Тема. Утвердження любові до батьківщини й героїзму в баладі А. Міцкевича «Світязь». Символічні образи, елементи фольклору у творі.
Мета: поглибити знання учнів про творчість А.Міцкевича, ознайомити з баладою «Світязь», довести утвердження любові до батьківщини й героїзму в баладі, з’ясувати символічні образи твору та елементи фольклору; закріпити знання учнів про жанр балади, розкрити фольклорно-національні традиції в творі, розвивати вміння виразного читання, аналізу художнього твору, виховувати кращі моральні якості людини.
Тип уроку: вивчення та первинне закріплення знань і способів діяльності.
Обладнання: збірка творів А. Міцкевича, ілюстрації до них, матеріали до біографії, фото озера Світязь, мультимедійна презентація «Життя та творчість Адама Міцкевича» з використанням репродукцій і світлин пам’ятників А. Міцкевичу в м. Львові, Новогрудку (Білорусь),Кракові (Польща), будинку-музею А. Міцкевича в м. Новогрудку і Заоссі (Білорусь); фрагменти мультфільму «Загублене місто Світязь» (Польща, 2011).
Епіграфи до уроку:
Свобода – єдина характерна ознака цивілізації
А.Міцкевич
Писати про А.Міцкевича – це говорити про прекрасне, про справедливість, якої він був захисником, про обов’язок, якого був героєм, про свободу, якої був апостолом, про визволення, якого був пророком.
В. Гюго
Хід уроку
І.Організаційний момент
"Психологічна настанова". "До успіху"
- Усміхніться один одному, подумки побажайте успіхів на цілий день. Для того, щоб впоратися на уроці з завданнями, будьте старанними і слухняними. Завдання наші такі:
Не просто слухати, а чути.
Не просто дивитися, а бачити.
Не просто відповідати, а міркувати.
Дружно і плідно працювати.
IІ.Актуалізація опорних знань
Вчитель Сьогодні ми знову вирушаємо до неповторного та загадкового світу літературних балад. Давайте пригадаємо,що ми знаємо про баладу.
Стратегія «Продовж речення».
Балада-це (жанр ліро-епічної поезії фантастичного, історико-героїчного або соціально-побутового характеру з драматичним сюжетом. )
В основі балади лежить (Певна незвичайна пригода. Тому баладу часто називали маленькою поемою)
Балада виникла (у ХІІ-ХІІІ ст.. як любовна пісня до танцю у Провансі.)
За тематикою літературні балади бувають ( фантастичними, історико-героїчними, соціально-побутовими)
Жанрові особливості балад- це ( невеликий обсяг,велика роль описів, пейзажів;- напружений драматичний сюжет; невелика кількість подій і персонажів ;- елементи фантастики;- драматична, гостра, несподівана розв'язка.)
ІІІ. Оголошення теми, мети і завдань уроку, мотивація навчальної діяльності
Учитель Отож, тема уроку «Утвердження любові до батьківщини й героїзму в баладі А.Міцкевича «Світязь». Символічні образи, елементи фольклору у творі.»
Які ж завдання ми маємо перед собою поставити,щоб досягти успіху? Сформулюйте свої очікування.(…поглибити знання про творчість А.Міцкевича, продовжити знайомство з баладою «Світязь», довести утвердження любові до батьківщини й героїзму в баладі, з’ясувати символічні образи твору та елементи фольклору; закріпити знання про жанр балади, розкрити фольклорно-національні традиції в творі, розвивати вміння виразного читання, аналізу художнього твору, виховувати кращі моральні якості людини.)
Епіграфи уроку. Адам Міцкевич писав: «Свобода — єдина характерна ознака цивілізації». Що ви вкладаєте в це поняття, якою бачите свободу особисто для себе? ( робити те, що хочеш; їздити, куди хочеш; вільно висловлювати власні думки).
Постановка проблемного питання. Проблемне питання нашого навчального дослідження: Балада Адама Міцкевича «Світязь» - твір про героїчний опір насильству та поневоленню чи легенда про незвичайне?
IV.Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу
Учитель. Сьогодні на уроці наша розповідь йтиме про Адама Міцкевича – людину-символ, людину-міф, яка вірила і любила, жила і боролася, писала вірші і вимріювала кращу долю своєму народові. А яким було становище його батьківщини Польщі та її народу в 19 столітті? Про це краще знають наші історики.
