Методична розробка
відкритого уроку з "Креслення"
на тему:
„ Перерізи та розрізи”
Тема уроку: Поняття про перерізи
Мета уроку:
Навчальна: Дати поняття про переріз, як зображення.
Виховна: Формування інтересу до учення і засвоєння навиків колективної праці через проблемну ситуацію.
Розвиваюча: Розвиток просторового, технічного і образного мислення.
Обладнання: плакати, роздатковий матеріал.
Між предметні зв’язки: геометрія, технології.
Тип уроку: Комбінований.
План уроку
І. Організаційна частина (3 хв).
II. Актуалізація опорних знань (3-5 хв).
III. Мотивація (2 хв).
IV. Вивчення нового матеріалу.(30-35 хв)
V. Підведення підсумків(3-5 хв)
Хід уроку
І. Організаційна частина (3 хв).
Привітання. Перевірка готовності учнів до уроку.
Призначення чергових та перевірка відсутніх.
II. Актуалізація опорних знань (3-5 хв).
1. Які ви знаєте зображення ?
2. Чи повну інформацію про виріб вони дають?
III. Мотивація (2 хв).
Отже сьогодні ми з вами розглянемо, як можна повністю зобразити предмет і при цьому багато не креслити.
IV. Вивчення нового матеріалу.(30-35 хв)
Поняття про переріз
Призначення перерізів. Будь-яке креслення призначене давати якнайповніше уявлення про форму зображеного на ньому предмета. Вам уже відомо, як на кресленнях зображують предмети за допомогою виглядів. Проте зустрічаються такі предмети або їх частини, форму яких важко визначити за кресленням тільки з допомогою виглядів. Іноді через наявність на поверхні предмета заглибини чи виступу виникає необхідність виконувати на кресленні додатковий вигляд, часто досить складний і малозрозумілий. Отже, крім виглядів на кресленнях бувають ще й інші зображення, які дають змогу краще виявляти форму предметів. До таких зображень належать перерізи. Перерізи найчастіше застосовують для того, щоб показувати поперечну форму предметів (рукояток, гайкових ключів, слюсарних інструментів, деталей з прокату різного профілю) та форму отворів, заглибин, зрізів та вирізів на поверхнях округлих деталей тощо. Утворення перерізу. Щоб одержати переріз, предмет умовно розрізають уявною площиною в тому місці, де необхідно виявити його форму. На рисунку 1, а показано наочне зображення предмета, умовно перерізаного допоміжною площиною А. Цю уявну площину називають січною. Щоб побачити фігуру перерізу, ту частину предмета, яка знаходиться перед січною площиною А, умовно відкидають. Внаслідок цього, як показано на рисунку 1, б, на уявній січній площині чітко видно фігуру утвореного перерізу.
а б в
Рис. 1. Утворення перерізу
Рис. 2. Види перерізів
Утворену умовно на січній площині фігуру суміщують з площиною креслення і накреслюють на ній зображення фігури, утвореної уявним перерізуванням предмета січною площиною, і називають перерізом. Як правило, фігуру перерізу креслять у тому ж масштабі, що й вигляд, до якого належить переріз (рис. 1, в).
На перерізі показують тільки те, що знаходиться в січній площині. Усе, що міститься перед цією площиною і поза нею, вважається уявно видаленим.
Види перерізів. Залежно від розміщення відносно вигляду зображеного на кресленні предмета переріз може бути ви несеним або накладеним.
Винесений переріз розміщують поза контуром вигляду зображеного на кресленні предмета (рис. 2, а). Накладений переріз розміщують усередині контуру, тобто безпосередньо на вигляді зображеного на кресленні предмета (рис. 2, б).
Винесені перерізи розміщують на вільному місці поля креслення (рис. 2, а) або в розриві вигляду (рис. 2, в).
Під час виконання креслень перевагу слід віддавати винесеним перерізам, оскільки вони не обтяжують креслення зайвими лініями і значно зручніші для нанесення розмірів.
Виконання та позначення перерізів
Положення січної площини на кресленні вказують лінією перерізу. Для цього застосовують розімкнуту лінію у вигляді двох штрихів (рис. 3, а). Розімкнута лінія не повинна перерізати контур вигляду на кресленні і доторкуватись до нього. Напрям, у якому потрібно дивитися на уявну січну площину, вказують стрілками. Із зовнішнього боку стрілок пишуть однакові великі літери українського алфавіту. Літери завжди розміщують вертикально. Розміри штрихів розімкнутої лінії і стрілок показані на рисунку 3, б.
