей, писателей, поэтов, художников, скульпторов, архитекторов, таких, как Гомер, Эврипид, Пифагор, Платон, Сократ, Софокл, Фидий, Эсхил, Гесиод, Геродот, Архимед, Аристофан, Аристотель, Гиппократ, Пракситель и многих других. Значительная часть населения страны и сегодня преклоняется перед любой интеллектуальной работой.

Большинство греков имеет склонность к торговле. Многие мечтают открыть свое дело, приобрести лавку, пусть даже самую крохотную. Владелец такой лавчонки никогда не скажет, что у него нет какого-либо товара. Он сбегает к соседу, займет у него нужную вещь, но не откажет покупателю, чтобы не потерять клиентуру. Небольшая лавка, кустарная мастерская – дело всей семьи. В серьезном и бережном отношении к этой собственности выражается стремление к самостоятельности, к обогащению, нежелание работать по найму. Чураясь работы по найму у «чужих», грек в то же время охотно работает на своих родственников.

Греки – эмоциональный народ. По характеру они чрезвычайно общительны, непосредственны в проявлении чувств, переживаний и обладают чувством юмора. Характерной их чертой является живой темперамент, который проявляется, в частности, и в широком использовании жестикуляции в процессе общения. Греки любят внешний блеск и нарядность, всегда хотят находиться в центре внимания.

При разговоре с греком необходимо проявлять осторожность в выражениях, так как одно резкое слово может вывести его из равновесия, тем более что многие из них отличаются повышенным самомнением.

Большинство греков, особенно горожане, живо интересуются политикой, легко поддаются агитации, с готовностью участвуют в демонстрациях и митингах.

Заметна разница в поведении и характере разных районов Греции. Северяне трудолюбивы, бережливы, остроумны и общительны. Среди них много эмигрантов, в том числе и из России. Для южан характерны чрезмерно развитые чувство национализма и панэллинизма, они расчетливы и менее трудолюбивы. Для жителей внутренних районов страны и островов в Эгейском море, где до сих пор царят невежество и отсталость, характерна пассивность.

Греки горячо любят свою землю, гордятся ее великим прошлым, культурой и традициями. На родном языке они величают себя «эллинами», поскольку, до какой-то степени сохранив в душе и облике черты своих великих предков, они ощущают себя их потомками. «Среднестатистический» грек, будь он преуспевающий бизнесмен, средний служащий или мелкий лавочник, горд своей принадлежностью к некогда великой нации.

Большинство современных греков придерживаются мнения, соответствующего поговорке «за кордоном хорошо, а дома лучше». В результате проведенного в конце 1994 г. в Афинах социологического опроса выяснилось, что 70 из 100 опрошенных греков считают, что ни в одной другой стране они не жили бы так хорошо, как в Греции. И только 5 из 100 хотят жить в США.

Несмотря на то что среди стран Европейского Союза в Греции самый низкий доход на душу населения, самая высокая инфляция и самая низкая производительность труда, греки предпочитают жить на родине. Многие из них сознательно отказываются от «лучшей жизни». Они исходят из следующих соображений: во-первых, прекрасный климат, во-вторых, отличные условия для отдыха и развлечений, в-третьих, низкий уровень преступности и – самое главное – высокий уровень человеческих отношений.

У греков сильно развито чувство местного патриотизма. В сельской местности грек не пройдет мимо незнакомого человека, не поздоровавшись с ним и не спросив, как идут дела. Независимо от материального положения греки оказывают гостеприимство с чрезвычайной готовностью. Любое денежное вознаграждение за гостеприимство со стороны гостя может вызвать обиду хозяина.

В Греции действуют традиции так называемой родственной солидарности. Состоятельный человек никогда не допустит, чтобы его родственники прозябали в нищете. Можно привести следующий показатель. Примерно треть валового национального продукта Греции приходится на долю «теневых доходов». Это и вторая работа, и скрываемый от налоговых инспекторов реальный объем производства на частных предприятиях, и надомный труд, и умышленно заниженные заработки частных врачей, адвокатов и представителей других «свободных профессий». В результате каждый четвертый грек живет в собственном доме, а каждый третий – ездит на личном автомобиле.

Многие национально-психологические особенности греков связаны с религией. Церковь занимает важное место в жизни населения. В греческих селах и городах церквей и часовен порой насчитывается больше, чем школ. По всей стране широко отмечаются религиозные праздники. В дни праздников совершается массовое паломничество верующих к «святым местам».