Слово історикам. Політичне становище Польщі в XIX ст. було дуже складним. У 1795 р. вона втратила самостійність і була розділена між Австрією, Пруссією та Росією. Свої інтереси в Польщі мала також Франція, що виявилося під час воєнної кампанії в Європі під проводом Наполеона Бонапарта. Польські аристократи, побоюючись народних рухів і повстань, укладали угоди з урядами інших держав. А польське населення потерпало від утисків своїх і чужих панів.
Вчитель. Оголошуючи тему уроку та епіграфи, я неодноразово повторювала – свобода, героїзм, батьківщина. Для України це не прості слова – це щоденний подвиг наших воїнів-захисників на сході країни, це втрачені життя багатьох патріотів. Для Адама Міцкевича - поляка за походженням, який народився на білоруських землях, що належали на той час Польщі, це були теж не прості поняття. Держава Річ Посполита, як називали тоді Польщу, втратила незалежність і її землі розділили на шматки між Австрією, Пруссією і Росією. Тому боротьба за свободу поляків та їхню національну єдність– стала основною темою польської літератури того часу. А.Міцкевича вважають своїм національним поетом не тільки у Польщі, тому що був поляком за походженням і писав польською мовою, а й у Білорусії та Литві. Він народився в невеличкому білоруському селі, навчався на території Литви і писав про Польщу, Білорусь та Литву.
Вчитель. Домашнім завданням було опрацювання статті в підручнику та додаткових інтернет- ресурсів про життєвий і творчий шлях письменника. А тепер за допомогою презентації, яку підготувала група біографів, давайте пригададаємо життєві мандри А.Міцкевича, як він себе називав, пілігрима, який так мріяв, що його дороги приведуть до Польщі, але так і не зміг туди потрапити за життя. Вашим завданням буде, слухаючи та дивлячись презентацію,а також використовуючи свої записи з домашнього завдання, в зошиті скласти «Карту життєвих мандрів А.Міцкевича» за допомогою назв місцевості та стрілок. Після перегляду презентації озвучите свої карти.
2. Огляд презентації «Пілігримство А.Міцкевича».
Коментар вчителя.
Тільки після смерті останки поета були перевезені з Парижу до старовинної польської столиці Кракова і перепоховані в замку Вавель, де покояться найвідоміші і найвидатніші поляки.
3. Озвучування учнями 2-3 карт.
Орієнтовна «Карта життєвих мандрів А.Міцкевича».
Село Заосся (Білорусь) – м. Новогрудок (Білорусь) – м.Вільно (сучасний Вільнюс Литва) - м.Ковно (Литва) – Петербург (Росія) – Київ (Україна) – Одеса – Харків – Симферополь – Севастополь – Бахчисарай – Євпаторія – Ялта – Рим (Італія) – Париж (Франція) – Краків.
Звернення вчителя до учнів. На сьогоднішньому уроці ми й поринемо в чарівну поетичну стихію, яка зачіпає найглибші струни душі кожного патріота своєї землі, викликає багато емоцій. Сьогодні ми будемо працювати з баладою Адама Міцкевича «Світязь». Вона причаровує і захоплюючим сюжетом, художньою красою і, звичайно ж, таємничістю, яка починається у самій назві твору. У нас виникає питання: «А чи не про наше озеро йдеться в баладі?».
Дивна історія, правильніше, географія. Два великих і таємничих озера мають однакову назву, дуже схожі за будовою, належать до низки Шацьких озер. Світязь — найглибше озеро в Україні, одне із семи природних чудес нашої країни. У Білорусі — озеро дитинства видатного польського письменника Адама Міцкевича, оповите легендами й оспіване поетами.
Є географічні назви у нас в Україні, сповнені романтикою, поезією. Здається, в тих місцях живуть тільки щасливі люди, їх оминають війни й хвороби, а краса природи надихає на поезію, живопис. Здається, що музику чутно в кронах дерев, озерному припливі, в поривах легенького вітерця. Одне з таких казкових місць - озеро Світязь. Але про це нам краще розкажуть географи.
