Ім'я файлу: Тема «Окупаційний режим в Україні».doc
Розширення: doc
Розмір: 128кб.
Дата: 01.04.2021
скачати
Розширення: doc
Розмір: 128кб.
Дата: 01.04.2021
скачати
Тема. Окупаційний режим в Україні
(Урок історії України, 11 клас)
Варіант 1
Мета: розкрити суть «нового порядку», встановленого окупантами, злочини загарбників на українських землях; закріплювати навички аналізу і зіставлення історичного матеріалу, вміння розглядати явища в конкретно-історичних умовах; виховувати учнів у дусі патріотизму, національної свідомості та гідності.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник, настінна карта «Велика Вітчизняна війна 1941-1945 рр.», атлас.
Основні поняття і терміни: «новий порядок», Голокост, дистрикт «Галичина», рейхскомісаріат «Україна», Трансністрія, план «Ост».
Основні дати: 1941-1944 рр. – окупація України нацистською Німеччиною та її союзниками.
Очікувані результати: після уроку учні зможуть:
розкривати суть «нового порядку»;
визначати наслідки «нового порядку» для України.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань
1. Назвіть найважливіші оборонні бої Червоної армії в 1941 році. Чим пояснюються її невдачі на початку війни?
2. Охарактеризуйте оборонні заходи радянського керівництва. Які прорахунки були допущені при перебудові життя держави на воєнний лад?
3. Визначте наслідки поразки Червоної армії в 1941 році для України.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Постановка проблеми.
У ХІХ ст. німецькі політики запровадили термін «лебенсраум» – життєвий простір. Мова йшла про східні простори – територію Російської імперії. Починаючи з XVII століття, з часів царювання Олексія Михайловича, Росія запрошувала німців на службу, і вони сприяли перетворенню держави у цивілізовану країну. В період правління Катерини ІІ кількість німців вимірювалася уже сотнями тисяч. Але, як відзначили німецькі геополітики, вони перебували на службі, а тепер настав час змінити становище – землі Росії повинні належити Німеччині.
У 1925 році Гітлер у праці «Майн кампф» писав: «Якщо ми сьогодні говоримо про нові землі в Європі, то думаємо насамперед про Росію і підвладні їй окраїнні держави».
Метод «Мозковий штурм»
- Які будуть ваші припущення про плани Гітлера щодо Радянського Союзу і України зокрема?
- Перевірити вірність ваших припущень ми зможемо, розглянувши тему сьогоднішнього уроку. Оголошується тема і мета уроку.
Проблемне завдання. Коли в 1918 р. німці прагнули перетворити Україну в економічну колонію, надаючи П. Скоропадському певну свободу дій, то в 1941-1944 роках території України розглядалися як життєвий простір. Які це могло мати наслідки для України?
ІІІ. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу.
План «Ост».
За наказом Гітлера в липні 1941 р. було розроблено в імперському управлінні державної безпеки під керівництвом Гіммлера план «Ост». Він складався з двох етапів – короткострокового (в межах війни) і перспективного – на 20-30 років. Короткочасний етап плану полягав в очищенні («знелюдженні») завойованих німецькою армією територій від переважної частини місцевих жителів. Перспективний етап передбачав заселення німцями території, окресленої лінією Ленінград –Ладозьке озеро – Валдайська височина – Брянськ – Дніпровська дуга.
В оточенні Гітлера були люди, які закликали скористатися міжнаціональними суперечностями в СРСР. Вони переконували, що Україну потрібно зробити союзником, а не ворогом ІІІ Рейху. В кінці 30-их років зовнішньополітичне бюро нацистської партії під керівництвом Розенберга висунуло ідею створення маріонеткової Великої України, за допомогою якої можна було б розчленувати СРСР. Німцями було підтримано створення Карпатської України в жовтні 1938 року. Але успіхи німецької армії на Східному фронті змінили плани Берліна щодо України – прийнято рішення, що вермахт не потребуватиме союзників із числа місцевого населення, воно підлягало або винищенню, або перетворенню на безплатну робочу силу, оскільки за расовою доктриною нацистів усі слов’яни були людьми другого сорту, і їхня роль зводилася до того, щоб служити німецькій расі. Так рейхскомісар «України» Еріх Кох заявив на нараді окупаційних чиновників у Рівному: «Мета нашої роботи – примусити українців працювати на Німеччину, а не ощасливити цей народ. Україна повинна постачати те, чого немає в Німеччині».З іншої нагоди він так підкреслив своє ставлення до українців: «Якщо мені трапиться українець, достойний сидіти зі мною за одним столом, я муситиму наказати. Щоб його розстріляли». Ось чому, коли настав час призначення нацистського правителя України, Гітлер вибрав Еріха Коха – відомого своєю жорстокістю і нетерпимістю. На думку канадського історика Ореста Субтельного, саме Кох більш, ніж хто інший спричинив до того, щоб настроїти українців проти німців.
