Ім'я файлу: Розвиток творчих здібностей на уроках музики засобами інноваційн
Розширення: docx
Розмір: 1997кб.
Дата: 28.03.2022
скачати
Розширення: docx
Розмір: 1997кб.
Дата: 28.03.2022
скачати
«Музичне виховання – це не виховання
музиканта, а перш за всевиховання людини»
В.О.Сухомлинський
Сьогодні в умовах величезних змін у соціальному, економічному та політичному житті України постала проблема радикальної перебудови у сфері освіти та виховання, мета якої – формувати конкурентно здібну, творчу особистість, яка спроможна до самовизначення, до самореалізації та самовдосконалення.
Проголосивши людину найвищою цінністю, наша держава стала на шлях втілення гуманістичних ідей у педагогічну теорію і практику. Тому навчання у сучасній школі має забезпечувати оптимальні передумови для самореалізації особистості школяра, розкриття усіх закладених у ній природних задатків, її здатності до свободи, відповідальності й творчості. Розвиток творчих здібностей має бути невід’ємною умовою змісту усіх навчальних предметів школи, органічно доповнювати навчальний процес, щоб забезпечити єдність знань, умінь і навичок учнів та їхніх творчих можливостей.
Розвиток творчих здібностей – це вміння використовувати знання в нестандартних ситуаціях, розвиток психічних процесів.
Музика є скарбницею людських почуттів, думок і переживань. Духовний світ дитини, яка зуміє сприйняти це багатство, стає значно яскравішим, різнобічним, глибшим. На уроках музичного мистецтва, завдяки їх особливій чуттєвій атмосфері стає можливою робота душі - музика пробуджує своєю неповторною мовою, силою художніх образів впливає на відчуття, активізує уяву, викликає радість і насолоду, адже «музика - мова почуттів»: вона хвилює, викликає певні настрої і переживання.
Важливим завданням музичного виховання в школі є формування музичної культури почуттів учнів як необхідної частини їх духовної культури, збагачення їх емоційно - естетичного досвіду, інтересів, поглядів у процесі спілкування з музикою та розвиток універсальних якостей творчої особистості.
Кожна дитина від народження наділена певними здібностями до того чи іншого виду діяльності. Найяскравіше вона може виявити ці здібності під час виконання творчого завдання. Для кожної дитини знайдеться саме те заняття в якому вона розкриється. Тому я поставив перед собою таку мету – розвиток творчих здібностей на уроках музики засобами інноваційних технологій але в першу чергу, я прагну того, щоб діти на моїх уроках отримували задоволення, добре себе почували, творили і фантазували.
Інтерактивне навчання – форма пізнавальної діяльності, конкретна мета якої – створити комфортні умови навчання, де кожен учень відчуває свій успіх, має можливість виявити здібності. При такому підході компоненти педагогічного процесу постають у світлі їх людинотворчої функції, що означає повагу школи й педагогів до особистості дитини, довіру до неї, прийняття її особистих запитів та інтересів, створення максимально сприятливих умов для розкриття й розвитку її здібностей і обдарувань. Інтерактивне навчання забезпечує успішний розвиток пізнавальних, інтелектуальних, творчих, духовних і фізичних здібностей дітей.
На мою думку, головна мета діяльності вчителя – створення ситуацій для розвитку особистості дитини, дати можливість кожному учню відчути радість досягнення успіху, усвідомлення своїх здібностей, віри у власні сили.
Інтерактивне навчання комплексно розвиває цілу низку індивідуальних творчих здібностей. Це здібності мотиваційні (прагнення творчих досягнень, емоційність, радість відкриття), інтелектуально-логічні (аналіз, порівняння), інтелектуально-евристичні (фантазія, генерування ідей та гіпотез, асоціативне мислення, критичне мислення), комунікативні (використання творчого досвіду інших, відстоювання власних ідей, співробітництво, уміння уникати конфліктів та самоорганізаційні (раціональне планування своєї діяльності, самоконтроль, старанність).
Виховання почуття успіху неможливе без використання гри, бо саме гра – це іскра, яка запалює вогник кмітливості. Гра у якій бере участь дитина – це творчість маленької особистості. Кожна дитина здатна до творчості, має певні задатки, що за сприятливих умов перетворюється на здібності. Від них залежить успішне виконання обраного виду діяльності. Тому в своїй роботі я використовую метод образно-ігрового входження , що містить образно-ігрові ситуації, які потребують перевтілень, посилення фантазії, уяви. Я вважаю гру ефективною формою і водночас інтерактивним методом для кращого засвоєння учнями змісту навчальної діяльності. Тут доречними є інсценування ігри-драматизації, імпровізації та інше, інакше кажучи – учимося «зіграти пісню», «уявити звук», «намалювати музику». Прикладом цього являються ігри: «Слухаємо тишу!», «Співоча ниточка», «Спів в уяві», «Гра на уявних музичних інструментах» та інші.
