Таблиця присвят. Автор – назва твору – кому присвячено
Таблиця творів, жанрів, стилів та їх авторів для ЗНО
Твір, автор, жанр та головні герої творів, що виносяться на ЗНО
МІСЦЕ РОЗГОРТАННЯ ПОДІЙ «Гайдамаки» — десь на Правобережжі «Земля» — Буковині «Лісова пісня» — на Волині «Бондарівна» – у Богуславі «Наталка Полтавка» – під Полтавою «Сон» — Україна, Сибір і Петербург «За мить щастя» – у Рангуні «Чорна рада» — на хуторі Хмарище, у Києві, Ніжині «Максим Гримач» – біля Черкас «Хіба ревуть воли як ясла повні» — у Пісках «Інтермецо» -біля Кононівки «Тіні забутих предків» – Гуцульщина «Подвійне коло» — під Компаніївкою «Шаланда в морі» – біля Одеси «Місто» – у Києві «Кайдашева сім’я» -у Семигорах «Тигролови» – Сибір «Мина Мазайло» — у Харкові «Сом» — на річці Оскіл «Україна в огні» — у Тополівці «Маруся Чурай» — у Полтаві, Києві «Земля»: село Димки неподалік від Чернівців місце розгортання подій “Тигроловів” — територія Зеленого Клину — місце українських переселенців у Сибіру Цитати про твори ЗНО з української літератури Досить багато писменників та літературознавців у різні часи відзивалися про ті чи інші твори. В даному матеріал зібрані цитати про твори, що входять до програми ЗНО. Дані цитати про твори досить часто зустрічаються у тестах і їх бажано знати. Іван Вишенський «Наближається до кращих взірців барокового стилю» Д. Чижевський Іван Котляревський «Вважають зачинателем нової української літератури», «Наталка Полтавка започаткувала нову українську драматургію, написану живою розмовною мовою, побудовану на засадах народності» Григорій Квітка-Основ’яненко Т.Шевченко вважав Г. Квітку-Основ’яненка «батьком нової української прози» Тарас Шевченко «Він був сином мужика і став володарем в царстві духа. Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культурі» І. Франко «Любити Шевченка – любити Україну, любити Україну – любити Шевченка» Вересаєв «Утни батьку, щоб нехотя на весь світ почули, щ діялось в Україні» – слова Т.Шевченка до Основ яненка. «Кавказ – це огниста інвектива проти темного царства, становища загальнолюдського» І.Франко «Не вмирає душа наша, не вмирає воля»-Т.Шевченко «Кавказ» Пантелеймон Куліш «Один із довершеніших історичних творів в українській літературі» «Куліш – перворядна зірка в нашому письменстві, великий знавець української мові, а притім добрий знавець язиків і літератур європейських народів» І. Франко Марко Вовчок «Основоположниця дитячої української прози» Іван Нечуй-Левицький «Колосальне всеобіймаюче око всієї Правобережної України» І.Франко «Арена людських пристрастей» Євген Гуцало про «Кайдашеву сім ю» «жодна література світу не має такого правдивого, дотепного, людяного, сонячного, хоч дещо і захмареного тугою за кращим життям твору про селянство» М.Рильський про першу соціально-побутову повість. Панас Мирний Разом з Іваном Біликом писали перший соціально-психологічний роман «Будинок с багатьма прибудовами і надбудовами зробленими неодночасно…» О.Білецький про композицію «Хіба ревуть воли…» «Корифей української прози» Іван Франко «Написав другий заповіт українському народові» Ю.