Ім'я файлу: Dzyubyshyna_Suchasnyy_zharhon_i_suchasne.pdf
Розширення: pdf
Розмір: 230кб.
Дата: 03.11.2020
Пов'язані файли:
Основні класи неорганічних сполук,Гасинець.ppt
Керецьки1.docx
Лекція 7.pptx
Лекція 8.pptx

УДК 811.161.2'276
Дзюбишина-Мельник H. Я.
СУЧАСНИЙ ЖАРГОН
I СУЧАСНЕ РОЗМОВНЕ МОВЛЕННЯ Автор розглядає особливості функціонування молодіжного жаргону (сленгу) в умовах відчу­

ження мас від національної культури та дегуманізації суспільства (що має глобальний характер.
Спираючись на нові факти, автор стверджує, що розширився не лише сленговий словник та фразеоло­
гія, ай соціальна база, віковий ценз та ареали функціонування сленгу. Сленг поступово перетворюєть­
ся нарозмовнемовлення носіївмаскультури, нейтралізуючи інкультураційну функціюмови.
© Дзюбишина-Мельник H. Я 2002

Дзюбишинаа-Мельник H. Я Сучасний жаргон і сучасне розмовне мовлення
15 Сленг - молодіжний жаргон - настільки по­
ширене явище, що словосполучення «сучас­
ний жаргон асоціюється у мовців саме з ним. Ми є свідками нової хвилі активізації сленгу
(після трьох попередніх уст у 20-ті, 70-ті,
90-ті pp.), що цілком відповідає природі функ­
ціонування цього маргінального в архісисте- мі мови явища. Про хвильовість сленгу ще в
60-ті pp. писав Д. Лихачов, пов'язуючи активі­
зацію соціальних діалектів у ретроспективі з перехідними явищами в житті суспільства зага­
лом [1, c. 356]. Обставини нашого життя свід­
чать на користь такого твердження.
Сучасний молодіжний жаргон як різновид соціального діалекту за своєю суттю той самий, що й жаргони попередніх років. A саме:
1. Він обслуговує певну соціальну групу, що є його творцем та носієм (і зрозумілий саме їй).
2. Він значною мірою використовує засоби попередніх етапів свого функціонування, при­
чому не лише власне молодіжного, ай, головно, жаргону злодіїв, кримінальних злочинців, тобто простежується певна наступність (хоча дина­
мізм - іманентна риса цього типу діалектів).
Наприклад, ще з х pp. (періоду безпритуль­
них дітей, безробітної молоді) відомі такі слова антон -
сторож бабка - целковий (сучасне бабки тобто гроші взагалі), ажур - порядок, алкан - п'яниця тощо. 3 х pp. (періоду т. зв. стиляг) відомі триндъож - пуста балаканина,
бути на стрьомі - бути на сторожі, пильнувати під час якогось заходу шухер -
заклик до втечі з місця подій. Із х - х pp. (періоду хіпі) знаємо скипати - іти геть, розклад - ситуація,
фенька - браслет із бісеру, розборка - з'ясу­
вання стосунків, тусовка - зібрання хіпі. Жар­
гонні утворення і далі постійно оновлюються, модифікуються, урізноманітнюються. I не дивно, адже жаргон - це мовна гра. Пор. розгалу­
жені синонімічні ряди торба - гаплик - хана -труба - глина - слива - ландиш -
кінець, крах чогось; герла - матильда - клава - тьолка -
тітка - дівчина.
3. Сучасний молодіжний жаргон має типову стилістичну маркованість: знижено-грубувату, вульгарну, фамільярну, що й забезпечує йому експресію в іронічно-жартівливому ключі. До­
сить часто жаргонізми творяться на основі ме­
тафори, метонімії, синекдохи. п ласти -ноги лопати - руки чан - кумпол, башка -
гризло - чайник - голова рило - пачка - будка -
обличчя; хавальник - рот вшиганялка - гребі­
нець; шпала - висока людина; знюхатися - ус­
пішно встановити зв'язок між модемами. У сленговій лексиці використовуються су­
фікси зниженої емоційної маркованості, як-от: уха - депресуха, класуха;
-юк - сідюк (сідіром);
-ло - файло, тобто файл.
Трапляються й утворення із здрібніло-пестли- вими суфіксами на зразок гендлик - їдальня,
велік - велосипед телик -
телевізор, тазик -
комп'ютер, хомячок - комп'ютерна миша. Таких утворень загалом небагато, причому
їхнє позитивне стилістичне забарвлення значною мірою нейтралізує типова для жаргону установка на зниженість, грубуватість.
4. Сленг вийшов за межі великих міст, тобто територіально поширилися межі його функціо­
нування. Досі дослідники констатували, що молодіжний сленг - прерогатива міст, і то - великих. Це підтверджують, зокрема, матеріали обстеження сленгу в Росії, здійсненого E. Бере- говською ще в середині х pp. [3, c. 37]. На­
ведемо фрагменти порівняльної таблиці:
Місто Сильна семантизація сленгового слова мовцями, %
Слабка семантизація сленгового слова мов­
цями, % Москва І ван о во
Анкетування, проведене студентами го курсу гуманітарного факультету Національного уні­
верситету «Києво-Могилянська академія» у січні - березні 2002 p. у різних містах України, свідчить, що ситуація істотно змінилася: й у великих, і в малих містах ступінь семантизації (розуміння, тлумачення) жаргонних (сленгових) слів та вира­
зів приблизно однаковий, причому достатньо ви­
сокий (рис. 1). Прикметно, що сленгом однаково охоплені і східні, і західні терени України, тобто і російськомовні, й україномовні регіони. Рис. 1.
Ступінь семантизації жаргонних слів та виразів за місцем проживання