Повідомлення географа про озеро Світязь на Україні. Озеро Світязь - одне з найпрекрасніших місць України. Знаходиться у Волинській області неподалік кордону з обл. Гродненською і Люблінською, між с. Шацьк і Пульмо. Належить до групи Шацьких озер, розташованих на території Шацького національного природного парку. За різних часів територія, на якій воно розташоване, належала до різних країн: Білорусі, Литви, Польщі. Світязь - найглибше озеро України, а також найбільше за об'ємом прісноводне озеро в країні. Рибна фауна багата. Це чудове озеро різко відрізняється характером своєї чистої і прозорої води від сусідніх дрібних озер і боліт, харчується могутніми глибинними ключами артезіанської води. У 1887 р. Вода Світязя без видимої причини піднялася і стала затоплювати навколишні селища. Тому був прокопаий канал до сусіднього оз. Перемут. З озера Світязь випливає кілька струмків в сусідні озера і болота; саме приток не має і лежить вище інших місцевих водойм. Існує багато легенд та переказів про озеро. Вчитель. А тепер давайте перенесемось до Білорусі і посидимо, як це робив наш поет, на березі легендарного білоруського озера Світязь.
Слово географам + презентація про озера Світязь+карта
Повідомлення географа про озеро Світязь в Білорусі.
Світязь — озеро в Гродненській області Білорусі, розташоване на кордоні Новогрудського і Корелицького районів за 20 км на південний схід від Новогрудка. Озеро знаходиться на вододілі басейнів Німану і Щари, в басейні річки Мовчадзі на території Світязького ландшафтного заказника.
Близько Світязя немає великих озер і річок, в нього не впадає жодна річка, а витікає лише Своротва — приплив Мовчадзі. Практично завжди рівень води в озері однаковий. Озеро знаходиться на південному схилі Новогрудської височини на висоті 258 метрів над рівнем моря і має форму, схожу на колесо.
Поблизу нього росте велика кількість реліктових рослин. В озері поширені плотва, краснопірка, карасі, щуки, піскурі, окуні, але переважають лини. В даний час Світязь використовується виключно в рекреаційних цілях, дозволена любительська риболовля. Існує багато легенд та переказів про озеро.
Коментар учителя про історію створення балади Міцкевича «Світязь».
Отож, існують два озера Світязь в двох братніх слов’янських країнах.З цими озерами пов’язано багато народних легенд, переказів, повір’їв, які сягають сивої давнини. Географічні реалії наближають легендарне минуле до дійсності, показують, що життя слов’ян має глибоке коріння в історії. Слово історикам
Легенда про озеро Світязь.
Тут, де зараз озеро, шуміло казна-коли багате місто, панував у якому Туган. Давні та безвольні були ті часи, не рідкими були січі і напади. І от — прокотився новий переполох. На землі сусіда князя Мендога посунуло невідоме воїнство. Закликає Мендог підтримки у славетного Тугана, і князь, відданий ратній обітниці, зігнавши сміливих ратників, рушає в дальню путь. Та вже за брамою князя зупиняє дума, що полишає своє місто без захисту. Скорботний вертається він до міста й повідомляє про власний неспокій доньці. Дівиця утішає отця: вона виділа чудне сновидіння, у котрому явився їй ангел і пообіцяв надійний захист місту. Послухався отець доньки.
Повисла безмісячна ніч на спустіле місто, і під її покровом недруг підступив до міських стін. Охоплені страхом, мешканці кидаються до княжого палацу. У безнадії звертає благаючий погляд до небокраю князівна: Як оминути люту кару. Нас убережи від неї, Громовицею вразь із превисокої хмарини, Чи сховай під землею!
По сих словесах місто провалилося під землю, а на його місцині виникло озеро.
Купавами-квітами вийшла на ньому невинна врода. Із душ непокірних жінок утворилися красиві квіти-царі — легендарні білі водяні квіти, які зацвітають на озері як вічне нагадування про ті події. Чужі ратники, розпалившись у січі, заходились прикрашати отим квітом обладунки. Та усяк, хто сягав у воду за чудесними квітами, умирав, убитий жахливим недугом.
Переказ говорить, що і досі на озері можна почути стогони світязянок — міфічних мешканок озера, які представляються білолицими дівчатами з довгим розпущеним волоссям. Таку легенду розказала мешканка підводної яскині нахабному поміщику, котрий, відважившись розкусити одвічну таїну озера, сіткою витягнув химерне створіння на берег. У цій баладі А. Міцкевич показав трагедію польського народу, який героїчно боровся за свою незалежність, але у нерівній боротьбі втратив її.
Історія написання балади «Світязь».