Многие греки суеверны, они верят в различные приметы, наговоры.

Наряду с религиозностью и строгим соблюдением церковных праздников грекам свойственна некоторая легкость в поведении. Они уделяют большое внимание досугу. В рабочие дни мужчины обычно проводят свободное время в тавернах. В субботние и воскресные дни таверны посещают чаще всего семьями. Таверна для грека – своеобразный центр культурной жизни, а также отдыха.

Характерной чертой большинства греков является преклонение перед власть имущими. Эти особенности национальной психологии умело используют правящие круги. В пропаганде всемерно подчеркивается исключительность греков, величие их прошлого. В последнее время в связи с обострением греко-турецких противоречий по кипрскому вопросу и вокруг проблемы о правах на нефтеносный континентальный шельф Эгейского моря в стране широко развернута националистическая антитурецкая пропаганда, призванная переключить внимание масс с внутренних дел на дела внешние [213]

Турки

Туреччина - давній сусід Росії, країна, що лежить на південь від Чорного моря. У психології її населення найбільш рельєфно проявляються такі риси, як глибока фанатична релігійність, витривалість і терплячість, крайня невибагливість у побуті (в основному у найбідніших верств населення), здатність одноманітно проводити вільний час.

Досить специфічною є емоційність турків, схильність до різких змін настрою. Зовні вони безтурботні, спокійні і неквапливі, але якщо є причини для гніву чи невдоволення, їм насилу вдається себе стримувати. У своїй поведінці турки разом з тим не активні, обережні, не люблять зайву балакучість і нав'язливість. Їх жести повільні і плавні. У ділових відносинах турки часто не тримають свого слова, вводять партнера в оману, відстоюючи власні вигоди.

У звичайні дні більшу частину вільного часу турки проводять в кав'ярнях за чашкою кави, читанням газет, розмовами про політику [1] .

Приписи і заборони, що містяться в зводі мусульманських законів - шаріаті, складені так, щоб обплутати все життя віруючого в Туреччині, поставити його під духовний контроль ісламу і його проповідників. Щогодини життя віруючого турка, кожен його вчинок строго регламентований. У шаріаті йдеться, як потрібно вставати з ліжка, вмиватися, є, тримати себе з членами сім'ї, укладати угоди, вбивати дичину па полюванні і т.д. У турків зберігається звичай кровної помсти, яка триває часом протягом багатьох поколінь. Діти з малих років виховуються в такому дусі [2] .

Заслуговує на увагу і така характеристика турків, як їх неприязнь до представників не мусульманських народів, яких вони вважають набагато нижче себе за походженням і в душі ставляться до них зневажливо. Особливо негативно налаштовані турки по відношенню до греків і вірмен, іноді до болгарам і російським, що пов'язано з історичними причинами. Англійців і французів турки в цілому не люблять, до німців ставляться з повагою. Більшість їх недолюблює американців, а то і ставиться до них вороже [3] .

Араби - представники 22 держав Близького і Середнього Сходу, які мають спільні етнічні корені і подібну психологію. Це життєрадісні і веселі люди, що відрізняються спостережливістю, винахідливістю, привітністю. Разом з тим їм дуже часто бракує ініціативності та підприємливості, а недалекоглядність, безтурботність і безпечність по відношенню до майбутнього породжують чимало труднощів в їх житті і діяльності [4] .

Працьовитість - характерна риса переважної частини населення арабських держав. Араби напружено працюють в спеку і в холод, в рідкого бруду і на сухому полі, нерідко напівголодні. І здоровий глузд, і досвід, і успадкований від предків інстинкт вимагають від них більшого старання. Разом з тим араби ніколи не отримували задоволення від своєї роботи, оскільки праця для них завжди був тяжкою повинністю. Тому їх працьовитість має свою специфіку. Воно не поєднується з дисциплінованістю, педантизмом і скрупульозністю, як і в інших народів, які тривалий час перебували під колоніальним гнітом. Винятково тяжкі умови життя в той же час привчили арабів спокійно переносити труднощі і позбавлення, закріплювали у них такі якості національного характеру, як невибагливість, помірність, швидка пристосованість до будь-яких умов і терплячість. Крім того, для них властиві надзвичайне життєлюбство, миролюбність, незлопам'ятність, товариськість, гостинність, почуття гумору [5] .