16 липня 1941 року Гітлер на нараді вищих чинів рейху поставив питання про «освоєння» окупованих земель. «Ми мусимо перетворити новоздобуті території Сходу на райський сад: вони мають для нас життєве значення, порівняно з ними колонії відіграють лише другорядну роль», – заявляв він.
Апетит Гітлера щодо України постійно зростав. У книзі українського професора із Сорбонни Володимира Косика «Україна і Німеччина» зібрано чимало свідчень, які є цьому підтвердженням. Так, 22 вересня 1941 р. Гітлер заявляв у своєму оточенні: «Ми насилу вириваємо в моря кілька метрів землі, ми мучимося, освоюючи болота, тоді як в Україні безмежно родюча земля, гумус якої місцями має товщину десять метрів, і ця земля чекає на нас!» 13 жовтня він знову заявив: «Де ще існує регіон, в якому виплавлялося б залізо вищої якості, ніж українське залізо? Де можна знайти більше нікелю, вугілля, марганцю?»
Метод «Мозковий штурм».
Чому саме Україна була важливою ланкою в нацистській програмі панування?
2. Розчленування України.
17 липня 1941 р. Гітлер видав наказ «Про запровадження цивільного управління на окупованих східних територіях», згідно з яким окуповані радянські території поділялися на зони армійського тилового району та військово – адміністративну (рейхскомісаріати). Перша підпорядковувалася командувачам груп армій, друга – підпадала під управління міністерства у справах окупованих східних земель, яке очолював Розенберг.
Самостійна робота учнів з текстом підручника.
Як відбулося розчленування України після її окупації німцями?
З якою метою відбувалося розчленування України?
3. Нацистський «новий порядок».
Метод рольової діяльності. Учням пропонується текст історичного документа, який вони опрацьовують з позиції певної людини. В ході колективного обговорення здійснюється аналіз матеріалу.
Оголошення комендантом м. Києва про розстріл 300 киян 2 листопада 1941 р.: «Випадки підпалів та саботажу, що поширюються в місті Києві, змушують мене вжити рішучих заходів.
Через те сьогодні розстріляно 300 мешканців Києва. За кожен новий випадок підпалів або саботажу буде розстрілюватися значно більша кількість жителів Києва. Кожен мешканець зобов’язаний про будь-який випадок негайно повідомляти німецькій поліції.
Я буду за будь-яку ціну і всіма засобами підтримувати порядок та спокій в Києві».
Завдання:
- Прочитайте оголошення з позицій історика (пересічного киянина).
- Зробіть висновок про характер нацистського окупаційного режиму на території України.
Метод «Кероване читання» (читання з передбаченням). Цей метод стимулює розвиток критичного мислення. Текст історичної інформації ділиться вчителем на окремі змістові частини і до кожної готується запитання про подальший перебіг подій. Учитель зачитує текст. Під час загального обговорення пропонуються найрізноманітніші варіанти наступного розгортання подій.
А) На захопленій території України створювалися окупаційна воєнна і цивільна адміністрації, допоміжні адміністрації з представників місцевого населення, які співробітничали з фашистами. Створювалися міські управи на чолі з бургомістрами, волосні управи на чолі зі старшинами, допоміжна поліція, призначалися сільські старости.
На окупованих землях розгорнула роботу нацистська пропаганда: видавалися українською мовою 120 газет, діяло 16 радіостанцій, які викривали більшовицький режим і пропагували «новий порядок» в Україні. На окупованій території було заборонено всяку політичну діяльність і політичні партії.
- Чи могла Україна в умовах «нового порядку» відродитися як самостійна держава?
Б) Протягом 103 тижнів окупації кожного вівторка і п’ятниці у Бабиному Яру в Києві розстрілювали людей різних національностей: українців, євреїв, росіян, циган та інш. Жертвами масових розстрілів стали 195 тис. осіб.
У перші місяці окупації жертвами нацистів стали 850 тис. євреїв. Усього за роки війни загинуло 1,4 мільйони євреїв. Відомо 248 місць їх масового знищення. Процес винищення єврейського народу отримав назву Голокост.
Під час проведення каральних заходів було знищено 256 сіл. Такі села, як Ряски на Київщині, Кортеліси, Дубове, Окурівка та багато інших на Волині було вщент спалено. Всього В Україні було вбито й закатовано 3,9 млн. цивільного населення, 1,3 млн. військовополонених. Українські в’язні утримувалися в 26 таборах у Європі. 180 концтаборів було створено в Україні.