Вчитель. Сюжет про затоплене легендарне місто активно використовувався поетами-філоматами в ХІХ ст. для балад. Першим, хто у віршованій формі розповів про озеро, став Ян Чечот в баладі «Світязь», після нього Адам Міцкевич, а потім Томаш Зан в баладі «Світязь-озеро». Литовський варіант легенди про Світязь, знайдений А. Міцкевичем на побережжях білоруського Світязя, поліг в основу його балад «Світязь» і «Світязянка. Над баладою «Світязь» Міцкевич працював протягом двох років (1820-1821). Поет на той час проживав у Плужинах. Твір народився від відчуття реальної присутності минулого на берегах дивовижного волинського озера?
Ось так, і наше озеро має відношення до імені славетного польського віршописця, правда відносно, через сказання, що рівною мірою стосується двох озерних братів — білоруського і українського.
Польський поет Адам Міцкевич любив бувати на берегах Світязя, його вабила чарівність, таємничість, загадковість озера.
Кому присвятив свою баладу «Світязь» Адам Міцкевич?( Свою баладу «Світязь» поет присвятив Михайлові Верещаку-своєму товаришу).
Вчитель. Домашнім завданням було прочитати баладу «Світязь».
З'ясування первинного рівня сприйняття художнього твору
— Чи сподобався вам твір? Що було цікавіше: слухати легенду чи читати баладу?
— Який епізод вразив вас найбільше? Чим саме? Як би ви його проілюстрували?
— Чи звернули ви увагу, хто автор перекладу балади? (Автор перекладу балади «Світязь» українською мовою Марія Пригара - українська поетеса, перекладач, лауреат премії імені Лесі Українки (1979).)
— Чи можете ви одним реченням сказати про що (про кого) цей твір?
— Які думки виникли по закінченні читання?
— Хто з героїв вразив вас найбільше? Чому?
— Чи все зрозуміло? Чи є слова, які потребують пояснення?
Словникова робота «Тлумачний міні-словничок до балади А. Міцкевича «Світязь»
Михайло Верещак - брат коханої Міцкевича - Марилі Верещак.
Новогрудок - містечко, яке нині входить до складу Білорусії. Міцкевич народився неподалік від нього.
Плужини - маєток, де проживав Михайло Верещак.
Мендог - князь Литви, який правив у XIII столітті й об'єднав литовські племена.
Дідич - те саме, що поміщик; великий землевласник.
Аршин - давня міра довжини, що дорівнює 0,7 м.
Ксьондз - католицький священик у Польщі.
Цирин - містечко поблизу Новогрудка (тепер Білорусь).
Яскиня - печера.
Аїр - трав'яниста рослина з довгим, схожим на мечі листям та різким запахом, росте в річках і ставках біля берегів; татарське зілля, лепеха.
Купава - водяна лілія, латаття.
Литва - так у середньовіччі називалась й Білорусь - одна зі складових частин давньої. Речі Посполитої, вітчизна Міцкевича. Поет, власне, жив у Білорусі, що в ХІІІ-ХІХ ст. була захоплена литовськими князями.
Шанці - земляні укріплення у вигляді ровів із насипом; окопи.
Цнота - невинність, непорочність.
Лати - металевий обладунок середньовічного воїна.
Прийом «Уважний читач». Дайте відповідь цитатою з твору.
- Де відбуваються події, описані в баладі?
— Як змальовано озеро Світязь?
— Чому люди не наважувалися їхати до озера опівночі?
Вчитель. В експозиції звучить схвильована й емоційна розповідь про озеро Світязь, з яким пов’язано так багато древніх легенд і сказань. Міцкевич – майстер таємничого змісту, що досягається передовсім за рахунок виразного пейзажу-змалювання стихії води, яка вабить своєю таємницею. В описі Світязя поет органічно поєднав казку і реальність, сучасність і таємницю давнини, що загалом властиве для його творчого стилю. Згадка про нечисту силу, про бенкети сатани, характерна для поетики романтизму, ще більше посилює напруження, викликаючи почуття жаху, яким так майстерно оперували романтики.
— Хто прагне розгадати таємницю озера?
– Чому вони не загинули на відміну від інших, охочих дізнатися таємницю озера?
— Кого впіймали рибалки в глибинах водойми?