Контур винесеного перерізу обводять суцільною товстою лінією такої самої товщини, як і видимі контури зображень на кресленні. Розміщують винесений переріз якнайближче до того місця, де вказано положення січної площини (див. рис. 3, а). Щоб креслення було виразнішим, фігуру перерізу виділяють штриховкою у вигляді паралельних ліній. Штриховку наносять суцільними тонкими лініями під кутом 45° до рамки креслення. Відстань між лініями штриховки має бути в межах 1...10 мм і однаковою та рівномірною для всіх перерізів одного предмета на кресленні.
Рис. 3. Виконання винесеного Рис. 4. Штрихування
На навчальних кресленнях перерізу фігури відстань між лініями штриховки вибирають у межах 2...4 мм. Нахил ліній штриховки дозволяється виконувати як вліво, так і вправо (рис. 4).
Фігуру перерізу позначають такими ж літерами, якими було позначено лінію перерізу: А—А, Б—Б, В—В — тобто двома однаковими літерами через тире. Напис завжди розміщують горизонтально.
Якщо фігура перерізу симетрична, то винесений переріз може бути розміщений на продовженні лінії перерізу (рис. 5), яку в цьому випадку показують штрихпунктирною лінією. Стрілками і літерами такий переріз не позначають.
Винесений переріз може бути розміщений в розриві того вигляду, до якого він належить (рис. 6). Умовний розрив предмета на вигляді обмежують тонкою хвилястою лінією. Якщо предмет симетричний, лінію перерізу не проводять і ніяких додаткових позначень не роблять (рис. 6, а). Для несиметричних перерізів, розміщених в розриві, вказують лінію перерізу за допомогою розімкнутої прямої із стрілками, але без буквених позначень (рис. 6, б).
Накладений переріз розміщують на самому вигляді, до якого він належить, і саме там, де проходить січна площина. Фігуру накладеного перерізу обводять суцільною тонкою лінією. Контурні лінії вигляду у тому місці, де на нього накладається фігура перерізу, не повинні перериватись
5. Винесений переріз, фігура якого симетрична
Рис. 6. Виконання винесеного перерізу в розриві: а — симетрична фігура перерізу; б — несиметрична фігура перерізу
При виконанні накладеного симетричного перерізу лінію перерізу не проводять і ніяких позначень не роблять. Фігура такого перерізу повинна мати вісь симетрії, проведену у вигляді штрихпунктирної лінії Для несиметричних накладених перерізів лінію перерізу проводять у вигляді розімкнутої лінії із стрілками, але літерами не позначають
На фігуру перерізу, як і на інші зображення на кресленні, в разі необхідності наносять розміри.
V. Підведення підсумків (3-5 хв)
Викладач оцінює, як учні засвоїли матеріал, задає домашнє завдання, попереджає про самостійну роботу на наступний урок
VІІ. Прибирання робочих місць.
Чергові витирають дошку, прибирають класну кімнату, збирають роздані книжки (3 хв ).
План-конспект
Тема уроку: "Розрізи. Основні поняття. Класифікація"
Мета уроку:
Навчальна: Ознайомити учнів з новим виглядом графічного зображення - розрізом.
Розвиваюча: Розвиток технічного і образного мислення.
Виховна: Формування інтересу до учення і засвоєння навиків колективної праці через проблемну ситуацію; виховання охайності;
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Обладнання: плакати, роздатковий матеріал.
Між предметні зв’язки: образотворче мистецтво, геометрія
Тип уроку: Комбінований.
План уроку
І. Організаційна частина (2-3 хв).
ІІ. Актуалізація опорних знань (4-5 хв).
III. Мотивація (2 хв).
IV.Вивчення нового матеріалу.(25-30 хв)
V. Формування вмінь (8-10 хв)
VI Заключна частина (2-3 хв)
VІI. Прибирання робочих місць. (1-2 хв ).
Хід уроку
І. Організаційна частина (2-3 хв).
Привітання. Перевірка готовності учнів до уроку.
