Таблиця присвят. Автор – назва твору – кому присвячено
| Автор/назва твору | Кому присвячено |
| Т.Шевченко «Катерина» | В.А.Жуковському |
| Т.Шевченко «Кавказ» | Якову де Бальмену |
| М.Коцюбинський «Intermezzo» | Кононівським полям |
| О.Кобилянська «Земля» | Батькові письменниці |
| М.Хвильовий «Я(Романтика)» | “Цвiтовi яблунi” М.Коцюбинського |
| Гр.Тютюнник«Три зозулі з поклоном» | Любові Всевишній |
| Т.Шевченко «Гайдамаки». | М. Григоровичу |
| М.Вовчок «Інститутка» | Т. Шевченку |
| О.Кобилянська «Людина» | Наталi Кобринськiй |
Таблиця творів, жанрів, стилів та їх авторів для ЗНО
| Стилі | Письменники | Твори | Жанри |
| Орнаменталізм | – | “Слово про похід Ігорів” | поема, героїчна пісня |
| Монументалізм | Нестор | “Повість минулих літ” | літопис |
| Бароко | Г.Сковорода | “De libertate” “Всякому місту – звичай і права” “Бджола та Шершень” | лірика гром. лірика гром. Байка епічна |
| Класицизм | І. Котляревський | “Наталка Полтавка” “Енеїда” | драма поема |
| Сентименталізм | Г. Квітка-Основ’яненко | “Маруся” | повість соц.-побут. |
| Романтизм | Т.Шевченко | “До Основ’яненка” “Катерина” “Гайдамаки” | лірика поема поема |
| П. Куліш | “Чорна рада” | роман істор. | |
| М. Вовчок (Вілінська) | “Максим Гримач” | оповідання | |
| О. Гончар | “За мить щастя” | новела | |
| В. Сосюра | “Любіть Україну” | лірика гром. | |
| Реалізм | Т.Шевченко | “Мені однаково” “Кавказ” “Сон” (комедія) “І мертвим і живим…” “Заповіт” | лірика невільнича поема сатир. поема сатир. поема-послання лірика |
| І. Нечуй-Левицький | “Кайдашева сім’я” | повість сусп.-побут. | |
| П. Мирний (Рудченко) | “Хіба ревуть воли як ясла повні?” | роман соц.-псих. | |
| І. Карпенко-Карий (Тобілевич) | “Мартин Боруля” | трагікомедія | |
| Модернізм | М. Куліш | “Мина Мазайло” | трагікомедія |
| І. Драч | “Балада про соняшник” | лірика | |
| Неоромантизм | Л. Українка (Косач) | “Contra spem spero!” “Лісова пісня” | лірика гром. драма-феєрія |
| І.Франко | “Гімн” “Чого являєшся мені у сні” “Мойсей” | лірика гром. Лірика інтимна поема-притча | |
| М. Коцюбинський | “Тіні забутих предків” | повість | |
| О.Кобилянська | “Земля” | повість соц.-псих. | |
| О. Довженко | “Україна в огні” “Зачарована Десна” | кіноповість кіноповість | |
| Г. Тютюнник | “Три зозулі з поклоном” | новела | |
| Л. Костенко | “Маруся Чурай” “Страшні слова, коли вони мовчать” “Українське альфреско” | роман у віршах істор. лірика лірика | |
| І. Багряний (Лозов’ягін) | “Тигролови” | роман пригодн. | |
| М. Вороний | “Блакитна Панна” | лірика | |
| П. Тичина | “О панно Інно” “Арфами, арфами..” “Ви знаєте як липа шелестить” | лірика лірика лірика | |
| Богдан-Ігор Антонич | “Різдво” | лірика | |
| Ю. Яновський | “Вершники” | роман у новелах | |
| Неокласицизм | М. Рильський | “Молюсь і вірю” | лірика |
| Є. Маланюк | “Стилет чи стилос” | лірика | |
| Імпресіонізм | М. Коцюбинський | “Intermezzo” | новела |
| В. Винниченко | “Момент” | новела | |
| Експресіонізм | В. Стефаник | “Камінний хрест” | новела |
| М. Хвильовий (Фітільов) | “Я (романтика)” | новела | |
| Екзистенціалізм | В. Підмогильний | “Місто” | роман урбаніст. |
| Символізм | О. Олесь (Кандиба) | “Чари ночі” “О слово рідне! Орле скутий!” | лірика лірика |
| Сюрреалізм | В. Стус | “Як добре те, що смерті не боюсь я” “О земле втрачена, явися!” | лірика лірика невільн. |
| Неонародники | А. Малишко | “Пісня про рушник” | пісня |
| В. Симоненко | “Лебеді материнства” | лірика | |
| | О. Вишня (Губенко) | “Моя автобіографія” “Сом” | усміш |
