Ім'я файлу: Практичні ЕКономіка.docx
Розширення: docx
Розмір: 76кб.
Дата: 08.04.2020
Пов'язані файли:
задачі 1-10.docx
задачі1.docx
11-20 задачі.doc
відповіді на питання.docx

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФАКУЛЬТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА СФЕРИ ОБСЛУГОВУВАННЯ

КАФЕДРА ТУРИЗМУ ТА ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННОЇ СПРАВИ


Практична робота № 6 : «Управління фінансовими ресурсами підприємства»

Виконала: Любич А.С.

Викладач : Герман І.В.

Черкаси 2020

1.Поясніть поняття «капітал підприємства»?

2.Як класифікують капітал підприємства?

3.Що таке бухгалтерський баланс підприємства?

4.Охарактеризуйте власний капітал підприємства?

5.Охарактеризуйте залучений капітал підприємства?

6.Поясніть поняття «фінансові ресурси підприємства»?

1.2. Капітал – це економічна категорія, яка характеризує загальну вартість засобів у грошовій, матеріальній й нематеріальній формах, які інвестуються у формування активів підприємства.

Під капіталом слід розуміти:

- суму коштів, необхідну для започаткування та здійснення виробництва (діяльності);

- суму накопичених матеріальних благ;

- результат минулої і засіб для подальшої виробничої чи комерційної діяльності.

Авансований капітал – це грошова сума, яка вкладається власником у певне

підприємство з метою одержання прибутку.

Розрізняють наступні види капіталу:

1. За джерелом формування:

- власний (характеризує загальну вартість засобів підприємства, які належать йому на правах власності та використовуються ним для формування відповідної частини його активів, тобто ресурсів, контрольованих підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до збільшення економічних вигод у майбутньому);

- позиковий (характеризує залучення для фінансування розвитку підприємства на основі повернення коштів або інших майнових цінностей).

2. За цілями використання:

- виробничий (характеризує засоби підприємства, які інвестовані в його операційні активи для здійснення виробничо-збутової діяльності);

- позиковий (є тією частиною, яка використовується у процесі інвестування в грошові інструменти (короткострокові та довгострокові депозитні вклади в комерційних банках), а також боргові фондові інструменти (облігації, депозитні сертифікати, векселі тощо);

- спекулятивний (характеризує ту частину, яка використовується у процесі здійснення спекулятивних фінансових операцій (основні на різниці в цінах).

3. За формами інвестування:

- капітал у фінансовій формі;

- капітал у матеріальній формі;

- капітал у нематеріальній формі.

(Капітал у цих трьох формах використовується для формування статутного фонду підприємства).

4. За об’єктом інвестування:

- основний (характеризує ту частину капіталу, яка складається з вартості засобів праці та обертається протягом кількох періодів виробництва);

- оборотний (характеризує ту частину капіталу, яка витрачається на придбання на ринку предметів праці й оплату праці робочої сили).

5. За формами знаходження у процесі кругообігу:

- капітал у грошовій формі (інвестується в операційні активи (оботні та поза оборотні), перетворюючись у виробничу форму);

- капітал у виробничій формі (капітал у процесі виробництва продукції перетворюється у товарну форму)
3. Бухгалтерський баланс є основним джерелом інформації про наявність і структуру активів, капіталу та зобов'язань підприємства.

Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», що затверджене наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 р. № 73, встановлений порядок складання форми № 1 «Баланс» (Звіт про фінансовий стан).

В бухгалтерському обліку баланс означає два поняття:

по-перше, це один з елементів методу обліку, за допомогою якого здійснюється групування й узагальнення активів, капіталу й зобов'язань;

по-друге, це звітна таблиця, найважливіша форма бухгалтерської звітності (форма №1), що характеризує фінансово-майновий стан підприємства, організації, установи на кінець останнього дня звітного періоду.

Як один з найважливіших елементів методу бухгалтерського обліку, бухгалтерськийбаланс – це спосіб узагальнення й економічного групування в грошовому виразугосподарських ресурсів підприємства за складом та джерелами утворення на певну дату.

4.Фінансовою основою діяльності підприємства є сформований ним власний капітал. Він є початковою та безстроковою основою фінансування діяльності підприємства, а також джерелом погашення його збитків, одним з найвагоміших показників, що використовується при оцінці фінансового стану підприємства, оскільки показує:

з одного боку, ступінь фінансової самостійності підприємства (його незалежності від зовнішніх джерел фінансування);

з іншого - ступінь кредитоспроможності підприємства (забезпечення вимог кредиторів наявним у підприємства капіталом засновників).

