Ім'я файлу: Курсова Умисне вбивство[871433].docx
Розширення: docx
Розмір: 75кб.
Дата: 16.11.2021
скачати
Розширення: docx
Розмір: 75кб.
Дата: 16.11.2021
скачати
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства освіти і науки України
29 березня 2012 року
№ 84 Форма № Н-6.01
ПОЛІТИКО ПРАВОВИЙ КОЛЕДЖ «АЛСКО»
Циклова комісія із цивільно-правових дисциплін (випускаюча)
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни «Кримінальне право»
на тему: Умисне вбивство
Студентки 3 курсу ЮТ-3/2 групи
Напряму підготовки: 08 «ПРАВО»
Спеціальності: 081 «Право»
Картун А.О
Керівник: к.ю.н, доцент Іващенко В.О
Національна шкала (оцінка)________
Кількість балів:_____Оцінка: ESTS______
Члени комісії:
________________ ___________________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
________________ ___________________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
________________ ___________________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
м. Київ 2021 рік
План
Вступ…………………………………………………………………………………………..3
Вступ 3
Розділ I. Розвиток та становлення законодавства про кримінальну відповідальність за умисне вбивство. 5
1.1 Історико-правовий аналіз кримінального законодавства про відповідальність за умисне вбивство. 5
1.2. Соціальна обумовленість кримінальної відповідальності за умисне вбивство. 7
РОЗДІЛ II. Об’єктивні ознаки кримінального правопорушення умисне вбивство. 9
2.1. Об’єкт кримінального правопорушення умисне вбивство. 9
2.2. Особливості об’єктивної сторони кримінального правопорушення умисне вбивство. 12
13
РОЗДІЛ III. Суб’єктивні ознаки кримінального правопорушення умисне вбивство. 14
3.1. Суб’єкт кримінального правопорушення умисне вбивство. 14
3.2. Характеристика суб’єктивної сторони кримінального правопорушення умисне вбивство. 17
РОЗДІЛ IV. Характеристика кваліфікованих та привілейованих видів умисного вбивства. 21
4.1. Характеристика кваліфікованих видів умисного вбивства. 21
ВИСНОВОК 36
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 38
Вступ
Україна є правова, демократична ,соціальна держава. Насамперед вона має на меті захист людини і громадянина , забезпечення їх прав та свобод. Конституція України визначає людину та її життя найвищою соціальною цінністю в Україні. Обов’язок держави захищати життя людини визначено на законодавчому рівні, який знаходить своє відображення у встановленні державою кримінальної відповідальності за посягання на життя.
Мета цієї теми, визначити проблеми за ст.115КК, проаналізувати тему «умисне вбивство» , як суспільство ставиться до цього правопорушення.
Життя людини починається з фізіологічних пологів. Початок фізіологічних пологів – це якраз той момент, коли закінчився розвиток плоду, він дозрів для самостійного життя поза тілом матері, тобто з’являється нове життя, новий громадянин заявляє про себе. З цього моменту кримінальний закон і повинен брати життя цього громадянина під свою охорону.
Я вважаю, що головна проблеми лежать у суспільстві. Постійно побоюючись за себе і своїх близьких, прагнучи одержати хоча б деякі життєві блага, люди стають агресивними, усе частіше застосовують силові методи рішення своїх проблем. Звідси і нинішня поширеність насильства та жорстокості, однак, невірно думати, що як тільки сьогоднішні наші проблеми будуть вирішені, наступить повне моральне і кримінологічне благополуччя. Це зовсім не так, оскільки злочинність і, зокрема злочинне насильство вічні, а вічні вони тому, що зберігаються живильні їхні джерела. Завжди буде дизбаланс, а закон, допомогає, певною мірою, збалансувати, урегулювати та захистити нас від самих себе.
З суб'єктивної сторони вбивство може бути вчинене як з умислом (прямим або непрямим), так і через необережність (злочинну самовпевненість або злочинну недбалість). Правильна кваліфікація умисного вбивства передбачає ретельне дослідження його мотивів і мети.