Призначення чергових та перевірка відсутніх.
ІІ. Актуалізація опорних знань (4-5 хв).
1. На минулому уроці ми розглянули перерізи, але є ще різновид такого виду креслень, який має ширші можливості! Хтось знає про що я говорю? ;
III. Мотивація (2 хв).
Сьогодні я розповім вам про розрізи, за допомогою яких можна краще показати внутрішню будову деталі ніж з використанням перерізів.
IV.Вивчення нового матеріалу.(25-30 хв)
Поняття про розріз
Призначення розрізів. Багато предметів мають внутрішні порожнини, обриси яких на кресленнях можна показувати штриховими лініями. Проте кількість таких ліній залежно від складності форми предмета може бути значною, деякі з них можуть співпадати між собою або з контурними лініями. Внаслідок цього креслення стане малозрозумілим, воно не даватиме повного уявлення про форму зображеного на ньому предмета. Щоб якнайчіткіше показувати на кресленнях обриси внутрішніх контурів предметів, застосовують зображення, які називають розрізами. [1,122]
Утворення розрізу. На рисунку (див. Додаток А, рис1, а) наведено три вигляди предмета: головний, зверху і зліва. Внутрішні контури показано на виглядах лініями невидимого контуру (штриховими). На рисунку (див.Додаток А рис.1, б) показано зображення того самого предмета. Але на місці головного вигляду розміщено більш виразне зображення — на ньому невидимі контури наведено суцільними основними лініями. Це і є розріз. Він утворений так само, як і переріз — уявним розрізуванням предмета умовною січною площиною. Передню частину предмета умовно видалено. Частину предмета, яка знаходиться в січній площині, на розрізі виділено штриховкою.
Зверніть увагу на те, що зображення розрізу, суміщене з площиною креслення, містить не тільки фігуру, одержану в січній площині, а й ті контури предмета, що знаходяться поза нею (рис. (див. ДодатокА рис.1, б). Таким чином, слід вважати, що розрізі зображують те, що утворюється в січній площині і поза нею.
Якщо січна площина проходить уздовж тонкої стінки (ребро жорсткості), то на кресленні її показують розрізаною, але не заштриховують (рис. (див. Додаток А рис.2).
Слід пам'ятати, що уявний розріз предмета січною площиною не позначається на інших зображеннях цього предмета. Порівняйте рисунки (див. Додаток А рис.1, а , б) вигляди зверху і зліва залишились без змін, тобто виконання розрізу не вплинуло на їх зображення.
Відмінність між перерізом і розрізом. Утворення перерізів і розрізів відбувається однаково. Проте між ними є відмінність. Вона полягає у тому, що переріз являє собою тільки ту фігуру, яка безпосередньо знаходиться в січній площині. На розрізі крім фігури перерізу показують ще й те, що знаходиться за січною площиною. Ось чому слід пам'ятати, що розріз вміщує переріз.
Уявлення про вказану відмінність між перерізом і розрізом дає рисунок (див.Додаток А рис.3.) На ньому показано переріз і розріз, утворені однією січною площиною.
Види розрізів
Розріз може бути утворений однією або кількома січними площинами.
Залежно від кількості січних площин розрізи поділяють на прості і складні.
Прості розрізи.
При виконанні розрізів січна площина відносно горизонтальної площини проекцій може займати вертикальне, горизонтальне чи похиле положення. Залежно від положення січної площини прості розрізи поділяють на вертикальні, горизонтальні і похилі.
Вертикальними називають розріз, утворений січною площиною, яка перпендикулярна до горизонтальної площини проекцій. Вертикальна січна площина може бути по-різному розташована відносно фронтальної і профільної площин проекцій. Залежно від цього розрізняють фронтальні і профільні вертикальні розрізи.
Вертикальний розріз називають фронтальним якщо січна площина паралельна фронтальній площині проекцій (див. Додаток А рис.4, а). Вертикальний розріз буде профільним якщо січна площина паралельна профільній площині проекцій (див. Додаток А рис.4, б)./ називають розріз, утворений січною площиною, яка паралельна горизонтальній площині проекцій (див. Додаток А рис.4, в).
Горизонтальним називають розріз, утворений січною площиною, що розташована під будь-яким (але не прямим) кутом до горизонтальної площини проекцій (див. Додаток А рис.4, г).