5. Запози́чений капіта́л, заборго́ваність (англ. debt) — грошові суми або інше майно яке фізична особа або організація заборгувала іншій приватній особі або організації. Запозичений капітал — це сукупність позичкових коштів, використання яких забезпечує зростання вартості, приносить фірмі прибуток, тобто які використовуються фірмою як капітал. Запозичений капітал складається з банківських довгострокових та короткострокових кредитів кредиторської заборгованост фірми перед партнерами, працівниками, бюджетом. Запозичені кошти необхідно використовувати, коли фірмі бракує власних джерел для фінансування розвитку бізнесу інновааці модернізації виробництва тощо. Потреба в цих коштах пов’язана також із фінансуванням оборотного капіталу бо фірмі може бракувати власних оборотних коштів.

6. Фінансові ресурси – це грошові кошти, що перебувають у розпорядженні підприємства та беруть участь у процесі відтворення. До фінансових ресурсів підприємства належать грошові доходи і надходження, які перебувають у розпорядженні суб'єкта господарювання і необхідні для виконання ним фінансових зобов'язань, здійснення витрат з розширеного відтворення і економічного стимулювання працівників. Залежно від власності фінансові ресурси можуть бути власними та позиковими. Власні фінансові ресурси – ресурси, що належать підприємству і утворюються внаслідок його фінансово-господарської діяльності. До них належать: статутний фонд, амортизаційний фонд і прибуток. Позикові фінансові ресурси – ресурси, що знаходяться тимчасово в розпорядженні підприємства і можуть використовуватися з метою досягнення статутних цілей. До їхнього складу входять отримані кредити та кошти, мобілізовані на фінансовому ринку.

Задача 3

Такт визначається за формулою, хв.:

    
де Фд – дійсний фонд часу роботи потокової лінії при заданій змінності за визначений період, (год.).

– кількість продукції, що випущена за визначений період часу (шт.).

На машинобудівних підприємствах при 41 годинному робочому тижні дійсний фонд часу визначається:



де Дк – кількість календарних днів;

Дв – кількість вихідних днів;

Дсв – кількість святкових днів;

Дпрсв – кількість передсвяткових днів;

tзм – кількість годин роботи в зміну;

Зм – кількість робочих змін на добу;

– коефіцієнт, який враховує витрачений час на ремонт, (0,96 – 0,90).
 


Розв’язання:

1.Визначаємо такт лінії:


(480 - 30)


де Фд – дійсний фонд часу роботи лінії за дві зміни.

Фд = (480 – 30) x 2 = 900 (хв);

Відповідь: такт лінії становить 1,8 хв.

2. Визначимо темп лінії:

   

   


1,8


Т= 33(шт)

3. Швидкість руху конвеєрної стрічки:

                                                                     

де l– крок конвеєра (м)


3




1,6


Відповідь: швидкість руху конвеєра 1,6 м/хв.

4. Довжина конвеєра:

Загальна довжина потокової лінії конвеєра залежить від кроку і кількості робочих місць:



Визначаємо довжину конвеєра:
2 м + 1м = 3 м - відстань між центрами дох робочих місць.

L= 3м х 22 = 66 м

Відповідь: довжина конвеєра становить 66 м.
Задача 4

Темп роботи ведучої машини ( tвед.маш.) – визначає продуктивність потокової лінії. Для розрахунку його застосовують) наступну формулу :

                        

де  r – ритм (такт) лінії , хв/од. виміру продукції

Т зміни – тривалість зміни


5



12


Відповідь: продуктивність потокової лінії становить 12 ящиків/год.

Кількість робочих місць визначається у кожній операції окремо:



де Тшт – час, витрачений на операцію, хв.;

С
6
пр 
– прийнята кількість обладнання.


5

1,2

3
 Спр= 2;  


5

0,6

7
Спр= 1; 


5

9

1,4
 Спр= 2;


1,8

5

6
Спр= 2;


1,2

5
Спр= 2;

Коефіцієнт використання обладнання (завантаження робочих місць):




0,6,

0,6

1,2

2



1

0,6,

1,4



2

0,7,



1,8



2

0,9,



1,2



2

0,6,


Задача 5

пот

Nмд = Є м х Д,

пот

де Nмд — потенційна кількість місце-днів у готелі;

Є м ємність (місткість) готелю в кількості спальних місць;

Д — кількість днів у періоді.

