![]() | Ім'я файлу: rozrobka_uroku_18.docx Розширення: docx Розмір: 32кб. Дата: 07.02.2022 скачати Пов'язані файли: 65645.docx 1.pptx Технології землевпорядного проектування.docx 14.03.2016.-7.trigonometrichni_rivnjannja-nerivnos (1).doc 26928.ppt Teoriia_derzhavy_i_prava.doc 244363.doc Екзаменаційний білет. ПКНМ. Бондаренко.docx захист реферата перегони.docx Престиж мережа.docx Розробка уроку Урок №18 ІІ розділ. Стилі та напрями мистецтва: бароко, рококо, класицизм, романтизм, реалізм Тема 4. «Мистецтво бароко» Тема уроку: «Стихія музики бароко» Мета: Продовжувати знайомити учнів з напрямом бароко в культурі. Розкрити особливості бароко в музиці. Показати багатство музичних надбань бароко. Розвивати вміння самостійно знаходити необхідну інформацію. Формувати інтерес до музики епохи бароко. Виховувати любов до витворів митецтва. Музичний матеріал: «Побачити бароко» музика Анни Олєйнікової, слова Лариси Ратич; Прелюдія і фуга з «Добре темперованого клавіру» Й.С.Баха; Й.С.Бах. Органна фуга соль мінор; А. Вівальді. Цикл «Пори року». Концерт «Зима». Тип уроку: комбінований Обладнання: фортепіано, віде та аудео- записи, мультимедійні ЗІ. Хід уроку: І. Організація уроку. Вхід. Привітання. Налаштування на урок, запис теми Й.С. Бах. Органна фуга соль-мінор (фрагмент) IІ. Мотивація навчальної діяльності. Епіграф до уроку: «У його музиці криється могутня сила. Вплив його музики не підпорядкований впливові часу й не залежить від нього!» Л. Бернстайн Великим композитором епохи бароко є Йоганн Себастьян Бах. Тому розкривати таємницю впливу музики епохи бароко, яка дійшла до нас через століття, долаючи руйнівну стихію часу, ми розпочнемо з музики Баха, бо він, «Йоганн Себастьян Бах — велика таємниця! ІІІ. Актуалізація опорних знань. Експрес-опитування Який художній стиль панував у Європі та Іспанії на початку XVI століття — кінця XVIII століття? У яких країнах і чому розвивався стиль бароко? Як ви розумієте термін «бароко»? Назвіть визначальні ознаки цього художнього напряму? Яке місце в культурі бароко посідає людина? Риси бароко в архітектурі та живописі. ІV. Вивчення нового матеріалу. Музика епохи бароко (на фоні аудіозаписів музики Баха, Гайдна або Генделя). Музика доби бароко — величезна область виконавської практики: від органних концертів Баха і Генделя, від клавірної музики, кантат, камерних творів Вівальді, Кореллі до опери Телемана. У бароковій музиці переважають драматична патетика і динамічність образів, їй притаманна поліфонія — одночасне звучання декількох мелодійно змістовних голосів, що робить музику багатомовною та багатоплановою. Характерним для бароко є також жанр «капричіо», музична мова якого є вигадливою, примхливою, повною гострих поворотів. Стиль бароко особливо яскраво проявився в опері: оперні вистави часто доповнювались архітектурним елементом. Біля витоків опери стояв італійський композитор Клаудіо Монтеверді, автор відомого твору «Орфей». Значні зміни відбулись і в церковній музиці. Тут найвідомішим став Й. С. Бах ((1685 - 1750), який писав найвеличнішу музику «на честь християнського Бога». Розвиваються жанри, народжені епохою бароко: фуга, опера, кантата, прелюдія, соната, концерт, арія, варіації. І сьогодні ці твори звучать у виконанні чисельних ансамблів старовинної музики. 1888 року з’явилася праця Вельфіна «Ренесанс і бароко», і відтоді вже більше ста років тривають численніпублікації про мистецтво бароко. Епоха бароко ставить запитання, звернені до неба, до людства, у нікуди. Перегляд музичного відеофільму «Музика епохи бароко» https://www.youtube.com/watch?v=ktzz3Ee297s Серед багатьох інструментів бароко продовжує лідерство орган, який стає технічно досконалим. Цей інструмент міг замінити оркестр завдяки тисячам труб різного діаметру і довжини, повітря в яких приводилось в рух завдяки клавіатурам для рук і для ніг та панелі з численними важелями. Окрема людина давила на міхи, щоб повітря потрапляло в інструмент рівномірно. Звучання органу відповідало епосі: пишність і багатство тембрів, величність і урочистість, можливість контрастних співставлень і прикрас. Якщо в попередні епохи орган був інструментом для церковної служби, то тепер він стає концертуючим. Слухання фрагменту. Й.