Ім'я файлу: Документ (1).docx
Розширення: docx
Розмір: 18кб.
Дата: 12.11.2020
скачати
Пов'язані файли:
План конспект букварний період.docx
Презентация (1).pptx
psychofisiology_2007_answers.docx

В 1782-1786 рр. було проведено реформу народної освіти і організовано народні училища. У цей же час вперше в школах Росії було введено природознавство як навчальний предмет. Автором першого шкільного підручника з природознавства був академік В.Ф.Зуєв (1754-1794) . Його "Нариси з природної історії" вийшли в світ у 1786 р. Підручник було написано відповідно до матеріалістичних ідей М.В.Ломоносова і О.М.Радищева, які розглянули природу як єдине ціле, що розвивається по висхідній лінії. Зуєв пропонував ознайомлювати дітей з природою в такій послідовності: нежива природа ("викопне царство"), рослини ("царство рослин") і тварини ("тваринне царство"), куди було віднесено і людину. Автор включив у підручник тих рослин і тварин країни, які мали певне практичне значення. У підручнику вміщено також методичні поради для вчителів.

В.Ф.Зуєв наголошував на необхідність використання натуральних предметів природи та їхніх зображень, проведення бесід, які активізують мислення, встановлення учнями причинних зв’язків. Він виступав за створення кабінету навчальних посібників, підкреслюючи, що в ньому насамперед повинні бути представлені зразки місцевої природи. У працях В.Ф.Зуєва методика природознавства знайшла своє початкове оформлення, він поставив її на матеріальну основу.

Основоположником методики-викладання природознавства вважається О.Я.Герд (1841-1888), який вперше спробував здійснити викладання природознавства на еволюційній основі, зробити вчення Дарвіна провідним у шкільному природознавстві. Для вчителів початкових класів О.Я.Герд написав методичний посібник «Предметні уроки в початковій школі» (1883). У цьому посібнику він визначив систему навчального природознавства, його навчально-виховні завдання, зміст і методи викладання. О.Я.Герд вважав, що початковий курс повинен бути єдиним курсом про неживу і живу природу.

Вітчизняний педагог К.Д. Ушинський (1824-1871) велику увагу приділяв ознайомленню дітей аз предметами і явищами природи. Свої книги для читання в початкових класах школи («Дитячий світ і Хрестоматія» та «Рідне слово») він побудував в основному на природничому матеріалі. У передмові до першого видання «Дитячого світу» він указує на ті причини, які визначили його вибір. Це, по-перше, наочність предметів природи. Дитина, яка розпочинає вчитися, повинна не лише розуміти те, що вона читає, але й спостерігати предмет. По-друге, предмети навколишньої природи К.Д.Ушинський вважав найзручнішими для розвитку логічного мислення учнів.

К.Д.Ушинський зупинив свій вибір на предметах, що оточують дитину і більш-менш знайомі їй, рекомендував знаходити цікаве в навколишньому оточенні і завдяки цьому здійснювати зв’язок навчання з життям. Так, розробляючи методичні вказівки до «Рідного слова», Ушинський відмічав, що бесіди з учнями педагог повинен будувати на явищах, характерних для своєї місцевості, оскільки початкове навчання розпочинається аз близького і відомого учням.

Книга для читання «Дитячий світ», за думкою К.Д.Ушинського, повинна стати «порогом серйозної науки». Він вказував, що подавати без зв’язку описи тих чи інших природних предметів і явищ - лише даремно стомлювати дитячу пам’ять; вивчати у початкових класах систему наук про природу, не збагативши дітей конкретними знаннями - означало б іти врозріз із вимогами педагогіки. Тому Ушинський у «дитячому світі» вмістив пропонував порівнювати їх між собою і на цій основі будувати певну систему. Перед  читанням статей він рекомендував учителю продемонструвати предмет, а дітям зробити його усний опис.

Отже, вивчаючи книги К.Д.Ушинського, учні повинні усвідомити ту істину, що в природі все взаємозв’язане, що природа - не безладне нагромадження окремих предметів, а в ній існує система, яка є результатом закономірного розвитку природи.

Педагогічну теорію початкової освіти, розроблену К.Д.Ушинським, розвивав В.П. Вахтеров (1853-1924). Його книга «Предметний метод навчання (1907) не втратила свого значення і в наші дні. Природа і життя - ось перші вихователі дитини, стверджує автор і закликає вчителів розкривати перед дітьми чудову книгу природи, нехай вона сама розмовляє з дітьми, нехай вони вчаться її читати.   Навчання, основне на наочності, він називає предметним, підкреслюючи роль усіх органів чуття в засвоєнні знань.