Залежно від положення січної площини відносно двох основних вимірів предмета (довжини й висоти) розрізи поділяють на поздовжні й поперечні. Розріз називають повздовжнім, якщо січна площина проходить уздовж довжини або висоти предмета (див. Додаток А рис.5, а). Розріз слід вважати поперечним якщо січна площина проходить перпендикулярно до довжини чи висоти предмета (див. Додаток А рис.5, б).
У всіх розглянутих випадках прості розрізи утворені січними площинами, які умовно повністю розрізають предмети для показу їх внутрішньої будови. Такі розрізи називають.
Щоб показати на кресленнях внутрішню будову предметів в окремих обмежених місцях, застосовують розрізи, які називають місцевими.
Місцеві розрізи застосовують на кресленнях суцільних деталей, які містять невеликі заглиблення чи отвори. Виконувати повні розрізи для таких деталей недоцільно. Тому достатньо умовно розрізати тільки ту частину деталі, яка вимагає додаткового виявлення її форми.
Звернемося до прикладів. Зображений на рисунку (див. Додаток А рис.6, а) предмет має наскрізний отвір. Щоб показати його форму, досить обмежитися розрізом тільки тієї частини предмета, в якій знаходиться отвір.
Повний розріз тут не потрібний. Для предмета, зображеного на рисунку (див. Додаток А рис.6, б,) застосовано два місцевих розрізи, які виявляють форму отворів на його кінцях. Повний розріз для такого предмета недоцільний, бо його середня частина суцільна.
Місцевий розріз виділяють на вигляді суцільною хвилястою лінією. Вона не повинна збігатися з іншими лініями на вигляді або бути їх продовженням. Проводять суцільну хвилясту лінію від руки.
Складні розрізи. Деякі предмети мають таку внутрішню будову, яку неможливо показати на розрізі за допомогою однієї січної площини. В таких випадках застосовують розрізи, утворені за допомогою кількох січних площин.
Залежно від положення січних площин складні розрізи поділяють на ступінчасті й ламані називають складний розріз, утворений кількома паралельними січними площинами.
Подивіться на предмет, зображений на рисунку (див. Додаток А рис.7, а. Він має отвори, які розташовано так, що їх неможливо показати на кресленні, застосувавши одну січну площину. Тому предмет умовно розрізано трьома паралельними січними площинами, кожна з яких має форму окремого отвору (див. Додаток А рис.7, б). У площині креслення всі три січні площини суміщені в одну. Утворений таким чином розріз і буде ступінчастим (див. Додаток А рис.7. Ступінчастим називають складний розріз, утворений за допомогою площин, які перерізаються.
На рисунку (див. Додаток А рис.8, а) зображено предмет, форма якого потребує виконання на кресленні ламаного розрізу. Щоб показати форму перерізу, отвору і заглибини, предмет умовно розрізано двома січними площинами, що перерізаються (див. Додаток А рис.8 б). У площині креслення похилу січну площину суміщено з вертикальною січною площиною. Одержане таким чином зображення являє собою ламаний розріз (див. Додаток А рис.8, в).
Суміщуючи січні площини в одну, похилу площину умовно повертають. Так уникають спотворення розрізу.
V. Формування вмінь(8-10 хв)
Вступний інструктаж
Викладач пояснює, що потрібно виконати, критерії оцінювання.
Учні заповнюють таблиці (див. Додаток Б)
| Назва розрізу | Номер розрізу |
| Фронтальний | |
| Горизонтальний | |
| Профільний | |
| Похилий | |
| Переріз і розріз мають однакове зображення | |
ЗАВДАННЯ
1. Визначте, який з наведених на рисунку (див. Додаток А рис.9) розрізів є фронтальним; горизонтальним; профільним; похилим? На якому рисунку розріз і переріз мають однакові зображення? Відповіді запишіть у таблицю:
2. Визначте, на якому з креслень (див.ДодатокА рис.10) виконано поздовжній, а на якому поперечний розріз. Відповіді запишіть у таблицю:
| Назва розрізу | Номер розрізу |
| Поздовжній | |
| Поперечний | |
Для поглибленого курсу вивчення теми в майбутньому можна використати два наступні завдання:
3. За виглядами і розрізами знайдіть наочні зображення предметів (див.ДодатокА рис.11). Відповіді запишіть у таблицю:
| Креслення з розрізом | Наочне зображення |
| А | |
| В | |
| В | |
| Г | |
4. На рисунку ( див. Додаток А рис.12) наведено наочні зображення предметів, їх вигляди і розрізи. Накресліть або перенесіть на прозорий папір вигляд і розріз предмета. Побудуйте на них проекції точок, позначених на наочних зображеннях літерами
VI Заключна частина (2-3 хв)
Вчитель підводить підсумки уроку, оцінює учнів, відмічає кращі роботи, задає домашнє завдання.