Вбивство - це протиправне позбавлення життя. Тому не є вбивством, наприклад, позбавлення життя людини в стані необхідної оборони. Навпаки, згода потерпілого на позбавлення його життя не виключає протиправності діяння.
Розділ I.
Розвиток та становлення законодавства про кримінальну відповідальність за умисне вбивство.
1.1 Історико-правовий аналіз кримінального законодавства про відповідальність за умисне вбивство.
У сучасній правовій системі у зв’язку з появою екстраординарного порядку перегляду судових рішень Верховним Судом України з’явився термін «подібні суспільно небезпечні діяння», визначення якого закон не передбачив. Разом із тим аналіз постанов Верховного Суду України, прийнятих за результатами відповідного перегляду, свідчить про те, що в судових рішеннях, вирішуючи питання наявності ознак подібності, в якості подібних суспільно небезпечних діянь Верховним Судом України пропонується розуміти «два і більше різних, але схожих між собою суспільно небезпечних діянь, тобто таких суспільно небезпечних діянь, що мають спільні риси, ознаки (схожі за суб’єктним складом, за об’єктивною стороною, формою вини, наслідками тощо)» [21, c. 10]. Переходячи до викладення результатів проведеного аналізу, розпочати слід з спостереження про те, що в переважній більшості вироків особам, які вчинили злочин, передбачений ч. 1 ст. 115 КК , призначається покарання в межах санкції частини цієї статті, яка становить від 7 до 15 років позбавлення волі. Призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено санкцією частини цієї статті, тобто застосування ст. 69 КК, допускається вкрай рідко, а випадків призначення більш суворого покарання встановлено не було. Так, встановлено, що у 2015 році більш м’яке покарання за ч. 1 ст. 115 КК було призначене у 29 випадках. Із метою ілюстрації загальної картини призначення покарання за ч. 1 ст. 115 КК (у тому числі замаху на цей злочин) згідно з вироками, відібраними за даними Єдиного державного реєстру судових рішень, наводимо дані:
У найбільшій кількості випадків за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК, призначалось покарання у виді позбавлення волі строком від 7 до 8 років, а саме 163 рази, що становить 25% від загальної кількості, також у значній кількості випадків призначалось покарання у виді позбавлення волі строком від 9 до 10 років – 120 разів (18%), від 8 до 9 років – 119 разів (18%), від 10 до 11 років – 108 разів (16%). На підставі наведених даних можна зробити спостереження про те, що мінімальний розмір покарання та покарання, яке не перевищує середнього показника санкції ч. 1 ст. 115 КК (тобто є нижчим за 11 років позбавлення волі) Покарання у виді позбавлення волі строком на 11 років (або яке перевищує цей вид покарання) призначалось у 120 випадках, що становить 18%, тобто у 82% випадків призначалось покарання, яке є нижчим за середній показник санкції ч. 1 ст. 115 КК. У 25 випадках (4%) було призначене більш м’яке покарання, ніж передбачене санкцією статті. Максимальне
покарання було призначене у 6 випадках (майже 1%). Очевидним є те, що виокремлення загальних статистичних даних не має істотної цінності для визначення стану призначення покарання за певний злочин, однак все ж дає змогу виявити загальні тенденції щодо призначення покарань певного виду та їх вагу відносно кількості інших покарань. Разом із тим варто зауважити, що відсутність у дослідженнях, присвячених вивченню окремих складових стану призначення покарання, може призвести до одержання фрагментарних та часткових результатів [5,с.78].
Моя позиція така: Наше законодавство достатньо все пропрацювало, щоб покарання було об’єктивним та справедливим, особливо за умисне вбивство. Я ознайомилась з дослідженням з 2015 року по наш час, призначення покарання за ст 115 КК ч1, воно не перевищувало середнього показника, максимальне призначення покарання на строк від 10- 11 років, а стаття передбачає від 7-15 років.
1 2 3 4 5 6