Принцип образно-ігрового входження в музику доречно використовувати в музично-рольових іграх та імпровізаціях. У сюжетно-рольових іграх діти водночас є драматургами, режисерами, декораторами й акторами. Молодших школярів відрізняє висока чутливість нервової системи, усіх органів чуття, що дозволяє досить інтенсивно збагачувати зорові, слухові, особливо мовленево – слухові уявлення. Це – основа образної пам'яті, образного мислення й асоціації. Дитина, перевтілюючись у героїв музичного твору, робить це яскраво, безпосередньо, оригінально. (Наприклад, у піснях: Л.Кніппер «Чому ведмідь взимку спить»; А.Філіпенко «Веселий музикант», М.Лисенко «Я-Лисичка»). Учні занурюючись у внутрішній стан персонажа, у пластиці рухів, у зміні тембру голосу, відповідному емоційному наповненні тексту відтворюють художні образи різних героїв. Вони грають для себе, для однокласників і відображають свої мрії, почуття, думки.
Діти молодшого шкільного віку сприймають будь-який навчальний матеріал якісніше через гру. Особливо це стосується уроків музичного мистецтва. Розвиток творчих здібностей молодших школярів здійснюється в основному на уроках музичного мистецтва і саме шляхами використання музично-дидактичних ігор на уроках.
Основне призначення музично-дидактичних ігор вбачаю у формуванні в дітей музичних здібностей, в доступній ігровій формі допомогти їм розібратися у співвідношенні звуків за висотою, розвивати у них почуття ритму, тембровий та динамічний слух, спонукати до самостійних дій з використанням знань, набутих на уроках музики. Музично-дидактичні ігри збагачують дітей новими враженнями, розвивають в них ініціативу, самостійність, здібність до сприйняття, розрізненню основних властивостей музичного звука.
Музично-дидактичні ігри побудовані так, щоб відобразити єдність музики й руху.
Розвиток ігрових дій підказується розвитком музичних образів, літературним текстом пісні, характером рухів. Музичні ігри взагалі поєднують в собі багато рис, властивим хороводним побудовам, рухливим іграм. Але дидактичний характер цих ігор відзначається тим, що в основі його лежить завдання розвитку музичного сприйняття. Ігрова дія повинна допомогти дитині в цікавій для неї формі почути, розрізнити, порівняти деякі властивості музики, а потім діяти з ними. Наприклад, ігри «Музичний телефон», «З якої ми пісні?» допомагають дітям чисто інтонувати, визначати, чи вірно проспівана пісня, почути зміну темпу, силу звучання. Ігри «Визнач за ритмом», «Пригадай мелодію», «Повтори» розвивають почуття ритму, вчать вірно відтворювати мелодію, ритмічний рисунок пісні, поспівки. З такою ж метою використовуються різноманітні дидактичні засоби: ложки, кубики, ритмічні палочки, брязкальця, дзвіночки, музичні та ритмічні молоточки. Цим сфера ігрових дій обмежується. Зайва рухливість, змагання у верткості, спритності, такі цікаві для дітей, повинні бути помірні. Отже, характер ігрових дій у музично-дидактичних іграх дуже своєрідний.
Музично-дидактичні ігри, які використовую на уроках прості, доступні, цікаві та захоплюючі: вони викликають у дітей бажання співати, слухати, грати і танцювати.
В процесі ігор діти не тільки отримують спеціальні музичні знання, у них формуються необхідні риси особистості, в першу чергу почуття товариства, відповідальності. Граючи в «концерт», дитина-артист стає більш зібраною, відповідальною, серйозною, уважною до свого «номеру».
Музично-дидактичні ігри яскраво і барвисто оформлені. Наприклад, картки із зображенням музичних образів є яскравими, художніми, точно відповідають змісту гри. Ігри, в яких діти самі беруть активну участь в їх виготовленні, стають найулюбленішими і бажаними. Наприклад, діти, готуючи домашнє завдання, підбирають в журналах картинки, необхідні для таких ігор, як «В лісі», «Що роблять зайці?», «З якої ми пісні?» і інші.