- Чи мав український народ шанси на самозбереження в умовах «нового порядку»?
В) До Німеччини вивозили устаткування, сировину, метали, продовольство, твори мистецтва і навіть родючі українські чорноземи. Лише за 1943- 1944 рр. до Німеччини було вивезено 9 млн. т зерна, 622 тис. т м’яса, 950 тис. т олії, 108 тис. т масла. Найбільші підприємства оголошувалися власністю Німеччини. Запроваджувалася обов’язкова трудова повинність. Робочий день тривав 12 -14 годин, заробітна плата була мізерною. На роботу до Німеччини було вивезено з України 2,4 млн. чоловіків і жінок, переважно молоді.
- Спробуйте спрогнозувати соціально-економічний розвиток України в умовах «нового порядку».
Метод «Коло Вена». Метод навчає учнів знаходити спільні і відмінні риси, аналізувати, синтезувати. Учитель пропонує учням намалювати 2 (3, 4 ) кола чи прямокутники, що перетинаються. У ті частини, що не перетинаються із сусідніми, школярі записують індивідуальні ознаки історичних фактів. У спільні сектори вони записують спільні ознаки.
Порівняйте «новий порядок» із німецьким окупаційним режимом, встановленим в Україні в 1918 р. Визначіть спільні та відмінні риси, що характеризують ці режими.
-
окупаційний режим 1918 р.
«новий порядок»
Метод «Асоціювання». Метод спонукає учнів вільно і відкрито думати на певну тему. Учитель на дошці записує ключове слово. Учні проговорюють слова чи словосполучення, що асоціюються із запропонованим.
Назвіть слова та словосполучення, які, на вашу думку, асоціюються з поняттям «новий порядок».
«Новий порядок»:
Голокост
Фізичне винищення населення
Терор
Антидемократія
Аграрно-сировинний придаток
IV. Рефлексія.
Метод «Мікрофон». Розв’язання проблемного завдання.
Коли в 1918 р. німці прагнули перетворити Україну на економічну колонію, надаючи П. Скоропадському певну свободу дій, то в 1941-1944 рр. території України розглядалися як життєвий простір. Які це мало наслідки для України?
V. Підсумок уроку.
Отже, метою окупаційного режиму в Україні було знищення України як держави і перетворення її в аграрно–сировинний придаток Німеччини.
VI. Домашнє завдання.
Опрацювати матеріали підручника з даної теми.
Написати есе «Нацистський «новий порядок» в Україні».
Тема «Окупаційний режим в Україні»
Варіант 2
Тема уроку. Окупаційний режим в Україні.
Мета: на основі вивчення, аналізу і систематизації науково-публіцистичних матеріалів показати злочини фашистських окупантів на українських землях, їх наслідки для сьогодення і майбутнього; розглянути і проаналізувати такі поняття: «окупаційний режим», «новий порядок», «концтабір», «остарбайтери», «колабораціонізм», «Голокост», «план «Ост», «дистрикт «Галичина», «рейхскомісаріат «Україна», «Трансністрія»; розвивати й закріплювати навички аналізу і зіставлення історичного матеріалу, навички самостійної роботи над проблемним завданням; аналізувати історичні документи, документальні кіноматеріали; систематизувати знання, здобуті протягом вивчення теми; виховувати гуманістичне ставлення до різних народів, неприйняття ідей расового або національного гноблення, почуття власної відповідальності, дух патріотизму, почуття національної свідомості та гідності.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Форма уроку: проектне дослідження (практична робота).
Міжпредметні зв’язки: всесвітня історія, географія, українська мова, інформатика.
Обладнання: комп’ютери, історична карта «Велика Вітчизняна війна», атласи, історичні документи.
Відеоматеріали: 1. Проект українсько-канадського дослідницького документального центру «Україна в Другій світовій війні. Між Гітлером і Сталіном». («Новий порядок»). 2. Проект «Холокост». Документальні фільми. Унікальні свідчення очевидців і документальна хроніка. (Голокост)
Основні поняття: «окупаційний режим», «новий порядок», «концтабір», «остарбайтери», «колабораціонізм», «Голокост», «план «Ост», «дистрикт «Галичина», «рейхскомісаріат «Україна», «Трансністрія».
Основні дати: червень 1941р. – жовтень 1944р. – окупаційний режим на території України.
Персоналії: Й.Сталін, А.Гітлер, А.Розенберг, Е.Кох.
Хід уроку
І. Організація учнів до початку уроку.