Твір, автор, жанр та головні герої творів, що виносяться на ЗНО
| Іван Котляревський | «Наталка Полтавка» | Соціально-побутова драма (малоросійська опера – авт.) | Терпилиха (Горпина, Наталка)Возний Тетерваковський Виборний Макогоненко |
| Григорій Квітка-Основ’яненко | «Маруся» | Сентиментально-реалістична соціально-побутова повість | Наум Дрот, його дружина Настя |
| Пантелеймон Куліш | «Чорна рада» | Історичний роман (перший в укр.літ.), роман-хроніка, історико-пригодницький роман | Гетьман Павло ТетеряПолковник Яким СомкоПолковник Васюта ЗолотаренкоГетьман Січі Іван БрюховецькийШрам (справжнє прізвище Чепурний)Михайло Черевань |
| Марко Вовчок | «Максим Гримач» | Родинно-побутове оповідання | Максим Гримач |
| Іван Нечуй-Левицький | «Кайдашева сім’я» | Соціально-побутова повість | Маруся й Омелько КайдашіКарпо й ЛаврінМотря й МелашкаБаба Палажка |
| Панас Мирний (Рудченко) | «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» | Соціально-психологічний романРоман з народного життя | Чіпка Варениченко, його мати МотряЙого батько Іван Вареник (Притика, Остап Хрущ, Хрущов)Грицько Чупруненко, його дружина Христя, москаль Максим Ґудзь |
| Іван Карпенко-Карий | «Мартин Боруля» | Трагікомедія | Мартин Боруля |
| Михайло Коцюбинський | «Тіні забутих предків» | Повість | Іван Палійчук, його кохана Марічка Гутенюк, дружина Палагна, сусід Юра |
| Ольга Кобилянська | «Земля» | Повість | Івоніка Федорчук, його дружина Марійка, сини Михайло та Сава |
| Володимир Винниченко | «Момент» | Новела | Революціонер, панночка Муся, контрабандист Семен Пустун |
| Юрій Яновський | «Подвійне коло» | Новела | Брати Половці: денікінець Андрій, петлюрівець Оверко, махновці Панас та Сашко, червоний командир Іван, їхній батько Мусій Половець, червоний комісар Герт |
| Валер’ян Підмогильний | «Місто» | Урбаністичний роман | Степан Радченко |
| Микола Куліш | «Мина Мазайло» | Сатирична комедія | Родина Мазайла: Мина, його діти Рина й Мокій, дружина Килина |
| Олександр Довженко | «Україна в огні» | Кіноповість | Родина Запорожців: Лаврін і Тетяна, п’ятеро синів – Роман, Іван, Савка, Григорій, Трохим і дочка Олеся |
| Олесь Гончар | «За мить щастя» | Новела | Артилерист Сашко Діденко, мадярка Лорі (Лариса), її чоловік, комбат Шадура |
| Іван Багряний | «Тигролови» | Пригодницький роман | Григорій Многогрішний, родина Сірків: Наталка, Гриць та їх батьки – Денис Сірко та Сірчиха, майор НКВС Медвин |
МІСЦЕ РОЗГОРТАННЯ ПОДІЙ
«Гайдамаки» — десь на Правобережжі
«Земля» — Буковині
«Лісова пісня» — на Волині
«Бондарівна» – у Богуславі
«Наталка Полтавка» – під Полтавою
«Сон» — Україна, Сибір і Петербург
«За мить щастя» – у Рангуні
«Чорна рада» — на хуторі Хмарище, у Києві, Ніжині
«Максим Гримач» – біля Черкас
«Хіба ревуть воли як ясла повні» — у Пісках
«Інтермецо» -біля Кононівки
«Тіні забутих предків» – Гуцульщина
«Подвійне коло» — під Компаніївкою
«Шаланда в морі» – біля Одеси
«Місто» – у Києві
«Кайдашева сім’я» -у Семигорах
«Тигролови» – Сибір
«Мина Мазайло» — у Харкові
«Сом» — на річці Оскіл
«Україна в огні» — у Тополівці
«Маруся Чурай» — у Полтаві, Києві
«Земля»: село Димки неподалік від Чернівців
місце розгортання подій “Тигроловів” — територія Зеленого Клину — місце українських переселенців у Сибіру
Цитати про твори ЗНО з української літератури
Досить багато писменників та літературознавців у різні часи відзивалися про ті чи інші твори. В даному матеріал зібрані цитати про твори, що входять до програми ЗНО. Дані цитати про твори досить часто зустрічаються у тестах і їх бажано знати.
