Ім'я файлу: увага!.ppt
Розширення: ppt
Розмір: 2056кб.
Дата: 29.04.2023
скачати
Пов'язані файли:
білет.docx
Розширення: ppt
Розмір: 2056кб.
Дата: 29.04.2023
скачати
Пов'язані файли:
білет.docx
Увага – це:
а) сторона психічної діяльності;
б) необхідна умова набуття знань, вмінь, навичок будь-якого виду діяльності.
Увага – це форма психічної діяльності людини, що виявляється у її спрямованості та зосередженості на певних об’єктах при одночасному абстрагуванні від інших.
Увага – це процес свідомого чи безсвідомого (підсвідомого) відбору однієї інформації, яка поступає через органи чуття, та ігнорування іншої
(за Р.С. Немовим).
Р.С. Немов
Увага завжди має вибірковий характер, коли з великої кількості подразників свідомість виділяє один або кілька.
Об’єктом уваги може бути навколишній світ, на який спрямований акт пізнання, а також сама психічна діяльність: думки, переживання, аналіз дій, вчинків.
Увага виконує такі функції:
1. Активізує необхідні та гальмує небажані в даний момент психічні та фізіологічні процеси.
2. Сприяє цілеспрямованому та організованому відбору інформації, яка поступає.
3. Забезпечує тривале зосередження активності на певному об’єкті.
Значення уваги:
1. Сприяє точності та деталізації сприймання.
2. Впливає на вибірковість та міцність пам’яті .
3. Підвищує продуктивність мислительної діяльності.
4. В системі міжособистісних стосунків увага сприяє кращому взаєморозумінню, своєчасному розв’язанню конфліктів між людьми.
5. Увага підвищує рівень всіх видів діяльності, особливо навчальної.
Класифікація уваги та характеристика окремих її видів:
І. Залежно від активності людини (постановки мети і участі волі) розрізняють такі види уваги:
а) мимовільна;
б) довільна;
в) післядовільна.
Мимовільна (пасивна, емоційна) – увага, яка виникає без будь-якої заздалегідь поставленої мети і не вимагає затрати вольових зусиль.
Мимовільна увага – це зосередження свідомості на об’єкті в зв'язку з його особливостями як подразника.
Причини, що викликають мимовільну увагу:
Сила подразника на фоні інших (шляхом зміни висоти голосу у процесі пояснення під час уроку можна викликати мимовільну увагу учня). Сила подразника має свою відносність (легкий шорох вночі може викликати переляк, а вдень залишає нас байдужими).
Новизна подразника (вдале використання наочного посібника на уроці).
Початок і припинення дії подразника (зробити паузу під час уроку; почати розмовляти, коли ще шумно)
Значимість подразника для людини (насичений колір, мелодійні звуки, приємний запах).
Інтереси людини (спорт, музина, іноземні мови).
Довільна (активна, вольова) – це увага, яка передбачає поставку мети і вимагає затрати вольових зусиль.
Довільна увага – це зосередженість на об’єкті, яка свідомо регулюється і залежить від вимог діяльності.
Вольове зусилля при цьому переживається як напруження, мобілізація сил для розв’язання поставленої мети.
Довільну увагу потрібно спеціально формувати.
Умови, які підтримують довільну увагу:
Зосередженість на розумовій діяльності краща, коли в процесі пізнання включається практична дія (слухаємо і робимо записи).
Відповідне обладнання робочого місця (зайві речі на столі відвертають увагу).
Оптимальний психічний стан людини (втома, надмірна емоційна збудливість, хворобливий стан, послаблюють довільну увагу).
Словесне нагадування самому собі про ціль діяльності .
Звичка бути уважним (незалежно від умов).
Післядовільна увага – це увага, яка виникає на основі довільної, але після неї, при цьому залишається мета бути уважним, але послаблюються вольові зусилля (наприклад, робота над прикладом тексту з іноземної мови з початку базувалася на довільній увазі, а потім відчуття напруження зникло – виникла післядовільна увага).
ІІ. Залежно від розміщення об’єкту уваги розрізняють:
б) внутрішню, спрямовану на внутрішній світ (в тваринному світі цей вид уваги відсутній).
а) зовнішню (перцептивну увагу) ,спрямовану на об’єкти навколишнього світу;
ІІІ. Залежно від розміщення об’єкта уваги розрізняють:
колективну увагу (зосередженість всіх учнів на одному об’єкті, незначні відхилення уваги окремих – суттєво не впливають на загальну увагу)
групову (зосередженість уваги групами в умовах роботи в колективі, найважчий вид уваги, вимагає чіткого планування роботи).
індивідуальну (зосередженість на своєму завданні; важкий перехід від індивідуальної уваги до групової і навпаки).
А) Об’єм – це кількість об’єктів,
до яких людина може бути уважною за один акт уваги.
У дорослої людини об’єм уваги 4-6 об’єктів, які не пов’язані між собою. Якщо їх пов’язати певним логічним смислом, то об’єм уваги значно зросте. Можна згрупувати об’єкти, розмістити структурно.
Властивості уваги:
Властивості уваги:
б) розподіл – це здатність утримувати в центрі уваги декілька об’єктів одночасно (виконувати кілька дій чи навіть видів діяльності).
в) концентрація (зосередженість уваги) – ступінь зосередження уваги на об’єкті або інтенсивність уваги. Протилежна якість – розсіяність.
Властивості уваги:
Властивості уваги:
г) стійкість – це тривала зосередженість уваги на об’єкті.
Ця властивість залежить від:
індивідуальних фізіологічних особливостей;
загального стану людини вданий момент;
мотивів, інтересів людини;
зовнішніх обставин діяльності.
Протилежна властивість – коливання уваги.
Властивості уваги:
д) Переключення уваги – це навмисне перенесення уваги з одного об’єкта на інший.
Ця властивість проявляється в швидкості і переключенні й залежить від типу вищої нервової діяльності.
Легше переключитися від менш важливої справи до більш важливої.
Уважність як властивість особистості.
Обставини, в яких знаходиться людина,
можуть викликати стан уважності або розсіяності.
Стан загостреної уважності виникає:
коли людина попадає в незвичні обставини;
напружено чекає важливих подій;
виконує відповідальне доручення.
Характерні вияви уважності:
загострена чутливість;
якість думки;
емоційний підйом;
прискорення психічних реакцій;
зібраність і готовність до дій.