VІI. Прибирання робочих місць. (1-2 хв ).
2.2. Методика вивчення теми «Розрізи і перерізи»
Перерізи
Досвід показує, що учні І курсу в змозі сприйняти відносно правильно форму предмету, представленого одним видом спереду з накладеним перерізом. Великі труднощі виникають при читанні креслень деталі, виконаних з розрізом, де потрібний більший запас просторових уявлень, знання певних правил.
Якщо при виконанні розрізів переважає перетворення зображень, то при виконанні перерізів - доповнення зображень.
При вивченні перерізів необхідно мати певний запас знань з області техніки у поєднанні з геометричним їх тлумаченням. Підійшовши до вивчення цієї теми, учні повинні володіти деяким запасом технічних знань і достатньо розвиненим просторовим, уявленням. Але, на жаль, далеко не завжди це трапляється. Наші спостереження показують, що учням часто важко уявити фігуру, яка утворюється в результаті перерізу предмету площиною.
У вивченні цієї теми важливо добитися чіткого уявлення учнів про розташування січної площини в просторі щодо площин проекцій.
За допомогою динамічних моделей, технічних деталей і учбової таблиці (мал. (див. Додаток Б рис.1) викладач підводить учнів до самостійного визначення самого поняття «переріз» і до висновку, що застосувавши переріз, можна показати форму предмету або його частин при найменшій кількості зображень.
Для закріплення учбового матеріалу можна використовувати наочну допомогу, зміст якої показаний на мал. (див. Додаток Б рис.2).
Щоб краще закріпити знання учнів про перерізи, потрібні завдання різної складності. Один з варіантів таких завдань приведено на мал. (див. Додаток Б рис.3). Характерною особливістю зображень в цьому завданні є однакова загальна форма деталей. Тільки форма окремих частин відрізняє одну деталь від іншої. Учні визначають схожість і відмінність об'єктів в процесі їх порівняння. При цьому діяльність учнів обмежується читанням креслень і порівнянням різних зображень. Проведення подібних вправ створює сприятливе підґрунтя для поступового переходу до безпосереднього виконання креслень, що містять перерізи. Спочатку можна рекомендувати лише прості випадки виконання перерізів. Це дає можливість перейти до викладу нових відомостей.
Для закріплення учбового матеріалу можна використовувати дуже цікаві в методичному відношенні завдання, наявні в збірці завдань з креслення А. Д. Ботвинникова.
Запропонована методика вивчення теми дозволяє відносно швидко створити сприятливі умови для читання і виконання креслень з перерізами. Вона сприяє швидшому формуванню просторових уявлень і створює основу для вивчення і засвоєння подальшої теми «Розрізи».
Розрізи
При вивченні цієї теми учні набувають:
1) уміння диференціювати (розчленовувати, розрізняти) ті частини предмета, які знаходяться перед (уявною) січною площиною і за нею;
2} уміння грамотно виконувати учбові і виробничі креслення, що містять прості розрізи.
Для успішного вивчення даної теми доцільно мати наступну наочну допомогу: учбові таблиці, дві-три роз’ємні моделі і модель утворення розрізу, в яку входить і січна площина:
Перш ніж приступити до вивчення теми «Прості розрізи», з учнями потрібно встановити відмінність між перерізом і перерізом (див. Додаток Б рис.4). З порівняння цих зображень предмету, розсіченою уявною площиною, видно, що в перерізі зображають тільки те, що виходить безпосередньо в січній площині, а на розрізі те, що виходить в січній площині і знаходиться за нею.