«Те, що ми зібрались разом, – це тільки початок. Те, що ми продовжуємо залишатись разом, - це вже досягнення. Те, що ми разом працюємо,- це справжній успіх.
Генрі Форд
Ні! Сили на землі нема,
і сили на землі не буде,
щоб потягти нас до ярма,
щоб потоптати наші груди…
Максим Рильський, «Слово про рідну матір»
ІІ. Повідомлення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.
Чим далі від нас відходить в історію XX століття, тим помітнішою стає проблема об’єктивного висвітлення Великої Вітчизняної війни як найважливішої події в історії нашого народу. Система цінностей та ідеалів, що формується в нових умовах, спонукає істориків до переосмислення фактів минулого.
Тема нашого уроку «Окупаційний режим в Україні» вважається істориками складною і багатомірною. Навіть через 70 років деякі події і факти ще не отримали однозначних оцінок в історичній науці. В сучасних наукових працях, розсекречених архівах набагато повніше і об’єктивніше розкриваються сторінки участі народу України в найбільшому воєнному конфлікті світової історії.
Наш погляд на історичні події залежить від ступеня інформованості, уміння і бажання вивчати, аналізувати документи і факти. Здобування інформації, вивчення і аналіз документів, що дозволять нам зробити висновки щодо історичних подій в Україні в роки Великої Вітчизняної війни, – це мета уроку, а реалізуємо ми її шляхом вивчення питань:
1. Окупаційна політика: план «Ост», адміністративний розподіл України.
2. Фашистський «новий порядок»: геноцид українського населення, Голокост, пограбування ресурсів України.
3. Наслідки окупаційної політики.
Перш ніж перейти до теми, слід пригадати деякі факти, необхідні для роботи на уроці.
ІІІ. Актуалізація опорних знань, необхідних для вивчення теми.
Експрес-опитування.
1. У результаті яких подій західноукраїнські землі увійшли до складу УРСР?
2. За яких обставин було підписано пакт Ріббентропа-Молотова?
3. Чи не помилявся О.Довженко, стверджуючи, що під час «возз’єднання» західноукраїнських земель український народ був лише стороннім спостерігачем?
4. Коли розпочалась Велика Вітчизняна війна?
5. Війська яких союзників Німеччини брали участь в окупації України?
6. Чим можна пояснити поразки Червоної Армії влітку – восени 1941 р.?
7. Коли було завершено окупацію України німецькими військами?
1.Слово викладача
Ще задовго до початку Другої світової війни Україна входила в орбіту колоніальних планів кайзерівської Німеччини. Брестський мир 1918р. став важливим кроком на шляху реалізації цих планів. Поразка в Першій світовій війні позбавила Німеччину всіх її завоювань.
Для розроблення зовнішньополітичної стратегії націонал-соціалізму 1934 р. було створено зовнішньополітичне бюро НСДАП під керівництвом А.Розенберга. Українське питання займало одне з перших місць у роботі цієї установи. Розенберг теоретично обґрунтував рух на Схід («Дранг нах Остен») у своїй книзі «Майбутній шлях німецької зовнішньої політики» (1927 р.).
Початок війни проти СРСР означав, що німецькі плани щодо українських земель вступили у вирішальну фазу здійснення.
На попередньому уроці ви отримали випереджувальні завдання для проектного дослідження теми «Окупаційний режим в Україні».
Сьогодні ми будемо працювати в групах і вести спільний пошук узгодженого рішення. Робота в групах – це вид діяльності, який дає змогу працювати разом, допомагати один одному вчитись.
Група учнів «Архівісти» опрацьовувала перше тематичне питання «Окупаційна політика: план «Ост», адміністративний розподіл України». Матеріали оформлені у вигляді веб-сайта.
Група учнів «Історики» опрацьовувала друге тематичне питання «Фашистський «новий порядок»: геноцид українського населення, Голокост, пограбування ресурсів України». Матеріали оформлені у вигляді презентації.
Група учнів «Дослідники» опрацьовувала третє тематичне питання «Наслідки окупаційної політики». Матеріали оформлені у вигляді буклету.
Планування реалізації проекту висвітлено в додатку 1.
Хід роботи над проектним дослідженням, навчальні цілі, очікувані результати, діяльність учнів, діяльність викладача висвітлено в додатку 2.
Група «Архівісти»
Архівіст 1. Ми вивчали тему «Окупаційна політика: план «Ост», адміністративний розподіл України». Нашим девізом у роботі столи слова: «Пізнавши, пам’ятай, а чого не знаєш – того навчайся». За результатами дослідження ми підготували веб-сайт, який пропонуємо вашій увазі (стор. 1-2 веб-сайта)
Архівіст-консультант пропонує за інформацією веб-сайта дати відповіді на питання, внести відомості до запропонованих таблиць (завдання для учнів).