пот

Nмд = Є м х Д = 200 х 2 = 400.

Задача 6

пот

Nмд = Є м х Д,

пот

де Nмд — потенційна кількість місце-днів у готелі;

Є м ємність (місткість) готелю в кількості спальних місць;

Д — кількість днів у періоді.

пот

Nмд = Є м х Д = 500 х 3 = 1 500.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФАКУЛЬТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА СФЕРИ ОБСЛУГОВУВАННЯ

КАФЕДРА ТУРИЗМУ ТА ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННОЇ СПРАВИ


Практична робота № 7 : «Управління фінансовими ресурсами підприємства»

Виконала: Любич А.С.

Викладач : Герман І.В.

Черкаси 2020

1.Поясніть поняття «дохід підприємства».

2.Які є види доходів?

3.Які фактори впливають на розмір виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) ?

4.Охарактеризуйте основні резерви зростання дохідності діяльності підприємства

1. Дохід – багатогранне економічне поняття, яке застосовується у різних значеннях. У широкому розумінні дохід розглядається як грошові та натуральні надходження до суб'єктів господарського життя. У вузькому значенні дохід – це потік грошових надходжень в одиницю часу (годину, тиждень, місяць, рік). На відміну від багатства, яке втілюється у запасах активів (будівлях, спорудах, знаряддях праці, цінних паперах, готівкових грошах іт.ін.), дохід передбачає приплив грошей.

2. В економічній теорії доходи класифікуються за різними критеріями:

1. За рівнем формування:

–доходи мікроекономічного рівня: заробітна плата, рента, процент, прибуток, амортизація, валовий і чистий дохід підприємства і т. ін.;

– доходи макроекономічного рівня; національний дохід; сукупний особистий дохід; дохід кінцевого використання і т. ін.

2. За суб'єктами привласнення:

–доходи індивіда;

–доходи домогосподарства (сім'ї);

–доходи підприємства (фірми);

–доходи галузі;

–доходи територіальної громади;

–доходи держави;

–доходи суспільства (національний дохід).

3. Залежно від цін, в яких визначається дохід:

– номінальний дохід– визначається в цінах поточного періоду;

–реальний дохід– визначається в цінах базового року (або в цінах поточного року за вилученням рівня інфляції).

4. При аналізі діяльності підприємства (фірми) використовують такі форми доходу:

Валовий дохід,що дорівнює виторгу від реалізованих товарів і послуг;

Середній дохід,що дорівнює валовому доходу, поділеному на кількість реалізованих товарів і послуг:

Граничний дохід– приріст валового доходу від продажу додаткової одиниці реалізованих товарів чи послуг:

3. Виручка від реалізованої продукції— грошові кошти, які надійшли підприємству за продану продукцію. Процес виробництва завершується доведенням продукції до споживача. На практиці можуть використовуватись два методи визначення моменту реалізації продукції:

а) продукцію відвантажено або відпущено споживачу (відбулася передача права власності), — метод нарахування;

б) одержано кошти на рахунок постачальника за реалізовану продукцію — касовий метод.

Розмір виручки, за інших однакових умов, залежить від:

1) кількості, асортим. та якості продукції, що підлягає реалізації;

2) рівня реалізаційних цін.

Обсяг реалізованої продукції прямо впливає на величину виручки, а сама кількість реаліз. продукції залежить від обсягу виробництва товарної продукції і зміни величини перехідних залишків нереалізованої продукції на початок і кінець року. Зростання в загальному обсязі реалізованої продукції питомої ваги асортименту з більш високою ціною збільшує величину виручки, і навпаки.

4. Резерви зростання прибутку — це кількісні можливості збільшення прибутку завдяки:

1.Збільшенню обсягу реалізації продукції.

2.Зменшенню витрат на виробництво і реалізацію продукції.

3.Постійному зниженню позареалізаційних збитків.

4.Удосконаленню структури продукції.