Таким чином, будуючи розріз, слід додати до плоскої фігури перерізу і те, що виходить за уявною площиною перерізу. На мал. (див. Додаток Б рис.4, а , б ) можна ясно побачити різницю між двома зображеннями (а - переріз, б - розріз).
Тему «Прості розрізи» доцільно розділити на наступні підтеми;
1) прості повні розрізи;
2) поєднання частини виду з частиною розрізу;
3) місцевий розріз;
4) особливі випадки розрізів.
Прості повні розрізи. Встановивши відмінність між розрізом і перерізом, можна перейти до розгляду утворення розрізу несиметричної деталі, що вимагає повного вертикального розрізу.
Прості розрізи пояснюють також за допомогою учбової таблиці або динамічної моделі (див. Додаток А рис.5) Демонструючи модель, треба якомога частіше зіставляти, порівнювати елементи моделі з її зображенням, тобто з кресленням.
Велику допомогу в засвоєнні учбового матеріалу може здійснити перегляд окремих фрагментів учбового кінофільму, де за допомогою мультиплікації розкривається вся динаміка отримання перерізу і розрізу.
Показуючи утворення розрізів, треба підкреслити, що вироблений розріз не спричиняє за собою зміни інших зображень того ж предмету.
Розріз, отриманий в результаті перерізу предмету однією уявною січною площиною, називається простим.
Учні повинні знати, що вертикальний розріз називається фронтальним, якщо січна площина паралельна фронтальній площині проекції, і профільним, якщо січна площина паралельна профільній площині проекції. Фронтальний розріз розташовують на місці головного вигляду, а профільний розріз - на місці вигляду зліва.
Розглянутий учбовий матеріал закріплюється відповідними вправами.
Після розгляду фронтального розрізу можна показати учням випадок утворення горизонтального розрізу, коли площина паралельна горизонтальній площині проекцій.
Якщо січна площина складає з горизонтальною площиною проекцій деякий кут (відмінний від прямого), то розріз називається похилим. За допомогою похилих розрізів здійснюється показ внутрішньої форми похилих частин виробу. Вони можуть розташовуватися в будь-якому місці поля креслення (мал. (див. Додаток Б рис.6 ,7) а також з поворотом, тоді додається напис «повернено».
З'єднання половини виду з половиною розрізу. Зазвичай при хорошій демонстрації наочної допомоги і умілому поясненню учбового матеріалу учні не мають особливих ускладнень, коли мова йде про повний переріз предметів площиною. Великі труднощі виникають при вивченні з'єднання вигляду і розрізу. Для пояснення цього корисно використати динамічний плакат, приведений на мал. (див. Додаток Б рис.8) де просліджуються всі стадії процесу отримання з'єднання половини виду з половиною фронтального розрізу.
Місцевий розріз. При розгляді різних технічних креслень ми дуже часто стикаємося з місцевими розрізами, що призначені для з'ясування будови предмету лише в окремому, обмеженому місці.
При цьому межею розрізу і вигляду служить хвиляста лінія (див. Додаток А рис 9.)
При розгляді даних креслень слід підкреслити, що лінія місцевого розрізу не повинна співпадати з якими-небудь іншими лініями зображення.
Система вправ в темі «Прості розрізи». В курсі креслення навики і уміння отримуються при рішенні розпланованих проекційних завдань на читання і виконання креслень. Відомо, що вправи здійснюються по кожному предмету по-своєму, оскільки відмінний сам характер умінь і навиків. Проте всім видам вправ властиві загальні закономірності.
При проведенні вправ з креслення, мають велике значення їх частота, тривалість і повторюваність. Мимоволі виникає питання: при якій системі вправ можуть бути отримані кращі результати в такій важливій і великій темі, як розрізи? Найбільш вдала система вправ дана у А. Д. Ботвинникова. Вона різноманітна за як формою, так і за змістом, що, безумовно, сприятиме отриманню учнями міцних знань.
Характерною її особливістю є те, що в ній читання креслень передує їх виконанню. Пропоновані завдання вимагають мінімального часу на їх виконання.
Типові помилки в кресленнях з простими розрізами. Відзначимо типові помилки учнів у читанні і виконанні креслень з простими розрізами і дамо короткі методичні рекомендації по їх усуненню.