1.На які територіально-адміністративні одиниці була розчленована Україна?
2.У плані «Ост» зазначалося: «Україна – найродючіша область Європи. Її завдання – постачати продукти харчування та сировину новій Європі». Яким чином окупанти здійснювали ці плани?
3. Схарактеризуйте відмінності окупаційної політики в різних регіонах України.
4. Яку політику у сфері освіти здійснювали окупанти?
5. Як ви думаєте, чому фашисти розчленували українські території?
Таблиця №1
| № з/п | Основні заходи плану «Ост» |
| 1. | |
| 2. | |
| 3. | |
Таблиця №2
Адміністративно-територіальне розчленування України
| Назва територіальної одиниці | Області, які ввійшли до складу територіальної одиниці |
| | |
| | |
Архівіст 2. План «Ост»
За кілька днів до війни було закінчено економічну частину плану «Барбаросса» щодо керівництва економікою на території СРСР після його завоювання – так звану «Зелену папку Герінга». Головним із об’єктів пограбування була Україна. Про це відверто говорив Герінг, виступаючи в Берліні: «Першим завданням є найшвидше здійснення повного продовольчого постачання німецьких військ за рахунок окупованих областей. Ми зайняли найродючіші землі України. Там, на Україні, є все: яйця, масло, пшениця, сало і в такій кількості, яку важко собі уявити. Ми маємо зрозуміти, що все це відтепер і навіки – наше, німецьке».
«Зелена папка Герінга» – це тактичний план економічного грабунку на окупованих територіях, розрахований на період війни, але ще в січні 1940 року за наказом Гітлера було розпочато роботу над довгостроковим, стратегічним Генеральним планом «Ост». Цей проект давав рекомендації щодо розв’язання проблем германізації та колонізації районів Сходу на довгочасну перспективу.
План мав на меті максимальне використання економічних і трудових ресурсів завойованих на Сході територій. Знищенню підлягали радянські керівні політичні кадри, комуністи, євреї, цигани. План «Ост» забезпечував домінування німецької нації на окупованих територіях.
Для цього планувалось:
-фізичне винищення слов’янських народів;
-часткове онімечення «нордичних груп населення», що є у складі СРСР;
- підрив біологічної сили слов’янських народів (доведення народжуваності до значно нижчого рівня, ніж у німців);
-масові депортації населення (планом передбачалось переселення 65% українців із Західної України до Сибіру);
-переселення німців на окуповані землі.
Архівіст 3. Згідно із записом, зробленим особистим радником фюрера В.Кеппеном, той заявив: «Слов’яни – це родина кроликів. Якщо клас господарів їх не підштовхуватиме, вони ніколи самі не зможуть піднятись вище рівня кролячої родини. Природний стан, якого вони прагнуть, – це загальна дезорганізація. Будь-яке знання, дане їм, зробить їх незадоволеними й анархічними».
Територію СРСР Гітлер називав «великим пирогом», для освоєння якого необхідно оволодіти ним, управляти, експлуатувати. Для цього ІІІ рейхом було створено спеціальне Управління окупованих територій, яке очолював Розенберг. Воно складалося з чотирьох відділів: політичного, адміністративного, економічного, цивільного.
Архівіст 4. Адміністративний розподіл України
Дотримуючись класичної формули всіх завойовників «розділяй і владарюй», фашисти розчленували українські землі. Закарпаття ще 1939р. було окуповане Угорщиною; Північна Буковина, Ізмаїльщина та «Трансністрія» (Задністров"я – землі між Південним Бугом і Дністром з центром в Одесі) були підпорядковані Румунії; «дистрикт Галичина» приєднувався до створеного гітлерівцями на польській території «генерального губернаторства»; на окупованій території УРСР створено рейхскомісаріат «Україна»(складався з шести генеральних округів (генеральбецирків) – Волинь, Житомир, Київ, Миколаїв, Таврія, Дніпропетровськ; Чернігівська, Сумська, Харківська і Ворошиловградська області УРСР та територія Криму перебували під владою воєнних властей.
Архівіст 1. Пропоную зробити висновок про долю українського народу, яка чекала його, за німецьким планом «Ост».
Висновок роблять учні групи.
Таким чином, українські землі розглядались фашистами як бездержавний сировинний придаток, джерело продовольства і робочої сили, з перспективою (після розчленування території, знищення значної частини населення) онімечення та колонізації.
Архівіст-консультант. На третю сторінку веб-сайта ми винесли питання, які пропонуємо для домашнього завдання (сторінка 3 веб-сайта).