— Доведіть або спростуйте думку, що образ «жінки з хвилі» споріднений з фольклорними образами. Якими? ( озерних німф та русалок)
— Дослідіть, як реагують селяни, коли бачать незнайомку. Чого чи кого вони бояться? («Певне, не зловлять нічого!»), здивування («Хто б то повірив у світі!»), страх («страховище», «жінка», «дивна істота», «жінка ... з хвилі» - процес «упізнавання» досить суперечливий і неоднозначний. «Люди стоять остовпілі, /Дехто й тікати лаштується потай».)
Вчитель.Причина такої поведінки - страх перед невідомим, перед нездоланною природною стихією (вода). За народними віруваннями, німфи й русалки, які живуть у підводних печерах, ворожі у ставленні до людей. Зустріч із ними віщує загибель.
Творче завдання.— Послухайте розповідь і жінки «із хвиль»- про трагедію її народу. Завдання.— З якою метою автор надає право світязянам через княжну самим розказати про свою трагедію? (Ефект достовірності - тільки сама людина може правдиво сказати про те, що пережила.)
-- Які епізоди сповіді вразили вас найбільше? Чим саме?
— Що жителі оточеного міста визнали для себе найганебнішим у житті? Чим для них було це випробування? Думку обґрунтуйте текстом. (Вибір між життям і смертю, честю й ганьбою — «Вбиймо себе, бо загибель вже близько. Смерть від ганьби урятує!»)
— Визначте смислове навантаження висловлювання, яким починається сповідь незнайомки: «Бог вам сьогодні моїми устами / Давне новіла минуле». (Утверджується ідея святенності боротьби за свободу, добру славу, яку нескорений народ залишив по собі.)
— Якою була в минулому Туганів-держава?
— Яка біда звалилася на мирну й щасливу державу?
— Чому старий князь «руки ламає, В замок звертаючи знов»?
— На чий захист сподівається молода княжна?
— Яке нове лихо спіткало людей уночі?
— Яке рішення приймають «сиві діди і жіноцтво з дітками»?
— Як «урятувалися» мешканці Туганової держави?
— Пригадайте баладу Ф. Шиллера «Рукавичка». Порівняйте вибір Делодржа та вибір героїв «Світязя». Знайдіть спільне та відмінне у мотивах героїв.
— Як пояснює незнайомка появу білих квіток купави на поверхні води?
— Що сталося з царським військом?
— Куди поділася княжна, коли скінчила свою сумну оповідь?
— Чи можна бути щасливим у неволі? Чому?
- Творче завдання. Визначте тему твору. (Тема: показ боротьби польського народу за незалежність, славна загибель жителів міста Світязь.) Визначте провідні ідеї твору. Допишіть фрази, які розкривають ідеї твору. Без волі немає … (життя). Неволя — … (загибель) для народу. Людина — … (частина) народу. Краще смерть, ніж життя без … (свободи). Сила народу в його … (єдності). (Ідея: уславлення патріотизму простих людей, заклик до боротьби проти поневолювачів.) Доведіть, як в баладі утверджується любов до батьківщини і патріотизм. Прийом «Коло думок».– Чи правильно вчинили жителі міста? – Чи був у них інший вихід? – Якби у вас була можливість, щоб ви порадили? Коментар учителя.У баладі утверджується любов до батьківщини і героїзм. Жителі міста – люди сміливі, горді. Вони обрали волю і смерть, але не скорилися ворогові. Як же побудований твір, чи дійсно за жанром він є баладою,які художні засоби і з якою метою використовує автор в своєму творі? Ми,як справжні дослідники маємо дати відповідь на ці запитання. Дослідницька роботагрупах. Група №1 Визначитикомпозиційніелементибалади. Експозиція: опис озера Світязь. Завʼязка: бажання дізнатися про таємницю озера. Розвиток дії: поява князівни, розповідь про Туганову державу, напад ворогів. Кульмінація: небажання потрапити в неволю та добровільна смерть. Розвʼязка: біле латаття як згадка про подвиг народу. Група №2 -Довести, що «Світязь» за жанром є балада.
Всі ознаки балад, які ми бачимо в таблиці, були знайдені в цьому творі. Що твір ліро-епічний, нам доводить його віршована форма, розповідь про події із життя людей та їхні переживання, в основі балади легенда про затоплення міста, яка згадує історичні держави і князів Тугана, Міндовга, образ автора-оповідача починає баладу і його очима ми бачимо озеро Світязь.
В баладі дійсно невелика кількість персонажів – центральний образ княжни-світезянки, другорядні – оповідач, плужинський пан, рибалка, ксьондз, князь Туган, світезянки.