Перед видачею індивідуальних завдань по тій або інший підтемі необхідно вказати учням на типові помилки, які часто зустрічаються в графічних роботах. Це краще зробити шляхом зіставлення невірно і вірно виконаних креслень.
На мал. (див. Додаток Б рис. 10,11.) показані помилки, що найчастіше зустрічаються в роботах учнів. Слід відмітити, що ілюстрації, що показують невірне виконання зображень, треба обов’язково перекреслювати червоним олівцем на учбовій таблиці чи кольоровою крейдою на класній дошці, супроводжуючи написом «невірно». Приведений методичний прийом попереджає появі багатьох помилок. До розбору типових помилок необхідно залучити якомога більше учнів.
Утворення складного ламаного розрізу показане на учбовій таблиці (див. Додаток Б рис. 12.) Для виконання такого розрізу похилу січну площину умовно повертають у вертикальне положення до повного поєднання з напрямом іншої січної площини. Напрям повороту на кресленні позначають стрілкою з відповідними буквеними позначеннями.
ДОДАТКИ
Додаток А
Рис 1: Утворення розрізу
Рис. 2. Розріз предмета уздовж тонкої стінки (ребра жорсткості)
Рис 3 Відмінність між перерізом і розрізом
Рис. 4 Прості розрізи:
а - фронтальний; б - профільний; в-горизонтальний; г-похилий ;
Рис 5 Повздовжній (а) і поперечний (б) розрізи
Рис 6 місцевий розріз
Рис. 7 Ступінчастий розріз
Рис. 8 Ламаний розріз
Рис 9 Завдання для вправи
Рис 10 Завдання для вправи
Рис 11 Завдання для вправи: знайдіть відповідні зображення та їх розрізи.
Додаток Б
Рис 1 Зображення напилків, що мають різний профіль: а - прямокутний; б - квадратний; у – круглий.
Рис 2 Комплексне креслення деталі з використанням перерізів
Рис 3 Завдання для вправ
Рис 4 Порівняння зображень а)-переріз б)-розріз
Рис 5 динамічна модель
Рис 6 похилий розріз
Рис 7 Похилий розріз з поворотом
Рис 8 Динамічна таблиця
Рис 9 Місцеві розрізи
Рис 10 вірно і невірно побудовані розрізи
Рис 11 Вірно і невірно побудовані розрізи
Рис 12 Ламаний розріз
Додаток В
Картка-завдання №1
Тема: Перерізи
I. Вкажіть вірну відповідь:
На якому рисунку правильно нанесено позначення перерізу (розрізу)?
___________
ІІ. Вкажіть переріз, який НЕ відповідає кресленню деталі:
______________III. Вкажіть правильне визначення:
Переріз це:
а) зображення того, що знаходиться в січній площині.
б) зображення того, що знаходиться поза січною площиною
в) зображення зліва
г) зображення справа __________________
IV. Вказати вірний варіант
Штриховка в перерізі виконується під кутом :
а) 75о б) 45о в) 30о г) 180 _______________
Прізвище_________________________ Група______ Оцінка_________
Картка-завдання №2
I Вкажіть вірну відповідь
Що показано на рисунку?
а) переріз в поєднанні з розрізом
б) переріз
в) розріз
г)ваш варіант____________
II Вкажіть вірну відповідь:
Який вид розрізу показано на малюнку?
а) фронтальний
б) ламаний
в) ступінчатий
г) вертикальний
____________
III Вкажіть, яке визначення вірне:
Розріз це –
а) зображення того, що знаходиться в січній площині.
б) зображення того, що знаходиться поза січною площиною
в) зображення того, що знаходиться в січній площині і за нею.
г) зображення справа
IV Вказати вірний варіант
Для чого використовують розрізи:
а) щоб показати поперечну форму предметів
б) щоб показати матеріал предмета
в) щоб показати принцип дії механізму
г) ваш варіант _________________
Прізвище_________________________ Група______ Оцінка_________
ВИСНОВКИ
Креслення – предмет державного компонента змісту освіти, який включає відомості з основ техніки, технології, економіки і організації сучасного виробництва.