16
НАУКОВІ ЗАПИСКИ. Том 20. Філологічні науки
5. Помітна в сленгу й інша скерованість - на очуднення через мову і тих, хто є його носієм, власне самої мови (п Сленг виник тому і для того, щоб створювати ефект «подвійного очуднення» [2, c. 136]). Це досягається за раху­
нок різних змін, зокрема: а) зміна значення відомих у загальновжи­
ваній мові слів, для прикладу тачка -
таксі, лимон - мільйон, капуста - долари, могила -
Києво-Могилянська академія; б) фонетичної деформації слів (у т. ч. за ра­
хунок скорочення): дьоріш - директор фізра - фізкультура, матра - математика украха - ук­
раїнська мова; в) залучення чужомовних засобів, більше або менше адаптованих до мови. Найбільше сучасне джерело - англійська мова: фейс - обличчя, месаг - лист мані - гроші, бай - бувай, бьозденік - день народження, піпли - люди кікнути, кік - ударити,
шузи - взуття. B українському сленгові чимало утворень російського походження: прикид - одяг,
ландиш - кінець, крах, неприємність, приколюва­
тись, прикол, прикольно - жартувати, жарт, цікаво, інтригує.
Між іншим, слово кльово
(чудово) походить
із арготичної мови українських мандрівних жеб- раків-лірників і вимовлялось воно спершу клево.
Зокрема, в оповіданні Г. Хоткевича «Сліпець» головний персонаж саме такого соціального статусу каже: «Оце,- думаю- клево!» Можна вияви­
ти німецькі запозичення: ахтунг - увага, варум -
чому, вассер - вода, дощ; арабізми: кайф - блаженство, насолода, кайфувати - насолоджуватися.
6. У сленгу як різновиді жаргону виразно простежується гіпертрофована дія закону еко­
номії мови. Пор маг - магнітофон, комп - комп'ютер, дек - декан клава - клавіатура, зад -
домашнє завдання, шиза - затьмарення, Зося -Золота осінь» (марка вина Дося - Дари осені» (марка вина фно - фортепіано тощо.
Специфікою саме українського сучасного сленгу можна вважати обмежене використання
(залучення) внутрішньомовних ресурсів через обмежене послуговування українською мовою у живому спілкуванні мешканців міст.
Ha нашу думку, російський сленг цілком міг би заповнити відповідну лакуну в архісистемі української мови. I ось чому:
1. Для сленгу взагалі типове вживання чу­
жомовних засобів (згадаймо жаргони минулого в англійській, німецькій, російській мовах).
Значною мірою вони були засновані на ідиш та
циганській мові [1, c. 339], тобто чужих для зга­
даних вище мов джерелах.
2. Російський сучасний сленг також знач­
ною мірою чужий для російської мови. Він -
«англізований».
Отже, справа не в тому, що немає власне ук­
раїнського жаргону, а в тому, що жаргону принципі сприймається більшістю молоді в контексті російської мови.
Хоч як дивно, невідчуженість російської мови від української (несприйняття її як іно­
земної) підтримується самими мовознавцями.
Це засвідчують, зокрема, всі словники слів
іншомовного походження, де ще можна знай­
ти слова польського походження, але не ро­
сійського.
Звичайно, серед україномовної молоді, у т. ч. студентів НаУКМА, є носії сленгу, який асо­
ціюється у них з контекстом української мови.
Наприклад, у курсовій роботі п. H. Воробйової за
2000 p. подано достатньо багато власне україн­
ських сленгізмів: скинься в тюбик - там вогко і прохолодно -