Також спостерігається переплетіння реального – мандри оповідача до озера, битва князів, назви міст – Новогрудок, Цирин, Плужин, освячення озера і рибалок ксьондзем, та фантастичного – міфи про нечисту силу в озері, поява в неводі живої княжни-світязянки, її розповідь, поява ангела у місті, перетворення дівчат на цар-зілля.
Напружений, неочікуваний, драматичний, таємничий сюжет розповідає про незвичайні пригоди оповідача, зустріч його з плужинським паном, за наказом якого рибалки спіймали світязянку, а вона, в свою чергу, переказує таємницю озера з трагічно-емоційною розв’язкою.
В творі багато діалогів, звертань, емоційних вигуків.
Дійсно, це літературна балада.
Визначте, що реальне, а що фантастичне в баладі.
| Реальне | Фантастичне |
| Напади ворогів; деякі патріоти віддають перевагу смерті, а не ганьбі, неволі; підкорення ворогом | Персонаж — світязянка, яку витягли рибалки; занурення міста у воду |
Група №3 Дослідити художні засоби в баладі А.Міцкевича «Світязь»
| ХУДОЖНІ ЗАСОБИ БАЛАДИ А.МІЦКЕВИЧА «СВІТЯЗЬ» | ||||
| Епітети | Метафори | Порівняння | Окличні, питальні речення, звертання | Символи, образи |
| Дрімуча пуща, ясна рівнина, тінь густа, сяйво срібне, тиха бездонна блакить, сила нечиста, вали білопінні, держава пишна, ліс похмурий, вода німа | Води розкинулись, пуща обводить, зорі злилися з небом, сила гуляє, бір шепоче, озеро ховало, держава квітла, ниви стелилися, тривога покотилася, хвиля стрясає | Наче в синім пливеш видноколі; уста, мов корали, мов сніжно-білі лики; в листі зеленім, як у вітті ялини, всипане снігом зимою | Певне, не зловлять нічого! Що за страховище хвиля укрила? Княже, рятуй! Поможи, бо загину! Збирайтеся, вої! Допоможи батьківщині | Образи: оповідач, озеро, пан з Плужин, рибалки, княжна, князь Туган, світезянки, військо Тугана, квіти цар-зілля Символи: вода, синій, блакитний колір, білий колір, Цар-зілля |
Дослідження використання Адамом Міцкевичем у баладі «Світязь» традиційних образів-символів Робота в групах.
( Учитель кожній групі роздає інформаційні картки, в яких пояснюються традиційні для слов’ян образи-символи).
Завдання: з допомогою іформаційних карток дослідити використання Адамом Міцкевичем у баладі «Світязь» традиційних образів-символів, з якими в уявленнях слов’ян пов’язані усталені значення.
Картка №1
| Вода – символ першоматерії, плодючості, початку й кінця всього сущого на землі; у християн – символ очищення від гріхів, смерті й поховання, життя і воскресіння із мертвих, чесності й правдивості, сили, дівчини та жінки. |
- У баладі «Світязь» з водою (озером) пов’язана тема смерті й відродження народу, історія жіноцтва Туганової держави, мотив духовної сили народу, яка полягає в його єдності й прагненні до волі.
Картка №2
| Синій, блакитний колір – символізує довір’я, безкінечність, сум. Це колір неба і води. У християнській культурі він асоціюється з вічною божественною істиною. Означає також доброчесність, добру славу, вірність. |
- Синій колір озера Світязь(«безодня блакить») навіює печальну згадку про минуле, про загибель Туганової держави. Водночас цей колір допомагає авторові утвердити святенність боротьби за свободу, добру славу, яку нескорений народ залишив по собі. Образ жінки, що раптово з’явилася із синіх хвиль, утілює думку про вірність своєму народові.
Картка №3
| Білий колір – символ невинності, чистоти, доброчесності, світла, сонця, життя, вічності. У християнських традиціях біле означає спорідненість із Божим світом. У білому зображуються ангели, святі. Водночас білий має і протилежну символіку: це знак смерті, порожнечі, мовчання. Слов’яни одягали покійників у білий одяг. |
- А.Міцкевич використав усе розмаїття значень білого кольору в баладі «Світязь». Народ Туганової держави жив щасливо, але з приходом гнобителів життю людей загрожує небезпека. «Біле нас щось огортає» - ця фраза символізує смерть, яку мужньо приймає народ. Але водночас це і знак божого світла, яке рятує людей із неволі і через смерть наближає до вищого божественного смислу. Білі квіти, на які перетворилися дівчата й жінки Світязя, уособлюють духовну чистоту та невинність. Однак тим, хто загрожує всьому «білому» - чистому, вільному, доброчесному – квіти несуть смерть.