Отже, з погляду теорії діяльності особливістю предмету "Креслення" є тісне поєднання теоретичного навчання з практичною діяльністю. Усі знання, які здобувають учні, відразу ж знаходять застосування під час виконання практичних робіт. Навчання, під час якого теорія пов’язується з практичною діяльністю має якісно іншу загальноосвітню і виховну цінність. При значній економії часу і зусиль, крім самого оволодіння знаннями і вміннями, такий зв’язок забезпечує розширення і закріплення значення предмету для потреб учнів у процесі професійного навчання.
Іншою особливістю практичної діяльності учнів у процесі вивчення предмету "Кркслення" є продуктивний, а не тренувальний характер. Це позитивно впливає на мотиваційну основу навчання, дає змогу залучити до активної діяльності всіх без винятку учнів.
Слід враховувати, що пізнавально–практична діяльність учнів у процесі вивчення предмету ґрунтується на тісному зв’язку з основами наук. Це сприяє розвитку інтересу учнів до вивчення інших предметів, відіграє важливу роль у здійсненні таких загальноосвітніх завдань, як розумовий і фізичний розвиток, моральне та естетичне виховання учнів, формування їхнього світогляду в цілому. Це досягається завдяки специфічним особливостям змісту "Креслення".
Систематична участь учнів у колективних процесах під час виконання практичних робіт створює основу для виховання таких важливих для сучасної людини якостей, як комунікативність, взаємодопомога, сприймання здорового духу суперництва.
У процесі формування технологічних понять і вмінь учнів краще засвоюють закономірності розвитку природи та суспільства і включаються в активну діяльність. Поєднання навчання з практичною діяльністю забезпечує дієвість їхніх поглядів і переконань, сприяє досягненню єдності світогляду та повсякденної практичної поведінки.
Підвищення ефективності креслення в професійних навчальних закладах значною мірою залежить від професійної майстерності, компетентності виклвдача, його творчого підходу до організації навчально-виховного процесу.
Отже, завдання, які повинні виконувати учні, мають відповідати програмам з креслення, можливостям навчального закладу, місцевим традиціям і враховувати інтереси школярів.
В ході цієї методичної розробки було розглянуто методику викладання тем "Перерізи" та "Розрізи", з’ясовано методи і прийоми навчання і виховання учнів, перевірки рівня засвоєння теоретичних знань та набуття практичних навиків з цих тем.
СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ
Розріз – це зображення предмета, уявно розсіченого січною площиною.
Простим розрізом називають розріз утворений внаслідок перерізу предмета однією січною площиною.
Вертикальним розрізом, називають розріз утворений січною площиною, яка перпендикулярна до горизонтальної площини проекцій.
Повними розрізами називають розрізи утворені січними площинами, які умовно повністю розрізають предмети для показу їх внутрішньої будови
У всіх розглянутих випадках прості розрізи утворені січними площинами, які.
Ступінчатим називають складний розріз, утворений кількома паралельними січними площинами.
Ламаним називають складний розріз, утворений за допомогою площин, які перерізаються.
Горизонтальним розрізом називають розріз, утворений січною площиною, що розташована під будь-яким (але не прямим) кутом до горизонтальної площини проекцій
Розріз називають повздовжнім, якщо січна площина проходить уздовж довжини або висоти предмета
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Сидоренко В.К. Креслення: Підруч. для загальноосвіт. навч. - вихов. закл. - К.: Арка, 2002. - 224 с: іл.
2. Ботвинников А.Д. Пути совершенствования методики обучения черчению: Пособие для учителей. - М.: Просвещение, 1983. - 192 с
3. Владимиров Я.В., Ройтман И.А. Рабочая тетрадь по черчению для 10 класса. -М.: Просвещение, 2002.
4. Гервер В.А. Творчество на уроках черчения. - М.: Просвещение, 1998.
5. Гордон В.О., Старожилец Е.Г. Почему так чертят? : Пособие для учителя. - М.: Просвещение, 1988. - 174 с.
6. Дембинский С.И., Кузьменко В.И. Методика преподавания черчения в средней школе: Пособие для студентов пед. ин-тов. - М.: Просвещение, 1977. - 335 с,
7. Забронский В.В. Методика навчання креслення в школі. - К.: Рад. школа, 1976. - 167 с.
8. Кузьменко В.И., Косолапов М.А. Методика преподавания черчения: Пос. для учащихся пед. училищ / Под ред. В.И.Кузьменко. - М.: Просвещение, 1981. - 272 с, ил