Іван Вишенський
«Наближається до кращих взірців барокового стилю» Д. Чижевський
Іван Котляревський
«Вважають зачинателем нової української літератури», «Наталка Полтавка започаткувала нову українську драматургію, написану живою розмовною мовою, побудовану на засадах народності»
Григорій Квітка-Основ’яненко
Т.Шевченко вважав Г. Квітку-Основ’яненка «батьком нової української прози»
Тарас Шевченко
«Він був сином мужика і став володарем в царстві духа. Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культурі» І. Франко
«Любити Шевченка – любити Україну, любити Україну – любити Шевченка» Вересаєв
«Утни батьку, щоб нехотя на весь світ почули, щ діялось в Україні» – слова Т.Шевченка до Основ яненка.
«Кавказ – це огниста інвектива проти темного царства, становища загальнолюдського» І.Франко
«Не вмирає душа наша, не вмирає воля»-Т.Шевченко «Кавказ»
Пантелеймон Куліш
«Один із довершеніших історичних творів в українській літературі»
«Куліш – перворядна зірка в нашому письменстві, великий знавець української мові, а притім добрий знавець язиків і літератур європейських народів» І. Франко
Марко Вовчок
«Основоположниця дитячої української прози»
Іван Нечуй-Левицький
«Колосальне всеобіймаюче око всієї Правобережної України» І.Франко
«Арена людських пристрастей» Євген Гуцало про «Кайдашеву сім ю»
«жодна література світу не має такого правдивого, дотепного, людяного, сонячного, хоч дещо і захмареного тугою за кращим життям твору про селянство» М.Рильський про першу соціально-побутову повість.
Панас Мирний
Разом з Іваном Біликом писали перший соціально-психологічний роман
«Будинок с багатьма прибудовами і надбудовами зробленими неодночасно…» О.Білецький про композицію «Хіба ревуть воли…»
«Корифей української прози»
Іван Франко
«Написав другий заповіт українському народові» Ю.Шевельов про «Гімн»
Ольга Кобилянська
«Гірська львиця»
«Велика українська письменниця, бо час нічого не заподіяв її творам, а тільки утвердив їх в нашому народі» В. Земляк
«Пишна троянда в саду української літератури» М. Старицький
Михайло Коцюбинський
«Сонцепоклонник»
«Його проза – це синтез народності і гуманізму, воістину загальнолюдського масштабу інтереси, глибинність естетичного змісту, рівне мислення, вивершеність образів, найяскравіші грані майстерності, завдяки чому твори Коцюбинського – це і духовний образ, і суть буття народу, його жива історія, великі гуманістичні уроки, мрія про будучину» П. Кононенко
«Іван та Марічка – українські Ромео ї Джульєта»
Василь Стефаник
«Бетховен українського села»
Павло Тичина
«Шукання й шукання, праця і вимогливість, і, нарешті, вміння з безконечного плину образів відібрати найсвіжіший, наймісткіший, наймузикальніший» О. Гончар
Володимир Сосюра
«Глибинно-бентежний березень та замріяно прозорий вересень» М. Стельмах
Микола Хвильовий
«Основоположник української прози ХХст.»
Остап Вишня
«Король українського тиражу»
«Остап Вишня – справжній мисливець і при тому поет полювання» М. Рильський
«Хай живуть зайці!» – життєве кредо
Андрій Малишко
«Солов’яне серце України»
Іван Драч
«Сонячний поет»
Василь Стус
«Поезія Василя Стуса – наскрізь людська і людяна, вона повна піднесень і падінь, одчаїв і спалахів радості, прокльонів і прощень, криків болю й скреготів зціплених зубів, зіщулень у собі і розкривань безмежності світу» Ю. Тевельов
«Цільність і всеохопність… патріотизму» М. Коцюбинська
Є. Маланюк
«Імператор залізних строф»
Літературні угруповання, що діяли в Україні. Список літературних об’єднань. Угруповання емігрантів.