1. На окупованих територіях України загарбники мали керуватися планом «Ост». Сучасні українські дослідники стверджують, що після захоплення територій нова влада внесла деякі корективи до плану на місцевому рівні. Чи погоджуєтесь ви з такою думкою?
2. Яке головне стратегічне завдання окупаційного режиму було висвітлено в плані «Ост»?
3. Як ви думаєте, чому перші кроки колонізації земель України (створення німецької переселенської округи Гегевальд) було здійснено в околиці Вінниці?
4. Які зміни відбулись у територіальному поділі України під час окупації?
5. Як ви думаєте, чому фашистське командування тримало план «Ост» під суворим секретом?
Група «Історики».
Історик 1. Ми вивчали тему «Фашистський «новий порядок»: геноцид українського населення, Голокост, пограбування ресурсів України». Нашим девізом стали слова: «Будь завтра кращим, ніж ти є сьогодні». За результатами дослідження ми підготували презентацію, яку пропонуємо вашій увазі (стор. 1-11).
Історик-консультант. Завдання для учнів: за презентаційними матеріалами дати відповіді на питання, внести відомості до таблиці «Новий порядок» у дії».
1. У чому полягала злочинна нацистська політика?
2. Що вам відомо про концтабори і масові розстріли?
3. Чому особливо негативним було ставлення нацистів до євреїв?
4.Визначте суть «нового порядку» в Україні.
«Новий порядок» у дії»
| Система масового знищення людей | Система економічного пограбування | Система експлуатації людських і матеріальних ресурсів | Нацистські каральні органи |
| | | | |
Історик 1. Геноцид українського народу.
Характерним для «нового порядку», який вводився гітлерівцями на окупованих територіях, був кривавий терор. Рейхскомісаріат «Україна» очолив Ерік Кох, якого в Третьому рейху називали «другим Сталіним». Він нагадував своїм підлеглим: «Я прибув сюди не для того, щоб роздавати благословення, а щоб допомогти фюреру. Населення мусить працювати, працювати і ще раз працювати. Ми – панівний народ, а це означає, що расово найпростіший німецький робітник біологічно в тисячу раз цінніший в порівнянні з місцевим населенням».
Жорстокість, зневага до українців були головними рисами німецької системи управління. Військовим надавалось право розстрілу без суду і слідства. У час окупації в містах і селах діяла комендантська година. За її порушення розстрілювали на місці. Місцеве населення не мало права користуватись залізничним і комунальним транспортом, електрикою, телеграфом, поштою, аптеками, магазинами, ресторанами, перукарнями.
У жовтні 1941 р. Україна спізнала свою першу Хатинь: село Обухівку було спалено, а все населення розстріляно. За час окупації було повністю стерто з лиця землі 250 українських сіл. З німецькою педантичністю здійснювались каральні акції, створювались гетто і концентраційні табори.
Історик 2. 7 грудня 1941року побачив світ підписаний Гітлером декрет, відомий під назвою «Нахт унд небель» (ніч і туман). Його суть полягала в тому, що кожен, хто буде чинити опір фашизму, має безслідно зникнути: його або страчували, або відправляли до концентраційного табору. Була видана нова директива В.Кейтеля: «жоден німець не може бути притягнутий до відповідальності ні в дисциплінарному, ні в судовому порядку за будь-які злочини щодо місцевого населення». Винятків щодо жінок або дітей не існувало.
В Україні було створено 300 місць масового знищення людей, 50 гетто і понад 180 великих концентраційних таборів. «Фабрики смерті» діяли в Києві, Львові, Дніпропетровську та інших містах.
Фашисти діяли без огляду на будь-які норми моралі. Жертвами масових розстрілів у Києві стали 195 тис. осіб, у Рівному – 99 тис., сотні тисяч мирних громадян було знищено у Вінниці, Харкові, Полтаві, Житомирі, Кіровограді та інших містах.
Порушуючи міжнародні конвенції, нацисти масово винищували військовополонених. Загалом на території України було знищено 2 млн. військовополонених.
Під час окупації населення України скоротилось на 13,6 млн. осіб (за іншими даними – на 14,5 млн.).
Історик 3. Голокост.
Становлення «нового порядку» було тісно пов’язане з «остаточним вирішенням єврейського питання». Процес винищення єврейського народу отримав назву Голокост. Загалом на території України було знищено близько 1,4 – 1,6 млн. євреїв. Символом Голокосту в Україні став Бабин Яр. 29 вересня 1941р. тут за один день було знищено 33711 євреїв. Далі протягом 103 тижнів окупанти щовівторка і щоп’ятниці здійснювали у Бабиному Яру розстріли людей різних національностей, переважно євреїв.