поводься тихіше,
лягти в краватку - покінчити життя само­
губством,
бити ногами повітря - байдикувати, халява - гарне життя, на халяву (фразео­
логізм) - даром щось одержати, не доклавши зусиль,
дискогопалка - дискотека,
дріт - телефон,
гальма - людина, яка повільно реагує на все,
тусівка - компанія,
гаплик - кінець усьому, те саме, що хана,
мавпа - значок у комп'ютері @, те саме, що жаба = кракозябла
(мн,
ГП - гидотна потвора.
Поряд з типовими для молодіжного жаргону виявами на сучасному етапі помітні й істотні
відмінності:
1. Він має ознаки системної організації
принаймні на рівні лексики і фразеології (хоча й з високим рівнем варіативності слів: фоне­
тичних та морфологічних).
1998 p. видано Словник молодіжного сленгу C. Пиркало. Він містить 2700 слів (нага­
даємо: приблизно 3000 слів - словник мало- розвиненої людини), хоча, звичайно, це слова й вирази обмеженої тематики. A втім, чи від­
чувають особливу потребу носії сленгу в інших

засобах - загальномовних? Проблематично. По суті, сленг перетворюється на крип- тонімічну мову = арго - засіб відмежування від носіїв національної культури та мови, що її об­
слуговує. Пор
мертвий півень - даремно, усе топ = усе пучком = усе фонтаном - усе чудово,
піти подзвонити їжачкові - піти до туалету,
мазати спинку повидлом - виконувати будь- яке бажання.

Дзюбишина-Мельник H. Я Сучасний жаргон і сучасне розмовне мовлення
17 Рис. 2. Ступінь семантизації жаргонних слів та виразів за віком, %
2. Дуже часто компонентом сленгу стають
матюки, причому окремі слова й вирази внаслі­
док процесу енантіосемії вживаються не лише в негативному, ай у позитивному плані.
3. Помітно розширився віковий ценз носіїв рис. 2, складений на основі того самого анке­
тування). Це люди віком 11-30 років, а також і середнього, ба навіть старшого віку. Зокрема, у дітей до 15 років, за нашими спостереженнями, словник сленгових слів та виразів досягає 70-100 одиниць. Прикметно, що ця мовна стихія захопи­
ла учителів - групу мовців, яка традиційно мис- лилась як зразкова, авторитетна, у т. ч. й щодо мови. Безсумнівно, мовний стиль - один з

вагомих важелів переведення «гарних стосунків» учителя з учнями у тональність фамільярності.
4. Спостерігаємо розширення соціальних меж сленгу. Його користувачі - молодь загалом (рис. 3, складений на основі того самого анкетування). При­
кметно й те, що сленг практично однаково вжива­
ють представники чоловічої (традиційно вони вели перед) та жіночої статі (рис. 4).
5. Дедалі більше змінюється оцінка сленгу в суспільстві і роль сленгу в мові. Сленг по­
чинає сприйматись як засіб увиразнення.
Тобто жаргонна маркованість нейтралізуєть­
ся, завдяки чому окреслюється тенденція до включення сленгізмів у синонімічні ряди з експресивно маркованими членами. Опосе­
редковано про це можуть свідчити результати виконання студентами II курсу НаУКМА в
2002 p. деяких мовних завдань. Наприклад, на пропозицію написати свої приклади сучасного сленгу ряд студентів подали впереміш сленгізми, експресивно марковані засоби й навіть слова ус­
но-розмовного мовлення. Пор прикол, прикид,

бакси, канючити або хавчик, задовбати, amac і
шпарити (у значенні «швидко ходити»). Ще: бабки, халява, шпацер
і вікно (у значенні
«вільний час між лекціями»). Ha пропозицію виписати з газет випадки залучення жар­
гонізмів поряд з правильним виконанням зав­
дання були такі: Не сміть! He гавкать
«Негідники гамселили бідолашну жертву. Ледь очі продерли» тощо.
Ha користь процесу нейтралізації сленгізмів і зрівнювання їх у статусі із засобами літера­
турної мови свідчить активне залучення їх у художні твори, причому не лише у мову персо­
нажів (Ю. Андрухович, B. Цибулько). Сленгіз­
ми буквально заполонили сторінки преси. На­
приклад:
1. «Якщо уряд шукатиме міфічних ворогів, не помічаючи реального внутрішнього ворога - диктатури пахана то економіка, влада і зло­
чинність зімкнуться»: пахан - зверхник у кри­
мінальному світі.
2. «Брітні "взує" всіх» - тобто всіх переможе.
3. Де соломка -
там і ломка - з лексикону наркоманів.
4. «Безкоштовне "мило тільки снилося» - електронна пошта.
5. «Уявляєте, скільки можна винести ма­
сандрівського портвейну на кілька штук ба-
ксів!» - ідеться про тисячі доларів.
6. За кавою і відбувається херсонське my-
сування» - це про ділову зустріч.
7. «Її фішкою був і залишається КВН - предмет зацікавлення.
8. «Замочити водія» - тобто «вбити».
Підсумок аналізу фактів
1.Чому змінилися роль і статус молодіж­
ного жаргону в системі мови й житті суспіль­
ства? Головну причину вбачаємо у відчуженні мас від національної культури в обох її іпо­
стасях (народної та елітарної, або професійної).
Цей процес прискорюється через