Літературні угруповання кінця ХІХ – поч. ХХ ст.
Покутська трійка – В. Стефаник, Лесь Мартович, М. Черемшина
“Молода муза” (Львів) – Остап Луцький, Петро Германський, Василь Пачовський, Богдан Лепкий, Сидір Твердохліб.
Літературні угруповання 20-х років ХХ ст.
Символістські угруповання: “Біла студія”, “Музагет”, “Гроно”
Футуристські групи: “Фламінго”, “Комкосмос” (перейменована на “Аспанфут”), “Нова генерація”
Угруповання “попутників” (“буржуазних”):
“Ланка”, ВАПЛІТЕ, Неокласики, “Західна Україна”
“Ланка”:
1924-1926 рр.
Київ
В. Підмогильний, Є. Плужник, Б. Антоненко-Давидович, Т. Осьмачка, Б. Тенета, Г. Косинка
Була реорганізована в МАРС (“Майстерня революційного слова” 1926-1934 рр.).
ВАПЛІТЕ:
Вільна академія пролетарської літератури
1926-1928
Харків
Утворена за ініціативою М. Хвильового
Керівники: М. Хвильовий, М. Яловий, О. Досвітній
Представники: М. Бажан, О. Довженко, М. Куліш, В. Сосюра, П. Тичина та інші
Неокласики:
Київ
“гроно п’ятірне”
М. Зеров, П. Филипович, М. Рильський, М. Драй-Хмара, О. Бургардт
“Пролетарські” угруповання:
“Гарт”, “Плуг”, “Молодняк”, ВУСПП
“Гарт”:
1923-1925 рр.
Керівник – Василь Еллан-Блакитний
Члени: Володимир Сосюра, Павло Тичина, Микола Хвильовий, Олександр Довженко
“Плуг”:
Харків
Керівник – Сергій Пилипенко
Члени: Наталя Забіла, Дмитро Бедзик, Володимир Гжицький
Головна мета – масовість
“Молодняк”:
1926-1932
Члени: С. Воскрекасенко, І. Гончаренко, Я. Гримайло
“Бойовий загон пролетарського фронту”
ВУСПП:
Всеукраїнська спілка пролетарських письменників
Представники: І. Кулик, І. Микитенко, І. Ле, Л. Смілянський та ін.
«пролетарський конструктивний реалізм»
50-х – 70-х років:
Шістдесятники – Д. Павличко, Ліна Костенко, В. Симоненко, І. Драч, М. Вінграновський та ін.
“Київська школа” – В. Голобородько, М. Воробйов, В. Кордун та ін.
“Вісімдесятники” – Ю. Буряк, В. Герасим’юк, О. Забужко, Л. Таран, І. Римарук та ін.
Літературні угруповання 80-90-х років ХХ ст.:
“Нова література” – “Бу-Ба-Бу” – Ю. Андрухович, В. Неборак, О. Ірванець
“Нова дегенерація” – С. Процюк, І. Ципердюк, І. Андрусяк
“Пропала грамота” – Ю. Позаяк, В. Недоступ, С. Либонь
“Західний вітер” – В. Махно, Б. Щавурський, В. Гайда, Г. Безкоровайний
“ЛуГоСад” – І. Лучук, Н. Гончар, Р. Садловський
“500” – М. Розумний та ін.
“Червона фіра” – С. Жадан, Р. Мельників, І. Пилипчук
Література емігрантів ХХ – поч. ХХІ ст.
“Празька школа”, МУР, Нью-Йоркська група поетів
“Празька школа”:
Прага
О. Ольжич, Ю. Дараган, О. Теліга, Є. Маланюк, Л. Мосендз, О. Лятуринська, Н. Лівицька-Холодна, О. Стефанович та ін.
МУР:
Мистецький український рух
Створений у 1945 р.
Німеччина
Є. Маланюк, У. Самчук, І. Багряний, Т. Осьмачка, В. Барка, Ю. Косач та інші.
Нью-Йоркська група:
Нью-Йорк
Б. Бойчук, Б. Рубчак, Ю. Тарнавський, П. Килина, Е. Андієвська, В. Вовк та ін.