Уроки музики будуються з урахуванням загальних задач музично – естетичного виховання дітей і проводяться відповідно до учбового плану. При цьому приймається до уваги те, що зміст і структура занять повинні бути варіативними і цікавими, з використанням різноманітних прийомів, що допомагають дітям сприймати музичний твір, зрозуміти елементарні основи музичної грамоти.
Вживання музично-дидактичних ігор на уроці дає можливість провести його найбільш змістовно. У грі діти швидше засвоюють вимоги програми з розвитку співацьких і музично – ритмічних рухів і навіть в області слухання музики. Іноді музично-дидактичні ігри проводяться на уроці (частіше всього в другій його частині) як окремий вид діяльності. Такі ігри мають повчальний характер. В доступно ігровій формі у дітей розвиваються музичні здібності. В класах молодшого шкільного віку основним матеріалом музичних ігор стають музичні іграшки і інструменти, настільні ігри, а також використовуються і технічні засоби навчання.
Розвиток співацьких навичок є однією із задач музичного виховання в школі. Пісня звучить на дитячих ранках і розвагах, музичних вечорах і різного роду спектаклях, вона супроводжує ігри, танці, хороводи, вона – один з основних моментів творчих проявів у дітей. Граючи, дитина наспівує свою нехитру мелодію.
Музично-дидактичні ігри, що використовуються в процесі співу, допомагають навчити дітей співати виразно, невимушено, вчать брати дихання між музичними фразами, утримувати його до кінця. Навчальна програма передбачає різнохарактерні пісні. Поступово діти розуміють, щоб передати той або інший настрій в пісні, треба виконувати їх по-різному: одні пісні уривисто або протяжно, інші – легко та наспівно. Тому використання прийому виконання пісні підгрупами або з солістом надає в цьому дієву допомогу.
Своє уявлення про ту або іншу пісню діти передають в малюнках. Поступово можна створити альбом малюнків, зміст яких складуть знайомі пісні, музичні твори. В кабінеті музики є змінний стенд «Малюємо музику», на якому містяться дитячі малюнки, в яких діти відображають музичну діяльність в школі і удома.
Важливу роль в розвитку у дітей слуху, ритму грають поспівки, що проводяться в ігровій формі перед розучуванням пісні. Звичайно для поспівок беруть нескладні музичні фрази із знайомих дітям пісень, які вони співають з різних звуків. Одночасно вони можуть проплескати ритмічний малюнок, потім відстукати. В 3,4 класах проводиться більш різноманітна робота по розрізненню звуків по висоті і тривалості. Поспівки допомагають дітям визначити напрям мелодії, тривалість звуків. Починаю з найпростіших мелодій на одному звуці, потім задачу поступово ускладнюю.
Намагаюся формувати дитячу музичну творчість не тільки в співі. Музично – ритмічні рухи також сприятливий грунт для становлення й розвитку творчості дітей, тому цьому виду діяльності теж приділяю велику увагу, який оживляє урок, є водночас фізкультхвилинкою.
Пісня, музична гра, танець потребують свого виконання. Усім видам музичного виконавства властива спільна й найістотніша риса: виконання завжди має виражати музично – поетичний зміст, переданий у творах, буде це пісня чи танець, хоровод чи інсценівка. Але способи втілення цього змісту не тільки в тому, що одні властиві співу, а інші рухові. Під час співу точно відтворюються ті інтонації, які створив композитор. Інша справа – рухи під музику. Тут не доводиться точно відтворювати ні мелодії, ні супроводу. Це синтетичний вид діяльності. Між музикою і рухом утворюються складніші взаємозв` зки. До того ж, рух різнорідний за своїми видами. Елементи, що входять до нього, можуть мати своєю основою танець у його різновидах, гімнастичні рухи або ж носити імітаційний характер, властивий іграм – драматизаціям. Проте між музикою і рухом при одночасному їх виконанні встановлюються дуже тісні взаємозв`язки. Їх об`єднує один і той же поетичний зміст. Визначальна роль при цьому належить музиці, розвитку її образів. Рух, супроводжуючи музику, виражає саме її образний зміст. Отже, завдяки музично-ритмічним рухам розвиваю театрально-драматичні здібності, гнучкість мислення, уяву, творчість, що впливає на їхній позитивний емоційний стан, створює ситуацію успіху.
Слухання творів у аудіозапису – один з прийомів сприйняття музичних творів. Музична гра «Концерт» наповнює дітей емоційними враженнями, створює піднесений настрій. Зміст концертів звичайно пов'язують з навчальною програмою уроків. Концерти, як би, підводять підсумок вивченого матеріалу. У процесі слухання музики діти знайомляться з інструментальними, вокальними творами різного характеру, вони переживають, відчувають певні почуття.