Шевельов про «Гімн» Ольга Кобилянська «Гірська львиця» «Велика українська письменниця, бо час нічого не заподіяв її творам, а тільки утвердив їх в нашому народі» В. Земляк «Пишна троянда в саду української літератури» М. Старицький Михайло Коцюбинський «Сонцепоклонник» «Його проза – це синтез народності і гуманізму, воістину загальнолюдського масштабу інтереси, глибинність естетичного змісту, рівне мислення, вивершеність образів, найяскравіші грані майстерності, завдяки чому твори Коцюбинського – це і духовний образ, і суть буття народу, його жива історія, великі гуманістичні уроки, мрія про будучину» П. Кононенко «Іван та Марічка – українські Ромео ї Джульєта» Василь Стефаник «Бетховен українського села» Павло Тичина «Шукання й шукання, праця і вимогливість, і, нарешті, вміння з безконечного плину образів відібрати найсвіжіший, наймісткіший, наймузикальніший» О. Гончар Володимир Сосюра «Глибинно-бентежний березень та замріяно прозорий вересень» М. Стельмах Микола Хвильовий «Основоположник української прози ХХст.» Остап Вишня «Король українського тиражу» «Остап Вишня – справжній мисливець і при тому поет полювання» М. Рильський «Хай живуть зайці!» – життєве кредо Андрій Малишко «Солов’яне серце України» Іван Драч «Сонячний поет» Василь Стус «Поезія Василя Стуса – наскрізь людська і людяна, вона повна піднесень і падінь, одчаїв і спалахів радості, прокльонів і прощень, криків болю й скреготів зціплених зубів, зіщулень у собі і розкривань безмежності світу» Ю. Тевельов «Цільність і всеохопність… патріотизму» М. Коцюбинська Є. Маланюк «Імператор залізних строф» Літературні угруповання, що діяли в Україні. Список літературних об’єднань. Угруповання емігрантів. Літературні угруповання кінця ХІХ – поч. ХХ ст. Покутська трійка – В. Стефаник, Лесь Мартович, М. Черемшина “Молода муза” (Львів) – Остап Луцький, Петро Германський, Василь Пачовський, Богдан Лепкий, Сидір Твердохліб. Літературні угруповання 20-х років ХХ ст. Символістські угруповання: “Біла студія”, “Музагет”, “Гроно” Футуристські групи: “Фламінго”, “Комкосмос” (перейменована на “Аспанфут”), “Нова генерація” Угруповання “попутників” (“буржуазних”): “Ланка”, ВАПЛІТЕ, Неокласики, “Західна Україна” “Ланка”: 1924-1926 рр. Київ В. Підмогильний, Є. Плужник, Б. Антоненко-Давидович, Т. Осьмачка, Б. Тенета, Г. Косинка Була реорганізована в МАРС (“Майстерня революційного слова” 1926-1934 рр.). ВАПЛІТЕ: Вільна академія пролетарської літератури 1926-1928 Харків Утворена за ініціативою М. Хвильового Керівники: М. Хвильовий, М. Яловий, О. Досвітній Представники: М. Бажан, О. Довженко, М. Куліш, В. Сосюра, П. Тичина та інші Неокласики: Київ “гроно п’ятірне” М. Зеров, П. Филипович, М. Рильський, М. Драй-Хмара, О. Бургардт “Пролетарські” угруповання: “Гарт”, “Плуг”, “Молодняк”, ВУСПП “Гарт”: 1923-1925 рр. Керівник – Василь Еллан-Блакитний Члени: Володимир Сосюра, Павло Тичина, Микола Хвильовий, Олександр Довженко “Плуг”: Харків Керівник – Сергій Пилипенко Члени: Наталя Забіла, Дмитро Бедзик, Володимир Гжицький Головна мета – масовість “Молодняк”: 1926-1932 Члени: С. Воскрекасенко, І. Гончаренко, Я. Гримайло “Бойовий загон пролетарського фронту” ВУСПП: Всеукраїнська спілка пролетарських письменників Представники: І. Кулик, І. Микитенко, І. Ле, Л. Смілянський та ін. «пролетарський конструктивний реалізм» 50-х – 70-х років: Шістдесятники – Д. Павличко, Ліна Костенко, В. Симоненко, І. Драч, М. Вінграновський та