У 1874 р. було затверджено Положення про початкові народні училища. Воно не передбачало вивчення природознавства.

У 1902 р. вийшла в світ «Методика початкового класу природознавства» Л.С. Севрука (1867-1918) - послідовника О.Я. Герда. Автор пропонував таку систему вивченні природи в початкових класах: «3емля», «Вода», «Повітря» - 1 ч., «Рослини», «Тварини» - 11 ч. Свою систему Л.С. Севрук обґрунтував науковим принципом взаємозв’язку і взаємозалежності явищ природи.

Провідником революційних ідей Ч. Дарвіна в шкільному природознавстві був В.В. Половцов (1862-1919). У 1907 р. вийшла його книга «Основи загальної методики», в якій він закликав широко використовувати у школі біологічний метод: будову організмів вивчати у зв’язку із середовищем. Він розробив методику використання наочних посібників, проведення спостережень, дослідів, практичних занять та екскурсій, надаючи великого значення всебічному розвитку учнів. В.В. Половцов вперше ввів у методику поняття «навчальний предмет», показав його відмінність від науки і обґрунтував принципи відбору навчального матеріалу.

В 1924 р. було прийнято комплексні програми, за якими весь навчальний матеріал поділено на колонки - «Природа», «Праця», «Суспільство». Вивчення природи в цих програмах розглядалося як матеріальна основа для інших циклів знань.

У 1929 р. комплексні програми було замінено проектно-комплексними, за якими теоретичний матеріал викладався залежно від окремих завдань практичного характеру.

Істотну роль у розвитку методики природознавства відіграли праці К.П. Ягордовського, О.О. Половинкіна, К.А. Сонгайло, П.О. Завітаєва, М.М. Скаткіна та інших учених-методистів.

К.П. Ягодовський ( 1877-1943) у своїх працях («Уроки з природознавства в початковій школі», «Практичні заняття з природознавства в початковій школі» та ін.) виступав за необхідність вивчення природознавства. Важливим завданням шкільного природознавства К.П. Яголовський вважав формування наукових понять. На конкретних прикладах він розробив методику формування первинних узагальнень у молодших школярів, великого значення надаючи при цьому аналізу, синтезу, індукції і дедукції, єдності і взаємозв’язку їх.

С.А. Павлович (1884-1976) багато уваги приділяв обладнанню уроків природознавства необхідними наочними посібниками, а також виготовленню цих посібників самими учнями. Його основні праці - «Практика викладання природознавства у початковій школі», «Про систему наочності у шкільному природознавстві», «Кабінет природознавства» та ін.

П.О. Завітаєв (1890-1970 виступав за необхідність виділення природознавства в початкових класах в окремий предмет. Його основні праці - «Екскурсії та предметні уроки в 1-4 класах», «Навчально-дослідна ділянка 1-4 класів», «Спостереження й досліди з природознавства в початковій школі», «Обладнання занять по вивченню природи в 1-4 класах» та ін. Ряд своїх праць він присвятив питанням методики формування у молодших школярів природних уявлень і понять.

Великого значення П.О. Завітаєв надавав безпосередньому спілкуванню дітей з природою під час екскурсій, спостереженням, а також праці на навчально-дослідній ділянці. П.О. Завітаєв багато працював над удосконаленням обладнання уроків з природознавства та методики застосування його у процесі навчання.

Помітний вклад у розвиток методики природознавства вніс М.М. Скаткін (народ. У 1900 р.). Його основні праці -«Методики природознавства в початковій школі», «Позакласна робота з природознавства в початковій школі» та ін. У своїх працях основну увагу М.М. Скаткін звертає на розробку таких питань, як наукові основи методики викладання природознавства, роль чуттєвих сприйнять та первинних узагальнень у засвоєнні знань з природознавства, роль природознавства в системі виховання школярів, шлях активізації пізнавальної діяльності. М.М. Скаткін - автор сюжетів багатьох наочних посібників з природознавства: навчальних таблиць, картин, колекцій, методичних вказівок до застосування їх на уроках.

У системі початкового навчання помітне місце відводив спілкуванню дітей із природою видатний радянський педагог В.О. Сухомлинський (1918-1970). У своїх працях («Серце віддаю дітям», «Духовний світ школяра», «Павлиська середня школа» та ін.) В.О. Сухомлинський розкриває значення спілкування дітей з природою у формуванні гармонійно розвиненої особистості. Я прагнув, щоб в усі роки дитинства навколишній світ, природа постійно живили свідомість учнів яскравими образами, картинами, сприйняттями та уявленнями« (Сухомлинський В.О. Вибрані твори).

Кожного тижня присвячував
скачати

© Усі права захищені
написати до нас