21 лютого 1942 року гестапівці розстріляли у Бабиному Яру українську поетесу Олену Телігу.
Загалом на території України було знищено близько 1,4 млн. євреїв.
Історик 4. Пограбування ресурсів України.
Важливим економічним ресурсом було багатомільйонне населення України. Розпочинається широкомасштабне використання примусової праці. З 2,8 млн. молодих людей, вивезених із Радянського Союзу до Німеччини, 2,4 млн. були вихідцями з України.
Промислові підприємства, що уціліли, окупанти оголосили власністю Німеччини. Робітників примушували працювати по 14 годин на добу. Фашисти не знищували колгоспи, а на їх базі створювали державні маєтки. Праця на цих «маєтках» нагадувала рабство. 85% постачання Німеччини продуктами з окупованих радянських територій здійснювалось за рахунок України.
Була створена система грабіжницьких заготівельних органів. Найбільшим було «Центральне товариство Сходу», яке мало 30 комерційних відділів. До березня 1944р. до Німеччини було вивезено 9,2 млн. тонн зерна, 622 тис. тонн м'яса та мільйони тонн іншої промислової продукції і продовольства.
Грабувалися музеї, картинні галереї, бібліотеки, храми. До Німеччини вивозилися коштовності, шедеври живопису, історичні цінності, книги, чорнозем.
Історик-консультант. Пропоную зробити висновок про впровадження нацистами «нового порядку» в Україні, визначити його суть.
Висновок роблять учні групи.
Таким чином, суть «нового порядку» полягала в тому, щоб жорстокістю і терором залякати людей, частину населення винищити, інших перетворити на рабів; провести повне пограбування всіх ресурсів України і використати їх в інтересах ІІІ рейху.
Група «Дослідники»
Дослідник 1. Ми вивчали тему «Наслідки окупаційної політики».
Нашим девізом у роботі стали слова «Працювати й шукати, знаходити і навчатись». За результатами дослідження ми підготували буклет, який пропонується вашій увазі (стор.1-2 буклету).
Дослідник-консультант пропонує у ході роботи виконати завдання:дати відповіді на питання, внести відомості до таблиці та зробити висновок про наслідки окупаційної політики для України.
1. Які людські втрати України в роки Великої Вітчизняної війни?
2. Яка кількість українців була вивезена в фашистське рабство?
3. Який відсоток чоловіків 1923-1924 рр. народження, що залишилися живими після закінчення війни?
4. Назвіть суму прямих матеріальних збитків, завданих господарству України.
5. Які наслідки мала окупація фашистами України?
«Наслідки окупаційної політики»
| Людські втрати | Матеріальні втрати |
| | |
Коментар до буклета
Дослідник 2. Військові і цивільні людські втрати на території України можуть бути обчислені лише приблизно. За незалежними підрахунками В.Косика і М.Коваля, сукупні втрати дорівнювали 9 млн. осіб. З чоловіків 1923 – 1924 рр. народження залишилося живими лише 3 – 5%. За втратами в Другій світовій війні Україна посідала друге місце після Росії (16,7% відсотка населення).
Про масштаб руйнувань дає уявлення співвідношення двох відносних величин: матеріальні втрати СРСР дорівнювали 40% сукупних втрат, заподіяних усім учасникам Другої світової війни, разом узятим; матеріальні втрати України становили близько 40% загальносоюзних втрат.
Дослідник 3. На руїни було перетворено 714 міст і селищ міського типу та понад 28 тис. сіл України (понад 250 із них були повністю спалені), 16,5 тис. промислових підприємств, 18 тис. лікувальних установ, 33 тис. колгоспів та радгоспів. Без даху над головою залишилось 10 млн. осіб. В Україні залишилось лише 19% довоєнної кількості промислових підприємств. Тільки прямі матеріальні збитки, завдані господарству України, становили 285 млрд. крб. Ця сума вп’ятеро перевищувала асигнування УРСР на спорудження нових заводів, фабрик, залізниць, електростанцій, шахт, радгоспів, МТС та інших державних підприємств протягом усіх трьох довоєнних п’ятирічок. Загальна сума втрат, яких зазнали населення й господарство України, становила майже 1,2 трлн. крб.
«Україна поруйнована, як жодна країна в світі, – засвідчував О.Довженко в 1943 р. – Поруйновані і пограбовані всі міста. У нас нема ні шкіл, ні інститутів, ні музеїв, ні бібліотек. Загинули наші історичні архіви, загинуло малярство, скульптура, архітектура. Поруйновані всі мости, шляхи, розорила війна народне господарство, понищила людей, побила, повішала, розігнала в неволю».