ін. “Київська школа” – В. Голобородько, М. Воробйов, В. Кордун та ін. “Вісімдесятники” – Ю. Буряк, В. Герасим’юк, О. Забужко, Л. Таран, І. Римарук та ін. Літературні угруповання 80-90-х років ХХ ст.: “Нова література” – “Бу-Ба-Бу” – Ю. Андрухович, В. Неборак, О. Ірванець “Нова дегенерація” – С. Процюк, І. Ципердюк, І. Андрусяк “Пропала грамота” – Ю. Позаяк, В. Недоступ, С. Либонь “Західний вітер” – В. Махно, Б. Щавурський, В. Гайда, Г. Безкоровайний “ЛуГоСад” – І. Лучук, Н. Гончар, Р. Садловський “500” – М. Розумний та ін. “Червона фіра” – С. Жадан, Р. Мельників, І. Пилипчук Література емігрантів ХХ – поч. ХХІ ст. “Празька школа”, МУР, Нью-Йоркська група поетів “Празька школа”: Прага О. Ольжич, Ю. Дараган, О. Теліга, Є. Маланюк, Л. Мосендз, О. Лятуринська, Н. Лівицька-Холодна, О. Стефанович та ін. МУР: Мистецький український рух Створений у 1945 р. Німеччина Є. Маланюк, У. Самчук, І. Багряний, Т. Осьмачка, В. Барка, Ю. Косач та інші. Нью-Йоркська група: Нью-Йорк Б. Бойчук, Б. Рубчак, Ю. Тарнавський, П. Килина, Е. Андієвська, В. Вовк та ін. Запам’ятайте самі назви розмірів і те, як самі ці слова наголошуються: Трискладові: 1) Дактиль – наголос у цьому слові на перший склад, отже і у віршовому розмірі на перший — _ U U. 2) Амфібрахій – наголос у самому слові посередині, отже і у віршовому розміріпосередині — U _ U. 3) Анапест – наголошуємо останній склад у слові, так само останній і у віршовому розмірі — U U _. Двоскладові — навпаки: 1) Ямб – наголос у слові на перший, але у віршовому розмірі, навпаки, на другий — U _. 2) Хорей – наголос у слові на другий, а у віршовому розмірі, навпаки, перший — _ U. І закріпимо. Щоб визначати віршовий розмір: 1) запам’ятайте порядок дій: прочитати вголос — розставити наголоси – намалювати схему – визначити закономірність. 2) запам’ятайте 5 розмірів: хорей _ U, ямб U _, дактиль _ U U, амфібрахій U _ U, анапест U U _. Типи римування До шкільної програми української літератури входить таки матеріал як типи римування. Хоча здавалося б даний матеріал може зацікавити тільки поетів та літературознавців, але нам потрібно його вивчити, готуючись до ЗНО. Отже існують такі основні типи римування: Суміжне (парне) : умовне позначення: АА. Я не люблю тебе, ненавиджу, беркуте! За те, що в грудях ти ховаєш серце люте… (І. Франко) Перехресне: АБАБ. Я дуже тяжко Вами відболіла. Це все було, як марення, як сон. Любов підкралась тихо, як Даліла, а розум став довірливий Самсон. (Ліна Костенко) Кільцеве, охоплююче, оповите: АББА. Вічний революціонер, Дух, що тіло рве до бою, Рве за поступ, щастя й волю, Він живе, він ще не вмер. (І. Франко) Початкове : римуються перші слова у строфі: Милий друже! Скільки років Ми не бачились з тобою… (І. Муратов) Таке римування можна розглядати як звукову анафору, воно рідковживане. Наскрізне, монорима, монорим : вірш, у якому всі рядки пов’язані однією римою: АААА… Там тополі у полі, на волі… (П. Тичина) Верлібр (фр. vers libre — вільний вірш) — неримований нерівнонаголошений віршорядок. Діти одягнені у пташині сорочки летять на подобах весняного сонця у простір розгорненої книжки що сміється білим сміхом сіяча який сіє у полі себе з руки (В. Голобородько). Справжнє прізвище – псевдонім
Приклади з літератури для написання ЗНО твору
|