Як правило, в багатьох країнах частка витрат на продукти харчування значно менша, ніж у бідних. Це пов’язано з тим, що в міру економічного зростання доходи споживачів збільшуються значно швидше від цін на продовольство, в результаті все більше коштів з бюджету домогосподарства витрачається на інші цілі.
Однак подібне “правило” не завжди вірне: багато залежить від якості їжі, цін на конкретні товари, державних субсидій. Наприклад, частка витрат на харчування індійської сім’ї нижча, ніж у російської, хоча рівень життя в Росії значно кращий, або ж у Південній Кореї аналогічний показник нижчий, ніж у Японії.
Українці витрачають на продукти харчування 42% своїх доходів.
«За даними USDA, кожен українець у 2018 році в середньому заплатив 858 дол. США за продовольчі продукти і безалкогольні напої. У загальній структурі споживчих витрат частка харчових продуктів при цьому становила 42,2%», – повідомила прес-служба Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» з посиланням на дослідження Міністерства сільського господарства США (USDA), яке здійснює регулярний моніторинг витрат на харчування сімей в більш ніж 100 країнах світу.
Згідно з інформацією, статистичні дані дослідження підтверджують положення закону Енгеля, згідно з яким при зростанні доходів зменшується частка витрат на харчування. Одночасно, в абсолютному вираженні витрати на їжу збільшуються. Чим розвиненіша і багатша країна, тим меншу частку витрат населення виділяє на продукти. Рейтинг очолюють США, Сінгапур, Велика Британія, Ірландія, Канада, Швейцарія, Австралія і Австрія, жителі яких витрачають на їжу менше 10% своїх доходів. У Німеччині, Нідерландах, Фінляндії, Катарі, Бельгії, Південній Кореї – до 15%.
Витратами на харчування в діапазоні 16-25% характеризуються Польща, Словаччина, Угорщина, Болгарія, Ізраїль, Уругвай, Кувейт, Китай, Туреччина та інші країни. При цьому в Білорусі, Грузії, Росії, Узбекистані, а також в Йорданії, Індії, Македонії та Парагваї цей показник знаходиться в межах 30%. Україна ж займає 93-е місце даного рейтингу, випереджаючи Уганду, де частка витрат на харчування – 44,2%, Казахстан (44,9%), Анголу (48,6%), Бангладеш (53,5%) і Нігерію (59,0%), яка займає останнє місце в списку.
Висока частка бюджету, яка витрачається на продукти харчування, і рівень недоїдання – це два фактори, що йдуть один за одним. У бідних країнах жителі витрачають велику частку зароблених коштів на те, щоб прогодувати свою сім’ю, причому через зростання цін на продовольство зберігається високий рівень тих, хто недоїдає.