Для того, щоб дитина краще розуміла музичний твір, могла зіставити музичні образи, звертаюся до музично – дидактичних ігор. Діти при цьому легко і з бажанням відповідають на питання по прослуханій мелодії: «Це музика весела і швидка» або «Ця музика повільна і сумна» і т.д. Крім того, використання музично – дидактичних ігор дає можливість дітям кілька разів слухати один і той же твір в невимушеній формі.
Під час слухання музики з дітьми молодшого шкільного віку використовую різні іграшки, які можуть «розмовляти», «рухатися» з дітьми. Така ігрова форма навчання подобається дітям, вони активно включаються в розмову з персонажами гри. Все це сприяє кращому сприйняттю матеріалу, його осмисленню і запам'ятовуванню.
Слухання музики грає велику роль в розвитку самостійної музичної діяльності дитини. Добрих результатів в цій області можна добитися лише за умови певного рівня музичного розвитку, який діти одержують перш за все на уроках музики в школі. Як вони будуть побудовані, які поставлені і досягнуті цілі, стане результатом активної участі дітей в організації різних музично – дидактичних ігор, а отже, надасть допомогу в розвитку дитячої музичної діяльності.
Поступово, завдяки іграм, залучаю дітей до уміння розпізнавати знайомі твори, розрізняти і впізнавати танець, колисанку, марш і їх частини (вступ, висновок, заспів, фраза). Наприклад, в п'єсі «Дитяча полька» М.Глінки діти розрізняють три її частини (перша і третя однакові).
У грі «Яка музика?» діти визначають вокальну і інструментальну музику (звучання різних інструментів: фортепіано, акордеона, скрипки, флейти, арфи і др).
Навчальною програмою передбачено знайомство дітей з танцювальною, маршовою, колисковою музикою. Для повного опитування всього класу використовую картки із зображенням певного жанру музики, і діти, прослуховуючи її, піднімають ту або іншу картку.
Велике значення у вихованні музичного розвитку дітей надаю українській народній пісні. Вони прості, виразні і доступні дітям різного віку. Це мелодії: «Галя по садочку ходила», «Ой лопнув обруч», «Грицю, Грицю, до роботи», «Подоляночка» і інші. Українські народні пісні легко запам'ятовуються, і діти пробують деякі з них імпровізувати на дитячих музичних інструментах. Ці мелодії урізноманітнюють зміст багатьох музично – дидактичних ігор.
Працюю з дітьми всіх вікових категорій, починаючи з шестирічок. Цим дітям цікава така форма роботи як імітація рухів. Тому я використовую в музично – дидактичних іграх різноманітні іграшки, за допомогою яких спонукаю дітей до виконання нескладних дій під музику. Наприклад, діти із задоволенням наслідують ході ведмедя, хитрої лисиці, боязкого зайчика, спритній пташці і так далі.
Таким чином, розвивається і збагачується рухова реакція дітей. Наприклад, в грі «Хто вийшов?» діти 6 – 7 років повинні не тільки визначити по характеру музики, хто вийшов з лісу: ведмідь, лисиця, зайчик, вовк і інші, але і передати рухом незграбного, поволі ступаючого ведмедя, боязкого зайчика і т.д. кожна дитина по-своєму застосовує уміння і знання в цій грі.
Цікаві ігрові творчі завдання проводжу після повторного прослуховування нового музичного твору. Наприклад, звучить незнайома танцювальна мелодія. Діти визначають веселий, бадьорий танцювальний характер музики. Одна група дітей придумує рухи для рук під цю музику, інша – для ніг, третя – для голови. Потім ці рухи комбінуються і зводяться в один танець.
Для дітей молодшого шкільного віку дуже корисно використовувати аудіозаписи. Барвистість звучання оркестрового виконання знайомих творів емоційно впливає на дітей. Інструментальна музика взагалі відрізняється різноманіттям засобів виразності, що і привертає увагу дітей. При вивченні теми «Марш» урок починаю із звучання маршу у виконанні оркестру, особливо духового. У дітей виявляється більш піднесений настрій до уроку, до сприйняття цієї теми. Таким чином, музично – ритмічна діяльність дітей проходить успішніше, якщо навчання елементам танцювальних рухів здійснюється в поєднанні з музично – дидактичними іграми, з виконанням творчих завдань.