Картка №4
| Лілія (купава) – символ цноти, чистоти, непорочної краси. Водночас вона – символ смерті, відданості, помсти покійника, квітка Пресвятої діви. |
- Білі купави у баладі Міцкевича «Світязь» уособлюють духовну красу народу, який бореться за свою волю. Поет розвинув традиційний фольклорний мотив «помсти покійника» у мотив «помсти квітів». У такий спосіб автор показує продовження боротьби за свободу, карає гнобителів, закликає всі народи звільнитися від поневолення.
Картка №5
| Зелений колір – колір трави, символ природи, молодості, плодючості, краси і радості, ствердження життя, миру. |
- Білі купави у «листі зеленім» у баладі Міцкевича втілюють віру поета у свій народ, у продовження його життя, нове відродження, мирне вільне існування.
Вирішення проблемного питання
Відповідь на проблемне питання навчального дослідження:Балада Адама Міцкевича «Світязь» - твір про героїчний опір насильству та поневоленню чи легенда про незвичайне?
—Слово вчителя. У баладі А.Міцкевича вищі сили природи допомагають беззахисним жінкам і дітям здійснити правосуддя, зло зазнає поразки, а його носії караються, добрі справи живуть вічно.
Очікування Свої почуття щодо творчості Адама Міцкевича висловив в своєму вірші Перед пам’ятником Міцкевичу Максим Рильський
Ти не як пам’ятник над нами
У голубій височині —
Ти з нами поруч, наш Адаме,
Ідеш в безсмертні наші дні.
Ти з Олександром, ти з Тарасом
Дивився мудро в даль віків,
Тому не поржавіє з часом
Ваш вічний вайделотський спів.
Ти не лише всесвітній подив,
Не тільки слава ти із слав, —
Це ж ти «Трибуною народів»
Серця народів потрясав!
І в час, коли земної кулі
Одна єднається сім’я,
Лунає у всесвітнім гулі
Твоє, Міцкевичу, ім’я!
V. Рефлексія (на екрані фото сучасних українських героїв - військових, які обороняють Україну на сході)
Чому, на вашу думку, балада «Світязь» А.Міцкевича , написана в 1821 році, є актуальною сьогодні?
Коментар вчителя. Проаналізувавши баладу А.Міцкевича, можна підсумувати, що подвиг, оспіваний поетом, було здійснено заради свободи і незалежності. Україна її отримала в 1991 році мирним шляхом, але зараз її захищають наші лицарі – військові, які, ризикуючи своїм життям, забезпечують мирним українцям щасливе життя. Героїзм і самопожертва героїв балади «Світязь» перегукуються з нашим сьогоденням, коли українці-патріоти на сході боронять рідну землю, відстоюють незалежність і цілісність України. Про їхні сьогоденні подвиги складаються легенди і перекази, знімаються фільми, пишуться пісні. Герої не вмирають! Вони у нашій пам’яті. Вони залишаються в піснях, віршах, пам’ятниках, назвах вулиць.
Василь Симоненко в своєму вірші говорить про те, що людина не вибирає батьківщини, а в баладі Міцкевича стверджується,що людина повинна бути гідною вітчизни, яку їй дала доля.
VI.Підсумки уроку. Оцінювання.
Коментар учителя.
І досі на дзеркалі води Світязя милуються Божим світом чудові купави, нагадуючи нащадкам про подвиг простих жінок, про їх безмежну гордість, про любов до батьківщини. І ці тендітні квіти наче звертаються до нащадків – а що зробили ви для своєї Батьківщини?
...Закінчена балада, але ні сучасникам Адама Міцкевича, ні нам не дає спокою це запитання. І в цьому, я впевнена, заклик поета, громадянина і патріота.
VII. Домашнє завдання.
Переглянути польський мультфільм «Загублене місто Світязь» в мережі. Порівняти його з текстом балади А.Міцкевича.
Вис.-дост рівень. Написати твір-роздум на тему «Пам'ятник жінкам-світязанкам, яким я його уявляю».