18
НАУКОВІ ЗАПИСКИ. Том 20. Філологічні науки
1)подальшу дискредитацію всього україн­
ського в усіх сферах життя суспільства, що, в свою чергу, спричиняється до подальшого укорінення комплексу меншовартості з таким основним його наслідком, як відсутність гід­
ності;
2) денаціоналізацію пострадянського суспіль­
ства, що залишається одним із стрижнів сучас­
ної політики в державі.
Проте відчуження від культури - не спе­
цифічно український процес. Він має тотальний характер. Річ непросто в активізації жаргону
(що було б нормальним і безпечним явищем у межах певної субкультури).
Річ у глобальній кризі національної культури й у зв'язку з цим - втратою основних ціннісних
орієнтирів людини як потенційно (генетично) запрограмованої на духовне життя істоти. Це такі орієнтири, як краса, істина, добро.
Національну культуру заступає маскультура - невибаглива, примітивна, еклектична, розва­
жальна, зрівнювальна, споживацька, що максимально принижує духовну сутність людини.
Думається, що марними є сподівання декого на досягнення симбіозу маскультури та елітар­
ної культури, який Леся Калинська [4, c. 25] вбачає, напру творах Ю. Андруховича. Сим­
біозу на користь духовності не буде, скоріше - навпаки. I, мабуть, сам Андрухович на цене сподівається.
Його твори - таки елітарні, попри експери­
менти з літературною мовою та сленгом.
2. Жаргон - розмовна мова носіїв маскуль­
тури - значною мірою денаціоналізованих, атому дегуманізованих і деморалізованих.
Причому це зовсім не означає їхню деінте- лектуалізацію. Поділ на еліту та плебс зали­
шається. Змінюється сутність нової еліти.
Достатньо висока інтелектуальність вступає в симбіоз із бездуховністю. Отже, в сучасних умовах варто розрізняти еліту духовну, в якої домінують вартості, типові для всіх на­
ціональних культур (нагадаємо: краса, істина, доброта інтелектуальну, в якої домінує раціо та прагматизм. Для еліти нового типу, тобто провідника суспільства нового типу
(вже не-народу), нерелевантні такі поняття, як рідна культура, а отже, і рідна мова. За цією логікою, жаргон - найперспективніший страт у будь-якій мові сучасних маскультуризова- них суспільств. Це страшно, а проте - саме така реальна перспектива. Принаймні подальше функціонування мови - української, російської, німецької, англійської й інших мов американізованих (європеїзованих) су­
спільств - це постійне її збіднення, від­
чуження від «надлишковості» виражальних засобів. Таким чином, головною функцією мови стає функція комунікативна, а не ін- культураційна. І. Лихачев Д. C.
Арготические слова профессиональной речи // Развитие грамматики и лексики современного русскогоязыка.- М, 1964.
2. Радзиховский Л. A., Мазурова A. И Сленг как инструмент остранения // Языки когнитивная деятельность- M., 1989.
3. Береговская Э. M. Молодежный сленг формирование и функционирование // Вопросы языкознания. - 1996.-
№ 3 .
4. Калинська Л Поетика постмодерністського українського роману Ю. Андрухович. Перверзія. - К, 1998.
N. Ya. Dziubyshyna-Melnyk
MODERN SLANG
AND MODERN SPOKEN LANGUAGE
The author discusses peculiarities of the functioning of the youth slang as contitioned by global mass
alineation from national culture by dehumanization of society. Using new factual evidence, the author
concludes that not only slang lexicon, but also is social and age bases, usage areal has been growing. The
slang is gradually turning into the vernacular of people belonging to mass culture, thus neutralizing the
inculturational function of language.

скачати

© Усі права захищені
написати до нас