Урок музики в початкових класах неможливо собі уявити без проведення музичних ігор. Використання музичних ігор робить урок музики більш цікавим, різноманітним. Музичні ігри – це своєрідна творча майстерня для дітей. В них вони розкривають і показують всі свої творчі здібності, уяву, фантазію, виявляють неабиякі таланти та уміння.
Для учнів старших класів використовую моделюючі інтерактивні ігри. Кожна така гра відбувається за схемою. Учні опиняються у певній ситуації, на основі якої вони отримують ігрове завдання. Для його виконання учні об'єднуються у групи й обирають відповідні ролі залежно від конкретної педагогічної мети уроку, його змісту, індивідуальних психологічних особливостей дітей та рівня їх розвитку. Інтерактивні технології ситуативного моделювання проводжу з одним учнем, групами або всім класом. Наприклад:
«Відгадай і заспівай» учні об'єднуються у дві, три, чотири групи. Необхідно відгадати мелодію, що прозвучить у запису, і потім її виконати під фонограму.
«Що визнаєте про...» гру доречно використовувати для перевірки знання учнями музичних термінів, стилів, виконавців тощо. Грають дві команди за принципом «Що? Де? Коли?».
«Музичне лото», «На мою думку...»
Для закріплення вивчених теоретичних знань, використовую технології колективно-групового навчання такі як «Мозковий штурм», «Незакінчене речення», «Мікрофон», «Мистецька експертиза», «Журі» та інші.
Найперший імпульс до творчості – зацікавити дітей винаходом власної інтерпретації музичного твору, підголосків і варіантів наспіву, варіанту інсценізації пісні, власного елементарного супроводу, вправи для розспівування тощо.
При цьому спрямувати учнівську творчість можна за різними напрямами: літературними, образотворчими, театрально - драматичним , що особливо важливо - музичними. Наприклад я використовую такі завдання:
дібрати вірші про природу;
написати оповідання про любов українського народу до пісні;
скласти легенду, казку, де головними героями є музичні інструменти, музиканти, власне, сама музика.
Музичні враження учнів можуть підсилюватися зразками образотворчого мистецтва. Художня діяльність передусім спрямована на розвиток асоціативного мислення дитини. У старших класах я проводжу гру в асоціації, коли діти намагаються, використовуючи музичну пам'ять (що вже розвинута певною мірою) та образне мислення, установити асоціативні зв'язки між музичним твором та його автором, між музикою та засобами виразності, між музикою та літературними творами.
Усвідомити зміст музичних творів допомагають завдання з образотворчого мистецтва, наприклад:
намалювати сюжети музичних творів;
виліпити з пластиліну персонажів музичних казок, п'єс, пісень;
створити фрагменти декорацій та ескізи костюми для дійових осіб опер, балетів, мюзиклів.
Під час ознайомлення з музичними творами пов'язаними з картинами природи («Дощик» В.Косенка, «Ранок» Е.Гріга, «Зимовий ранок» і «Пісня жайворонка» з «Дитячого альбому» П.Чайковського та ін.) можна запропонувати учням дібрати кольори, фон, які допомогли б розкрити стан природи й душі людини; намалювати пейзаж, що відповідає музичному образу.
Музичні творчі завдання є дуже важливими на уроках музичного мистецтва. Різні музичні ігри, імпровізації прищеплюють інтерес учням до музики.
Творчі завдання на відчуття ритму я починаю використовувати з 1 класу. Розвиток відчуття ритму допомагає в подальшій роботі, під час розучування пісень зі складним ритмічним рисунком. Починаю з ритмізації слів, словосполучень, віршиків, загадок, лічилок, приказок та ін., наприклад:
«Ритмічні загадки» - упізнати пісню, знайти пропущений такт у ритмічному рисунку; створення ритмічного супроводу до вивчених пісень; «Ритмічний канон» дуже подобається дітям тому, що це пов'язано з командним змаганням.
Перехідною ланкою до розучування пісні можуть бути вокальні імпровізації, коли учні придумують мелодію на заданий текст, наприклад:
«Озвучування імен» – творче завдання, що пропонується на початку знайомства з учнями класу;
«Запитання – відповідь» – музичний діалог між учителем та учнями, між парами учнів, між солістом та класом.
Виходячи з проблемного питання, застосовую традиційні і шукаю нові методи роботи, такі як:
урок-вікторина;
урок-оркестр;
урок-конкурс;
урок-подорож;
урок – «круглий стіл»;
урок самопізнання;
урок – картинна галерея;
урок-конференція.
Урок-вікторину, урок-концерт проводжу в кінці семестру з метою підсумувати знання учнів.