Під впливом арабської мови, для якого властиві лексичні і синтаксичні повтори, гіперболи, метафори, особливе ритмико-інтонаційний побудова промови, у арабів вироблялася схильність до перебільшення в оцінці результатів сприйняття навколишньої дійсності, не так логічне осмислення одержуваної інформації, скільки підвищена увага до форми викладу , стилю мовлення, красномовства, хто говорить. Вони не люблять суворої логіки і об'єктивних доказів, а найбільше цінують афористичність, різноманіття вражень. Для них властиві підвищена реактивність, імпульсивність, поривчастість, нестриманість в прояві почуттів і емоцій.

Мусульманська доктрина, її моральність, насаджувана століттями серед арабів, виходять з абсолютного значення для людей норм моралі, встановлених Кораном. Моральним ідеалом ісламу є вічно грішник, що кається, що прагне своїми молитвами і благочестивим поведінкою здобути милість Всевишнього. Тому арабам з дитинства навіюється, що неба найбільш бажаний богобоязливий, ображений долею людина. Ось чому відповідно до такого моральним ідеалом арабам па протягом багатьох століть прищеплювалися покірність, смиренність, поміркованість, невибагливість, пристосовність, терплячість. У той же час в повсякденному житті широко поширені серед арабів різного роду забобони і забобони, які і до цього дня вносять надмірну настороженість, підозрілість в їх сприйняття і осмислення навколишнього [6] .

Ієрархічна система підпорядкування, насаждавшаяся правлячими колами серед арабів, виробила певні норми взаємин між людьми. Зарозумілість, грубість, а часто і рукоприкладство є звичайною практикою вищих по відношенню до нижчих. Ситуація щодо ставлення нижчого до вищого завжди характеризується підлесливістю в мові і манері поведінки. Разом з тим араб, який звик покірно переносити несправедливість з боку вищестоящих, дуже чутливий у відносинах з себе рівними, проявляє високу емоційну збудливість, а часто і експансивність, відстоюючи особисту честь і гідність.

В цілому в процесі міжособистісного спілкування та взаємодії араби миролюбні, допитливі, привітні, легко йдуть на взаємний контакт, прагнуть всіляко сприяти продовженню взаємин з сподобалися їм людьми. Вони не приховують своїх справжніх почуттів по відношенню до співрозмовника, в тому числі іноземцю, якщо останній їм подобається.

Згладити погане початок важко, а тим часом араби складають думку про людину за зовнішнім виглядом, на який ми не звертаємо увагу.

Досягніть довіри араба і утримуйте його. Зміцнюйте престиж араба перед іншими за свій рахунок.

Ніколи не критикуйте тих планів, які він захоче продовжити.

Завжди схвалюють їх, а похваливши, змінюйте ці плани мало-помалу, змушуючи непомітно його самого вносити нові пропозиції до тих пір, поки ці плани не будуть збігатися з вашими власними.

Нерідко вам доведеться брати участь в дискусіях на релігійні теми. Говоріть про ваших переконаннях що завгодно, але уникайте критикувати їх погляди.

Весь секрет поводження з арабами полягає в безперервному їх вивченні.

Будьте завжди насторожі, ніколи не кажіть непотрібних речей, стежте весь час за тим, що відбувається, дошукуватися дійсних причин подій.

Вивчайте характери арабів, їх смаки і слабкості і тримайте все, що ви виявите, при собі ... Ваш успіх буде пропорційний кількості витраченої вами на це розумової енергії.

Лоуренс Аравійський

"Культурна дистанція" між балакучими арабами зазвичай коротше, ніж це прийнято у європейців. Розмовляли майже торкаються один одного, що свідчить про взаємній довірі. При першому знайомстві ваш арабський співрозмовник висловлює вам гостинність і люб'язність. Це не удавання, а данина традиції: серед арабів панує думка, що тільки така поведінка гідно мусульманина. Подальша розмова може проходити менш гладко. Арабські співрозмовники всіляко уникають визначеності, чітких відповідей "так" або "ні". Арабське розуміння етикету забороняє співрозмовнику вдаватися до прямолінійним відповідям, бути категоричним: араби під час бесіди уникають також метушливості, поспішності. Арабські співрозмовники завжди прагнуть "зберегти обличчя" - і своє, і співрозмовника. Вважається за необхідне залишити можливість для подальших контактів [4] .
скачати

© Усі права захищені
написати до нас