В процесі виявлення резервів виділяються три етапи:

Перший етап — аналітичний — на цьому етапі виявляють і кількісно оцінюють резерви;

Другий етап — організаційний — на цьому етапі розробляється комплекс інженерно- технічних, організаційних, економічних і соціальних заходів, які забезпечують використання виявлених резервів;

Третій етап — функціональний — на цьому етапі реалізуються заходи і здійснюється контроль за їх використанням.

Задача 1

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФАКУЛЬТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА СФЕРИ ОБСЛУГОВУВАННЯ

КАФЕДРА ТУРИЗМУ ТА ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННОЇ СПРАВИ


Практична робота № 8 : «. Управління фінансово – господарської діяльності підприємства»

Виконала: Любич А.С.

Викладач : Герман І.В.

Черкаси 2020

1. З кількох розділів складається виробнича програма туристичного оператора?

2. Яка структура товарообороту підприємств харчування?

3. Що таке виробнича програма підприємств харчування?

4. Який найпростіший методом розрахунків середнього обсягу реалізації продукції за місяць ?

1. Виробнича програма туристичного оператора складається з таких розділів:

1) план надання туристичних послуг і комплектування турпродукту за номенклатурою та асортиментом;

2) завдання з підвищення якості турпродукту та послуг;

3) план ресурсного забезпечення виробничої програми;

4) план кооперування туроператора з постачальниками туристичних послуг і ресурсів.

Планування випуску туристичного продукту або розробки турів охоплює прогнозування та програмування, що грунтується на можливостях реалізації, детальних розрахунках потреби в туристичних ресурсах і пошуках ефективних джерел ресурсного забезпечення.

2.

3.4. Виробнича програма підприємств харчування - це план ви­пуску продукції власного виробництва. Особлива увага повинна при­ділятися підвищенню пропускної спроможності залів для приймання їжі, застосуванню прогресивних методів обслуговування клієнтів.

Планування випуску продукції підприємств харчування, що знаходяться в складі туристичних комплексів, може здійснюватися економіко-статистичним або нормативним методом. Більш прийнят­ним є нормативний метод, при якому може використовуватися один із чотирьох способів.

Перший спосіб ґрунтується на плановій кількості туристів, харчування яких передбачається на даному закладі. Цей ме­тод передбачає розрахунки випуску продукції відповідно до вста­новлених раціонів харчування і нормативів витрати сировини і продуктів на один день харчування одного туриста.

Виходячи з норм витрат сировини і продуктів на одного спо­живача в день, розраховується планова потреба в сировині і продук­тах кожного виду на місяць або інший період за формулою:

                                                  ,                                            

де    - планова норма сировини і продуктів на весь контингент

               споживачів;

          - норма витрат сировини і продуктів в день на одно­го споживача;

       - планова чисельність туристів;

  - кількість днів у плановому періоді.

Потім планова потреба в сировині і продуктах виражається в цінах з урахуванням передбачуваної інфляції і додається сума націн­ки, установленої підприємством харчування.

Отримана сума є планом випуску власної продукції в грошовому вираженні, тобто:

                                                    ,                                              

де      - сума націнки, установлена підприємством харчування.

Другий спосіб складання виробничої програми ґрунтується на плановому меню підприємства. Він може застосовуватися як при стабільному, так і при змінному контингенті клієнтів. Змінний контин­гент охоплює так званих «неорганізованих» туристів і вільних від­відувачів.

Задача 1

Рівень (коефіцієнт) завантаження готелю (Кзав) розраховується за формулою:

р пр

К зав = N н / N н ,

р

де N н — кількість реалізованих (планованих) номерів;

пр

N н — кількість номерів, які пропонувалися для продажу.

р пр

К зав = N н / N н = 500 / 1 000 = 0,5

Задача 2

Коефіцієнт завантаження номерного фонду готелю (К зав), який розраховується за формулою:

нф р

К зав = Ч кл / N н,

де Ч кл — чисельність клієнтів (гостей);

р

N н — кількість реалізованих (планованих) номерів.

нф р

К зав = Ч кл / N н = 1 000 / 500 = 2,0

Задача 3

Рівень (коефіцієнт) завантаження готелю (Кзав) розраховується за формулою:

р пр

К зав = N н / N н ,

р

де N н — кількість реалізованих (планованих) номерів;

пр

N н — кількість номерів, які пропонувалися для продажу.

р пр

К зав = N н / N н = 100 / 200 = 0,5
скачати

© Усі права захищені
написати до нас