Урок-подорож вибудовується на відображенні в музиці картин природи («Подорож по морях та океанах», «Подорож по Україні» та ін.).
Урок - «круглий стіл» - це насамперед слухання музики і бесіда про неї.
Урок-конкурс – це творче змагання учнів на краще виконання пісні чи музичного твору.
У сучасній методиці вже наявні різні види розробок, які рекомендовано до впровадження у процесі вивчення мистецьких дисциплін у школі. Особисто для мене найбільш зручним засобом для створення уроків з мультимедійним супроводом є програма Microsoft Power Point (програма для створення та демонстрації презентацій), особливо зручною вона є під час подання нового матеріалу. Презентація дозволяє мені ілюструвати свою розповідь. Наприклад: при вивченні теми «Опера» я використовую відеофрагменти. Програма дозволяє не перенавантажувати зоровий простір, фіксуючи увагу учнів, крім того, використовуючи гіперпосилання, можна повернутися до будь-якого фрагменту уроку, витративши при цьому мінімальну кількість часу.
Програма Microsoft Power Point дає можливість використовувати на уроці карти, малюнки, портрети діячів мистецтва, відеофрагменти, діаграми, музичні фрагменти. Презентації ефективно використовуються на різних етапах уроку, зорове сприйняття об'єктів учнями дозволяє швидше і глибше сприймати поданий матеріал.
Використання слайдів при поясненні нового матеріалу дає можливість застосовувати анімацію, яка допомагає мені поетапно викладати навчальний матеріал. Виділення об'єктів, пересування їх слайдами акцентує увагу учнів на головному в матеріалі. Наприклад: при вивченні теми «Героїчні образи в мистецтві» (5 клас) моя розповідь супроводжується презентацією, яка знайомить учнів з творчістю Васнєцова і Бородіна.
Під час закріплення знань, використовуючи програму Microsoft Power Point, можна організувати на уроці групову діяльність учнів: спільна творчість учителя і учнів створить на уроці сприятливий психологічний клімат, сформує уміння працювати в групі. Наприклад: під час вивчення теми «Жартівлива музика» (6 клас) об’єдную учнів у групи і даю їм завдання:
− визначити за творами для сприйняття індивідуальний стиль композитора;
− скласти анкету творчого портрету композитора;
− проаналізувати твір (визначити засоби музичної виразності, створити словник для визначення характеру музики, скласти модель будови музичного твору).
Презентації можуть широко використовуватися на уроках мистецтва, що дозволяє підвищити інтерес до вивчення предмета. Даний вид діяльності дає можливість мені й учням проявити творчість, індивідуальність, уникнути формального підходу до проведення уроків .
Підготовка презентацій – серйозний творчий процес, кожен елемент якого повинен бути продуманий і осмислений з погляду сприйняття учня. Урахування досягнень психології дозволяє сформулювати ряд загальних рекомендацій, яких слід дотримуватися при розробці засобу візуалізації інформації на екрані:
− інформація на екрані має бути структурована;
− візуальна інформація періодично повинна змінюватися аудіо інформацією;
− темп роботи має варіюватися;
− періодично слід варіювати яскравість кольору або гучність звуку;
− зміст навчального матеріалу, що візуалізується, не повинен бути дуже простим або дуже складним;
− час демонстрації має бути оптимальним, причому відповідати навчальній інформації, що вивчається в даний момент. Дуже важливо не перевантажити презентацію ефектами;
− продуманий алгоритм відеоряду зображень. Засоби мультимедіа дають учителю можливість представити необхідне зображення з точністю до миті. Учителю достатньо детально продумати послідовність подачі зображень на екран, щоб навчальний ефект був максимальним;
− оптимальна кількість зображень, що пред'являються, на екрані. Не слід захоплюватися великою кількістю слайдів, фото і ін., які відволікають учнів, не дають зосередитися на головному.
З метою оптимізації вивчення інформації, на екрані рекомендується використання логічних наголосів. Логічними наголосами прийнято називати психологоапаратні прийоми, спрямовані на привернення уваги користувача до певного об'єкту. Психологічна дія логічних наголосів пов'язана зі зменшенням часу зорового пошуку і фіксації осі зору по центру головного об'єкта. Прийомами для створення логічних наголосів, що часто використовуються, є:
− зображення головного об'єкту більш яскравим кольором;
− зміна розміру, яскравості;
− виділення проблисковим свіченням .