С. Бах. Органна токката соль -мінор. Не менш цікаві перетворення переживають клавішні інструменти (від слова «клаві» - цвях, який бив по струні, викликаючи звук). З’являються такі їх різновиди як клавесин, клавікорд, спінет, чембало. Клавесини найчастіше використовувались в домашньому музикуванні. На клавесинах виконували невеликі п’єси, варіації і сюїти. Яскравими представниками клавесинного мистецтва були французькі композитори і виконавці – Франсуа Куперен, Ж.Ф. Рамо, Луї Дакен. Їх музика приваблювала витонченістю, легкістю, життєрадісністю. Слухання фрагменту Прелюдія і фуга з «Добре темперованого клавіру» Й.С. Баха Яке враження справив на вас цей органний твір композитора? В кінці 16 століття з групи віол (струнно-смичкові інструменти епохи Відродження) виділився альт, потім скрипка, віолончель, контрабас. Дуже швидко скрипка з її яскравим і співучим тембром та віртуозними можливостями набула найбільшої популярності. 17 століття стає часом стрімкого розвитку музики як для сольного, так і оркестрового виконання на струнних. З’являється цілий ряд майстрів, які виробляють скрипки та інші струнно-смичкові інструменти: Страдиварі, Аматі, Гварнері. Все більше музикантів оволодівають скрипкою і серед них росте бажання писати для струнних, виступати з концертами. Так складаються цілі напрямки розвитку. Особливо успішно розвивалась італійська скрипкова школа. Саме там сформувалась творчість А. Кореллі, Дж. Тартіні, А. Вівальді. Антоніо Вівальді (1678 - 1741)- італійський композитор епохи бароко. В його творчому доробку опери, музика для церкви, Concerto Grosso, музика для флейти, гобоя, мандоліни тощо. Вівальді відзначався постійними пошуками, виваженістю в побудові творів, мелодичною фантазією, новими тембровими і гармонічними прийомами, класичністю. І сьогодні музика Вівальді є еталоном краси, піднесеності і досконалості. Вівальді по праву вважають неперевершеним майстром концертів для оркестру струнних інструментів – Сoncerto Grosso.В них в повній мірі відобразилося яскраве, соковите темброве мислення музиканта. За пишністю музичних фарб, багатством віртуозних прийомів, масштабами концерти демонструються справжнє барочне мислення композитора, а за стрункістю і логікою думки це вже передчуття класицизму. Всі концерти мають три частинну побудову. Частини обов’язково контрастні між собою. Перша – динамічна, швидка. Друга – лірична, співуча, нагадує арію. Третя – дуже швидка, часто заснована на танцювальних інтонаціях. Найвідомішими Concerto Grosso Вівальді є «Пори року», які складаються з чотирьох творів: «Весна», «Літо», «Осінь», «Зима». Їх музика активно використовується в хореографії. Слухання фрагменту А. Вівальді. Цикл «Пори року». Концерт «Зима». Що означає термін «концерт»? Концерт - жанр великого, віртуозного за характером музичного твору для соліста (інколи двох - трьох) з оркестром у формі тричастинного сонатного циклу. V. Вокально-хорова робота. Розспівування; Показ пісні вчителем; Розучування пісні «Побачити бароко» музика Анни Олєйнікової, слова Лариси Ратич; Виразне виконання пісні. VI. Узагальнення і систематизація знань. Заповніть таблицю «Митці епохи бароко»
VІI. Рефлексія. «Мікрофон». Продовжте речення: «Для мене бароко — це…» VIII. Підсумок уроку. «Плесни в долоні». Вчитель перераховує терміни, імена, назви і т. д. — те, що пов'язане з темою бароко. Завдання учнів — плеснути в долоні, коли вимовляється вірна відповідь. ІХ. Оцінювання знань, вмінь і навичок на уроці. Х. Домашнє завдання. Дослідити, у яких інтерпретаціях звучить музика Й.С. Баха та А. Вівальді у наш час? |