Запам’ятайте самі назви розмірів і те, як самі ці слова наголошуються:
Трискладові:
1) Дактиль – наголос у цьому слові на перший склад, отже і у віршовому розмірі на перший — _ U U.
2) Амфібрахій – наголос у самому слові посередині, отже і у віршовому розміріпосередині — U _ U.
3) Анапест – наголошуємо останній склад у слові, так само останній і у віршовому розмірі — U U _.
Двоскладові — навпаки:
1) Ямб – наголос у слові на перший, але у віршовому розмірі, навпаки, на другий — U _.
2) Хорей – наголос у слові на другий, а у віршовому розмірі, навпаки, перший — _ U.
І закріпимо. Щоб визначати віршовий розмір:
1) запам’ятайте порядок дій:
прочитати вголос — розставити наголоси – намалювати схему – визначити закономірність.
2) запам’ятайте 5 розмірів:
хорей _ U, ямб U _, дактиль _ U U, амфібрахій U _ U, анапест U U _.
Типи римування
До шкільної програми української літератури входить таки матеріал як типи римування. Хоча здавалося б даний матеріал може зацікавити тільки поетів та літературознавців, але нам потрібно його вивчити, готуючись до ЗНО. Отже існують такі основні типи римування:
Суміжне (парне) : умовне позначення: АА.
Я не люблю тебе, ненавиджу, беркуте!
За те, що в грудях ти ховаєш серце люте…
(І. Франко)
Перехресне: АБАБ.
Я дуже тяжко Вами відболіла.
Це все було, як марення, як сон.
Любов підкралась тихо, як Даліла,
а розум став довірливий Самсон.
(Ліна Костенко)
Кільцеве, охоплююче, оповите: АББА.
Вічний революціонер,
Дух, що тіло рве до бою,
Рве за поступ, щастя й волю,
Він живе, він ще не вмер.
(І. Франко)
Початкове : римуються перші слова у строфі:
Милий друже!
Скільки років
Ми не бачились з тобою…
(І. Муратов)
Таке римування можна розглядати як звукову анафору, воно рідковживане.
Наскрізне, монорима, монорим : вірш, у якому всі рядки пов’язані однією римою: АААА…
Там тополі у полі, на волі…
(П. Тичина)
Верлібр (фр. vers libre — вільний вірш) — неримований нерівнонаголошений віршорядок.
Діти одягнені у пташині сорочки
летять на подобах весняного сонця
у простір розгорненої книжки
що сміється білим сміхом сіяча
який сіє у полі себе з руки
(В. Голобородько).
Справжнє прізвище – псевдонім
| Справжнє прізвище | Псевдонім |
| М.Костомаров | Ієремія Галка |
| А.Метлинський | Амвросій Могила |
| М.Шашкевич | Руслан |
| Я.Головацький | Ярослав |
| І.Вагилевич | Далібор |
| Г.Квітка-Основ’яненко | Фалалей Повитухін |
| Л.Глібов | Дідусь Кенир(Кенер) |
| С.Руданський | Вінок Руданський |
| П.Грабовський | Граб, Журба |
| М.Драгоманов | Українець |
| Т.Шевченко | Дармограй |
| П.Рудченко | Панас Мирний |
| І.Рудченко | І.Білик |
| І.Тобілевич | І.Карпенко-Карий |
| М.Тобілевич | М.Садовський |
| П.Тобілевич | П.Саксаганський |
| І.Франко | Малий Мирон, Джеджалик, Один із русичі м.Львова |
| Б.Грінченко | Василь Чайченко |
| В.Самійленко | Сивенький, Полтавець |
| С.Панасенко | С.Васильченко |
| Л.Косач | Леся Українка, дочка Прометея |
| В.Стефаник | В.Семенів |
| Олександр Кандиба | О.Олесь |
| Олесь Кандиба | О.Ольжич |
| Г.Стрілець | Г.Косинка |
| П.Губенко | Остап Вишня, П. Грунський, П. Чечвянський |
| М.Фітільов | М.Хвильовий |
| І.Лозов’ягін | І.Багряний |
| В.Очерет | В.Барка |
Приклади з літератури для написання ЗНО твору
| Тема твору | Приклад з літератури |
| «Погано,що порожні храми, ще гірше – пустота в серцях» | Зачарована Десна – ДовженкоМойсей – Франко «Україна в огні» (фашизм) – Довженко |