Використання на уроці презентацій має наступні переваги перед традиційним веденням уроку:
− можливість забезпечити не тільки аудиальне, але й візуальне сприйняття інформації;
− забезпечує послідовність розгляду теми;
− ілюстрації доступні учням, зображення на екрані дає можливість розглянути дрібні деталі, достоїнства художнього твору;
− позначені на екрані етапи практичної роботи протягом всього часу дозволяють дітям з різним ступенем підготовленості спокійно виконувати завдання.
З кожним роком все більше уваги приділяється розвитку творчої активності дітей. Вчитель музики відчиняє двері дітям у світ музики, допомагає робити перші кроки до прекрасного. Жодна діяльність на уроках не буде цікавою і плідною, якщо вона перетвориться на сухе відпрацьовування навчального матеріалу.
Тому у своїй роботі я впроваджую такі форми роботи:
як індивідуальні (картки, «Веселі нотки», «Музичний пароль», випереджальні завдання, імпровізація та ін), парні (“Ритмічні диктанти”, дуети, “Музична розминка”), фронтальні (“Мозкова атака”, “Мікрофон”, “Навчаючи вчуся”, “Незакінчена думка”, музично - дидактичні ігри та ін.), групові («Акваріум”, “Карусель”, “Музичний калейдоскоп” , “ Форте – піано” , “ Музичні ребуси” та ін).
використовую наступні принципи навчання: доступність, наочність, проблемність, самостійність і активність учнів, системність і послідовність, врахування індивідуальних особливостей дітей, диференціація, інтеграція, стійкість засвоєння знань і умінь, зв’язок навчання з життям… Крім традиційних особливу перевагу надаю єдності освітніх, розвиваючих, виховних функцій навчання на основі сучасних інформаційно-комунікаційних, проектних технологій. Учні з інтересом і задоволенням беруть участь у створенні творчих проектів, комп’ютерних презентацій. Так, наприклад, учні 7 класу під час вивчення теми «Легенди світової рок музики» створили проект «Історія рок музики». Ця тема є актуальною для підлітків, дітей зацікавила історія виникнення та види рок музики, вплив її на людину, відомості про відомих рок музикантів. Учні самостійно підбирали матеріал, використовуючи вміння і навички роботи в інтернет-мережі та з комп’ютером. Створивши проект у вигляді комп’ютерної презентації, учні із задоволенням захищали його на уроці. Під час цієї роботи учні не тільки поширювали свої знання, але й розвивали та удосконалювали навички роботи з комп’ютерними технологіями.
Створення проектів не є обов’язковим домашнім завданням для учнів, це робота, на яку надихають учнів теми уроків, їх особлива зацікавленість і бажання розширити свої знання з тієї чи іншої теми.
Кожен може внести щось своє, оригінальне, у проведення уроку музики. Важливо при цьому не ставити собі за мету втілення нової форми лише заради форми, ці оригінальні нетрадиційні форми проведення уроків повинні мати на меті покращення засвоєння учнями навчального матеріалу.
Кожен урок музики має свою специфіку. При цьому головна мета одних – допомогти оволодіти певними засобами діяльності, інших – розвинути творчу уяву та здібності учнів. Деякі з уроків підводять до глибоких роздумів про музику, а інші просто настроюють на веселий лад тому, я завжди стараюся усвідомлювати головне завдання уроку: чи то повторення музичного матеріалу, його закріплення, чи то набуття умінь і навичок, засвоєння нових понять, закономірностей або ж прагнення до реалізації декількох дидактичних завдань, що має місце в комбінованому уроці.
Сучасний урок музики не можливо уявити собі без використання інформаційних технологій, які сприяють всебічному й гармонійному розвитку особистості дитини, насамперед розвитку її творчих здібностей. На уроках музики поєднуються знання комп'ютерної грамоти з музикою, образотворчим мистецтвом, літературою, і, як результат цього поєднання, створюються унікальні творчі направлення (комп'ютерний малюнок, живопис, графіка, декоративний дизайн тощо).
Використання комп'ютера на уроці створює можливості для розвитку зорової пам'яті, фантазії, формування у дітей естетично-гармонійного світосприйняття. Сучасні інформаційні технології сприяють засвоєнню знань на основі моделі навчальної комунікації «учитель – комп'ютер – учень» що є ще одним дидактичним засобом організації навчального процесу. Цей підхід є надзвичайно ефективним у підготовці та проведенні уроків музики. Наприклад, у 5 класі подача нового матеріалу з теми: «Музика та візуальні образи» супроводжується слайдами. Учні поділені на групи, кожна з яких отримує картки з підбіркою віршів на зимову тематику. Для уточнення бачення дітьми музики, пропоную розглянути кілька слайдів на дану тему, після чого колективно вибираємо загальну ілюстрацію. Як правило, діти без особливих зусиль правильно знаходять спільну образ у музиці, у віршах і в ілюстраціях. Кінцевим результатом є вірш С. Єсеніна «Співає зима, аукає». Вчителю важливо звернути увагу на це, тому що дітям на цьому ж уроці чекає знайомство з кантатою Г. Свиридова «Пам'яті С. Єсеніна».