Україна була відкинута на десятиріччя назад у своєму розвитку. Мільйони смертей. Руїна.
Дослідник 1. Пропоную зробити висновок про наслідки окупаційної політики для України.
Висновок роблять учні групи.
Таким чином, наслідки окупаційної політики для України виявилися жахливими. Фашисти знищили 16,7% населення України, зруйнували історичні надбання, завдали непоправної шкоди економіці, освіті, науці, мистецтву. Війна стала великим випробуванням для українського народу.
V. Закріплення нового матеріалу через самооцінку здобутих знань.
Тестування «Перевірте себе».
1. Окупаційна політика в Україні здійснювалася згідно з планом:
А. «Барбаросса»;
Б. «Вайс»;
В. «Ост».
2. Територія УРСР була остаточно окупована гітлерівськими військами:
А. 1941р.;
Б. 1942р.;
Г. 1943р.
3. План нападу Німеччини на СРСР мав кодову назву:
А. «Цитадель»;
Б. «Барбаросса»;
В. «Вайс».
4. Рейхскомісаріат «Україна» очолив:
А. Розенберг;
Б. Гіммлер;
В. Кох.
5. Колаборанти – це особи, що:
А. брали участь у підпільному рухові;
Б. співробітничали з окупантами;
В. вели боротьбу з партизанами.
6. Голокост - це:
А. політика дискримінації щодо євреїв на окупованій території;
Б. політика з «обмеження» чисельності єврейського населення;
В. масове знищення євреїв на окупованих гітлерівцями територіях.
7. «Похідні групи» створювалися:
А. радянськими партизанами;
Б. ОУН;
В. німецьким командуванням.
8. Командуючим німецькою групою армій «Південь» був:
А. Кейтель;
Б. Рундштедт;
В. Йодль.
9. Нацисти не ліквідували колгоспи в Україні, тому що:
А. українські селяни відмовлялись виходити з колгоспів;
Б. колгоспи дали змогу максимально вилучати продовольчі ресурси з українського села;
В. не встигли ліквідувати.
10. Масовий розстріл населення переважно єврейської національності в Києві відбувся:
А. у Дарницькому таборі;
Б. у Бабиному Яру;
В. у Сирецькому таборі.
11. Центром рейхскомісаріату було місто:
А. Київ;
Б. Львів;
В. Рівне.
12.Нацистсько-німецькі загарбники завдали майнових збитків громадянам і народному господарству УРСР на суму:
А. 15 млрд. крб.
Б. 176 млрд. крб.
В. 285 млрд. крб.
Робота учнів за методом «мікрофон». Дати відповідь на запитання:
«Яке майбутнє чекало на український народ у разі виконання нацистського плану «Ост»?
Відповідь: Послідовно, планово, поетапно було б проведено знищення однієї частини населення, депортацію іншої. Україна стала б джерелом робочої сили і продовольства для «раси панів» з перспективою колонізації і онімечення.
VІ. Оцінювання навчальних досягнень учнів.
Проводиться за розробленими критеріями оцінювання веб-сайта, презентації, буклета, відповідей учнів за виконаним практичним завданням.
VІІ. Заключне слово викладача.
Безпрецедентне пограбування й нищення нацистами українського народу багатьма тисячами епізодів зафіксовано в документах Надзвичайної комісії зі встановлення німецьких злочинів на окупованій радянській території. Період німецької окупації є найтрагічнішим у багатовіковій історії українського народу. Але ані тяжкі роки окупації, ані величезні втрати, ані фашистський «новий порядок» не зламали український народ.
У цьому році ми будемо святкувати 70 річницю Великої Перемоги над німецько-фашистськими загарбниками. Ми схиляємо голови в пошані перед мільйонами загиблих українців, завдяки подвигу яких ми сьогодні живемо. Тож неперевершеними за силою є рядки Максима Рильського зі «Слова про рідну матір»:
Ні! Сили на землі нема,
і сили на землі не буде,
щоб потягти нас до ярма,
щоб потоптати наші груди…
VІІІ. Домашнє завдання.
І-ІІ рівень
Опрацювати параграф 46, ст. 324 – 328, підручника Ф.Г.Турченко.
Новітня історія України. Ч.І (1917 – 1945 рр.). Дати відповіді на запитання до параграфа.
2.Дати відповідь на запитання з учнівського веб-сайта (стор.3).
ІІІ-ІV рівень
3. Підготувати повідомлення з теми «Доля української культури за «нового порядку» (1941 – 1944 рр.). 4. Скласти історичний портрет С.Ковпака, С.Бандери.