| Зрада | «Маруся Чурай» (Грицько ) – Л.Костенко«Тіні забутих предків» (Палагна) – Коцюбинський Я(романтика) – Хвильовий «Україна в огні» – О.Довженко Лісова пісня –Л. Українка «Чорна рада» Куліш |
| Підступність і конкуренція | «Мартин Боруля» – Карпенко КарийМина Мазайло – Куліш «Чорна рада » (Брюховецький) – Куліш «Катерина» – Шевченко «Вершники» – Яновський «Земля» -Кобилянська «Місто « – Підмогильний |
| Патріотизм | «Любіть Україну» – Сосюра«Україна в огні» – Довженко (запорожець Заброда) «Тигролови» Багряний «Камінний хрест» Стефаник «Гімн» – Франко «Зачарована Десна» Довженко Вірші Шевченка «Чорна рада» – Куліш (Шрам) «Лебеді материнства» Симоненко Два кольори – Малишко |
| Доля | Україна в огні – ДовженкоКатерина – Шевченко Тигролови – Багряний «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» – Мирний Земля – Кобилянська |
| Розкіш спілкування | «Мина Мазайло» Куліш«Момент» Винниченко «Людина» Кобилянська |
| Закони моралі | Маруся Чурай – КостенкоХіба ревуть воли.. – Мирний «Кайдашева сім’я» – Нечуй-Левицький Тигролови – Багряний |
| Совість | Хіба ревуть воли.. – МирнийЯ ( Романтика) – Хвильовий «Україна в огні» -Довженко «Земля» Кобилянська «Всякому місту звичай і права» – Сковорода |
| Життєва помилка | «Місто» – Підмогильний«Хіба ревуть воли..» Мирний Я(романтика) – хвильовий «Подвійне коло» – Яновський «Катерина» – Шевченко |
| Бідність і багатство | Леся Українка: «В мужика землянка вогка, а в пана – хата на помості»Маруся Чурай (Маруся і Галя) – Костенко Земля – Кобилянська Інститутка – Вовчок «Хазяїн» – Карпенко-Карий |
| Традиції та звичаї | Наталка Полтавка – КотляревськийМаруся – Г.Квітка-Основ’яненко Тіні забутих предків – Коцюбинський Зачарована Десна – Довженко Тигролови – Багряний Маруся Чурай – Костенко «Кайдашева сім’я» – Нечуй Левицький |
| Кохання і ненависть | «Маруся Чурай» – Костенко«Хіба ревуть воли…» – мирний Маруся – Г.Квітка-Основ’яненко Тіні забутих предків – Коцюбинський Наталка Полтавка – Котляревський Лісова пісня – Л. Українка «Місто» – Підмогильний |
| Батьківське піклування і материнська любов | «Хіба ревуть воли…» – Мирний«Максим Гримач» вовчок «Маруся» – Квітка-Основ’яненко Наталка у Шевченка Тигролови -Багряний |
| Своєрідність характеру | «Я(романтика)» – ХвильовийКайдашева сім’я – Нечуй-Левицький Земля – Кобилянська (брати Сава та Михайло) |
| Добро і зло | «Камінний хрест» – Стефаник«Україна в огні» – Довженко «Чорна рада» – Куліш |
| Ідея, до якої йдеш | «Місто» Підмогильний«Я(романтика)» – Хвильовий «Хіба ревуть воли..» – Мирний «Людина» – Земля |
| Щастя | Сковорода: «Бути щасливим – пізнати себе чи свою природу, взятися за споріднене діло і бути з ним у злагоді»«Україна в огні» Довженко «Тіні забутих предків» Коцюбинський «Наталка Полтавка» – Котляревський Тигролови – багряний ( «Сміливі – завжди щасливі») |
| Завзяття і праця | «Кам’яний хрест» Стефаник«Місто» Підмогильний «Бджола та шершень» «Земля» Кобилянська «Хазяїн» Карпенко – Карий |
| Життя – мистецтво | «Інтермецо» – Коцюбинський«Момент» Винниченко |
| Дружба, взаємовідносини | «Хіба ревуть воли..»«Місто» – Підмогильний |
| «Потрібно цінувати те, що маєш. А не те, про що мрієш» | «Місто» – Підмогильний«Маруся Чурай» – Костенко «Момент» Винниченко «Земля» Кобилянська |
| Пісня | «Наталка Полтавка» – Котляревський«Маруся Чурай» Костенко |