Можливий і інший варіант перевірки даного виду роботи:
- перша група представляє обраний нею епіграф;
- друга група коментує пропозицію;
- третя група усно розповідає про те, що «намальовано» на їх малюнку- ілюстрації;
- четверта група аргументовано підтверджує або змінює малюнок повністю або частково.
- розгляд ілюстрацій на слайдах, вибір однієї з них.
Підведення підсумків роботи в групах.
Під час підготовки до уроків мережа Інтернет дає можливість мені та учням швидко знаходити додаткову інформацію. Цей процес викликає зацікавлення у дітей і стає поширеним напрямком розвитку їх пізнавального інтересу до музики, а також однією із форм вивчення світового музичного мистецтва. Завдання для пошуку є такими: прочитання статей, текстів, художніх творів, прослуховування музичних фрагментів. Використання комп'ютерних технологій допомагають мені збагатити навчальний кабінет змістовними матеріалами на електронних носіях, систематизувати методичний та дидактичний фонд кабінету. Використання інформаційних технологій дозволяє залучити учнів до такої діяльності:
створення творчих робіт;
пошукової роботи під час вивчення народної творчості української музичної культури, творчості композиторів світу тощо;
оформлення результатів своїх досліджень у вигляді методу проектів за певними темами.
Використання у процесі навчання методу проектів допомагає розкрити процес створення дитиною творчої роботи від задуму до втілення. Я працюю над творчим проектом «Мистецька хвиля» метою якого є:
- сприяти творчому розвитку учнів, їх естетичному вихованню і духовному збагаченню
- розвивати артистичні здібності учнів.
- виявляти учнів з музичними та творчими здібностями
- прививати любов до літератури
- заохочувати талановитих учнів школи.
- залучати до культурно-масової роботи, сприяти організації змістовного дозвілля.
Висновки
Урок музики як основна форма навчально-виховного процесу включає в себе різноманітні види музичної діяльності учнів. Для уроків музики характерною рисою є особлива емоціональна атмосфера. Адже «музика – мова почуттів»: вона хвилює, викликає певні настрої і переживання.
Вивчення музичного мистецтва засобами інноваційних технологій допомагає учням осягнути свої невичерпані можливості, що сприяє розвитку творчих здібностей виховує естетичні почуття, формує відчуття краси, духовності. Бажання не лише слухати чи дивитися, а й самим активно брати участь у створенні прекрасного, вдосконалюючи навколишній світ і самого себе.
Використання інформаційних технологій сприяє закріпленню інтегрованих знань та формуванню вмінь набутих на уроках музики, образотворчого мистецтва, літератури, які надихають на створення власного творчого доробку, учитель музики контролює художньо-творчий розвиток учня, формує спеціалізовані знання у процесі виховання особистості в музиці, реалізує можливості сучасних засобів навчання. Спостерігаючи розвиток творчих здібностей учнів можна побачити наскільки талановиті учні, зрозуміти, наскільки велике їхнє бажання розвивати свої здібності, наскільки безмежні їхні можливості.
Оптимальне та гармонійне поєднання традиційних та інформаційно-комунікаційних технологій на уроках музичного мистецтва дозволяє: по-перше зробити урок емоційно насиченим, спонукає дітей до активної музичної творчості; по-друге наближає учнів до пізнання особливостей музичного мистецтва, його наукових основ; по-третє робить уроки яскравими, емоційними, захоплюючими чим допомагає викликати потребу у самостійному спілкуванні учня з найкращими зразками високохудожніх музичних творів, виховувати музичний смак, слухацьку та виконавську культуру дітей.
Переконаний, що інформаційно-комунікаційні технології в умілих руках учителя – це інструмент, спрямований на полегшення, покращення та урізноманітнення навчально-виховного процесу, при чому доцільність використання ІКТ на певному уроці, в певному класі, для певної теми визначається учителем з урахуванням особливостей дитячого колективу.
Сучасний учень школи – розвинена, нестандартна особистість, вимоглива до свого наставника. Саме він спонукає вчителя до творчої педагогічної діяльності тому, що виховати творчого учня може лише творчий вчитель, який сам є особистістю.